Search

Your search keyword '"Kamyshnyi O"' showing total 75 results
Start Over Author "Kamyshnyi O"
75 results on '"Kamyshnyi O"'

1. The molecular fundamentals of neurorehabilitation and their modulation by thyroid hormones.

Author

Kamyshna, I., Pavlovych, L., Pankiv, V., Khodorovska, A., Bilous, O., and Kamyshnyi, O.

Abstract

Neurological disorders affect a large population, often leading to different levels of disability and resulting in a decreased quality of life. Neurorehabilitation is the process of restoring the functions of the nervous system after injuries, diseases, or other impairments. The molecular basis of neurorehabilitation includes various aspects such as changes in gene expression, regulation of synaptic connections, nerve cell growth, and repair, among others. Typical objectives in rehabilitating the patient with neurologic disease are to minimize pain, reestablish normal neural pathways, prevent secondary complications, and ultimately improve quality of life. It is also essential not to worsen neurologic function or pain in patients with spinal instability. A decreased free triiodothyronine and thyroid stimulating hormone levels upon admission may predict an unfavorable outcome at the end of early rehabilitative treatment. Thus, thyroid hormone levels are not only important during acute treatment but also in prolonged critical illness. Thyroid hormones, specifically thyroxine and triiodothyronine, can influence these molecular processes through their receptors in nervous tissue. Thyroid hormones are essential for the normal functioning of the nervous system, including neurogenesis (the formation of new neurons) and synaptic plasticity (changes in the strength and structure of connections between neurons). Research has shown that thyroid hormones can affect the expression of genes related to the growth and survival of neurons, as well as synaptic plasticity processes, which may be relevant for rehabilitation after nervous system injuries. A deficiency of thyroid hormones such as in hypothyroidism can lead to disturbances in the development and functioning of the nervous system, which, in turn, can complicate the neurorehabilitation process. Thus, understanding the molecular basis of neurorehabilitation and the influence of thyroid hormones can help improve approaches to the rehabilitation of patients with various nervous system impairments. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Published
2024
Full Text
View/download PDF

2. Характеристика поліморфізму гена інтерлейкіну-4 (С-589Т, rs2243250) у дітей із бронхіальною астмою, алергічним ринітом і з ортодонтичною патологією, яка ізольована чи коморбідна з алергічним ринітом

Author

Shumna, Т. Ye., Fedosieieva, O. S., Zinchenko, Т. P., Nedelska, S. M., Voznyi, O.V., Kamyshnyi, O. M., and ZSMU, № 0118U004254 (2018–2022).

Subjects
gentic polymorphism, interleukin-4, bronchial asthma, allergic rhinitis, orthodontic pathology, children, генетичний поліморфізм, інтерлейкін-4, бронхіальна астма, алергічнй риніт, ортодонтична патологія, діти, генетический полиморфизм, интерлейкин-4, бронхиальная астма, аллергический ринит, ортодонтическая патология, дети
Abstract

Purpose. To determine the frequency of interleukin-4 (IL-4) (C-589T, rs2243250) single nucleotide polymorphism in children with bronchial asthma (BA) and allergic rhinitis (AR) and with isolated or allergic rhinitis-induced comorbid malocclusion.Materials and methods. Single nucleotide polymorphism of the IL-4 (C-589T, rs2243250) gene was analyzed in 170 children aged between 6 and 17 years, 11 months, 29 days. Group I included 89 children with BA; Group II consisted of 31 children with AR; Group III was composed of 27 children with AR and distal occlusion (DO); Group ІV comprised 23 children with malocclusion. Genotyping was performed using a commercial “SNP-express RT” kit by real-time polymerase chain reaction method (Applied Biosystems, USA) via TagMan®SNP Genotyping Assay on an amplifier CFX96TM Real-Time PCR Detection System (Bio-Rad Laboratories, Inc.,USA). DNA was isolated using a commercial DNA-express kit (“LLC Research and Production Company LITEKH”). The general, recessive and dominant models of inheritance and the odds ratios with a 95 % confidence interval were used for the analysis. The results analysis was conducted using the Statistica 6.0RU licensed software package.Results. IL-4 (C-589T, rs2243250) gene polymorphism in children with allergy and malocclusion living in Zaporizhzhia was analyzed for the first time. The frequency of C/C – C/T – T/T genotypes registration was 69.66 % – 22.47 % – 7.87 % of cases in children with BA; 58.06 % – 38.71 % – 3.23 % in children with AR; 62.96 % – 29.63 % – 7.40 % in AR with DO. On the contrary, in children with malocclusion, the C/C (34.78 %) and T/T (4.35 %) genotypes were registered less frequently and the C/T genotype (60.87 %) was recorded more often as a genetic feature of the DO phenotype.Conclusions. The C/C genotype of IL-4 (C-589T, rs2243250) gene was associated with bronchial asthma (OR = 4.31; 95 % CI = 1.63–11.36; P = 0.002) and allergic rhinitis (OR = 4.32 (95% CI = 1.04–7.81; P = 0.04), in comparison with the fact that the C/T + T/T genotype indicated a predisposition to malocclusion development., Цель работы – определить частоту однонуклеотидного полиморфизма гена интерлейкина-4 (IL-4) (С-589Т, rs2243250) у детей с бронхиальной астмой (БА), аллергическим ринитом (АР) и с ортодонтической патологией, изолированной или сформированной на фоне аллергического ринита.Материалы и методы. Исследование полиморфизма гена IL-4 (С-589Т, rs2243250) проведено у 170 детей в возрасте от 6 до 17 лет, 11 месяцев, 29 дней. В І группу наблюдения включены 89 детей с БА; во ІІ группу – 31 ребенок с АР; в ІІІ группу – 27 детей с АР и дистальным прикусом; в ІV группу – 23 ребенка с ортодонтической патологией. Генотипирование выполнили методом полимеразной цепной реакции «SNP-экспресс-РВ» с использованием наборов реагентов ООО НПФ «Литех», TagMan®SNP Genotyping Assay на амплификаторе CFX96TMReal-Time PCR Detection Systems («Bio-Rad Laboratories, Inc.», USA). Для анализа использовали общую, рецессивную и доминантную модели наследования и показатели «отношения шансов» с 95 % доверительным интервалом. Анализ результатов проведен при помощи лицензионного пакета программы Statistica 6.0 RU.Результаты. Впервые у детей г. Запорожья с аллергической и ортодонтической патологией исследован полиморфизм гена IL-4 (С-589Т, rs2243250). Частота регистрации генотипов С/С – С/Т – Т/Т составила у детей с БА 69,66 % – 22,47 % – 7,87 %; с АР – 58,06 % – 38,71 % – 3,23 %; АР с дистальным прикусом – 62,96 % – 29,63 % – 7,4 % случаев. У детей с ортодонтической патологией реже регистрировали генотипы С/С (34,78 %) и Т/Т (4,35 %), чаще – генотип С/Т (60,87 %) как генетическую особенность фенотипа дистального прикуса.Выводы. Генотип С/С гена интерлейкина-4 (С-589Т, rs2243250) ассоциировался с бронхиальной астмой (OR = 4,31; 95 % CI = 1,63–11,36; р = 0,002) и аллергическим ринитом (OR = 4,32 (95 % CI = 1,04–7,81; р = 0,04), а генотип С/Т + Т/Т свидетельствовал о предрасположенности к развитию ортодонтической патологии., Мета роботи – визначити частоту однонуклеотидного поліморфізму гена інтерлейкіну-4 (IL-4) (С-589Т, rs2243250) у дітей із бронхіальною астмою (БА), алергічним ринітом (АР) та з ортодонтичною патологією, що ізольована чи сформована на тлі алергічного риніту.Матеріали та методи. Дослідження поліморфізму гена IL-4 (С-589Т, rs2243250) виконали у 170 дітей віком від 6 до 17 років, 11 місяців, 29 днів. У І групу спостереження увійшли 89 дітей із БА; у ІІ групу – 31 дитина з АР; у ІІІ групу – 27 дітей з АР і дистальним прикусом; у ІV групу – 23 дитини з ортодонтичною патологією. Генотипування здійснили методом полимеразної ланцюгової реакції «SNP-експрес-РВ», використовуючи набори реагентів ООО НПФ «Литех», TagMan®SNP Genotyping Assay на ампліфікаторі CFX96TMReal-Time PCR Detection Systems («Bio-Rad Laboratories, Inc.», USA). Для аналізу використовували загальну, рецесивну та домінантну моделі успадкування та показники «відношення шансів» з 95 % довірчим інтервалом. Результати опрацювали за допомогою ліцензійного пакета програми Statistica 6.0 RU.Результати. Уперше в дітей із м. Запоріжжя з алергічною та ортодонтичною патологією дослідили поліморфізм гена IL-4 (С-589Т, rs2243250). Частота реєстрації генотипів С/С – С/Т – Т/Т становила в дітей із БА 69,66 % – 22,47 % – 7,87 %; з АР – 58,06 % – 38,71 % – 3,23 %; АР із дистальним прикусом – 62,96 % – 29,63 % – 7,40 % випадків. У дітей з ортодонтичною патологією рідше реєстрували генотипи С/С (34,78 %) та Т/Т (4,35 %), частіше – генотип С/Т (60,87 %) як генетичну особливість фенотипу дистального прикусу.Висновки. Генотип С/С гена IL-4 (С-589Т, rs2243250) асоціювався з бронхіальною астмою (OR = 4,31; 95 % CI = 1,63–11.36; р = 0,002) та алергічним ринітом (OR = 4,32; 95 % CI = 1,04–7,81; р = 0,04), а генотипи С/Т + Т/Т свідчили про схильність до розвитку ортодонтичної патології.

Published
2019

3. Linkage of blood pressure, obesity and diabetes mellitus with angiotensinogen gene (AGT 704T>C/rs699) polymorphism in hypertensive patients

Author

Repchuk, Y., primary, Sydorchuk, L. P., additional, Sydorchuk, A. R., additional, Fedonyuk, L. Y., additional, Kamyshnyi, O., additional, Korovenkova, O., additional, Plehutsa, I. M., additional, Dzhuryak, V. S., additional, Myshkovskii, Y. M., additional, Iftoda, O. M., additional, and Sydorchuk, R. I., additional

Published
2021
Full Text
View/download PDF

4. Association between metabolic-associated fatty liver disease and Covid-19 severity: A genetic analysis.

Author

Buchynskyi, M. V. and Kamyshnyi, O. M.

Subjects
*FATTY liver, *COVID-19, *ALLELES, *ANGIOTENSIN converting enzyme, *POLYMORPHISM (Zoology), *SINGLE nucleotide polymorphisms
Abstract

Background. This study aimed to link specific single nucleotide polymorphisms (SNPs) in the IFNAR2 rs2236757, ACE2 rs2074192, OAS1 rs10774671 and OAS3 rs10735079 genes to COVID-19 severity in MAFLD (metabolic-associated fatty liver disease) patients. These genes influence interferon, antiviral responses, and viral entry. Methods. A single-center prospective cohort study included COVID-19 patients with/without MAFLD and a control group. The data on demographics, medical history, clinical features, lab results, and genetic analysis were collected. Genetic analysis was conducted to determine the potential associations between specific gene variations and COVID-19 severity. Results. Unlike the previous findings on the IFNAR2 rs2236757, we found no link to COVID-19 severity. The rs2236757 A allele was associated with significantly higher creatinine levels upon hospital admission (88.5 mmol/L vs. 50 mmol/L, p = 0.021) compared to individuals without the A allele. In contrast, the rs2236757 G allele demonstrated a negative correlation with neutrophil levels in the discharged patients (r = –0.30, p = 0.012). No association was found between the rs2236757 polymorphism and MAFLD. Our study on Ukrainian population’s genotype and allele distribution for OAS1 rs10774671 and OAS3 rs10735079 were similar to those in the European reference population. These SNPs were not associated with COVID-19 severity. However, the OAS3 rs10735079 G allele was associated with significantly higher monocyte levels (r = 0.23, p = 0.048), hematocrit (r = 0.27, p = 0.023), and total protein levels (r = 0.29, p = 0.015) compared to the non-G allele. Furthermore, the homozygous GG genotype demonstrated a similar positive correlation with hematocrit (r = 0.28, p = 0.019) and total protein levels (r = 0.26, p = 0.025). While the OAS1 rs10774671 G allele howed a trend towards association with COVID-19 severity (p=0.052), it was not statistically significant. Neither SNP was linked to MAFLD. Our study on the population’s ACE2 rs2074192 genotype and allele distribution differed from the European reference. This SNP was not associated with COVID-19 severity or MAFLD. However, the ACE2 rs2074192 C allele carriers exhibited significantly lower band neutrophil levels compared to non-carriers (3 mmol/L vs 9 mmol/L, IQR: 2–7 mmol/L vs. IQR: 6–13.5, p = 0.046). Conversely, the individuals with the C allele presented with higher total bilirubin levels compared to those without the C allele (12.4 mmol/L vs. 21.9 mmol/L, IQR: 10.8–14.9 mmol/L vs. IQR: 20.5–107 mmol/L; p = 0.004). Conclusions. This study did not find an association between the genetic parameters investigated and severity of COVID-19 disease in patients with MAFLD. Our findings emphasize the need for further research considering population differences and additional genetic and environmental variables. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Published
2024
Full Text
View/download PDF

10. Аналіз поліморфізму гена COL1A1_1 (rs1107946) як фактора ризику народження дітей з малою масою тіла

Author

Shumna, T. Yе., Levchuk, T. O., and Kamyshnyi, O. M.

