Search

Purpose. The article highlights, on the one hand, the impact of the potential of a developed reflective identity on the processes of civilizational transformations, and on the other hand, the role of the transformational processes of a civilizational scale in the formation of a new type of reflective identity. Acute crisis processes in social development, which humanity has faced so far, in particular after 24.02.2022, indicate the beginning of a radical civilizational transformation. Therefore, in the article, it is necessary to find out with the help of which mental, organizational and personal resources humanity can move to a more developed level of civilization without much loss. It is also necessary to show the importance of the philosophical understanding of reality in the formation of reflective identity because reflection has been the basic method of philosophy since its appearance. Theoretical basis. There is an understanding of the inextricable connection between the level of development of civilization and the level of reflective development of the individual fixed in a certain type of identity: a more historically developed stage of civilization corresponds to a more complex type of identity with multi-level reflection. At the same time, achieving a higher level of civilizational development is possible only under the condition of constructing a more complex and multi-level reflexive identity. Originality. It consists in establishing that the mental-cognitive mechanisms of reflection during the development of civilization passed through the stages of 1) reflexive forms of "the Axial Age", fixed in the corresponding forms of moral, logical, theological, political, etc. culture since the era of Ancient society; 2)reflexive forms of the Modern era with an emphasis on the inner world of man, the emergence of the reflective division into subject and object of knowledge as an essential feature of epistemology, as well as the formation of a modern type of identity; 3) the dual reflection of the post-industrial society and the Second Modern era, the mechanisms of which contribute to the formation of an active and self-sufficient network society and network crowdfunding economy. In this regard, at various stages of the development of civilization, in accordance with certain reflexive mechanisms, the corresponding types of identity are formed: 1) the basic identity of a person determined by his primary socialization; 2) reflective identity which is associated with the acquired cultural potential of a person and the opportunity to consciously choose special features of one’s own identity, and 3) identity which is associated with the existence in a given social culture of a mechanism of double reflection, which allows not only to make a valuable choice of the trajectory of development own identity but also to construct it. Conclusions. The aggravation of the identity problem in the modern world is the result of a civilizational crisis associated with the transformation of modern civilization, the technological basis of which is the introduction of renewable energy and artificial intelligence, as well as the development of network relationships in society. The hierarchical structure of modern identity is conditioned by the gradual historical and civilizational layering of the process of evolution of the reflexive component of identity. In each specific modern society, progressive civilizational transformations take place when an innovative type of identity coexisting with basic and modern types is activated and takes a leadership position. The growing role of network relations in society overcomes the identity crisis due to the reduction of social opposition and the harmonization of different aspects of the identity itself. Perceptible climatic changes and the destruction of the established security system in the world after 24.02.2022 made it obvious to the global thinking public that the world community is at the bifurcation point of a radical civilizational transformation., Мета. Основна мета статті полягає в тому, щоб показати, з одного боку, вплив потенціалу розвинутої рефлексивної ідентичності на процеси цивілізаційних трансформацій, а з другого – роль самих трансформаційних процесів цивілізаційного характеру у становленні нового типу рефлексивної ідентичності. Гострі кризові процеси в суспільному розвитку, із якими наразі зіткнулося людство, зокрема після 24.02.2022, свідчать про початок кардинальної цивілізаційної трансформації. Тому в статті передбачено з’ясувати, за допомогою яких ментальних, організаційних та особистісних ресурсів людство