Search

Organic carbon (OC) stored in Arctic permafrost represents one of Earth’s largest and most vulnerable terrestrial carbon pools. Amplified climate warming across the Arctic results in widespread permafrost thaw. Permafrost deposits exposed at river cliffs and coasts are particularly susceptible to thawing processes. Accelerating erosion of terrestrial permafrost along shorelines leads to increased transfer of organic matter (OM) to nearshore waters. However, the amount of terrestrial permafrost carbon and nitrogen as well as the OM quality in these deposits are still poorly quantified. Here, we characterise the sources and the quality of OM supplied to the Lena River at a rapidly eroding permafrost river shoreline cliff in the eastern part of the delta (Sobo-Sise Island). Our multi-proxy approach captures bulk elemental, molecular geochemical and carbon isotopic analyses of late Pleistocene Yedoma permafrost and Holocene cover deposits, discontinuously spanning the last ~52 ka. We show that the ancient permafrost exposed in the Sobo-Sise cliff has a high organic carbon content (mean of about 5 wt%).We found that the OM quality, which we define as the intrinsic potential to further transformation, decomposition, and mineralization, is also high as inferred by the lipid biomarker inventory. The oldest sediments stem from Marine Isotope Stage (MIS) 3 interstadial deposits (dated to 52 to 28 cal kyr BP) and is overlaid by Last Glacial MIS 2 (dated to 28 to 15 cal ka BP) and Holocene MIS 1 (dated to 7–0 cal ka BP) deposits. The relatively high average chain length (ACL) index of n-alkanes along the cliff profile indicates a predominant contribution of vascular plants to the OM composition. The elevated ratio of iso and anteiso-branched FAs relative to long chain (C ≥ 20) n-FAs in the interstadial MIS 3 and the interglacial MIS 1 deposits, suggests stronger microbial activity and consequently higher input of bacterial biomass during these climatically warmer periods. The overall high carbon preference index (CPI) and higher plant fatty acid (HPFA) values as well as high C / N ratios point to a good quality of the preserved OM and thus to a high potential of the OM for decomposition upon thaw. A decrease of HPFA values downwards along the profile probably indicates a relatively stronger OM decomposition in the oldest (MIS 3) deposits of the cliff.

Organic carbon (OC) stored in Arctic permafrost represents one of Earth’s largest and most vulnerable terrestrial carbon pools. Amplified climate warming across the Arctic results in widespread permafrost thaw. Permafrost deposits exposed at river cliffs and coasts are particularly susceptible to thawing processes. Accelerating erosion of terrestrial permafrost along shorelines leads to increased transfer of organic matter (OM) to nearshore waters. However, the amount of terrestrial permafrost carbon and nitrogen as well as the OM quality in these deposits are still poorly quantified. Here, we characterise the sources and the quality of OM supplied to the Lena River at a rapidly eroding permafrost river shoreline cliff in the eastern part of the delta (Sobo-Sise Island). Our multi-proxy approach captures bulk elemental, molecular geochemical and carbon isotopic analyses of late Pleistocene Yedoma permafrost and Holocene cover deposits, discontinuously spanning the last ~52 ka. We show that the ancient permafrost exposed in the Sobo-Sise cliff has a high organic carbon content (mean of about 5 wt%).We found that the OM quality, which we define as the intrinsic potential to further transformation, decomposition, and mineralization, is also high as inferred by the lipid biomarker inventory. The oldest sediments stem from Marine Isotope Stage (MIS) 3 interstadial deposits (dated to 52 to 28 cal kyr BP) and is overlaid by Last Glacial MIS 2 (dated to 28 to 15 cal ka BP) and Holocene MIS 1 (dated to 7–0 cal ka BP) deposits. The relatively high average chain length (ACL) index of n-alkanes along the cliff profile indicates a predominant contribution of vascular plants to the OM composition. The elevated ratio of iso and anteiso-branched FAs relative to long chain (C ≥ 20) n-FAs in the interstadial MIS 3 and the interglacial MIS 1 deposits, suggests stronger microbial activity and consequently higher input of bacterial biomass during these climatically warmer periods. The overall high carbon preference index (CPI) and higher plant fatty acid (HPFA) values as well as high C / N ratios point to a good quality of the preserved OM and thus to a high potential of the OM for decomposition upon thaw. A decrease of HPFA values downwards along the profile probably indicates a relatively stronger OM decomposition in the oldest (MIS 3) deposits of the cliff.

