Search

Програма навчальної дисципліни «Друга іноземна мова (німецька)», підготовки бакалаврів, галузь знань 03 Гуманітарні науки, спеціальності 014 Середня освіта, спеціалізація 014.02 Мова і література, освітня програма Англійська мова. Програма навчальної дисципліни «Друга іноземна мова (німецька)» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки Бакалавра спеціальності 014 Середня освіта, спеціалізація 014.02 Мова і література, освітня програма Англійська мова. Предметом цього навчального курсу є засади теорії дискурсу, знання яких дає можливість формувати лінгвістичну компетенцію студентів-бакалаврів. Цей навчальний курс має комплексний характер і теоретичну спрямованість. Мета курсу полягає у формуванні у студентів лінгвістичної, комунікативної та лінгвокраїнознавчої компетенції. Лінгвістична компетенція охоплює знання системи мови і правила її функціонування в процесі іншомовної комунікації. Комунікативна компетенція передбачає вміння сприймати та відтворювати іншомовне мовлення відповідно до умов мовленнєвої комунікації. Лінгвокраїнознавча компетенція включає в себе знання про основні особливості соціокультурного розвитку країни, мова якої вивчається, і вміння здійснювати свою мовленнєву поведінку відповідно до цих особливостей. Навчальна дисципліна «Друга іноземна мова (німецька)» повинна сприяти формуванню у студентів інтегральних світоглядних рис, гуманітарної, наукової та політичної культури, естетичному вихованню філологічного світогляду.

Статтю присвячено дослідженню відображення людських почуттів через описи природи в художньому дискурсі. На матеріалі поетичної творчості Г. Гейне проаналізовано фреймові структури, що представляють фрейм «Природа», та визначено їх роль у художньому відтворенні внутрішнього світу ліричних героїв. The article deals with the investigation of the representation of human feelings through the depiction of nature in belles-lettres discourse. On the material of the poetic works of H. Heine the frame structures which represent the frame “Nature” are being analyzed and their role in the artistic reproduction of personae’s inner world is determined.

У статті вивчено особливості функціонування фразеологічних одиниць на позначення економічних реалій у сучасній німецькомовній картині світу. Проаналізовано специфіку функціонування фразеологічних одиниць на позначення економічних реалій на семантичному та прагматичному рівнях. На семантичному рівні особливість функціонування досліджуваних фразеологізмів у процесі когнітивно-комунікативної компетенції виявляється в трьох площинах: асоціативній, інформативній і семіотичній. На прагматичному рівні зрушення в семантиці фразеологізмів відбуваються під впливом лінгвальних та екстралінгвальних факторів з урахуванням психологічних, логічних та концептуальних аспектів. Національно-культурна специфіка семантики експлікується під час вторинного фразотворчого процесу в лінгвокультурному, національно-культурному й національно-специфічному вимірах. З‟ясовано роль компонентів Wirtschaft, Geschäft, Kapital у формуванні органічної цілісності фразеологічних одиниць на позначення економічних реалій у сучасному німецькомовному культурному просторі. Компоненти Wirtschaft, Kapital, Geschäft є носіями ціннісної інформації про досвід і результати економічної діяльності німецького етносу.The article focuses on the study of peculiarities of functioning of the phraseological units for designation economic realias in Modern German language picture of the world. The specificity of their functioning on the semantic and pragmatic levels is analyzed. On the semantic level the specificity of the functioning of the studied phraseological units during the process of the cognitivecommunicative competence within three aspects (associative, informative and semiotic) is highlighted. On the pragmatic level the changes in the semantics of the studied phraseological units are under influence of the lingual and extralingual factors by taking into account psychological, logical and conceptual aspects. The national-cultural semantics during the secondary phraseological process is explicated in the lingual-cultural, national-cultural and national-specific peculiarities. The role of the components Wirtschaft, Kapital, Geschäft in the formation of the whole integrity of the phraseological units for designation economic realias in the Modern German lingual-cultural space is determined. The components Wirtschaft, Kapital, Geschäft are th

