Search

Вступ. Кісти щитовидно-язикової протоки (ТГПК) можна діагностувати в будь-якому віці. Найчастіше вони зустрічаються у жінок у віці 30-40 років. У 1% пацієнтів кісти можуть малігнізувати. В результаті розвивається дуже рідкісна пухлина – карцинома ТГДК. Деякі онкологи вважають, що достатньо провести операцію за допомогою процедури Sistrunk. Інші вчені наполягають на виконанні процедури Sistrunk з подальшою тиреоїдектомією, лімфодисекцією та абляцією радіоактивним йодом. У цьому звіті ми хотіли б поділитися нашим успішним досвідом лікування пацієнтки з папілярною карциномою СПКЯ. Звіт про випадок. У 47-річної жінки три роки спостерігався постійний набряк шиї по середині. Це ураження протікало абсолютно безсимптомно. Випадків опромінення голови та шиї та захворювань щитовидної залози в сімейному анамнезі у пацієнта не було. При фізикальному огляді на передній поверхні шиї виявлено тверде, рухливе, гладке утворення розміром 6,0 × 5,0 × 4,0 см. Щитоподібна залоза нормальних розмірів, без вузлових утворень. Лімфовузли шиї не збільшені. Під час висунення язика та ковтання пухлина просувалась догори. УЗД шиї, комп’ютерна томографія та тонкоголкова пункційна біопсія підтвердили наявність папілярної карциноми TGDC. Усі лабораторні результати, включаючи гормони щитовидної залози, були в межах норми. Хворому проведено операцію Sistrunk, тотальну тиреоїдектомію з центральною лімфатичною дисекцією, абляцію радіоактивним йодом, пригнічення функції щитовидної залози левотироксином. Термін спостереження за пацієнтом на даний час становить 110 місяців. Ознак рецидиву не було. Обговорення. Етіологія злоякісної трансформації ТГДК залишається невідомою. Однією з основних теорій є спонтанний розвиток ектопічної тканини щитовидної залози, розташованої в стінках кісти. Досить інформативними методами вважаються УЗД, КТ, МРТ. Тонкоголкова пункційна біопсія підтверджує карциному TGDC у 53% пацієнтів до операції. Практично всі пацієнти з карциномами TGDC проходять процедуру Sistrunk. Крім того, деякі з них виконують тотальну тиреоїдектомію. Критеріями тотальної тиреоїдектомії є вік старше 45 років, опромінення шиї в анамнезі, розмір пухлини більше 4 см, наявність регіонарних метастазів, порушення функції щитовидної залози. Післяопераційна радіойодна абляція та супресивна терапія левотироксином вважаються найкращим лікуванням до початку періоду спостереження. Висновки. Лікування пацієнтів з карциномами TGDC має бути персоналізованим. Визначальними критеріями повинні бути вік, стать пацієнта, стан щитовидної залози та регіонарних лімфатичних вузлів, розмір первинної пухлини, межі резекції, інвазія пухлини в навколишні тканини, наявність захворювань щитоподібної залози в сімейному анамнезі. Introduction. Thyroglossal duct cysts (TGDCs) can be diagnosed at any age. They are most common in women aged 30–40. Cysts can become malignant in 1% of patients. As a result, a very rare tumor – TGDC carcinoma ­– develops. Some oncologists believe it is sufficient to perform surgery using the Sistrunk procedure. Other scientists insist on performing the Sistrunk procedure followed by thyroidectomy, lymph node dissection, and radioactive iodine ablation. In this report, we would like to share our successful experience in treating a patient with papillary carcinoma of PCOS. Case report. A 47-year-old woman had persistent midline neck swelling for three years. This lesion was completely asymptomatic. The patient had no cases of head and neck irradiation or a family history of thyroid gland diseases. Physical examination revealed a solid, movable, smooth mass measuring 6.0 × 5.0 × 4.0 cm on the anterior surface of the neck. The thyroid gland was of normal size, without nodules. Lymph nodes of the neck were not enlargement. During sticking out the tongue and swallowing, the tumor moved upwards. Neck ultrasound, CT scan, and fine-needle aspiration biopsy confirmed the presence of TGDC papillary carcinoma. All laboratory results, including thyroid hormones, were within normal ranges. The patient underwent the Sistrunk procedure, total thyroidectomy with central lymph node dissection, radioactive iodine ablation, and suppression of thyroid function with levothyroxine. The patient's follow-up period has been currently 110 months. There were no signs of relapse. Discussion. The etiology of the malignant transformation of the TGDC remains unknown. One of the main theories is the spontaneous development of ectopic thyroid tissue located in the cyst walls. Ultrasound, CT, and MRI are considered sufficiently informative methods. A fine-needle aspiration biopsy confirms TGDC carcinoma in 53% of patients before surgery. Virtually all patients with TGDC carcinomas undergo the Sistrunk procedure. In addition, some of them perform a total thyroidectomy. Criteria for total thyroidectomy are age older than 45 years, history of neck irradiation, tumor size greater than 4 cm, presence of regional metastases, and thyroid gland dysfunction. Postoperative radioiodine ablation and suppressive levothyroxine therapy are considered the best treatment before the start of the follow-up period. Conclusions. The treatment of patients with TGDC carcinomas should be personalized. Determining criteria should be the patient's age, gender, condition of the thyroid gland and regional lymph nodes, size of the primary tumor, resection margins, invasion of the tumor into the surrounding tissues, and family history of thyroid diseases.

Вступ. Анапластичний рак щитоподібної залози – агресивне захворювання з невеликою виживаністю пацієнтів. Пухлини часто неоперабельні і нечутливі до стандартних методів лікування (хіміотерапія та радіойодтерапія). В останні роки велика увага приділяється новим терапевтичним стратегіям, головним чином таргетній терапії. Метою нашого дослідження було узагальнення даних щодо препаратів таргетної дії, що застосовуються для лікування анапластичного раку щитовидної залози, та встановлення основних побічних ефектів, пов’язаних із їх застосуванням. Матеріали та методи. Науковий пошук проводився в базах Pubmed, Scopus, Web of Science. Були використані такі пошукові терміни: «анапластичний рак щитовидної залози», «таргетна терапія» та «клінічні випробування». Результати. Був проведений пошук літератури щодо таргетних препаратів для лікування анапластичного раку щитовидної залози. Проаналізовано результати клінічних досліджень із застосуванням інгібіторів BRAF/MEK, RET, NTRK, mTOR та TKI. Кілька клінічних досліджень показали, що дабрафеніб у поєднанні з траметинібом має досить високий терапевтичний ефект і може ефективно лікувати анапластичний рак щитоподібної залози. Інші таргетні препарати демонструють обмежену клінічну відповідь, наприклад інгібітори NTRK, TKI та інші інгібітори BRAF/MEK. Деякі препарати (наприклад, ленватиніб) можуть бути ефективними лише з іншими протипухлинними засобами. Вважається, що RETi та mTORi мають певний терапевтичний потенціал, але для оцінки їх ефективності необхідно провести більше ніж кілька клінічних випробувань. Обговорення. Основною причиною рецидиву захворювання та неефективності таргетних препаратів є поява нових мутацій. Мутація RAS відповідає за стійкість до комбінації дабрафенібу та траметинібу; білок S100A4 відповідає за неефективність вемурафенібу. Для вирішення цієї проблеми необхідна розробка нових ліків, здатних долати механізми резистентності. Висновки. Таргетна терапія є перспективним напрямком у лікуванні анапластичного раку щитовидної залози. Побічні ефекти є поширеними, але переважно керованими. Introduction. Anaplastic thyroid cancer is an aggressive disease with meager patient survival. The tumors are often unresectable and insensitive to standard treatment methods (chemotherapy and radioiodine therapy). In recent years, much attention has been paid to new therapeutic strategies, mainly targeted therapy. The purpose of our study was to summarize the data on targeted drugs used to treat anaplastic thyroid cancer and establish the main side effects associated with their use. Materials and methods. A scientific search was conducted in Pubmed, Scopus, and Web of Science databases. The following search terms were used: "anaplastic thyroid cancer," "targeted therapy," and "clinical trials." Results. A literature search was conducted regarding targeted drugs to treat anaplastic thyroid cancer. The results of clinical trials using BRAF/MEK, RET, NTRK, mTOR, and TKI inhibitors were analyzed. Several clinical trials have demonstrated that dabrafenib, combined with trametinib, has a sufficiently high therapeutic effect and can effectively treat anaplastic thyroid cancer. Other targeted drugs show limited clinical response, such as NTRK inhibitors, TKIs, and other BRAF/MEK inhibitors. Some drugs (e.g., lenvatinib) may only be effective with other anticancer agents. RETi and mTORi are believed to have some therapeutic potential, but more than several clinical trials are needed to evaluate their effectiveness. Discussion. The main reason for the relapse of the disease and the ineffectiveness of targeted drugs is the appearance of new mutations. The RAS mutation is responsible for resistance to the combination of dabrafenib and trametinib; the S100A4 protein is responsible for the ineffectiveness of vemurafenib. Developing new drugs capable of overcoming resistance mechanisms is necessary to solve this problem. Conclusions. Targeted therapy is a promising direction in the treatment of anaplastic thyroid cancer. Side effects are common but mostly manageable.

