Search

The aim of the study is to optimize the method of osteoporosis (OP) risk prediction in patients with type 2 diabetes mellitus (DM) and non-alcoholic fatty liver disease (NAFLD) by using specific and sensitive diagnostic criteria.Materials and methods. The design of the risk prediction method of the OP development in patients with type 2 DM and NAFLD was conducted by using the most significant diagnostic indicators. The calculation method of the OP risk probability in patients with type 2 DM and NAFLD was developed by using statistical methods of multivariate factor analysis and logistic regression. The method was evaluated in the Clinic of the State Institution “V. Danilevsky Institute for Endocrine Pathology Problems of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine” in 51 patients, whose average age was 63.2 ± 0.99 years with the average duration of type 2 DM 7.84 ± 0.68 years.Results. In order to establish the diagnostic accuracy of the proposed method of the OP development risk prediction in patients with type 2 DM and NAFLD, the data on all examined patients were analyzed and the following diagnostic characteristics were obtained: the sensitivity of the developed method is 88.23 %, the probability of a negative result with a negative prognosis, or the specificity of the developed method, is 70.58 %; the accuracy (the proportion of true-positive results and true-negative results) is 82.35 %, the odds ratio is 18.37.Conclusions. The proposed OP risk prediction method in patients with type 2 DM and NAFLD allows obtaining reliable predictions with sufficient accuracy for practical use. The application of this method will serve beyond assessing the risk of OP development, but also to provide timely treatment with drugs aimed to prevent the OP progression and to avoid complications, thereby reducing disability and influencing the quality of life., Цель работы – оптимизация способа прогнозирования риска развития остеопороза (ОПЗ) у пациентов с сахарным диабетом (СД) 2 типа и неалкогольной жировой болезнью печени (НАЖБП) за счет использования специфичных и чувствительных диагностических критериев.Материалы и методы. Способ прогнозирования риска развития ОПЗ у пациентов с СД 2 типа и НАЖБП разработан с применением наиболее значимых диагностических показателей. Способ расчета вероятности риска развития ОПЗ у пациентов с СД 2 типа и НАЖБП разработан с использованием статистических методов многомерного факторного анализа и логистической регрессии. Способ апробирован в клинике ГУ «Институт проблем эндокринной патологии имени В. Я. Данилевского Национальной академии медицинских наук Украины» на 51 пациенте, средний возраст которых составил 63,2 ± 0,99 года с длительностью СД 2 типа в среднем 7,84 ± 0,68 года.Результаты. Для установления диагностической точности предлагаемого способа прогнозирования риска развития ОПЗ у лиц с наличием НАЖБП и СД 2 типа проанализированы данные всех исследуемых пациентов и получены такие диагностические характеристики: чувствительность разработанного способа составляет 88,23 %, вероятность отрицательного результата при негативном прогнозе, то есть специфичность разработанного способа – 70,58 %, точность (доля истинно положительных и истинно отрицательных результатов) – 82,35 %, отношение шансов – 18,37.Выводы. Разработанный способ прогнозирования риска развития ОПЗ у пациентов с СД 2 типа и НАЖБП позволяет получать достоверные прогнозы с точностью, достаточной для практического применения. Применение способа позволит не только оценить риск развития ОПЗ, но и своевременно проводить лечение пациентов препаратами для предотвращения прогрессирования ОПЗ и его осложнений, что будет способствовать снижению инвалидизации и влиять на качество жизни., Мета роботи – оптимізація способу прогнозування ризику розвитку остеопорозу (ОПЗ) у пацієнтів із цукровим діабетом (ЦД) 2 типу та неалкогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП) шляхом використання специфічних і чутливих діагностичних критеріїв.