Search

The purpose of the workisto investigate the causal relationship between overweight and the risk of thyroid cancer, namely highly differentiated forms,as well as the possibility of using BMI as a predictor for thyroid malignancy. Materials and methods. 825 case notes of patients surgically treated at the Center for the period from January 2019 to June 2020 had been analyzed. Patients’ age was from 19 to 84 years, mean age — 46.5 ± 0.4 years; there were 703 women (85.2 %) and 122 men (14.8 %). 171 patients with histopathologicallybenign nodes (20.7 %) were included in group 1, 92 patients (11.2 %) with findings of tumors of indeterminate malignancy potential — in group 2, 562 patients with thyroid cancer (68, 1 %) — in group 3. Body mass index (BMI) was used to assess total body fat for classification and registration of overweight and obesity. We took into account the functional state of the gland — cases of hyperthyroidism (thyrotoxicosis) and hypothyroidism were not included in the study. Results and discussion. The incidence of both overweight and obese patients in three groups was similar. That is, with an increase in BMI over 25 kg/m2 there was no statistically significant changes in the diagnoses. There is no significant difference in the predominance of experimental groups in the categories of weight (normal, overweight and obesity), as well as in BMI range. Using the ROC analysis method, we investigated the relationship between BMI and the presence / absence of malignancy in patients using the X ≥ T decision rule. The value of the area under the curve (AUC) < 0.5, namely 0.473 refutes the statement that an increase in the BMI is accompanied by an increased risk of malignant neoplasms. Changing the direction of the test was also ineffective; in this case AUC = 0.538. In both cases, the AUC values are very close to 0.5 and this value is within the 95 % confidence interval, which indicates the extremely low efficiency of BMI as a predictor for differentiating malignant and benign tumors — the classifier is almost at the level of random guessing. Conclusions. Our results did not show an association between overweight and the risk of thyroid cancer, namely highly differentiated forms. Based on ROC analysis, it is proved that the BMI value cannot be a predictor of the presence or absence of cancer in patients with thyroid nodules., Цель работы — исследовать наличие причинно-следственной связи между избыточной массой тела и риском развития рака щитовидной железы (ЩЖ), а именно высокодифференцированных форм, а также возможность использования индекса массы тела (ИМТ) в качестве предиктора злокачественности новообразований ЩЖ. Материалы и методы. Отобраны и проанализи­рованы 825 историй болезни пациентов, прооперированных в Украинском научно-практическом центре эндокринной хирургии, трансплантации эндокринных органов и тканей МЗ Украины за период с января 2019 по июнь 2020 г., в возрасте от 19 до 84 лет (средний возраст — (46,5 ± 0,4) года). Женщин было 703 (85,2 %), мужчин — 122 (14,8 %). По поводу доброкачественной патологии прооперирован 171 (20,7 %) больной (1-я группа), 92 (11,2 %) имели патогистологическое заключение об опухоли с неопределенным потенциалом злокачественности (2-я группа), 562 (68,1 %) прооперированы по поводу рака ЩЖ (3-я группа). Для оценки антропометрических показателей с целью классификации и регистрации избыточного веса и ожирения использовали ИМТ. Учитывали функциональное состояние железы – случаи гипертиреоза (тиреотоксикоза) и гипотиреоза в исследование не включали. Результаты и обсуждение. Доля больных как с избыточным весом, так и с ожирением в исследуемых группах была примерно одинаковой, то есть с ростом ИМТ > 25 кг/м2 у больных не наблюдается статистически значимых изменений в установленных диагнозах. Существенного отличия не наблюдали из-за отсутствия статистически значимой разницы в преобладании опытных групп в категориях веса (нормальный, избыточный и ожирение), а также в диапазонах ИМТ. С использованием метода ROC-анализа проведено исследование связи величины ИМТ с наличием/отсутствием злокачественной опухоли с применением решающего правила X ≥ T. Величина площади под кривой AUC 0,473 опровергает утверждение, что увеличение значения ИМТ сопровождается