Search

The work addresses the creation of surface structures on lithium niobate single crystals. Surface topography of lithium niobate surface sputtered with gas cluster ion beams was investigated. Surface ripples induced on the surface were analyzed using power spectral density functions approach, their evolution with ion fluence and their dependence on the cluster ion energy discussed. Sputter yield value was shown to decrease with surface roughness increase, the reasons of the effect are indicated. Local piezoresponse of the rippled surface was studied. Keywords: ferroelectrics, LiNbO3 crystal, gas cluster ions, self-organization, AFM, PSD function.

The phase composition, nanostructure, and properties of Ba2NdFeNb4O15 multiferroic thin films are studied by X-ray diffraction, dielectric spectroscopy, methods for analyzing ferroelectric properties, and scanning probe microscopy. Films were grown on the single-crystal Pt/MgO(001) substrate by a one-stage RF cathode sputtering technique in an oxygen atmosphere. It has been established that the Ba2NdFeNb4O15 films are single-phase, impurity-free, and c-oriented, which made it possible to study their dielectric properties along the polar direction. tensile deformation of the unit cell (1.35% along the polar axis) has found in the films, which led to the realization of the ferroelectric phase in the BNFNO film at room temperature. The revealed dependencies and the prospects for using this material in the nanosized thin films form are discussed. Keywords: multiferroic, dielectric characteristics, ferroelectric, tetragonal tungsten bronze.

It is shown that microstructure, dielectric and piezoelectric properties change in films based on lanthanum-substituted bismuth titanate (BLT) depending on the alloying impurity material, which leads to changes in coercive voltage, internal displacement field and control coefficient. Keywords: lead-free ferroelectric films, bismuth titanate, electrophysical properties, capacitance-voltage characteristics, piezoresponse force microscopy.