Вступ. Рак щитоподібної залози посідає дев’яте місце в структурі злоякісних новоутворень. З 1980-х років у більшості країн світу спостерігалося швидке зростання рівня захворюваності та відносно стабільний або навіть знижувальний рівень смертності. Мета нашого дослідження – проаналізувати тенденції захворюваності та смертності від раку щитовидної залози в Сумській області протягом 2014–2021 рр., вивчити поширеність гістологічних варіантів та статево-вікових характеристик та порівняти їх із загальноукраїнськими та світовими даними. . Результати дослідження. За даними Національного канцер-реєстру України, з 2014 по 2021 рік на рак щитовидної залози виявлено 24 626 осіб, з них 4 556 чоловіків (18,5%) і 2 0070 жінок (81,5%). У середньому за рік діагностовано 3078,25 ± 136,15 осіб. Рівень захворюваності серед жінок у 3,8 рази вищий, ніж серед чоловіків. Середній показник захворюваності в Україні за 2014–2021 роки становив 6,5 на 100 тис. населення, у Сумській області – 8,9 на 100 тис. населення. Середні показники смертності жителів Сумської області та України не відрізнялися і становили 0,4 на 100 тис. населення. Особливістю є нижчий порівняно із загальноукраїнськими показниками показник чоловічої та жіночої смертності в Сумській області (0,2 проти 0,3 на 100 тис. населення та 0,6 проти 0,4 на 100 тис. населення відповідно). Вивчення гістологічних типів злоякісних новоутворень щитоподібної залози показало, що найчастіше зустрічається папілярний варіант (70,5-81,9%). Питома частка фолікулярного раку становила від 12,8 до 19,2 %. Значно рідше зустрічався медулярний варіант – у 1,5-4,6% випадків, тоді як недиференційований і плоскоклітинний рак зустрічався вкрай рідко (0,2-3,3% випадків). У Буринському районі, Великописарівському районі, Конотопському районі, Краснопільському районі, Кролевецькому районі, Лебединському районі, Недригайлівському районі, Путивльському районі, Сумському районі, Тростянецькому районі та м. Суми спостерігався значно вищий рівень захворюваності. Найчастіше в Україні хворіють жінки віком 50–64 роки та чоловіки віком 55–69 років. Найвищий рівень смертності спостерігається у віковому діапазоні 70–84 років як для чоловіків, так і для жінок. Висновки. Протягом 2014–2021 років показники захворюваності та смертності населення України залишалися на стабільному рівні та були нижчими порівняно зі світовими показниками. З 2017 року в Сумській області спостерігається зниження рівня захворюваності, що відповідає європейським тенденціям. У Сумській області найпоширенішим гістологічним варіантом залишається папілярний рак щитоподібної залози. Загалом частки папілярного, фолікулярного, медулярного та анапластичного раку відповідають європейським показникам. Загалом вікові тенденції в Україні та інших країнах світу схожі. Introduction. Thyroid cancer ranks ninth in the structure of malignant neoplasms. Since the 1980s, most countries in the world have seen a rapid increase in the incidence rate and a relatively stable or even decreasing mortality rate. The objective of our study was to analyze the thyroid cancer morbidity and mortality trends in the Sumy region during 2014–2021, to study the prevalence of histological variants and sex-age-specific characteristics, and to compare them with all-Ukrainian and global data. Study results. According to the National Cancer Registry of Ukraine, 24,626 people were diagnosed with thyroid cancer between 2014 and 2021, including 4,556 men (18.5%) and 2,0070 women (81.5%). On average, 3078.25 ± 136.15 people were diagnosed per year. The incidence rate among women is 3.8 times higher than among men. The average incidence rate in Ukraine in 2014–2021 was 6.5 per 100,000 population, while in the Sumy region – 8.9 per 100,000 population. The average mortality rates among residents of the Sumy region and Ukraine did not differ and amounted to 0.4 per 100,000 population. A distinctive feature was represented by the lower male and higher female mortality rates in the Sumy region compared to all-Ukrainian indicators (0.2 versus 0.3 per 100,000 population and 0.6 versus 0.4 per 100,000 population, respectively). The study of histological types of thyroid malignancies demonstrated that papillary variant was most common (70.5 to 81.9%). The specific share of follicular cancer ranged from 12.8 to 19.2%. The medullary variant occured much less often – in 1.5 to 4.6% of cases, while undifferentiated and squamous cell cancer was extremely rare (0.2 to 3.3% of cases). In Buryn district, Velyka Pysarivka district, Konotop district, Krasnopillia district, Krolevets district, Lebedyn district, Nedrygailiv district, Putyvl district, Sumy district, Trostyanets district and the city of Sumy, a significantly higher incidence rate was observed. Women aged 50–64 and men aged 55–69 are most often affected in Ukraine. The highest mortality rate is reported for the age range of 70–84 years for both males and females. Conclusions. During 2014–2021, the incidence and mortality rates among the population of Ukraine remained at a stable level and were lower compared to global indicators. Since 2017, the Sumy region has been presenting with a decrease in the incidence rate, which corresponds to European trends. In the Sumy region, papillary thyroid cancer remains the most common histological variant. In general, the shares of papillary, follicular, medullary, and anaplastic cancers are consistent with the European figures. In general, the age trends in Ukraine and other countries of the world are similar.

