Search

Artists of the early 21st century, unlike previous time intervals, are attracted to those stylistic trends that were characteristic of a century ago. Despite the non-symbolist manifestations in Postmodernism, which have almost completely exhausted their resources in the first decade of the 21st century, they are once again attracting the attention of not so many representatives of the art circles as art analytics, in particular, musicologists. After all, in the previous Soviet period, there was no talk of European style trends. The creativity of the founder of Ukrainian classical music Mykola Lysenko also needs a rethinking of style principles. Mykola Lysenko opera creativity directly related to the stylistic direction of Romanticism, which at the time was dominant in Eastern European culture and was indirectly reflected in the creation of his first teacher Rimsky-Korsakov. This style direction was undoubtedly dominant in the work of the composer, although it allowed him to go outside and create a wing – heroic romanticism (an example of this is the heroic-romantic opera Taras Bulba). However, the composer, as a creative personality, at that time represented another generation of artists, and therefore it was not so much his style direction as priority for him to find something new, personal in it. This is evidenced by the search for new genres in music that would make it possible to go beyond Romanticism and bring Ukrainian music to the new frontiers of styling. Such were the works of Mykola Lysenko as children’s operas, which were a personal find of the Ukrainian classic in opera as a whole. It should be noted that the end of the nineteenth century was marked by the work of Mykola Lysenko on the opera “Taras Bulba”. This work clearly traces the symbolism declared in patriotic service to its people, which completely offset the slave complex of Gogol’s protagonist, in the opera. In addition, the author of the opera muffled the clown and carnal pull in the actions and behavior of other characters, directing them into a common patriotic channel. At the same time, Christian didactics and morality are more muted in Lysenko’s opera – the protagonist’s slaughter, the compatibility of his figure with the biblical archetypal motif. Semantic components that are present in the Mykola Lysenko’s opera “Taras Bulba” related to the works of composers Symbolists. This is confirmed in the first place, the presence of these original works signs symbolism. The first of these is the presence of quartile juxtapositions in harmony, which makes them clearly unacceptable in early Christian church music. In 1912, Mykola Lysenko wrote the latest opera Nocturne. In this work, the means of naive paintings demonstrate fantastic lively portraits. At the same time, they are as household and unpretentious, as ordinary as they are in the genre. The plot of Lysenko's opera “Nocturne” is accompanied by the release of The Maid, who in no way perceives neither poetry nor dreamy singing, represented by the picturesque plasticity on stage. Mykola Lysenko’s conscious use of character symbols in the music demonstrates the final quintet, which presents “flickering” of the chords of the same name, soft scribbling, a combination of a singing ensemble of human characters and two crickets. Thus, the symbolist movements that were characteristic of European art of the 1880’s –1910’s did not go beyond Mykola Lysenko’s works. First of all, they touched upon his operatic work, in particular – “Taras Bulba” and “Nocturne”. The most revealing symbolic manifestations are the musical and expressive means of the composer – rhythmic models, declining sound intonations, quartile moves of harmonic comparisons and more. They and the composer’s stylistic formation attribute his belonging to a particular artistic direction (in this case – to Symbolism). Mykola Lysenko was the first to use symbols-signs that mark the calls to fight against enslavement, faithfulness and devotion to his people, the Orthodox faith. That is why the operas “Taras Bulba” and “Nocturne” always surprise not only Ukrainians but also other European peoples with their stylistic capacity and organic style., У статті висвітлено мистецькі віяння, що відбувалися в Західній Європі у 1880–1910-х роках і які безпосередньо вплинули на творчість, зокрема на оперну основоположника української класичної музики Миколи Лисенка. Звернено увагу на художньо-виразові засоби, використовувані в операх “Тарас Бульба” та “Ноктюрн”, що стали основним проявом у стилеутворенні Символізму. Визначено основні символи-знаки, що поглиблюють національні почуття в слухачів і їхнє служіння православній церкві. Звернено увагу на синтез мистецтв, наявний в опері “Ноктюрн”, та їх вплив на подальші музичні віяння в Україні.

