Search

Слова не падають на нас із неба, не проростають вони із землі. Вони творяться у мові за притаманними їй моделями, нормою та лінгвістичними традиціями, значно впливають на якість комунікації. Стартовим корпусом для денумеративів є числівники, поверхнева та глибинна структура яких відкрита модифікаціям на епідигматичному рівні, як таких, що сприяють дієвості словотвору у мовній картині світу, появі нових квантитативних слів (об’єкт дослідження). Осмислення їх лінгво-когнітивних аспектів (предмет дослідження) є вельми актуальним з огляду на зростаючий інтерес лінгвістів до системно-функціонального буття мовних одиниць, з одного боку, та малодослідженістю лінгво-когнітивних аспектів денумеративів – з іншого. Універсальним у англійській мові є процес афіксації, якому передували словоскладання, композиція. The linguo-cognitive aspects of quantitative units are described in this work. The article deals with word-building tendencies in English, their diachronic level and language game as a phenomenon of communicative creative work. Processes of evolution and involution are being dealt with. The main cognitive and linguistic aspects are being considered. The importance of language game in creation of language system and formation of creative individual mind. Numerals and denumerals are considered in terms of their grammatical, semantic and epidigmatic aspects, their deviations of outer and inner structures.

Колективна монографія "Модуси сучасного перекладознавства"» охоплює широке коло питань перекладознавства, зокрема, мовні, соціолінгвальні та перекладацькі параметри; переклад термінів; переклад поетичних творів; перекладознавчий аналіз; стандартизацію й кодифікацію сучасної наукової термінології; національно марковану лексику; мовну гру; переклад номінативних і комунікативних одиниць. Сучасна лінгвістика інтегрує різні гуманітарні та науково-технічні знання, створюючи нові горизонти для пізнавальної діяльності людини. Останнім часом перекладацькі студії здебільшого зосереджені на вивченні екстралінгвістичних чинників, що впливають на ефективність спілкування. Запропонована монографія буде цікавою для філологів, лінгвістів, студентів, аспірантів і читачів, які цікавляться питаннями функціонування мови та мовлення.

У статті розглядається фантазійна картина світу, яка стає дуже поширеним явищем, присутнім у різних сферах англомовного дискурсу: в різноманітних казково-фантазійних текстах різних жанрів, які набувають високу популярність у читачів. The article deals with a fantastic outlook that is presented in different areas of English language discourse. Nowadays, not only traditional folklore and literary fairy tales, but also a lot of works of other literary genres, such as detective stories, thrillers and novels and love story, are representative of the outlook of the fairy tale and fantasy texts. The basic concepts of different fairy tale and fantasy texts are separated and analyzed. It is proved that the basic concepts of fairy-tale and fantastic texts are such as "magic and wonder", "good", "evil", "beauty", "horror", "sorcerer" and "human". The fantastic picture of the world is very often presented in different spheres of English discourse: in various fairy tale and fantasy texts of different genres, which are very popular among readers.

DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2020-83-16 Мета статті – уточнити основні положення класичної концепції глибинних структур речення в контексті перекладацьких трансформацій і перекладацької майстерності, виявити основні труднощі при використанні концепції глибинних структур під час перекладу і визначити оптимальні шляхи їх вирішення. У процесі дослідження були використані такі методи: аналізу і синтезу (визначення сутнісних характеристик поняття "глибинна структура"); зіставлень (дослідження моделей трансформації і їх особливостей у процесі перекладу тек- стів економічної спрямованості); системно-структурний (виявлення взаємозв’язків і взаємозалежностей глибинних та поверх- невих структур). Результати. Одна з найважливіших умов успішної перекладацької діяльності – максимально повне збереження змісту тексту в процесі перекладу. В умовах перетворення глибинної структури вихідного тексту на поверхневу структуру мовою перекладу перед перекладачем постає проблема вибору з безлічі допустимих поверхневих структур тієї єдиної, яка най- кращим чином здатна передати не тільки експліцитні, а й імпліцитні компоненти тексту. У процесі перекладу спеціальних галузевих текстів ця задача особливо актуальна. Так, ігнорування фонових знань про національно-культурні традиції ділового спілкування може привести до серйозного спотворення первинного сенсу тексту. А це своєю чергою може стати причиною невдачі ділових контактів. Концепція глибинних і поверхневих структур є досить корисним інструментом, який дає змогу успішно здійснювати перекладацьку діяльність при перекладі складних із семантичної і синтаксичної точок зору конструкцій. Збереження семантики вихідного тексту при максимально повному врахуванні імпліцитного контексту і фонових знань – першочергове завдання перекладача. Теорія глибинних і поверхневих структур є одним з інструментів, який здатен допомогти перекладачеві не тільки структурувати текст, але й максимально ефективно працювати з його семантикою, синтаксисом і фонологією. Суттєвою перекладацькою проблемою залишається пошук найбільш релевантного варіанту поверхневої структури, яка здатна зберегти глибинну структуру тексту-оригіналу з урахуванням усього масиву імпліцитних смислів. З огляду на це, тек- сти економічної спрямованості становлять певний інтерес, оскільки традиції ділового спілкування в різних культурах є свого роду додатковими фоновими знаннями, які необхідно враховувати у процесі перекладу. The paper intends to clarify basic provisions of the deep structure as a theoretical construct in the context of translation skills. The purpose of the article is also to identify the main difficulties in using the deep structures concept in the translation process and to determine the best way of addressing them. The following methods are used in the research process: analysis and synthesis (in determining the substantive characteristics of the concept “deep structure”); comparison (in studying models of transformation and their peculiarities in context of economic texts translating); systemic-structural (in identifying relationships between deep and surface structures). One of the most important conditions for successful translation activities is the preservation of the content in translation. When transforming the deep structure of the source text into a surface structure in the target language, the translator is faced with the problem of choosing from the set of admissible surface structures the only one that is best able to convey not only explicit, but also implicit components of the text. This task is especially relevant when translating specialized industry texts. So, ignoring the background knowledge about the national and cultural traditions of business communication can lead to a serious distortion of the original meaning of the text. And this, in turn, can cause the failure of business contacts. The concept of deep and surface structures is a very useful tool for successfully translating complex semantic and syntactic constructions. Preservation of the original text semantics with maximum consideration of the implicit context and background knowledge is the first task of the translator. The theory of deep and surface structures is one of the tools that can help the translator not only structure the text, but also work as efficiently as possible with its semantics, syntax and phonology.