Вступ. Лікування хворих на рак щитоподібної залози (РЩЗ) із клінічно невиявленими метастазами у регіонарні лімфатичні вузли залишається невирішеною проблемою сучасної онкології. Пошук надійних методів діагностики, на яких грунтується рішення про проведення адекватної лімфаденектомії при РЩЗ, є одним з пріоритетних напрямків онкохірургії. Мета дослідження – пошук ефективного методу інтраопераційного контрастування сторожових лімфатичних вузлів (СЛВ) у хворих на РЩЗ за допомогою толуїдинового синього та оцінка його ефективності. Методи. Проведене дослідження 123 хворих на РЩЗ, яким проводили оперативне лікування із застосуванням контрастно-візуального методу у обсязі тиреоїдектомії з центральною та двосторонньою селективною шийною лімфодисекцією (рівні VI; IIA; III; IV). Під час оперативного втручання у пухлину за допомогою шприца вводили 1% розчин тулуїдинового синього. Оперативне лікування виконували у два етапи. На першому – проводилася тиреоїдектомія у блоці з центральним лімфоколектором шиї (рівень IV), який включав видалення паратрахеальної, преларингеальної, навколощитоподібної клітковини шиї. Проводили термінове інтраопераційне гістологічне дослідження пухлини щитоподібної залози та віддалених СЛВ. На другому етапі операції виконували шийну ліфодисекцію з видаленням клітковини IIA; III; IV рівнів шиї, з обов'язковою ревізією рівня VB. Після операції проводили остаточне гістологічне дослідження видаленого препарату з пухлиною та усіх лімфатичних вузлів. Результати. Після застосування методики контрастування СЛВ були виявлені у 120 (97,6%) хворих. Їх кількість варіювала від 2 до 12. Ці лімфатичні вузли в основному локалізувались у центральному колекторі шиї на боці первинної пухлини (центральні, іпсилатеральні СЛВ) у 91 (75,8%) хворого. На підставі результатів інтраопераційного дослідження СЛВ метастази у них були виявлені у 33 (27,5 %) з 120 хворих. У переважній більшості випадків (83,3%) СЛВ визначалися в центральному лімфоколекторі шиї (VI рівень). У 76 (63,3%) хворих відбулося фарбування лімфатичних вузлів III рівня шиї (середній іпсилатеральний югулярний лімфоколектор), у 11 (9,2%) СЛВ були виявлені лише на III, IV та VB рівнях шиї. Досить рідко (5,8%), контрастувалися лімфатичні вузли передньо-верхнього середостіння. Висновки. Метод контрастної візуалізації регіонарного колектора у хворих на РЩЗ за допомогою 1% розчину толуїдинового синього є високоінформативним дослідженням, що дозволяє визначати уражені метастазами регіонарні лімфатичні вузли та диференційовано підходити до вибору об'єму лімфодисекції на ранніх стадіях пухлинного процесу. Метод простий у виконанні, не вимагає великих фінансових витрат і може бути рекомендованим для використання у онкологічних клініках. Introduction. Treatment of patients with thyroid cancer (TС) with clinically undetected metastases to regional lymph nodes remains an unsolved problem of modern oncology. The search for reliable diagnostic methods, which underlie the decision to perform an adequate lymphadenectomy for TC, is one of the priorities of oncosurgery. The aim of the research: to find an effective method of intraoperative contrasting of sentinel lymph nodes (SLN) in patients with TC using toluidine blue and to evaluate its effectiveness. Methods. A study of 123 patients with TC who underwent surgical treatment using the contrast-visual method in the amount of thyroidectomy with central and bilateral selective cervical lymph node dissection (levels VI; IIA; III; IV). During surgery, a 1% solution of toluidine blue was injected into the tumor using a syringe. Surgical treatment was performed in two stages. At the first stage – thyroidectomy was performed in a block with a central lymphatic collector of the neck (level IV), which included removal of paratracheal, prelaryngeal, parathyroid tissue of the neck. Urgent intraoperative histological examination of thyroid tumor and distant SLN was performed. In the second stage of the operation performed cervical lymph node dissection with removal of fiber IIA; III; IV levels of the neck, with mandatory revision of the level of VB. After the operation, the final histological examination of the removed specimen with the tumor and all lymph nodes was performed. Results. After the application contrasting technique, SLN were found in 120 (97.6%) patients. Their number varied from 2 to 12. These lymph nodes were mainly localized in the central collector of the neck on the side of the primary tumor (central, ipsilateral SLN) in 91 (75.8%) patients. Based on the results of an intraoperative study of SLN, metastases were found in 33 (27.5%) of 120 patients. In most cases (83.3%) SLNs were detected in the central lymphatic collector of the neck (level VI). In 76 (63.3%) patients, staining of the lymph nodes of the III level of the neck (middle ipsilateral jugular lymphatic collector) occurred, in 11 (9.2%) SLNs were found only at levels III, IV and VB of the neck. Very rarely (5.8%), the lymph nodes of the anterior-superior mediastinum were contrasted. Conclusions. The method of contrast visualization of the regional collector in patients with TC using a 1% solution of toluidine blue is a highly informative study that allows to determine the regional lymph nodes affected by metastases and to differentiate the choice of the volume of lymph node dissection in the early stages of tumors. The method is simple to implement, does not involve considerable costs and can be recommended for use in oncology clinics.

Tumor molecular profiling in patients with non-small cell lung cancer (NSCLC) is used to identify driver mutations, which lead to premature carcinogenesis in more than 80% of adenocarcinoma cases, including epidermal growth factor receptor (EGFR) mutations. Identification of specific somatic aberrations allows to personalize treatment. Personalization of treatment resulted in improvement of NSCLC outcomes. The aim of our study was to consider scientific data on modern concepts of treatment of patients with non-small cell lung cancer with previously detected oncogenic mutations, especially EGFR mutation. In our study we analyzed scientific papers and data of international scientific literature on the problem of lung cancer treatment. Methods used: scientific research, analytical and generalizing. Different drugs are used in treatment of lung cancer. Choice of treatment scheme depends on type and presence of mutations. Patients with advanced non-small-cell lung cancer and detected mutation in the EGFR can be treated with tyrosine kinase inhibitors (TKIs). Nowadays three first generation drugs are recommended by FDA: afatinib, erlotinib, gefitinib. They showed good clinical benefit. Most patients with metastatic NSCLC typically show disease progression after approximately 9 to 13 months of erlotinib, gefitinib, or afatinib therapy. The first and only commercially available third-generation EGFR TKI is оsimertinib - an oral drug, which selectively inhibits both EGFR-TKI and EGFR T790M resistance mutations. Nowadays scientists are in active investigation of mechanisms of acquired resistance to TKIs, but little is known yet. Clinical success can be observed in patients who were treated with TKIs. EGFR T790M is a mutation that leads to acquired resistance to EGFR TKI therapy. Its incidence is approximately 60% after disease progression on TKI drugs (erlotinib, gefitinib, or aphatinib). Third-generation EGFR TKIs demonstrate high efficacy, but acquired resistance development cannot be avoided. Mechanisms of acquired resistance to these agents are still investigated. Молекулярне дослідження пухлин у пацієнтів з недрібноклітинним раком легень (НДРЛ) використовується для визначення драйверних мутацій, що призводять до раннього канцерогенезу в більше ніж 80% випадках аденокарценоми, включаючи мутацію рецептора епідермального фактора росту (EGFR). Визначення специфічних соматичних мутацій дозволяє лікувати хворих персоналізовано, що приводить до значного покращення результатів лікування НДРЛ. Метою роботи було вивчення проблеми таргетної терапії НДРЛ шляхом аналізу відповідної наукової літератури. В якості досліджуваного матеріалу було використано дані закордонних джерел, які досліджують проблематику лікування раку легень. Науковий пошук, аналіз та узагальнення були обрані в якості методів. Інгібітори тирозин кінази (TKIs) використовують в якості стандартної терапії першої лінії для лікування пацієнтів з недрібноклітинним раком легень, у яких наявна мутація EGFR. До першого покоління інгібіторів тирозин кінази відносять гефітиніб, ерлотиніб, афатиніб. Їх використання показало високі терапевтичні результати. У більшості пацієнтів із мутаціями EGFR та метастатичним недрібноклітинним раком легенів приблизно через 9-13 місяців терапії ерлотинібом, гефітинібом або афтатинібом спостерігається прогресія захворювання. Першим і єдиним комерційно доступним інгібітором рецепторів EGFR третього покоління є осимертиніб. Осимертиніб – оральний, незворотний EGFR-інгібітор третього покоління, який вибірково інгібує як EGFR, так і мутації стійкості до EGFR ‒ T790M. Наразі вчені активно досліджують механізми набутої резистентності до інгібіторів тирозин кінази, проте багато питань досі залишаються невирішеними. Перше покоління інгібіторів EGFR показало клінічний успіх серед пацієнтів, у яких наявна EGFR мутація. Наявність мутації EGFR T790M пов’язують з набутою резистентністю до терапії інгібіторами тирозин кінази. Було показано, що в 60% випадків виявлення вказаних мутацій було зафіксовано після прогресії захворювання за умови початкової відповіді на терапію ерлотинібом, гефітинібом чи афатинібом. Інгібітори тирозин кіназ третього покоління демонстують високу ефективність та не сприяють розвитку набутої резистентності. Мало відомо про механізми розвитку резистентності, тому дослідження в цьому напрямку тривають.