The purpose of the article is to analyse the life and work of outstanding representatives of the Ukrainian cultural space of the 20th century S. Krushelnytska and M. Krechko through the prism of a vividly expressed national mentality in their work, which was realised in the conditions of Ukraine’s loss of its own statehood and the imposition of the Soviet regime. The research methodology is based on the use of the biographical method, which allows us to outline the main characteristics of artists’ life and work during the reign of the totalitarian ideology of the Soviet government; the analytical method makes it possible to prove the idea based on the nationally oriented worldview of S. Krushelnytska and M. Krechko, as well as the logical and inductive, systematic methods for determining both general and common features of the world perception of artists through the prism of creative and life narratives; the culture-historical approach allows us to characterise the main features of the self-identification of outstanding masters of the Ukrainian cultural space. The scientific novelty of the study lies in the fact that for the first time in the cultural aspect, the figures of S. Krushelnytska and M. Krechko are compared through the prism of their national self-awareness, which crystallised in creative activity. Conclusions. The life and work of the famous Ukrainian artists Solomiia Krushelnytska and Mykhailo Krechko have common features, which can be characterised by a sincere love for the history, culture, traditions of the Ukrainian nation, popularisation, and preservation of its unique culture, a strong and strong-willed personal Ukrainian-oriented position, firmness of their beliefs. It should be emphasised that the national consciousness, and hence the clear nation-building position of S. Krushelnytska and M. Krechko, was formed not only by internal resistance to the oppression of the Soviet government but, above all, by a vivid manifestation of their self-identification, a deep sense of their national roots., Мета статті — проаналізувати життєвий та творчий шлях видатних представників українського культурного простору ХХ ст. С. Крушельницької та М. Кречка крізь призму яскраво вираженої національної ментальності у їх творчості, що реалізовувалась в умовах втрати Україною власної державності та насадження радянського режиму. Методологія дослідження спирається на використання біографічного методу, що дозволив окреслити основні характеристики життєтворчості митців у період панування тоталітарної ідеології радянської влади; аналітичного методу — у доведенні думки, що ґрунтується на національноорієнтованому світосприйнятті С. Крушельницької та М. Кречка, а також логіко-індуктивного та системного методів для визначення як загальних, так і спільних ознак світосприйняття митців крізь призму творчих та життєвих наративів; історичного й культурологічного методів, що дозволили схарактеризувати основні особливості самоідентифікації видатних майстрів українського культурного простору. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше у культурологічному аспекті порівнюються постаті С. Крушельницької та М. Кречка крізь призму їх національної самосвідомості, яка викристалізувалася у творчій діяльності. Висновки. Життєвий та творчий шлях славетних українських митців Соломії Крушельницької та Михайла Кречка мають спільні ознаки, які можемо схарактеризувати щирою любов’ю до історії, культури, традицій української нації, популяризацією та збереженням її унікальної культури, сильною та вольовою особистісною україноорінтованою позицією, непохитністю власних переконань. Наголосимо, що національна свідомість, а звідси й чітка націєтворча позиція С. Крушельницької та М. Кречка, була сформована не лише внутрішнім спротивом утискам радянської влади, а насамперед яскравим проявом їх самоідентифікації, глибинним відчуттям свого національного коріння.

The purpose of the article is to analyse the life and work of outstanding representatives of the Ukrainian cultural space of the 20th century S. Krushelnytska and M. Krechko through the prism of a vividly expressed national mentality in their work, which was realised in the conditions of Ukraine’s loss of its own statehood and the imposition of the Soviet regime. The research methodology is based on the use of the biographical method, which allows us to outline the main characteristics of artists’ life and work during the reign of the totalitarian ideology of the Soviet government; the analytical method makes it possible to prove the idea based on the nationally oriented worldview of S. Krushelnytska and M. Krechko, as well as the logical and inductive, systematic methods for determining both general and common features of the world perception of artists through the prism of creative and life narratives; the culture-historical approach allows us to characterise the main features of the self-identification of outstanding masters of the Ukrainian cultural space. The scientific novelty of the study lies in the fact that for the first time in the cultural aspect, the figures of S. Krushelnytska and M. Krechko are compared through the prism of their national self-awareness, which crystallised in creative activity. Conclusions. The life and work of the famous Ukrainian artists Solomiia Krushelnytska and Mykhailo Krechko have common features, which can be characterised by a sincere love for the history, culture, traditions of the Ukrainian nation, popularisation, and preservation of its unique culture, a strong and strong-willed personal Ukrainian-oriented position, firmness of their beliefs. It should be emphasised that the national consciousness, and hence the clear nation-building position of S. Krushelnytska and M. Krechko, was formed not only by internal resistance to the oppression of the Soviet government but, above all, by a vivid manifestation of their self-identification, a deep sense of their national roots.

