The article examines aspects of the relationship of the component constant of the strategy of correction and the variable component of the correction process. The possibilities of tactical variation of corrective measures are shown depending on the level of localization of the depression center of the central nervous system in young children with spastic syndrome of movement disorders. First of all, this refers to the mental development of children with cerebral level of oppression, since such children may have problems with speech development and behavior. This may complicate the process of remedial physical education of this contingent of children. The mental development of children with cervical oppression is less vulnerable, but with this option, the relevance of contraindications in physical rehabilitation is enhanced. The features of topography of spastic paresis in cerebral and cervical variants (monoparesis, paraparesis, triparesis, tetraparesis), as well as their greater manifestation in certain limbs (hemiparetic variant), are considered. The necessity of a more systematic approach to the correction of motor disorders with a greater topographic extent of spastic paresis is shown.The question of the specificity of cerebral and cervical spasticity due to the inhibition of various levels of localization is studied separately. Depending on the location of the center of CNS depression, the tactics of correcting movement disorders in children of this cohort should be modified, which should affect the means and methods of correction, the methodical techniques used and the subject-spatial component.The author proposes variants of the variable approach algorithms for overcoming spastic-type motor disorders in young children, depending on initial inputs in the form of localization of CNS depression, paresis topography, as well as the specifics of the existing spasticity and degree of its manifestation.The perspectives of research in this area should include the practical saturation of the developed algorithms with the methodological content in order to increase the degree of differentiation and individualization of correction by means of physical education, В статье исследуются аспекты взаимоотношений компонентов константной стратегии коррекции и вариативной составляющей коррекционного процесса. Показаны возможности тактической вариативности коррекционных мероприятий в зависимости от уровня локализации очага угнетения центральной нервной системы у детей раннего возраста со спастическим синдромом двигательных нарушений. Прежде всего это относится к психическому развитию детей с церебральным уровнем угнетения, поскольку у таких детей возможны проблемы с речевым развитием и поведением. Это может осложнять процесс коррекционного физического воспитания данного контингента детей. Психическое развитие детей с цервикальным уровнем угнетения менее уязвимо, но при этом варианте усиливается актуальность противопоказаний в физической реабилитации. Рассматриваются особенности топографии спастических парезов при церебральном и цервикальном вариантах (монопарез, парапарез, трипарез, тетрапарез), а также бóльшая их выраженность в тех или иных конечностях (гемипаретический вариант). Показана необходимость более системного подхода к коррекции двигательных нарушений при большей топографической обширности спастических парезов.Отдельно исследуется вопрос о специфичности церебральной и цервикальной спастичности вследствие угнетения различных уровней локализации. В зависимости от расположения очага угнетения ЦНС должна видоизменяться тактика коррекции двигательных нарушений у детей данного контингента, что должно отразиться на средствах и методах коррекции, применяемых методических приёмах и предметно-пространственной составляющей.Автором предложены варианты алгоритмов вариативного подхода к преодолению двигательных нарушений спастического типа у детей раннего возраста в зависимости от исходных вводных в виде уровня локализации очага угнетения ЦНС, топографии парезов, а также специфики имеющейся спастичности, степени её выраженности.К перспективам исследования данного направления следует отнести практическое насыщение методическим содержанием разработанных алгоритмов с целью повышения степени дифференциации и индивидуализации коррекции средствами физического воспитания, У статті досліджуються аспекти взаємин компонентів константної стратегії корекції і варіативної складової корекційного процесу. Показано можливості тактичної варіативності корекційних заходів в залежності від рівня локалізації вогнища пригнічення центральної нервової системи у дітей раннього віку зі спастичним синдромом рухових порушень. Перш за все, це відноситься до психічного розвитку дітей з церебральним рівнем пригнічення, оскільки у таких дітей можливі проблеми з мовним розвитком і поведінкою. Це може ускладнювати процес корекційного фізичного виховання даного контингенту дітей. Психічний розвиток дітей з цервикальним рівнем пригнічення буде менш вразливим, але при цьому варіанті посилюється актуальність протипоказань у фізичній реабілітації. Розглядаються особливості топографії спастичних парезів при церебральному і цервикальному варіантах (монопарез, парапарез, тріпарез, тетрапарез), а також більша їх вираженість в тих чи інших кінцівках (гемипаретичний варіант). Показана необхідність більш системного підходу до корекції рухових порушень при більшому топографічному обсязі спастичних парезів.Окремо досліджується питання про специфічність церебральної і цервікальної спастичності внаслідок пригнічення різних рівнів локалізації. Залежно від розташування вогнища гноблення ЦНС повинна видозмінюватися тактика корекції рухових порушень у дітей даного контингенту, що має відбитися на методах корекції, методичних прийомах засобах що застосовуються, і предметно-просторової складової.Автором запропоновані варіанти алгоритмів варіативного підходу до подолання рухових порушень спастичного типу у дітей раннього віку в залежності від вихідних вступних у вигляді рівня локалізації вогнища гноблення ЦНС, топографії парезів, а також специфіки наявної спастичності, ступеня її вираженості.До перспектив дослідження даного напрямку слід віднести практичне насичення методичним змістом розроблених алгоритмів з метою підвищення ступеня диференціації і індивідуалізації корекції засобів фізичного виховання