Вступ. До середини ХХ століття колоректальний рак (КРР) зустрічався рідко порівняно з іншими онкологічними захворюваннями. Суттєве збільшення поширеності даної патології почалося після цього періоду і супроводжувалося подвоєнням показників у кожну наступну декаду. До 2030 року очікується збільшення захворюваності на КРР на 60 % або більше ніж 2.2 мільйони нових випадків і 1.1 мільйони щорічних смертей. Така ситуація обумовлена розвитком країн з перехідною економікою до яких належить і Україна. Мета. Проаналізувати захворюваність на колоректальний рак серед жителів Сумської області впродовж 2009–2018 рр. Матеріали та методи. Первинним статистичним матеріалом виступили дані обласного канцер-реєстру та журнали реєстрації результатів біопсій патологоанатомічного відділення Сумського обласного клінічного онкологічного диспансеру. Для виявлення тенденцій у розвитку колоректального раку серед жителів Сумської області були використані аналіз середніх величин, для оцінки розкиду – стандартне відхилення. Результати. Середня захворюваність на КРР серед жителів Сумської області у період з 2009 по 2018рр. склала 23,02 на 100 000 населення. При цьому, якщо розглядати дане значення за окремими нозологічними одиницями показник для хворих на рак ободової кишки склав 22,76 випадки, прямої кишки – 23,28 випадки на 100 тис. населення, що на 7,4 % та 27 % відповідно більше, ніж середня захворюваність в Україні. На рак ободової кишки в зазначений період частіше хворіли жінки, середній вік яких склав 60.7 років. В той час, як на рак прямої кишки частіше хворіли чоловіки. Їх середній вік 66 років. Загалом найчастіше рак товстої кишки зустрічався у осіб старше 70 років (42,5 % усіх випадків). Слід зазначити, що за останні 10 років було виявлено 2 пацієнти вікової групи 20–29 рр., що захворіли на рак прямої кишки та 5 пацієнтів з раком ободової кишки. В ході проведеного аналізу також з’ясувалося, що ймовірність появи раку ободової кишки серед жителів області у 1,18 разів більше, ніж раку прямої кишки. За ступенем поширеності райони Сумської області розділилися наступним чином: м. Суми, Білопільський та Конотопський райони мали високий рівень поширеності раку ободової кишки (20,01 ‰ і вище). м. Суми, Буринський та Лебединський райони – високий рівень поширеності раку прямої кишки (24,01 ‰ і вище). Середня поширеність раку ободової кишки – 20,10 ± 1,55‰, коефіцієнт варіації – 7,73 %, прямої – 22,24 ± 1,89 ‰, коефіцієнт варіації – 8,48 %. Чіткої тенденції у динаміці показників (зниження чи підвищення) не прослідковується, варіація показників за 10 років є незначною (менше 10 %). Висновки. Дане дослідження дало можливість встановити загальні закономірності захворюваності на рак ободової та прямої кишки серед населення Сумської області та порівняти їх з аналогічними загальноукраїнськими та глобальними тенденціями та прогнозами. Так було встановлено, що середня захворюваність на рак ободової та прямої кишки серед жителів Сумської області вище ніж середня захворюваність в Україні. При цьому зберігається тенденція до превалювання раку прямої кишки над раком ободової кишки. Вікова структура для обох локалізацій не відрізняється від даних загальноукраїнської та світової статистики, але в той же час було виявлено особливість в гендерному розподілі хворих. Сумарна кількість випадків раку ободової та прямої кишки на 1.37 % більша серед жінок області, що потребує подальшого вивчення. В ході аналізу не вдалося виявити загальної закономірності в географічному розподілі обох патологій. Сумарно не зважаючи на глобальний прогноз, аналіз даних за останні 10 років не виявив чіткої тенденції до збільшення числа хворих на рак ободової та прямої кишки серед жителів області. Introduction. Before the middle of the 20th century, colorectal cancer (CRC) was a fairly rare disease. A significant increase in the prevalence of this pathology began after this period and was accompanied by a doubling of indicators in each subsequent decade. By 2030, the incidence rate of colorectal cancer is expected to increase by 60% or more than 2.2 million new cases and 1.1 million annual deaths. This situation is due to the development of countries with transitional economies, to which Ukraine also belongs. Purpose. To analyze the incidence rate of colorectal cancer among residents of the Sumy region during 2009–2018. Materials and methods. The primary statistical material was the data of the regional cancer registry and the journals of the results of biopsies of the pathological department of the Sumy regional clinical oncological dispensary. To identify trends in the development of colorectal cancer among residents of the Sumy region, the analysis of mean values ​​was used, to assess the spread we used the standard deviation. Results. The average incidence rate of CRC among residents of the Sumy region in the period from 2009 to 2018 was 23.02 per 100,000 people. At the same time, if we consider this value for individual pathologies, the indicator for patients with colon cancer was 22.76 cases, rectal cancer – 23.28 cases per 100 thousand people, which is 7.4% and 27%, respectively, more than the average morbidity in Ukraine. Colon cancer is more common among women, whose average age is 60.7 years, while rectal cancer is more common among men. Their average age is 66. In general, colon cancer occurs most often in people over 70 years of age (42.5% of all cases). It should be noted that over the past 10 years, 2 patients of the age group 20–29 had been identified, with rectal cancer and 5 patients with colon cancer. The analysis also revealed that the likelihood of colon cancer among the inhabitants of the region is 1.18 times higher than that of rectal cancer. In terms of prevalence, the districts of the Sumy region were divided as follows: Sumy, Belopolskyi and Konotopskyi districts had a high prevalence of colon cancer (20.01 ‰ and more). Sumy, Burinsky and Lebedinsky districts had high prevalence of rectal cancer (24.01 ‰ and more). The average prevalence of colon cancer is 20.10 ± 1.55 ‰, the coefficient of variation is 7.73%, the direct one is 22.24 ± 1.89 ‰, and the coefficient of variation is 8.48%. There is no clear trend in the dynamics of indicators (decrease or increase); the variation in indicators over 10 years is insignificant (less than 10%). Conclusions. The general patterns of the incidence rate of colon and rectal cancer among the population of the Sumy region were found and compared with similar Ukrainian and global trends and forecasts. It was found that the average incidence rate of colon and rectal cancer among residents of the Sumy region is higher than the average incidence in Ukraine. At the same time the tendency to prevalence of a rectum cancer over a colon cancer remains. The age structure for both localizations does not differ from the national and global trends, but a peculiarity in the gender distribution of patients was revealed. Total number of colon and rectal cancer is 1.37% higher among women, which requires further research. General pattern in the geographical distribution of both pathologies was not found during the analysis. In total, despite the global prognosis, data analysis over the past 10 years did not reveal a clear trend towards an increase in the number of patients with colorectal cancer among the residents of the region.