Subjects
аллельные гены, генотипы, коллаген, низкий вес, дети, allelic genes, genotyp, collagen, thinness, babies, алельні гени, генотипи, колаген, низька вага, діти
Abstract

Objective. Identification of the CA genotype of the (rs1107946) polymorphism of COL1A1_1 gene and the pattern of allele distribution in low birth weight babies.Materials and methods. A total of 168 babies were examined. The babies were divided into 3 groups depending on the birth weight: the 1st group comprised of 52 babies (birth weight was 1500–1999 g), the 2nd group – 76 babies (birth weight was 2000–2499 g) and the 3rd group – 40 babies (birth weight was more than 2500 g, that is they had normal birth weight). Polymerase chain reaction genotyping method was used.Results. It was found that the frequency of the C allele detection was equal to 39.60 %, the A allele – 60.42 %, chi-square (df = 1) 29.17, P < 0.05. At the same time, the homozygous AA genotype was observed significantly more often and amounted to 52.98 % versus 32.14 % of the CC genotype cases. The heterozygous CA genotype was detected only in 14.9 % of children, significantly less than homozygous genotypes CC (df = 1) 13.92, P < 0.05 and AA (df = 1) 54.38, P, Цель работы – определение генотипов полиморфизма С/А гена коллагена COL1A1_1 (rs1107946) и закономерность распределения аллельных генов у детей с малой массой тела при рождении.Материалы и методы. Обследовали 168 детей. Пациентов поделили на 3 группы в зависимости от веса при рождении: І группа – 52 детей с весом при рождении 1500–1999 г, ІІ группа – 76 детей с весом при рождении 2000–2499 г, ІІІ группа – 40 детей с весом при рождении2500 г и более (с нормальной массой тела). Генотипирование проводили методом полимеразной цепной реакции.Результаты. Частота определения аллеля С составила 39,6 %, аллеля А – 60,42 %, Chi-square (df = 1) 29,17, p < 0,05. При этом гомозиготный генотип АА устанавливали достоверно чаще – 52,98 % против 32,14 % случав генотипа СС. Гетерозиготный генотип СА определяли только у 14,9 % детей, достоверно реже, чем гомозиготные генотипы СС (df = 1) 13,92, p < 0,05, АА (df = 1) 54,38, p < 0,05. Генотип АА полиморфизма гена коллагена COL1A1_1 (rs1107946) отмечен среди детей І та ІІ группы в 61,53 % и 52,63 %, СС – 23,08 % и 31,58 %, СА – 15,38 % и 15,79 % случав соответственно. Почти у половины детей ІІІ группы (47,5 %) установлен генотип полиморфизма СС, генотип АА – у 35,0 %, генотип СА – только у 17,5 % обследованных.Выводы. Молекулярно-генетическое определение полиморфизма С/А гена коллагена COL1A1_1 (rs1107946) показало, что частота определения аллеля А была среди обследованных детей достоверно выше, чем аллеля С. Соответственно, гомозиготный генотип АА устанавливали достоверно чаще, чем генотип СС. Результаты исследования свидетельствуют о прогностическом значении аллельного гена А в развитии риска рождения детей с малой массой тела, то есть более низкий вес тела (1500–1999 г) имели дети с гомозиготным генотипом АА., Мета роботи – визначення генотипів поліморфізму С/А гена колагену COL1A1_1 (rs1107946) і закономірність розподілу алельних генів у дітей із малою масою тіла при народженні.Матеріали та методи. Обстежили 168 дітей. Пацієнтів поділили на 3 групи залежно від ваги при народженні: І група – 52 дітей (вага при народженні становила 1500–1999 г), ІІ – 76 дітей (вага при народженні – 2000–2499 г), ІІІ – 40 дітей (вага при народженні – понад2500 г, тобто нормальна маса тіла). Генотипування здійснили методом полімеразної ланцюгової реакції.Результати. Частота виявлення алеля С становила 39,60 %, алеля А – 60,42 %, chi-square (df = 1) 29,17, p < 0,05. Гомозиготний генотип АА виявляли вірогідно частіше – 52,98 % проти 32,14 % випадків генотипу СС. Гетерозиготний генотип СА визначили тільки у 14,9 % дітей, вірогідно рідше, ніж гомозиготні генотипи СС (df = 1) 13,92, p < 0,05, АА (df = 1) 54,38, p < 0,05. Генотип АА поліморфізму гена колагену COL1A1_1 (rs1107946) виявили в дітей І та ІІ груп у 61,53 % та 52,63 %, СС – 23,08 % та 31,58 %, СА – 15,38 % та 15,79 % випадків відповідно. Майже в половини дітей із ІІІ групи (47,5 %) встановили генотип СС поліморфізму, генотип АА – тільки у 35,0 %, СА – 17,5 %.Виcновки. Молекулярно-генетичне дослідження визначення поліморфізму С/А гена колагену COL1A1_1 (rs1107946) показало, що частота виявлення алеля А була серед обстежених дітей вірогідно вища, ніж алеля С. Відповідно, гомозиготний генотип АА виявляли вірогідно частіше, ніж генотип СС. Результати дослідження свідчать про прогностичне значення алельного гена А в розвитку ризику народження дітей із малою масою тіла, тобто меншу масу тіла (1500–1999 г) мали діти з гомозиготним генотипом АА.

Published
2019

11. Асоціація однонуклеотидного поліморфізму імунорегуляторних генів із передчасним розривом плодових оболонок при недоношеній вагітності

Author

Liubomyrska, K. S., Kamyshnyi, O. M., and Krut, Yu. Ya.

Subjects
передчасні пологи, передчасний розрив плодових оболонок, однонуклеотидний поліморфізм генів, преждевременные роды, преждевременный разрыв плодных оболочек, однонуклеотидный полиморфизм генов, preterm labour, preterm premature rupture of membranes, single nucleotide polymorphism
Abstract

Aim. Investigation of the association between SNP genes of IL4 (rs2243250), IL10 (rs1800896 and rs1800872) and RLN2 (rs4742076 and rs3758239) and preterm premature rupture of membranes in 26–34 weeks of gestation in Zaporizhzhia population.Materials and methods. We have investigated markers of cytokines genes in 50 women with PPROM in 26–34 weeks of gestation period and 50 pregnant women with physiological pregnancy and term labour without complications. The genotyping using TaqMan tests was done on amplifier CFX96™ Real-Time PCR Detection Systems (Bio-Rad Laboratories, Inc., USA. The combined effect of the studied locus of the analyzed genes on the appearance of PPROM, PTL in the population was initiated using the Multifactory Dimensionality Reduction (MDR) method (software MDR ver. 3.0.2).Results. The distribution of the rs2243250 gene polymorphism alleles of the IL4 gene of the main study group – TT homozygotes were determined in 4 % cases, CT heterozygotes were found in 22 %, CC homozygotes – in 74 % cases. We have got statistically significant differences of rs4742076 polymorphisms (TT, CT, and CC) of the RLN2 gene in the study groups. We also detected statistically significant differences in all the alleles of rs3758239 polymorphism (AA, GG and AG) of the gene RLN2 – χ2 = 23.86, OR(AA) = 12.57; 95 % CI: 3.68–42.98; OR(GG)= 0.08; 95 % CI: 0.02–0.27; and OR(AG)= 0.11; 95 % CI: 0.03–0.42, respectively, P < 0.05, indicating the reliability of the received prognostic markers. The nature of interlocal interaction between the genes is at the level of “independent effects” of influence (IL4-IL10 rs1800896 = -23.08 %, IL10 rs1800896 – IL10 rs1800872 = -19.94 %, IL10 rs1800872-IL-4 = -19.34 %). The percentage of entropy of the investigated polymorphism of each gene for the case-control status was 14.15 % for the IL4 gene, 23.08 % for the IL10 rs1800896 gene and 9.34 % for the IL10 rs1800872 gene.Conclusions. Combination of IL4 rs2243250, IL10 rs1800896 and rs1800872 supports the role for functional polymorphisms in immunoregulatory genes in the development of PPROM and PTL. Reliable clinical association of rs4742076 and rs3758239 gene RLN2 was established with the PPROM in 26–34 weeks’ gestation in Zaporizhzhia population., Цель работы – определить ассоциацию однонуклеотидного полиморфизма генов IL4(rs2243250), IL10 (rs1800896 и rs1800872), RLN2 (rs4742076 и rs3758239) с преждевременным разрывом плодных оболочек (ПРПО) в 26–34 недели гестации в популяции Запорожского региона.Материалы и методы. Исследовали маркеры генов цитокинов у 50 женщин с ПРПО в сроке гестации 26–34 недели и 50 беременных с физиологическим течением беременности и срочными родами без осложнений. Генотипирование с помощью TaqMan проб проведено на амплификаторе CFX96™ Real-Time PCR Detection Systems («Bio-Rad Laboratories, Inc.», США). Для моделирования и анализа межгенного взаимодействия использовали метод многофакторного уменьшения размеренности (MDR – Multifactory Dimensionality Reduction – program version 3.0.2).Результаты. По результатам генотипирования полиморфизма rs1800896 гена IL10 гомозиготы ТТ установлены в 74 % случаев основной группы исследования, гетерозиготы ТС – у 4 %, гомозиготы СС – в 22 % случаев. Распределение аллелей полиморфизма rs2243250 гена IL4 основной группы исследования: гомозиготы ТТ определены в 4 % случаев, гетерозиготы СT – в 22 %, гомозиготы СС – в 74 %. Установлены статистически значимые различия по каждой аллели полиморфизма rs4742076 (TT, CT и CC) гена RLN2 между группами исследования. Получены статистически достоверные данные в сравнении основной и группы контроля, в том числе по всем аллелям полиморфизма rs3758239 (AA, GG и AG) гена RLN2 – χ2 = 23,86, OR(AA) = 12,57; 95 % CI: 3,68–42,98; OR(GG) = 0,08; 95 % CI: 0,02–0,27; OR(AG) = 0,11; 95 % CI: 0,03–0,42 соответственно p < 0,05. Характер межлокусного взаимодействия между генами на уровне «независимые эффекты» влияния – IL4-IL10 rs1800896 = -23,08 %, IL10 rs1800896 – IL10 rs1800872 = -19,94 %, IL10 rs1800872-IL-4 = -19,34%. Доля энтропии исследуемого полиморфизма каждого гена статуса «случай – контроль» составила 14,15 % для IL4, 23,08 % – для IL10 rs1800896 гена, 9,34 % – для IL10 rs1800872 гена.Выводы. Комбинация IL4 rs2243250, IL10 rs1800896 и rs1800872 подтверждает роль полиморфизма иммунорегуляторных генов в развитии ПРПО и преждевременных родов. Установлена достоверная клиническая ассоциация rs4742076 и rs3758239 гена RLN2 с возникновением ПРПО в сроке гестации 26–34 недели в популяции Запорожской области., Мета роботи – дослідити асоціацію однонуклеотидного поліморфізму генів IL4(rs2243250), IL10 (rs1800896 та rs1800872), RLN2 (rs4742076 та rs3758239) із передчасним розривом плодових оболонок (ПРПО) у 26–34 тижні гестації в популяції Запорізького регіону.Матеріали та методи. Здійснили дослідження маркерів генів цитокінів у 50 жінок з ПРПО в терміні гестації 26–34 тижні та 50 вагітних із фізіологічним перебігом вагітності та терміновими пологами без ускладнень. Генотипування за допомогою TaqMan проб виконали на ампліфікаторі CFX96™ Real-Time PCR Detection Systems («Bio-Rad Laboratories, Inc.», США). Для моделювання та аналізу міжгенних взаємодій використали метод багатофакторного зменшення розмірності (MDR – Multifactory Dimensionality Reduction – program version 3.0.2).Результати. За результатами генотипування поліморфізму rs1800896 гена IL10 гомозиготи ТТ виявлені у 74 % випадків основної групи дослідження, гетерозиготи ТС – у 4 %, гомозиготи СС – у 22 % випадків. Розподіл алелей поліморфізму rs2243250 гена IL4 основної групи дослідження: гомозиготи ТТ визначені у 4 % випадків, гетерозиготи СT – у 22 %, гомозиготи СС – у 74 %. Виявили статистично значущі відмінності за кожною з алелей поліморфізму rs4742076 (TT, CT та CC) гена RLN2 між основною групою дослідження та групою контролю. Отримали статистично вірогідні дані, порівнюючи основну та групу контролю, зокрема за всіма алелями поліморфізму rs3758239 (AA, GG та AG) гена RLN2 – χ2 = 23,86, OR(AA) = 12,57; 95 % CI: 3,68–42,98; OR(GG) = 0,08; 95 % CI: 0,02–0,27; OR(AG) = 0,11; 95 % CI: 0,03–0,42 відповідно, p < 0,05. Характер міжлокусної взаємодії між генами – на рівні «незалежні ефекти» впливу (IL4-IL10 rs1800896 = -23,08 %, IL10 rs1800896 – IL10 rs1800872 = -19,94 %, IL10 rs1800872-IL-4 = -19,34 %). Частка ентропії досліджуваного поліморфізму кожного гена щодо статусу «випадок – контроль» становила 14,15 % для IL4, 23,08 % – для IL10 rs1800896 гена, 9,34 % – для IL10 rs1800872 гена.Висновки. Комбінація IL4 rs2243250, IL10 rs1800896 та rs1800872 підтверджує роль поліморфізму імунорегуляторних генів у розвитку ПРПО та передчасних пологів. У популяції Запорізького регіону наявна вірогідна клінічна асоціація rs4742076 та rs3758239 гена RLN2 та ПРПО в терміні гестації 26–34 тижні.