В тезах йде мова про розвиток фахової компетентності сучасного перекладача, наведено її теоретичне обґрунтування, надано практичні поради щодо розвитку базових професійних компетенцій. Виявлено, що технічна орієнтованість перекладача та різноспрямованість його підготовки є нагальним рішенням проблеми глобального посередництва, мультилінгвальної та мультимедійної комунікації. The work deals with professional competence of the modern translator, its theoretical background and practical implementation. The research underlines that technological competence of the translator and his diverse professional education is a key solution to the problem of the global mediation, multilingual and multimedia communication.

https://www.ff.unipo.sk/jak/rus/cislo41-42_r.html У статті зосереджується увага на теоретичному осмисленні перекладознавчого аналізу мовних та мовленнєвих одиниць (об’єкт дослідження). Предметом дослідження є етапи перекладознавчого трактування та трансмісії, процеси конвергенції та дивергенції компаративів, детермінації квазісмислу (Tertium comparationis) фактором mentalese (синкрети ословлення ментального компоненту). Мета дослідження полягає у верифікації перекладознавчого аналізу, в осмисленні природи референтів перекладу, в ідентифікації залежності вибору методів від природи номінативних та комунікативних одиниць. The nominative and communicative units are being dealt with in wordcentric and textocentric approaches. The dimensional criteria are backgrounded by linguistic attributes of referents. Investigated words and texts are extracted from the English and Ukrainian discourses. The dominant ontognoseological principle is being verified by the verbal statistic experiments. The nature of translation referents backgrounds the choice of applied methods. The verbal and mathematic statistics visualize the results of our linguistic experiment. The prospective are described vistas. Linguo-Cultural and Translation-Interpretation Centre of Excellence at the Faculty of Arts at Faculty of Arts, University of Prešov

В тезах проаналізовано основні підходи до вивчення евфемізмів, зокрема власне лінгвістичний, соціолінгвістичний, психолінгвістичний та прагмалінгвістичний. З’ясовано особливості функціонування евфемізмів у мові. В тезисах проанализированы основные подходы к изучению эвфемизмов, в часности собственно лингвистический, социолингвистический, психолингвистический, прагмалингвистический. Выяснено особенности функционирования эвфемизмов в языке. The paper analyzes the main approaches to studying of euphemisms, properly linguistic, sociolinguistic, psycholinguistic, рragmalinguistic. The peculiarities of functioning of euphemisms in the language were explained.

https://doi.org/10.31174/SEND-Ph2020-235VIII70-05 В статті аналізуються особливості та шляхи імплікації категорії негації в англомовному дискурсі. Вона спрямований на опис різних аспектів сентенційного заперечення, а також має на меті проілюструвати різні засоби імпліцитного вираження заперечень в англійській мові. Тематика негации в англоязычном дискурсе имеет долгую историю и широкую географию. Стабильная новиз- на и совокупный интерес исследователей определяют актуальность статьи. Материал исследования взят из словарей ан- глийского и русского языков. Эксперимент проводится путем комплексного анализа. Nothing1; Nothing2 и считаются мета- знаками отрицательной категории с разным этимологическим развитием. The subject matter of the paper is of a long history and a wide geography. Its stable novelty and total interests of researchers identify topicality of the article The methodological background is verified by the nature of subject referents. The material of investigation is subtracted from the English and Russian dictionaries. The experiment is run by the complex analyses. Nothing1 :: Nothing2 are considered metametasigns of negative category with different etymological development.

У статті розглядаються питання гумору (об’єкт дослідження), параметри його базових та маргінальних номінацій (предмет). Актуальність теми зумовлена сучасними тенденціями до осмислення проблем концептуалізації, категоризації, тлумачення дієвості лінгвальних та екстра- лінгвальних чинників. В сучасній лінгвістиці увага фокусується на дослідженні аспектів комунікації: вивчаються не тільки письмові тексти, але й усна розмовна мова, не тільки вербальні, але й невербальні форми комунікації, не тільки серйозні, але й так звані несерйозні висловлювання.Перспективним вважаємо подальше дослідження гумористичного дискурсу – його концеп- туальних та категоріальних представлень у різних мовах. Объект исследования представлен универсальной категорией юмора, предмет – оязыковлением ее глобальной структуры в английском дискурсе. Категория юмора анализируется в режиме словоцентричного и текстоцентричного подходов к эмпирическому материалу в модусах языка и речи. Словоцентричный анализ верифицируется посредством лексеко-семантического поля юмора, семантизирующего лексикон в аутентичных лексикографических источниках. Текстоцентрический подход материализуется в малых юмористических текстах - пословицах, загадках и авторских афоризмах. Выбор методов детерминируется онтологией референтов. Актуализируются и общефилософские принципы. Номинативные и коммуникативные единицы юмора рассматриваются как идентичные маркеры оязыковления. Юмористический лексикон, как субсистема языка, постоянно эволюционирует, изменяется в режиме действия принципа pars pro toto (частное как целое), срабатывает также tertium comparationis. Цели исследования объективируют задачи: смоделировать глобальную структуру юмористического кластера; паспортизировать релевантный лексикон, исследовать онтологию малых текстов юмористического наполнения, их жанровую организацию. Актуальность темы резонирует в ее топикальности, инновации идеи о дистантности жанров юмористических текстов, моделировании малых текстов, значимости атрибутов лексикона, а также – об авторских интенциях. Валидность работы объективируется научным представлением в теориях фактум и диктум, в углублении знаний о номинативных и коммуникативных единицах, их девиации, а также об использовании результатов исследования в дидактических целях учебного процесса The subject matter of the article is the humour category, its representation in the modi of language and speech of the English discourse. The basic tenets are humorous backgrounded by relevant situations, words, genres and discourses. The humour effect is analyzed in the vein of syncretic interaction - mentalese, including objective and subjection perceptions of the world. Empiric matter is extracted from the lexicographic and literary discourses. Word centric approach is involved in the lexicographic experiment due to which lexicon is modelled in three active, quasi-active and marginal groups. Text centric dimension outlines genre distinctions of small humour texts. Deviations of the latter are emphasized by intended functions - didactic of proverbs, quizzing of riddles and linguocreative by authorized stories. The specific methods are determined by the nature of referents Assignments of the article are multilateral: to parameterize the humour clusters, to stereotype the relevant lexicon, to analyze the genre nature of humour small text. Valid results of research are applicable due to the theory of dictum factum, in the regime of language and speech modi, in the relevant scientific discussions and educationese endozone. Innovation of the research consists in its topicality, modelling of dichotomy proverbs vs sayings, distinctions of humour genres. II World Congress in Real and Virtual Mode East-West: The Intersection of Cultures

Зміна семантичного наповнення спостерігається у шевченківській лексемі лукавий, що семантизує значення “ворожий”. Авторськими інноваціями виступають оксюморони неситі очі, німі гречкосії, недолюди, шкаралупа неволі, недолюди, мірятися з німотою. “Заповіт” Тараса Шевченка перекладений на 40 мов світу, перекладачі-ретранслятори намагаються адекватно відтворити інформацію та прагматику тексту. Таким чином спадщина Великого Кобзаря живе та діє у міжмовному вимірі. Taras Shevchenko is a great Ukrainian poet. He is the founder of the modern Ukrainian literary language. Shevchenko was born in the family of a serf in the village of Moryntsy. His first poetical works are mainly examples of romanticism. The subject of many poems was un-happy love. He also wrote several poems about historical past of Ukraine. Shevchenko is the favourite author of millions of Ukrainians, a real people’s poet. His works are translated into many languages.

Найважливішим підходом до визначення перекладацької компетентності є культурологічний підхід носіїв мови. Аналізуючи перекладацьку компетентність в парадигмі культурологічного підходу, неабиякого значення набуває модель опанування іншої культури. Професор Кейс живо поєднував у собі розуміння взаємозумовленості минулого та сучасного; місцевого, загальнонаціонального та універсального в людині й культурі. Він мав тверде переконання, що гуманітарії, добре обізнані в історичних реаліях своєї національної культури та в її вікових і сучасних здобутках, формують людську гідність і державну свідомість суспільства, є непомітними архітекторами майбутнього своєї країни. The article is sanctified to the analysis of looks of scientists in relation to the problem of introduction of competence approach and theoretical analysis of concepts«competense» and «competence». The intercommunication between these concepts and justified their separation.