ростом риска возникновения новообразований злокачественного характера. Изме­нение направления теста также было малоэф­фек­тивным. В этом случае AUC = 0,538. В обоих случаях значения AUC очень близки к 0,5 и находятся в пре­делах 95 % доверительного интервала, что говорит о крайне низкой эффективности использования ИМТ в качестве предиктора для дифференциации злокачественного и доброкачественного характера новообразований — классификатор находится практически на уровне случайного угадывания. Выводы. Исследование не продемонстрировало существования связи между избыточной массой тела и риском развития рака ЩЖ (высоко­дифференцированных форм). На основании ROC-анализа доказано, что значение ИМТ не может быть предиктором наличия или отсутствия рака у больных с узловыми образованиями ЩЖ., Мета роботи — дослідити наявність причинно-наслідкового зв’язку між надлишковою масою тіла та ризиком розвитку раку щитоподібної залози (ЩЗ), а саме високодиференційованих форм, а також можливість використання індексу маси тіла (ІМТ) як предиктора злоякісності новоутворень ЩЗ. Матеріали та методи. Відібрано та проаналізовано 825 історій хвороби пацієнтів, прооперованих в Українському науково-практичному центрі ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України за період із січня 2019 до червня 2020 р., віком від 19 до 84 років (середній вік — (46,5± 0,4) року). Жінок було 703 (85,2 %), чоловіків — 122 (14,8 %). З приводу доброякісної патології прооперовано 171 (20,7 %) хворого (1-ша група), 92 (11,2 %) мали патогістологічний висновок щодо пухлини з невизначеним потенціалом злоякісності (2-га група), 562 (68,1 %) прооперовані з приводу раку ЩЗ (3-тя група). Для оцінки антропометричних показників з метою класифікації та реєстрації надлишкової маси тіла і ожиріння використовували ІМТ. Ураховано функціональний стан залози — випадки гіпертиреозу (тиреотоксикозу) та гіпотиреозу в дослідження не залучали. Результати та обговорення. Частка хворих як з надмірною масою тіла, так і з ожирінням у дослідних групах була приблизно однаковою, тобто із зростанням ІМТ > 25 кг/м2 не відзначено статистично значущих змін у встановлених діагнозах. Суттєвої відмінності не спостерігали через відсутність статистично значущої різниці в переважанні дослідних груп у категоріях маси тіла (нормальна, надмірна та ожиріння), а також у діапазонах ІМТ. З використанням методу ROC-аналізу проведено дослідження зв’язку між величиною ІМТ і наявністю/відсутністю злоякісної пухлини при застосуванні вирішального правила X ≥ T. Величина площі під кривою AUC 0,473 спростовує твердження, що збільшення величини ІМТ супроводжується зростанням ризику виникнення новоутворень злоякісного характеру. Зміна напряму тесту також була малоефективною. В цьому випадку AUC = 0,538. В обох випадках значення AUC дуже близькі до 0,5 і перебувають у межах 95 % довір­чого інтервалу, що свідчить про вкрай низьку ефективність використання ІМТ як предиктора для диференціації злоякісного і доброякісного характеру новоутворень — класифікатор перебуває практично на рівні випадкового вгадування. Висновки. Дослідження не показало існування зв’язку між надлишковою масою тіла і ризиком розвитку раку ЩЗ (високодиференційованих форм). На підставі ROC-аналізу доведено, що значення ІМТ не може бути предиктором наявності або відсутності раку у хворих з вузловими утвореннями ЩЗ.

Purpose of the study. To determine the sensitivity and specificity of central lymph nodes (CLN) ultrasound in the detection of papillary thyroid cancer metastases (PTCM), and the possibility of detecting metastases with ultrasound, depending on their size. Materials and methods. A retrospective mono­centric study of PTCM ultrasound detecting capabilities was carried out using a linear sensor with a frequency of 3—12 MHz.The presence of metastases in the CLN was assessed in 239 patients with a diagnosis of papillary thyroid cancer (PTC) by ultrasound before surgery (extrafascial thyroidectomy, central eck dis­section, lymphadenectomy), with further histopatho­logical examination. We determined the sensitivity and specificity of ultrasound in detecting PTCM in the central lymphatic collector.The predictive value of a positive and egative ultrasound results were calculated. The probability of detecting PTCM is presented depending on their size. Results and discussion. Calculations of the operational characteristics of CLN ultrasound showed (95 % CI — confidence interval): the sensitivity of the method is 0.49 (0.43; 0.55), the specificity of the method is 0.96 (0.92; 0.98). Predictive value of a positive ultrasound result: 0.92 (0.88; 0.95). Predictive value of a egative ultrasound result: 0.64 (0.58; 0.70).The results indicate a low sensitivity and high specificity of ultrasound in detecting metastases in the CLN. In addition, if the size of the PTCMare ≥ 1.2 cm, the probability of its detection is 95 %. 