Search

У статті формується поняття про ключові категорії, пов’язані з фазовим переходом до нової соціально-економічної формації: промислові революції Industries 3.0, 4.0, 5.0; механізм реалізації переходу; трансформаційні процеси; триалектичні механізми системоутворення. Умовно характеризуються ключові риси економічної системи, яка може бути сформована через фазовий перехід. Зокрема, така економіка може бути названа сестейновою, адже вона забезпечує досягнення цілей сестейнового (sustainable) розвитку. Розкривається сутність сучасних промислових революцій (Industries 3.0, 4.0, 5.0), через які реалізується зазначений фазовий перехід. Зокрема, Industries 5.0 – це явище адаптації людини до кібергізованого серед-овища, за якого отримує розвиток особистісна основа людини, зокрема і на основі синергетичної інтеграції когнітивних здібностей людини і штучного інтелекту, а також біологічної природи людини і технічних засобів. На основі триалектич-ного погляду на системоутворювальні фактори начала (матеріальні, інформаційні й синергетичні) були охарактеризовані ключові групи інструментів для забезпечення зазначеного фазового переходу, зокрема, в групу інструментів, що забезпе-чують матеріальні передумови реалізації фазового переходу можна занести: впровадження альтернативної енергетики; масштабне акумулювання енергії; впровадження адитивних технологій (3D принтингу); формування кіберфізичних систем; впровадження Інтернету речей; мініатюризація економічних активів. В групі інформаційних передумов можуть бути перелі-чені інструменти: масова комп’ютерізація; сенсорна революція; дематеріалізація економічних систем; формування хмари як глобальної системи пам’яті та всепланетного управлінського центру; масове впровадження міток RFID. Групу забезпечення синергетичних передумов складають: глобалізація Інтернет-комунікацій; створення ЕнерНету (єдиних інформаційно-енер-гетичних систем); створення глобальної системи GPS; перехід на мережеві економічні системи; формування віртуальних підприємств. The article develops the concept of key categories related to the phase transition to a new socio-economic formation: industrial revolutions Industries 3.0, 4.0, 5.0; the transition implementation mechanism; transformational processes; trialectic mechanisms of system formation. The key features of the economic system, which can be formed through a phase transition, are conditionally characterized. In particular, such an economy can be called a sustainable economy because it ensures the achievement of sustainable development goals. The essence of modern industrial revolutions (Industries 3.0, 4.0, 5.0) is revealed through which the specified phase transition is realized. In particular, Industries 5.0 is a phenomenon of human adaptation to a cybergized environment, during which the personal basis of a person develops, in particular, based on the synergistic integration of human cognitive abilities and artificial intelligence, as well as human biological nature and technical means. Based on a trialectic view of the system-forming factors of the beginning (material, informational and synergistic), the key groups of instruments for ensuring the specified phase transition were characterized, in particular, the group of instruments that provide the material prerequisites for the implementation of the phase transition can include: the introduction of alternative energy; large-scale energy accumulation; implementation of additive technologies (3D printing); formation of cyber-physical systems; implementation of the Internet of Things; miniaturization of economic assets. In the group of information prerequisites, the following instruments can be listed: mass computerization; sensory revolution; dematerialization of economic systems; the formation of the cloud as a global memory system and a global control centre; mass adoption of RFID tags. The group for ensuring synergistic prerequisites consists of globalization of Internet communications; creation of EnerNet (unified information and energy systems); creation of a global GPS; transition to network economic systems; formation of virtual enterprises.

У дослідженні описується перехід до нової суспільно-економічної формації, виробничу базу якої умовно можна назвати інноваційною економікою. Головною його особливістю є постійна поява та впровадження інновацій. Цей перехід було здійснено в ході одночасного здійснення трьох промислових революцій: Індустрії 3.0, 4.0, 5.0, започатковані ЄС. В умовах трансформаційних процесів актуалізуються питання економічної безпеки. Аналізуються передумови економічної безпеки, що створюються при взаємодії з трьома ключовими факторами: матеріально-енергетичним, інформаційним та синергетичним В исследовании описывается переход к новой общественно-экономической формации, производственную базу которой условно можно назвать инновационной экономикой. Главной его особенностью является постоянного появление и внедрение инноваций. Этот переход был осуществлен в ходе одновременного осуществления трех промышленных революций: Индустрии 3.0, 4.0, 5.0, начало которым положил ЕС. В условиях трансформационных процессов актуализируются вопросы экономической безопасности. Анализируются предпосылки экономической безопасности, которые создаются при взаимодействии с тремя ключевыми факторами: материально-энергетическим, информационным и синергетическим The research describes transition to a new socio-economic formation, the production base of which can be conditionally called an innovative economy. Its main feature is the construction of constant generation and implementation of innovations. This transition was realized during the simultaneous three industrial revolutions: Industries 3.0, 4.0, 5.0, the beginning of which was initiated by the EU. In the conditions of transformation processes, economic security issues are significantly actualized. Prerequisites for economic security are created by interacting with three key factors: material and energy, information, and synergetic

У статті досліджено основні проблеми реструктуризації соціально-економічних систем як складової формування цифрової економіки. Розглянуто поняття "система", її елементи, взаємозв’язки між ними, функціональне середовище системи. Проаналізовано основні характеристики параметрів стану системи. Зазначено, що системи об'єднуються у більші системні утворення, які називаються надсистемами. Визначено поняття структури системи та подано її основні параметри. У дослідженні процесів функціонування систем дуже важливу роль відіграють такі категорії, як ієрархія та функція. Авторами визначено, що для виконання завдань свого існування будь-яка система має здійснювати комплекс взаємопов'язаних функцій. Чим ефективніше виконується кожна з зазначених функцій, тим ефективніша діяльність усієї системи, і тим вища можливість накопичення системою вільної енергії, а будь-який процес відтворення стану системи слід розглядати як ціле, що більше суми окремих підпроцесів, з яких воно складається. У свою чергу, час умовно можна вважати ще однією, горизонтальною віссю вимірів, у яких формується система. Цей вимір може бути названий образно "лінією часу" або "лінією життя" системи, а параметри часу (послідовність, тривалість, темп, швидкість, рівень синхронності процесів, час перемикання) відображають кількісні та якісні сторони реалізації окремих процесів (підпроцесів) відтворення системи. Перехід суспільства до нової формації пов’язаний із зміною стану соціально-економічних систем, невід’ємною складовою чого є процеси реструктуризації (зміни параметрів, які формують їх структуру). Автори запропонували умовну схему формування системи як просторового об'єкта та процесу та охарактеризовано окремі види реструктуризації соціально-економічних систем в ході сучасних цифрових трансформацій. Як ілюстрація таких процесів проаналізовано структурні зрушення в енергетичному секторі України за період 2010-2020 років. Це доводить той факт, що характеристики структури економічних систем є важливим предметом управління соціально-економічним розвитком, а аналіз процесів реструктуризації є дієвим інструментом обгрунтування управлінських рішень та регулювання економічних процесів з метою забезпечення сестейнового соціально-економічного розвитку. The article examines the main problems of restructuring socio-economic systems as a component of the formation of the digital economy. The concept of "system", its elements, the relationship between them, as well as the functional environment of the system are considered. The main characteristics of the parameters of the state of the system are analyzed. It is noted that systems are combined into larger system formations, called supersystems. The concept of system structure is defined, its main parameters are given. Categories such as hierarchy and function play an essential role in the study of the functioning of systems. The authors determined that in order to fulfill the tasks of its existence, any system must perform a set of interrelated functions. The more efficiently each of these functions is performed, the more efficiently the whole system works, and the higher the possibility for the system to accumulate free energy, and any system reproduction process should be viewed as a whole, greater than the sum of the individual sub-processes of which it consists. Time can be viewed as another horizontal axis of measurement in which the system is formed. This dimension can be figuratively called the "timeline" or "lifeline" of the system, and the time parameters (sequence, duration, pace, speed, level of synchrony of processes, switching time) reflect the quantitative and qualitative aspects of individual processes (subprocesses) of system reproduction. The transition of society to a new formation is associated with changes in the state of socio-economic systems, an integral part of which are processes of restructuring (changes in the parameters that form their structure). The authors proposed a conditional scheme of system formation as a spatial object and process and characterized certain types of restructuring of socio-economic systems in modern digital transformations. As an illustration of such processes the structural changes in the energy sector of Ukraine for the period 2010-2020 are analyzed. This proves that the structure of economic systems is the most important subject of management of socio-economic development, and the analysis of restructuring processes is an effective tool to justify management decisions and regulation of economic processes to ensure sustainable socio-economic development.

