Search

Purposeof the article is to identify the religious factor in the teaching of transhumanism, to determine its role in the ideology of this flow of thought and to identify the possible limits of technology interference in human nature.Theoretical basis.The methodological basis of the article is the idea of transhumanism.Originality.In the foreseeable future, robots will be able to pass the Turing test, become "electronic personalities" and gain political rights, although the question of the possibility of machine consciousness and self-awareness remains open. In the face of robots, people create their assistants, evolutionary competition with which they will almost certainly lose with the initial data. For successful competition with robots, people will have to change, ceasing to be people in the classical sense. Changing the nature of man will require the emergence of a new– posthuman– anthropology.Conclusions.Against the background of scientific discoveries, technical breakthroughs and everyday improvements of the last decades, an anthropological revolution has taken shape, which made it possible to set the task of creating inhumanly intelligent creatures, as well as changing human nature, up to discussing options for artificial immortality. The history of man ends and the history of the posthuman begins. We can no longer turn off this path, however, in our power to preserve our human qualities in the posthuman future. The theme of the soul again reminded of itself, but from a different perspective– as the theme of consciousness and self-awareness. It became again relevant in connection with the development of computer and cloud technologies, artificial intelligence technologies, etc. If a machine ever becomes a "man", then can a man become a "machine"? However, even if such a hypothetical probability would turn into reality, we cannot talk about any form of individual immortality or about the continuation of existence in a different physical form. A digital copy of the soul will still remain a copy, and I see no fundamental possibility of isolating a substrate-independent mind from the human body. Immortality itself is necessary not so much for stopping someone’s fears or encouraging someone’s hopes, but for the final solution of a religious issue. However, the gods hold the keys to heaven hard and are unlikely to admit our modified descendants there.

Данная статья раскрывает сущность трансгуманизма как современного направления медицины, что подразумевает под собой проекты модификации человека с целью расширения его физических, умственных и психологических возможностей. В работе проводится анализ исторического развития идеологии трансгуманизма. Рассматриваются вопросы трансформации философской доктрины в направление медицины, каковым на сегодняшний день является трансгуманизм. Раскрываются основные концепции развития данного направления в медицинской сфере. Также рассматривается положение современного поколения в отношении трансгуманизма как теории, так и практики. На основе сравнительно-исторического метода был проведен анализ истории и концепции развития трансгуманистического движения., This article determines the essence of transhumanism as a modern trajectory in the field of medicine, which implies projects of human modification in order to expand their physical, mental and psychological capabilities. The study analyzes the historical development of the ideology of transhumanism. Also, the authors examine the questions of the transformation of the philosophical doctrine into medicine, which understood as transhumanism today, as well as identify the key concepts of the development of this trajectory in the medical field and examines the position of the modern generation in relation to transhumanism, both theory and practice. Based on the comparative-historical method, the study carries out an analysis of the history and concept of the development of the transhumanist movement., Международный научно-исследовательский журнал, Выпуск 10 (112) 2021, Pages 112-115

Este artículo analiza varias de las corrientes transhumanistas, como el singularitarianismo, inmortalismo, postgenerismo y abolicionismo, en la saga de La Fundación de Isaac Asimov. Partiendo de los 15 libros que conforman dicha saga, se examina la visión de Asimov sobre estas ideas, mostrando como las diferentes novelas tratan sus complejas implicaciones, ya que contrariamente a la interpretación más habitual, el autor fue mucho más allá de sus historias de robots al tratar temáticas transhumanistas., This article analyzes several transhumanist currents, like singularitarianism, immortalism, postgenderism and abolitionism, in the Foundation series of Isaac Asimov. On the basis of the 15 books that make up the saga, Asimov’s vision of these ideas is examined to show how these novels address their complex implications, because contrary to the usual interpretation, the author went far beyond his robot stories for dealing with transhumanist topics.

