Search

The paper discusses the comparison of fly ash with Lapindo mud as a land stabilizer for a landfill in Pasuruan, Indonesia. Land for landfills has a low level of stability due to the condition of garbage that has accumulated and undergoes a process of decay. This land condition is less favorable to support the construction of the building above it if one day the location is used for construction. Therefore, it is necessary to stabilize the soil first. The purpose of this study was to determine the effect of adding a mixture of TPA soil with fly ash and Lapindo mud. The method used by sieve testing and compaction of the specimens for each treatment consisted of a mixture of TPA soil with fly ash and TPA soil with Lapindo mud, while the percentages of fly ash and Lapindo mud to the dry weight of the original soil were respectively 0 %, 10 %, 15 %, and 20 %. The results showed that stabilization of the landfill with fly ash reduced the silt content while stabilization with Lapindo mud increased the levels of silt in the landfill so that fly ash was better than Lapindo mud for stabilization of the landfill. The specific gravity values for both stabilization mixtures increased equally. Based on the results of the standard compaction test for the addition of a mixture of fly ash, the OMC value decreases and the greater the value of dmaxs indicates that fly ash is good for landfill stabilization, while the addition of a mixture of Lapindo mud increases the OMC the smaller the value of dmaxs. For the direct shear test of the two mixed soils, the value of the internal friction angle (Æ) increased. The percentage value of the optimum mixture of mixed soil+fly ash is 14 % with an internal shear angle (Æ) of 38°, while the stabilization of landfill with Lapindo mud obtained the optimum mixture percentage value of 11 % with an internal shear angle (Æ) of 31°, В статье обсуждается сравнение летучей золы с грязью Лапиндо для стабилизации грунта на свалке в городе Пасуруан, Индонезия. Земля на свалках имеет низкий уровень устойчивости из-за накопившегося и разлагающегося мусора. Такое состояние земли неблагоприятно для строительства. Поэтому в первую очередь необходимо стабилизировать почву. Целью данного исследования было определить влияние добавления смеси почвы места окончательного хранения отходов (МОХО) с летучей золой и грязью Лапиндо. Метод предполагал ситовый анализ и уплотнение образцов для каждой обработки, состоящие из смеси почвы МОХО с летучей золой и почвы МОХО с грязью Лапиндо, при этом процентное соотношение летучей золы и грязи Лапиндо к сухому весу исходной почвы составляло соответственно 0 %, 10 %, 15 % и 20 %. Результаты показали, что стабилизация почвы свалки с помощью летучей золы снизила содержание ила, в то время как стабилизация грязью Лапиндо повысила уровень ила на свалке, соответственно летучая зола является более подходящей для стабилизации почвы свалки, чем грязь Лапиндо. Значения удельного веса для обеих стабилизирующих смесей увеличились одинаково. На основании результатов стандартного испытания на уплотнение при добавлении смеси летучей золы, значение оптимальной влажности грунта уменьшается, более высокое значение dmaxs указывает на то, что летучая зола пригодна для стабилизации свалки, в то время как добавление смеси грязи Лапиндо увеличивает значение оптимальной влажности грунта, тем меньше значение dmaxs. При испытаниях на прямой сдвиг двух смешанных грунтов значение угла внутреннего трения (Æ) увеличилось. Процентное значение оптимальной смеси грунт+летучая зола составляет 14 % при угле внутреннего сдвига (Æ) 38°, в то время как при стабилизации свалки грязью Лапиндо оптимальное процентное значение смеси составило 11 % при угле внутреннего сдвига (Æ) 31°., У статті обговорюється порівняння летючої золи з гряззю Лапіндо для стабілізації грунту на звалищі в місті Пасуруан, Індонезія. Земля на звалищах має низький рівень стійкості через сміття, яке накопичилося і розкладається. Такий стан землі несприятливий для будівництва. Тому в першу чергу необхідно стабілізувати грунт. Метою даного дослідження було визначити вплив додавання суміші грунту місця остаточного зберігання відходів (МОЗВ) з летючою золою і гряззю Лапіндо. Метод передбачав ситовий аналіз і ущільнення зразків для кожної обробки, що складаються з суміші грунту МОЗВ з летючої золою і грунту МОЗВ з гряззю Лапіндо, при цьому процентне співвідношення летючої золи і грязі Лапіндо до сухої ваги вихідної грунту становило відповідно 0 %, 10 %, 15 % і 20 %. Результати показали, що стабілізація грунту звалища за допомогою летючої золи знизила вміст мулу, в той час як стабілізація гряззю Лапіндо підвищила рівень мулу на звалищі, відповідно летюча зола є більш придатною для стабілізації грунту звалища, ніж грязь Лапіндо. Значення питомої ваги для обох стабілізуючих сумішей збільшилися однаково. На підставі результатів стандартного випробування на ущільнення при додаванні суміші летючої золи, значення оптимальної вологості грунту зменшується, більш високе значення dmaxs вказує на те, що летюча зола придатна для стабілізації звалища, в той час як додавання суміші грязі Лапіндо збільшує значення оптимальної вологості грунту, тим менше значення dmaxs. При випробуваннях на прямий зсув двох змішаних грунтів значення кута внутрішнього тертя (Æ) збільшилося. Процентне значення оптимальної суміші грунт+летюча зола становить 14 % при куті внутрішнього зсуву (Æ) 38°, в той час як при стабілізації звалища гряззю Лапіндо оптимальне процентне значення суміші склало 11 % при куті внутрішнього зсуву (Æ) 31°.