Published
2018

15. Association between single nucleotide polymorphism of immunoregulatory genes and preterm premature rupture of membranes in preterm labour

Author

Liubomyrska, K. S.; Zaporizhzhia State Medical University, Ukraine, Kamyshnyi, O. M.; Zaporizhzhia State Medical University, Ukraine, Krut, Yu. Ya.; Zaporizhzhia State Medical University, Ukraine, Liubomyrska, K. S.; Zaporizhzhia State Medical University, Ukraine, Kamyshnyi, O. M.; Zaporizhzhia State Medical University, Ukraine, and Krut, Yu. Ya.; Zaporizhzhia State Medical University, Ukraine

Abstract

Aim. Investigation of the association between SNP genes of IL4 (rs2243250), IL10 (rs1800896 and rs1800872) and RLN2 (rs4742076 and rs3758239) and preterm premature rupture of membranes in 26–34 weeks of gestation in Zaporizhzhia population.Materials and methods. We have investigated markers of cytokines genes in 50 women with PPROM in 26–34 weeks of gestation period and 50 pregnant women with physiological pregnancy and term labour without complications. The genotyping using TaqMan tests was done on amplifier CFX96™ Real-Time PCR Detection Systems (Bio-Rad Laboratories, Inc., USA. The combined effect of the studied locus of the analyzed genes on the appearance of PPROM, PTL in the population was initiated using the Multifactory Dimensionality Reduction (MDR) method (software MDR ver. 3.0.2).Results. The distribution of the rs2243250 gene polymorphism alleles of the IL4 gene of the main study group – TT homozygotes were determined in 4 % cases, CT heterozygotes were found in 22 %, CC homozygotes – in 74 % cases. We have got statistically significant differences of rs4742076 polymorphisms (TT, CT, and CC) of the RLN2 gene in the study groups. We also detected statistically significant differences in all the alleles of rs3758239 polymorphism (AA, GG and AG) of the gene RLN2 – χ2 = 23.86, OR(AA) = 12.57; 95 % CI: 3.68–42.98; OR(GG)= 0.08; 95 % CI: 0.02–0.27; and OR(AG)= 0.11; 95 % CI: 0.03–0.42, respectively, P < 0.05, indicating the reliability of the received prognostic markers. The nature of interlocal interaction between the genes is at the level of “independent effects” of influence (IL4-IL10 rs1800896 = -23.08 %, IL10 rs1800896 – IL10 rs1800872 = -19.94 %, IL10 rs1800872-IL-4 = -19.34 %). The percentage of entropy of the investigated polymorphism of each gene for the case-control status was 14.15 % for the IL4 gene, 23.08 % for the IL10 rs1800896 gene and 9.34 % for the IL10 rs1800872 gene.Conclusions. Combination of IL4 rs2243250, IL10 rs1800896 and rs1800872, Цель работы – определить ассоциацию однонуклеотидного полиморфизма генов IL4(rs2243250), IL10 (rs1800896 и rs1800872), RLN2 (rs4742076 и rs3758239) с преждевременным разрывом плодных оболочек (ПРПО) в 26–34 недели гестации в популяции Запорожского региона.Материалы и методы. Исследовали маркеры генов цитокинов у 50 женщин с ПРПО в сроке гестации 26–34 недели и 50 беременных с физиологическим течением беременности и срочными родами без осложнений. Генотипирование с помощью TaqMan проб проведено на амплификаторе CFX96™ Real-Time PCR Detection Systems («Bio-Rad Laboratories, Inc.», США). Для моделирования и анализа межгенного взаимодействия использовали метод многофакторного уменьшения размеренности (MDR – Multifactory Dimensionality Reduction – program version 3.0.2).Результаты. По результатам генотипирования полиморфизма rs1800896 гена IL10 гомозиготы ТТ установлены в 74 % случаев основной группы исследования, гетерозиготы ТС – у 4 %, гомозиготы СС – в 22 % случаев. Распределение аллелей полиморфизма rs2243250 гена IL4 основной группы исследования: гомозиготы ТТ определены в 4 % случаев, гетерозиготы СT – в 22 %, гомозиготы СС – в 74 %. Установлены статистически значимые различия по каждой аллели полиморфизма rs4742076 (TT, CT и CC) гена RLN2 между группами исследования. Получены статистически достоверные данные в сравнении основной и группы контроля, в том числе по всем аллелям полиморфизма rs3758239 (AA, GG и AG) гена RLN2 – χ2 = 23,86, OR(AA) = 12,57; 95 % CI: 3,68–42,98; OR(GG) = 0,08; 95 % CI: 0,02–0,27; OR(AG) = 0,11; 95 % CI: 0,03–0,42 соответственно p < 0,05. Характер межлокусного взаимодействия между генами на уровне «независимые эффекты» влияния – IL4-IL10 rs1800896 = -23,08 %, IL10 rs1800896 – IL10 rs1800872 = -19,94 %, IL10 rs1800872-IL-4 = -19,34%. Доля энтропии исследуемого полиморфизма каждого гена статуса «случай – контроль» составила 14,15 % для IL4, 23,08 % – для IL10 rs1800896 гена, 9,34 % – для IL10 rs1800872 гена.Выводы. Комбинация IL4 rs22432, Мета роботи – дослідити асоціацію однонуклеотидного поліморфізму генів IL4(rs2243250), IL10 (rs1800896 та rs1800872), RLN2 (rs4742076 та rs3758239) із передчасним розривом плодових оболонок (ПРПО) у 26–34 тижні гестації в популяції Запорізького регіону.Матеріали та методи. Здійснили дослідження маркерів генів цитокінів у 50 жінок з ПРПО в терміні гестації 26–34 тижні та 50 вагітних із фізіологічним перебігом вагітності та терміновими пологами без ускладнень. Генотипування за допомогою TaqMan проб виконали на ампліфікаторі CFX96™ Real-Time PCR Detection Systems («Bio-Rad Laboratories, Inc.», США). Для моделювання та аналізу міжгенних взаємодій використали метод багатофакторного зменшення розмірності (MDR – Multifactory Dimensionality Reduction – program version 3.0.2).Результати. За результатами генотипування поліморфізму rs1800896 гена IL10 гомозиготи ТТ виявлені у 74 % випадків основної групи дослідження, гетерозиготи ТС – у 4 %, гомозиготи СС – у 22 % випадків. Розподіл алелей поліморфізму rs2243250 гена IL4 основної групи дослідження: гомозиготи ТТ визначені у 4 % випадків, гетерозиготи СT – у 22 %, гомозиготи СС – у 74 %. Виявили статистично значущі відмінності за кожною з алелей поліморфізму rs4742076 (TT, CT та CC) гена RLN2 між основною групою дослідження та групою контролю. Отримали статистично вірогідні дані, порівнюючи основну та групу контролю, зокрема за всіма алелями поліморфізму rs3758239 (AA, GG та AG) гена RLN2 – χ2 = 23,86, OR(AA) = 12,57; 95 % CI: 3,68–42,98; OR(GG) = 0,08; 95 % CI: 0,02–0,27; OR(AG) = 0,11; 95 % CI: 0,03–0,42 відповідно, p < 0,05. Характер міжлокусної взаємодії між генами – на рівні «незалежні ефекти» впливу (IL4-IL10 rs1800896 = -23,08 %, IL10 rs1800896 – IL10 rs1800872 = -19,94 %, IL10 rs1800872-IL-4 = -19,34 %). Частка ентропії досліджуваного поліморфізму кожного гена щодо статусу «випадок – контроль» становила 14,15 % для IL4, 23,08 % – для IL10 rs1800896 гена, 9,34 % – для IL10 rs1800872 гена.Висновки. Комбінація IL4 rs224

Published
2018

16. Research of distribution pattern of allelic genes and genotypes of C/A polymorphism of COL1A1_1 collagen gene (RS1107946) in children with nasal obstruction of allergic genesis and orthodontic pathology

Author

Shumna, Т. Ye.; Zaporizhzhia State Medical University, Ukraine, Kamyshnyi, O. M.; Zaporizhzhia State Medical University, Ukraine, Zinchenko, Т. P.; Zaporizhzhia State Medical University, Ukraine, Shumna, Т. Ye.; Zaporizhzhia State Medical University, Ukraine, Kamyshnyi, O. M.; Zaporizhzhia State Medical University, Ukraine, and Zinchenko, Т. P.; Zaporizhzhia State Medical University, Ukraine