може без особливих втрат перейти до більш розвинутого рівня цивілізації. Також необхідно показати значення філософського осмислення дійсності у становленні рефлексивної ідентичності, оскільки рефлексія є базовим методом філософії з моменту її виникнення. Теоретичний базис. Розуміння нерозривного зв’язку рівня розвитку цивілізації та рівня рефлексивного розвитку особистості закріплене в певному типі ідентичності: більш історично розвиненому етапу цивілізації відповідає більш складний тип ідентичності з багаторівневою рефлексією. Водночас досягнення вищого рівня цивілізаційного розвитку можливе лише за умови конструювання більш складної й багаторівневої рефлексивної ідентичності. Наукова новизна. Установлено, що ментально-когнітивні механізми рефлексії протягом розвитку цивілізації пройшли етапи, по-перше, рефлексивних форм "осьового часу", закріплених у відповідних формах моральної, логічної, теологічної, політичної й т. ін. культури ще з епохи античного суспільства, по-друге, рефлексивних форм доби модерну з акцентуванням на внутрішньому світі людини, виникнення поділу на суб’єкт та об’єкт пізнання як суттєвої риси гносеології, а також формування модерного типу ідентичності, по-третє, подвійної рефлексії доби постіндустріального суспільства й другого модерну, механізми якої сприяють формуванню активного й самодостатнього мережевого соціуму й мережевої краудфандингової економіки. У зв’язку з цим на різних етапах розвитку цивілізації відповідно до тих або інших рефлексивних механізмів формуються й відповідні типи ідентичності: 1) базова ідентичність особи, зумовлена її первинною соціалізацією; 2)рефлексивна ідентичність, що ґрунтується на набутому культурному потенціалі людини та можливості свідомо обирати бажані особливості власної ідентичності; 3) ідентичність, пов’язана з існуванням у цій соціальній культурі механізму подвійної рефлексії, який дозволяє не лише робити ціннісний вибір траєкторії розвитку власної ідентичності, а й конструювати її. Висновки. Загострення проблеми ідентичності в сучасному світі є результатом цивілізаційної кризи, пов’язаної з трансформацією сучасної цивілізації, технологічною основою якої є запровадження відновлювальної енергетики й штучного інтелекту, а також розвиток мережевих взаємовідносин у суспільстві. Ієрархічна структура сучасної ідентичності зумовлена поетапними історико-цивілізаційними нашаруваннями процесу еволюції рефлексивного компонента ідентичності. У кожному конкретному сучасному соціумі прогресивні цивілізаційні трансформації відбуваються в тому випадку, коли інноваційний тип ідентичності, що співіснує з базовим та модерним типами, активізується й посідає лідерські позиції. Зростання ролі мережевих відносин у суспільстві долає кризу ідентичності внаслідок зменшення соціального протистояння та гармонізації її різних сторін. Відчутні кліматичні зміни та руйнування усталеної системи безпеки у світі після 24.02.2022 зробили очевидним для світової мислячої громадськості той факт, що світове співтовариство перебуває в біфуркаційній точці радикальної цивілізаційної трансформації.

Purpose.The article highlights, on the one hand, the impact of the potential of a developed reflective identity on the processes of civilizational transformations, and on the other hand, the role of the transformational processes of a civilizational scale in the formation of a new type of reflective identity. Acute crisis processes in social development, which humanity has faced so far, in particular after 24.02.2022, indicate the beginning of a radical civilizational transformation. Therefore, in the article, it is necessary to find out with the help of which mental, organizational and personal resources humanity can move to a more developed level of civilization without much loss. It is also necessary to show the importance of the philosophical understanding of reality in the formation of reflective identity because reflection has been the basic method of philosophy since its appearance.Theoretical basis.There is an understanding of the inextricable connection between the level of development of civilization and the level of reflective development of the individual fixed in a certain type of identity: a more historically developed stage of civilization corresponds to a more complex type of identity with multi-level reflection. At the same time, achieving a higher level of civilizational development is possible only under the condition of constructing a more complex and multi-level reflexive identity.Originality.It consists in establishing that the mental-cognitive mechanisms of reflection during the development of civilization passed through