The paper outlines identifies ways of studying cohesion, the results of which will be valid to predict future vectors of development of modern languages. Стаття присвячена дослідженню ментального омовлення концепту онтогносеологічного судження. Методологічною основою дослідження є розгляд проблематики з позицій сучасної когнітивно-дискурсної парадигми та філософії мови. На тлі концепції функцій мови детальна класифікація яких дається у статті, із урахуванням психолінгвістичних аспектів цих функцій сформульоване основне завдання дослідження – реконструкція на переломі метафізики і лінгвістики дієслова-зв’язки “Є”. Зв’язка має три функції: когезивну, асерційну и афірмативну The present article analyses ontognoseological duality, linguistics and logical concept of being. The article deals with the reality and truth are rather complicated due to different interpretations of referent both inphilosophy and in linguistics. The study was performed in line with the general linguistic and psycholinguistic research. Herein the actual, real existence of concrete object is sought after. Reality works in the existential judgment: “A exists”. Significant attention is been paid due to the basic understanding of existential reality, which is either explicitly affirmed or implicitly assumed. The essential moment of the judgment-sentence becomes apparent: it is the affirmation of existing reality, which is primarily given in an existential judgment. Hence – the essential cohesion, assertion and affirmation ideally go as a team with the verb to be. The copula verb is involved in the play on social and linguistic experience. Speech function is caused by corresponding thinking and is actualized in innovative speech-referents. Genuine function is the affirmation of the phenomena. The latter make it possible to verbalized real and analogical being. The analysis concludes as following: the meaning of the basic of a real notion of being is to emphasize an abstract idea in various endozones. The authors claim that the assertion of the concordance or discordance of judgmental cognition is adequately predicated. Статья посвящена исследованию ментального оязыковления концепта онтогносеологического суждения. Методологической основой исследования является рассмотрение проблематики с позиций современной когнитивнодискурсной парадигмы и философии языка. На фоне концепции функций языка подробная классификация которых дается в статье, с учетом психолингвистических аспектов этих функций сформулирована основная задача исследования – реконструкция на стыке метафизики и лингвистики глагола-связки «Есть».

Проведення аналізу і визначення поняття «одиниці перекладу», виявлення основних проблем, що виникають в процесі перекладу і способи їх подолання завдяки використанню правильних перекладацьких засобів.Теоретична цінність роботи полягає у виокремленні найефективніших видів перекладацьких трансформацій під час роботи зі складним реченням з приєднувальним зв’язком. Проведение анализа и определение понятия «единица перевода», определение основных проблем, возникающих в процессе перевода и способы их преодоления благодаря использованию правильных средств перевода, а также определение способов перевода сложных предложений с подрядными с присоединительной связью с английского языка на украинский. Теоретическая ценность работы состоит в определении эффективных видов переводческих трансформаций при работе со сложным предложениями с присоединительной связью. Analyzing and defining the concept of “unit of translation”, identifying the major problems encountered in the translation process and how to overcome them by using the right translation devices, as well as identifying the translation methods used to translate complex sentences with continuative clause from English in Ukrainian. The theoretical value of the work lies in highlighting the most effective types of translation transformations when working with complex sentence with continuative clause.

Загальновідомо, що у сучасному суспільстві відбулася велика кількість змін, які не могли не вплинути та на викладання мови. Так званий «мовний бум», помічений на всіх верствах населення, визначає новий соціальний статус іноземної мови. Пертурбація статусу іноземної мови в системі шкільної освіти вплинула на зміну пріоритетів в роботі вчителів іноземної мови, перегляді методик викладання іноземної мови на сучасному етапі розвитку суспільства. Естетичне виховання, як складова частина виховання в цілому, відіграє важливу роль у формуванні та розвитку свідомості, здатності повноцінного сприйняття і правильному розумінні прекрасного у мистецтві та дійсності. Воно формує у людини систему художніх уявлень, поглядів і переконань, які допомагають виховати справжні принципи естетичних цінностей.

У роботі аналізуються природа димензіонального вимірювання (об’єкт дослідження) на матеріалі метазнаків лакунарності англійської та української мов(предмет дослідження). Комплексне дослідження детерміноване природою об’єкту, гносеологічно-синкретичним аналізом. Топікальність теми є інноваційною та ургентною з огляду на методологічне осмислення об’єкта та творчі інтенції. В роботі звертається увага на дієвості компаративного аналізу, порушується питання дуальності проблеми Ніщо (лінгвістичний та філософський аспекти). Розглядається перспектива творчого пошуку. Актуальность темы обусловлена топикальнотью, живым интересом ученых к проблеме ничто, интенциями авторов. Объектом статьи является концептуальная категоризация синкреты ничто, предметом – типологические сходства и различия полярных групп. Методологическое обеспечение состоит в использовании онтогнесеологических принципов, законов антропоцентризма, сопоставления и динамизма. Рабочая гипотеза: ничто1 имеет отрицательные реальные референты, ничто2 лишена их. Обозначенные группы имеют общие лексические структуры, их глубинные структуры находятся в полярной позиции; метазнаки выступают абсолютными омонимами. Research theme is urgent and topical due to its eternal vitality and importanceю Subject of the article is problem of nothingness, its deviations in different languages and discourses. The material of the paper is being attracted from the English and Russian dictionaries. The textual approach is illustrated by the discursive analysis. Actuality of the paper is objectivized by its topicality, by the stable interest of researchers and their great expectance. The working hypothesis: nothing1 has referents to negate, nothing2 is referntless. Both groups are correlated in their outer aspects; their deep aspects are diverse. Their metasigns are absolute homonyms. published by the support of Society for Cultural and Scientific Progress in Central and Eastern Europe

Подана робота розглядає багатогранне явище подяки, якому притаманні дистинктивні риси у кожній мовній культурі, зокрема в англійській, а також аналізує особливості вираження вдячності в рамках англомовного художнього дискурсу. Тематика роботи концентрується на лінгвокомунікативних особливостях висловлювань подяки, вербалізованих на сторінках англомовних художніх творів. Робота передбачає аналіз обставин висловлення вдячності, лексичних засобів номінації подяки та факторів, які впливають на спосіб її вербалізації. Крім того, проводиться детальний розбір комунікативних ситуацій за яких прийнято складати подяку. У роботі зазначаються культурні аспекти вираження вдячності. Також звертається увага на прагматичні аспекти вживання висловлювань подяки, зокрема проводиться розмежування між вираженням компліменту та подяки за нього та подякою-компліментом. Данная работа рассматривает многогранное явление благодарности, которому присущи дистинктивные черты в каждой языковой культуре, в частности в английской, а также анализирует особенности выражения благодарности в рамках англоязычного художественного дискурса. Тематика работы концентрируется на лингвокоммуникативных особенностях высказываний благодарности, вербализованных на страницах англоязычных художественных произведений. Работа предполагает анализ обстоятельств выражения благодарности, лексических средств номинации благодарности и факторов, влияющих на способ ее вербализации. Кроме того, проводится детальное рассмотрение коммуникативных ситуаций, в которых принято благодарить. В работе указываются культурные аспекты выражения благодарности. Также обращается внимание на прагматические аспекты употребления высказываний благодарности, в частности проводится разграничение между выражением комплимента и благодарности за него и благодарностью-комплиментом. The article deals with the multifaceted phenomenon that is gratitude, which has distinctive features in every language culture, in particular, in English. It also distinguishes the peculiarities of expressing gratitude in the context of English literary discourse. The article focuses on the linguistic and communicative peculiarities of gratitude verbalized on the pages of English literary works. It involves analyzing the circumstances of expressing gratitude, lexical means of gratitude nomination and factors, that influence the way of its verbalization. It describes a detailed analysis of common communicative situations when it is accepted to express gratitude. The article points out the cultural aspects of expressing gratitude. Special attention is paid to the pragmatic aspects of using gratitude, in particular, the distinction between the expression of compliment and gratitude for it and a gratitude-compliment.