Нині рак грудної залози посідає провідні позиції у структурі захворюваності та смертності серед жінок України та всього світу. Пізнє виявлення захворювання негативно впливає на прогноз. Оскільки для цієї патології характерний широкий спектр генних мутацій, зв’язок молекулярно-генетичних особливостей пухлини з прогностичними та клінічними характеристиками раку грудної залози є вкрай актуальним питанням. Сигнальний каскад PI3K/Akt – один із ключових внутрішньоклітинних сигнальних шляхів, що пов’язані з контролем проліферації клітин і регуляцією функцій потенціального онкогена протеїнкінази В/Akt. Він може пригнічувати апоптоз при багатьох типах раку, сприяючи виживанню пухлинних клітин, а мутації та ампліфікація компонентів каскаду PI3K/Akt є причиною злоякісної трансформації клітин різного походження. Ген PIK3CA є одним з онкогенів, соматичні мутації в якому відіграють значущу роль у патогенезі та прогресії раку грудної залози. Він кодує p110-α, каталітичну субодиницю фосфатидилінозитола-3-кінази-α. Найчастішою мутацією в гені PIK3CA є H1047R. Висновки. Дані численних досліджень вказують на те, що мутації гена PIK3CA у хворих на рак грудної залози мають потенціал, щоб стати клінічно важливим біомаркером для вдосконалення діагностики захворювання та розроблення індивідуалізованої таргетної терапії. У цьому огляді літератури розглянуто молекулярні механізми активації сигнального каскаду PI3K і роль мутацій гена PIK3CA в розвитку раку грудної залози. Today, breast cancer occupies a leading position in the structure of morbidity and mortality among women in Ukraine and throughout the world. Late diagnosis of the disease adversely affects the prognosis. Since this pathology is characterized by a wide range of gene mutations, the relationship between the molecular genetic characteristics of a tumor and the prognostic and clinical characteristics of breast cancer is an extremely important issue. The PI3K/Akt signaling cascade is one of the key intracellular signaling pathways associated with the control of cell proliferation and regulation of potential oncogene protein kinase B/Akt functions. It can suppress apoptosis in different types of cancer, contributing to tumor cells survival. Also, mutations and amplification of the PI3K/Akt cascade components cause malignant cell transformation of various origin. The PIK3CA gene is one of the oncogenes, somatic mutations in which play an important role in the pathogenesis and progression of breast cancer. It encodes p110-α, the catalytic subunit of phosphatidylinositol-3-kinase-α. The most frequent mutation in PIK3CA gene is H1047R. Conclusions. Numerous studies have shown that PIK3CA gene mutations in breast cancer patients have the potential to become a clinically important biomarker for improving the disease diagnosis and developing individualized targeted therapy. In this literature review we discuss the molecular mechanisms of PI3K signaling cascade activation and the role of PIK3CA mutations in the development of breast cancer. Сегодня рак молочной железы занимает лидирующие позиции в структуре заболеваемости и смертности среди женщин Украины и всего мира. Позднее выявление заболевания негативно влияет на прогноз. Поскольку для данной патологии характерен широкий спектр генных мутаций, связь молекулярно генетических особенностей опухоли с прогностическими и клиническими характеристиками рака молочной железы является крайне актуальным вопросом. Сигнальный каскад PI3K/Akt — один из ключевых внутриклеточных сигнальных путей, связанных с контролем пролиферации клеток и регуляцией функций потенциального онкогена протеинкиназы B/Akt. Он может подавлять апоптоз при многих типах рака, способствуя выживанию опухолевых клеток, а мутации и амплификация компонентов каскада PI3K/Akt являются причиной злокачественной трансформации клеток различного происхождения. Ген PIK3CA является одним из онкогенов, соматические мутации в котором играют важную роль в патогенезе и прогрессии рака молочной железы. Он кодирует p110-α, каталитическую субъединицу фосфатидилинозитол-3-киназы-α. Наиболее частая мутация в гене PIK3CA – H1047R. Выводы. Данные многочисленных исследований указывают на то, что мутации гена PIK3CA у больных раком молочной железы имеют потенциал, чтобы стать клинически важным биомаркером для улучшения диагностики заболевания и разработки индивидуализированной таргетной терапии. В данном обзоре литературы рассмотрены молекулярные механизмы активации сигнального каскада PI3K и роль мутаций гена PIK3CA в развитии рака молочной железы.

Методи дослідження – гістологічні та імуногістохімічні дослідження біопсійного/аутопсійного інтактного матеріалу і пухлинної тканини легень, нирок, передміхурової залози, маткових труб, статистичні методи. Використання даних досліджень спрямоване на отриманя даних про імунофенотип пухлин та рівні пухлинних нуклеїнових кислот (НК) з встановленням їх відповідності, зміну показників під час прогресування патологічних процесів, а також варіабельність трансформацій до та після лікування.

Наведено клінічний випадок розвитку бульозного пемфігоїду Левера у хворого на метастатичний рак легені після лікування атезолізумабом. Мета. Розглянути основні механізми розвитку аутоімунного ураження шкіри та особливості лікування при цьому захворюванні. Об’єкт і методи. Аналіз даних зарубіжної наукової літератури стосовно механізму розвитку бульозного пемфігоїду Левера. Опис клінічного спостереження. Використано науково-дослідницький, аналітичний та уза-гальнюючий методи дослідження. Результати. Бульозний пемфігоїд може розвиватися внаслідок впливу на імунологічні контрольні точки, що призводить до порушення балансу між імунною толерантністю та реактивністю. Висновки. Бульозний пемфігоїд Левера у цього пацієнта – це рідкісний прояв аутоімунного ураження шкіри внаслідок прийому PD-L блокатора атезолізумабу. Прогноз для пацієнтів є несприятливим. Представлен клинический случай развития бул-лезного пемфигоида Левера у больного метастатическим раком легкого после лечения атезолизумабом. Цель.Рассмотреть основные механизмы развития аутоиммунного поражения кожи и особенности лечения этого заболевания. Объект и методы. Анализ данных зарубежной научной литературы относительно механизмов развития буллезного пемфигоида Левера. Описание клинического наблюдения. Использованы научно-исследовательский, аналитический и обобщающий методы исследования. Результаты.Буллезный пемфигоид может развиваться вслед-ствие воздействия на иммунологические контрольные точки, что приводит к нарушению баланса между иммунной толерант-ностью и реактивностью. Выводы. Буллезный пемфигоид Левера у данного пациента – это редкое проявление аутоиммунного по-ражения кожи вследствие приема PD-L блокатора атезолизумаба. Прогноз для пациента является неблагоприятным. The clinical symptoms of Lever bullous pemphigoid in patient with metastatic lung cancer after treatment with atezolizumab are described. The aim.To consider the main mechanisms of development of autoimmune skin lesions and features of treatment of this disease. Materials and methods.Analysis of the data of international scientific literature concerning the mechanism of development of Lever’s bullous pemphigoid was done. Case report was described. Analytical and generalizing research methods were used. Results.Bullous pemphigoid may develop as a result of receiving checkpoint inhibitors, which leads to imbalance between immune tolerance and reactivity. Conclusions.Lever’s bullous pemphigoid is a rare skin condition that occurs after administration of atezolizumab. The prognosis for the patients is unfavorable.

Background.Prostate cancer (PGC) is leading the way in the structure of cancer morbidity around the world. The presence of prostatic concretions (PC) and skeletal metastases significantly reduces the patients’ life quality and worsens the prognosis of the disease. However, the phenomenon of osteotropic tumor metastases is not sufficiently studied. Aim.To define the impact of PC on the development of prostate cancer metastasis to the bones. Methods.10 samples of PGC with PC, 10 intact PGC specimens, and PGC metastasis tissue to lymph node were analysed. Histology (staining with hematoxylin-eosin), histochemistry (von Kossa reaction, alizarin red), immunohistochemistry (OSN, Col I, Col II, Bax, Casp3, MPO, CD68), SEM, EDS. Results.All PC samples had the calcium hydroxyapatite origin with a slight deviation from the stoichiometric composition and admixture of extraneous elements. Assessment of apoptotic potential (Вах and Саsp3) and inflammatory infiltration (MPO and CD68) revealed the significantly higher rates of these processes in PGC tissue with PC (p

Background & Objective: To study the immunophenotype of prostate cancer (PC) with the presence and absence of intraluminal inclusions (IIn), depending on the grade score. Methods: A total of 30 PC samples with IIn (group E) and 30 PC samples without them (group C) were studied. These groups were divided into 2 subgroups, depending on the grade of malignancy, which was determined according to the Gleason score as moderate and high-grade tumors. Macroscopic analysis, hematoxylin-eosin staining, immunohistochemistry (androgen receptors, p53 and Bax proteins, Hsp70 and Hsp90, CD68, VEGF, OSN, MMP-1) were used. Results: The expression level of VEGF was higher in the more differentiated tumors of the control group (P

The study guide presents the TNM Classification of Malignant Tumours with Test Questions (Seventh Edition, 2009). The publication is intended for practicing doctors-oncologists, chemotherapists, radiologists, surgeons, as well as for clinical interns, students of medical institutions of higher education.