Abstract

Purpose. Determination of the genotypes of C/A polymorphism of COL1A1_1 collagen gene (rs1107946) and patterns of distribution of allelic genes in children with nasal obstruction and orthodontic pathology.Materials and methods. A molecular-genetic study for determination of C/A polymorphism of COL1A1_1 collagen gene (rs1107946) was performed in 99 children at the age of 6 to 17 years, for 11 months and 30 days inclusive; 30 children of which had nasal obstruction due to allergic rhinitis without abnormal distal occlusion (the first group); 23 children had just the distal occlusion (the second group); 26 children had allergic rhinitis and distal occlusion (the third group); 20 almost healthy children (the fourth group). Genotyping was performed by the polymerase chain reaction method (Applied Biosystems, USA) using the total DNA samples isolated from whole venous blood using a set of reagents SNP-Screen (Syntol manufacturer) on the CFX96TM Real-Time PCR Detection Systems amplifier (Bio-Rad Laboratories, Inc., USA). Non-parametric statistic methods of the licensed software package Statistica for Windows 6.1.RU, serial number AXXR712D833214SAN5 was used for processing the research results.Results. Molecular-genetic study of the distribution patterns of allelic genes and genotypes of the C/A polymorphism of the COL1A1_1 (rs1107946) collagen gene in the examined children showed that the frequency of occurrence of the C allele was significantly higher than the A allele (71.72 % and 28.28 %, respectively). In this case, the homozygous C/C genotype was registered most often (68.69 %), homozygous genotype A/A (25.25 %) was rarely registered and heterozygous C/A (6.06 %) was very rarely registered. In the observation groups, in children with allergic rhinitis, distal occlusion and a combination of allergic and orthodontic pathology, the genotypes had the following distribution: the C/C genotype – 76.67 %; 34.78 %; 73.00 %; A/A genotype – 20.00 %; 56.52 %; 17.39 %; A/C genotyp, Цель работы – определение генотипов полиморфизма С/А гена коллагена COL1A1_1 (rs1107946) и закономерностей распределения аллельных генов у детей с назальной обструкцией аллергического генеза и ортодонтической патологией.Материалы и методы. Молекулярно-генетическое исследование для определения полиморфизма С/А гена коллагена COL1A1_1 (rs1107946) проведено у 99 детей в возрастеот 6 до 17 лет, 11 месяцев, 30 дней включительно; из них 30 детей с назальной обструкцией аллергического генеза без аномального дистального прикуса (І группа); 23 ребенка только с дистальным прикусом (ІІ группа); 26 детей с аллергическим ринитом и дистальным прикусом (ІІІ группа); 20 практически здоровых детей (ІV, контрольная группа). Генотипирование проведено методом полимеразной цепной реакции согласно инструкции (Applied Biosystems, USA) с использованием образцов тотальной ДНК, выделенной из цельной венозной крови, с использованием набора реагентов «SNP-Скрин» (производитель «Syntol») на амплификаторе CFX96TM Real-Time PCR Detection Systems (Bio-Rad Laboratories, Inc., USA). Для статистического анализа результатов исследования использованы непараметрические методы статистики лицензионного пакета программ Statistica for Windows 6.1.RU, cерийный номер АХХR712D833214SAN5.Результаты. Молекулярно-генетическое исследование закономерностей распределения аллельных генов и генотипов полиморфизма С/А гена коллагена COL1A1_1 (rs1107946) у обследованных детей показало, что частота встречаемости аллеля С была достоверно выше, чем аллеля А (71,72 % и 28,28 %, соответственно). При этом наиболее часто регистрировали гомозиготный генотип С/С (68,69 %), реже был выявлен гомозиготный генотип А/А (25,25 %), очень редко – гетерозиготный С/А (6,06 %). В группах наблюдения у детей с аллергическим ринитом, дистальным прикусом и сочетанием аллергической и ортодонтической патологий генотипы имели следующее распределение: генотип С/С – 76,67 %; 34,78 %; 73,00 %; генотип А/А – 20,00 %; 56,52 %; 17,39 %; генотип А/С – 3, Мета роботи – визначення генотипів поліморфізму С/А гена колагену COL1A1_1 (rs1107946) і закономірностей розподілу алельних генів у дітей із назальною обструкцією алергічного генезу та ортодонтичною патологією.Матеріали та методи. Молекулярно-генетичне дослідження для визначення поліморфізму С/А гена колагену COL1A1_1 (rs1107946) здійснили у 99 дітей віком від 6 до 17 років, 11 місяців 30 днів включно; із них 30 дітей з назальною обструкцією внаслідок алергічного риніту без аномального дистального прикусу (І група); 23 дитини тільки з дистальним прикусом (ІІ група спостереження); 26 дітей з алергічним ринітом та дистальним прикусом (ІІІ група спостереження); 20 практично здорових дітей (ІV, контрольна група). Генотипування виконали методом полімеразної ланцюгової реакції згідно з інструкцією (Applied Biosystems, USA) з використанням зразків тотальної ДНК, котра виділена з цільної венозної крові, з використанням набору реагентів «SNP-Скрін» (виробник «Syntol») на ампліфікаторі CFX96TM Real-Time PCR Detection Systems (Bio-Rad Laboratories, Inc., USA). Для статистичного аналізу результатів дослідження використали непараметричні методи статистики ліцензійного пакета програм Statistica for Windows 6.1.RU, серійний номер АХХR712D833214SAN5.Результати. Молекулярно-генетичне дослідження закономірностей розподілу алельних генів і генотипів поліморфізму С/А гена колагену COL1A1_1 (rs1107946) в обстежених дітей показало, що частота виявлення алеля С була вірогідно частішою, ніж алеля А (71,72 % та 28,28 % відповідно). При цьому найбільш часто реєстрували гомозиготний генотип С/С (68,69 %), рідше – гомозиготний генотип А/А (25,25 %) і дуже рідко – гетерозиготний С/А (6,06 %). У групах спостереження у дітей з алергічним ринітом, дистальним прикусом і з поєднанням алергічної та ортодонтичної патологій генотипи мали такий розподіл: генотип С/С – 76,67 %; 34,78 %; 73,00 %; генотип А/А – 20,00 %; 56,52 %; 17,39 %; генотип А/С – 3,33 %; 8,70 %; 11,54 %. Аналіз частоти виявлення алеле

Published
2018

17. GHRL, LEP, LEPR genes polymorphism and their association with the metabolic syndrome in the Ukrainian population

Author

Prodan Andrii, Dzubanovsky Ihor, Kamyshnyi Oleksandr, Melnyk Natalia, Pidruchna Svitlana, and Voloshyn Stanislava

Subjects
metabolic syndrome, lepr, lep, ghrl gene polymorphism, adiponectin, resistin, ghrelin, leptin, Diseases of the endocrine glands. Clinical endocrinology, RC648-665
Abstract

Objective. Many conflicting results have been obtained in the study of leptin (LEP) and leptin receptor (LEPR) gene variants that are associated with the obesity and diabetes possibly due to differences in the study populations. The aim of this study was to evaluate changes in the metabolic hormones (leptin, ghrelin, adiponectin, resistin) levels in the blood of obese patients in relation to the GHRL (rs696217), LEP (rs7799039), LEPR (rs1137100, rs1137101, rs1805094) polymorphism in Ukrainian population.

Published
2023
Full Text
View/download PDF

18. Effect of the GHRL gene (rs696217) polymorphism on the metabolic disorders in patients with obesity in the Ukrainian population

Author

Prodan Andrii, Dzubanovsky Ihor, Kamyshnyi Oleksandr, Melnyk Natalia, Grytsenko Stepan, and Voloshyn Stanislava

Subjects
obesity, ghrl polymorphism, adiponectin, resistin, ghrelin, leptin, Diseases of the endocrine glands. Clinical endocrinology, RC648-665
Abstract

Objective. Over the past four decades, the prevalence of obesity has tripled and limited genetic studies with specific SNPs have been conducted, but no investigations using ghrelin and obestatin prepropeptide (GHRL) gene have been reported in the Ukrainians population. The aim of this study was to evaluate changes in the level of metabolic hormones in the blood of obese patients in relation to the GHRL (rs696217) polymorphism.

Published
2023
Full Text
View/download PDF

22. 2-([1,2,4]triazolo[1,5-c]quinazoline-2-yl-)alkyl-(alkaryl-,aryl-)-amines and their derivatives. Message 2. The synthesis of (3Н-quinazoline-4-ylidene)hydrazides N-protected aminoacids, using a variety of amine-protecting approaches. Physical-chemical prop

Author

Martynenko, Yu. V., primary, Kazunin, M. S., additional, Nosulenko, I. S., additional, Berest, G. G., additional, Kоvalenko, S. І., additional, Kamyshnyi, O. M., additional, and Polishchuk, N. M., additional

Published
2018
Full Text
View/download PDF

24. Synthesis, physical-chemical and biological properties of 7-benzyl-3-methyl-8-thioxanthine derivatives

Author

Ivanchenko, D. H.; Zaporizhzhia State Medical University, Ukraine, Romanenko, M. I.; Zaporizhzhia State Medical University, Ukraine, Kamyshnyi, O. M.; Zaporizhzhia State Medical University, Ukraine, Polishchuk, N. M.; Zaporizhzhia State Medical University, Ukraine, Aleksandrova, K. V.; Zaporizhzhia State Medical University, Ukraine, Ivanchenko, D. H.; Zaporizhzhia State Medical University, Ukraine, Romanenko, M. I.; Zaporizhzhia State Medical University, Ukraine, Kamyshnyi, O. M.; Zaporizhzhia State Medical University, Ukraine, Polishchuk, N. M.; Zaporizhzhia State Medical University, Ukraine, and Aleksandrova, K. V.; Zaporizhzhia State Medical University, Ukraine

Abstract

Introduction . Interest to the problem of creating new effective antimicrobial agents among xanthine derivatives does not decrease. Primarily, this is due to the increasing of microbial resistance to conventional antimicrobial agents and the emergence of their new strains. In recent years interest to the therapeutic use of antioxidants in the treatment of diseases associated with oxidative stress has increased.The aim of this work is to elaborate simple laboratory methods of 7-benzyl-3-methyl-8-thioxanthine derivatives synthesis, unspecified in scientific papers earlier, and to study their physical, chemical and biological properties.Materials and methods. The melting point has been determined with the help of an open capillary method with PTP-M device. Elemental analysis has been performed with the help of the instrument Elementar Vario L cube, NMR-spectra have been taken on a spectrometer Bruker SF-400 (operating frequency of 400 MHz, solvent DMSO, internal standard – TMS). Study of antimicrobial and antifungal activity of synthesized compounds has been performed by two-fold serial dilution method. Standard test strains have been used for the study: Escherichia coli ATCC 25922, Staphylococcus aureus ATCC 25923, Pseudomonas aeruginosa ATCC 27853, Candida albicans ATCC 885-653. Dimethylsulfoxide was used as the solvent of the compounds.Results. Under short-time heating up of the initial 7-benzyl-3-methyl-8-thioxanthine with alkyl, alkenyl, benzyl halides or heteroalkylchlorides in a water-propanol-2 mixture in the presence of an equimolar amount of sodium hydroxide leads to the formation of 8-S-substituted of 7-benzyl-3-methylxanthines. Structure of synthesized compounds was definitely proved by NMR-spectroscopy. We conducted primary screening research of antimicrobial activity of 7-benzyl-3-methyl-8-thioxanthine derivatives, which revealed moderate and weak activity in concentrations 50-100 mcg/ml. Most of the obtained compounds showed a pronounced antifungal effec, Интерес к проблеме создания новых эффективных противомикробных средств среди производных ксантина не уменьшается. Это связано, в первую очередь, с ростом резистентности микроорганизмов к традиционным противомикробным средствам и появлением их новых штаммов. В последние годы наблюдается повышенный интерес к терапевтическому использованию антиоксидантов в лечении заболеваний, связанных с окислительным стрессом.Цель работы – разработка простых лабораторных методик синтеза не описанных ранее производных 7-бензил-3-метил-8-тиоксантина и изучение их физико-химических и биологических свойств.Материалы и методы. Температуру плавления определяли открытым капиллярным способом с использованием прибора ПТП (М). Элементный анализ выполнили на приборе Elementar Vario L cube, ПМР-спектры сняты на спектрометре Bruker SF-400 (рабочая частота – 400 МГц, растворитель – ДМСО, внутренний стандарт – ТМС). Изучение антибактериальной и противогрибковой активности синтезированных веществ проводили по методу двукратных серийных разведений. Для исследования использовались стандартные тест-штаммы: Escherichia coli ATCC 25922, Staphylococcus aureus ATCC 25923, Pseudomonas aeruginosa ATCC 27853, Candida albicans ATCC 885–653. В качестве растворителя соединений использовали диметилсульфоксид. Для определения антиоксидантной активности синтезированных соединений использован метод со стабильным хромоген-радикалом DPPH.Результаты. Непродолжительное нагревание исходного 7-бензил-3-метил-8-тиоксантина с алкил-, алкенил-, бензилгалогенидами или гетерилалкилхлоридами в смеси вода-пропанол-2 в присутствии эквимолярного количества натрия гидроксида ведет к образованию 8-S-замещенных 7-бензил-3-метилксантина. Структура синтезированных соединений однозначно доказана методом ПМР-спектроскопии. Исследования противомикробного действия синтезированных соединений показали, что 8-тиопроизводные 7-бензил-3-метилксантина проявляют умеренную и слабую активность в концентрациях 50–100 мкг/мл. Большинство полученных с, Інтерес до проблеми створення нових ефективних протимікробних засобів серед похідних ксантину не зменшується. Це пов’язано, передусім, зі зростанням резистентності мікроорганізмів до традиційних протимікробних засобів і появою їхніх нових штамів. В останні роки спостерігається підвищений інтерес до терапевтичного використання антиоксидантів у лікуванні захворювань, що пов’язані з окислювальним стресом.Мета роботи – розробка простих лабораторних методик синтезу неописаних раніше похідних 7-бензил-3-метил-8-тіоксантину та вивчення їхніх фізико-хімічних і біологічних властивостей.Матеріали та методи. Температуру плавлення визначали відкритим капілярним способом на приладі ПТП (М). Елементний аналіз виконали на приладі Elementar Vario L cube, ПМР-спектри зняті на спектрометрі Bruker SF-400 (робоча частота – 400 МГц, розчинник – ДМСО, внутрішній стандарт – ТМС). Вивчення антибактеріальної та протигрибкової активності синтезованих речовин здійснили за методом дворазових серійних розведень. Для дослідження застосовано стандартні тест-штами: Escherichia coli ATCC 25922, Staphylococcus aureus ATCC 25923, Pseudomonas aeruginosa ATCC 27853, Candida albicans ATCC 885–653. Як розчинник сполук використовували диметилсульфоксид. Для визначення антиоксидантної активності синтезованих сполук використано метод зі стабільним хромоген-радикалом DPPH.Результати. Нетривале нагрівання вихідного 7-бензил-3-метил-8-тіоксантину з алкіл-, алкеніл-, бензилгалогенідами чи гетерилалкілхлоридами в суміші вода-пропанол-2 у присутності еквімолярної кількості натрій гідроксиду призводить до утворення 8-S-заміщених 7-бензил-3-метилксантину. Структура синтезованих сполук однозначно доведена методом ПМР-спектроскопії. Дослідження протимікробної дії синтезованих сполук показали, що 8-тіопохідні 7-бензил-3-метилксантину виявляють помірну та слабку активність у концентраціях 50–100 мкг/мл. Більшість сполук, що одержали, виявляє виразну протигрибкову дію. Встановлено, що синтезовані речовини виявляють слаб