Целью работы является выявление характерных особенностей художественных образов оперы К.В. Молчанова «Зори здесь тихие» в аспекте национального культурного кода.Материалом исследования стал текст оперы, а также комплекс обстоятельств, связанных с ее созданием и особенности ее сценической интерпретации. Методология предполагает использование историко-сравнительного и структурно-аналитического методов. Выявлены характерные черты художественных образов оперы К.В. Молчанова: ясность музыкальной драматургии, музыкальная фактура, основанная на русской песенности, широкое использование речитации, действенная интонация, система лейтмотивов, характеризующая каждый образ в отдельности, конкретизированная форма сценического костюма, лаконичная сценография, включающая в себя «монтажный» принцип мизансцен, минимальный естественный грим, органичная и реалистичная сценическая пластика., The aim of the work is to identify the characteristic features of the artistic images of Kirill Molchanov’s opera The Dawns Here Are Quiet in the aspect of the national cultural code. The material of the study was the text of the opera, as well as a set of circumstances associated with its creation and features of its stage interpretation. The methodology involves the widespread use of historical-comparative and structural-analytical methods. In his artistic conception, the composer uses the principle of combining mise-en-scènes, which is characteristic of the cinematographic tradition. The leading artistic images of the opera work are consistently analyzed; the characteristic features of their monologues are revealed; the meaning of the characters is discovered in the aspect of symbolism inherent in Russian culture. Attention is also paid to small parties - supporting roles; their influence on the disclosure of the author’s intention is shown. The characteristic features of the artistic images of Molchanov’s opera are revealed: clarity of musical dramaturgy, musical texture based on Russian songwriting, a widespread use of recitation, effective intonation, a system of leitmotifs that characterize each image separately, a concretized form of stage costume, laconic scenography, including the “montage” principle of mise-en-scènes, minimal natural make-up, organic and realistic stage plasticity. The richness of the artistic images of Molchanov’s opera and the accessibility of the perception of the musical and textual material determine the constant interest in this production among singer actors, conductors, stage directors, as well as among the mass audience.

It is stated that interpretation of classical literary works in the art of the 21st century is a problem that is increasingly facing researchers. From this point of view, the stage adaptation of H. Melville’s novel “Moby Dick” by American composer J. Heggie, is an example of the careful preservation of the timeless philosophical and religious content of literary basis. Thereby the work of the opera authors on the novel’s text, the polystylistic features of J. Heggie’s musical thinking, the composer's mastery in the construction of the character system became the subject of the detailed scientific analysis. The purpose of the study was to identify methods of the reflection of philosophical issues in the opera “Moby Dick” by J. Heggie. It was found that composer J. Heggie and librettist J. Cheer skilfully rethought the most significant theatrical elements of G. Melville’s novel. Attention to the dramatic aspects of the story and a clear understanding of the psychological individualities of characters has transformed the world-famous literary text into a vivid musical story. The opera preserves and reproduces the archetypal symbolism of the novel “Moby Dick”: worship, pilgrimage, initiation, sacrifice. The pagan motives of hunting, killing, dismembering the flesh, consecrating of blood are contrasted with the purely Christian understanding of the ideas of salvation and resurrection. It is proved that the work of composer J. Heggie reflects one of the promising ways of developing contemporary opera. Moby Dick is pushing the boundaries of its genre: the creators of this neoromantic opera are rejecting outdated stereotypes, adding cinematography elements, overcoming the barrier between the spectator and the stage. At the same time, the opera has an accentuated classic nature (well-written libretto, number structure, impeccable vocal lines and orchestration); it combines the extraordinary lyricism and the diversity of philosophical and religious content. The example of the opera of J. Hеggie “Moby Dick” shows the possibilities of modern stage embodiment of the complicated literary works of classical writers. It is concluded that the music of the composer J. Heggie in a sense fulfils the role of the metalanguage, because it expresses the deep meanings embedded in the text of the novel, which formally remained beyond libretto, Зазначено, що інтерпретація класичних літературних творів у мистецтві XXI століття є проблемою, з якою все частіше стикаються дослідники. З цього погляду сценічна адаптація роману Г. Мелвіла «Мобі Дік» американського композитора Джейка Хеггі є прикладом