The aim is to study changes in the activity of distinct NO-synthase isoforms of blood lymphocytes in persons with acne vulgaris, for those individuals with disease accompanied by seeding of film-forming and planktonic staphylococcus forms. Enzyme activity was determined both before and after treatment. Methods. 44 patients with acne vulgaris were studied, for that persons the cultures of filmforming and planktonic forms of Staphylococcus aureus and Staphylococcus epidermidis were isolated from purulent pustules. Separation of lymphocytes from fresh peripheral heparinized blood of patients (before and after treatment) and individuals in the control group was done in the ficol triumbras (ρ=1.08 g/cm3 ). NO-synthase activity was expressed as citrulline production in picomoles per 1 milligram of protein per 1 minute. Results. Slightly higher rates of leukocyte іNOS were detected with the participation of biofilm staphylococci for S. aureus and S. epidermidis species compared to the planktonic forms of these staphylococcal species. For the acne caused both by S. aureus and S. epidermidis (planktonic and film-forming form) it was shown the significant increase ofendothelial NO-synthase activity (3.8–5.2 times) and inducible NO-synthas activity (52.5–55.1 times) ofperiferial blood leukocytes compared to control. The activity of the inducible isoform NO synthase significantly decreases relative to the control level after the course of acne treatment complicated by the proliferation of S. aureus (planktonic and film-forming form). Conclusions. The increase in the activity level of iNOS was observed with the participation of biofilm staphylococci of S. aureus and S. epidermidis species. In both forms of acne caused by S. aureus and S. epidermidis (planktonic and film-forming), the activity of NO-synthase isoforms increases with respect to control values. The activity of the inducible isoform NO-synthase can serve as a biomarker for monitoring treatment efficacy., Цель. Изучить изменения активности эндотелиальной и индуцибельной NO-синтаз лейкоцитов крови лиц с acne vulgaris с участием биоплёночных и планктонных форм стафилококков. Активность фермента определяли до и после лечения. Методы. Обследовано 44 больных с acne vulgaris, из гнойных пустул которых изолированы культуры биоплёночных и планктонных форм Staphylococcus aureus и Staphylococcus epidermidis. Лейкоциты выделяли из периферической гепаринизированной крови пациентов (до и после лечения) и лиц группы контроля в градиенте плотности фикол-триумбрасту (ρ = 1,08 г / см3 ). NO-синтазную активность выражали в пмоль цитруллина за 1 мин на 1 мг протеина. Результаты. Выявлено, что показатели индуцибельной NOS лейкоцитов с участием биоплёночных стафилококков для видов S. aureus и S. epidermidis несколько выше по сравнению с показателями планктонных форм указанных видов стафилококков. Установлено, что при формах акне, вызванного как S. аureus, так и S. еpidermidis (планктонная и пленкообразующая), достоверное увеличение активности в 3,8–5,2 раза эндотелиальной изоформы NO-синтазы и в 52,5–55,1 раза индуцибельной NO-синтазы лейкоцитов периферической крови относительно контрольных значений. После проведённого курса лечения акне, осложненного пролиферацией S. aureus (планктонная и пленкообразующая форма), достоверно снижается активность индуцибельной изоформы NO-синтазы относительно контрольного уровня. Вывод. При выявлении биоплёночных стафилококков видов S. aureus и S. epidermidis зафиксировано увеличение уровня активности индуцибельной NOS. При обеих формах акне, вызванного как S. aureus, так и S. epidermidis (планктонная и пленкообразующая), увеличивается активность изоформ NO-синтаз. Активность индуцибельной изоформы NO-синтазы может служить биомаркером для мониторинга эффективности лечения., Мета. Вивчити зміни активності окремих ізоформ NO-синтази лейкоцитів крові осіб з acne vulgaris за участі біоплівкових і планктонних форм стафілококів. Активність ензиму визначали до та після лікування. Методи. Обстежено 44 хворих на acne vulgaris, з гнійних пустул яких ізольовано культури плівкоутворювальних і планктонних форм Staphylococcus aureus та Staphylococcus epidermidis. Лейкоцити виділяли з свіжоотриманої периферичної гепаринізованої крові пацієнтів (до і після лікування) та осіб групи контролю у градієнті густини фікол-тріумбрасту (ρ=1,08 г/см3 ). NO-синтазну активність виражали в пмоль цитруліну за 1 хв на 1 мг протеїну. Результати. Виявлено дещо вищі показники іNOS лейкоцитів за участі біоплівкових стафілококів для видів S. aureus та S. epidermidis у порівнянні з показниками планктонних форм вказаних видів. Встановлено, що при формах акне, спричиненого як S. аureus, так і S. еpidermidis (планктонна та плівкоутворювальна), достовірне збільшення активності в 3,8–5,2 рази ендотеліальної ізоформи NO-синтази та в 52,5–55,1 разів індуцибельної NO-синтази лейкоцитів периферичної крові щодо контрольних значень. Після проведеного курсу лікування акне, ускладненого проліферацією S. aureus (планктонна та плівкоутворювальна форма), достовірно знижується активність індуцибельної ізоформи NO-синтази відносно контрольного рівня. Висновки. За виявлення біоплівкових стафілококів видів S. aureus та S. epidermidis зафіксовано збільшення рівня активності іNOS. При обох формах акне, спричиненого як S. aureus, так і S. epidermidis (планктонна та плівкоутворювальна), збільшується активність ізоформ NO-синтази. Активність індуцибельної ізоформи NO-синтази може слугувати біомаркером для моніторингу ефективності лікування.