The disruptive technologies and cyber-physical production systems are important factors that bring transformations to socio-economic formations. The paper aims to formulate the content, key directions, positive and negative effects of additive economy (AE) in the current transition phase to Industry 4.0. The research method is based on the analysis of structural links in socio-economic systems, where the additive economy potential is realized. The additive economy is treated as a new approach to production technological aspect based on the additive principle of manufacturing and aimed at minimizing the use of primary natural resources for dematerialization of social production. AE is the antithesis of the subtractive economy, which dominates today and uses only a tiny proportion of extracted natural resources. Among the positive effects of AE, there are the reduction in energy intensity of products, dematerialization of production, solidarity of society, economic systems sustainability, and intellectualization of technologies and materials. Among the negative expectations of AE, there are increased information vulnerability of production, risk of losing control over cyberphysical systems, expanding the unification of individuals, and increasing psychological stress. The additive economy is more sustainable than the subtractive economy since it does not require extra components to the production spheres, reduces the resource scarcity, and could satisfy more economic agents’ needs. Therefore, improved production efficiency due to AE promises economic growth acceleration, environmental burden and social risk reduction.

Сьогодні людство стоїть на порозі нової суспільно-економічної формації. Основою його існування є виробництво та споживання інформації. Це утворення в наукових виданнях називають інформаційним або цифровим суспільством; процес його побудови називається цифровою трансформацією, або цифровізацією. Today, humanity is on the threshold of a new socio-economic formation. The basis of its existence is the production and consumption of information. This formation in scientific publications is called the information or digital society; the process of its building is called digital transformation, or digitalization.

В роботі розглянуто напрямки антропогенного впливу на природу. Подано рекомендації щодо зміни принципів виробництва та споживання для зменшення їх негативного впливу на природу та підтримку сталого розвитку в умовах цифрової економіки. У роботі представлено взаємозв’язки цілей сталого розвитку. Представлено поняття сестейнізації як процесу економічних перетворень в інтересах сталого розвитку. Сформульовано необхідні ознаки сталої економіки, які свідчать про те, як має відбуватись сталий розвиток економіки. Показано схему відтворювального механізму сталого розвитку економіки. Проаналізовано досвід ЄС у застосуванні економічних передумов для сталого енергетичного розвитку В работе рассмотрены направления антропогенного воздействия на природу. Представлены рекомендации по изменению принципов производства и потребления для уменьшения их негативного воздействия на природу и поддержание устойчивого развития в условиях цифровой экономики. В работе представлены взаимосвязи целей устойчивого развития. Представлено понятие сестейнизации как процесса экономических преобразований в интересах устойчивого развития. Сформулированы необходимые признаки устойчивой экономики, свидетельствующие о том, как должно происходить устойчивое развитие экономики. Показана схема воспроизводственного механизма устойчивого развития экономики. Проанализирован опыт ЕС в применении экономических предпосылок для устойчивого энергетического развития The article considers the directions of anthropogenic impacts on nature. It offers recommendations for changes in production and consumption principles to reduce their negative influence on nature and support sustainable development in the conditions of the digital economy. The article presents the relationship between sustainable development goals. It introduces the concept of sustainization as the process of economic transformation in the interests of sustainable development. Necessary features of a sustainable economy are formulated, which will indicate how sustainable development of the economy should move. It shows the scheme of the reproducing mechanism of sustainable development of the economy. It analyzes the EU experience in the application of economic preconditions for sustainable energy development

Аналізуються передумови, які створюють проривні технології для зменшення попиту на ресурс або заміни одного ресурсу іншим, більш ефективним з економічної чи екологічної точки зору. Визначаються шляхи для зростання економіки, а саме: підвищення ефективності виробництва або споживання без заміни критичних ресурсів (у цьому випадку підвищується ефективність виробничого процесу, зменшується використання сировини, зменшується потреба в енергії); заміна менш ефективних ресурсів більш ефективними; менш ефективні ресурси замінюються більш ефективним соціальним попитом Анализируются предпосылки, которые создают прорывные технологии для уменьшения спроса на ресурс или замены одного ресурса другим, более эффективным с экономической или экологической точки зрения. Определяются пути роста экономики, а именно: повышение эффективности производства или потребления без замены критических ресурсов (в этом случае повышается эффективность производственного процесса, уменьшается использование сырья, уменьшается потребность в энергии); замена менее эффективных ресурсов более эффективными; менее эффективные ресурсы заменяются более эффективным социальным спросом The research analyses the prerequisites that disruptive technologies create for decreasing demand for a resource or substituting one resource by another, which is more effective from an economic or ecological point of view. It shows pathways how the economy can increase. In particular, through the increase in the efficiency of production or consumption without the substitution of critical resources (in this case, the production process's efficiency increases, the use of raw materials, and the demand for energy decreases); substitution of less effective resources by more effective ones; less effective resources are substituted by more effective social demand

Text Copyright 2021 by the Іnternational Science Group (isg-konf.com) and authors. У цьому дослідженні представлено системний аналіз динаміки формування соціально-економічних трендів. Особливу увагу приділено аналізу змісту сучасних промислових революцій та ролі, яку вони відіграють у формуванні епохальної тенденції фазового переходу до нової суспільно-економічної формації В данном исследовании представлен системный анализ динамики формирования социально-экономических трендов. Особое внимание уделено анализу содержания современных промышленных революций и роли, которую они играют в формировании эпохальной тенденции фазового перехода к новой общественно-экономической формации This research presents a systematic analysis of the dynamics of the formation of socio-economic trends. Particular attention is paid to the analysis of the content of modern industrial revolutions and the role they play in the formation of the epoch-making trend of the phase transition to a new socio-economic formation

В статті досліджується поняття антикрихкості. Аналізується роль цього феномена при переході економічних систем до цифрової економіки. На основі аналізу наукових публікацій, і перш за все Н. Талеба, формулюється визначення «антикрихкості» як властивість систем ставати більш стійкими і досконалими під впливом несприятливих факторів. Аналізуються ключові компоненти, на основі яких реалізується явище антикрихкості: зміни, помилки і помірні стреси. Формулюються основні джерела виникнення недетермінованих (невизначених, випадкових) змін, внаслідок яких можуть виникати умови, що змушують системи застосовувати засоби антикрихкості. Формулюються три основі фази виникнення і реалізації дій економічних систем задля формування їх властивостей антикрихкості: зниження ефективності, поява віртуальних станів, відбір варіантів для впровадження. Формулюються принципи забезпечення антикрихкості економічних систем: застосування інновацій, толерантність до змін, усунення крихких складових, самоуправління колективу, мінімізація надмірного ризику, формування запасу ресурсів, орієнтація на стратегічні цілі, активізація нелінійного мислення. Додаються ключові рекомендації щодо антикрихкого управління економічними системами. Для лінійної логіки діє принцип: під різні умови – різну стратегію. Робляться висновки, що антикрихкість є універсальним інструментом, який підходить різним організаціям, незалежно від їх параметрів. За рахунок цього феномена керівники економічних систем здатні впливати на стан їх організацій в умовах дії зовнішніх факторів, на які вони впливати не в змозі. Такими факторами можуть бути: заміна попиту на певну продукцію, коливання економічної кон’юнктури, трансформація поведінки споживачів, зміна обставин конкурентної боротьби, зміна господарчих умов господарювання, соціальні й політичні події, тощо. The article investigates the concept of fragility. The authors analyze this phenomenon in the transition of economic systems to the digital economy. Based on the analysis of scientific publications, especially N. Taleb, the definition of "fragility" is formulated as a property of the system to become more stable and perfect under the influence of adverse factors. The key components based on which the phenomenon of anti-fragility is realized analyzed: changes, errors and moderate stresses. The main sources of non-deterministic (indeterminate, random) changes are formulated, as a result of which conditions may arise those force systems to use anti-fragility agents. Three bases of a phase of origin and realization of economic systems actions for the formation of their properties of fragility are formulated: decrease in efficiency, the emergence of virtual states, selection of options for implementation. The principles of ensuring anti-fragility of economic systems are developed: application of innovations, tolerance to changes, elimination of fragile components, self-management of the team, minimization of excessive risk, formation of resource reserve, focus on strategic goals, activation of nonlinear thinking. Key recommendations on the fragile management of economic systems are added. The principle applies to linear logic: under different conditions – a different strategy. It is concluded that anti-fragility is a universal tool suitable for different organizations, regardless of their parameters. Due to this phenomenon, the leaders of economic systems can influence the state of their organizations under the influence of external factors, which they are unable to control. Such factors may include a change in demand for certain products, fluctuations in economic conditions, the transformation of consumer behaviour, changes in the circumstances of competition, economic conditions, social and political events, etc.

Об’єктом дослідження є системний комплекс теоретичних засад та практичного динамічно побудованого інструментарію і рекомендацій, пов’язаних із забезпеченням фазового переходу до адитивної економіки. Метою дослідження є розробка науково-методичного комплексу та практичного інструментарію щодо проривного переходу України до моделі цифрової економіки на основі обґрунтування впровадження проривних технології (штучного інтелекту, Інтернету речей, нових матеріалів, альтернативної енергетики, сучасних агротехнологій, цифрових бізнес- платформ, 3D-принтингу, "розумних" мереж, хмарних технологій, ефективного транспорту і логістики, ін.).