Purpose of the article is to identify the religious factor in the teaching of transhumanism, to determine its role in the ideology of this flow of thought and to identify the possible limits of technology interference in human nature. Theoretical basis. The methodological basis of the article is the idea of transhumanism. Originality. In the foreseeable future, robots will be able to pass the Turing test, become "electronic personalities" and gain political rights, although the question of the possibility of machine consciousness and self-awareness remains open. In the face of robots, people create their assistants, evolutionary competition with which they will almost certainly lose with the initial data. For successful competition with robots, people will have to change, ceasing to be people in the classical sense. Changing the nature of man will require the emergence of a new – posthuman – anthropology. Conclusions. Against the background of scientific discoveries, technical breakthroughs and everyday improvements of the last decades, an anthropological revolution has taken shape, which made it possible to set the task of creating inhumanly intelligent creatures, as well as changing human nature, up to discussing options for artificial immortality. The history of man ends and the history of the posthuman begins. We can no longer turn off this path, however, in our power to preserve our human qualities in the posthuman future. The theme of the soul again reminded of itself, but from a different perspective – as the theme of consciousness and self-awareness. It became again relevant in connection with the development of computer and cloud technologies, artificial intelligence technologies, etc. If a machine ever becomes a "man", then can a man become a "machine"? However, even if such a hypothetical probability would turn into reality, we cannot talk about any form of individual immortality or about the continuation of existence in a different physical form. A digital copy of the soul will still remain a copy, and I see no fundamental possibility of isolating a substrate-independent mind from the human body. Immortality itself is necessary not so much for stopping someone’s fears or encouraging someone’s hopes, but for the final solution of a religious issue. However, the gods hold the keys to heaven hard and are unlikely to admit our modified descendants there., Целью статьи является идентификация религиозного фактора в учении трансгуманизма, определение его роли в идеологии этого течения мысли и выявление возможных пределов вмешательства технологий в природу человека. Теоретический базис. Методологической основой статьи являются идеи трансгуманизма. Научная новизна. Роботы смогут в обозримом будущем пройти тест Тьюринга, стать "электронными личностями" и получить политические права, хотя вопрос о возможности машинного сознания и самосознания остается открытым. В лице роботов человечество создает себе помощников, эволюционную конкуренцию с которыми при исходных данных оно почти наверняка проиграет. Для успешной конкуренции с роботами людям придется измениться, перестав быть людьми в классическом понимании. Изменение природы человека требует появления новой – постчеловеческой – антропологии. Выводы. На фоне научных открытий, технических прорывов и бытовых усовершенствований последних десятилетий наметился антропологический переворот, обусловивший возможность ставить задачи создания нечеловечески разумных существ, а также изменения человеческой природы вплоть до обсуждения вариантов искусственного бессмертия. История человека заканчивается и начинается история постчеловека. Свернуть с этого пути мы уже не можем, тем не менее, в наших силах сохранить свои человеческие качества в постчеловеческом будущем. Тема души снова о себе напомнила, но уже в ином ракурсе – как тема сознания и самосознания. Она стала вновь актуальной в связи с развитием компьютерных и облачных технологий, технологий искусственного интеллекта и т.д. Если машина когда-нибудь станет "человеком", то не может ли и человек стать "машиной"? Впрочем, даже в случае, если такая гипотетическая вероятность превратится в реальность, говорить о какой-либо форме индивидуального бессмертия или о продолжении существования в иной физической форме не приходится. Цифровая копия души все равно останется копией, и я не вижу принципиальных возможностей выделить из тела человека субстратно-независимый разум. Само же бессмертие необходимо не столько для купирования чьих-то страхов или поощрения чьих-то надежд, сколько для окончательного решения религиозного вопроса. Однако боги крепко держат ключи от небес и едва ли допустят туда наших модифицированных потомков., Метою статті є ідентифікація релігійного фактору у вченні трансгуманізму, визначення його ролі в ідеології цієї течії думки і виявлення можливих меж втручання технологій в природу людини. Теоретичний базис. Методологічною основою статті є ідеї трансгуманізму. Наукова новизна. Роботи зможуть в недалекому майбутньому пройти тест Тюрінга, стати "електронними особистостями" й отримати політичні права, хоча питання про можливість машинної свідомості та самосвідомості залишається відкритим. В особі роботів людство створює собі помічників, еволюційну конкуренцію з якими при вихідних даних воно майже напевно програє. Для успішної конкуренції з роботами людям доведеться змінитися, переставши бути людьми в класичному розумінні. Зміна природи людини потребує появи нової – постлюдської – антропології. Висновки. На тлі наукових відкриттів, технічних проривів і побутових удосконалень останніх десятиліть намітився антропологічний переворот, який зумовив можливість ставити завдання створення нелюдськи розумних істот, а також зміни людської природи аж до обговорення варіантів штучного безсмертя. Історія людини закінчується й починається історія постлюдини. Зійти з цього шляху ми вже не можемо, тим не менш, в наших силах зберегти свої людські якості в постлюдському майбутньому. Тема душі знову про себе нагадала, але вже в іншому ракурсі – як тема свідомості та самосвідомості. Вона стала знову актуальною в зв’язку з розвитком комп’ютерних і хмарних технологій, технологій штучного інтелекту тощо. Якщо машина коли-небудь стане "людиною", то чи не може і людина стати "машиною"? Втім, навіть у разі, якщо така гіпотетична ймовірність перетвориться в реальність, говорити про будь-яку форму індивідуального безсмертя або про продовження існування в іншій формі не доводиться. Цифрова копія душі все одно залишиться копією, і я не бачу принципових можливостей виділити з тіла людини субстратно-незалежний розум. Саме ж безсмертя необхідно не стільки для купірування чиїхось страхів або заохочення чиїхось надій, скільки для остаточного вирішення релігійного питання. Однак боги міцно тримають ключі від небес і навряд чи допустять туди наших модифікованих нащадків.