Досліджено функціонування фреймових структур, що описують зовнішність людини в літературно-художньому дискурсі на прикладі фрейму «ЗОВНІШНІСТЬ» у романі німецького письменника Ліона Фейхтвангера «Ієфай та його дочка». У дослідженні послуговуємося термінами «фрейм» і «термінал», розглядаючи їх як когнітивні утворення, що знаходять своє мовленнєве втілення в дискурсі відповідно через фреймові структури й термінальні елементи. Фреймову структуру, зокрема, визначаємо як об‘єднання лексико-синтаксичних одиниць, що представляють відповідні фрейми в дискурсі та пов‘язані спільною участю в актуалізації авторської прагматики. Визначено основні термінали, що належать до фрейму «ЗОВНІШНІСТЬ», та проаналізовано лексичні одиниці, що представляють термінали зазначеного фрейму. Досліджено когнітивно-прагматичні особливості фреймових структур, що описують зовнішність людини у німецькомовній художній прозі. Проведений аналіз довів, що фреймові структури на позначення зовнішності людини є ефективним механізмом експлікації авторських думок не тільки щодо зовнішнього вигляду персонажів, але й їхніх характерів та внутрішнього світу. The article is dedicated to the investigation of the peculiarities of the functioning and verbal filling of the frame structures that denote human appearance in German literary discourse represented by the novel of Lion Feuchtwanger “Jephtha and his Daughter”. The term frame got into the branch of linguistics from cognitive psychology and became a distinctive contact link between language structures and their correlates in reality. Being actualized and mobilized by an author, frames form a discourse, define its quality and pragmatics. The analyzed extracts of the literary work "Jephtha and his Daughter" represent interesting examples of the frame structures, which denote human appearance, the study of which made it possible to investigate cognitive-pragmatic features of the frame structures which represent the frame “APPEARANCE” in the belles-lettres discourse. The terminal elements, which represent outer features, play an important part in the verbal presentation of the frame “APPEARANCE”, as they help the author to express not only the outward traits but also the nature of the main characters of the novel as well as their inner world.

Статтю присвячено дослідженню особливостей функціонування та вербального наповнення фреймових структур, що виражають емоції та почуття людини в романі Стефана Цвейга «Нетерпіння серця». Докладно розглянуто поняття «фрейм» та «фреймова структура». Фрейм кваліфікуємо як структуру подвійної природи: когнітивної та лінгвістичної. Фреймову структуру визначаємо як об’єднання лексико- синтаксичних одиниць, що представляють відповідні фрейми в дискурсі та пов’язані спільною участю в актуалізації авторської прагматики. The article is dedicated to the investigation of the peculiarities of the functioning and verbal filling of the frame structures that denote people’s emotions and feelings in the novel of Stefan Zweig «Impatience of the Heart». The notions “frame” and “frame structure” are considered in detail. Frame is defined as a structure with the double nature: the cognitive and the linguistic. Frame structure is qualified as a particular structure of lexical-and-syntactic units cohered by a certain theme and aimed at the realization of the author’s pragmatics.

У статті докладно розглянуто поняття дискурсу; представлено розмежування термінів "фрейм" та "фреймова структура"; здійснено аналіз фреймових структур у літературно-художньому дискурсі, що становлять собою мовні кореляти фреймів "Природа" і "Людина"; описано особливості їх вербального наповнення та функціонування в англомовному прозовому та поетичному дискурсах. In the present article the notion of discourse is thoroughly examined; the differentiation of the terms "frame" and "frame structure" is fulfilled; the frame structures of the belles-lettres discourse that are the language correlates of the frames "Nature" and "Man" are analyzed; the peculiarities of their verbal filling as well as their functioning in the English prose and poetry discourses are described.