Проаналізовано досвід розвитку відновлювальної енергетики в різних країнах світу. Досліджено сучасні тенденції зміни частки відновлювальних джерел в енергобалансі країн та технології «зеленої» енергетики. Проанализирован опыт развития возобновляемой энергетики в разных странах мира. Исследованы современные тенденции изменения доли возобновляемых источников в энергобалансе стран и технологии «зеленой» энергетики. The experience of renewable energy development in different countries of the world is analyzed. Current trends in the share of renewable sources in the energy balance of countries and "green" energy technologies have been studied. Матеріал підготовлено в рамках НДР No 2020.01/0135 «Формування економічних механізмів сталого розвитку відновлювальної енергетики в умовах глобальних та локальних загроз», яка фінансується Національним фондом досліджень України.

Розкривається зміст та взаємообумовленість сучасних промислових революцій (Industries 3.0, 4.0, 5.0). Характеризуються механізми забезпечення сестейнового розвитку на різних рівнях функціонування соціально-економічних систем. Окрема увага приділяється ходу трансформаційних процесів на територіальному рівні та в окремих секторах господарства (енергетика, агровиробництво, транспорт). В центрі уваги також такі актуальні тренди сучасного розвитку, як інтелектуалізація соціально-економічних систем, цифровізація економіки, дематеріалізація процесів виробництва та споживання. Для науковців різних сфер діяльності, фахівців підприємств та органів виконавчої влади, викладачів і студентів вищих навчальних закладів.

Стаття присвячена вирішенню конфліктів між підприємствами-водокористувачами та їх стейкхолдерами, що виникають переважно через забруднення обмежених водних ресурсів стічними водами. Основною метою дослідження є аналіз причин та видів виникнення конфліктів між підприємствами-водокористувачами та їх стейкхолдерами, а також способів їх вирішення. Систематизація наукових досліджень та підходів до вирішення проблеми конфліктів у сфері водокористування дозволила дійти висновку, що дане питання є малодослідженим і потребує додаткового розгляду. Актуальність роботи визначається необхідністю дослідження недоліків в існуючій системі державного управління водними ресурсами, зокрема, при вирішенні конфліктів, що виникають між підприємствами-водокористувачами та їх стейкхолдерами. З підписанням угоди про асоціацію з ЄС Україна взяла на себе зобов’язання щодо впровадження басейнового принципу управління водними ресурсами. Проте недостатньою мірою реалізовано залучення зацікавлених сторін до управління водними ресурсами за басейновим принципом, зокрема, ігноруються їх економічні, соціальні та екологічні інтереси. Між підприємствами-водокористувачами та їх стейкхолдерами мають місце конфлікти при використанні спільних водних об’єктів та прибережної території. Для вирішення такого роду конфліктів запропоновано використання механізмів водозбереження, зокрема, перехід на реклеймінг водних ресурсів. Це дозволить у довгостроковій перспективі скоротити витрати на воду, що використовується для господарських потреб, та знизити антропогенне навантаження на спільний для водокористування водний об’єкт. Для прогнозування оптимального варіанта вирішення конфліктів між підприємствами-водокористувачами та їх стейкхолдерами запропоновано використовувати теорію ігор. Результати проведеного дослідження можуть бути використані органами місцевого самоврядування, керівниками підприємствводокористувачів, науковцями та іншими зацікавленими сторонами у сфері водокористування. Статья посвящена решению конфликтов между предприятиями-водопользователями и их стейкхолдерами, возникающих преимущественно из-за загрязнения ограниченных водных ресурсов сточными водами. Основной целью исследования является анализ причин и видов возникновения конфликтов между предприятиями-водопользователями и их стейкхолдерами, а также способов их решения. Систематизация научных исследований и подходов к решению проблемы конфликтов в сфере водопользования позволила сделать вывод, что данный вопрос является малоисследованным и нуждается в дополнительном рассмотрении. Актуальность работы определяется необходимостью исследования недостатков в существующей системе государственного управления водными ресурсами, в частности, при решении конфликтов, возникающих между предприятиямиводопользователями и их стейкхолдерами. С подписанием соглашения об ассоциации с ЕС Украина взяла на себя обязательства по внедрению бассейнового принципа управления водными ресурсами. Однако в недостаточной степени реализовано привлечение заинтересованных сторон к управлению водными ресурсами по бассейновому принципу, в частности, игнорируются их экономические, социальные и экологические интересы. Между предприятиями-водопользователями и их стейкхолдерами имеют место конфликты при использовании общих водных объектов и прибрежной территории. Для решения такого рода конфликтов предложено использование механизмов водосбережения, в частности, переход на реклейминг водных ресурсов. Это позволит в долгосрочной перспективе сократить расходы на воду, используемую для хозяйственных нужд, и снизить антропогенную нагрузку на общий для водопользования водный объект. Для прогнозирования оптимального варианта решения конфликтов между предприятиями-водопользователями и их стейкхолдерами предложено использовать теорию игр. Результаты проведенного исследования могут быть использованы органами местного самоуправления, руководителями предприятийводопользователей, учеными и другими заинтересованными сторонами в сфере водопользования. The article is devoted to resolving conflicts between water user enterprises and their stakeholders, arising mainly due to pollution of limited water resources by wastewater. The study's primary purpose is to analyze the causes and types of conflicts between water user enterprises and their stakeholders and ways to resolve them. The systematization of scientific research and approaches to solving the problem of conflicts in water use led to the conclusion that this issue is poorly researched and needs additional consideration. The work's relevance is determined by the need to study the shortcomings in the existing system of state water resources management, particularly when resolving conflicts arising between water user enterprises and their stakeholders. With the signing of the Association Agreement with the EU, Ukraine has undertaken to implement water resources management's basin principle. However, the involvement of stakeholders in water resources management according to the basic principle has been insufficiently implemented, in particular, their economic, social and environmental interests are ignored. There are conflicts between water user enterprises and their stakeholders when using common water bodies and coastal areas. To resolve this kind of conflicts, it is proposed to use water-saving mechanisms, in particular, the transition to the reclamation of water resources. In the long term, this will allow to reduce the cost of water used for household needs and reduce the anthropogenic load on the general water body for water use. To predict the optimal variant of resolving conflicts between water users and their stakeholders, it is proposed to use game theory. The study results can be used by local authorities, heads of water user enterprises, scientists, and other stakeholders in the field of water use.

Об’єктом дослідження є процеси формування відтворювального механізму сестейнового розвитку в ході Третьої промислової революції. Метою дослідження є встановлення фундаментальних засад формування відтворювального механізму сестейнового соціально-економічного розвитку в ході Третьої промислової революції.

У статті узагальнено поняття "шеринг", здійснено бібліографічний аналіз публікацій у сфері каршерингу на основі бази даних Scopus. Основною метою проведеного дослідження є аналіз економіко-правових основ розвитку каршерингових бізнес-моделей в Україні. Систематизація літературних джерел та підходів, присвячених економічній ефективності впровадження каршерингових бізнес-моделей засвідчила, що в Україні даному питанню майже не приділяється уваги в економічній та юридичній сферах. Актуальність вирішення даної наукової проблеми полягає в необхідності і можливості розвантажити дорожні трафіки міст від автотранспортних заторів, зниженні середнього часу простою транспортних засобів, а також в отриманні можливої економічної вигоди для суб’єктів (власників транспортних засобів та пасажирів), які беруть участь у шерингових бізнес-моделях. Дослідження здійснено в наступній логічній послідовності: проаналізовано типи каршерингових бізнес-моделей та проведено їх порівняльну характеристику; досліджено економічні та правові передумови розвитку каршерингового бізнесу в Україні. Виявлено законодавчі перепони для створення каршерингової компанії в Україні. Здійснено SWOT-аналіз умов впровадження каршерингової бізнес-моделі. На умовному прикладі проаналізовано витрати та ефективність створення бізнесу на основі каршерингової бізнес-моделі в Україні. Методичним інструментарієм проведеного дослідження стали системно-структурний і порівняльний аналіз – при аналізі проблем сучасного автотранспорту; методи формально-логічного аналізу – при визначенні напрямів розвитку каршерингових бізнес-моделей; економічний метод – при оцінці ефекту та строку окупності запропонованого проекту каршерингової бізнес-моделі. Результати проведеного дослідження можуть бути корисними для розвитку каршерингового бізнесу в Україні, для підприємців, науковців та власників автотранспортних засобів. В статье обобщено понятие "шеринг", осуществлен библиографический анализ публикаций в сфере каршеринга на основе базы данных Scopus. Основной целью проведенного исследования является анализ экономико-правовых основ развития каршеринговых бизнес-моделей в Украине. Систематизация литературных источников и подходов, посвященных экономической эффективности внедрения каршеринговых бизнес-моделей показала, что в Украине данному вопросу почти не уделяется внимания в экономической и юридической плоскостях. Актуальность решения данной научной проблемы заключается в необходимости и возможности разгрузить дорожные трафики городов от автотранспортных пробок, снижении среднего времени простоя транспортных средств, а также в получении возможной экономической выгоды субъектами, которые принимают участие в шеринговых бизнес-моделях. Исследование осуществлено в следующей логической последовательности: проанализированы типы каршеринговых бизнесмоделей и проведено их сравнительную характеристику; исследованы экономические и правовые предпосылки развития каршерингового бизнеса в Украине. Выявлено законодательные преграды для создания каршеринговой компании в Украине. Осуществлен SWOT-анализ условий внедрения каршеринговой бизнес-модели. На условном примере проанализированы расходы и эффективность создания бизнеса на основе каршеринговой бизнес-модели в Украине. Методическим инструментарием проведенного исследования стали системно-структурный и сравнительный анализ – при анализе проблем современного автотранспорта и типов каршеринговых бизнес-моделей; экономический метод – при оценке эффекта и срока окупаемости предложенного проекта каршеринговой бизнес-модели; методы формальнологического анализа – при определении направлений развития каршеринговых бизнес-моделей. Результаты проведенного исследования могут быть полезны для развития каршерингового бизнеса в Украине, для предпринимателей, ученых и владельцев автотранспортных средств. This article summarizes the concept of sharing, bibliographic analysis of publications in the field of carsharing based on the Scopus database. The primary purpose of the study is to study the economic and legal basis for the development of car-sharing business models in Ukraine. Systematization of literature sources and approaches devoted to the economic efficiency of the implementation of car-sharing business models has shown that in Ukraine, this issue is almost not paid attention in the economic, scientific sphere, and legal, scientific areas. The urgency of solving this scientific problem lies in the need and ability to relieve road traffic from traffic jams, reducing the average downtime of vehicles, as well as economic benefits for entities (vehicle owners and passengers) involved in sharing business models. The research has the following logical sequence: the types of car-sharing business models were analyzed, and their comparative characteristics were carried out; the economic and legal preconditions of car-sharing business development in Ukraine are investigated. The research identifies legislative obstacles to the establishment of a car-sharing company in Ukraine. A SWOT analysis of the conditions for implementing a car-sharing business model in Ukraine was performed. It analyses the costs and efficiency of creating a business based on a car-sharing business model in Ukraine on a conditional example. We propose to use system-structural and comparative analysis to analyze the problems of modern transport, methods of formal-logical analysis for determining the directions of development of carsharing business models, and economic method for assessing the effect and a payback period of the proposed project car-sharing business model. The study results can be useful for the development of car-sharing business in Ukraine, for entrepreneurs, scientists, and vehicle owners.