Сьогодні Україна займає лідируючі позиції серед інших країн щодо захворюваності на рак легенів, і незважаючи на те, що доброякісні пухлини легень спостерігаються в 10-12 разів рідше, ніж злоякісні, вони складають до 15-20% усіх сферичних утворень в легенях. Метою роботи є вивчення особливостей диференційної діагностики доброякісних пухлин легенів, які мають принципове значення для встановлення остаточного клінічного діагнозу для пацієнтів з кулеподібними утворами легенів та для узгодження тактики та обсягу хірургічного втручання в кожному окремому випадку. Диференційна діагностика кулеподібних утворів легень найчастіше здійснюється за допомогою відеоторакоскопії, комп’ютерної томографії, трансторакальної аспіраційної або пункційної біопсії під рентген- або УЗД-контролем, черезшкірної трепан-біопсії з наступним цитологічним і гістологічним дослідженням матеріалу. Останнім часом в торакальній хірургії все частіше застосовують сучасні мінімально інвазивні втручання, однак у разі морфологічного підтвердження злоякісності або малігнізації утворень легенів особливо ретельно узгоджують вибір хірургічної тактики та обсяг хірургічного втручання. Today Ukraine holds leading positions among other countries on the incidence of lung cancer. Despite the fact that benign tumors of the lungs are observed 10-12 times less often than malignant tumors, benign tumors of the lungs make up to 15-20% of spherical formations in the lungs. The aim of the work is to study the features of differential diagnosis of benign tumors of the lungs, which are of fundamental importance for the establishment of a final clinical diagnosis for the patient with spherical lung formations and for the coordination of tactics and scope of surgical intervention in each individual case. The differential diagnostics of spherical formations of the lungs is carried out using videothoracoscopy, computed tomography, transthoracic aspiration biopsy or puncture biopsy under x-rays control or under ultrasound control, percutaneous trepanbiopsy with subsequent cytological and histological study of the material. Modern minimally invasive interventions are increasingly being used in various clinical cases in thoracic surgery, however, the cases of morphological confirmation of malignancy of tumors of the lungs are needed a particularly well-coordinated choice of surgical tactics and scope of surgical intervention.

Об’єкт дослідження – злоякісні пухлини основних локалізації. Предмет досліджень – клінічні, морфологічні, молекулярно-генетичні ознаки новоутворень. Мета роботи – оптимізація діагностики і моніторингу перебігу злоякісних пухлин основних локалізацій на різних стадіях розвитку шляхом виявлення та ідентифікації вільноциркулюючих пухлинних НК у рідинних середовищах організму та пухлинній тканині.

Рідинна біопсія знаходиться під прицілом уваги, завдяки своєму клінічному значенню для персоналізованої медицини. Цей діагностичний метод направлений на виявлення та аналіз таких біомаркерів крові, як циркулюючі пухлинні клітини (ЦПК), позаклітинна циркулююча пухлинна ДНК (цпДНК), циркулюючі РНК та екзосоми, які вивільняються з первинних пухлин та їх метастатичних вогнищ. Переваги рідинної біопсії над класичною тканинною є очевидними. Неінвазивність методу, гетерогенність дають можливість виявити всі можливі типи пухлинних клітин, що дозволяє підійти до лікування персоніфіковано. Новітні техніки аналізу ЦПК і цпДНК направлені на виявлення злоякісних захворювань та визначення прогнозу у пацієнтів з курабельним захворюванням, моніторинг системної терапії і стратифікацію хворих, базовану на виявленні терапевтичних мішеней або механізмів резистентності. Жидкостная биопсия находится под прицелом внимания, благодаря своему клиническому значению для персонализированной медицины. Этот диагностический метод направлен на выявление и анализ таких биомаркеров крови, как циркулируюющие опухолевые клетки (ЦОК), внеклеточная циркулирующая опухолевая ДНК (цоДНК), циркулирующие РНК и экзосомы, которые высвобождаются из первичных опухолей и их метастатических очагов. Преимущества жидкостной биопсии над классической тканевой очевидны. Неинвазивность метода, гетерогенность дают возможность выявить все возможные типы опухолевых клеток, что позволяет подойти к лечению персонифицировано. Новейшие техники анализа ЦОК и цоДНК направлены на выявление злокачественных заболеваний и определение прогноза у пациентов с курабельным заболеванием, мониторинг системной терапии и стратификацию больных, основанную на выявлении терапевтических мишеней или механизмов резистентности. Nowadays liquidbiopsy is under the focus of attention due to its clinical implicationsfor personalized medicine.This diagnostic method focuses on detection and analysis of blood biomarkers such as circulating tumor cells (CTC), cellfree circulating tumor DNA (ctDNA), circulating RNA and exosomes that are released from primary tumors and their metastatic focuses. Benefits of liquid biopsy over classic tissue biopsy are obvious. Non-invasiveness and heterogeneity of the method makes it possible to detect all variants of tumor cells types. Detection of different tumor cells types allow oncologists to approach the personalized treatment.Calculation of CTC can be used as a prognostic factor that allows to determinate survival rate without progression and overall survival, especially in patients with non-small cell lung cancer, breast cancer, colorectal cancer, and prostate cancer. Different techniques have been used to calculate number of CTC. Some techniques are based on biological properties of cells, while others - on physical properties. It has been shown that the number of metastases depends on the amount of CTC. It is also known that the CTC could also be released into the bloodstream fromsecondary metastatic focuses, even if resection of the primary tumor was made many years ago.ctDNA are DNA fragments of lysed tumor cells that could be found in systemic circulation. Due to the low number of such fragments in the circulating blood, thereare some difficulties in the analysis. The latest elaborations in molecular technologies made possible to achieve necessary sensitivity and specificity in detecting of ctDNA in low rates. In principle, methods for detecting ctDNA can be divided into targeted approaches that aim to detect mutations in a set of predefined genes or untargeted approaches that aim to screen the genome and discover new genomic aberrations. A small but very promising section of the liquid biopsy is the definition of tumor circulating RNA. Prospect of its widespread use is associated with ability to detect them in most biological fluids, such as plasma, serum, cerebrospinal fluid, saliva and urine, which could be referred to its’ significant advantage. The main problems for its widespread use are lack of standardization as well as high dependence of obtained results on the conditions that preceded the analysis. In particular temperature, preservatives that are used, patient's diet, lifestyle and received drugs could affect obtainedresults. Analyses of CTCs and ctDNA have paved new diagnostic ways of liquid biopsy. Key areas of clinical applications of liquid biopsy are cancer detection, prediction of prognosis in patients with curable disease, monitoring systemic therapies and stratification of patients based on the detection of therapeutic targets or resistant mechanisms; but to what extent they might replace tissue biopsy in the future is still the subject to be discussed.