the stages of 1) reflexive forms of "the Axial Age", fixed in the corresponding forms of moral, logical, theological, political, etc. culture since the era of Ancient society; 2)reflexive forms of the Modern era with an emphasis on the inner world of man, the emergence of the reflective division into subject and object of knowledge as an essential feature of epistemology, as well as the formation of a modern type of identity; 3) the dual reflection of the post-industrial society and the Second Modern era, the mechanisms of which contribute to the formation of an active and self-sufficient network society and network crowdfunding economy. In this regard, at various stages of the development of civilization, in accordance with certain reflexive mechanisms, the corresponding types of identity are formed: 1) the basic identity of a person determined by his primary socialization; 2) reflective identity which is associated with the acquired cultural potential of a person and the opportunity to consciously choose special features of one’s own identity, and 3) identity which is associated with the existence in a given social culture of a mechanism of double reflection, which allows not only to make a valuable choice of the trajectory of development own identity but also to construct it.Conclusions.The aggravation of the identity problem in the modern world is the result of a civilizational crisis associated with the transformation of modern civilization, the technological basis of which is the introduction of renewable energy and artificial intelligence, as well as the development of network relationships in society. The hierarchical structure of modern identity is conditioned by the gradual historical and civilizational layering of the process of evolution of the reflexive component of identity. In each specific modern society, progressive civilizational transformations take place when an innovative type of identity coexisting with basic and modern types is activated and takes a leadership position. The growing role of network relations in society overcomes the identity crisis due to the reduction of social opposition and the harmonization of different aspects of the identity itself. Perceptible climatic changes and the destruction of the established security system in the world after 24.02.2022 made it obvious to the global thinking public that the world community is at the bifurcation point of a radical civilizational transformation.

Die vorliegende Dissertation untersucht, wie sich inter-organisationale Netzwerke mit Blick auf immer wiederkehrende Identitätsfragen über die Zeit entwickeln. Netzwerke werden dabei als soziale Systeme konzeptualisiert, jenseits der üblichen hierarchischen und markt-orientierten Organisationsformen. Welche Aspekte für Netzwerkmitglieder eine identitätsstiftende Rolle einnehmen, wirkt sich massgeblich auf eine reflexive Netzwerkentwicklung aus. Die Identitätsforschung auf individueller und organisationaler Ebene wird dadurch zunehmend in den wissenschaftlichen Fokus gerückt. Für ein vertieftes Verständnis einer reflexiven Netzwerkentwicklung und somit für erfolgreiche und nachhaltige Kooperation zwischen einzelnen Organisationen bedarf es jedoch weiterer Erkenntnisse auf einer inter-organisationalen Netzwerkebene. Ziel dieser Arbeit ist es, ein fundiertes Verständnis zu schaffen, wie sich die Identität eines Netzwerks im Laufe der Zeit entwickelt, welche Rolle reflexive Praktiken bei der Bildung und Gestaltung der Identität eines Netzwerks spielen, und wie Identitätspraktiken die Entwicklung eines Netzwerkes im Laufe der Zeit dynamisch stabilisieren können. Inspiriert von einer strukturations-theoretischen Praxistheorie wird die Entwicklung einer Netzwerkidentität untersucht, indem die Identitätsbildung als Bündel von reflexiven Praktiken theoretisch konzeptualisiert und empirisch rekonstruiert wird. Die Forschungsfragen werden anhand einer longitudinalen, qualitativen Einzelfallstudie eines schweizerischen integrierten Versorgungsnetzwerks (InCareNet) analysiert. Die Datenerhebung umfasst 33 halbstrukturierte Interviews, 37 nichtteilnehmende Beobachtungen, 153 Archivaufzeichnungen und 6 Reflexionsworkshops mit dem Forschungsteam und dem Forschungspartner InCareNet. Die Datenanalyse folgt einem abduktiven Forschungsansatz, der zwischen Feldbeobachtungen und theoretischen Erkenntnissen iteriert. Als zentrale Identitätspraktiken werden das aktive Involvieren der Netzwerkmitglieder, die Bereitstellung von kommunikativen Räumen, die kontinuierliche Kommunikation von Identität und das Schaffen von Verbindlichkeiten identifiziert. Der