У статті проаналізовано основні фактори цифрової економіки та інформаційного суспільства. Виявлено основні тенденції розвитку суспільства та місце цифрової економіки у забезпеченні конкурентних переваг країни. Показано, що при переході до інформаційної економіки змінюються всі три групи системоформувальних факторів: матеріально-енергетична, інформаційна, синергетична. Автори підкреслюють важливу роль людського капіталу, як головного джерела ренти в цифровій економіці. Також, на думку авторів, виділено ключові драйвери розвитку цифрової економіки: формування інститутів нової доданої вартості, модерністського когнітивно-креативного людського капіталу, сталого людського розвитку, трансформації та діджиталізації економіки до рівня Industry 4.0 та Sociaty 5.0. The article analyzes the main factors of the digital economy and the information society. It shows the main tendencies of development of a society and a place of a digital economy in maintenance of competitive advantages of the country. It is grounded that during transition to the information economy all three groups of system-forming factors change: material-energy, information, synergetic. The authors underline the important role of human capital, as the main source of rent in the digital economy. Also, according to the authors, key drivers of the development of the digital economy are highlighted: the formation of institutions of new added value, modernist cognitive-creative human capital, sustainable human development, transformation and deductibility of the economy to the level of Industry 4.0 and Sociaty 5.0.

У статті проаналізовано рівень завантаженості автотранспортних потоків та його негативні наслідки в м. Київ. Досліджено кількість викидів від заторів та кількість авто в м. Київ, які потрапляють в них, за 2009-2018 рр., пораховано упущені вигоди від простоїв автомобілістів, знайдено їх кількісне вираження. В ході дослідження була використана методика системноструктурного і порівняльного аналізу – при аналізі еколого-економічних проблем сучасних автотранспортних систем; методи формально-логічного аналізу – при формуванні методів впровадження інноваційної інфраструктури автотранспортних шляхів, визначенні напрямів зменшення негативних впливів заторів; економіко-статистичні методи – при дослідженні тенденцій розвитку та структури впливу завантаженості автодоріг на еколого-економічну сферу. Як шляхи вирішення даної проблеми запропоновано врахування рози вітрів при архітектурному плануванні м. Київ, застосування автоматизованих систем управління дорожнім рухом, імплементація організаційно-технічних методів розподілу автотранспортних потоків у часі, а саме: реверсивний рух, дорожні розв’язки, "розумні" світлофори, розширення доріг, а також перехід на альтернативні види транспорту. Значний вплив викидів від дорожнього руху на міське населення у всьому світі мотивував нас на дослідження методів зменшення впливу цих забруднюючих речовин. Так, доведено, що посадка дерев між автомобільними дорогами та будинками зменшує кількість забруднення, якому піддаються люди. Окрім якості повітря та загальних переваг для здоров’я, озеленення доріг може покращити естетику, зменшити викиди парникових газів, контролювати стік поверхневих вод та зменшити шумове забруднення. Тому за для нівелювання негативних наслідків від викидів автотранспорту під час заторів розраховано необхідну кількість дерев для посадки у м. Київ. В статье проанализирован уровень загруженности автотранспортных потоков и их негативные последствия в г. Киев. Исследовано количество выбросов от пробок и количество авто в г. Киев, которые попадают в них, по 2009-2018 гг., посчитано упущенные выгоды от простоев автомобилистов, найдено их количественное выражение. В ходе исследования была использована методика системно-структурного и сравнительного анализа - при анализе эколого-экономических проблем современных автотранспортных систем; методы формально-логического анализа - при формировании методов внедрения инновационной инфраструктуры автотранспортных путей, определении направлений уменьшения негативных воздействий заторов экономико-статистические методы – при исследовании тенденций развития и структуры влияния загруженности автодорог на эколого-экономическую сферу. Как пути решения данной проблемы предложено учета розы ветров при архитектурном планировании г. Киев, применения автоматизированных систем управления дорожным движением, имплементация организационно-технических методов распределения автотранспортных потоков во времени, а именно: реверсивное движение, дорожные развязки, "умные" светофоры, расширение дорог, а также переход на альтернативные виды транспорта. Значительное влияние выбросов от дорожного движения на городское население во всем мире мотивировал нас на исследование методов уменьшения влияния этих загрязняющих веществ. Так, доказано, что посадка деревьев между автомобильными дорогами и домами уменьшает количество загрязнения, которому подвергаются люди. Кроме качества воздуха и общих преимуществ для здоровья, озеленение может улучшить эстетику, уменьшить выбросы парниковых газов, контролировать сток поверхностных вод и уменьшить шумовое загрязнение. Поэтому для нивелирования негативных последствий от выбросов автотранспорта во время пробок рассчитано необходимое количество деревьев для посадки в г. Киев. The article explores the congestion level in traffic of motor vehicles and its negative environmental and economic consequences in case of Kiev. The amount of pollution from traffic jams in Kiev and the number of vehicles which got into them in 2009-2018 is analyzed. The loss of earnings on the side of automobile owners from their standby are calculated with corresponding quantitative expressions found and described. For the course of the research, the methods of system-structural and comparative analysis were used for analyzing the environmental and economic problems of modern automobile systems; methods of formal logical analysis were used for substantiating the innovative infrastructure of transport routes. Separately economic and statistical methods were used in the study for trends development, structure analysis, and estimation of the influence of road congestion on the environmental and economic sphere. Pearson test has indicated a close relationship between the number of cars in Kiev and the number of values from traffic jams in environmental and economic sphere. Solutions to this problem are offered in forms of automated traffic control systems, improvisation of organizational and technical methods for the distribution of traffic flows over time, namely reverse traffic, road junctions, smart traffic lights, road extension, and the transition to alternative modes of transport. In all countries of the world there are new research methods that affect pollutants from motor vehicles. It is proved that they are forced by the recipients. In addition, landscaping can improve landscape design, reduce greenhouse gas emissions, surface water runoff and noise pollution. In this regard the policy implication of the research are aimed to eliminate the negative consequences from the use of vehicles during traffic jams, and the necessary number of trees for planting in Kiev is calculated.

У роботі проаналізовано основні проблеми функціонування громадського транспорту в Україні, запропоновано розробити креативну систему перевезення пасажирів, що ґрунтується на цифрових технологіях та дозволяє підвищити рівень безпеки та якості перевезення пасажирів. Практичне значення роботи полягає у формуванні науково–практичної основи для прийняття управлінських рішень у сфері організації міських автотранспортних перевезень. The paper analyzes the main problems of functioning of public transport in Ukraine, proposes to develop a creative system of transportation of passengers based on digital technologies and allows to increase the level of safety and quality of passenger transportation. The practical value of the work is to form the scientific and practical basis for making managerial decisions in the area of organization of urban road transport.