У більшості промислово розвинених країн з високим рівнем урбанізації перше місце серед причин захворюваності та смертності населення займають хвороби серцево-судинної системи. Щорічно в світі близько 9,4 мільйонів людей вмирає від серцево-судинних захворювань. Однією з причин розвитку серцево-судинних захворювань є амілоїдоз. Частота прояву його в популяції, за останніми даними, становить 1 на 50 тис. населення, відзначається тенденція до почастішання виявлення випадків захворювання. Метою роботи є проведення аналізу літератури для встановлення ролі різних білків в етіопатогенезі амілоїдозу серцево-судинної системи. Відкладення амілоїду в серці може мати різний анатомічний розподіл, включаючи передсердя, шлуночки, периваскулярні простори як листків серцевих клапанів, так і в деяких випадках – провідної системи серця. Амілоїдоз серця встановлюється або за допомогою позитивної кардіальної біопсії з наявністю амілоїдної інфільтрації, або при збільшенні стінки ЛШ> 12 мм, при відсутності артеріальної гіпертензії (АГ) або інших потенційних причин істинної гіпертрофії ЛШ з позитивною кардіальної біопсією. Серед амілоїдних білків, які впливають на серце, виділяються такі типи: AL-амілоїдоз (амілоїд легких ланцюгів), сімейний амілоїдоз (F), старечий системний амілоїдоз (SSA), ізольований атріальний амілоїдоз (IAA) і вторинний (АА) амілоїдоз. За останній час амілоїдоз серця вийшов з ряду рідкісних захворювань, це стало можливим завдяки різним методикам дослідження, в тому числі можливості дослідження гетерогенності білкового складу амілоїдних фібрил. Однак, з огляду на неспецифічність симптомів захворювання, малу настороженість серед лікарів щодо амілоїдозу і поліорганность ураження, системний амілоїдоз і амілоїдоз серця зокрема продовжує належати до захворювань, які важко діагностуються. В большинстве промышленно развитых стран с высокой степенью урбанизации первое место среди причин заболеваемости и смертности населения занимают болезни сердечно-сосудистой сисердечно-сосудистых заболеваний. Одной из причин развития сердечно-сосудистых заболеваний является амилоидоз. Частота проявления его в популяции, по последним данным, составляет 1 на 50 тыс. населения, отмечается тенденция к учащению выявления случаев заболевания. Целью работы является проведение анализа литературы для установления роли различных белков в этиопатогенезе амилоидоза сердечно-сосудистой системы.Отложения амилоида в сердце может иметь различное анатомическое распределение, включая предсердия, желудочки, периваскулярные пространства как листков сердечных клапанов, так и в некоторых случаях – проводящей системы сердца. Амилоидоз сердца устанавливается или с помощью положительной кардиальной биопсии с наличием амилоидной инфильтрации, или как увеличение стенки ЛЖ > 12 мм, при отсутствии артериальной гипертензии (АГ) или других потенциальных причин истинной гипертрофии ЛЖ с положительной кардиальной биопсией. Среди влияющих на сердце амилоидных белков, выделяются такие типы: AL-амилоидоз (амилоид легких цепей), семейный амилоидоз (F), старческий системный амилоидоз (SSA), изолированный атриальный амилоидоз (IAA) и вторичный (АА) амилоидоз. За последнее время амилоидоз сердца вышел из разряда редких заболеваний, это стало возможным благодаря различным методикам исследования, в том числе возможности исследования гетерогенности белкового состава амилоидных фибрилл. Однако, учитывая неспецифичность симптомов заболевания, малую настороженность среди врачей в отношении амилоидоза и полиорганность поражения, системный амилоидоз и амилоидоз сердца в частности продолжает относиться к трудно диагностируемым заболеваниям. In most industrialized countries with a high level of urbanization diseases of the cardiovascular system are the leading cause of morbidity and mortality. Every year about 9.4 million people die from cardiovascular diseases. One of the causes of cardiovascular disease is an amyloidosis. Its incidence in the population, according to recent data, is 1 in 50 thousand of people, there is a tendency to more frequent detection of cases. The aim of the study is to analyze the literature to determine different proteins’ role in the etiopathogenesis of amyloidosis of the cardiovascular system. Amyloid deposition in the heart may have different anatomical allocation, including atrial, ventricles, perivascular spaces such as heart valve leaflets, and in some cases – in the cardiac conductive system. Amyloidosis of the heart is established or by the help of positive cardiac biopsy with the presence of amyloid infiltration, or by an increase of left ventricular wall > 12 mm, in the case of arterial hypertension (AH) absence or absence of other potential causes of the genuine LV hypertrophy with a positive cardiac biopsy. Among amyloid proteins, which affect a heart, there are such types: AL-amyloidosis (amyloid of light chains), family amyloidosis (F), senile systemic amyloidosis (SSA), isolated atrial amyloidosis (IAA) and the secondary (AA) amyloidosis. Recently amyloidosis of heart went out of the category of rare diseases; it has become possible thanks to the different methods of research, including the possibility of studying the heterogeneity of the protein composition of amyloid fibril formation. However, systemic amyloidosis and particularly amyloidosis of the heart continue to belong to diseases, which are diagnosed difficult, considering the non-specific symptoms of disease, a small suspicion among physicians with regard to amyloidosis and multiple organ destruction.

Мета роботи – оптимізація морфологічної діагностики перебігу злоякісних пухлин органів репродуктивної системи на різних етапах розвитку шляхом дослідження різних молекул адгезії раково-ембріонального антигену у біологічних рідинах та неопластичній тканині, встановлення їх участі в ініціюванні та прогресуванні ракових процесів.

Захворюваність на рак легенів серед жінок невпинно збільшується. Існує думка, що за наступні 25 років рак легенів замінить рак молочної залози як провідну причину смерті від раку у жінок. Основними причинами цього вважається активне і пасивне паління. Крім того,серед пацієнтів з НДРЛ зростає число випадків з EGFR, KRASабоALK мутаціями генів.

Кісткові метастази у хворих на недрібноклітинний рак легень є причиною великої кількості ускладнень, що призводять до значного погіршення якості життя. З цією проблемою стикаються близько 25-40% пацієнтів.

Актуальність. Кісткові метастази при раку легенів і до теперішнього часу залишаються однією з важливих проблем в онкології. Дуже часто вони є причиною болю, призводять до розвитку гіперкальціємії, зумовлюють компресію нервових структур, порушують цілісність скелета, призводячи до патологічних переломів. Мета дослідження. Вивчити особливості метастазування в кістки скелету у хворих на рак легенів.

Introduction: One reason for the prevalence of infertility in men is high sensitivity of the male reproductive system to adverse exogenous and endogenous factors in the prenatal and early postnatal periods. One of the most common and dangerous pollutants for the reproductive system is the heavy metals compounds (HMC), which have both direct and indirect effects on the development of reproductive system. Aim: To investigate the intensity of accumulation of zinc, copper, lead, manganese, chromium and iron in tissues and structures of immature rat testes under their alimentary intake and under conditions of L-carnitine correction. Material and Methods: The survey was conducted on 128 white lab immature male rats.The tissue of testes was studied by methods of histology, scanning electron microscopy, atomic absorption spectroscopy (AAS) Results: Using spectrophotometry in atomic absorption mode, it is found out that the level of zinc is reduced, and the content of other analyzed trace elements increases. Accumulation of copper, iron, manganese, chromium and lead in testes tissue is mostly expressed in the period of 60 days; iron, lead and chromium show the largest organ tropism. The low rate of HMC accumulation in the testes of rats of breast and suckling age period is explained by the limited intake of xenobiotics via maternal milk. Loss of zinc by testis tissue is caused by antagonistic interactions between chemical elements that come into the body of rats in excessive quantities. Interaction of chemical elements at different levels can lead to secondary violations of chemical and structural homeostasis of the organ, causing further inhibition of its function. Conclusion: The results of chemical analysis of immature animals’ testes, obtained by SEM, indicate the dependence of accumulation of microelements of heavy metals from the morphofunctional activity of the histological structure of the studied organ. Heavy metals mainly accumulate in a functionally active spermatogenic epithelium.