Матеріали та методи. Спосіб прогнозування ризику розвитку ОПЗ у пацієнтів із ЦД 2 типу та НАЖХП розробили, застосовуючи найбільш значущі діагностичні показники. Спосіб розрахунку ймовірності ризику розвитку ОПЗ у пацієнтів із ЦД 2 типу та НАЖХП розроблений із використанням статистичних методів багатовимірного факторного аналізу та логістичної регресії. Спосіб апробовано у клініці ДУ «Інститут проблем ендокринної патології імені В. Я. Данилевського Національної академії медичних наук України» на 51 пацієнтові, середній вік яких становив 63,2 ± 0,99 року з тривалістю ЦД 2 типу в середньому 7,84 ± 0,68 року.Результати. Для встановлення діагностичної точності запропонованого способу прогнозування ризику розвитку ОПЗ в осіб із НАЖХП і ЦД 2 типу проаналізували дані всіх пацієнтів та отримали такі діагностичні характеристики: чутливість розробленого способу становить 88,23 %, імовірність негативного результату при негативному прогнозі, тобто специфічність розробленого способу – 70,58 %, точність (частка істинно позитивних та істинно негативних результатів) – 82,35 %, відношення шансів – 18,37.Висновки. Розроблений спосіб прогнозування ризику розвитку ОПЗ у пацієнтів із ЦД 2 типу та НАЖХП дає можливість отримувати вірогідні прогнози з точністю, що достатня для практичного застосування. Використання цього способу дає змогу не тільки оцінити ризик розвитку ОПЗ, але і своєчасно проводити лікування пацієнтів препаратами для запобігання прогресуванню ОПЗ і його ускладнень, сприяючи зниженню інвалідизації та впливаючи на якість життя.

Objective: to evaluate the possibility of determining the stage of non-alcoholic fatty liver disease (NAFLD) with the help of indirect non-invasive markers of fibrosis and elastography.Material and methods. The study involved 43 patients with type 2 diabetes mellitus (DM) and manifestation of NAFLD, including 26 (60.5 %) females and 17 (39.5 %) males. All the patients underwent an extensive ultrasound examination of the liver, namely determination of its size below the costal arch, a duplex examination to assess the distribution of hepatic vessels, determine possible blood flow trouble and its type. B-mode liver ultrasound with real-time elastography on Hitachi Hi Vision Avius apparatus was also performed. The presence and stage of fibrosis were assessed using the Bonacini discriminant score, METAVIR and Ishak scoring systems. A correlation analysis between results of various methods of liver fibrosis stage assessment in patients with type 2 DM and NAFLD was also conducted.Results. Generally, in patients with type 2 DM and NAFLD, mild fibrosis (F0–F2) was diagnosed. The assessment of liver fibrosis intensity according to sonoelastography and other non-invasive methods (Bonacini, Ishak and METAVIR scores) gave comparable results. The results of liver fibrosis stage assessment in patients with type 2 DM and NAFLD according to sonoelastography were strongly correlated with the results of Bonacini classification (discriminant) score. The results of the Ishak and METAVIR scores were moderately correlated with the sonoelastography data and strongly correlated precisely in advanced stages of hepatic fibrosis.Conclusions. The results obtained show the importance of criteria for NAFLD assessment in patients with type 2 DM, the need to determine NAFLD and liver fibrosis stages. The combination of ultrasound diagnosis, serum biomarkers and use of diagnostic scales is more informative and appropriate for assessing the liver fibrosis presence in patients with NAFLD, compared with separate use of these methods allowing reducing the frequency of invasive traumatic methods using., Цель работы – оценить возможность определения стадии неалкогольной жировой болезни печени (НАЖБП) с помощью непрямых неинвазивных маркеров фиброза и эластографии.