Published
2017

25. The search of new biologically active compounds with antibacterial and antifungal activity among 1,2,4-triazole-3-thiol derivatives with the remnants of thiophene

Author

Salionov, V. O.; Zaporizhzhia State Medical University, Panasenko, O. I.; Zaporizhzhia State Medical University, Knysh, Ye. G.; Zaporizhzhia State Medical University, Kamyshnyi, O. M.; Zaporizhzhia State Medical University, Salionov, V. O.; Zaporizhzhia State Medical University, Panasenko, O. I.; Zaporizhzhia State Medical University, Knysh, Ye. G.; Zaporizhzhia State Medical University, and Kamyshnyi, O. M.; Zaporizhzhia State Medical University

Abstract

The resistance of microorganisms to antimicrobial and antifungal drugs is still an actual issue in the modern world. Therefore, one of the possible ways to solve this problem is the creation of new drugs. Derivatives of 1,2,4-triazole are interesting in this aspect. In addition a lot of information is published in the scientific literature on the prospects of further research but research data on antimicrobial and antifungal action of 4-R-5-(5-bromthiophen-2-yl)-1,2,4-triazole-3-thiols and 4-R-methylidenamino-5-(thiophen-2-yl)-1,2,4-triazole-3-thiols is missing.The aim of the work. The study of antibacterial and antifungal activity of new 4-R-5-(5-bromthiophen-2-yl)-1,2,4-triazole-3-thiols and 4-R-methylidenamino-5-(thiophen-2-yl)-1,2,4-triazole-3-thiols and establishing the "structure-action" dependence.Materials and methods. For the studied compounds we prepared series of two-fold serial dilutions in Mueller-Hinton broth in a volume of 1 ml using an initial concentration of substance 1 mg/ml. Then in each tube we added 0,1 ml of microbial suspension (106 microbial cells/ml). As a standard test strains we used: Staphylococcus aureus, Escherichia coli, Pseudomonas aeruginosa, Candida albicans. All test strains were obtained from the bacteriological laboratory of the State Institution "Zaporizhzhya Regional Laboratory Center for State Sanitary and Epidemiological Service of Ukraine." As a solvent of compounds we used dimethylsulfoxide (99,80%). Additionally a control culture media and solvent were held according to conventional methods. As comparison drugs we used Chlorhexidine-Zdorov'ya® (Ukraine) and Nistatin-Zdorov'ya® (Ukraine).Results. Analyzing the obtained data of antimicrobial and antifungal activity it was revealed that the compounds demonstrated selective antimicrobial action. Thus, 4-amino-5-(5-bromthiophen-2-yl)-1,2,4-triazole-3-thiol showed the highest antimicrobial effect against strains of Staphylococcus aureus exceeding Chlorhexidine and antifungal ef, Перед человечеством обостряется актуальная проблема − устойчивость микроорганизмов к противомикробным и противогрибковым препаратам. Поэтому одним из возможных вариантов решения этого вопроса является создание новых лекарственных средств. Научный интерес в данном аспекте представляют производные 1,2,4-триазола. В научной литературе опубликовано много информации о перспективности их дальнейших исследований, но данные по исследованию противомикробного и противогрибкового действия 4-R-5-(5-бромтиофен-2-ил)-1,2,4-триазол-3-тиолов и 4-R-метилиденамино-5-(тиофен-2-ил)-1,2,4-триазол-3-тиолов отсутствуют.Цель работы − изучение противомикробной и противогрибковой активности новых 4-R-5-(5-бромтиофен-2-ил)-1,2,4-триазол-3-тиолов и 4-R-метилиденамино-5-(тиофен-2-ил)-1,2,4-триазол-3-тиолов, а также установление некоторых закономерностей «строение – действие».Материалы и методы. Для исследуемых соединений готовили ряд двукратных серийных разведений в бульоне Мюллера–Хинтона в объёме 1 мл, используя начальную концентрацию вещества 1 мг/мл, после чего в каждую пробирку добавляли по 0,1 мл микробной взвеси (106 микробных клеток/мл). В качестве стандартных тест-штаммов были использованы: Staphylococcus aureus, Escherichia coli, Pseudomоnas aeruginosa, Candida albicans. Все тест-штаммы получены из бактериологической лаборатории ГУ «Запорожский областной лабораторный Центр государственной санитарно-эпидемиологической службы Украины». Растворителем соединений служил диметилсульфоксид (99,80 %). Дополнительно проводился контроль питательных сред и растворителя в соответствии с общепринятыми методиками. В качестве препаратов сравнения были использованы Хлоргексидин-Здоровье® (Украина) и Нистатин-Здоровье® (Украина).Результаты. При анализе полученных данных противомикробной и противогрибковой активности установлено, что исследуемые соединения избирательно проявляют противомикробное действие. Так, 4-амино-5-(5-бромтиофен-2-ил)-1,2,4-триазол-3-тиол проявляет наибольший противомикробный эффе, Перед людством загострюється актуальна проблема − стійкість мікроорганізмів до протимікробних і протигрибкових препаратів. Тому одним із можливих варіантів вирішення цього питання є створення нових лікарських засобів. Науковий інтерес в цьому аспекті представляють похідні 1,2,4-тріазолу. У науковій літературі опубліковано багато інформації щодо перспективності їх подальших досліджень, але дані щодо дослідження протимікробної та протигрибкової дії 4-R-5-(5-бромтіофен-2-іл)-1,2,4-тріазол-3-тіолів та 4-R-метиліденаміно-5-(тіофен-2-іл)-1,2,4-тріазол-3-тіолів відсутні.Мета роботи − вивчення протимікробної та протигрибкової активності нових 4-R-5-(5-бромтіофен-2-іл)-1,2,4-тріазол-3-тіолів і 4-R-метиліденаміно-5-(тіофен-2-іл)-1,2,4-тріазол-3-тіолів, а також встановлення деяких закономірностей «будова – дія».Матеріали та методи. Для досліджуваних сполук готували низку дворазових серійних розведень у бульйоні Мюллера–Хінтона в об’ємі 1 мл, використовуючи початкову концентрацію речовини 1мг/мл, після чого в кожну пробірку додавали по 0,1 мл мікробної суспензії (106 мікробних клітин/мл). Як стандартні тест-штами використані: Staphylococcus aureus, Escherichia coli, Pseudomоnas aeruginosa, Candida albicans. Усі тест-штами отримані з бактеріологічної лабораторії ДУ «Запорізький обласний лабораторний Центр державної санітарно-епідеміологічної служби України». Розчинником сполук слугував диметилсульфоксид (99,80 %). Додатково здійснювали контроль поживних середовищ і розчинника відповідно до загальноприйнятих методик. Як препарати порівняння використані Хлоргексидин-Здоров’я® (Україна) та Ністатин-Здоров’я® (Україна).Результати. Аналізуючи дані протимікробної та протигрибкової активності, встановили, що досліджувані сполуки вибірково проявляють протимікробну дію. Так, 4-аміно-5-(5-бромтіофен-2-іл)-1,2,4-тріазол-3-тіол виявляє найбільший протимікробний ефект стосовно штаму Staphylococcus aureus перевищуючи Хлоргексидин і протигрибковий ефект щодо штаму Candida albicans, наближаючи

Published
2017

30. Синтез та модифікація 2-[(8-R1-9-R2-10-R3-3-R-2-оксо-2H-[1,2,4]триазино[2,3-с]хіназолін-6-іл)тіо]оцтових кислот, спрямовані на пошук сполук з антибактеріальною та протигрибковою дією

Author

Nosulenko, I. S., Voskoboynik, O. Yu., Berest, G. G., Kovalenko, S. I., Kamyshnyi, O. M., and Polishchuk, N. M.

Subjects
синтез, хиназолины, триазины, антибактериальная активность, противогрибковая активность, хіназоліни, триазини, антибактеріальна активність, протигрибкова активність, synthesis, quinazolines, triazines, antibacterial action, antifungal action, УДК 547.856’792’292.057:615.281/.282, UDC 547.856’792’292.057:615.281/.282
Abstract