Hauptbeitrag dieser Dissertation liegt in der Entwicklung eines Prozessmodells, das aufzeigt, wie sich die Entwicklung einer Netzwerkidentität als Bündel reflexiver Praktiken im Laufe der Zeit dynamisch stabilisiert., To address the question: Who are we as a network?, this thesis explores how network identity evolves and influences the development of an inter-organizational network over time. Previous research on networks, as social systems beyond the common dichotomous organizational forms of hierarchy and market, emphasizes the vital role of network identity for network development. However, conceptualizations of identity have frequently appeared on an individual and organizational level, but not on a network level. To address this research gap and to understand the social phenomenon of dynamic network identity building, this thesis examines how the identity of a network evolves over time, the role of reflexive practices in building or shaping the identity of a network, and how network identity building practices can dynamically stabilize network development over time. Inspired by a structuration-oriented practice approach, this thesis investigates the development of network identity by theoretically conceptualizing and empirically reconstructing identity building as a bundle of reflexive practices. Three research questions are analyzed through a constructivist-based, longitudinal, and qualitative single case study of a Swiss integrated care network (InCareNet) to capture the complex dynamics in network development. Data collection comprises 33 semi-structured interviews, 37 non-participant observations, 153 archival records, and six reflection workshops between the research team and the field partner, InCareNet. The data analysis follows an abductive research approach, iterating between field observations and theoretical insights. The main contribution of the thesis lies in the development of a process model that elaborates on how network identity building as a bundle of reflexive practices (i.e., the network identity building practices of narrating identity, establishing social locales, involving members, and creating commitment) dynamically stabilizes over time. Based on this process model, the thesis presents three key findings. First, it shows how change can present a vital prerequisite of dynamically stabilizing network identity building. Second, it proposes that network identity building constitutes both a medium and an outcome of reflexive network development. Third, it explains how network identity building can constitute community via continuity. These findings contribute to the current debates in network literature by recognizing and analyzing the continuous reconstruction of network identity building over time.

Despite the increasing significance of collaborative interorganizational networks, understanding of leadership phenomena in these contexts is still scarce. How, and in what form will leadership emerge in such (a priori) non-hierarchical contexts with peerlike work settings, if at all? Through an interpretive grounded theory study conducted in collaborative interorganizational networks, we found that the networks either remained at the stage of leaderless cooperation (leadership void) or developed shared leadership. We then sought to understand the underlying mechanism of collaboration that might explain the different (non)leadership phenomena. Our study’s main result is the empirically grounded identification of two distinct forms of network participation with specific network identities as its core, which are related to the distinct leadership-related phenomena in our networks. (1)Task-based network identity, which includes an individualistic network identity, a single achievement motivation, and a largely instrumentalist orientation towards network participation, is related to aleadership void(non-leadership emergence, i.e. a form of leaderless cooperation). (2)Joint-motivational network identity, which includes a collectivistic network identity, joint network motivation, and a largely value-laden attitude towards network participation, is related toshared leadership. Our findings shed new light on collaboration and leadership phenomena in interorganizational networks, concurrently providing progress on conceptualizing shared leadership, in particular by introducing joint-motivational network identity as a new concept related to shared leadership development. We discuss implications for the management of collaborative interorganizational networks and advance theory on plural forms of leadership such as collective or shared leadership.