ретельного збереження позачасового філософсько-релігійного змісту літературної першооснови. Тому предметом детального наукового аналізу стали робота авторів опери над текстом роману, полістилістичні особливості музичного мислення Дж. Хеггі, майстерність композитора в побудові системи персонажів. Основна мета дослідження полягала у виявленні художніх методів відображення філософської проблематики в опері Дж. Хеггі «Мобі Дік». Наголошено, що композитор Дж. Хеггі та лібретист Дж. Шер майстерно переосмислили найважливіші театральні елементи роману Г. Мелвілла. Увага до драматичних аспектів оповіді та чітке розуміння психологічних особливостей персонажів перетворили всесвітньо відомий літературний текст на яскраву музичну історію. Опера зберігає та відтворює архетипічну символіку роману «Мобі Дік»: поклоніння, паломництво, ініціацію, жертвоприношення тощо. Язичницькі мотиви полювання, вбивства, розчленування плоті, ритуального освячення кров’ю протиставляються суто християнському розумінню ідей спасіння і воскресіння. Показано, що твір композитора Дж. Хеггі відображає один із перспективних шляхів розвитку сучасного оперного мистецтва. «Мобі Дік» розсуває межі свого жанру: творці цієї неоромантичної опери відкидають застарілі стереотипи, додаючи елементів кінематографічності й, певним чином, долаючи бар’єр між глядачем та сценою. Разом із тим, опера має підкреслено класичний характер (добре написане лібрето, номерну структуру, бездоганне голосоведіння та оркестрування); вона поєднує в собі надзвичайний ліризм і різноманітність філософсько-релігійного змісту. На прикладі опери Дж. Хеггі «Мобі Дік» показані можливості сучасного сценічного втілення складних літературних творів письменників-класиків минулого. Зроблено висновок, що музика композитора Дж. Хеггі в певному сенсі виконує роль метамови, адже вона висловлює ті закладені в тексті роману глибинні філософські смисли, які формально залишилися поза лібрето.

Одной из задач современного образования является приобщение к различным видам классического искусства, в том числе и к оперному творчеству. Реализуя эту задачу, педагоги используют различные подходы, одним из которых является интегративный подход. В статье рассматривается один из принципов приобщения к оперному творчеству младших школьников в условиях работы детских школ искусств - интеграции., One of the tasks of modern education is the introduction to various types of classical art, including Opera. Implementing this task, teachers use different approaches, one of which is an integrative approach. The article considers one of the principles of introduction to the Opera creativity of younger pupils in the conditions of work of children's art schools - integration. Based on the considered positions of various authors, the types of integration in the introduction of younger pupils to Opera creativity in the process of musical education were identified, which were implemented in the children's school of arts №1 of Berezovsky, Sverdlovsk region., Педагогическое образование в России, Issue № 5, Pages 124-129

Опера это синтетический жанр, изначально ориентируемый на комплексное сенсорное восприятие в процессе театрально-сценической постановки, объединяющей в себе композиторскую интерпретацию (музыкально-выразительные средства) и постановочную интерпретацию (средства театрально-сценического искусства). Автор считает, что художественный образ в оперном искусстве рождается в пространстве синестетических связей «слово звук изображение сценическое движение». Термин «синестезия» происходит от греческого «synaisthesis», что означает «соощущение». Единство видов искусства: образная природа, единство приемов и законов построения художественного образа, общность универсальных компонентов художественного языка подчеркивается на генетическом, морфологическом и функциональном уровнях. Обладая высокой исполнительской культурой, Л. В. Собинов в своем творчестве сумел соединить традиции русского реалистического искусства с итальянской школой «bel canto» . Объемный синтетический образ рождался во внутреннем представлении певца, в комплексе внутренних слуховых, визуальных, цветовых, пластических представлений. Задача Л. В. Собинова как исполнителя донести до слушателей свое представление о сценическом облике персонажа в единстве с планом режиссера, сценографа, разрабатывающих пространственно-пластическое, динамическое решение той или иной сцены с опорой на точные указания автора партитуры, его заметки, эскизы и т. д. Певец осваивал роль, руководствуясь стремлением сделать персонаж «своим», исходя из собственной органики. Эмоциональное соответствие вокализации и интонационно-выразительной пластики и мимики для певца являлось непременным условием успешного музыкально-художественного диалога с публикой. Л. В. Собинов добивался эмоционального соответствия музыкального образа и интонационно-выразительного произнесения слова в постоянном поиске разнообразных варьированных характеристик роли, определяемых полимодальной природой художественного образа. Сценический успех Л. В. Собинова был ошеломляющим, сыгранные им роли Ленского, Левко, Берендея, Альфреда, Вертера и др. явились эталонными для многих певцов современности.