Introduction. Extropianism is one of the first movements that preceded contemporary transhumanism. Extropianism, derived from extropy, as a level of viability and self-organization of systematic intelligence, is based on the principles of hedonistic transhumanism, technical libertarianism, the global market, and immortalism. The most ambitious ideas and aspirations were published in the manifesto and in a series of programs of Max More. The purpose of this paper is to show the existence of the religious ideas and their contradictory nature, as well as the problematic nature of combining extropianism with traditional monotheistic views on the nature or essence of a person. The ideas of extropianism embrace and adopt a peculiar religious foundation of transhumanism presently being actively implemented. Methods. In the course of the study, the methods of the system approach, the method of religious comparative studies, the analysis of documents were used. Results. The philosophy of cryonics combined new age (a complex of ideas of the New Age movement), and earlier Theosophical theory (the sixth race) with technical libertarianism, which does not recognize any natural barriers to human evolution. Conclusions. Officially extropians philosophy represented by the slogan: promoting tolerance, diversity, long-term thinking, personal responsibility, and individual freedom. In reality, this means fighting traditional power, the state, nation States and patriotism, classical science and philosophical methodology. Extropianism promotes the idea of inaccurate or vague criteria for death, such as clinical death, and hence the methods of cryopreservation or cryonic freezing as means of saving patients lives and health. The supporters of extropianism interpret their technology as a cryonic sleep until full restoration or physical resurrection of the body occurs in future cryoclinics. Inaccurate or vague criteria, the lack of real methods of defrosting bodies, as well as the pseudo-religious doctrine of New Age are far from the true science and philosophy of the grounds on which the commercial project of Max More and his American company Alcor Life Extension Foundation (provides people with services of cryopreservation at low temperatures) is implemented., Введение. Экстропианство это одно из первых течений, предшествовавших современному трансгуманизму. Экстропианство базируется на принципах гедонистического трансгуманизма, технического либертарианства, глобального рынка, иммортализма. Наиболее смелые идеи были опубликованы в манифесте и ряде программ Макса Мора (Макс ОКоннор). Цель статьи показать наличие религиозных идей и их противоречивый характер, а также проблематичность в отношении совмещения экстропианства с традиционными монотеистическими воззрениями на природу/сущность человека. В идеях экстропианства заложена и адаптирована своеобразная религиозная основа трансгуманизма, активно реализуемая в настоящий момент. Методы. В ходе исследования применялись методы системного подхода, метод религиоведческой компаративистики, анализ документов, первоисточников. Основные идеи исследования, полученные результаты и их обсуждение. Философия крионики объединила нью-эйджевскую (комплекс идей движения Нового века (New Age)), а ранее теософскую теорию ( шестая раса ) с техническим либертарианством, не признающим никаких природных барьеров для эволюции человека. Апологеты экстропианства выстроили авторскую систему аргументов в пользу учения и возможности применения последнего религиозными/верующими людьми, например христианами. Заключение. Официально экстропианская философия представлена лозунгами: поощрение терпимости, разнообразия, долгосрочного размышления, личной ответственности и индивидуальной свободы . В реальности это означает борьбу с традиционной властью, национальными государствами и патриотизмом, классической наукой и философской методологией. Экстропианство продвигает идею неточных/размытых критериев смерти ( клинической смерти ) и отсюда методы криоконсервации (крионической заморозки) как методы сбережения жизни и здоровья пациентов. Свою технологию сторонники экстропианства трактуют как крионический сон до момента полного восстановления или физического воскрешения тела разморозки в будущих криоклиниках. Размытые критерии, отсутствие реальных методов разморозки тел, а также псевдорелигиозная доктрина New Age являются далекими от подлинной науки и философии основаниями, на которых реализуется коммерческий проект Макса Мора и его американской компании Фонда продления жизни Алькор (предоставляет услуги по криоконсервации людей при низкой температуре)., №3(19) (2020)