Розкривається сутність креативного людського капіталу як фактор формування виробничого потенціалу. З метою підвищення рівня креативного людського капіталу необхідно переорієнтувати стратегії розвитку від аграрно-індустріальних праце- та ресурсномістких технологій до інформаційних та інших хайтек когнітивно-креативних технологій. Для цього необхідно адаптувати модель освіти під запити сучасної соціально-економічної системи з метою удосконалення людських якостей та розвитку людських здібностей. Раскрывается сущность креативного человеческого капитала как фактор формирования производственного потенциала. С целью повышения уровня креативного человеческого капитала необходимо переориентировать стратегии развития от аграрно-индустриальных трудо- и ресурсоемких технологий в информационные и других хайтек когнитивно-креативные технологии. Для этого необходимо адаптировать модель образования под запросы современной социально-экономической системы с целью усовершенствования человеческих качеств и развития человеческих способностей. The essence of creative human capital as a factor of formation of production potential is revealed. In order to increase the level of creative human capital, it is necessary to refocus development strategies from agrarian-industrial labor and resource-intensive technologies to information and other high-tech cognitive-technology technologies. For this purpose it is necessary to adapt the model of education to the needs of the modern socio-economic system in order to improve human qualities and develop human abilities.

Наводяться конкурентні переваги машинобудівних підприємств в умовах цифрової трансформації. Сучасне виробництво базується на випереджальному відтворенні інформації, що має реалізуватися за формулою: виробництво інформаційного продукту інформаційними технологіями для інформаційного споживача. Базовою і найрентабельнішою сферою сучасного виробництва є генерування такого інформаційного продукту, як інновації. Приводятся конкурентные преимущества машиностроительных предприятий в условиях цифровой трансформации. Современное производство базируется на опережающем воспроизведении информации, должно реализовываться по формуле: производство информационного продукта информационными технологиями для информационного потребителя. Базовой и рентабельной сферой современного производства является генерирование такого информационного продукта, как инновации. The competitive advantages of machine-building enterprises in terms of digital transformation are given. Modern production is based on the advance reproduction of information that has to be realized for formula: production of information product by information technology for information consumer. The basic and most cost-effective field of modern production is the generation of such information product as innovation.

The article analyzes the main factors of the digital economy and the information society. It shows the main tendencies of development of a society and a place of a digital economy in maintenance of competitive advantages of the country. It is grounded that during transition to the information economy all three groups of system-forming factors change: material-energy, information, synergetic. The authors underline the important role of human capital, as the main source of rent in the digital economy. Also, according to the authors, key drivers of the development of the digital economy are highlighted: the formation of institutions of new added value, modernist cognitive-creative human capital, sustainable human development, transformation and deductibility of the economy to the level of Industry 4.0 and Sociaty 5.0.

Управління відходами в європейських країнах включає інтегрований підхід з метою забезпечення максимальної безпеки для довкілля при поводженні з відходами та вилучення при цьому найбільшої економічної вигоди з різних складових частин відходів. При всіх інтегрованих підходах використовується комбінація різних методів і технологій обробки і використання відходів. Waste management in European countries includes an integrated approach to ensure maximum safety for the environment in waste management and to extract the greatest economic benefits from the various components of waste. All integrated approaches use a combination of different methods and technologies of waste treatment and use.

Українська промисловість являє собою стратегічно важливу галузь, що зберігає потенціал для сприяння стрімкому розвитку національної економіки. Разом з тим, даний потенціал може бути реалізовано виключно при виборі інноваційного вектору найближчого майбутнього галузі. Разом із активізацією інноваційної діяльності промислові підприємці постають перед проблемою дефіциту необхідних коштів, високими ризиками та застарілими підходами до ведення та організації діяльності. Саме в даній перспективі автори статті пропонують дослідити організаційно-економічний потенціал спільного залучення венчурної діяльності та реінжинірингу бізнес-процесів в маркетинговій сфері промислових підприємств. Саме маркетингова діяльність промислових підприємств рекомендована автором як найбільш ефективна для оперативного адаптації компанії до різких перетворень в зовнішньому бізнес-просторі. Перебуваючи в безпосередньому контакті з існуючим та потенційним споживачем та його вимогами, маркетингова діяльність здатна визначити стратегічні вектори розвитку компанії та імплементувати нові правила ведення бізнесу в поточну діяльність компанії. Так, в ході дослідження авторами проаналізовано організаційні засади венчурної діяльності та реінжинірингу бізнес-процесів в маркетинговій діяльності, зв'язок між зазначеними напрямками в організації інноваційної діяльності та спільні підходи до розробки стратегічних програм розвитку промислових підприємств в умовах різких трансформаційних перетворень у зовнішньому бізнессередовищі. Реінжиніринг бізнес-процесів в маркетинговій діяльності позиціонується як інновація, що може бути залучена за рахунок венчурного капіталу, і в той же дана інновація здатна радикально трансформувати підприємство та принципи його діяльності для подальшого ефективного використання залучених інвестицій та ефективної інноваційної діяльності. Украинская промышленность представляет собой стратегически важную отрасль, которая сохраняет потенциал для содействия стремительному развитию национальной экономики. Вместе с тем, данный потенциал может быть реализован исключительно при выборе инновационного вектора ближайшего будущего отрасли. Вместе с активизацией инновационной деятельности промышленные предприятия постают перед проблемой дефицита необходимых средств, высокими рисками и устаревшими подходами к ведению и организации деятельности. Именно в данной перспективе авторы статьи предлагают исследовать организационно-экономический потенциал общего привлечения венчурной деятельности и реинжиниринга бизнес-процессов в маркетинговой сфере промышленных предприятий. Именно маркетинговая деятельность промышленных предприятий рекомендована автором как наиболее эффективная для оперативной адаптации компании к резким преобразованиям во внешнем бизнес-пространстве. Пребывая в непосредственном контакте с существующим и потенциальным потребителем и с его требованиями, маркетинговая деятельность способна определить стратегические векторы развития компании и имплементировать новые правила ведения бизнеса в текущую деятельность компании. Так, в ходе исследования авторами проанализировано организационные основы венчурной деятельности и реинжиниринга бизнес-процессов в маркетинговой деятельности, связь между указанными направлениями в организации инновационной деятельности и общие подходы к разработке стратегических программ развития промышленных предприятий в условиях резких трансформационных преобразований во внешней бизнес-окружении. Реинжиниринг бизнеспроцессов в маркетинговой деятельности позиционируется как инновация, которая может быть привлечена за счет венчурного капитала, и в то же время данная новая инновация способна радикально трансформировать предприятие и принципы его деятельности для последующего эффективного использования привлеченных инвестиций и эффективной инновационной деятельности. The Ukrainian industry is a strategically important industry that retains the potential to contribute to the rapid development of the national economy. At the same time, this potential can be realized only choosing an innovation vector of the nearest future of the industry. Together with the activation of innovation activity, industrial entrepreneurs face the problem of the fund scarcity, high risks and outdated approaches to the conduct and organization of activities. In these terms, the authors of the article propose to investigate the organizational and economic potential of joint engagement of venture business and reengineering of business processes in the marketing sphere of industrial enterprises. It is marketing activity of industrial enterprises, which is recommended by the authors as the most effective for operative adaptation of the company to radical transformations in outer business-environment. Being in the tight connection with a customer (existing and potential) and its requirements, marketing activity is able to define strategic directions of company development and to implement new regulars of business in everyday company’s activity. Thus, the study analyses organizational principles of venture activity and reengineering business-processes in marketing activity, the relationship between these areas in the organization of innovation activities and common approaches to the development of strategic programs for the development of industrial enterprises under the conditions of sharp transformations in the external business environment. Reengineering business-processes in marketing activity is presented as an innovation, which could be engaged through venture capital, and in the same time, this innovation is able to carry out radical transformations in its organization and business-activity principle. The transformations should be carried out to ensure further effective use of engaged investments and to develop effective innovation activity.

The development of human civilization is related to the constant change of economic formations, and the current social and economic situation is determined by such concepts as Society 5.0, Fourth, and Fifth Industrial Revolutions (FIR, FiIR). The paper aims to estimate the change of human role in each economic formation caused by industrial revolutions. A structured review methodology with a focus on biological, labor, and personal entity of human within the industrial revolutions is used. The description of the changes between the biological, labor, and personality entities of human in various socio-economic formations is discussed. The human as a biological entity is not changed in the first four industrial revolutions, while the FiIR tries to change the biological entity through augmenting the physical capacity. The human as a labor entity is not changed in the first three industrial formations, while the FIR tries to replace the majority of physical human jobs and opens the gate for creative economy and decisions-making. The direct labor participation is minimized within FIR since the economic systems move to the transition to the dominant role of cyber-physical systems. The personal human development is triggered within the FiIR, since informational diversity in economic systems is actualized, and conditions for creative jobs within the creative economy are formed. The biological, labor, and personality entities of human are sequentially actualized within the economic formation caused by industrial revolutions. Leonid