The materials of the First International Scholarly and Practical Congress on Canadian Studies show the latest Ukrainian-Canadian socio-political, historical, socio- economic, philological, cultural, educational and pedagogical researches in the field of modern Canadian Studies. The collection includes the theses of reports by more than 90 scientists from Ukraine and Canada (from Winnipeg, Edmonton, Saint-Albert, Lutsk, Kyiv, Lviv, Sumy, Dnipro, Chernivtsi, Kremenets, Chernihiv, Rivne, Ostroh, Kamianets-Podilskyi, Ternopil). The authors are responsible for the content of their materials, the accuracy of data, facts, and quotations, and the level of originality of the results. Робота присвячена розгляду проблеми гумору і шляхів його перекладу в тексті. Серед мовленнєвих функцій особливе місце займає лінгвокреативна функція, яка обумовлена мисленням. При вербальному засобі вираження гумористічного ефекту залучається адаптивна сила мови. Работа посвящена проблеме юмора и способам его перевода в текстах. Среди речевых функций особое место занимает лингвокреативная, которая обусловленна данным типом мышления. The article in question deals with the problem of humour and its way of rendering in translational texts. Among the speech functions the special role is performed by the linguo-creative function predetermined by corresponding thinking.

Реалізація поставлених завдань здійснюється за допомогою описового методу (при визначенні особливостей національної системи стандартизації та етапів розробки НД та впровадження гармонізованих стандартів), методу спостереження (для виявлення тенденцій у впровадженні міжнародних документів), порівняння (під час співставлення вітчизняного та зарубіжного досвіду впровадженні нормативних документів; для дослідження особливостей оригіналу та перекладу документу), логіко-класифікаційного методу (при виявленні підходів та методів до впровадження міжнародних НД), методів компонентного аналізу та синтезу (для виявлення особливостей процесу гармонізації та впровадження міжнародних документів).

Розділ монографії присвячений розгляду проблеми гумору і шляхів його перекладу в тексті. Серед мовленнєвих функцій особливе місце займає лінгвокреативна функція, яка обумовлена мисленням. При вербальному засобі вираження гумористічного ефекту залучається адаптивна сила мови. Глава в монографии посвящена проблеме юмора и способам его перевода в текстах. Среди речевых функций особое место занимает лингвокреативная, которая обусловленна данным типом мышления. The materials show the latest Ukrainian-Canadian socio-political, historical, socio- economic, philological, cultural, educational and pedagogical researches in the field of modern Canadian Studies. The collection includes the theses of reports by more than 90 scientists from Ukraine and Canada (from Winnipeg, Edmonton, Saint-Albert, Lutsk, Kyiv, Lviv, Sumy, Dnipro, Chernivtsi, Kremenets, Chernihiv, Rivne, Ostroh, Kamianets-Podilskyi, Ternopil). The article in question deals with the problem of humour and its way of rendering in translational texts. Among the speech functions the special role is performed by the linguo-creative function predetermined by corresponding thinking.

У статті розглядається питання лакунікону в ендозоні лексико-семантичного поля ГУМОР (ЛСПГ) англомовного дискурсу (об’єкт дослідження). Предметом дослідження є виявлення активних та маргінальних груп (синсет) однойменної категорії, метазнаків міжжанрових лакун гумору, іронії, сатири. Матеріалом лексикографічного експерименту слугував тлумачний аутентичний словник та джерела когерентних висловлень із художніх текстів. В ідеалізованій моделі ЛСПГ об’єкт дослідження представлений у статусі емоційно-мислительної категорії когнітивного, афективного ґатунку, ознак, за якими препаруються мовленнєві акти та комунікативної доброзичливості. Активна група гуморикону позначена позитивною конотацією, маргінальна структура – позитивно-негативним симбіозом, що маркує спроможність трансмісії гумору в інші жанри (іронії та сатири) в процесі фрактального запозичення ознак вихідного жанру. Розпізнання онтології лакун відбувається шляхом димензіонального виміру недискрентних величин – понять та їх базових метазнаків. Під лакуніконом розуміємо феномен пропуску, який розкривається вічними законами розвитку мови та її підсистем. Лакунарність зобов’язана дії факторів культурем, лінгворем, архаїзмів, неологізмів, семантичних модифікацій, ментальних син- крет та омовленню стилістичними засобами. Лакунарність проявляється в усіх модусах мови та когнітивній діяльності. У статті спрацьовує комплексний підхід до референтів, онтогносеологічна ідентифікація об’єктів детермінується їх природою. Термінологізація та детермінологізація метазнаків лакунікону діє за принципом ad pro toto (мікросистема мови маркується за тенденціями макросистеми – мови). Актуальність роботи перегукується із топікальністю сьогоденних проблем, емпатією учених, дослідників до живого мовлення, когнітивної діяльності, проблем лакунарності в науковій картині світу. Лакунікон спрацьовує таким чином в усіх жанрах, дискурсах, його потенція залежить від інтенції адресанта та природи релевантних об’єктів. Для лакунікону спільним є відсутність лексичного оформлення при чинній семантизації – представленості семи без лексеми. Гумор не знає границь, він генерується в конситуаціях слів, словосполучень та висловлень. Перспективним є осмислення ознак міжжанрового гуморикону у різних дискурсах мови. В статье исследуется вопрос лексического лакуникона в русле лексико-семантического поля ЮМОР (ЛСПЮ) англоязычного дис курса (объект исследования). Предметом исследования являются активные и мар- гинальные группы ЛСПЮ, метазнаки юмористического жанра. Материалом лексико-графического эксперимента являются аутентичные словарные статьи и когерентные высказывания из художественных текстов. Юмор в идеализированной модели ЛСПЮ представлен в образе эмоционально-мыслительной категории, когнитивно-аффективный статус которой препарируется добродушными коммуникативными актами. Активная синкрета ЛСПЮ представлена положительными коннотациями, а в маргинальной группе срабатывает позитивно-негативная коннотация. В работе используется комплексный подход к объектам исследования – их онтогносеологическая идентификация. Эмпатируется принцип ad pro toto (часть вместо целого), микросистема лакуникона отражает потенции макросистемы языка. Под лакуниконом понимаем феномен пропуска, который раскрывается вечными законами развития языка и его подсистем. Лакунарность мотивируется факторами действующих культурем, лингворем, архаизмов, неологизмов, семантических модификаций, ментально-лингвистических синкрет, а также оязыковлением, стилистическими средствами. Лакунарность проявляется во всех модусах языка и когнитивной деятельности. В статье срабатывает комплексный подход к референтам, онтогно-сеологическая идентификация которых детерминируется их природой по принципу ad pro toto (часть вместо целого). Микросистема языка маркируется по тенденциям самой макросистемы. Актуальность работы перекликается с топикальностью научной картины мира, интенциями ученых, исследователей к проблемам живой речи и когнитивной деятельности. Потенции лакунарности детерминируются интенциями адресантов от феноменов добродушности к аттракторам веселого и неожи- данного. В маргинальной группе юморикона большую часть занимают 15 позиций лакуникона, актуализируемые аллонимами с неполным набором атрибутов исследуемой леммы. Перспективным является исследование малых жанров (юмора, иронии и сатиры) в бисемии их полярного бытия. The article in question deals with lacunicon in the English discourse. The properties of the object are being analyzed in the lexicographic experiment. The authentic dictionary entries make the investigation go. The paper verifies the taxonomy of active and marginal synsets. The statistic data are objectivized by the dimension validity. The abstract notions are being explained properly by basic metasigns. Their terminological paradigm mirrors the macrosystem of a language. The key units of humour are funny, amusing, queer, ridiculous, mind, liquid. The last two words (mind, liquid) refer to historical saga of humour, nowadays they are diachronically adherent. Tautology works mostly with marginal units which serve three masters – genres of humor, irony and satire. Humour is an aesthetic thinking category of anthropocentric and mentalese nature. It brings people high spirits and merry making. Humourous words transmit to irony and satire. Perspective vistas of scientific picture envisage the deeper investigation of irony and satire genre on lexicographic modus. Tautology is frequently considered with humourous elements in the entries, but it badly needs synsets company. The lexicographic analysis of the humour clusters raise many problems of perspective vistas. Processes of convergence and divergence go alongside in the genre triad – humour, irony, satire. The latter are highly anthropocentric with the polar author’s intentions – to help people, to comfort them and make a hard blow on them or destroy them. There works the law (tendency) of attraction and repelling. The humour marginal allonyms are not repellers with irony and satire. They are attractors herein. The intentions of the authors are being explicated by the language potentialities. The processes of convergence and divergence are volumous: synsets work wonders with allonyms, tautology yields poor results. Stylistic devices are highly beneficial: zeugma, oxymoron, periphrases.