76.2 % of observations fall within the range of PTCM sizes up to 0.6 cm, the probability of their detection on ultrasound is 0.47. Conclusions. The sensitivity of ultrasound in detecting PTCM in the CLN is low, this is due to the fact that 76.5 % of metastases fall within the range of sizes up to 0.6 cm, the probability of detection of which does ot exceed 0.47.The specificity of CLN ultrasound is high— if a PTCM is detected, it will be verified with 95 % probability.If the size of the metastasis in the CLNis ≥ 1.2 cm, the probability of its detection on ultrasound is 95 %.If PTCM is detected on ultrasound, this, as a rule, will be confirmed histologically. Negative ultrasound result is often erroneous.Since the probability ofdetecting most metastases in CLN on ultrasound is 0.47, it is ecessary to apply an additional method of their verification, amely: using of the latest advanced ultrasound imaging technologies. Prophylactic central lymph dissection of the eck with intraoperative histological examination should be performed in all patients with suspected or proven papillary thyroid cancer., Цель работы — определить чувствительность и специфичность ультразвукового исследования (УЗИ) центральных лимфоузлов шеи (ЦЛУШ) относительно выявления метастазов папиллярного рака щитовидной железы (МПРЩЖ) на дооперационном этапе и возможности визуализации этих метастазов в зависимости от их размера. Материалы и методы. Проведено ретро-проспективное моноцентровое исследование возможностей УЗИ относительно выявления МПРЩЖ с использованием линейного датчика частотой 3—12 МГц. Наличие метастазов в ЦЛУШ оценили у 239 пациентов с диагнозом «рак щитовидной железы» по данным УЗИ до операции (экстрафасциальная тиреоидэктомия, центральная диссекция шеи, лимфаденэктомия) и результатам патогистологического исследования после операции. Определили чувствительность и специфичность УЗИ относительно выявления МПРЩЖ в центральный лимфатический коллектор. Рассчитали прогностическую ценность положительного и отрицательного результата УЗИ. Определили вероятность обнаружения МПРЩЖ в зависимости от их размера. Результаты и обсуждение. Расчеты опера­ционных характеристик УЗИ метастазов в ЦЛУШ показали, что чувствительность метода — 0,49 (95 % доверительный интервал (ДИ) — 0,43; 0,55), специфичность метода — 0,96 (95 % ДИ — 0,92; 0,98), прогностическая ценность положительного результата УЗИ — 0,92 (95 % ДИ — 0,88; 0,95), прогностическая ценность отрицательного результата УЗИ — 0,64 (95 % ДИ — 0,58; 0,70). Полученные результаты свидетельствуют о низкой чувствительности и высокой специфичности УЗИ относительно выявления метастазов в ЦЛУШ. Выводы. Чувствительность УЗИ относительно выявления метастазов в ЦЛУШ низкая, что обусловлено тем, что 76,5 % метастазов попали в интервал размеров, Мета роботи — визначити чутливість і специфічність ультразвукового дослідження (УЗД) центральних лімфовузлів шиї (ЦЛВШ) щодо виявлення метастазів папілярного раку щитоподібної залози (МПРЩЗ) на доопераційному етапі та можливості візуалізації цих метастазів залежно від їх розміру. Матеріали та методи. Проведено ретро-проспективне моноцентрове дослідження можливостей УЗД щодо виявлення МПРЩЗ з використанням лінійного датчика частотою 3—12 MГц. Наявність метастазів у ЦЛВШ оцінено у 239 пацієнтів з діагнозом «папілярний рак щитоподібної залози» за даними УЗД до операції (екстрафасціальна тиреоїдектомія, центральна дисекція шиї, лімфаденектомія) та результатами патогістологічного дослідження після операції. Визначали чутливість і специфічність УЗД щодо виявлення МПРЩЗ у центральний лімфатичний колектор. Розраховано прогностичну цінність