Аналізуються порівняльні фреймові структури на позначення людини і природи в англомовному літературно-художньому дискурсі. Досліджується функціонування фреймових структур, у яких термінальні елементи, що представляють фрейм «ЛЮДИНА», є об’єктом порівняння, а термінальні елементи, що репрезентують фрейм «ПРИРОДА», – суб’єктом порівняння. The article is devoted to the analysis of the comparative frame structures, that denote man and nature in the English belles-lettres discourse. We investigate the functioning of the frame structures, in which the terminal elements, that symbolize the frame “Man”, are the object of comparison, and the terminal elements, that represent the frame “Nature”, are the subject of comparison.

Стаття присвячена аналізу фреймових структур ‘Людина і Природа’ у романі англійського письменника Т. Гарді «“Тесс із роду д’Ербервіллів”». Досліджено особливості використання термінальних елементів, що представляють фрейм «“Природа”», у відображенні різних сторін людської сутності (внутрішнього світу, фізичного стану, зовнішності тощо). The article is devoted to the analysis of the frame structures ‘Man and Nature’ in the novel of the English writer Th. Hardy ‘Tess of the d’Urbervilles’. The use peculiarities of the terminal elements, that represent the frame “Nature”, are investigated in author’s reflection of different sides of human essence (inner world, physical state, appearance etc.)

Дослідження фреймових зв’язків у літературно-художньому дискурсі – складний та конструктивний процес. Особливо плідним у цьому відношенні може виявитись аналіз структур, які описують взаємини людини і природи з точки зору екологічної проблематики, що може бути предметом подальших наукових розвідок у галузі дискурсної лінгвістики

У статті йдеться про теорію фреймів, яка, пройшовши певні етапи розвитку у психології та штучному інтелекті, набуває згодом лінгвістичного статусу, завдячуючи своїм входженням у мовознавчу сферу Ч. Філлмору. Фрейми розглядаються як структури лексичних одиниць, об’єднаних навколо певної тематики та пов’язаних спільною участю в актуалізації авторської прагматики. The article deals with the frame theory, that having passed certain stages of its development in psychology and artificial intelligence, gains a linguistic status, owing its entry into the language science to Ch. Fillmore. Frames are treated as the structures of lexical units, joined together by a certain theme and a common participation in actualization of the author pragmatics.

У статті проаналізовано фрейми на позначення повсякденного життя людей в Англії ХІХ ст. Розглянуто вплив лексичних одиниць фреймів "Природа" і "Людина" на формування фрейму "Побут" у художньому дискурсі. Досліджено інтеграційні властивості фреймів, виявлено явище первинної та вторинної імпліцитності всередині фреймових структур. The present article deals with the analysis of the frame, which presents everyday life of the people in England of the 19th century. The influence of the lexical units of the frames "Nature" and "Man" upon the formation of the frame "Everyday life" in the belles-lettres discourse has been examined. Frame integration properties are investigated and the phenomenon of the primary as well as secondary implicitness within the frame structures has been revealed.

Стаття присвячена висвітленню теоретичних питань стосовно теорії фреймів та аналізу функціонування фреймових структур на позначення природи у творі Е.Штріттматтера “Чудотворець”. Лексику, яка формує ці фрейми, складають як літературні одиниці, так і розмовні варіанти та наукові терміни. Майстерність письменника виявляється також у використанні територіальних дублетів та синонімічних варіантів. The present article reveals some theoretical questions concerning theory of frames and analyses the functioning of the frame structures which express nature in the work of E.Strittmatter “Der Wundertäter”. Lexical units that form these frames are represented by literary and colloquial variants as well as scientific terms. Author’s artistic skill is especially vivid in the use of territorial doublets and synonymic variants.

У даній статті аналізується архітектоніка поетичних творів Томаса Гарді з точки зору фреймової організації однієї з лексичних груп – групи “Природа і людина”. The present article analyses discourse architectonics of the poetic works written by Thomas Hardy from the standpoint of the frame organization of one of the main lexico-subject groups of literary works – the group “Nature and Man”.