Purpose. The research is aimed at clarifying the essence of virtual reality and its productive role in the self-realization of the individual, as well as the importance in the process of self-realization of the individual to expand the dimensions of his identity by including virtual dimensions. To do this, the process of formation of the phenomenon of virtual identity in the environment of virtual reality is revealed and the influence of productive human activity in virtual reality on the nature of virtualization of its identity is turned out. Theoretical basis of the work is understanding virtual reality as a combination of conscious productive imagination as its attribute, on the one hand, and the technological component in the form of a computer and related programs on the other hand. An anthropological prerequisite for virtual reality is the ability of the man’s creative imagination to calculate and choose the best model from many mental design ones, using, among other things, horizontal computer networks, which form a virtual identity. Originality. It was found that a necessary condition for the formation of a virtual identity is the exchange of results of productive and intermediary activities between Internet users, which they carry out in Internet networks with the help of virtual reality itself. Accordingly, philosophical studies of virtual reality (R. Burrows, G. Cooper, M. Heim, R. Harper, N. Green, J. Juul, B. Loader, N. McDonnell, N. Wildman, S. Muncer, G. M. Murtagh, S. Nettleton, O. Ollinaho, N. Pleace, G. M. P. Swann, T. P. Watts) are gradually supplemented by research in the field of virtual identity (R. Baltezarevic, B. Baltezarevic, V. Baltezarevic, D. Deh, D. Glodovic, Este N. Beck, P. Kwiatek, R. A. Hardesty, B. Sheredos, N. McDonnell, N. Wildman, O. Ollinaho, E. J. Ramirez, S. LaBarge, J. Spiegel). Competitive production and distribution of human livelihoods through creative project work in virtual reality in interaction and communication with Others in a rapidly changing society requires the expansion of identity, including virtual dimensions. In the modern world self-realization of the individual includes the expansion of identity through its virtualization. Conclusions. A person’s productive activity in computer virtual reality – as an auxiliary tool of his creative imagination –creates his virtualized identity in solidarity and competitive interaction with Others, promotes self-realization of his personality and makes his holistic identity more flexible. Accordingly, philosophical studies of virtual reality over time are supplemented by philosophical anthropology studies of virtual identity., Цель. Исследование направлено на выяснение сущности виртуальной реальности и ее продуктивной роли в самореализации личности, а также значение процесса самореализации личности для расширения измерений ее идентичности путем включения в нее виртуальных измерений. Для этого раскрывается процесс формирования феномена виртуальной идентичности в среде виртуальной реальности и выявляется влияние продуктивной деятельности человека в виртуальной реальности на характер виртуализации ее идентичности. Теоретическим базисом работы является понимание виртуальной реальности как совмещения сознательного продуктивного воображения как ее атрибута, с одной стороны, и технологического компонента в виде компьютера и соответствующих программ, – с другой. Антропологической предпосылкой виртуальной реальности является способность творческого воображения человека из множества мыслительных проектных моделей вычислить и рассчитать самую оптимальную, используя, кроме прочего, горизонтальные компьютерные сети, в которых и формируется виртуальная идентичность. Научная новизна. Выявлено, что необходимым условием формирования виртуальной идентичности является обмен результатами продуктивной и посреднической деятельности между пользователями интернет, которую они осуществляют в интернет-сетях с помощью самой виртуальной реальности. Соответственно этому, философские