Search

The European Alpha-1 Research Collaboration (EARCO) will promote international research in alpha-1 antitrypsin deficiencyhttp://ow.ly/DWwg30nwCj4

Mazulov O., Yablon O. Genes polymorphism of surfactant protein B and respiratory morbidity in preschoolers. Journal of Education, Health and Sport. 2017;7(6):635-643. eISSN 2391-8306. DOI http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.834739 http://ojs.ukw.edu.pl/index.php/johs/article/view/4651 The journal has had 7 points in Ministry of Science and Higher Education parametric evaluation. Part B item 1223 (26.01.2017). 1223 Journal of Education, Health and Sport eISSN 2391-8306 7 © The Author 2017; This article is published with open access at Licensee Open Journal Systems of Kazimierz Wielki University in Bydgoszcz, Poland Open Access. This article is distributed under the terms of the Creative Commons Attribution Noncommercial License which permits any noncommercial use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original author(s) and source are credited. This is an open access article licensed under the terms of the Creative Commons Attribution Non Commercial License (http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0/) which permits unrestricted, non commercial use, distribution and reproduction in any medium, provided the work is properly cited. This is an open access article licensed under the terms of the Creative Commons Attribution Non Commercial License (http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0/) which permits unrestricted, non commercial use, distribution and reproduction in any medium, provided the work is properly cited. The authors declare that there is no conflict of interests regarding the publication of this paper. Received: 03.06.2017. Revised: 20.06.2017. Accepted: 30.06.2017. Genes polymorphism of surfactant protein B and respiratory morbidity in preschoolers O. Mazulov, O. Yablon Vinnytsya Pirogov Medical University, Ukraine, Vinnitsa Abstract There was a prospective single-center study of 50 prematurely born children (25 males and 25 females, mean gestational age 31.6 ± 2.6 weeks, mean body weight at birth 1743.4 ± 454.3 g) conducted in Vinnytsya Children’s Regional Hospital during 2010-2015. At the age of 5.2 ± 0.7 years children were divided on a several groups: children diagnosed with asthma - 9 (18%), children diagnosed with recurrent episodes of obstructive bronchitis (recurrent wheezing) - 18 (36%), children diagnosed with bronchopulmonary dysplasia - 8 (16%) and 15 children without respiratory diseases (30%). As a result of Single nucleotide polymorphism (SNP) investigation in surfactant protein B C1580T locus a several sequences were evaluated and explored: CC in 17 (34%) of patients, a TT sequence of nucleotides in 12 (24%) of patients, and CT nucleotide sequence was observed in 21 (42%) children. Odds ratio found that the nucleotide sequence CC might be a predictive value of recurrent bronchial obstructions, nucleotide sequence TT more often observed in patients with asthma, and the presence of CT nucleotide sequence in polymorphic locus of gene of surfactant protein B C1580T might have a positive prognostic value regarding the absence of chronic bronchopulmonary diseases in children. Keywords: polymorphism; surfactant protein B; respiratory morbidity; preschoolers.