In the present paper, 50 new derivatives 2-[8-R1-9-R2-10-R3-3-R-2-oxo-2H-[1,2,4]triazino[2,3-c]quinazoline-6-yl)thio]acetic acids have been described. It was shown that alkylation of potassium 8-R1-9-R2-10-R3-3-R-2-oxo-2H-[1,2,4]triazino­[2,3-c]quinazolin-6-thiolates by chloracetic acid, chloracetamide, N-R4-chloracet­amides and chloracetonitrile yielded corresponding 2-[8-R1-9-R2-10-R3-3-R-2-oxo-2H-[1,2,4]triazino[2,3-c]quinazoline-6-yl)thio]acetic acids, their amides and nitriles. For corresponding acids and nitriles, alternative synthetic approaches were elaborated. Limitations of synthetic approaches aimed to the synthesis of target compounds were also discussed. Thus, it was shown, that amides of derivatives 2-[8-R1-9-R2-10-R3-3-R-2-oxo-2H-[1,2,4]triazino[2,3-c]quinazoline-6-yl)thio]acetic acids could not be prepared by amonolysis of corresponding ester as result of low reactivity of mentioned compounds. Also, in was claimed that synthesis of nitriles via dehydration of proper amides with phosphorous-oxychloride in dichlormethane was successful not in all cases. Mentioned fact caused by low yields and problems with isolation of target compound from reaction mixture. The structures of synthesized compounds were determined by 1H, 13C NMR, LC–MS analysis. Synthesized compounds were tested for antimicrobial and antifungal activity using standard test cultures: Staphylococcus aureus ATCC 25923, Escherichia coli ATCC 25922, Pseudomonas aeruginosa ATCC 27853 and Candida albicans ATCC 885-653. It was shown, that synthesized compounds exhibit high antimicrobial activity against St. aureus (compounds 3.3-3.6, 4.3-4.6, 4.7, 4.8, 4.13-4.16; MIC 12,5-25 µg/ml) and C. albicans (compounds 4.13, 4.14; MIC 12,5 µg/ml). The “structure-activity” relationships were discussed., В представленной работе описан синтез 50 новых производных 2-[8-R1-9-R2-10-R3-3-R-2-оксо-2Н-[1,2,4]триазино[2,3-с]хиназолин-6-ил)тио]уксус­ных кислот. Показано, что алкилирование калий 8-R1-9-R2-10-R3-3-R-2-оксо-2Н-[1,2,4]триазино[2,3-с]хиназолин-6-тиолатов хлоруксусной кислотой, хлорацетамидом, N-R4-хлорацетамидами и хлорацетонитрилом приводит к образованию соответствующих 2-[8-R1-9-R2-10-R3-3-R-2-оксо-2Н-[1,2,4]­триазино[2,3-с]хиназолин-6-ил)тио]уксусных кислот, их амидов и нитрилов. Для соответствующих кислот и нитрилов были разработаны альтернативные синтетические подходы. Также были обговорены ограничения в синтезе целевых соединений. Так было показано, что амиды 2-[8-R1-9-R2-10-R3-3-R-2-оксо-2Н-[1,2,4]триазино[2,3-с]хиназолин-6-ил)тио]уксусных кислот не могут бать получены амонолизом соответствующих эфиров ввиду низкой реакционной активности последних. Заявлено, что синтез нитрилов дегидра­тацией соответствующих амидов хлорокисью фосфора в дихлорметане был успешен не во всех случаях. Данный факт был обусловлен крайне низкими выходами целевых соединений вследствие значительных проблем при их выделении из реакционных смесей. Структура синтезированных соединений подтверждена с помощью современных физико-химических методов (1H, 13C NMR, LC–MS-спектры). Синтезированные соединения были исследованы на противомикробную и противогрибковую активность с использованием стандартных тест культур: Staphylococcus aureus ATCC 25923, Escherichia coli ATCC 25922, Pseudomonas aeruginosa ATCC 27853 и Candida albicans ATCC 885-653. Показано, что соединения 3.3-3.6, 4.3-4.6, 4.7, 4.8, 4.13-4.16 проявляют выраженную активность по отношению к St. aureus (MIC 12,5-25 µg/ml), а соединения 4.13, 4.14 также по отношению к C. albicans (MIC 12,5 µg/ml). Также в рамках статьи обговорена взаимосвязь «структура-биологическое действие»., В представленій роботі описано синтез 50 нових похідних 2-[8-R1-9-R2-10-R3-3-R-2-оксо-2Н-[1,2,4]триазино[2,3-с]хіназолін-6-іл)тіо]оцтових кислот. Показано, що алкілування калій 8-R1-9-R2-10-R3-3-R-2-оксо-2Н-[1,2,4]триа­зино[2,3-с]хіназолін-6-тіолатів хлороцтовою кислотою, хлорацетамідом, N-R4-хлорацетамідами та хлорацетонітрилом веде до утворення відповідних 2-[8-R1-9-R2-10-R3-3-R-2-оксо-2Н-[1,2,4]триазино[2,3-схіназолін-6-іл)тіо]оцто­вих кислот, їх амідів та нітрилів. Для відповідних кислот та нітрилів були опрацьовані альтернативні синтетичні підходи. Також були обговорені обмеження у синтезі цільових сполук. Так, було показано, що аміди 2-[8-R1-9-R2-10-R3-3-R-2-оксо-2Н-[1,2,4]триазино[2,3-с]хіназолін-6-ілl)тіо]оцтових кислот не можуть бути одержані амонолізом відповідних естерів внаслідок низької реакційної здатності останніх. Заявлено, що синтез нітрилів дегідра­тацією відповідних амідів хлорокисом фосфору у дихлорметані був успішний не в усіх випадках. Зазначений факт обумовлено вкрай низькими виходами цільових сполук, що пов’язано зі значними проблемами при їх виділенні з реакційної суміші. Структуру синтезованих сполук було визначено за допо­могою комплексу сучасних фізико-хімічних методів (1H, 13C NMR, LC–MS-спектрами). Синтезовані сполуки були випробувані на антимікробну та протигрибкову дію з використанням стандартних тест культур: Staphylo­coccus aureus ATCC 25923, Escherichia coli ATCC 25922, Pseudomonas aeruginosa ATCC 27853 та Candida albicans ATCC 885-653. Показано, що сполуки 3.3-3.6, 4.3-4.6, 4.7, 4.8, 4.13-4.16 проявляють виражену активність по відношенню до St. aureus (MIC 12,5-25 µg/ml), а сполуки 4.13, 4.14 також по відношенню до C. albicans (MIC 12,5 µg/ml). В рамках статті обговорено взаємозв’язок «структура-біологічна дія».

Published
2015

31. The synthesis, physicochemical and biological properties of 8-amino-7-(2-hydroxy-2-phenylethyl)-3-methylxanthines

Author

Romanenko, M. I.; Запорізький державний медичний університет, Ivanchenko, D. G.; Запорізький державний медичний університет, Nazarenko, M. V.; Запорізький державний медичний університет, Diachkov, M. V.; Запорізький державний медичний університет, Kamyshnyi, O. M.; Запорізький державний медичний університет, Polishchuk, N. M.; Запорізький державний медичний університет, Romanenko, M. I.; Запорізький державний медичний університет, Ivanchenko, D. G.; Запорізький державний медичний університет, Nazarenko, M. V.; Запорізький державний медичний університет, Diachkov, M. V.; Запорізький державний медичний університет, Kamyshnyi, O. M.; Запорізький державний медичний університет, and Polishchuk, N. M.; Запорізький державний медичний університет

Abstract

The work is devoted to development of the method for the synthesis of 8-amino-7-(2-hydroxy-2-phenylethyl)-3-methylxanthines and the study of their physicochemical and biological properties. Purine derivatives have long been used as antiviral agents (acyclovir, ganciclovir, etc.) in medical practice, and further research to find new antimicrobial and antiviral agents among purine derivatives are justified and promising. Reactions of 8-bromo-7-(2-hydroxy-2-phenylethyl)-3-methylxanthine with the primary and secondary amines proceed when boiling in the aqueous dioxane medium with formation of the corresponding 8-amino derivatives. The structure of the compounds synthesized has been confirmed by the results of elemental analysis and the data of 1H NMR-spectrometry. Proton signals of the uracil moiety of the molecule in the spectra of all compounds are recorded as two singlets of the corresponding intensity in the range of 10.98-10.54 ppm (NH) and 3.38-3.26 ppm (N3CH3). Protons of the substituent in position 7 form several groups of signals with the corresponding intensity. Aromatic proton signals are recorded as multiplets in the range of 7.46-7.18 ppm. The proton signal of the secondary alcohol group is fixed in the form of a doublet at 5.78-5.45 ppm. Intensity, shape and location of other proton signals fully correspond to the structure of the compounds synthesized. For the initial screening study of the new substances synthesized the reference testing cultures of both gram-positive and gram-negative bacteria and fungi, which belong to clinically significant groups of causative agents of infectious diseases that are different by their morphophysiological properties, have been used. 7-(2-Hydroxy-2-phenylethyl)-8-(4-methylpiperidine-1-yl)-3-methylxanthine has exhibited the antimicrobial and antifungal activity against Staphylococcus aureus and Candida albicans, and it is higher than that of the reference drugs – ampicillin and nistatine. The regularities in the "chemical, Работа посвящена разработке методики синтеза неописанных в литературе 8-амино-7-(2-гидрокси-2-фенилэтил)-3-метилксантинов и изучению их физико-химических и биологических свойств. Производные пурина давно используются в медицинской практике в качестве противовирусных средств (ацикловир, ганцикловир и др.), а, следовательно, дальнейшие исследования по поиску новых противомикробных и противовирусных средств в ряду пуриновых производных оправданные и перспективные. Реакции 8-бром-7-(2-гидрокси-2-фенилэтил)-3-метилксантина с первичными и вторичными аминами протекают при кипячении в среде водного диоксана с образованием соответствующих 8-аминопроизводных. Структура синтезированных веществ подтверждена результатами элементного анализа и данными ЯМР 1Н-спектрометрии. В спектрах всех соединений сигналы протонов урациловой части молекулы регистрируются в виде двух синглетов соответствующей интенсивности в интервале 10,98-10,54 м.д. (NH) и 3,38-3,26 м.д. (N3CH3). Протоны заместителя в положении 7 образуют несколько групп сигналов соответствующей интенсивности. Сигналы ароматических протонов регистрируются в виде мультиплетов в диапазоне 7,46-7,18 м.д. Сигнал протона вторичной спиртовой группы фиксируется в виде дублета в области 5,78-5,45 м.д. Интенсивность, форма и местоположение других сигналов протонов полностью отвечают структуре синтезированных соединений. Для первичного скринингового исследования новосинтезированных веществ использовались эталонные тест-культуры как грамположительных, так и грамотрицательных бактерий и грибов, принадлежащих к разным по морфофизиологическим свойствам клинически значимых групп возбудителей инфекционных заболеваний. 7-(2-Гидрокси-2-фенилэтил)-8-(4-метилпиперидин-1-ил)-3-метилксантин показал значительную антимикробную и противогрибковую активность, которая превысила препараты сравнения ампициллин и нистатин по отношению к штаммам Staphylococcus aureus и Candida albicans. Установлены определенные закономерности в ряду «химическая структура –, Робота присвячена розробці методики синтезу неописаних в літературі 8-аміно-7-(2-гідрокси-2-фенілетил)-3-метилксантинів та вивченню їх фізико-хімічних та біологічних властивостей. Похідні пурину давно використовуються в медичній практиці в якості противірусних засобів (ацикловір, ганцикловір та ін.), а отже подальші дослідження з пошуку нових протимікробних та противірусних засобів в ряді пуринових похідних є виправданими та перспективними. Реакції 8-бромо-7-(2-гідрокси-2-фенілетил)-3-метилксантину з первинними та вторинними амінами перебігають при кип’ятінні в середовищі водного діоксану з утворенням відповідних 8-амінопохідних. Структура синтезованих сполук підтверджені результатами елементного аналізу і даними ЯМР 1Н-спектрометрії. В спектрах усіх сполук сигнали протонів урацилової частини молекули реєструються у вигляді двох синглетів відповідної інтенсивності в інтервалі 10,98-10,54 м.ч. (NH) та 3,38-3,26 м.ч. (N3CH3). Протони замісника в положенні 7 утворюють декілька груп сигналів відповідної інтенсивності. Сигнали ароматичних протонів реєструються у вигляді мультиплетів в діапазоні 7,46-7,18 м.ч. Сигнал протону вторинної спиртової групи фіксується у вигляді дублету в області 5,78-5,45 м.ч. Інтенсивність, форма та місцеположення інших сигналів протонів повністю відповідають будові синтезованих сполук. Для первинного скринінгового дослідження новосинтезованих речовин використовували еталонні тест-культури як грампозитивних, так і грамнегативних бактерій та грибів, що належать до різних за морфофізіологічними властивостями клінічно значущих груп збудників інфекційних захворювань. 7-(2-Гідрокси-2-фенілетил)-8-(4-метилпіперідин-1-іл)-3-метилксантин виявив значну антимікробну та протигрибкову активність, яка перевищила препарати порівняння ампіцилін та ністатин по відношенню до штамів Staphylococcus aureus та Candida albicans. Були встановлені певні закономірності в ряді «хімічна структура – біологічна активність».

Published
2016

32. ЕФЕКТИВНІ МЕТОДИ СИНТЕЗУ 2-ГЕТАРИЛ-[1,2,4]ТРІАЗОЛО[1,5-C] ХІНАЗОЛІН-5(6Н)-ОНІВ ТА ЇХНЯ АНТИБАКТЕРІАЛЬНА АКТИВНІСТЬ

Author

Bilyi, A. K., Kovalenko, S. I., Kamyshnyi, O. M., and Polishchuk, N. M.