Стаття присвячена вирішенню проблеми дефіциту якісної питної води на основі підвищення обсягів та ефективності очищення стічних вод підприємствами України в умовах рециркуляційної економіки. Метою статті є дослідження можливості зменшення еколого-економічних збитків від скидів забруднених стічних вод підприємствами України та збільшення частки використання очищених стічних вод у якості джерела таких ресурсів, як вода, енергія і поживні речовини. В основній частині статті представлено основні підприємства-забруднювачі України. Головний акцент зроблено на зміні сприйняття стічних вод як тягаря для підприємств України на ресурс, який може бути корисним як для самого підприємства, так і для інших суб’єктів господарювання, у тому числі для водопостачання населення. У статті розглянуто основні сфери та характер впливу забруднених стічних вод, проаналізовано світовий досвід та сучасний стан в Україні у сфері водокористування та запропоновано основні напрями удосконалення інституційних умов з метою покращання ситуації. Представлено схему інноваційної трансформації відношення та поводження зі стічними водами. Приділено увагу ланцюжку цінності, який залежить від ступеня очищення стічних вод та відповідно розширення сфер використання водних ресурсів. На кожному етапі відновлення зростає вартість реклеймінгу, але разом з тим, підвищується цінність використання води. Виділено структурні елементи еколого-економічного збитку від забрудненої води, який запропоновано розглядати як додаткові витрати на його елімінацію та компенсації. Визначено критерії ефективного управління стічними водами та приведено успішні приклади застосування реклеймінгу на підприємствах України. Статья посвящена решению проблемы дефицита качественной питьевой воды на основе повышения объемов и эффективности очистки сточных вод предприятиями Украины в условиях рециркуляционной экономики. Представлены основные предприятия-загрязнители Украины. Основной акцент сделан на изменении восприятия сточных вод как бремени для предприятий Украины на ресурс, который может быть полезен как для самого предприятия, так и для других субъектов хозяйствования, в том числе для водоснабжения населения. В статье рассмотрены основные сферы и характер влияния загрязнённых сточных вод, проанализирован мировой опыт и современное состояние в Украине в сфере водопользования и предложены основные направления совершенствования институциональных условий с целью улучшения ситуации. Представлена схема инновационной трансформации отношения и обращения со сточными водами. Выделены структурные элементы эколого-экономического ущерба от загрязнённой воды. Определены критерии эффективного управления сточными водами и приведены успешные примеры применения реклейминга на предприятиях Украины. The article is devoted to the solution of the problem of shortage of quality drinking water on the basis of increase of volumes and efficiency of sewage treatment by the enterprises of Ukraine in the conditions of recirculation economy. The main pollutants of Ukraine are presented. The main focus is on changing the perception of wastewater as a burden for Ukrainian enterprises on a resource that can be useful for both the enterprise itself and for other economic entities, including water supply to the population. The article deals with the main spheres and nature of the impact of contaminated wastewater, analyzes the world experience and the current state of water use in Ukraine, and proposes the main directions for improving the institutional environment in order to improve the situation. The scheme of innovative transformation of the relation and treatment of sewage is presented. Structural elements of ecological and economic damage from contaminated water are highlighted. Criteria for effective wastewater management have been determined and successful examples of the use of advertising at Ukrainian enterprises have been given.

Основним капіталом сучасної економіки є людський капітал. Це є носієм інтелектуального капіталу, а також головною рушійною силою Росії інноваційний розвиток. Збереження та розвиток цього капітал є конкурентною перевагою будь-якої країни. Добробут Росії країн залежить від процесів переміщення людського капіталу. The main capital in the modern economy is the human capital. It is the bearer of intellectual capital and also the main driving force of innovation development. The preservation and development of this capital is a competitive advantage of any country. The welfare of countries depends on the processes of moving of human capital.

Поширення та законодавче закріплення концепції сталого розвитку в різних країнах світу, у тому числі в Україні, обумовлює потребу у формуванні нової системи, яка б збалансовано дозволила забезпечити економічну стабільність, соціальний добробут та екологічну рівновагу. Це потребує розробки комплексної стратегії реструктуризації національної економіки. Стратегії оптимізації політики реструктуризації економіки України з урахуванням екологічної складової повинні ґрунтуватись на постановці трьохмірної задачі теорії ігор та її комплексного вирішення методом ітерацій. Знаходження компромісу передбачає пошук оптимальної політики реструктуризації для трьох суб’єктів: держави, населення та суб’єктів господарювання, стратегії поведінки яких формалізовано на основі квартільного підходу. Визначення "ціни гри" – узагальнюючого результативного показника оцінювання ефективності стратегій реструктуризації (ВВП, скоригованого на екологічний чинник), запропоновано здійснювати на основі регресійного аналізу його залежності від інтегральних показників, обчислених шляхом згортки на основі середньої геометричної простої нормалізованих відносним методом вхідних показників. Запропонований підхід апробовано на основі часового діапазону 1999-2017 рр., в розрізі максі-максі-максного, міні-максі-максного, середньо-максі-максного підходів. Розрахунки показали, що компромісно вирішити зазначену задачу оптимізації дозволяють лише максі-максі-максна, міні-максі-максна, середньо-максі-максна стратегії, оскільки одночасно враховують інтереси держави, населення, суб’єктів господарювання, забезпечуючи нормальний рівень ВВП, скоригованого на екологічний чинник. Запропоновано напрямки впровадження стратегій оптимізації політики реструктуризації економіки України з урахуванням екологічної складової. The extension and legislative consolidation of the sustainable development conception in different countries of the world, including in Ukraine, define the necessity to form a new system, which will enable to provide the economic stability, social welfare and ecological balance in a balanced manner. It requires the development of the comprehensive strategy for the restructuring of the national economy. The optimization strategies restructuring policy of the economy in Ukraine with account for the ecological constituent should be based on the setting of the threedimensional problem regarding the game theory and on its complex solving through the iteration method. In order to reach a compromise, it is envisaged to search for the optimal restructuring policy for three subjects: state, population and economic entities, the behaviour strategy of which is formed on the basis of the quartile approach. The definition "value of game" – generalized effective indicator to assess the restructuring strategies efficiency (GDP, adjusted for the ecological factor), is proposed to be determined on the basis of the regressive analysis of its dependence on the integral indicators of subjects evaluation, calculated through bulk based on the average geometric mean of the normalized incoming indicators by the relative method. The suggested approach was approbated on the basis of time diapason 1999-2017, in view of maxi-maxi-max, mini-maxi-max, medium-maxi-max approaches. Calculations show that only maxi-maxi-max, mini-maxi-max, medium-maxi-max strategies enable to solve the above task in a compromise way since they simultaneously take into account the interests of the state, population and economic entities, providing the normal GDP, adjusted for the ecological factor. Directions for the introduction of the optimization strategies restructuring policy of the economy in Ukraine with account for the ecological constituent are proposed in the article.

Принциповою особливістю сучасного етапу розвитку виробничої сфери є перенесення центру ваги (а відповідно і витрат) у виробничому процесі з циклу тиражування продукції (тобто, власне, виробничого процесу) на цикл їх проектування. Основним видом продукції в бізнесі стають не вироби і послуги, а стартапи, а точніше інновації, на виробництво яких орієнтовані дані стартапи. Причому коло інновацій, які продукуються стартапами, надзвичайно широке і стосується усіх сфер життя.

The intensive use of non-renewable resources and torn technological cycles are the cause for the total destruction of the planet’s ecosystems. The only transition of production systems to renewable resources and closed circular cycles can ensure long-run sustainability of economic activities. Circular technologies as the basis of business processes guarantee the sustainable transformation of the usual economy to digital one. The reproduction of economic activities in the closed integral cycle “production-interfacing-consumption-recycling-production” is the principal condition for the successful functioning of business processes. The scientific grounding, design and practical implementation of reproductive circular business processes create the platform for building a digital economy and ensures ecosystems sustainability. The paragraph focuses on the modelling, design and practical implementation (introduction, testing, refinement and adaptation to specific conditions) of reproductive circular business processes. The research models economic activity and communication of the economic agents in the main areas of the digital economy.

Often, water after use is all too often seen as a burden to be disposed of or a nuisance to be ignored, although wastewater is one of the main components of the rational water use cycle. The result of this attitude is the degradation of aquatic ecosystems, the increase in the number of diseases transmitted through water from contaminated freshwater sources Часто вода після використання занадто часто сприймається як тягар для утилізації або неприємність, яку слід ігнорувати, хоча стічні води є одними з основних компоненти раціонального циклу водокористування. Результатом такого ставлення є деградація водних екосистем, збільшення кількості захворювань передається через воду із забруднених джерел прісної води

Мета дослідження - встановлення фундаментальних засад формування відтворювального механізму сестейнового соціально-економічного розвитку в ході Третьої промислової революції.

У підрозділі дані поняття мотивація, стимулювання та мотивація. Також представлені види мотивації. Розглянуті такі методи мотивації: економічні, адміністративні, цільові, використання функціональних обов'язків, партісипативні, психологічні, усунення негативних стимулів. В подразделе даны понятия мотива, стимула и мотивации. Также представлены виды мотивации. Рассмотрены такие методы мотивации: экономические, административные, целевые, изменения функциональных обязанностей, партисипативности, психологические, устранение негативных стимулов.