позитивного та негативного результату УЗД. Визначено вірогідність виявлення МПРЩЗ залежно від їх розміру. Результати та обговорення. Розрахунки операційних характеристик УЗД метастазів у ЦЛВШ показали, що чутливість методу — 0,49 (95 % довірчий інтервал (ДІ) — 0,43; 0,55), специфічність методу — 0,96 (95 % ДІ — 0,92; 0,98), прогностична цінність позитивного результату УЗД — 0,92 (95 % ДІ — 0,88; 0,95), прогностична цінність негативного результату УЗД — 0,64 (95 % ДІ — 0,58; 0,70). Отримані результати свідчать про низьку чутливість і високу специфічність УЗД щодо виявлення метастазів у ЦЛВШ. Висновки. Чутливість УЗД щодо виявлення метастазів у ЦЛВШ є низькою, що зумовлено тим, що 76,5 % метастазів потрапили в інтервал розмірів

Objective —to study the incidence of regional metastases after radioiodine therapy in the absence of routine prophylactic neck dissection in patients with papillary thyroid carcinoma (PTC), depending on the levels of stimulated thyroglobulin (TG) and its use for predicting disease persistence. Material and methods. Treatment outcomes were investigated for 738 patients (78.2 % female, 21.8 % male; mean age 49.1 ± 11.9 years) with PTC who underwent thyroidectomy with neck dissection of varying volume in medical institutions of Ukraine with further radioiodine therapy. Risk groups are formed according to ATA 2015 recommendations. The stimulated TG testing was conducted in different laboratories in Ukraine and by different methods, but with comparable reference ranges. Statistical calculationswere done woth MSExcel, AtteStat and StatPlus 7 (AnalystSoftInc.), ROCanalysis, Z-test and Fisher-Freeman-Halton exact test.Particle confidence intervals were determined using Wilson method and VassarStats online calculator. Results and discussion. 738 patients were examined, of whom 22.6 %, 47.3 % and 30.1 % were in the low, medium, and high-risk groups. After the 131I therapy and SPECT (single-photon emission computed tomography) incidence of metastases was 19.1 % overall (2.6 % iodine negative), and 10.8 %, 16.3 %, and 29.7 %, respectively, depending on the TG level. Choosing a cut-off threshold for TG = 0.5 ng/ml (without taking into account the risk group) provides a minimum probability of missing metastases (4.96 %, 95 % CI: 2.42—9.89). In total, 148 (20.1 %) patients were identified in the total of 738 subjects with TG stimulated levels < 0.5 ng/ml, of which 7 (0.9 %) had metastasized after 131I. In 590 (79.9 %) patients with TG ≥ 0.5 ng/ml, 134 (18.2 %) had metastases, while in the low-risk group, 18 (10.8 %) had metastases, including 4 (2.3 %/22.2 %) were found to be iodine-negative. In 12 patients in the TG subgroup < 0.5 ng/ml, 4 (0.54 %/2.4 %) cases with metastases were identified, whereas in the TG subgroup ≥ 0.5 ng/ml, 14 (1,90 %/8.38 %). In the intermediate-risk group, 57 (16.33 %) patients had metastases and all of them were in the subgroup with TG ≥ 0.5 ng/ml. Patients with iodine-positive metastases had higher TG values than patients with iodine-negative ones, but the difference was not statistically significant. The highest incidence of metastases was recorded in the high-risk group, in which 66 (8.94 %/29.73 %) were detected. In all risk groups at TG values < 0.5 ng/ml, the detectability of metastases was low and practically independent of risk level (p > 0.05).At TG values ≥ 0.5 ng / ml, the difference in the detection of metastases between subgroups withmetastaticpositive and metastaticnegative were statistically significant: p < 0.05 in the low-risk group and p < 0.001 in the medium- and high-risk groups. Соnclusions. After thyroidectomy without routine neck dissection, the incidence of metastases in whole body 131I scintigraphy and SPECT was relatively high in all stratification risk groups (low — 10.8 %, medium — 16.3 %, high — 29.7 %). An elevated level of stimulated TG can be considered as a predictor of metastasis, which can be used to individualize further tactics for the treatment of patients with PTC. When the cut-off threshold TG = 0.5 ng/ml is selected, the highest sensitivity(0.95) and the predictive value of the negative result (-PV = 0.953) are provided, specificity and overall diagnostic efficiency are 0.236 and 37.26 %, respectively. Almost the