Subjects
Heterocyclization, [2-(3-hetaryl-[1,2,4]triazol-5-yl)phenyl]amines, 2-hetaryl-[1,2,4]triazolo[1,5-с]quinazolin-5(6H)-ones, antimicrobial and antifungal activity, гетероциклизация, [2-(3-гетарил-[1,2,4]триазол-5-ил) фенил]амины, 2-гетарил-[1,2,4]триазоло[1,5-c] хиназолин-5(6Н)-они, противомикробная и противогрибковая активность, гетероциклізація, [2-(3-гетарил-[1,2,4]тріазол-5-іл) феніл]аміни, 2-гетарил-6Н-[1,2,4]тріазоло[1,5-c] хіназолін-5-они, протимікробна та протимікробна активність
Abstract

INTRODUCTIONMicrobiological and chemical modifications of natural antibiotics, chemical synthesis of new substances among different classes of organic compounds to obtain new chemotherapeutic agents are key issues of present. It should be noted that quinazoline derivative are interesting in terms of finding new antimicrobial and antifungal agents due to the proven antibacterial activity.AIMTo study antimicrobial and antifungal activity among the new derivatives of 2-hetaryl-[1,2,4]triazolo[1,5-с]quinazolin-5(6H)-ones.MATERIALS AND METHODSThe objects of study are a series of 2-hetaryl-[1,2,4]triazolo[1,5-с]-quinazolin-5(6H)-ones (Fig. 1). The minimal inhibitory concentration (MIC) was determined in vitro in the absence of visible growth with minimal drug concentration, minimum bactericidal / fungicidal concentration (MBC / MFC) - the absence of growth on agar after seeding with transparent tubes. Trimethoprim was used as a control of antimicrobial activity of the tested compounds.RESULTSThe study of antimicrobial and antifungal activity determined that the synthesized compounds have this activity against Staphylococcus aureus and Escherichia coli. In relation to the Pseudomonas aeruginosa and Candida albicans investigated substances did not show significant bacteriostatic (fungistatic) and bactericidal (fungicidal) activity.CONCLUSIONSA number of efficient methods for the synthesis 2-hetaryl-[1,2,4]triazolo[1,5-с]-quinazolin-5(6H)-ones were developed.The results of studies of the synthesized compounds on the antimicrobial and antifungal activity were shown.It was shown that the highest activity is typical for compounds 2.1 and 2.2, which contain the furan ring., Разработан ряд эффективных методов синтеза 2-гетарил-[1,2,4]триазоло[1,5-c]хиназолин-5(6Н)-онов на основе реакции гетероциклизации [2-(3-гетарил [1,2,4]триазол-5ил)фенил]аминов с N, N карбонилдиимидазолом, хлороэтилкарбонатом, арилизоцианатами. Установлено, что наиболее препаративным методом синтеза конечных продуктов является взаимодействие [2-(3-гетарил-[1,2,4]-триазол-5-ил) фенил]аминов с арилизоцианатами. Строение синтезированных соединений подтверждено элементными и спектральными методами анализа. Приведены результаты исследований синтезированных соединений на противомикробную и противогрибковую активность., Розроблено ряд ефективних методів синтезу 2-гетарил-6Н [1,2,4]тріазоло[1,5-c]хіназолін-5-онів на основі реакції гетероциклізації [2-(3-гетарил-[1,2,4]-тріазол-5-іл)феніл]амінів із N, N-карбонілдиімідазолом, хлороетилкарбонатом, арилізоціанатами. Встановлено, що найбільш препаративним методом синтезу кінцевих продуктів є взаємодія [2-(3-гетарил [1,2,4]-тріазол-5-іл)феніл]амінів з арилізоціанатами. Будову синтезованих сполук підтверджено елементним і спектральними методами аналізу. Наведено результати досліджень синтезованих сполук на протимікробну та протигрибкову активність.

Published
2014

34. Research of the antimicrobial and antifungal activity of 7-((3-thio-4-R-4H-1,2,4-triazoles-3-yl)methyl)theophylline S-derivatives

Author

Gotsulya, A. S., Kamyshnyi, O. M., Polishchuk, N. M., Panasenko, O. I., Knysh, Ye. G., Gotsulya, A. S., Kamyshnyi, O. M., Polishchuk, N. M., Panasenko, O. I., and Knysh, Ye. G.

Abstract

Aim. The research of antimicrobial and antifungal activity of 7-((3-thio-4-R-4H-1,2,4-triazoles-3-yl)methyl)theophylline S-derivatives has been erformed.Methods and results. Staphylococcus aureus ATCC 25923, Escherichia coli ATCC 25922, Pseudomоnas aeruginosa ATCC 27853, Candida albicans ATCC 885-653 have been taken as a set of standard test-strains. It has been proved that the most active alkyl-derivatives are 7-((3-thio-4-R-4H-1,2,4-triazole-3-yl)methyl)theophylline. Among the synthesized salts, which turned to be active against Staphylococcus aureus, the 2-(5-((theophylline-7-yl)methyl)-4-phenyl-4H-1,2,4-triazole-3-ylthio)acetate ammonium has attracted our attention.Conclusion. The perspective class of compounds for further research on this type of biological activity has been defined., Проведены исследования противомикробной и противогрибковой активности среди S-производных 7-((3-тио-4-R-4Н-1,2,4-триазол-3-ил)метил)теофиллина. В качестве набора стандартных тест-штаммов взято Staphylococcus aureus ATCC 25923, Escherichia coli ATCC 25922, Pseudomоnas aeruginosa ATCC 27853, Candida albicans ATCC 885-653. Установлено, что наиболее активными среди полученных соединений являются алкилпроизводные 7-((3-тио-4-R-4Н-1,2,4-триазол-3-ил)метил)теофиллина. Среди синтезированных солей наибольшее внимание привлек аммоний 2-(5-((теофиллин-7-ил)метил)-4-фенил-4Н-1,2,4-триазол-3-илтио)ацетат, который оказался активным по отношению к Staphylococcus aureus. Определён перспективный класс соединений для дальнейших исследований по данному виду биологической активности., Здійснили дослідження протимікробної та протигрибкової активності серед S-похідних 7-((3-тіо-4-R-4Н-1,2,4-тріазол-3-іл)метил)теофіліну. Як набір стандартних тест-штамів взято Staphylococcus aureus ATCC 25923, Escherichia coli ATCC 25922, Pseudomоnas aeruginosa ATCC 27853, Candida albicans ATCC 885-653. Встановили, що найбільш активними серед сполук, що одержали, є алкілпохідні 7-((3-тіо-4-R-4Н-1,2,4-тріазол-3-іл)метил)теофіліну. Серед синтезованих солей привернув увагу амоній 2-(5-((теофілін-7-іл)метил)-4-феніл-4Н-1,2,4-тріазол-3-ілтіо)ацетат, який виявився активним стосовно Staphylococcus aureus. Визначили перспективний клас сполук для наступних досліджень за цим видом біологічної активності.

Published
2015

40. Predictive analysis of osteoarthritis and chronic pancreatitis comorbidity: complications and risk factors.

Author

Halabitska I, Petakh P, Oksenych V, and Kamyshnyi O

Subjects
Humans, Male, Female, Middle Aged, Risk Factors, Adult, Aged, Prognosis, Body Mass Index, Cohort Studies, Osteoarthritis epidemiology, Osteoarthritis complications, Pancreatitis, Chronic epidemiology, Pancreatitis, Chronic complications, Comorbidity
Abstract

Background: The comorbidity of chronic pancreatitis (CP) in patients with osteoarthritis (OA) is insufficiently studied, and the reciprocal impact of these conditions remains poorly understood. This study aimed to investigate potential predictors for the development of CP in OA patients, as well as associated complications., Methods: A cohort of 181 patients was categorized into four groups: a control group (n=30), patients with OA (n=68), patients with CP (n=31), and patients with OA and comorbid CP (n=52). All four groups had no statistical differences in age and gender. The study utilized the WOMAC index, Visual Analog Scale (VAS), Lequesne index, biochemical assays, and advanced statistical methods to assess joint status in OA patients with comorbid CP. It explored potential predictors of comorbidity development and associated complications., Results: The study revealed that concurrent CP in OA exacerbates progression and contributes to malnutrition. Body Mass Index (BMI) emerged as a potential predictor for CP comorbidity development in OA patients. Factors such as the WOMAC total score, fecal elastase-1, C-reactive protein (CRP), ferritin, retinol, tocopherol, 25-hydroxyvitamin D3, and BMI were found to influence the development of comorbidity of CP in OA. Additionally, Gastrointestinal Symptom Rating Scale-Diarrhea Syndrome (GSRS-DS), Gastrointestinal Symptom Rating Scale-Constipation Syndrome (GSRS-CS), Qualitative Assessment of the Symptoms and Impact of Pancreatic Exocrine Insufficiency Domain A (PEI-Q-A), retinol, tocopherol, and iron were identified as potential predictors comorbidity CP with exocrine pancreatic insufficiency in OA patients., Conclusion: The presence of CP in OA patients exacerbates disease progression and complications, necessitating further investigation., Competing Interests: The authors declare that the research was conducted in the absence of any commercial or financial relationships that could be construed as a potential conflict of interest., (Copyright © 2024 Halabitska, Petakh, Oksenych and Kamyshnyi.)

Published
2024
Full Text
View/download PDF

41. Oliguria as a diagnostic marker of severe leptospirosis: a study from the Transcarpathian region of Ukraine.

Author

Petakh P and Kamyshnyi O

Subjects
Humans, Male, Middle Aged, Female, Retrospective Studies, Case-Control Studies, Ukraine epidemiology, Adult, Leptospira isolation & purification, Aged, Severity of Illness Index, Leptospirosis diagnosis, Biomarkers blood
Abstract

Leptospirosis is an emerging illness presenting a broad range of clinical manifestations, ranging from asymptomatic or mild cases to severe and fatal outcomes. Early detection is crucial for effective treatment; however, similar clinical presentations in various febrile illnesses or co-infections, along with challenges in laboratory diagnostics, can lead to misdiagnosis and severe consequences. Identifying clinical predictors for severe forms of the disease is essential in mitigating complications and reducing mortality. Consequently, we conducted a retrospective case-control study to identify clinical markers indicative of severe disease in leptospirosis patients from the Transcarpathian region. The study focused on patients admitted with clinically suspected leptospirosis, involving a total of 51 diagnosed cases, with 13 resulting in severe outcomes and death. Categorical variables were analyzed using χ 2 , revealing a mean patient age of 50 years, predominantly male (n = 36, 70.5%). Oliguria emerged as a significant independent factor associated with mortality (odds ratio [OR], 13.5; 95% confidence interval [CI], 2.56-71.12; p = 0.001). Additionally, our analysis uncovered a noteworthy increase in leptospirosis notification rates in Transcarpathian compared to Ukraine, with 150 cases out of the total 433 in Ukraine. The highest notification rates were observed in Mukachevo District and Perechyn District. These findings highlight the importance of early recognition of key clinical markers, such as oliguria, which are critical for predicting severe outcomes in leptospirosis patients. The higher notification rates in Transcarpathian regions also underscore the need for enhanced surveillance, targeted public health interventions, and timely treatment to reduce mortality in endemic areas., Competing Interests: The authors declare that the research was conducted in the absence of any commercial or financial relationships that could be construed as a potential conflict of interest., (Copyright © 2024 Petakh and Kamyshnyi.)

Published
2024
Full Text
View/download PDF

42. The interplay of gut microbiota, obesity, and depression: insights and interventions.

Author

Halabitska I, Petakh P, Kamyshna I, Oksenych V, Kainov DE, and Kamyshnyi O

Subjects
Humans, Probiotics therapeutic use, Antidepressive Agents therapeutic use, Animals, Gastrointestinal Microbiome physiology, Obesity microbiology, Obesity therapy, Depression therapy, Depression microbiology
Abstract

The gut microbiome, body weight, and related comorbidities are intricately linked through a complex interaction of microbial, genetic, environmental, and psychological factors. Alterations in gut microbiota can contribute to the development of weight disorders and depressive symptoms, with the potential for these relationships to be bidirectional. Effective management of these interconnected conditions often involves a combination of lifestyle modifications and psychological support. Medical interventions, including treatments for obesity, antidiabetic drugs, antidepressants, antibiotics, and probiotics, can have beneficial and detrimental effects on gut microbiota and mental health. Further research is needed to better understand their impact on gut microbiome and mental health in the context of obesity., (© 2024. The Author(s).)