За допомогою художніх алегоричних образів та реальної статистики відображено соціально-економічне становище України. Приділено увагу проблематиці реакційних адміністративно-управлінських дій та можливий їх фінал – повна регресивність у досягненні інноваційного розвитку. Дана ситуація актуалізує пошук нових ефективних методів менеджменту, спрямованих на оптимальний вихід із заплутаного лабіринту бездіяльності до конкурентоспроможного рівня економіки країни. На паралельному зіставленні економічних показників України з іншими країнами показано реальне становище України. Порівняння проводилося у три етапи: з групою країн Західної Європи, з країнами-сусідами та країнами Африки. Виявилося, що насправді економіка України потребує невідкладної трансформації та модернізації. Запропоновано потужні каталізатори для вирішення проблем, пов’язаних з незадовільними тенденціями щодо перспектив розвитку національної економіки. До основних напрямів розвитку національної економіки віднесено: підвищення благополуччя та конкурентоспроможності людського капіталу як головного каталізатора росту економіки; перехід від «сировинної» економіки до інноваційної шляхом глибинної переробки природних ресурсів та сільськогосподарської сировини і, як наслідок, отримання найбільш можливої величини доданої вартості та зростання частки експорту інтелектуальної продукції; гармонійна інтеграція інституційної, соціальної, економічної та екологічної сфер для досягнення сталого розвитку; активізація процесів імплементації елементів цифрової економіки в аграрно-індустріальну. Усі економічні процеси потребують сьогодні оцифровки з метою підвищення рівня прозорості економіки. Дані напрями покликані покращити соціально-економічне становище та підвищити інвестиційну привабливість національної економіки. С помощью художественных аллегорических образов и реальной статистики отражено социально-экономическое положение Украины. Уделено внимание проблематике реакционных административно-управленческих действий и возможный их финал – полная регрессивность в достижении инновационного развития. Данная ситуация актуализирует поиск новых эффективных методов менеджмента, направленных на оптимальный выход из запутанного лабиринта бездействия до конкурентоспособного уровня экономики страны. На параллельном сопоставлении экономических показателей Украины с другими странами показано реальное положение Украины. Сравнение проводилось в три этапа: с группой стран Западной Европы, со странами-соседями и странами Африки. Оказалось, что на самом деле экономика Украины нуждается в неотложной трансформации и модернизации. Предложено мощные катализаторы для решения проблем, связанных с неудовлетворительными тенденциями относительно перспектив развития национальной экономики. К основным направлениям развития национальной экономики отнесены: повышение благополучия и конкурентоспособности человеческого капитала как главного катализатора роста экономики; переход от «сырьевой» экономики к инновационной путем глубокой переработки природных ресурсов и сельскохозяйственного сырья и, как следствие, получение наиболее возможной величины добавленной стоимости и рост доли экспорта интеллектуальной продукции; гармоничная интеграция институциональной, социальной, экономической и экологической сфер для достижения устойчивого развития; активизация процессов имплементации элементов цифровой экономики в аграрно-индустриальную. Все экономические процессы требуют сегодня оцифровки с целью повышения уровня прозрачности экономики. Данные направления призваны улучшить социально-экономическое положение и повысить инвестиционную привлекательность национальной экономики. With help of artistic allegorical images and real statistics, the socio-economic position of Ukraine is reflected. Attention has been paid to the problems of reactionary administrative and managerial actions and their possible final – complete regression in achieving innovative development. This situation actualizes the search for new effective management methods aimed at the best way out of the tangled labyrinth of inaction to a competitive level of the country's economy. On a parallel comparison of Ukraine's economic indicators with other countries, the real situation of Ukraine is shown. The comparison was conducted in three stages: with a group of countries in Western Europe, with neighboring countries and African countries. It turned out that in fact the Ukrainian economy needs urgent transformation and modernization. Strong catalysts are proposed to solve the problems associated with unsatisfactory trends in the prospects for the development of the national economy. The main directions of development of the national economy include: improving the well-being and competitiveness of human capital as the main catalyst for economic growth; transition from a “raw” economy to an innovative one through the deep processing of natural resources and agricultural raw materials and, as a result, the greatest possible value of added value and an increase in the share of exports of intellectual products; harmonious integration of institutional, social, economic and environmental spheres to achieve sustainable development; activation of the processes of implementation of elements of the digital economy into the agrarian-industrial one. All economic processes today require digitization in order to increase the level of economic transparency. These directions are designed to improve the social and economic situation and increase the investment attractiveness of the national economy.

Статтю присвячено стратегічним напрямам лібералізації повітряного простору України. Питанню приєднання України до Спільного авіаційного простору приділяється все більше уваги, беручи до уваги цей факт, спрогнозовано переваги від приєднання України до Спільного авіаційного простору та вказано основні причини відкладення підписання Угоди про створення Спільного авіаційного простору між Україною та країнами-учасницями, наведено як зовнішні, так і внутрішні проблеми що перешкоджають підписанню цієї Угоди. З урахуванням теоретичних напрацювань зарубіжних і вітчизняних вчених, думок експертів з розвитку авіаційної галузі, було виділено два основні способи розвитку авіаційних перевезень України в період лібералізацї. Також у статті розглянуто проблему зміни та внесення доповнень у діючі угоди про повітряне сполучення між Україною та іншими країнами, що дозволить лібералізувати повітряний простір. На основі двосторонніх угод між Україною та 54 країнами світу проведено розрахунок Індексу лібералізації повітряного простору та названо рейтинг країн з найбільшим індексом лібералізації. В результаті дослідження було визначено, що серед міжнародних угод авіаперевезень України максимальне значення ALI становить 27. Дослідження лібералізаційних особливостей національного ринку авіаперевезень України продемонструвало наявність потенційних загроз невідповідності рівня його розвитку умовам лібералізації світового ринку авіаперевезень, на основі чого визначено план заходів щодо роботи з країнами – членами Європейського Союзу на 2019 рік щодо лібералізації повітряного сполучення. Статья посвящена стратегическим направлениям либерализации воздушного пространства Украины. Вопросу присоединения Украины к совместному авиационному пространству уделяется все больше внимания, принимая во внимание этот факт, спрогнозировано преимущества от присоединения Украины к совместному авиационному пространству и указаны основные причины отложения подписания Соглашения о создании совместного авиационного пространства между Украиной и странами-участницами, приведены как внешние, так и внутренние проблемы, препятствующие подписанию этого Соглашения. С учетом теоретических наработок зарубежных и отечественных ученых, мнений экспертов по развитию авиационной отрасли, было выделено два основных способа развития авиационных перевозок Украины в период либерализаци. Также в статье рассмотрена проблема изменения и внесения дополнений в действующие соглашения о воздушном сообщении между Украиной и другими странами, позволит либерализовать воздушное пространство. На основе двусторонних соглашений между Украиной и 54 странами мира проведен расчет Индекса либерализации воздушного пространства и назван рейтинг стран с наибольшим индексом либерализации. В результате исследования было определено, что среди международных соглашений авиаперевозок Украины максимальное значение ALI составляет 27. Исследование либерализационных особенностей национального рынка авиаперевозок Украины продемонстрировало наличие потенциальных угроз несоответствия уровня его развития условиям либерализации мирового рынка авиаперевозок, на основе чего определен план мероприятий по работе со странами – членами Европейского Союза на 2019 по либерализации воздушного сообщения. The article deals with strategic directions of airspace liberalization in Ukraine. It highlights the issue of Ukraine's access to the Common Aviation Area. Taking into account this fact, the article forecasts the benefits of Ukraine's access to the Common Aviation Area. It outlines the main reasons for postponing the signing of the Agreement on the Establishment of a Common Aviation Area between Ukraine and the member states, as well as internal issues that prevent the signing of this Agreement. Taking into account the research of foreign and national scientists, the opinions of experts on the development of the aviation industry, the study highlights two main ways of development of air transportation of Ukraine during the period of liberalization. The article also deals with the problem of changes and amendments to the existing airship agreements between Ukraine and other countries that will liberalize the airspace. On the basis of bilateral agreements between Ukraine and 54 countries of the world, the Airspace Liberalization Index has been calculated and the ranking of countries with the largest index of liberalization was set. As a result of the study, it was determined that among the international air transportation agreements of Ukraine the maximum value of the ALI is 27. The study of the liberalization features of the national air transport market of Ukraine has demonstrated the potential threats of the inconsistency of its development level. The study suggests the cooperation work plan on the liberalization of air traffic with the European Union member countries in 2019.

