In the present paper, 50 new derivatives 2-[8-R1-9-R2-10-R3-3-R-2-oxo-2H-[1,2,4]triazino[2,3-c]quinazoline-6-yl)thio]acetic acids have been described. It was shown that alkylation of potassium 8-R1-9-R2-10-R3-3-R-2-oxo-2H-[1,2,4]triazino[2,3-c]quinazolin-6-thiolates by chloracetic acid, chloracetamide, N-R4-chloracetamides and chloracetonitrile yielded corresponding 2-[8-R1-9-R2-10-R3-3-R-2-oxo-2H-[1,2,4]triazino[2,3-c]quinazoline-6-yl)thio]acetic acids, their amides and nitriles. For corresponding acids and nitriles, alternative synthetic approaches were elaborated. Limitations of synthetic approaches aimed to the synthesis of target compounds were also discussed. Thus, it was shown, that amides of derivatives 2-[8-R1-9-R2-10-R3-3-R-2-oxo-2H-[1,2,4]triazino[2,3-c]quinazoline-6-yl)thio]acetic acids could not be prepared by amonolysis of corresponding ester as result of low reactivity of mentioned compounds. Also, in was claimed that synthesis of nitriles via dehydration of proper amides with phosphorous-oxychloride in dichlormethane was successful not in all cases. Mentioned fact caused by low yields and problems with isolation of target compound from reaction mixture. The structures of synthesized compounds were determined by 1H, 13C NMR, LC–MS analysis. Synthesized compounds were tested for antimicrobial and antifungal activity using standard test cultures: Staphylococcus aureus ATCC 25923, Escherichia coli ATCC 25922, Pseudomonas aeruginosa ATCC 27853 and Candida albicans ATCC 885-653. It was shown, that synthesized compounds exhibit high antimicrobial activity against St. aureus (compounds 3.3-3.6, 4.3-4.6, 4.7, 4.8, 4.13-4.16; MIC 12,5-25 µg/ml) and C. albicans (compounds 4.13, 4.14; MIC 12,5 µg/ml). The “structure-activity” relationships were discussed., В представленной работе описан синтез 50 новых производных 2-[8-R1-9-R2-10-R3-3-R-2-оксо-2Н-[1,2,4]триазино[2,3-с]хиназолин-6-ил)тио]уксусных кислот. Показано, что алкилирование калий 8-R1-9-R2-10-R3-3-R-2-оксо-2Н-[1,2,4]триазино[2,3-с]хиназолин-6-тиолатов хлоруксусной кислотой, хлорацетамидом, N-R4-хлорацетамидами и хлорацетонитрилом приводит к образованию соответствующих 2-[8-R1-9-R2-10-R3-3-R-2-оксо-2Н-[1,2,4]триазино[2,3-с]хиназолин-6-ил)тио]уксусных кислот, их амидов и нитрилов. Для соответствующих кислот и нитрилов были разработаны альтернативные синтетические подходы. Также были обговорены ограничения в синтезе целевых соединений. Так было показано, что амиды 2-[8-R1-9-R2-10-R3-3-R-2-оксо-2Н-[1,2,4]триазино[2,3-с]хиназолин-6-ил)тио]уксусных кислот не могут бать получены амонолизом соответствующих эфиров ввиду низкой реакционной активности последних. Заявлено, что синтез нитрилов дегидратацией соответствующих амидов хлорокисью фосфора в дихлорметане был успешен не во всех случаях. Данный факт был обусловлен крайне низкими выходами целевых соединений вследствие значительных проблем при их выделении из реакционных смесей. Структура синтезированных соединений подтверждена с помощью современных физико-химических методов (1H, 13C NMR, LC–MS-спектры). Синтезированные соединения были исследованы на противомикробную и противогрибковую активность с использованием стандартных тест культур: Staphylococcus aureus ATCC 25923, Escherichia coli ATCC 25922, Pseudomonas aeruginosa ATCC 27853 и Candida albicans ATCC 885-653. Показано, что соединения 3.3-3.6, 4.3-4.6, 4.7, 4.8, 4.13-4.16 проявляют выраженную активность по отношению к St. aureus (MIC 12,5-25 µg/ml), а соединения 4.13, 4.14 также по отношению к C. albicans (MIC 12,5 µg/ml). Также в рамках статьи обговорена взаимосвязь «структура-биологическое действие»., В представленій роботі описано синтез 50 нових похідних 2-[8-R1-9-R2-10-R3-3-R-2-оксо-2Н-[1,2,4]триазино[2,3-с]хіназолін-6-іл)тіо]оцтових кислот. Показано, що алкілування калій 8-R1-9-R2-10-R3-3-R-2-оксо-2Н-[1,2,4]триазино[2,3-с]хіназолін-6-тіолатів хлороцтовою кислотою, хлорацетамідом, N-R4-хлорацетамідами та хлорацетонітрилом веде до утворення відповідних 2-[8-R1-9-R2-10-R3-3-R-2-оксо-2Н-[1,2,4]триазино[2,3-схіназолін-6-іл)тіо]оцтових кислот, їх амідів та нітрилів. Для відповідних кислот та нітрилів були опрацьовані альтернативні синтетичні підходи. Також були обговорені обмеження у синтезі цільових сполук. Так, було показано, що аміди 2-[8-R1-9-R2-10-R3-3-R-2-оксо-2Н-[1,2,4]триазино[2,3-с]хіназолін-6-ілl)тіо]оцтових кислот не можуть бути одержані амонолізом відповідних естерів внаслідок низької реакційної здатності останніх. Заявлено, що синтез нітрилів дегідратацією відповідних амідів хлорокисом фосфору у дихлорметані був успішний не в усіх випадках. Зазначений факт обумовлено вкрай низькими виходами цільових сполук, що пов’язано зі значними проблемами при їх виділенні з реакційної суміші. Структуру синтезованих сполук було визначено за допомогою комплексу сучасних фізико-хімічних методів (1H, 13C NMR, LC–MS-спектрами). Синтезовані сполуки були випробувані на антимікробну та протигрибкову дію з використанням стандартних тест культур: Staphylococcus aureus ATCC 25923, Escherichia coli ATCC 25922, Pseudomonas aeruginosa ATCC 27853 та Candida albicans ATCC 885-653. Показано, що сполуки 3.3-3.6, 4.3-4.6, 4.7, 4.8, 4.13-4.16 проявляють виражену активність по відношенню до St. aureus (MIC 12,5-25 µg/ml), а сполуки 4.13, 4.14 також по відношенню до C. albicans (MIC 12,5 µg/ml). В рамках статті обговорено взаємозв’язок «структура-біологічна дія».