Organic carbon (OC) stored in Arctic permafrost represents one of Earth's largest and most vulnerable terrestrial carbon pools. Amplified climate warming across the Arctic results in widespread permafrost thaw. Permafrost deposits exposed at river cliffs and coasts are particularly susceptible to thawing processes. Accelerating erosion of terrestrial permafrost along shorelines leads to increased transfer of organic matter (OM) to nearshore waters. However, the amount of terrestrial permafrost carbon and nitrogen as well as the OM quality in these deposits are still poorly quantified. Here, we characterise the sources and the quality of OM supplied to the Lena River at a rapidly eroding permafrost river shoreline cliff in the eastern part of the delta (Sobo-Sise Island). Our multi-proxy approach captures bulk elemental, molecular geochemical and carbon isotopic analyses of late Pleistocene Yedoma permafrost and Holocene cover deposits, discontinuously spanning the last ~52 ka. We show that the ancient permafrost exposed in the Sobo-Sise cliff has a high organic carbon content (mean of about 5 wt%).We found that the OM quality, which we define as the intrinsic potential to further transformation, decomposition, and mineralization, is also high as inferred by the lipid biomarker inventory. The oldest sediments stem from Marine Isotope Stage (MIS) 3 interstadial deposits (dated to 52 to 28 cal kyr BP) and is overlaid by Last Glacial MIS 2 (dated to 28 to 15 cal ka BP) and Holocene MIS 1 (dated to 7–0 cal ka BP) deposits. The relatively high average chain length (ACL) index of n-alkanes along the cliff profile indicates a predominant contribution of vascular plants to the OM composition. The elevated ratio of iso and anteiso-branched FAs relative to long chain (C ≥ 20) n-FAs in the interstadial MIS 3 and the interglacial MIS 1 deposits, suggests stronger microbial activity and consequently higher input of bacterial biomass during these climatically warmer periods. The overall high carbon preference index (CPI) and higher plant fatty acid (HPFA) values as well as high C / N ratios point to a good quality of the preserved OM and thus to a high potential of the OM for decomposition upon thaw. A decrease of HPFA values downwards along the profile probably indicates a relatively stronger OM decomposition in the oldest (MIS 3) deposits of the cliff.

The risk of COVID-19 infection in patients with diabetes is increased. This risk can be reduced, though not completely eliminated, by good glycemic control. It is important to study the effects of infection in cases of infection in patients with diabetes mellitus and measures that may reduce the risk of infection and the development of complications of coronary viral infection in diabetics.Objective: to analyze data on the possible association of diabetes mellitus with the risk of COVID-19 infection and the more severe course of this viral disease and to identify measures to prevent infection and complications in this category of patients. Results. The article discusses current research on the association of diabetes with an increased risk of infection and death from COVID-19. Some pathogenetic features of the virus related to the mechanism of action of individual drugs have been analyzed. Measures to prevent COVID-19 infection for patients with type 1 and type 2 diabetes mellitus are presented, as well as recommendations for adjusting hypoglycemic therapy for patients with both types of diabetes mellitus.Conclusions. Our knowledge of the prevalence of COVID-19 and the course of the disease in people with diabetes will develop as more detailed analysis. It is now well established that people with diabetes have an increased risk of developing coronavirus infection. This category of patients during the epidemic requires enhanced control of diabetes compensation and compliance with certain measures to reduce the risk of infection, as well as, in case of infection - adjustment of hypoglycemic therapy., Ризик інфікування COVID-19 у хворих із цукровим діабетом підвищений. Цей ризик можна знизити, хоча й не повністю усунути, за рахунок доброго глікемічного контролю. Важливими є вивчення впливу інфекції у випадках інфікування пацієнтів із цукровим діабетом та розробка заходів, що можуть знизити ризик інфікування й розвитку ускладнень коронавірусної інфекції у діабетиків.Мета – проаналізувати дані щодо можливого зв’язку цукрового діабету із ризиком інфікування COVID19 та більш тяжким перебігом цього вірусного захворювання і виявити заходи запобігання інфікуванню й виникненню ускладнень у даної категорії хворих.Результати. У статті розглянуто сучасні результати досліджень щодо зв’язку цукрового діабету із підвищеним ризиком інфікування та летальних випадків від COVID-19. Проаналізовано деякі патогенетичні особливості вірусу, що пов’язані з механізмом дії окремих препаратів. Представлено заходи щодо запобігання інфікуванню COVID-19 для пацієнтів із цукровим діабетом 1-го та 2-го типів, а також рекомендації з корегування гіпоглікемічної терапії для хворих на цукровий діабет обох типів.Висновки. Наші знання про поширеність COVID-19 та перебіг хвороби у людей, хворих на цукровий діабет, розвиватимуться по мірі більш детального аналізу. Наразі обґрунтовано припущення, що люди з цукровим діабетом мають підвищений ризик розвитку коронавірусної інфекції. Хворі цієї категорії під час епідемії потребують посиленого контролю компенсації діабету та дотримання певних заходів для зниження ризику інфікування, а також, при інфікуванні – коригування гіпоглікемічної терапії.