Об’єктом дослідження є категорія лакунарності, її концептуалізація та категоризація на матеріалі лексикографічних джерел україномовного дискурсу. Предметом дослідження є дімензіональне вимірювання кореляцій лем та алонімів лакунікону на матеріалі лексикографічного експерименту (наукова картина україномовного дискурсу). Перспектива роботи передбачає складання тлумачного словника лакунології з включенням доробків вчених з релевантної тематики. В статье рассматривается актуальный вопрос регистрации маркеров категории «лакуна». Изучается вопрос эволюции и становления (формации) отмеченной категории в русле семантических девиаций релевантных единиц наивной и научной картин мира. The subject matter of this paper is the category of lacunarity, its concept in the scientific picture of the world (he Ukrainian discourse). Attention is being paid to the dimention analysis of lemmas and allonyms in the wein of lexicographic endozone. Perspective of the paper envisages the compiling lacunarity dictionary including the gains of the modern scientists and the modern methodological grounding into that.

The role of ratio of verbal and nonverbal means of communication against the background of the increasing value of information and intensity of its turnover: Materials digest of the CXXXIX International Research and Practice Conference and I stage of the Championship in Philology В статье рассматриваются вопросы определения роли числовых обозначений в жизни человека, в том числе в системе языка. Исследуются методы перевода английских квантитативных фразеологических единиц на украинский язык (фразеологические эквиваленты, фразеологические аналоги, калька и описательный метод). Определено и объяснено использование конкретного метода перевода английских фразеологизмов в соответствии с их структурой, коннотативным, денотативным и сигнификативным значением, субъективно-оценочной коннотацией. В том числе описаны проблемы дифференциации «скрытых» фразеологизмов. Определена многозначность числа и его способность переходить в различные части речи. The article deals with the determination of the role of numerical expressions in human lives and, particularly, in the language system. The methods of translation of English quantitative idioms into the Ukrainian language (phraseological equivalents, phraseological analogies, the calque and descriptive method) are investigated. The use of a specific method of translating English phraseological units is determined and explained according to their structure, connotative, denotative and significative meanings, subjective evaluation connotations. The problems of the differentiation of the “hidden” phraseological units are also described. The representation of the numeral polysemy and its ability to be converted into different parts of speech is distinguished gisap

There is a plenty of irregular verbs to be memorized in order to master a foreign language at high level. The irregular verbs are the nightmare of students and adults learning foreign languages.

У рамках роботи було здійснено дослідження аспектів внутрішньомовної та міжмовної актуалізації концептів із залученням корпусного підходу, котрий реалізовувався у відповідних напрямах актуалізації крізь призму релевантних методів. Залучені при дослідженні внутрішньомовної актуалізації концептів метод моделювання, тезаурусний і реєстраційний методи дозволили сформувати фреймову методику визначення і реконструкції лінгвокультурних і ментальних концептів на базі публіцистичного (газетні тексти) та художнього (тексти малого жанру — прислів’я і афоризми) дискурсів, що в широкому сенсі постає комбінованим поєднанням фреймової структури концепту М. Мінського (вузли та зв’язки між вузлами) та форм імплементації подібної мережі концепту С.А. Жаботинської (пропозиції предметного, акціонального, посесивного, компаративного та ідентифікаційного фреймів). Публіцистичний дискурс, як виявилося, виступає ефективним джерелом реконструкції концепту за типом «фрейм-сценарій», тобто цілісної низки змінних фреймових концептів нижчого порядку у рамках єдиної фреймової системи вищого порядку. Подібний механізм корпусної реконструкції виявився ефективним для мовної об’єктивації лінгвокультурних явищ (політичні події тощо), де контактні взаємодії складових концептів зі змінними слотами дозволяють не лише встановити узагальнену суть явищ, але й відтворити причинно-наслідкові зв’язки подій, що імплементується у рамках моделювання як залучення пропозицій акціональних та предметних фреймів. Відтак, предметно-акціональна форма фреймової схематизації подій є найбільш ефективним засобом узагальненої репрезентації лінгвіокультурних подій у публіцистичних дискурсах. Художній дискурс виявився потужним джерелом ідентифікації ментальних концептів. Розроблений та реалізований нами декілька разів алгоритм фреймового моделювання когнітивних структур на базі тема-рематичних зв’язків глибинної структури паремій (прислів’їв, політичних та філософських афоризмів) дозволив встановити інші типи пропозицій базових фреймів, що схематично розкривають узагальнений сенс статичних концептів, репрезентованих у паремійних корпусах — предметні та посесивні фрейми. Відтак, дослідивши внутрішньомовну актуалізацію концептів, маємо всі підстави стверджувати, що динамічні типи концептів зазвичай втілюються крізь призму акціонально-предметних пропозицій, а статичні — крізь призму посесивно-предметних пропозицій. Це аргументовано свідчить про те, що динамічні концепти цікавлять суспільство в першу чергу причинно-наслідковими зв’язками, подіями, результатами тощо, у той час як від статичних концептів переважно вимагається якнайглибше розкриття ментальної сутності позначеного ним предмета або явища. Додатково у рамках міжмовної актуалізації концептів вивчався і лінгводидактичний аспект прислів’їв. Він розкривався крізь призму формування власної стратегії використання паралельного корпусу паремій для вивчення способів їх адекватного відтворення студентами вищих навчальних закладів, що додатково поєднувалося з іншими релевантними корпусними технологіями — віртуальним і референтним корпусами, а також конкордансером, — на основі яких паралельний корпус укладався та використовувався для розробки тренувальних і контрольних вправ трьох типів — перекладацького, аналітичного та перекладацько-аналітичного. Наведено не лише приклади розробок подібних вправ, але й зазначено можливі засоби мотивування та посилення креативності студентів при закріпленні відповідного теоретичного матеріалу та виконанні схожих завдань. Таким чином, корпусний підхід до вивчення когнітивних питань виступає ефективним джерелом для формування узагальнених методик науково-дослідницького та науково-методичного характеру. Перспективою подальших досліджень вважаємо залучення корпусних технологій до вивчення явищ інших лінгвістичних наук.