исследования виртуальной реальности (R. Burrows, G. Cooper, M. Heim, R. Harper, N. Green, J. Juul, B. Loader, N. McDonnell, N. Wildman, S. Muncer, G. M. Murtagh, S. Nettleton, O. Ollinaho, N. Pleace, G. M. P. Swann, T. P. Watts) постепенно дополняются исследованиями в сфере виртуальной идентичности (Baltezarevic R., Baltezarevic B., Baltezarevic V., Deh D., Glodovic D., Este N. Beck, Kwiatek P., Hardesty R. A., Sheredos B., McDonnell N., Wildman N., Ollinaho O., Ramirez E. J., LaBarge S., Spiegel J.). Конкурентное продуцирование и распределение средств существования человека посредством творческой проектной работы в виртуальной реальности во взаимодействии и коммуникации с Другими в условиях быстро изменяемого социума требует расширения идентичности, включая в нее и виртуальные измерения. Самореализация личности в современном мире включает в себя расширение идентичности за счет ее виртуализации. Выводы. Продуктивная деятельность человека в компьютерной виртуальной реальности как вспомогательного инструмента его творческого воображения в солидарном и конкурентном взаимодействии с Другими, создает его виртуализированную идентичность, способствует самореализации его личности и делает его целостную идентичность более гибкой. Соответственно и философские исследования виртуальной реальности со временем дополняются философско-антропологическими исследованиями виртуальной идентичности., Мета. Дослідження спрямоване на з’ясування сутності віртуальної реальності та її продуктивної ролі у самореалізації особистості, а також значення процесу самореалізації особистості для розширення вимірів її ідентичності шляхом включення у неї віртуальних вимірів. Для цього розкривається процес формування феномена віртуальної ідентичності у середовищі віртуальної реальності та виявляється вплив продуктивної діяльності людини у віртуальній реальності на характер віртуалізації її ідентичності. Теоретичним базисом роботи є розуміння віртуальної реальності як поєднання свідомої продуктивної уяви як її атрибута, з одного боку, та технологічного компонента у вигляді комп’ютера та відповідних програм, – з іншого. Антропологічною передумовою віртуальної реальності є здатність творчої уяви людини із багатьох розумових проектних моделей вирахувати й обрати найоптимальнішу, використовуючи, крім іншого, горизонтальні комп’ютерні мережі, в яких і формується віртуальна ідентичність. Наукова новизна. З’ясовано, що необхідною умовою формування віртуальної ідентичності є обмін результатами продуктивної та посередницької діяльності між інтернет-користувачами, яку вони здійснюють у інтеренет-мережах за допомогою самої віртуальної реальності. Відповідно до цього, філософські дослідження віртуальної реальності (R. Burrows, G. Cooper, M. Heim, R. Harper, N. Green, J. Juul, B. Loader, N. McDonnell, N. Wildman, S. Muncer, G. M. Murtagh, S. Nettleton, O. Ollinaho, N. Pleace, G. M. P. Swann, T. P. Watts) поступово доповнюються дослідженнями у царині віртуальної ідентичності (R. Baltezarevic, B. Baltezarevic, V. Baltezarevic, D. Deh., D. Glodovic, Este N. Beck, P. Kwiatek, R. A. Hardesty, B. Sheredos, N. McDonnell, N. Wildman, O. Ollinaho, E. J. Ramirez, S. LaBarge, J. Spiegel). Конкурентне продукування та розподіл засобів існування людини шляхом творчої проектної роботи у віртуальній реальності у взаємодії та комунікації з Іншими в умовах швидко змінюваного соціуму вимагає розширення ідентичності, включаючи у неї і віртуальні виміри. Самореалізація особистості у сучасному світі включає у себе розширення ідентичності за рахунок її віртуалізації. Висновки. Продуктивна діяльність людини у комп’ютерній віртуальній реальності, – як допоміжного інструмента її творчої уяви, – у солідарній та конкурентній взаємодії з Іншими створює її віртуалізовану ідентичність, сприяє самореалізації її особистості та робить її цілісну ідентичність більш гнучкою. Відповідно і філософські дослідження віртуальної реальності з часом доповнюються філософсько-антропологічними дослідженнями віртуальної ідентичності.