Recently in the West there has been a surge in interest in vegetarianism - partial (lacto-vegetarian) or full (veganism). Vegetarianism can be considered a trend that is gaining popularity among Ukrainians. Medical attitudes towards vegetarianism have now changed as new studies have begun to emerge indicating a high risk of morbidity due to an overload of the body with animal protein, calories and saturated fat.Diet is one such lifestyle factor that can play a key role in the prevention of diabetes. Evidence suggests that a diet rich in whole grains, vegetables, fruits, dairy products, legumes and nuts may help reduce the risk of this condition. Therefore, it can be expected that vegetarians who do not consume meat and meat products and, less so in Western countries, often consume more nuts and legumes than non-vegetarians have a lower risk of developing type 2 diabetes mellitus.Purpose – to investigate the relationship between adherence to a vegetarian diet and the risk of developing type 2 diabetes mellitus, as well as to study the data on the effect of a vegetarian diet on the rates of compensation for type 2 diabetes patients.Results. The current literature data regarding the relationship between type 2 diabetes mellitus and adherence to a vegetarian diet based on the results of existing researches were studied. A number of clinical trials have been documented using a vegan or similar vegan diet for the treatment of type 2 diabetes. As a result, the subjects’ blood glucose levels decreased, as well as the required dosage of oral glucose-lowering drugs. Several studies show that a vegetarian diet is a way to prevent the risk of developing type 2 diabetes mellitus.Conclusions. A whole food vegan diet is safe for people with type 2 diabetes and has the same benefits, if not more, than the standard recommended diet. People who follow a vegetarian diet have a lower risk of developing type 2 diabetes compared to non-vegetarians. Further research is needed to examinate the effects of a vegetarian diet on the course of type 2 diabetes mellitus, which may make it possible to change the approach to the generally accepted diet for this category of patients in the future., Останнім часом на Заході спостерігається сплеск інтересу до вегетаріанства – часткового (лактоововегетаріанство) або повного (веганство). Вегетаріанство можна вважати трендом, який набирає популярності й серед українців. Наразі ставлення медиків до вегетаріанства змінилося, оскільки почали з’являтися нові дослідження, що свідчать про високий ризик захворюваності через перевантаження організму тваринним білком, калоріями і насиченими жирами.Дієта – один із факторів способу життя, який може зіграти ключову роль у профілактиці цукрового діабету. Наявні на сьогодні дані свідчать про те, що дієта, багата на цільнозернові, овочі, фрукти, молочні продукти, бобові та горіхи, може допомогти знизити ризик вказаного захворювання. Отже, можна очікувати, що вегетаріанці, які не вживають м’яса і м’ясних продуктів, і часто споживають більше горіхів й бобових, ніж не вегетаріанці, мають нижчий ризик розвитку цукрового діабету 2-го типу.Мета – дослідити наявність взаємозв’язку між дотриманням вегетаріанської дієти та ризиком розвитку цукрового діабету 2-го типу, а також вивчити дані щодо впливу вегетаріанської дієти на показники компенсації цукрового діабету 2-го типу.Результати. Розлянуто сучасні літературні дані щодо зв’язку цукрового діабету 2-го типу та дотримання вегетаріанської дієти. Було зафіксовано ряд клінічних випробувань з використанням веганської або подібної до веганської дієти з метою лікування цукрового діабету 2-го типу. Як результат, у піддослідних був знижений рівень глюкози в крові, що дозволило зменшити дози пероральних цукрознижувальних препаратів. Декілька досліджень доводять, що вегетаріанська дієта є способом запобігання ризику розвитку цукрового діабету 2-го типу.Висновок. Веганська дієта на основі цільних продуктів є безпечною для людей, що страждають на цукровий діабет 2-го типу, і має такі ж переваги, якщо не більші, як і типова дієта. Люди, що дотримуються вегетаріанської дієти, мають менший ризик захворіти на цукровий діабет 2-го типу, порівняно з не вегетаріанцями. Необхідні подальші дослідження для вивчення впливу вегетаріанської дієти на перебіг цукрового діабету 2-го типу, що може дозволити змінити підхід до загальноприйнятої дієти для даної категорії хворих у майбутньому.