same sensitivity and specificity (0.794 and 0.784, respectively) are reached at the cut-off threshold TG = 7.5 ng/ml (DE = 78.59 %). Regardless of the stratification risk groups in patients with stimulated TG up to 0.5 ng/ml, the probability of a false-negative result is 4.96 %, the detection of metastasis is quite low (0.54 %/0 %/0.41 %) and the need for radioiodine therapy is questionable. In patients with low and intermediate risk, postoperative values from 1.0 to 10.0 ng/ml are optimistic, but they do not completely exclude the detection of metastases (the probability of false-negative result is 6.4—24.2 %). With postoperative values of stimulated TG ≥ 10 ng/ml, the likelihood of persistence increases (probability of false-negative result > 26.2 %), which requires additional therapy., Цель работы — изучить частоту выявления локорегионарных метастазов после радиойодтерапии (РЙТ) при отсутствии систематической профилактической диссекции шеи у пациентов с папиллярным раком щитовидной железы (ПРЩЖ) в зависимости от уровня стимулированного тиреоглобулина (ТГ) и возможности использования его для прогнозирования персистенции заболевания. Материалы и методы. Проанализированы ре­­зультаты лечения 738 пациентов (78,2 % женщин и 21,8 % мужчин, средний возраст — (49,1 ± 11,9) года)) с ПРЩЖ, перенесших тиреоидэктомию с диссекцией шеи разного объема в лечебных учреж­дениях Украины, а потом — РЙТ. Группы риска сформированы согласно рекомендациям Амери­канс­кой тиреоидной ассоциации (2015). Исследо­вания стимулированного ТГ проведены в разных лабораториях Украины разными методиками, но с сопоставимыми референсными диапазонами. Статистические расчеты выполнены с использованием MSExcel, AtteStat и StatPlus 7 (Analyst Soft Inc.), ROC-анализа, Z-теста и точного теста Фишера—Фримана—Халтона. Доверительный интервал для частей определяли методом Уилсона с использованием онлайн калькулятора «VassarStats». Результаты и обсуждения. Обследованы 738 пациентов, из них 22,6, 47,3 и 30,1 % относились соответственно к группе низкого, среднего и высокого риска. После проведения РЙТ, однофо­тонной эмиссионной компьютерной томографии (ОФЭКТ) и ОФЭКТ/КТ частота выявления метастазов составила в целом 19,1 % (2,6 % — йод-негативные), в группах — 10,8, 16,3 и 29,7 % соответственно и зависела от уровня ТГ. При пороге отсекания ТГ = 0,5 нг/мл (без учета группы риска) обеспечивается минимальная вероятность пропуска метастазов (4,96 %, 95 % доверительный интервал — 2,42—9,89). В общей выборке выявлено 148 (20,1 %) пациентов с ТГ, Мета роботи — вивчити частоту виявлення локорегіонарних метастазів після радіойодтерапії (РЙТ) за відсутності систематичної профілактичної дисекції шиї у пацієнтів з папілярним раком щитоподібної залози (ПРЩЗ) залежно від рівня стимульованого тиреоглобуліну (ТГ) і можливості застосування його для прогнозування персистенції захворювання. Матеріали та методи. Проаналізовано результати лікування 738 пацієнтів (78,2 % жінок і 21,8 % чоловіків, середній вік — (49,1 ± 11,9)) року) з ПРЩЗ, які перенесли тиреоїдектомію з дисекцією шиї різного обсягу у лікувальних закладах України, а потім — РЙТ. Групи ризику сформовано згідно з рекомендаціями Американської тиреоїдної асоціації (2015). Дослідження стимульованого ТГ проведене в різних лабораторіях України і за різними методиками, але з порівнянними референсними діапазонами. Статис­тичні розрахунки виконано з використанням MSExcel, AtteStat та StatPlus 7 (Analyst Soft Inc.), ROC-аналізу, Z-тесту і точного тесту Фішера—Фрімана—Халтона. Довірчий інтервал для часток визначали за методом Уїлсона з використанням онлайн калькулятора «VassarStats». Результати та обговорення. Обстежено 738 пацієнтів, з яких 22,6, 47,3 і 30,1 % належали до груп низького, середнього і високого ризику відповідно. Після проведення РЙТ, однофотонної емісійної комп’ютерної томографії (ОФЕКТ) і ОФЕКТ/КТ частота виявлення метастазів становила загалом 19,1 % (2,6 % йод-негативні), в групах — 10,8, 16,3 та 29,7 % відповідно та залежала від рівня ТГ. У разі порога відсікання ТГ 0,5 нг/мл (без урахування групи ризику) забезпечується мінімальна вірогідність пропуску метастазів (4,96 %, 95 % довірчий інтервал — 2,42—9,89). У загальній вибірці виявлено 148 (20,1 %) пацієнтів з рівнем стимульованого ТГ