Материал и методы. Обследованы 43 пациента с сахарным диабетом (СД) 2 типа с проявлениями НАЖБП: 26 (60,5 %) женщин и 17 (39,5 %) мужчин. Всем пациентам проводили расширенное ультразвуковое обследование печени, которое предусматривало определение ее размера ниже края реберной дуги, дуплексное обследование для оценки хода сосудов печени, определения возможных препятствий кровотоку, установление его типа. Также проводили УЗИ печени в В-режиме с эластографией в режиме реального времени на аппарате Hitachi Hi Vision Avius. Наличие и степень фиброза оценивали с использованием классификационной (дискриминантной) счетной шкалы Bonacini, а также шкал METAVIR и Ishak. Проведен корреляционный анализ результатов различных методик оценки степени фиброза печени у больных СД 2 типа при наличии НАЖБП.Результаты. У большинства больных СД 2 типа при наличии НАЖБП диагностирован фиброз слабой степени (F0–F2). Оценка интенсивности фиброза печени по данным соноэластографии и других неинвазивных методов (шкалы Bonacini, Ishak и METAVIR) позволила получить сопоставимые результаты. Результаты оценки степени фиброза печени у обследованных больных по данным соноэластографии наиболее сильно коррелируют с результатами классификационной (дискриминантной) счетной шкалы Bonacini. Результаты шкал Ishak и METAVIR имеют корреляционные связи средней степени с данными соноэластографии, а сильные корреляционные связи отмечены именно для более тяжелых степеней фиброза печени.Выводы. Полученные результаты показывают важность оценки критериев наличия или отсутствия НАЖБП у больных СД 2 типа, необходимость диагностики стадий НАЖБП и определения степени фиброза печени. Сочетание УЗИ диагностики и сывороточных биомаркеров, применение диагностических шкал является более информативным и целесообразным для оценки наличия фиброза печени у пациентов с НАЖБП по сравнению с применением этих методов порознь, что также позволяет снизить частоту применения инвазивных травматичных методов., Мета роботи – оцінити можливість визначення стадії неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП) за допомогою непрямих неінвазивних маркерів фіброзу та еластографії.Матеріали та методи. Обстежили 43 особи, які хворі на цукровий діабет (ЦД) 2 типу з проявами НАЖХП: 26 (60,5 %) жінок та 17 (39,5 %) чоловіків. Усім пацієнтам здійснили розширене ультразвукове обстеження печінки, що передбачало визначення її розміру нижче краю реберної дуги, дуплексне обстеження для оцінювання ходу судин печінки, визначення можливих перешкод кровотоку, встановлення його типу. Також виконали УЗД печінки у В-режимі з еластографією в режимі реального часу на апараті Hitachi Hi Vision Avius. Наявність і ступінь фіброзу оцінювали, використовуючи класифікаційну (дискримінантну) лічильну шкалу Bonacini, шкали METAVIR та Ishak. Також виконали кореляційний аналіз результатів різних методик оцінювання ступеня фіброзу печінки у хворих на ЦД 2 типу та НАЖХП.Результати. У більшості хворих на ЦД 2 типу за наявності НАЖХП діагностували фіброз слабкого ступеня (F0–F2). Оцінювання інтенсивності фіброзу печінки за даними соноеластографії та іншими неінвазивними методами (шкали Bonacini, Ishak та METAVIR) дало можливість отримати зіставні результати. Результати оцінювання ступеня фіброзу печінки в обстежених хворих за даними соноеластографії найсильніше корелюють із результатами класифікаційної (дискримінантної) лічильної шкали Bonacini. Результати шкал Ishak і METAVIR мають кореляційні зв’язки середнього ступеня з даними соноеластографії, а сильні кореляційні зв’язки встановили саме для важчих ступенів фіброзу печінки.Висновки. Результати, що одержали, показали важливість оцінювання критеріїв наявності або відсутності НАЖХП у хворих на ЦД 2 типу, необхідність діагностики стадій НАЖХП і визначення ступеня фіброзу печінки. Поєднання УЗД діагностики та сироваткових біомаркерів, застосування діагностичних шкал є значно інформативнішим і доцільнішим для оцінювання наявності фіброзу печінки в пацієнтів із НАЖХП порівняно із застосуванням цих методів поодинці, що також дає змогу зменшити частоту використання інвазивних травматичних методів.