Швидкий розвиток інформаційного суспільства XXI століття зумовлює зміни у багатьох сферах життєдіяльності людини і освіта, яка є рушійною силою прогресу людства, не є виключенням. Саме тому система вищої освіти сьогодні повинна реагувати на змінні процеси у світі та готувати майбутніх фахівців, які б відповідали запитам сьогодення. У вирі обміну інформацією та інтенсифікації міжнародного та міжкультурного спілкування професійна підготовка перекладачів конференцій у системі вищої освіти України повинна посідати визначне місце.

Стання присвячена навчанню перекладу та перекладацькому аналізу. Сучасній парадигмі вищої освіти притаманні нові особистісні технології вивчення іноземної мови. Основним дидактичним принципом на часі є поєднання змісту, форм та інструментарія навчального процесу. В залежності від наукових здобутків модифікуються і методичні засади викладання іноземної мови Статья посвящена обучению переводу, переводческому анализу. Современной парадигме высшего образования необходимы новые формы и технологии для изучения иностранных языков. Основным современным дидактическим принципом является объединение перевода, кросс-культурной коммуникации и новых методов обучения иностранных языков. The article discusses the problems of professional validity, theoretical insertions, textocentric analysis. Gains, achievements, goals and perspective vistas are the highlights herein. The ways of translation adaptation have been outlined, among them are conceptualization, de-focusing, redundancy (language economy). The rendering of the original texts into target ones brings the diversity of the exercises and assignments what is the focus centre of the paper. The paper gives an opportunity to make translation analyses of the original and target texts. Semantic isotopy, textual non-linearity, self-organization, rhisomatic way of arranging textual cohesion and coherence, ramified architectonics and interpretation plurality remain actual, urgent, still unsolved problems in translatology.

У статті розкривається сконструйований і запропонований авторами алгоритм фреймового моделювання концептів загалом і концепту РОЗУМ зокрема на базі паралельного корпусу прислів’їв із залученням базових фреймів, структурно відтворюваних у графічному вигляді за формулою «поняття – пропозиція – слот». Додатково наводяться ілюстративні засоби вербалізації змодельованого концепту. Статья рассматривает механизмы моделирования фреймовой структуры концепта ЧЕЛОВЕЧЕСКАЯ ЖИЗНЬ на материале ресурсов корпуса афоризмов Фридриха Ницше, авторами которых являются известные политики прошедшего и современного времени, что осуществляется по формуле «понятие — пропозиция — слот». Дополнительно приводятся иллюстративные схемы фреймовой модели исследуемого концепта, а также соответствующие средства вербализации его составных элементов The article deals with revealing mechanisms of modeling a frame structure of the HUMAN LIFE concept on the basis of a corpus of philosophical aphorisms by Friedrich Nietzsche, which is implemented be means of the formula «notion — proposition — slot». Illustrative frame-model schemes of the researched concept and respective tools of verbalizing their elements are represented as well. GISAP

У статті фокусується увага на лексичних та стилістичних особливостях засобів вираження відношення Євросоюзу до України на основі аналізу експліцитної інформації лексичних одиниць, та імпліцитної інформації, прихованої у тексті англомовного дискурсу політичного спрямування. Особлива увага приділяється лінгвальним особливостям вираження терміну „Євроінтеграція України“ через призму сучасної лінгвістики та філології. В статье фокусируется внимание на лексических и стилистических особенностях выражения отношения Евросоюза к Украине на основе анализа эксплицитной информации лексических единиц, и имплицитной информации, спрятанной в тексте англоязычного дискурса политического направления. Особенное внимание уделяется лингвальным особенностям выражения термина „Евроинтеграция Украины“ через призму современной лингвистики и филологии. The article focuses on the lexical and stylistic peculiarities of the European Union’s attitude expression towards Ukraine through analyzing explicit information of lexical units and implicit information hidden in the English political discourse text. Special attention is paid to the expression of the term „Ukrainian Eurointergration” in terms of modern linguistics and philology.

У роботі розглядаються структурно-семантичні особливості модифікованих англомовних прислів'їв (комунікативна епідигматика), а також розкриваються семантичні девіації денумеральних конструювань (номінативна епідигматика). Репрезентується сучасний статус прислів'їв та квантитативних утворень як черговий етап еволюції комунікативних та номінативних одиниць у руслі епідигматики із залученням інструментарію лінгвосинергетики. В работе рассматриваются структурно-семантические особенности модифицированных англоязычных пословиц (коммуникативная эпидигматика), а также раскрываются семантические девиации денумеральных конструкций (номинативная эпидигматика). Уточняется современный статус пословиц и квантитативных образований как очередной этап эволюции коммуникативных и номинативных единиц в русле эпидигматики с задействованием инструментария лингвосинергетики. The research paper reveals structural and semantic features of modified English proverbs (communicative epidigmatics) as well as represents semantic deviations in denumeral constructions (nominative epidigmatics). A modern status of proverbs and quantitative units as a current evolution stage of communicative and nominative units within epidigmatics and linguosynergetics is covered as well.

В статті розглядаються особливості вирадення незгоди в англомовному мовленні. Фокусується увага на необхідності врахування прагматичних характеристик. Осмислюються прямі та непрямі засоби вираження незгоди. В статье исследуются особенности выражения несогласия в англоязычной речи. Фокусируется внимание на необходимости учета прагматических характеристик собеседников. Осмысливаются прямые и косвенные средства выражения несогласия. The article deals the characteristics of dissent in the English language. Focuses on the need to consider the pragmatic characteristics of the interlocutors. Conceptualized direct and indirect means of expressing disagreement.

The article deals with the determination of the role of numerical expressions in human lives and, particularly, in the language system. The methods of translation of English quantitative idioms into the Ukrainian language (phraseological equivalents, phraseological analogies, the calque and descriptive method) are investigated. The use of a specific method of translating English phraseological units is determined and explained according to their structure, connotative, denotative and significative meanings, subjective evaluation connotations. The examples of using a specific method of translation are represented. The problems of the differentiation of the “hidden” phraseological units are also described. The representation of the numeral polysemy and its ability to be converted into different parts of speech is distinguished. У статті розглядаються питання визначення ролі числових позначень в житті людини, зокрема в системі мови. Досліджуються методи перекладу англійських квантитативних фразеологічних одиниць на українську мову (фразеологічні еквіваленти, фразеологічні аналоги, калькування і описовий метод). Визначено і пояснено використання конкретного методу перекладу англійських фразеологізмів відповідно до їхньої структури, конотативного, денотативного і сигнифікативного значень, суб’єктивно-оцінної конотації. Надані приклади з використання конкретного методу перекладу. У тому числі описані проблеми диференціації «прихованих» фразеологізмів. Визначена багатозначність числа і його здатність переходити у різні частини мови. В статье рассматриваются вопросы определения роли числовых обозначений в жизни человека, в том числе в системе языка. Исследуются методы перевода английских квантитативных фразеологических единиц на украинский язык (фразеологические эквиваленты, фразеологические аналоги, калька и описательный метод). Определено и объяснено использование конкретного метода перевода английских фразеологизмов в соответствии с их структурой, коннотативным, денотативным и сигнификативным значением, субъективно-оценочной коннотацией. Поданы примеры использования определенного метода перевода. В том числе описаны проблемы дифференциации «скрытых» фразеологизмов. Определена многозначность числа и его способность переходить в различные части речи.