Вступ. Білкові компоненти сурфактанту є необхідними та функціонально ефективними його частинами. Найбільший науковий інтерес серед сурфактантних протеїнів викликає вивчення сурфактантного протеїну B. Основними його функціями є сприяння підвищенню поверхневого натягу в альвеолах, протизапальні та антиоксидантні властивості. Але остаточні уявлення щодо його фізіологічної ролі та вмісту при різних патологічних станах ще не сформовані.Матеріали та методи дослідження.Обстежено 58 новонароджених дітей, з них 42 недоношених дити-ни, які мали патологію дихальної системи в неонатальному періоді, з середнім гестаційним віком 32,18 ± 1,4 тижні, середньою вагою при народженні 1919,1±123,4 г та 16 доношених новонароджених. Вміст сурфактантного протеїну В у сироватці крові визначали на 3-5 день життя імуноферментним методом за набором «Human HSP-27/HSPB1 (HeartShockProtein 27) ELISAkit»(Elabscience) у відповідності до інструкції фірми-виробника.Результати та обговорення.Дослідження рівня SP-B в сироватці крові дітей основної групи показало його достовірно вищий вміст, який склав в середньому 58,5 ± 5,4 нг/мл, тоді як у дітей контрольної групи середнє значення було 22,06 ± 2,3 нг/мл (p, Введение.Белковые компоненты сурфактанта явля-ються необходимыми и функционально эффективными его частями. Наибольший научный интерес среди сурфактантных протеинов вызывает изучение сур-фактантного протеина B. Основными его функция-ми являются содействие повышению поверхностно-го натяжения в альвеолах, противовоспалительные и антиоксидантные свойства. Однако окончательные представления о его физиологической роли и содержа-нии при различных патологических состояниях еще не до конца сформированы.Материалы и методы исследования. Обсле-довано 58 новорожденных детей, из них 42 недо-ношенных новорожденных, которые имели патоло-гию дыхательной системы в неонатальном периоде, со средним гестационным возрастом 32,18 ± 1,4 неде-ли, средним весом при рождении 1919,1 ± 123,4 г и 16 доношенных новорожденных. Содержание сурфактант-ного протеина В в сыворотке крови определяли на 3-5 день жизни иммуноферментным методом с помощью набора "HumanHSP-27 / HSPB1 (HeartShockProtein 27) ELISAkit" (Elabscience) в соответствии с инструкцией фирмы-производителя.Результаты и обсуждение. Исследование уровня SP-B в сыворотке крови детей основной группы показа-ло, что его содержание достоверно выше и составило в среднем 58,5 ± 5,4 нг / мл, тогда как у детей контроль-ной группы среднее значение было 22,06 ± 2,3 нг / мл (p, Introduction. Surfactant protein components are necessary and effective functionality of its parts. The greatest scientific interest among surfactant protein is the study of surfactant protein B. The main functions are to increase the surface tension in the alveoli, anti-inflammatory and antioxidant properties. However, the final idea about its physiological role and content in various pathological conditions, has not yet formed.Materials and methods. Examination 58 newborns, including 42 newborns premature who had respiratory pathology in the neonatal period, average gestational age 32,18 ± 1,4 weeks, average weight at birth 1919,1 ± 123,4 g and 16 term infants . The content of surfactant protein in serum were determined on day 3-5 of life for ELISA set "HumanHSP-27 / HSPB1 (HeartShockProtein 27) ELISAkit" (Elabscience) according to the instructions of the manufacturer.Results and discussion.The level of SP-B in the serum of children of the main group showed significantly higher its content has averaged 58.5 ± 5,4 ng / ml, while children in the control group the average value was 22.06 ± 2,3 ng / ml (p

Бронхіальна астма (БА) є поширеним захворюванням у дітей різних вікових груп, частою причиною інвалідизації дітей. Вивчення механізмів розвитку астми дозволяє дослідити нові напрямки лікування захворювання, а дослідження факторів ризику астми дозволяє зменшити ризик розвитку важких форм захворювання або взагалі попередити розвиток астми. Вивчення факторів ризику, які діють в перинатальному періоді, представляє особливу цікавість з огляду на те, що ці фактори є найчисленнішими в житті немовля та такі, що справляють самий потужний вплив на виникнення та перебіг майбутніх захворювань у дітей. Тому метою нашого дослідження було дослідити вплив перинатальних факторів на розвиток бронхіальної астми у дітей та виявити залежність між впливом цих факторів та важкістю перебігу бронхіальної астми у дітей. Ми провели ретроспективний аналіз 82 історій хвороб та амбулаторних карт дітей, народжених в період 2008-2009 рік та які знаходились на лікуванні в Вінницькій обласній дитячій клінічній лікарні. Діти були розділені на дві групи : контрольна включала в себе 36 дітей без бронхіальної астми та група спостереження з 46 дітей з встановленим діагнозом БА. Дітей, хворих на персистучу форму бронхіальної астми важкого ступеня в нашій