Comunicação apresentada na X Conferência Internacional de TIC na Educação - Challenges 2017, realizada na Universidade do Minho, Braga de 8-10 de maio de 2017. Nos dias de hoje a web social é uma realidade massiva na pesquisa académica, o que leva a questionar a importância da presença digital dos investigadores juniores nesses meios informais e como se relacionam entre si. Com a evolução da internet surgem novos desafios, numa perspetiva de vivência social (web social) e académica. A imersão nestes ambientes digitais promove e sustenta o desenvolvimento de pedagogias abertas, com evidência para as interações entre os membros, salientando-se a forma colaborativa como interagem num contexto de aprendizagem ao longo da vida. Assim, a web social permite o aceso aos conteúdos de investigação de outros investigadores de uma forma rápida e eficaz, partilhando conteúdos e colaborando com os outros especialistas. A evolução digital exige, igualmente, ao investigador, uma atualização constante, de forma a gerir o seu conhecimento digital, para uma vivência em rede, que exige uma série de competências relacionadas com a própria identidade digital do investigador. Today the social web is a massive reality in academic research, which leads to question the importance of the digital presence of researchers in these informal contexts and how they relate to each other. With the evolution of the internet, new challenges are posed to researchers, both socially (social web) and academically. Immersion in these digital environments promotes the development of open research practices, with evidence of interactions between group members, stressing the collaborative way we interact in the context of learning throughout life. Thus, the social web allows to access the work of other researchers quickly and effectively, sharing content and collaborating with others specialists. Digital evolution also requires the researcher to constantly update in order to manage their digital knowledge for a networked experience that requires a series of competences related to the researcher's own digital identity. info:eu-repo/semantics/publishedVersion

Profundizar en los cambios que se están perfilando en los hábitos on-line de los adolescentes, en particular debido a la fuerte irrupción de las redes sociales en su vida cotidiana, así como en las implicaciones socioculturales de estos procesos, es el objeto de este trabajo. La metodología de investigación se centró en un cuestionario autoadministrado aplicado a escala nacional. Sobre una muestra representativa nacional de 2.077 adolescentes (de 12 a 17 años), se ha buscado actualizar la información relativa a las prácticas on-line entre los menores y adolescentes españoles, con atención específica a la extensión del fenómeno de las redes sociales e identificando su influencia sobre las prácticas de los adolescentes en la Red. De igual modo, se comparan los usos entre los usuarios habituales de las redes sociales y los que no las tienen entre sus prácticas cotidianas, con la idea de detectar la influencia del uso de las redes sociales en los usos generales en Internet y controlando esa relación en función de cuatro variables: sexo, edad, titularidad del centro al que asisten los adolescentes y clase social. Entre las principales conclusiones destacamos el uso más intensivo en tiempo y en actividades de los usuarios que utilizan muy frecuentemente las redes sociales, con especial incidencia en aquellas actividades que les permiten mantener el contacto y compartir contenidos con sus pares., The aim of this article is to study in depth the changes taking place in the habits of adolescents using online communication, particularly due to the dramatic arrival of social networks in their daily lives, and the sociocultural implications of these processes. The research methodology focuses on a self-administered questionnaire applied nationally. Based on the results of a survey of a representative national sample of 2,077 adolescents (12 to 17-year-olds), this study has sought to update the information about online practices among Spanish adolescents, specifically with regard to the remarkable development of social networks. Similarly, the behavior of both regular users of social networks and of non-regular users has been compared, with the aim of detecting the influence of social network use on general online life, and we have considered the following variables: gender, age, funding type of the educational establishment and social class. Among the main conclusions of the study, we emphasize a more intensive use of the Internet as regards time and activities by those who are more frequent users of social networks, and especially the activities they carry out to keep in touch and share content with their equals.