Характерною особливістю сучасної політичної лексики є її використання не лише для повідомлення інформації, а й приховування її; вона є не тільки засобом привертання громадської уваги, а й вживається для того, щоб її відвернути або значно послабити.

Вивчається проблема мовленнєвих актів. Емпатується увага на комунікативній лакунарності, на ядерних блоках речень, на імплікованих типах делакунізованої кульмінації. В аналіз включається третій код глобального перекладу – аутентичні довідники, коментарі, натяки автора, міждисциплінарні нотатки: береться до уваги досвід із наївної та наукової картини світу. Исследуется проблема речевых актов. Акцентируется особое внимание на коммуникативной лакунарности, на ядерных блоках предложений, на импликативных типах делакунизованной кульминации. В анализ включается третий код глобального перевода – аутентичные справочники и словари, комментарии, авторские замечания релевантных ситуаций, междисциплинарные уточнения, а также культурный тезаурус носителей языка. This article explores the lacking or often lacunar information in translation. The co-authors point out that the problem of translation is urgent and actual. It concerns the ways to transfer specific elements from one language into another. The special issue is the register of the specific thesaurus of the English cultural elements – lacking ethos in translation. The difficulties of translation caused by cultural lacunarity, namely, the non-transferable elements of the translation, in other term – culturemes. In teaching EFL lacunae are vague elements of grammatical, lexical, semantic nature. Training future translators envisage both theory and practice of translation. The developed skills are very helpful here to eliminate or to compensate informative or thesaurus lacunae. In communication and translation, the information gaps are caused by lack of specific knowledge while their transfer. Both linguistic and cultural gaps are of idiosyncratic nature. They inherit some lacunar elements that may be missed in translation. A specific gap is an important phenomenon, called a “blank space”, or a “zero nomination”, something lost in translation.

В статті розглядається синергетичний аспект англомовних прислів'їв, їх еволюція, інволюція та структурно-семантичні модифікації. Фокусируется увага на основних поняттях синергетики - атракторі, репелері, зміні поверхневих і глибинних структур досліджуваних текстів. Аналізується діада тематичних блоків Добро :: Зло, їх девіації. Перспектива подальшого наукового пошуку полягає в дослідженні англомовних прислів'їв в гетерогенних дискурсах. В статье рассматривается синергетический аспект англоязычных пословиц, их эволюция, инволюция и структурно-семантические модификации. Фокусируется внимание на основных понятиях синергетики − аттракторе, репеллере, изменении поверхностных и глубинных структур исследуемых текстов. Анализируется диада тематических блоков Добро::Зло, их девиации. Перспектива дальнейшего научного поиска заключается в исследовании англоязычных пословиц в гетерогенных дискурсах. The article investigates the synergetic aspect of the English proverbs, their evolution, involution, structural-semantic modifications. The attention is being focused upon the basic notions of synergetics − attractor, repeller, modifications of inner and outer structures. Polar dichotomies Good::Evil, their deviations is analyzed. Perspective investigation of the elaborated problem is being envisaged in the investigation of English proverbs in heterogeneous discourses.

The quantitative determination of the world is influenced by the semantics of any language. In the most developed modern languages, including English, the means of expressing ideas of quantity permeate all the levels of language structure, phraseology as well.

Мова бренду означає слова, знаки, звуки та інші експресивні засоби, що використовуються для спілкування бренду. Мова бренду включає вербальну та невербальну айдентики, оскільки вона розвивається на вербальному та невербальному рівнях. Вербальна айдентика бренду - це слова, фрази та терміни, що використовуються для опису бренду. Невербальні елементи мови бренду можна поділити на візуальну та аудіальну йадентики. Візуальна айдентика або візуальна мова бренду містить графічні компоненти, що разом надають систему для ідентифікації та репрезентації бренду. Аудіальну айдентику можна описати як унікальну власну музику та звук, які емоційно передають сенс та цінності бренда. Під час сприйняття, елементи мови бренду перемішуються в свідомості аудиторії, забезпечуючи взаємодію слів, кольорів, графіки та звуків. В статті вважається, що мова бренду – приклад конвергенції вербальних та невербальних елементів. Вербальная айдентика бренда — это слова, фразы и термины, используемые для описания бренда. Невербальные элементы языка бренда можно разделить на визуальную и аудиальную йадентики. Визуальная айдентика или визуальный язык бренда содержит графические компоненты, которые вместе предоставляют систему для идентификации и репрезентации бренда. Аудиальную айдентику можно описать как уникальную собственную музыку и звук, которые эмоционально передают смысл и ценности бренда. При восприятии элементы языка бренда перемешиваются в сознании аудитории, обеспечивая взаимодействие слов, цветов, графики и звуков. В статье считается, что язык бренда — это пример конвергенции вербальных и невербальных элементов. Brand language comprises verbal and non-verbal identities, meaning it is developed on the verbal and non-verbal levels. Brand’s verbal identity is the words, phrases, and terms used to describe the brand. Non-verbal elements of brand language can be divided into visual and audial identities. Visual identity or visual brand language contains the graphic components that together provide a system for identifying and representing a brand. Audial identity can be described as the unique, proprietary music and sound that emotionally convey a brand’s essence and values. Being perceived, brand language elements blend in the minds of the audience, providing interaction of the words, colors, graphics, and sounds. In the article, we suggest brand language be an example of the convergence of verbal and nonverbal elements.

Cognitive linguistics is a linguistic branch that considers ways of collecting, keeping and using verbalized knowledge. It is a science about language itself as well as about a reflected world picture. In its broadest meaning, world picture is regarded as a knowledge set about reality that was generated by public, group or individual consciousness. World pictures are divided into objective-reality, cognitive and linguistic pictures.

В англомовному дискурсі емоції експлікуються на синтаксичному рівні з залученням графічних засобів репрезентації позитивних емоцій. В англоязычном волонтерском дискурсе эмоция восторга и удовлетворения эксплицирована на синтаксическом уровне путем использования синтаксической эмфазы, эллиптических предложений, синтактического параллелизма. Графическим средством репрезентации данных позитивных эмоций выступает восклицательный знак. The article deals with the analysis of the category of the discourse. It has been found that the mood is the main linguistic representation of objective modality. Linguistic means of subjective modality representation in the discourse. За кошти ЕНУ ім. Л.Н. Гумилева

The title of the article implies a wide scope of questions but our investigation is being focused on the set of items: teaching translation, objectives, exercises and assignments (both word-centered and text – centered translation), profitips for would be translators, translation analysis. The choice of the items is motivated by the dominant functions of transatology (nominative and communicative). The latter succeed in identification of adequate, congruent, equivalent translation. The items of professional validity, theoretical insertions, textocentric analysis are the objects of this paper. Gains, achievements, goals and perspective vistas are the highlights herein. The ways of translation adaptation have been outlined, among them are conceptualization, de-focusing, redundancy (language economy). The rendering of the original texts into target ones brings the diversity of the exercises and assignments what is the focus centre of the paper. The paper gives an opportunity to make translation analyses of the original and target texts. Semantic isotopy, textual non-linearity, self-organization, rhisomatic way of arranging textual cohesion and coherence, ramified architectonics and interpretation plurality remain actual, urgent, still unsolved problems in translatology. The major principles are manifested in conceptualization, de-focusing, expanse, redundancy (language economy) specific arrangement. У статті осмислюються питання підготовки перекладачів, аналізується процедура подолання професійних труднощів. Пропонується парадигма завдань та вправ для навчального процесу. Валідним є питання розробки завдань та вправ, використання їх, на лекціях та практичних заняттях із перекладу. В статье рассматриваются вопросы подготовки переводчиков, преодоление трудностей профессии. Валидным признается вопрос разработки заданий и упражнений, которые могут использоваться на лекциях и практических занятиях по переводу.