виборці не було. Розподіл дітей за статтю був приблизно однаковим. Середній вік дітей склав 5,7± 0,6 роки. Нами було виявлено, що серед екстрагенітальної патології матері достовірно частіше зустрічалися ГРВІ, на другому місці анемія вагітних, на третьому місці перенесений пієлонефрит під час вагітності. В групі дітей з БА побутова сенсибілізація у матерів зустрічалася в 4 рази частіше. Частота гестозу другої половини вагітності в групі спостереження також була достовірно вища. В групі спостереження достовірно частіше проводився кесарів розтин, а ускладнений перебіг пологів зустрічався більше ніж в 5 разів частіше, ніж в контрольній групі. В контрольній групі недоношених дітей не було, в той час як в групі спостереження недоношені діти склали 83,3 %. Аналізуючи недоношених дітей в групі спостереження ми виявили, що серед цих дітей недоношені, які народились терміном менше 32 тижнів склали 58% та недоношені з вагою менше 1500 грам 38%. Також у групі спостереження ми виявили дітей з бронхолегеневою дисплазією, які склали 25% від усіх дітей. Нами також був виявлений зв’язок між прийомом антибактеріальних препаратів в ранньому віці та розвитком БА. У дітей, які хворіли на БА, достовірно частіше проводилася антибіотикотерапія, причому антибіотики не використовувались лише у кожної двадцятої дитини, в той час, коли лише кожна двадцята дитина з групи контролю отримувала один антибактеріальний препарат. Аналізуючи респіраторну підтримку в неонатальному періоді ми виявили, що випадки проведення оксигенотерапії в контрольній групі були відсутні, натомість в групі спостереження лише одна дитина не отримувала певний вид оксигенотерапії. Крім того, нами була виявлена залежність між важкістю БА та тривалістю оксигенотерапії у групі спостереження. Найменша середня тривалість оксигенотерапії спостерігалася у дітей з інтермітуючим перебігом БА та складала 3,39±0,43 днів. При персистуючій БА легкого ступеня важкості середня тривалість оксигенотерапії склала 6,08±1,35 днів, при персистуючій БА середнього ступеня важкості тривалість оксигенотерапії була найдовшою та досягала 7,7±1,45 днів. Отже, нами був виявлений прямий кореляційний зв’язок між недоношеністю та розвитком БА, між прийомом антибіотиків в ранньому віці та розвитком БА, а також залежність між важкістю перебігу бронхіальної астми та тривалістю оксигенотерапії., Бронхиальная астма (БА) является распространенным заболеванием у детей разных возрастных групп, частой причиной инвалидизации детей. Изучение механизмов развития астмы позволяет исследовать новые направления лечения заболевания, а исследования факторов риска астмы позволяет уменьшить риск развития тяжелых форм заболевания или вообще предотвратить развитие астмы. Изучение факторов риска, которые действуют в перинатальном периоде, представляет особый интерес ввиду того, что эти факторы являются самыми многочисленными в жизни младенца и такие, которые оказывают самое сильное влияние на возникновение и течение будущих заболеваний у детей. Поэтому целью нашего исследования было исследовать влияние перинатальных факторов на развитие бронхиальной астмы у детей и выявить зависимость между влиянием этих факторов и тяжестью течения бронхиальной астмы у детей. Мы провели ретроспективный анализ 82 историй болезней и амбулаторных карт детей, рожденных в период 2008-2009 год и которые находились на лечении в Винницкой областной детской клинической больницы. Дети были разделены на две группы: контрольная включала в себя 36 детей без бронхиальной астмы и группа наблюдения из 46 детей с установленным диагнозом БА. Детей, больных персистирующей формой бронхиальной астмы тяжелой степени в нашей избиратели не было. Распределение детей по полу был примерно одинаковым. Средний возраст детей составил 5,7 ± 0,6 года. Нами было выявлено, что среди экстрагенитальной патологии матери достоверно чаще встречались ОРВИ, на втором месте анемия беременных, на третьем месте перенесен пиелонефрит во время беременности. В группе детей с БА бытовая сенсибилизация у матерей встречалась в 4 раза чаще. Частота гестоза второй половины беременности в группе наблюдения также была достоверно выше. В группе наблюдения достоверно чаще проводился кесарево сечение, а осложненное течение родов встречался более чем в 5 раз чаще, чем в контрольной группе. В контрольной группе недоношенных детей не было, в то время как в группе наблюдения недоношенные дети составили 83,3%. Анализируя недоношенных детей в группе наблюдения, мы обнаружили, что среди этих детей недоношенные, родившиеся на срок менее 32 недель составили 58% и недоношенные с весом менее 1500 грамм 38%. Также в группе наблюдения мы обнаружили детей с бронхолегочной дисплазией, которые составили 25% от всех детей. Нами также была обнаружена связь между приемом антибактериальных препаратов в раннем возрасте и развитием БА. У детей, которые болели астмой, достоверно