Published
2024
Full Text
View/download PDF

43. Exploring the Efficacy of Alpha-Lipoic Acid in Comorbid Osteoarthritis and Type 2 Diabetes Mellitus.

Author

Halabitska I, Oksenych V, and Kamyshnyi O

Subjects
Humans, Middle Aged, Male, Female, Aged, Biomarkers blood, Comorbidity, Antioxidants administration & dosage, Antioxidants therapeutic use, Inflammation drug therapy, Blood Glucose metabolism, Blood Glucose drug effects, Treatment Outcome, Thioctic Acid therapeutic use, Thioctic Acid administration & dosage, Diabetes Mellitus, Type 2 drug therapy, Diabetes Mellitus, Type 2 complications, Osteoarthritis drug therapy, Osteoarthritis epidemiology, Osteoarthritis complications, Oxidative Stress drug effects
Abstract

Background/Objectives. The comorbidity of osteoarthritis and type 2 diabetes mellitus poses a complex clinical challenge, complicating patient management due to overlapping pathophysiological mechanisms. This research aims to analyze the exacerbation of clinical symptoms and biochemical markers in patients with OA and T2DM compared to those with OA alone. Methods . We employed various assessment methods to evaluate inflammation, oxidative stress, and glycemic control in both cohorts. This study includes the administration of alpha-lipoic acid (ALA) to patients with comorbid OA and T2DM, monitoring its effects on joint function, inflammatory markers, oxidative stress levels, and glycemic control. Results. The findings indicate that T2DM significantly worsens clinical symptoms and biochemical markers in OA patients. Those with both conditions exhibited elevated indicators of inflammation and oxidative stress compared to OA-only patients. Additionally, correlations among metabolic, psychological, and inflammatory factors were identified. Body mass index emerged as a potential predictor for the deterioration of evaluated parameters. The analysis revealed that ALA administration led to statistically significant improvements in WOMAC pain scores, the Lequesne Algofunctional Index, and the AIMS-P compared to the control group. Conclusions. Further research into ALA's effects on OA progression in patients with comorbidities is essential for developing personalized treatment approaches.

Published
2024
Full Text
View/download PDF

44. Methodological Approaches to Experimental Evaluation of Neuroprotective Action of Potential Drugs.

Author

Belenichev I, Bukhtiyarova N, Ryzhenko V, Makyeyeva L, Morozova O, Oksenych V, and Kamyshnyi O

Subjects
Animals, Humans, Drug Evaluation, Preclinical methods, Disease Models, Animal, Neuroprotection drug effects, Neurons drug effects, Neurons metabolism, Neuroprotective Agents pharmacology
Abstract

The authors propose a novel approach to a comprehensive evaluation of neuroprotective effects using both in vitro and in vivo methods. This approach allows for the initial screening of numerous newly synthesized chemical compounds and substances from plant and animal sources while saving animal life by reducing the number of animals used in research. In vitro techniques, including mitochondrial suspensions and neuronal cell cultures, enable the assessment of neuroprotective activity, which can be challenging in intact organisms. The preliminary methods help outline the neuroprotection mechanism depending on the neurodestruction agent. The authors have validated a model of acute cerebrovascular accident, which simulates key cerebrovascular phenomena such as reduced cerebral blood flow, energy deficit, glutamate-calcium excitotoxicity, oxidative stress, and early gene expression. A significant advantage of this model is its ability to reproduce the clinical picture of cerebral ischemia: impaired motor activity; signs of neurological deficits (paresis, paralysis, etc.); as well as disturbances in attention, learning, and memory. Crucial to this approach is the selection of biochemical, molecular, and cellular markers to evaluate nerve tissue damage and characterize potential neuroprotective agents. Additionally, a comprehensive set of molecular, biochemical, histological, and immunohistochemical methods is proposed for evaluating neuroprotective effects and underlying mechanisms of potential pharmaceutical compounds.

Published
2024
Full Text
View/download PDF

45. Genomic insight into COVID-19 severity in MAFLD patients: a single-center prospective cohort study.

Author

Buchynskyi M, Oksenych V, Kamyshna I, Budarna O, Halabitska I, Petakh P, and Kamyshnyi O

Abstract

This study investigated the influence of single nucleotide polymorphisms (SNPs) in genes associated with the interferon pathway (IFNAR2 rs2236757), antiviral response (OAS1 rs10774671, OAS3 rs10735079), and viral entry (ACE2 rs2074192) on COVID-19 severity and their association with nonalcoholic fatty liver disease (MAFLD). We did not observe a significant association between the investigated SNPs and COVID-19 severity. While the IFNAR2 rs2236757 A allele was correlated with higher creatinine levels upon admission and the G allele was correlated with lower band neutrophils upon discharge, these findings require further investigation. The distribution of OAS gene polymorphisms (rs10774671 and rs10735079) did not differ between MAFLD patients and non-MAFLD patients. Our study population's distribution of ACE2 rs2074192 genotypes and alleles differed from that of the European reference population. Overall, our findings suggest that these specific SNPs may not be major contributors to COVID-19 severity in our patient population, highlighting the potential role of other genetic factors and environmental influences., Competing Interests: The authors declare that the research was conducted in the absence of any commercial or financial relationships that could be construed as a potential conflict of interest., (Copyright © 2024 Buchynskyi, Oksenych, Kamyshna, Budarna, Halabitska, Petakh and Kamyshnyi.)

Published
2024
Full Text
View/download PDF

46. Beta-Blockers of Different Generations: Features of Influence on the Disturbances of Myocardial Energy Metabolism in Doxorubicin-Induced Chronic Heart Failure in Rats.

Author

Belenichev I, Goncharov O, Bukhtiyarova N, Kuchkovskyi O, Ryzhenko V, Makyeyeva L, Oksenych V, and Kamyshnyi O

Abstract

Beta-blockers are first-line drugs in the treatment of chronic heart failure (CHF). However, there is no consensus on the specific effects of the beta-blockers of the I-III generation on energy metabolism in CHF. The aim of this study is to conduct a study of beta-blockers of different generations on myocardial energy metabolism in experimental CHF. CHF was modeled in white outbred rats by administering doxorubicin. The study drugs were administered intragastrically-new drug Hypertril (1-(β-phenylethyl)-4-amino-1,2,4-triazolium bromide)-3.5 mg/kg, Metoprolol-15 mg/kg, Nebivolol -10 mg/kg, Carvedilol 50 mg/kg, and Bisoprolol, 10 mg/kg. In the myocardium, the main indices of energy metabolism were determined-ATP, ADP, AMP, malate, lactate, pyruvate, succinate dehydrogenase (SDH) activity, and NAD-dependent malate dehydrogenase (NAD-MDH) activity. Traditional second-generation beta-blockers (Metoprolol and Bisoprolol) did not affect the studied indices of energy metabolism, and third-generation beta-blockers with additional properties-Carvedilol and, especially, Nebivalol and Hypertril-improved myocardial energy metabolism. The obtained results will help to expand our understanding of the effect of beta-blockers of various generations used to treat cardiovascular diseases on energy metabolism, and are also an experimental justification for the practical choice of these drugs in the complex therapy of CHF.

Published
2024
Full Text
View/download PDF

47. Impact of Antibiotic and Steroid Therapy on Leptospirosis Outcomes: A Retrospective Cohort Study in Transcarpathia, Ukraine.

Author

Petakh P, Poliak M, Kohutych A, Oksenych V, and Kamyshnyi O

Abstract

Leptospirosis presents a significant health challenge in the Transcarpathian region of Ukraine, with higher incidence rates and mortality compared to national averages. We conducted a retrospective cohort study to investigate the effects of antibiotic and steroid treatments on outcomes in leptospirosis patients. Our analysis of clinical and laboratory data from a single center revealed that dexamethasone showed significant effects on various clinical variables, as did investigated antibiotics. Notable differences in clinical and laboratory outcomes were observed, particularly in direct bilirubin levels, which were significantly higher in non-survivors. ROC analysis demonstrated high sensitivity and specificity of direct bilirubin as a predictor of mortality. These findings highlight the importance of targeted treatment strategies and the potential of specific laboratory markers in improving leptospirosis management.

Published
2024
Full Text
View/download PDF

48. Development and Optimization of Nasal Composition of a Neuroprotective Agent for Use in Neonatology after Prenatal Hypoxia.

Author

Belenichev I, Aliyeva O, Burlaka B, Burlaka K, Kuchkovskyi O, Savchenko D, Oksenych V, and Kamyshnyi O

Abstract

The intranasal route of drug administration is characterized by high bioavailability and is considered promising for rapid delivery of drugs with systemic action to the central nervous system (CNS), bypassing the blood-brain barrier. This is particularly important for the use of neuroprotective drugs in the treatment of brain tissue damage in infants caused by the effects of intrauterine hypoxia. The creation of new dosage forms for neonatology using mathematical technologies and special software in pharmaceutical development allows for the creation of cerebroprotective drugs with controlled pharmaco-technological properties, thus reducing time and resources for necessary research. We developed a new nasal gel formulation with Angiolin using a Box-Behnken experiment design for the therapy of prenatal CNS damage. It was found that the consistency characteristics of the nasal gel were significantly influenced by the gelling agent and mucoadhesive component-sodium salt of carboxymethylcellulose. We optimized the composition of nasal gel formulation with Angiolin using the formed models and relationships between the factors. The optimized nasal gel composition demonstrated satisfactory thixotropic properties. The 1% gel for neuroprotection with Angiolin, developed for intranasal administration, meets all safety requirements for this group of drug forms, showing low toxicity and no local irritant or allergic effects.

Published
2024
Full Text
View/download PDF

49. Corticosteroid Treatment for Leptospirosis: A Systematic Review and Meta-Analysis.

Author

Petakh P, Oksenych V, and Kamyshnyi O

Abstract

Background: Leptospirosis, a zoonotic disease prevalent in tropical regions, often leads to severe complications such as Weil's disease and acute respiratory distress syndrome (ARDS). This pioneering meta-analysis investigated the role of corticosteroids in treating severe leptospirosis, addressing a critical gap in the current clinical knowledge. Methods: We systematically reviewed studies from PubMed and Scopus, focusing on randomized controlled trials and observational cohort studies involving adult patients diagnosed with leptospirosis. Five studies comprising 279 participants met the inclusion criteria. Results: Although some studies suggest potential benefits, particularly for pulmonary complications, the evidence remains inconclusive due to the limited number of studies and their methodological limitations. Notably, while four of the five reviewed studies indicated a possible positive role of corticosteroids, the single randomized controlled trial showed no significant benefit, highlighting the need for more robust research. Conclusions: While the current evidence provides a basis for potential benefits, it is not sufficient to make definitive clinical recommendations. Further research is essential to clarify the role of corticosteroids in the treatment of severe leptospirosis, with the aim of improving patient outcomes and guiding clinical practices effectively.

Published
2024
Full Text
View/download PDF

50. Diabetes and Osteoarthritis: Exploring the Interactions and Therapeutic Implications of Insulin, Metformin, and GLP-1-Based Interventions.

Author

Halabitska I, Babinets L, Oksenych V, and Kamyshnyi O

Abstract

Diabetes mellitus (DM) and osteoarthritis (OA) are prevalent chronic conditions with shared pathophysiological links, including inflammation and metabolic dysregulation. This study investigates the potential impact of insulin, metformin, and GLP-1-based therapies on OA progression. Methods involved a literature review of clinical trials and mechanistic studies exploring the effects of these medications on OA outcomes. Results indicate that insulin, beyond its role in glycemic control, may modulate inflammatory pathways relevant to OA, potentially influencing joint health. Metformin, recognized for its anti-inflammatory properties via AMPK activation, shows promise in mitigating OA progression by preserving cartilage integrity and reducing inflammatory markers. GLP-1-based therapies, known for enhancing insulin secretion and improving metabolic profiles in DM, also exhibit anti-inflammatory effects that may benefit OA by suppressing cytokine-mediated joint inflammation and supporting cartilage repair mechanisms. Conclusions suggest that these medications, while primarily indicated for diabetes management, hold therapeutic potential in OA by targeting common underlying mechanisms. Further clinical trials are warranted to validate these findings and explore optimal therapeutic strategies for managing both DM and OA comorbidities effectively.

Published
2024
Full Text
View/download PDF

Catalog

Books, media, physical & digital resources
See catalog results