Статья поступила в редакцию 17.09.2019 г. Статья посвящена социокультурным аспектам функционирования оперного театра. Описывая специфику его становления и развития в индустриальном городе (на примере Магнитогорска, известного как город «стали и музыки»), автор приходит к выводу о том, что оперный театр придает городской культуре черты уникальности. Оперный проект разнообразит культурную жизнь промышленного моногорода, наполняя ее новыми смыслами. В исторической перспективе меняется городской хронотоп. The article is devoted to the social and cultural aspects of the Opera house functioning. The author describes the specifi cs of its formation and development in the industrial city (on the example of Magnitogorsk, known as the city of “steel and music”), the author comes to the conclusion that the Opera house provides the urban culture features of uniqueness. The Opera project diversifi es the cultural life of the industrial mono-town, fi lling it with new meanings. In historical perspective, the urban chronotone is changing.

Розглянуто актуальні питання творчої співпраці і плідної взаємодії двох провідних національних установ України у сфері культури і мистецтв – Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського (вищого навчального закладу) та Національного академічного театру опери та балету України імені Т. Г. Шевченка (закладу культури). Зосереджено увагу на їх взаємозв’язку, оскільки Академія здійснює підготовку для театру високопрофесійних кадрів (співаків-акторів, артистів симфонічного оркестру і хору, диригентів, музичних режисерів та ін.), а до науково-педагогічної роботи залучаються найвидатніші майстри оперної сцени, музиканти, які мають високі творчі здобутки й визнання в Україні і світі. Так виявляється спадкоємність поколінь у сфері оперного мистецтва. Дані про випускників Академії (співаків-акторів, диригентів, хормейстерів, режисерів), які працюють у творчому колективі Національної опери України, часом поєднуючи роботу в театрі з науково-педагогічною чи артистичною діяльністю в Оперній студії в НМАУ ім. П. І. Чайковського узагальнено відтворено в наведених таблицях. Виявлено, що в соціокультурному просторі України просвітницька і культурно-мистецька діяльність колективів Національного академічного театру опери та балету України імені Т. Г. Шевченка і Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського сприяє культурному і духовному розвитку особистості., The relevance of the study is conditioned by the traditionally important creative interaction of opera theaters with music academies in the issue of development of opera art in Ukraine. Especially fruitful cooperation has developed for many decades between the Taras Shevchenko National Opera and Ballet Theater of Ukraine and the P. TchaikovskyNational Music Academy of Ukraine. It serves as a vivid example of such interaction. The Academy carries out training of highly professional specialists for the theater (singers, actors, symphony orchestras and choirs, conductors, music directors, etc.) and from the theater to the scientific and pedagogical work are invited leading masters of the opera scene who have attained high creative achievements and recognition at the national and international levels. Logical continuity of generations in the field of opera art is a result of such kind of artistic «symbiosis». In turn practical activity, educational process, methodical scientific conceptions are serving as the basis for the development of national performing schools.The main objective of the study is to investigate and highlight the actual issues of creative relationships and fruitful interaction between two leading Ukrainian institutions in the field of culture and arts and to reveal the interdependence between them.The methodology of the research is to apply analytical, functional, comparative and art-study methods of research for determination of interdependence and basic directions of creative interaction of the opera theater and the music academy. The data concerning graduates of the Academy (singers-actors, conductors, choirmaster, directors) who works at the artistic staff of Taras Shevchenko National Opera and Ballet Theatre of Ukraine and combine work at the theatre with scientific and pedagogical activities at the P. Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine or artistic work in Opera Studio are presents in summary tables.Conclusions. As a result of the research, it has been established that Taras Shevchenko National Opera and Ballet Theatre of Ukraine and the P. Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine are particularly important in the socio-cultural space of Ukraine due to the multifaceted creative and professional activity. The educational, cultural and artistic work, as the main function of both institutions, promotes cultural and spiritual development of the individual.The above-indicated shows that the results of creative cooperation and fruitful interaction between the National Opera of Ukraine and the National Academy of Sciences of Ukraine. Pyotr Tchaikovsky is difficult to overestimateThe above-indicated shows that the results of creative cooperation and fruitful interaction of the Taras Shevchenko National Opera and Ballet Theater of Ukraine and the P. Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine P. Tchaikovsky is difficult to overestimate because they are the leading institutions in Ukraine in the field of highly professional creative achievements., Рассмотрены актуальные вопросы творческого сотрудничества двух ведущих национальных учреждений Украины в сфере культуры и искусства – Национальной музыкальной академии Украины имени П. И. Чайковского (высшего учебного заведения) и Национального академического театра оперы и балета Украины имени Т. Г. Шевченко (учреждение культуры). Внимание сосредоточено на их взаимосвязях, поскольку Академия осуществляет подготовку для театра высоко профессиональных специалистов (певцов-актёров, артистов симфонического оркестра и хора, дирижёров, музыкальных режиссёров и др.), а к научно-педагогической деятельности приглашаются выдающиеся мастера оперной сцены, музыканты, имеющие высокие творческие достижения и признание в Украине и мире. Так проявляется преемственность поколений в сфере оперного искусства. Данные о выпускниках Академии (певцах-актёрах, артистах симфонического оркестра и хора, дирижёрах, музыкальных режиссёрах), работающих в творческом коллективе Национальной оперы Украины, соединяя работу в театре с научно-педагогической или артистической деятельностью в Оперной студии в НМАУ им. П. И. Чайковского, обобщённо отражены в таблицах. Выявлено, что в социокультурном пространстве Украины просветительская и культурно-художественная деятельность коллективов Национальной музыкальной академии Украины имени П. И. Чайковского и Национального академического театра оперы и балета Украины имени Т. Г. Шевченко способствует культурному и духовному развитию личности.

У статті досліджено діяльність Дмитра Гнатюка у Національній музичній академії імені П. І. Чайковського кінця ХХ – першої половини ХХІ століття. Розглянуто педагогічну роботу митця в координатах його режисерської практики, узагальнено педагогічні звершення майстра у контексті педагогічного та порівняльного методів викладання музичної режисури. Охарактеризовано оперні постановки на сцені Оперної студії НМАУ імені П. І. Чайковського. Простежено динаміку становлення музичної режисури у контексті розвитку музичної освіти в Україні., The purpose of the study is to highlight one of the stages of the creative biography of Dmytro Gnatyuk and his pedagogical activity. The task of researching the pedagogical activity of D. Gnatyuk in the coordinates of his directorial practice; generalize pedagogical accomplishments of the master in the context of pedagogical and comparative teaching methods of musical directing; to follow the dynamics of the formation of musical directing in the context of the development of musical education in Ukraine.The subject of the research reveals the essential foundations of D. Gnatyuk as a teacher, teacher, director-practice. Focusing on the pedagogical aspect of the creative biography of the artist, we have the opportunity to follow the dynamics of the formation, development, popularization and consolidation of the Ukrainian directorial thought of the new artistic achievements of D. Gnatyuk, his searches, approbation and executive generalizations. Creative way of D. Gnatyuk is formed by the logical development of a creative person whose metric is coordinated with the dynamic movement from the soloist-beginner opera scene to the leading scene master and subsequently the main director of the National Opera of Ukraine and Professor of the Department of Opera and Music Directorate of the Tchaikovsky National Music Academy оf Ukraine.Among the priorities of pedagogical work on the preparation of opera performers, D. Gnatyuk saw, first of all, the departure from the previous traditional tendencies that were formed on the surface practical actor mastering of operatic material. The teacher initiated an in-depth practical assimilation of acting roles during his individual work on the role with the student, with further consolidation in the muse-encyclopedic and orchestral rehearsals.The head of the department dynamically expands the spatial coordinates of the solo artist’s preparation. Dmytro Gnatyuk aims to reduce the spatial-performing distance between solo practice and acting art. The teacher clearly positions his own strategy of training students, whose main goal is the gradual adaptation of the soloist to the performance complexes, the gradual formation of his communicative skills, professional representations.D. Gnatyuk was at the root of the professional consolidation of the specialty of the musical director. A comprehensive approach to the knowledge of the essence of disciplines from musical direction has given the opportunity for students of the Bachelor’s and Master’s degrees, which is the only model in the system of artistic education in Ukraine, to be obtained.