http://files.gisap.eu/sites/files/digest/125-126.indd_site.pdf У статті розглядається мовчання як силенціальний компонент комунікації, який позначається в художньому дискурсі вербальними та невербальними маркерами. Персонажі у своїй мовленнєвій поведінці використовують силенціальні компоненти у першофункціїї. Мовчання позначається як homo silence. Мовчання природи моє персоніфікований та метафоричний характер, образне уподібнення. Мовчання називається nature silence. Комунікативне мовчання (homo silence) є первинним по відношенню до nature silence, яке позначено в англомовному художньому дискурсі нараторською лінгвокреативністю та персоніфікацією. Статья посвящена исследованию основных модусов невербального общения природы и ее символов бытия. Поэтическое молчание, как невербальный способ коммуникации между природными символами, характеризуется антропоцентризмом в персонифицированном и коммуникативном представлении. Дискурсивный аспект исследования этого феномена состоит в понимании режима функционирования исследуемой коммуникативной единицы. Внимание сконцентрировано на основных коммуникантах невербального акта – молчания и модусах их общения. Комплексный анализ верифицируется природой исследуемой единицы – ее полиаспектностью, полимодальностью и полифункциональностью This article deals with the problems of modus in non-verbal communication between nature and its symbols. Poetical silence as non-verbal act of communication, characterized by anthropocentricity by means of communication and personification. Discourse approach of this research is to study the mode of operation of this unit. Complex approach is verified by the complicated nature of silence. витрати за публікацію сплатив INTERNATIONAL SCIENTIFIC COMMUNITY GISAP

На сьогодні в лінгвістиці ще й досі тривають дискусії щодо базового статусу у реченні головних членів – підмета та присудка. Переважна більшість науковців вважає, що підмет все ж таки є домінантом в порівнянні з присудком.

У останні десятиліття у сучасній лінгвістиці проблема «стать і мова» набуває особливої актуальності. У центрі уваги цих досліджень знаходяться соціальні й культурні фактори, що визначають відношення культури та суспільства до чоловіків і жінок, поведінку індивідів у зв’язку з приналежністю до тієї чи іншої статі, стереотипні уявлення про чоловічі та жіночі якості – усе, що переводить проблематику статі з області біології в сферу соціального життя й культури.

International Academy of Science and Higher Education GISAP: Philological Science: London - ISSN 2054-1540 (on-line), ISSN 2053-1532 (print) Серед мовленнєвих функцій особливе місце займає лінгвлкреативна функція, яка обумовлена мисленням. При вербалному засобі вираження гумористічного ефекту залучається адаптивна сила мови. В статье рассматриваются вопросы языковых и речевых функций, осмысление их парадигмы, эксплицируется процесс дивергенции, создания текстов, проблемы соотношения мышления и языка, материализации новых мыслей на материале английского языка. Among language functions a special role is performed by a linguocreative function which brought to life by corresponding linguocreating thinking is realised in generation of innovative speech thoughts. The choice of linguocreative function actualisers is determined by the work of language, text and communicators factors. Linguocreative function deals with revaluation of former social and linguistic experience, registered explicitly and implicitly. Linguocreative function verbalizes are of dual nature, they are traditional and nonce units. Linguistic units, limited and concrete in their number, are omnipotent in the power to verbalize the people experience.

English has an official status in 87 countries and territories, far more than any other language. 83% of students in European Union are studying English. Since 1989 the Pasteur Society in Paris in English has published three of the most important scientific journals. 85% of the world’s international organizations make use of the English language, with one-third using English exclusively. The history of the English language is a classic rags-to-riches tale. In the year A.D. 450 four marauding Germanic tribes crossed the North Sea and overran the Celts (following the withdrawal of Roman troops from Britain). With the ascension of the French-speaking Normans to the throne of England in 1066, the influence of the English language probably decreased. It remained the language of the peasantry. Until 1399, England lacked a ruler whose mother tongue was English.

Ідексується - INDEX COPERNICUS INTERNATIONAL У статті досліджується категорія НІЩО, її лінгво-когнітіивні аспекти. Фокусується увага на філософське обгрунтування проблеми, також на мовні маркери пізнання. В статье исследуются вопросы категории НИЧТО, ее лингво-когнитивные аспекты. Фокусируется внимание на философском обосновании проблемы, а также на языковых маркерах результатов познания. The article in question deals with the category NOTHING, its linguo-cognitive aspects. Attention is focused upon philosophic background of the object the one hand, and language presentation, on the other.

Філологія - співдружність гуманітарних дисциплін, що вивчають і з'ясовують суть духовної культури людства через мовний і стилістичний аналіз письмових текстів, літературних пам'яток. Так як філологія займається вивченням мовознавства та інших суспільних наук, можна стверджувати, що лінгвістика являється однією навчальних дисциплін, яка несе в собі трактування поняття "природної людської мови" та вивчає мови світу як її представників, а мова, як ніщо інше - найпотужніший засіб спілкування та духовного формування особистості, який є важливим для існування усього народу.

У даний час в лінгвістиці досі семантичні особливості англійської народної загадки є предметом теоретичних досліджень. На думку, більшості філологів, тенденції розвитку англійських народних загадок є безмежними.

Theoretical and practical problems of language tools transformation in the context of the accelerated development of public relations”. Peer-reviewed materials digest (collective monograph) published following the results of the CXVIII International Research and Practice Conference and I stage of the Championship in Philology (London, March 2 - March 9, 2016) В статті розглядаються фразеологічні одиниці, які визначають особистись людини в англійській мові. Особлива увага приділяється субстантивним словосполучення. Виокремлюються їх структурны, аналізуиються інваріанти. В статье рассматриваются фразеологические единицы, обозначающие характер человека в английском языке. Особое внимание уделяется субстантивным словосочетаниям. Выделяются их структурные типы, анализируются вариации в составе и значении. The article deals with the phraseological units denoting the personal character in English. Special attention is paid to substantive word groups. Their structural patterns are distinguished, variations in composition and meaning are analysed.

У даний час в лінгвістиці досі семантичні особливості англійської народної загадки є предметом теоретичних досліджень. На думку, більшості філологів, тенденції розвитку англійських народних загадок є безмежними. Англійська народна загадка являє собою невеликий фольклорний твір у вигляді іносказання. В основі якого лежить хитромудре питання, на яке треба знайти відповідь – відгадку. Англійські народні загадки так само специфічні, як і англійський гумор.

Fantasy has ceased to be an everyday force. Тези присвячені фантазі в лінгвістиці та її втіленню у творах. Тезисы посвящаются фантази в филологии и поиску ее границ в произведениях. The distinctive feature of fantasy is that of imaginary invention. Time and place indicators are unreal, characters may be identified by their social position. Fantasy fire our imagination, carry us away, giving reality to our utmost bluedreams.