Дефіцит якісної прісної води є однією з основних проблем сталого розвитку більшості країн світу. Це є наслідком зміни клімату та антропогенного забруднення водних джерел. Однією з головних першопричин виснаження водних ресурсів є нестача потужностей очисних споруд. Разом із тим більшість очисних споруд запроектовані на основі застарілих технічних рішень, а рівень їх зношення наближається до 100 %. У статті розглянуто основні проблеми відновлення стічних вод; запропоновано визначення терміна «реклеймінг водних ресурсів»; визначено напрямки використання водних ресурсів після їх реклеймінгу; проведено порівняльний аналіз стану процесу реклеймінгу водних ресурсів в інших країнах світу; виділено основні завдання у сфері відновлення якості водних ресурсів. Для активізації реклеймінгу водних ресурсів запропоновано механізм енергосервісного контракту як одну з основних перспектив розвитку водогосподарської сфери України і відповідно розвитку процесів реклеймінгу водних ресурсів. Дефицит качественной пресной воды является одной из основных проблем устойчивого развития большинства стран мира. Это следствие изменения климата и антропогенного загрязнения водных источников. Одной из главных первопричин истощения водных ресурсов является недостаток мощностей очистных сооружений. Вместе с тем большинство очистных сооружений запроектированы на основе устаревших технических решений, а уровень их износа приближается к 100 %. В статье рассмотрены основные проблемы восстановления сточных вод; предложено определение термина «реклейминг водных ресурсов»; определены направления использования водных ресурсов после их реклейминга; проведен сравнительный анализ процесса реклейминга водных ресурсов в других странах мира; выделены основные задачи в области восстановления качества водных ресурсов. Для активизации реклейминга водных ресурсов предложено использовать механизм энергосервисного контракта как одну из основных перспектив развития водохозяйственной сферы Украины и соответственно развития процессов реклейминга водных ресурсов. The deficit of high-quality fresh water is one of the main problems of sustainable development in most countries of the world. This is due to climate change and anthropogenic pollution of water sources. One of the main reasons for the depletion of water resources is low power of treatment facilities. At the same time, most of the treatment facilities are designed on the basis of outdated technical solutions, and their level of wear is approaching 100 %. The article deals with the main problems of sewage recovery; the definition of the term "water reclaiming" is proposed; directions for usage of water resources after their repelling are determined; A comparative analysis of the state of the process of reclaiming of water resources in other countries of the world is carried out; The main tasks in the field of water quality improvement are highlighted. In order to activate reclaiming of water resources, mechanism of the energy service contract was proposed as one of the main prospects for the development of the water sector in Ukraine and, accordingly, the development of water re-watering processes.

Стаття присвячена аналізу інноваційного розвитку транспортних систем ЄС у руслі Industry 4.0. Визначено пріоритетні напрями інновацій на транспорті. Проаналізовано основні переваги та недоліки інтелектуалізації та «озеленення» транспортних систем. Предметом статті є процеси активізації інновацій на транспорті у руслі Industry 4.0. Метою статті є дослідження пріоритетів інно- ваційного розвитку транспортних систем ЄС у руслі Industry 4.0 та формування пропозицій щодо можли- востей впровадження світового досвіду та досвіду ЄС в Україні. В основі роботи лежать методи порівня- льного та формально-логічного аналізів. До результатів роботи можна віднести: пропозицію розробки адитивної моделі-драйверу інноваційного розвитку транспортного комплексу для реалізації «тунелю- вання» транспортної системи країни від Другої промислової революції одразу до Industry 4.0. Виділено по- тенційні бар’єри отримання «тунельного» ефекту на автотранспорті та запропоновано елементи ме- ханізму подолання цих бар’єрів при переході до Industry 4.0. Результати роботи можуть бути використа- ні урядами країн при розробці загальнонаціональних стратегій інноваційного розвитку транспорту, а також автовиробниками для формування цілісного сприйняття сучасних трендів на ринку транспорт- них засобів, а також інноваторами. До основних висновків статті можна віднести пропозиції напрямів розвитку транспорту в Україні, а саме: необхідність оновлення транспортного фонду України з акцен- том на електрифікацію транспорту; популяризація інтелектуального та «зеленого» транспорту та мотивація суспільства до його експлуатації; формування вектору інституціональною системою країни на інноваційний розвиток транспорту; паралельний екстенсивний розвиток інфраструктури обслугову- вання електротранспорту. Статья посвящена анализу инновационного развития транспортных систем ЕС в русле Industry 4.0. Определены приоритетные направления инноваций на транспорте. Проанализированы основные преимущества и недостатки интеллектуализации и «озеленения» транспортных систем. Предметом статьи являются процессы активизации инноваций на транспорте в русле Industry 4.0. Целью статьи является исследование приоритетов инновационного развития транспортных систем ЕС в русле Industry 4.0 и формирования предложений о возможностях внедрения мирового опыта и опыта ЕС в Украине. В основе работы лежат методы сравнительного и формально-логического анализа. К результатам работы можно отнести: предложение разработки аддитивной модели-драйвера инновационного развития транспортного комплекса для реализации «туннелирования» транспортной системы страны от Второй промышленной революции сразу к Industry 4.0. Выделены потенциальные барьеры получения «туннельного» эффекта на автотранспорте и предложены элементы механизма преодоления этих барьеров при переходе к Industry 4.0. Результаты работы могут быть использованы правительствами стран при разработке общенациональных стратегий инновационного развития транспорта, а также автопроизводителями для формирования целостного восприятия современных трендов на рынке транспортных средств, а также инноваторами. К основным выводам статьи можно отнести предложения направлений развития транспорта в Украине, а именно: необходимость обновления транспортного фонда Украины с акцентом на электрификацию транспорта; популяризация интеллектуального и «зеленого» транспорта и мотивация общества к его эксплуатации; формирование вектора институциональной системой страны на инновационное развитие транспорта; параллельное экстенсивное развитие инфраструктуры обслуживания электротранспорта. The article is devoted to the analysis of innovative development of EU transport systems in the channel Industry 4.0. Priority directions of innovations in transport are determined. The main advantages and disadvantages of intellectualization and "greening" of transport systems are analyzed. The subject of the article are the processes of activating innovations on transport in the channel Industry 4.0. The aim of the article is to study the priorities of innovative development of EU transport systems in line with Industry 4.0 and to formulate proposals on the possibilities for introducing the world experience and experience of the EU in Ukraine. The work is based on methods of comparative and formal-logical analysis. The results of the work include: the proposal to develop an additive model-driver of the innovative development of the transport complex for the implementation of the "tunneling" of the country's transport system from the Second Industrial Revolution to Industry 4.0. Potential barriers to obtaining a "tunnel" effect on vehicles have been identified and elements of a mechanism for overcoming these barriers have been proposed in the transition to Industry 4.0. The results of the work can be used by the governments of the countries in the development of national strategies for innovative development of transport, also automakers to create a holistic perception of modern trends in the vehicle market, and innovators. The main conclusions of the article include the proposal of the directions of the development of transport in Ukraine, namely: the need to update the transport fund of Ukraine with an emphasis on the electrification of transport; popularization of intellectual and "green" transport and motivation of the society for its exploitation; the formation of a vector by the country's institutional system for innovative transport development; parallel extensive development of the infrastructure for servicing electric transport.

The aim of the welfare state, in accordance with the Constitution of Ukraine is to ensure conditions for the growth of welfare of citizens. One of the major components in the well-being of civilized societies is to ensure that citizens and businesses the necessary energy. Energy development is the basis for enhancing the social and economic living standards of the population and competitiveness. The key to this goal should be a reliable, economically viable and environmentally sound needs of the population and the economy of energy products. It is important to identify the critical factors is a threat to the energy security of the national economy. The state of the energy sector of Ukraine is negatively affected by continued dependence on imports of Russian natural gas, petroleum products and fuel for power plants. Today such dependence on primary energy, including coal, has become a leverage to Ukraine on the part of the neighboring state. The loss of the fuel and energy complex, and areas for future development of hydrocarbon resources as a result of the annexation of the Crimea and the military operations in the east of the country, as well as the destruction of the oil and gas infrastructure in the Donetsk and Luhansk regions, yielded additional new factors which significantly weakened the energy security of the country. Given the instability of strategic task for Ukraine, it is vital to achieve the highest possible level to ensure the economy’s own oil and gas resources, which, to a certain extent, will contribute to energy independence and savings of foreign exchange reserves of the country, as well as infrastructure development in the industry, tax revenues, creation of additional jobs.

Об’єктом дослідження є механізми формування «зеленої» економіки в умовах інформаційного суспільства. Метою дослідження є розробка фундаментальних основ формування «зеленої» економіки на основі відтворювального механізму її екологізації й поступової дематеріалізації індустріального метаболізму. Головна ідея полягає в науковому обґрунтуванні переходу до інноваційно орієнтованого механізму відтворення «зеленої» економіки на основі поступової екологізації ключових компонентів економічних систем: попиту, пропозиції, мотиваційних інструментів, людського капіталу.

На даний час в умовах динамічного розвитку світової економіки зростання обсягу споживання товарів та послуг є характерною тенденцією для багатьох країн світу. Споживання є ключовим та невід’ємним елементом функціонування будь-якої економічної системи. Зростання споживчого попиту зазвичай призводить до розвитку економіки та, відповідно, покращання соціальних стандартів якості життя населення. Сучасна діяльність людини, як наслідок споживацького підходу до життя, призводить до виснаження природних ресурсів та погіршення стану навколишнього середовища.

Air pollution from the point of view of chemical hazards to human takes the first place. According to scientific research, the contribution of air pollution is from 80 to 90% of the total carcinogenic and non- carcinogenic risk which is associated with the influence of the pollution of other contaminants in the environment. Transport consumes a huge amount of energetic natural resources. A third of all oil produced in the world is spent to ensure the work of transport and automobile transport is the most energy intensive if compared with all other kinds of transport.