чаще проводилась антибиотикотерапия, причем антибиотики не использовались лишь у каждой двадцатого ребенка, в то время, когда только каждый двадцатый ребенок из группы контроля получал один антибактериальный препарат. Анализируя респираторную поддержку в неонатальном периоде мы обнаружили, что случаи проведения оксигенотерапии в контрольной группе отсутствовали, зато в группе наблюдения лишь один ребенок не получала определенный вид оксигенотерапии. Кроме того, нами была выявлена зависимость между тяжестью БА и продолжительностью оксигенотерапии в группе наблюдения. Наименьшая средняя продолжительность оксигенотерапии наблюдалась у детей с интермиттирующей течением БА и составляла 3,39 ± 0,43 дней. При персистирующей БА легкой степени тяжести средняя продолжительность оксигенотерапии составила 6,08 ± 1,35 дней, при персистирующей БА средней степени тяжести продолжительность оксигенотерапии была длинной и достигала 7,7 ± 1,45 дней. Таким образом, нами был обнаружен прямая корреляционная связь между недоношенностью и развитием БА, между приемом антибиотиков в раннем возрасте и развитием БА, а также зависимость между тяжестью течения бронхиальной астмы и продолжительностью оксигенотерапии., Bronchial asthma (BA) is a common disease in children of different age groups, a common cause of disability in children. Study of developing asthma allows you to explore new areas of treatment of disease and risk factors for asthma research to reduce the risk of severe forms of the disease or even prevent the development of asthma. The study of risk factors that operate in the perinatal period, of particular interest in view of the fact that these factors are most numerous in the life of the baby and those who have a very powerful effect on the occurrence and course of disease in a future. The purpose of our study was investigating the influence of perinatal factors on the development of asthma in children and identify the relationship between these factors influence on course and severity of asthma in children. We conducted a retrospective analysis of 82 case histories of outpatients and children born in the period 2008-2009 and those ,who were treated at the Vinnytsia Oblast Children's Hospital. The children were divided into two groups: control group include 36 children without asthma and observation group of 46 children with diagnosed asthma. The distribution of children by sex was about the same. Children with severe persistent form of asthma in our voters were not. The average age of children was 5,7 ± 0,6 years. We found that among extragenital mother pathology significantly more frequent ARI, followed by anemia pregnant women in third place pyelonephritis during pregnancy. In the group of children with asthma ,consumer sensitization of mothers ,met 4 times more often.The incidence of preeclampsia in the second half of pregnancy observation group was also significantly higher. In the observation group significantly more caesarean section was performed, and complicated childbirth course met more than five times more frequently than in the control group. In the control group of preterm infants was not, while in the group of premature babies observations made 83.3%. Analyzing premature infants in the group observation, we found that among those premature children who were born less than 32 weeks period amounted to 58% of premature and weighing less than 1500 grams of 38%. Also in the observation group, we found children with bronchopulmonary dysplasia, which amounted to 25% of all children. We have also been found a link between taking antibiotics at an early age and the development of asthma. Children who suffered from asthma, was significantly more frequent antibiotic therapy, and interesting that antibiotics are not used only in the every twentieth of child at the time, when only one in twenty children from the control group received a single antibacterial drug. Analyzing respiratory support in the neonatal period, we found that instances of oxygen therapy in the control group were absent, while in the group supervision only one child did not receive a certain type of oxygen therapy. In addition, we have found relationship between asthma severity and duration of oxygen therapy in group supervision. The lowest average duration of oxygen therapy was observed in children with intermittent asthma and was 3,39 ± 0,43 days. If persistent mild asthma severity average duration of oxygen therapy was 6,08 ± 1,35 days, with persistent asthma of medium severity was the longest duration of oxygen therapy and reached 7,7 ± 1,45 days. So, we had found a direct correlation between prematurity and the development of asthma between taking antibiotics at an early age and the development of asthma, as well as the relationship between the severity of asthma course and duration of oxygen therapy.