The risk of COVID-19 infection in patients with diabetes is increased. This risk can be reduced, though not completely eliminated, by good glycemic control. It is important to study the effects of infection in cases of infection in patients with diabetes mellitus and measures that may reduce the risk of infection and the development of complications of coronary viral infection in diabetics.Objective: to analyze data on the possible association of diabetes mellitus with the risk of COVID-19 infection and the more severe course of this viral disease and to identify measures to prevent infection and complications in this category of patients.Results. The article discusses current research on the association of diabetes with an increased risk of infection and death from COVID-19. Some pathogenetic features of the virus related to the mechanism of action of individual drugs have been analyzed. Measures to prevent COVID-19 infection for patients with type 1 and type 2 diabetes mellitus are presented, as well as recommendations for adjusting hypoglycemic therapy for patients with both types of diabetes mellitus.Conclusions. Our knowledge of the prevalence of COVID-19 and the course of the disease in people with diabetes will develop as more detailed analysis. It is now well established that people with diabetes have an increased risk of developing coronavirus infection. This category of patients during the epidemic requires enhanced control of diabetes compensation and compliance with certain measures to reduce the risk of infection, as well as, in case of infection - adjustment of hypoglycemic therapy, Риск заболеть COVID-19 у больных сахарным диабетом повышен. Этот риск невозможно полностью устранить, однако можно снизить за счет хорошего гликемического контроля. Важно изучение влияния инфекции в случаях инфицирования пациентов с сахарным диабетом и мер, которые могут снизить риск инфицирования и развития осложнений коронавирусной болезни у больных диабетом.Цель – проанализировать данные о возможной связи сахарного диабета с риском инфицирования SARS-CoV-2 и более тяжелым течением вирусного заболевания COVID-19 и выявить меры предотвращения инфицирования и возникновения осложнений у данной категории больных.Результаты. В статье рассмотрены современные результаты исследований связи сахарного диабета с повышенным риском инфицирования и летальных случаев от COVID-19. Проанализированы некоторые патогенетические особенности вируса, связанные с механизмом действия отдельных препаратов. Представлены мероприятия по предотвращению инфицирования SARS-CoV-2 для пациентов с сахарным диабетом 1-го и 2-го типов, а также рекомендации по корректировке гипогликемической терапии для больных сахарным диабетом обоих типов.Выводы. Наши знания о распространенности COVID-19 и течении болезни у людей, больных сахарным диабетом, будут развиваться по мере более детального анализа. Сейчас обоснованно предположение, что люди с сахарным диабетом имеют повышенный риск развития коронавирусной инфекции. Эта категория больных во время эпидемии требует усиленного контроля компенсации диабета и соблюдения определенных мер по снижению риска инфицирования, а также, при инфицировании, – корректировки гипогликемической терапии., Ризик захворіти на COVID-19 у хворих із цукровим діабетом підвищений. Цей ризик неможливо повністю усунути, проте можна знизити за рахунок хорошого глікемічного контролю. Важливе вивчення впливу інфекції у випадках інфікування пацієнтів із цукровим діабетом та заходів, що можуть знизити ризик інфікування і розвитку ускладнень коронавірусної хвороби у хворих на діабет.Мета – проаналізувати дані щодо можливого зв’язку цукрового діабету із ризиком інфікування SARSCoV-2 та більш тяжким перебігом вірусного захворювання COVID-19 і виявити заходи запобігання інфікуванню та виникненню ускладнень у вказаної категорії хворих.