Наведені результати дослідження тканини сім’яників 128 лабораторних щурів, які отримували з питною водою порогові концентрації солей міді, цинку, заліза, марганцю, свинцю, хрому. Встановлено, що морфологічні зміни мікроциркуляторного русла неспецифічні і призводять до вторинного ушкодження гематотестикулярного бар’єра та корелюють із змінами паренхіматозних структур сім’яників. Найбільш виражені ушкодження тестикулярної паренхіми спостерігаються в місцях інтенсивного кровопостачання, оскільки токсичні субстанції в цих ділянках мають більший час експозиції. В умовах впливу сполук важких металів редукція судинного русла в сім’яниках відбувається під впливом внутрішньосудинних, внутрішньостінкових та позасудинних факторів. Вираженість порушень судинного русла та паренхіми залози прямо залежить від тривалості впливу комбінації солей важких металів. Застосування коректору на фоні інтоксикації солями важких металів частково зменшує несприятливі зміни мікроциркуляторного русла та тестикулярної паренхіми сім’яників щурів. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36601 Приведены результаты исследования ткани семенников 128 половонезрелых крыс, которые в течение 60 суток получали с питьевой водой пороговые концентрации солей меди, цинка, железа, марганца, свинца и хрома. Установлено, что морфологические изменения микроциркуляторного русла неспецифические и приводят к вторичному поражению гематотестикулярного баръера, коррелируя с изменениями паренхиматозных структур семенников. Поражение тестикулярной паренхимы наиболее выражено в местах интенсивного кровоснабжения, поскольку токсическим субстанциям на этих участках присуще более длительное время экспозиции. В условиях влияния на организм комбинации соединений тяжелых металлов редукция сосудистого русла в семенниках происходит под влиянием внутрисосудистых, внутристеночных и внесосудистых факторов. Выраженность нарушений сосудистого русла и паренхимы железы прямо зависит от длительности влияния комбинации солей тяжёлых металлов. Применение L-карнитина на фоне интоксикации солями тяжёлых металлов частично уменьшает неблагоприятные изменения микроциркуляторного русла и тестикулярной паренхимы крыс. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36601 The results of the study of testes’ tissue of 128 immature rats, which get within 60 days drinking water with threshold concentration of salts of copper, zinc, iron, manganese, lead, chromium. It was found that morphological changes of microvasculature was nonspecific and lead to the secondary damage of blood–testis barrier and correlated with changes in testes’ parenchymal structures. Fullest possible extent of testicular parenchymal damage occurs in the areas of intensive blood supply, as well as toxic substances in these areas have a longer exposure time. Under exposure combinations of heavy metals salts of organisme the reduction of the vascular streambed in the testes is influenced by intravascular, extravascular intrawall factors. The intensity of vasculature and parenchyma violations of gland depends on duration of exposure combinations of salts of heavy metals. Applying the L-carnitine on the background of intoxication of heavy metal salts partially reduces adverse changes in testes’ microvasculature streambed and parenchyma of rats. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36601

У роботі наводиться спосіб виготовлення корозійного препарата судинного русла сім’яників щурів. Під інгаляційним наркозом, після видалення крові з органа, в судинну систему сім’яника вводиться рідкий протакрил. Після застигання розчину пластмаси проводиться травлення препарата в суміші азотної і соляної кислот. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32739 В работе приводится способ приготовления коррозионного препарата сосудистого русла семенников крыс. Под ингаляционным наркозом, после удаления крови из органа, в сосудистую систему семенника вводится жидкий протакрил. После застывания раствора пластмассы проводится протравка препарата в смеси азотной и соляной кислот. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32739 The paper provides a method of manufacturing the corrosion preparation of vascular system of rat testes. Under inhalations narcosis, after removal of blood from the body, liquid protacryl is injected in the vascular system of testes. After solidification of the plastic solution the preparation is pickled in a mixture of nitric and hydrochloric acids. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32739

Дослідження мінеральних патологічних утворень на серцевих клапанах людини комплексом морфологічних та фізико-хімічних методів показало, що вони являють собою агрегати зі взаємодіючої органічної і мінеральної складових, співвідношення яких змінюється по мірі «дозрівання»: органічний компонент зменшується, а мінеральний компонент, представлений карбонатвмісним гідроксиапатитом з домішками хлору, росте і при цьому вдосконалюється, тобто процес має динамічний характер. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/29255 Исследование минеральных патологических образований на сердечных клапанах человека комплексом морфологических и физико-химических методов показало, что они представляют собой агрегаты из взаимодействующей органической и неорганической составляющей, соотношение которых изменяэтся по мере "созревания": органический компонент уменьшается, минеральный компонент, представленый карбонатсодержимым гидроксиапатитом с примесями хлора, растет и при этом совершенствуется, то есть процес имеет динамический характер. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/29255 The study of pathological mineral formations on human heart valves by the range of morphological and physicochemical methods show that they are aggregates of interacting organic and mineral components , their ratio changes with "maturation": the organic component decreases and the mineral component, represented by carbonate containing hydroxyapatite doped with chlorine grows while improving, so the process is dynamic. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/29255

Надходження порогових концентрацій солей міді, цинку, заліза, марганцю, свинцю, хрому в організм статевозрілих самців щурів призводить до порушення секреторної функції сім’яників, що проявляється у зменшенні концентрації сперматозоїдів в еякуляті, відсотка рухливих гамет, збільшенні частки морфологічно аномальних форм сперматозоїдів. Вираженість порушень параметрів спермограми прямо залежить від тривалості впливу комбінації солей важких металів. Застосування Тівортіну® на фоні інтоксикації солями важких металів частково зменшує несприятливі зміни кількісних та якісних параметрів спермограми щурів, оскільки препарат покращує кровопостачання сім’яників, стимулює проліферацію і диференціювання клітин, пригнічує оксидативний апоптоз. Цим можна пояснювати сприятливий вплив препарату на процеси росту і дозрівання статевих клітин в умовах несприятливого впливу комбінації солей важких металів на орган і організм в цілому. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/29347 Поступление пороговых концентраций солей меди, цинка, железа, марганца, свинца, хрома в организм половозрелых самцов крыс приводит к нарушению секреторной функции семенников, что проявляется уменьшением концентрации сперматозоидов в эякуляте, процентного содержания подвижных гамет, увеличением доли морфологически аномальних форм сперматозоидов. Выраженность нарушений параметров сперматограммы прямо зависит от длительности влияния комбинации солей тяжёлых металлов. Применение препарата Тивортин® на фоне интоксикации солями тяжёлых металлов уменьшает неблагоприятные изменения количественных и качественных параметров сперматограммы крыс, поскольку Тивортин® улучшает кровоснабжение семенников, стимулирует пролиферацию и дифференцировку клеток, угнетает оксидативный апоптоз. Этим можно объяснить благоприятное влияние препарата на процессы роста и дозревания половых клеток в условиях влияния комбинации солей тяжёлых металлов на орган и организм в целом. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/29347 Entrance of threshold concentrations of copper, zinc, iron, manganese, lead, limp into the body of sexually mature male of rats leads to secretory malfunction of the testicles, which manifests by a decrease of sperm concentration in the ejaculate, a decrease of percentage of motile gametes, an increase in the proportion of morphologically abnormal sperm forms. The evidence of disorders in spermatogram’s parameters is directly depends on the duration of the influence of combination of heavy metal salts. The application of the drug Tivortin® against intoxication of heavy metal salts decrease the adverse movement of quantitative and qualitative parameters of rat’s spermatogramms, so far as Tivortin® improves blood circulation, stimulates cell proliferation and cell differentiation, inhibits oxidative apoptosis. These explain beneficial effects of the drug on the growth and maturation of germ cells in case of the influence heavy metal salts combination on organ and the whole body. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/29347

Дослідження спрямоване на висвітлення морфологічних особливостей будови сім'яників щурів в умовах гіпермікроелементозу. Встановлено, що вплив гіпермікроелементозу на організм спричинює морфологічні зміни на всіх рівнях структурної організації органу. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/26288 Исследование направлено на освещение морфологических особенностей строения семенников крыс в условиях гипермикроэлементоза. Установлено, что влияние гипермикроэлементоза на организм приводит к морфологическим изменениям на всех уровнях структурной организации органа. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/26288 The research dealing with the study of peculiarities of testes structure under the influence of salts of heavy metals on organism. It was revealed that intoxication of the organism caused changes was noted in all stages of its structural organization. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/26288