Search

Introduction. Intraventricular hemorrhages (IVH) occupy a prominent place in the structure of perinatal lesions of the nervous system among newborns, especially premature birth. Knowledge of risk factors and pathogenic mechanisms of development of IVH, timely prophylaxis, early diagnostic and treatment of complications will significantly reduce infant mortality and severe distant neurological effects.Objective. Conduct a retrospective analysis of medical records among infants with IVH to determine the main risk factors, complications for improving of medical care to this group of patients.Materials and methods. In the basis of this work is the analysis of 148 stories of desease among children, who had IVH of varying degrees according neurosonography and computed tomography of the brain and were treated at Chernigiv Oblast Children’s Hospital during 2015-2018.Results. The article presents the results of the analysis of the morbidity of newborn infants with intraventricular hemorrhages for the period of 2015-2018on the basis of the Chernigiv Oblast Children's Hospital. The main risk factors were identified. At the forefront are׃ asphyxia in laborֽ gestational age(premature infants were 72.3 %), mechanical ventilation with severe parameters, mother's infection, acute hypoxia in labor, thrombocytopenia. Reliable connection between the term of gestation and the frequency of occurrence of IVH is proved. Among all children with IVH, the majority werechildren with gestational age range 29-32 weeks, one third of which requiredhard-line mechanical ventilation, but a significantly lower percentage of surfactant versus group 22-28 weeks gestational age. That testifies to insufficient use of surfactant with preventive and curative purpose in this group. Most often, there are IVH of the I – II degrees. And the first stage is the majority of full-term children, the IVH of IV degree was noted only in children with gestational age up to 32 weeks. Children of this group have a rathe, Вступление. Внутрижелудочковые кровоизлияния (ВЖК) занимают важное место в структуре перинатальных поражений нервной системы у новорождённых детей, особенно среди недоношенных. Знание факторов риска и патогенетических механизмов развития ВЖК, своевременная профилактика, ранняя диагностика и лечение осложнений позволит значительно снизить уровень младенческой смертности и тяжёлых отдалённых неврологических исходов.Цель и задания исследования. Провести ретроспективный анализ медицинской документации среди детей, перенесших ВЖК, для определения основных факторов риска, осложнений для улучшения оказания помощи данной группе больных.Материалы и методы исследования. В основу данной работы положен анализ 148 историй болезни детей, перенесших ВЖК разной степени тяжести по данным нейросонографии и компьютерной томографии головного мозга, которые находились на лечении в Черниговской областной детской больнице за период 2015-2018 гг.Результаты исследования. В статье представлены результаты анализа заболеваемости новорождённых детей с ВЖК в период 2015-2018 годы на базе КЛПУ "Черниговская областная детская больница". Выделены основные фактора риска. На первый план выходят: асфиксия в родах, гестационный возраст (недоношенные дети составили 72,3 %), проведение искусственной вентиляции лёгких с жёсткими параметрами, инфицирование матери, острая гипоксия в родах, тромбоцитопения. Доказана достоверная связь между сроком гестации и частотой возникновения ВЖК. Среди всех детей, перенёсших ВЖК, превалируют дети со сроком гестации 29-32 недели, трети из которых проводилась искусственная вентиляция лёгких с жёсткими параметрами, но значительно меньший процент из них получили препараты сурфактанта в сравнении с группой 22-28 недель гестации. Это свидетельствует о недостаточном использовании препаратов сурфактанта с профилактической и лечебной целью в данной группе. Чаще всего встречаются ВЖК І – ІІ степени. І степень – в основном доношенные дети, ВЖК IV степени отмечались только у детей, Вступ. Внутрішньошлуночкові крововиливи (ВШК) займають провідне місце в структурі перинатальних уражень нервової системи у новонароджених дітей, особливо передчасно народжених. Знання чинників ризику та патогенетичних механізмів розвитку ВШК, своєчасна профілактика, рання діагностика і лікування ускладнень дозволить значно знизити рівень малюкової смертності та важких віддалених неврологічних наслідків.Мета та завдання дослідження. Провести ретроспективний аналіз медичної документації у дітей, які мали ВШК, для визначення основних факторів ризику, ускладнень для покращення надання медичної допомоги даній групі хворих.Матеріал та методи дослідження. В основу даної роботи покладено аналіз 148 історій хвороби дітей, які мали ВШК різного ступеню за даними нейросонографії та комп`ютерної томографії головного мозку і знаходились на лікуванні на базі Чернігівської обласної дитячої лікарні за період 2015-2018 рік.Результати дослідження. У статті представлені результати аналізу захворюваності новонароджених дітей з ВШК за період 2015-2018 рік на базі КЛПЗ «Чернігівська обласна дитяча лікарня». Визначені основні фактори ризику. На перший план виступають: асфіксія в пологах, гестаційний вік (недоношені діти складали 72,3 %), проведення штучної вентиляції легень з жорсткими параметрами, інфікування матері, гостра гіпоксія в пологах, тромбоцитопенія. Доведено достовірний зв`язок між терміном гестації і частотою виникнення ВШК. Серед всіх дітей, які мали ВШК, переважають діти з терміном гестації 29-32 тижні, третина з яких потребувало проведення штучної вентиляції легень з жорсткими параметрами, але значно менший відсоток отримали препарати сурфактанту в порівнянні з групою 22-28 тижнів гестації. Це свідчить про недостатнє використання препаратів сурфактанту з профілактичною та лікувальною метою в даній групі. Частіше всього зустрічаються ВШК І-ІІ ступенів. І ступень – це переважна більшість доношених дітей, ВШК ІV ступеню відмічалось лише у дітей з терміном гестації до 32 тижні