Este artículo analiza varias de las corrientes transhumanistas, como el singularitarianismo, inmortalismo, posgenerismo y abolicionismo, en la saga de la Fundación de Isaac Asimov. Partiendo de los quince libros que conforman dicha saga, se examina la visión de Asimov sobre estas ideas, y muestra cómo las diferentes novelas tratan sus complejas implicaciones, ya que contrariamente a la interpretación más habitual, el autor fue mucho más allá de sus historias de robots al tratar temáticas transhumanistas. This article analyzes several transhumanist currents, like singularitarianism, immortalism, postgenderism and abolitionism, in the Foundation series of Isaac Asimov. On the basis of the 15 books that make up the saga, Asimov’s vision of these ideas is examined to show how these novels address their complex implications, because contrary to the usual interpretation, the author went far beyond his robot stories for dealing with transhumanist topics.

Celem artykułu jest analiza rosyjskich projektów filozoficznych i społeczno-politycznych, w których centrum znajduje się idea nieśmiertelności. W pierwszej kolejności autorka przedstawia myśl rosyjskich immortalistów, począwszy od Nikołaja Fiodorowa, a skończywszy na współczesnych myślicielach: Igorze W. Wiszewie, zwolenniku biologicznej nieśmiertelności, oraz Aleksandrze Bołonkinie, zwolenniku nieśmiertelności cyfrowej. W drugiej części artykułu omawia działalność rosyjskich organizacji społecznych i politycznych, które mają na celu nie tylko filozoficzną refleksję nad ideą nieśmiertelności, ale i praktyczne wdrożenie jej w życie. W Rosji funkcjonuje współcześnie kilka prężnych stowarzyszeń (największe to Rosyjski Ruch Transhumanistyczny czy Strategiczny Ruch Społeczny "Rosja 2045"), łączących promocję ideałów transhumanizmu i immortalizmu z rozwojem technologicznych narzędzi ich urzeczywistniania. Niemniej jednak należy mieć na uwadze, że także mniejsze organizacje prowadzą wiele różnych inicjatyw, które mogą być rozpatrywane jako jeden z przejawów społecznej mobilizacji rosyjskiego społeczeństwa. The aim of the article is to analyze the idea of immortality in the Russian philosophical and socio-political projects. First, the author presents the thought of Russian philosophers-immortalists from Nikolai Fyodorov to contemporary thinkers: Igor V. Vishev, a proponent of biological immortality, and Aleksandr Bolonkin, a digital immortality supporter. In the second part of the article the author describes the activities of Russian social and political organizations, which are aimed at not only a philosophical reflection on the idea of immortality, but the practical implementation of this idea. Today in Russia there are several dynamic associations (the largest one is the Russian Transhumanism Movement and the "Russia 2045" Strategic Social Initiative). They combine the promotion of the ideals of transhumanism and immorality with the development of technological tools in order to put those ideal into practice. Nevertheless, it should be noted that even smaller organizations run a number of different initiatives, which can be considered as one of a manifestation of social mobilization of Russian society.

Стаття аналізує специфіку релігійної природи безсмертя та воскресіння у творчості відомого німецького філософа Людвіга Фейєрбаха. Здійснено спробу імортологічного аналізу релігійного світогляду на основі основних робіт Фейєрбаха. Показано, що проблема безсмертя в релігійній системі має свої специфічні чинники, власну природу, що відображено в психології поведінки носіїв релігійної віри. Творча спадщина видатного філософа допомагає з’ясувати глибинну сутність цієї проблеми. The article analyzes the specifics of the religious nature of immortality and resurrection in the works of the famous German philosopher Ludwig Feuerbach. An attempt imortology analysis of religious outlook based on the major works of Feuerbach. It is shown that the problem of immortality in the religious system has its own specific factors, its nature, which is reflected in the behavior of media psychology of religious faith. The artistic heritage of outstanding philosopher helps to find out the deep essence of the problem.