Background. The impact of insulin resistance on the probability of increase in thyroid cancer risk has been drawing a lot of attention of researchers lately. This problem is far from being completely solved. Studying this interrelationship may influence the effectiveness of the treatment of the mentioned widespread pathology. Purpose – to review present literature sources on research of interrelationship between insulin resistance and thyroid cancer, and also possible mechanisms of this relationship. Materials and methods. Literature search was performed manually by the keywords (thyroid cancer, insulin resistance, IGF-1, IGF-2, abdominal obesity, increase in body mass index, metformin), and also literature sources from evidential data bases PubMed, Web of Science were reviewed. Metaanalyses, systematic reviews and cohort studies were also taken into account. 148 literature sources were studied in total. The sources, which had been published within the last 10 years, were preferably selected. Results. Insulin resistance is viewed as an important independent factor of development of numerous malignancies. The carcinogenic activity of insulin resistance is caused by the resistance itself, as well as by the metabolic disorders related to it. It has been established that excessive weight and obesity are to a great extent attributed to more aggressive clinical pathological signs of thyroid cancer. Recent research showed a larger volume of thyroid and higher risk of knot forming in patients with insulin resistance. Thus, thyroid cancer is one of the main factors of thyroid transformation. Therapeutic methods of eliminating metabolic syndrome and associated hormonal diseases for prevention and therapy of oncologic diseases are drawing ever-greater scientific interest. The anti-tumor features of metformin and its capability of retarding carcinogenesis are shown in the studies. Conclusions. The given literature analysis has proved that the problem of treating malignant thyroid tumors and their metastasis is caused not only by morphological, cellular and molecular-biological features of the tumor itself, but also by insufficient knowledge about the interrelationship between insulin resistance, abdominal obesity, increase in body mass index, high-calorie diet and reduction of consumption of polyunsaturated fats, harmful impact of environment with molecular changes, specific for thyroid cancer. It is confirmed by a significant increase in thyroid cancer rate, especially papillary histotype, alongside with an increase in obesity rate. The studying of possibilities of decreasing incidence and mortality rates of oncologic pathology when using medications, which stabilize insulin and contribute to a decrease in degree of hyperinsulinemia, one of which is metformin, generates profound interest, Актуальність. Вплив інсулінорезистентності щодо можливості збільшення ризику раку щитоподібної залози (РЩЗ) останнім часом привертає все більшу увагу науковців. Ця проблема все ще далека від остаточного розв’язання. Вивчення цього зв’язку може позначитися на ефективності лікування зазначеної розповсюдженої патології. Мета роботи. Розглянути поточні літературні джерела, які висвітлюють дослідження взаємозв’язку між інсулінорезистентністю (ІР) та раком щитоподібної залози, а також можливі механізми такого зв’язку. Матеріали та методи. Пошук літератури було здійснено ручним методом за ключовими словами (рак щитоподібної залози, інсулінорезистентність, інсуліноподібний фактор росту – 1 та 2 (ІФР-1, ІФР-2), абдомінальне ожиріння, збільшення індексу маси тіла, метформін), а також розглянуто літературні джерела з доказових баз даних PubMed, Web of Science. Брали до уваги метааналізи, систематичні огляди та когортні дослідження. Всього було опрацьовано 148 джерел літератури. Перевага була віддана джерелам, опублікованим за останні 10 років. Результати та їх обговорення. Інсулінорезистентність розглядається як важливий незалежний чинник розвитку багатьох злоякісних новоутворень. Свою канцерогенну дію інсулінорезистентність чинить як самостійно, так і через пов’язані з нею метаболічні порушення. Встановлено, що надмірна маса тіла й ожиріння значною мірою пов’язані з більш агресивними клініко-патологічними ознаками РЩЗ. Недавні дослідження показали більший об’єм щитоподібної залози та вищий ризик утворення вузлів у пацієнтів з ІР. Вісь ІФР є одним з основних чинників трансформації щитоподібної залози. Терапевтичні підходи щодо усунення метаболічного синдрому й асоційованих із ним ендокринних порушень для профілактики та терапії онкологічних захворювань привертають все більший науковий інтерес. У дослідженнях продемонстровано протипухлинні властивості метформіну та його здатність гальмувати канцерогенез. Висновки. Поданий аналіз літератури довів, що проблема лікування злоякісних новоутворень щитоподібної залози та їхнього метастазування зумовлена не тільки морфологічними, клінічними та молекулярно-біологічними особливостями самої пухлини, а й недостатніми відомостями щодо зв’язку інсулінорезистентності, абдомінального ожиріння, збільшення індексу маси тіла, висококалорійного раціону харчування та зменшення вживання поліненасичених жирів, шкідливого впливу довкілля з молекулярними змінами, специфічними для раку щитоподібної залози. Це підтверджується значним зростанням захворюваності на рак щитоподібної залози, особливо папілярного гістотипу, паралельно зі зростанням поширеності ожиріння. Особливу увагу приділяють вивченню можливостей зниження захворюваності та смертності від онкологічної патології при застосуванні засобів, які стабілізують інсулін та сприяють зменшенню ступеня гіперінсулінемії, одним із яких є метформін