Результати. У статті розглянуто сучасні результати досліджень щодо зв’язку цукрового діабету із підвищеним ризиком інфікування та летальних випадків від COVID-19. Проаналізовано деякі патогенетичні особливості вірусу, що пов’язані з механізмом дії окремих препаратів. Представлені заходи щодо запобігання інфікуванню SARS-CoV-2 для пацієнтів із цукровим діабетом 1-го та 2-го типів, а також рекомендації з корегування гіпоглікемічної терапії для хворих на цукровий діабет обох типів.Висновки. Наші знання про поширеність COVID-19 та перебіг хвороби у людей, хворих на цукровий діабет, розвиватимуться по мірі більш детального аналізу. Наразі обґрунтовано припущення, що люди з цукровим діабетом мають підвищений ризик розвитку коронавірусної інфекції. Ця категорія хворих під час епідемії потребує посиленого контролю компенсації діабету та дотримання певних заходів для зниження ризику інфікування, а також, при інфікуванні, – коригування гіпоглікемічної терапії.

С использованием цельной крови 60 клинически здоровых людей-добровольцев исследовано влияние света, генерируемого лампами накаливания, люминесцентными лампами и светодиодными носителями в пределах световой температуры 4000–4500 К, с интенсивностью излучения 0,03 Вт/м2 в диапазоне длин волн 320–400 нм, на функциональную активность нейтрофилов по показателям лизосомальной, фагоцитарной, НСТ-редуцирующей активности после 10, 20 и 30 мин воздействия при 37 °С. Установлено, что свет, генерируемый лампами накаливания и светодиодными лампами, не оказывает статистически значимого влияния на функциональную активность нейтрофилов. После воздействия света люминисцентных ламп зафиксировано увеличение количества клеток в спонтанном и индуцированном НСТ-тесте. Using the whole blood of 60 healthy volunteers the effect of light generated by incandescent lamps, luminescent lamps and light-emitting diode carriers on the capacity of neutrophils considering the indices of lysosomal, phagocytic and NBT-reducing activities after 10, 20 and 30 minutes of influence at the temperature of 37 °С has been studied. The light temperatures were 4000–5000 K, the radiation intensity was 0,03 W/m2, the wave length was 320–400 nm. It’s stated that the light generated by incandescent and light-emitting diodelamps doesn’t have a statistically significant effect on the capacity of neutrophils. The increase of cells number has been recorded in the spontaneous and induced NBT-test after the effect of luminescent lamps. Гизингер О.А., доктор биологических наук, профессор кафедры микробологии, вирусологии, иммунологии и клинической лабораторной диагностики, Южно-Уральский государственный медицинский университет (Челябинск), OGizinger@gmail.com. Осиков М.В., доктор медицинских наук, профессор кафедры патологической физиологии, Южно-Уральский государственный медицинский университет (Челябинск), prof.osikov@yandex.ru. Телешева Л.Ф., доктор медицинских наук, профессор кафедры микробиологии, вирусологии, иммунологии и клинической лабораторной диагностики, Южно-Уральский государственный медицинский университет (Челябинск), teleshevalarisa@mail.ru. Огнева О.И., аспирант научного образовательного центра «Проблемы фундаментальной медицины», Южно-Уральский государственный медицинский университет (Челябинск), ognevaolga2@mail.ru. O.A. Gizinger, South Ural State Medical University, Chelyabinsk, Russian Federation, OGizinger@gmail.com, M.V. Osicov, South Ural State Medical University, Chelyabinsk, Russian Federation, prof.osikov@yandex.ru, L.F. Telesheva, South Ural State Medical University, Chelyabinsk, Russian Federation, teleshevalarisa@mail.ru, O.I. Ogneva, South Ural State Medical University, Chelyabinsk, Russian Federation, ognevaolga2@mail.ru