Este artículo tiene el fin de presentar el estudio de caso de Sonorona, nick de María, una joven de 22 años "youtubera" y "bloguera". La realización de este estudio de caso tenía el objetivo de analizar la comprensión y participación que tiene la juventud en la cultura mediática y tecnológica que la rodea. Este fin va en la línea de los estudios de Sefton-Green (1998), Hutchby y Moran-Ellis (2001), Facer, Furlong, y Furlong (2003), entre otros, en relación a los cambios profundos que han provocado la irrupción de los avances tecnológicos, configurando incluso lo que podríamos llamar un nuevo paradigma cultural caracterizado por lo digital. Las tecnologías que nos rodean y con las que convivimos han transformado el modo en que las personas se relacionan, pero también el modo de relacionarnos con la información y el conocimiento y el modo en que se desarrolla la identidad. Este artigo apresenta o estudo de caso de Sonorona, nick de Maria, uma jovem de 22 anos com participação ativa no YouTube e em blogues. A sua realização teve como objetivo analisar a compreensão e participação que a juventude tem da/na cultura mediática e tecnológica que a rodeia. Esta finalidade encontra-se na linha dos estudos desenvolvidos por Sefton-Green (1998), Hutchby e Moran-Ellis (2001), Facer, Furlong, e Furlong (2003), entre outros, em relação às profundas mudanças que causaram o surgimento dos avanços tecnológicos, configurando mesmo o que poderia ser chamado de um novo paradigma cultural caracterizado pelo digital. As tecnologias que nos rodeiam e com que convivemos têm transformado a maneira como as pessoas se relacionam, mas também o modo como nos relacionamos com a informação e o conhecimento e como a identidade se desenvolve. This paper presents the case study of Sonorona, Maria's nickname, a young girl aged 22. Sonorona is a ‘makeup guru' in Spain. She is a youtuber and blogger's girl. This study aimed to analyze the comprehension and participation of young people in mediatic and technological culture. It intends to continue the works by Sefton-Green (1998), Hutchby and Moran-Ellis (2001) and Facer, Furlong and Furlong (2003), among others, in what is related to the profound changes that lead to the emergence of technological advances, setting up what we might call a new cultural paradigm characterized by the digital. Technologies that surround us and with which we live have transformed the way people interact with each other, but also how we relate to information and knowledge and how identity develops.

Recent work in the emerging field of network or digital identity suggests a new approach to the design of informatics systems, in which the individual becomes the guardian of their own personal data, and is assisted in controlling access to it by an infrastructure that is aware of roles, such as 'doctor', and relationships, such as 'doctor_patient'. For these purposes, an 'identity' is defined as the history of a relationship between two entities, and thus encompasses not only name and address but also data that would usually be regarded as part of an electronic patient or health record. This paper presents a description of how such a true person-centric architecture might work, and shows how it can be seen as an evolution of current plans in the NHS for a national patient data spine. One application, the electronic transmission of prescriptions, is described in detail. Other applications, both within and without the healthcare field, are described in outline. The implementation of such a person-centric system requires a modest degree of technical innovation, but significant change in organisational and business models. It is suggested that there is a need for one or more not-for-profit trusts, each with a remit to act as host for an individual's digital identity, and as the individual's true agent. Service providers - such as healthcare organisations - will pay the trust for provision of authentication, and for the storage and transmission of a patient's data; the trust in turn will pay implementation partners, such as smart card issuers and providers of communication channels, acting on behalf of the individual.

Logically it seems that companies pursuing different business strategies would also manage their relationships with other firms accordingly. Nevertheless, due to the lack of research in the field of network strategies, this link still remains inadequately examined. Based on the well-known framework of organisational behaviour developed by Miles and Snow (1978), this paper argues that the patterns of network behaviour practiced by firms greatly depend on the business typology of the company. That is, a company's business typology will to a certain degree dictate the network identity of the company. In this paper evidence is provided, that the relation between a company's strategy, structure and processes in fact have a considerable influence on its pattern of network behaviour. Three case studies from the Danish biotech industry exemplify and illustrate how a company's strategy is directly correlated with how it manages its strategic network relations, which consequently affects its network identity (Eisenhardt1999). It is argued in this paper that the level of relational embeddedness, incentives for establishing strategic relations and the relation between the number of non-redundant and redundant relations are the most dominant elements distinguishing the types of network behaviour in relation to the business typology.The paper thus strives to argue how different business typologies develop a network identity on the basis of their network behaviour. Due to the correlation between a company's strategy, structure and processes and its pattern of network behaviour, knowing how to manage this relation becomes essential, especially during the development of new strategies.