The search for new sources of biologically active substances of phenolic nature is a topic task of the modern pharmaceutical industry and science to expand the domestic raw material base of medicinal plants and to create new medicines based on them.The purpose of the research is to study the composition of phenolic compounds of three non-pharmacopoeial species of the genus Salvia: S. grandiflora, S. pratensis and S. verticillata, in comparing with S. officinalis, to establish the perspective ones for using in pharmaceutical and medical practice.Materials and methods. The qualitative composition and quantitative content of phenolic compounds were determined by HPLC using a Shimadzu LC20 Prominence chromatograph. The quantitative determination of phenolic compounds was also performed by the spectrophotometric method on an Evolution 60S spectrophotometer (USA) at the appropriate wavelength.Results. The quantitative content of 17 phenolic substances in leaves of genus Salvia representatives was determined. 6 of those are substances of flavonoid nature, 3 are hydroxycinnamic acids and 8 are derivatives of coffeic acid. It was found that the highest content of hydroxycinnamic acids is characteristic of leaves of S. grandiflora (4.49 mg/g, which is 357.62 % higher than in the pharmacopoeial species of S. officinalis (1.26 mg/g), the highest content of flavonoid compounds is characteristic of S. verticillata leaves (7.70 mg/g, which is 57.46 % more than in the pharmacopoeial species of S. officinalis (4.89 mg/g) and the highest content of the sum of phenolic compounds is characteristic of S. verticillata leaves (9.50 mg/g, which is 37.18 % more than in the pharmacopoeial species of S. officinalis (6.92 mg/g).Conclusions. HPLC and spectrophotometric methods demonstrate that the highest content of flavonoids is characteristic of leaves of S. verticillata, hydroxycinnamic acids – S. grandiflora. The highest content of the sum of all detected compounds of phenolic nature is characteristic of S. verticillata leaves. This indicates the prospect of using non-pharmacopoeial representatives of the genus Salvia from Ukrainian flora as sources of phenolic compounds to expand the domestic raw material base of medicinal plants and to create new medicines based on them., Поиск новых источников биологически активных веществ фенольной природы – актуальная задача современной фармацевтической отрасли для расширения отечественной сырьевой базы лекарственных растений и создания новых лекарственных средств на их основе.Цель работы – изучение состава фенольных соединений трех нефармакопейных видов рода Шалфей: S. grandiflora, S. pratensis и S. verticillata – по сравнению с S. officinalis для установления перспективы использования в фармацевтической и медицинской практике.Материалы и методы. Определение качественного состава и количественного содержания фенольных соединений проведено методом высокоэффективной жидкостной хроматографии с помощью хроматографа Shimadzu LC20 Prominence. Количественное определение фенольных соединений выполнено спектрофотометрическим методом на спектрофотометре Evolution 60S (США) при соответствующих длинах волн.Результаты. Идентифицировали и определили количественное содержание 17 веществ фенольной природы в листьях представителей рода Salvia: 6 веществ флавоноидной природы, 3 гидроксикоричные кислоты и 8 производных кофейной кислоты. Установлено, что наибольшее содержание производных гидроксикоричных кислот характерно для листьев S. grandiflora (4,49 мг/г, что на 357,62 % больше, чем в фармакопейном виде S. officinalis – 1,26 мг/г), наибольшее содержание соединений флавоноидной природы характерно для листьев S. verticillata (7,70 мг/г, что на 57,46 % больше, чем в фармакопейном виде S. officinalis – 4,89 мг/г) и наибольшее содержание суммы фенольных соединений характерено для листьев S. verticillata (9,50 мг/г, что на 37,18 % больше, чем в фармакопейном виде S. officinalis – 6,92 мг/г).Выводы. Методом высокоэффективной жидкостной хроматографии и спектрофотометрическим методом установлено, что наибольшее содержание суммы флавоноидов характерно для листьев S. verticillata, гидроксикоричных кислот – для S. grandiflora. Наибольшее содержание суммы всех установленных соединений фенольной природы характерно для листьев S. verticillata. Это указывает на перспективность использования исследуемых нефармакопейных представителей рода Salvia флоры Украины как источника фенольных соединений для расширения отечественной сырьевой базы лекарственных растений и создания на их основе новых лекарственных средств., Пошук нових джерел біологічно активних речовин фенольної природи є актуальним завданням сучасної фармацевтичної галузі для розширення вітчизняної сировинної бази лікарських рослин і створення нових лікарських засобів на їхній основі.Мета роботи – вивчення складу фенольних сполук трьох нефармакопейних видів роду Шавлія: S. grandiflora, S. pratensis та S. verticillata – порівняно з S. officinalis для встановлення перспективності використання у фармацевтичній, медичній практиці.Матеріали та методи. Визначення якісного складу та кількісного вмісту фенольних сполук виконали методом високоефективної рідинної хроматографії за допомогою хроматографа Shimadzu LC20 Prominence. Кількісне визначення фенольних сполук також здійснили спектрофотометричним методом на спектрофотометрі Evolution 60S (США) за відповідної довжини хвилі.Результати. Ідентифікували та визначили кількісний вміст 17 речовин фенольної природи в листі представників роду Salvia: 6 речовин флавоноїдної природи, 3 гідроксикоричні кислоти та 8 похідних кавової кислоти. Встановили, що найбільший вміст похідних гідроксикоричних кислот характерний для листя S. grandiflora (4,49 мг/г, що на 357,62 % більше, ніж у фармакопейному виді S. officinalis – 1,26 мг/г), найбільший вміст сполук флавоноїдної природи характерний для листя S. verticillata (7,70 мг/г, що на 57,46 % більше, ніж у фармакопейному виді S. officinalis – 4,89 мг/г) і найбільший вміст суми фенольних сполук характерний для листя S. verticillata (9,50 мг/г, що на 37,18 % більше, ніж у фармакопейному виді S. officinalis – 6,92 мг/г).Висновки. Методом високоефективної рідинної хроматографії та спектрофотометричним методом встановили, що найбільший вміст суми флавоноїдів характерний для листя S. verticillata, гідроксикоричних кислот – S. grandiflora. Найбільший вміст суми всіх виявлених сполук фенольної природи характерний для листя S. verticillata. Це вказує на перспективність використання досліджуваних нефармакопейних представників роду Salvia флори України як джерел фенольних сполук для розширення вітчизняної сировинної бази лікарських рослин та створення на їхній основі нових лікарських засобів.

The article is devoted to the problem of risk assessment in the development of state programs and the implementation of investment projects, analysis of methods and techniques of risk management applied in this area today. The authors theoretically describe the place of evaluation in risk analysis and management as a new emerging function of government bodies. The article opens the scientific discussion on new challenges facing the scientific community in the field of methodological support and support of the processes of modernization of public administration in the field of risk management. The authors summarize the Ukrainian practice of risk assessment in the development of state target programs, designate areas for further research on the stated problem.Key words: risk management, government targeted programs, public administration, investment project.