Korzh, Mykola, Filipenko, Volodymyr, Leontyeva, Frieda, Marushchak, Olexiy, Kuznetsova, Nataliya, and Dielievska, Valentyna
The aim of the work was to reveal the parameters of immune response for prognosis of the early postoperative complications after knee and hip joint arthroplasty. Methods: therewere 47 patients, aged 35–80 years with primary hip and knee arthritis after arthroplasty. 32 patients (1 group) had a favorable early postoperative course, 15 patients (2 group) had infectious complications. Level of autoimmune lymphocytotoxic (ALA) and granulocytotoxic antibodies (AGA), neutrophiles and lymphocytes, circulating immune complexes (CIC) were studied in synovial fluid and blood. The cell immune response was assessed in the test of leukocyte migration inhibition (LMIT) towards antigens of synovial membrane, bone and cartilage tissue, as well as towards bacterial antigens of Staphylococcus epidermidis, Staphylococcus aureus, Streptococcus pyogenes, Clebsiella pneumoniae and Candida Lusitaniae. Results: the patients of the 2 group demonstrated lower level of neutrophilesin peripheral blood and higher one — in synovial fluid as compared to the patients of the 1 group. Neutrophile/lymphocyte ratio comprised 1.5 in the 2 group and 2.0 in the 1 group. Patients with infectious complications were characterized by the presence of ALA and higher level of AGA in the serum. ALA/AGA ratio in the 2 group comprised 1.5, in the 1 group — 2.0. The patients with infectious complications demonstrated higher level of ALA in synovial fluid (21.5 ± 0.92 %) and autoimmune origin of granulocytotoxic antibodies. Significant leukocyte migration towards synovial membrane and cartilage in LMIT was revealedin the patients of the 2 group before the surgery, that was associated with leukocyte migration enhancement towards those bacterial antigens, that were bacteriologically found in synovial fluid. Conclusions: lukocyte migration enhancement towards antigens of synovial membrane and joint tissue, as well as towards pathogenic bacteria along with the presence of ALA and increase of AGA in the serum and synovial fluid are considered as parameters of the complicated course of postoperative period after arthroplasty with a necessity of medical correction., Цель: выявить показатели иммунного ответа, позволяющие прогнозировать течение раннего послеоперационного периода при эндопротезировании коленного и тазобедренного суставов. Методы: обследовано 47 пациентов в возрасте 35–80 лет с гонартрозом и коксартрозом после эндопротезирования. У 32 из них (1-я группа) наблюдали благоприятное течение раннего послеоперационного периода, у 15 (2-я) — развитие в нем инфекционных осложнений. Определены в синовиальной жидкости и крови уровень аутоиммунных лимфоцитотоксических (АЛА) и гранулоцитотоксических (АГА) антител, нейтрофилов и лимфоцитов, циркулирующих иммунных комплексов (ЦИК). Оценен клеточный иммунитет на антигены синовиальной оболочки, кости, хряща и бактериальные антигены Staphylococcus epidermidis, Staphylococcus aureus, Streptococcus pyogenes, Clebsiella pneumoniae, Candida lusitaniae в реакции ингибирования миграции лейкоцитов (РИМЛ). Результаты: у пациентов 2-й группы по сравнению с 1-й до операции выявлено низкое содержание нейтрофилов в периферической крови и повышенное в синовиальной жидкости. Соотношение нейтрофилы/лимфоциты составило во 2-й группе 1,5; в 1-й — 2,0. У пациентов с инфекцией отмечено наличие АЛА и увеличение количества АГА в крови. Соотношение АЛА/АГА равно 1,5 во 2-й группе; 2,0 — в 1-й. У больных с инфекцией зафиксировано увеличение количества АЛА в синовиальной жидкости (21,5 ± 0,92) % и аутоиммунный характер АГА. Достоверное повышение миграции лейкоцитов на антигены синовиальной оболочки и хряща в РИМЛ определено у больных 2-й группы до операции, что ассоциировалось с ускорением миграции на бактериальные антигены, обнаруженные в синовиальной жидкости. Выводы: увеличение миграции лейкоцитов на антигены хряща и синовиальной оболочки, а также патогенные микроорганизмы в тесте РИМЛ с наличием АЛА и увеличением АГА в крови и синовиальной жидкости можно рассматривать как показатели осложненного течения послеоперационного периода при эндопротезировании с необходимостью медикаментозной коррекции., Мета: виявити показники імунної відповіді, які дають змогу прогнозувати перебіг раннього періоду після ендопротезування колінного та кульшового суглобів. Методи: обстежено 47 пацієнтів у віці 35–80 років із гонартрозом і коксартрозом після ендопротезування. У 32 із них (1-ша група) спостерігали сприятливий перебіг раннього післяопераційного періоду, у 15 (2-га) — розвиток у ньому інфекційних ускладнень. Визначено в синовіальній рідині та крові рівень аутоімунних лімфоцитотоксичних (АЛА) і гранулоцитотоксичних (АГА) антитіл, нейтрофілів і лімфоцитів, циркулюючих імунних комплексів (ЦІК). Оцінено клітинний імунітет на антигени синовіальної оболонки, кістки, хряща та бактеріальні антигени Staphylococcus epidermidis, Staphylococcus aureus, Streptococcus pyogenes, Clebsiella pneumoniae, Candida lusitaniae в реакції інгібування міграції лейкоцитів (РІМЛ). Результати: у пацієнтів 2-ї групи порівняно з 1-ю до операції виявлено нижчий вміст нейтрофілів у периферичній крові та вищий у синовіальній рідині. Співвідношення нейтрофіли/лімфоцити становило в 2-й групі 1,5; у 1-й — 2,0. У пацієнтів з інфекцією відмічено наявність АЛА та збільшення кількості АГА в крові. Співвідношення АЛА/АГА дорівнювало 1,5 у 2-й групі; 2,0 — у 1-й. У хворих із інфекцією зафіксовано збільшення кількості АЛА в синовіальній рідині (21,5 ± 0,92) % й аутоімунний характер АГА. Достовірне підвищення міграції лейкоцитів на антигени синовіальної оболонки та хряща в РІМЛ визначено у хворих 2-ї групи до операції, що асоціювалось із прискоренням міграції на бактеріальні антигени, виявлені в синовіальній рідині. Висновки: збільшення міграції лейкоцитів на антигени хряща і синовіальної оболонки, а також патогенні мікроорганізми в тесті РІМЛ із наявністю АЛА і збільшенням АГА в крові та синовіальній рідині можна розглядати як показники ускладненого перебігу післяопераційного періоду в разі ендопротезування з необхідністю медикаментозної корекції.