The article draws attention to the social challenges and human trials that have arisen during the modern digitalization of production, everyday life, everyday life, leisure and education. The article reveals the peculiarities and factors of the processes of disappearance or transformation of professions in industrial and post-industrial societies. The aim of the article is a socio-philosophical analysis of professions and professional fields that have a high risk of extinction under the influence of automation, robotics and digitalization of production process. The study found that at the beginning of the XXI century, the professional area of both the center and the periphery of the world system, is characterized by the emergence of online professions, relentless robotization and digitalization of production and services. Thus, in the last century man, having received a narrow professional specialization, could work in one job all his life, in the fourth industrial revolution you must have a wide range of professional competencies and be ready to change jobs and professions every 3-5 years. Based on the method of comparative analysis, it is established that in the conditions of automation, robotics and digitalization professions and jobs associated with monotonous, including empirical intellectual work that does not require creative thinking (such as librarians and archivists, work of civil servants on registration of various types of documentation, certificates, etc.) got endangered. It is proved that another important segment of robotics and automation is the field of heavy, manual or monotonous physical labor. In the coming decades the control of machines in these segments of production will be completely automated. As a result, such professions as bricklayer, miner, taxi driver, public transport driver and others are threatened with extinction. In the coming years the largest number of jobs and professions will be lost in the middle segment of professional activity, where stereotyped monotonous functions are performed. At the same time, in the field of low-skilled, manual, low-prestige manual labor, even in the developed countries, these vacancies will not disappear yet. The work of low-skilled workers, primarily migrant workers, costs production owners less than the introduction of expensive automated and robotic systems. At the same time, in the digital society of the future, professions will be shifted to the Internet, many of the current professions will be renamed with the addition of "Internet", such as "Internet marketer", "Internet psychologist", "Internet lecturer" and others., У статті привернуто увагу до соціальних викликів і випробувань людини, що виникли при сучасній діджиталізації виробництва, повсякденного життя, побуту, дозвілля та освіти. Розкрито особливості та чинники процесів зникнення або трансформації професій в індустріальному і постіндустріальному суспільствах. Метою статті є соціально-філософський аналіз професій і професійних напрямів, які мають високий ризик зникнення під впливом автоматизації, роботизації і діджиталізації виробництва. З’ясовано, що на початку ХХІ століття професійний простір як країн центру, так і периферії світ-системи, характеризується появою онлайн-професій, невпинною роботизацією та діджиталізацією виробництва і сфери послуг. Якщо у минулому столітті людина, отримавши вузьку професійну орієнтацію, могла все життя пропрацювати на одному робочому місці, то в умовах четвертої індустріальної революції людина повинна мати широкий діапазон професійних компетентностей і бути готовою кожні 3-5 років змінювати і робоче місце, і професію. На основі методу порівняльного аналізу встановлено, що в умовах автоматизації, роботизації і діджиталізації під загрозою зникнення опиняються професії і робочі місця, пов’язані з монотонною, зокрема емпіричною інтелектуальною роботою, яка не потребує творчого мислення (як-от, професії бібліотекаря і архіваріуса, робота державних службовців щодо оформлення різних типів документації, довідок та ін.). Доведено, що іншим важливим сегментом роботизації і автоматизації залишається сфера важкої, ручної або монотонної фізичної праці. Вже у наступні десятиліття керування машинами у цих сегментах виробництва буде мати виключно автоматизований характер. Внаслідок цього під загрозою зникнення опиняються такі професії, як будівельник-каменяр, шахтар, водій таксі, водій комунального транспорту та ін. Найбільша кількість робочих місць і професій у наступні роки буде втрачена у середньому сегменті професійної активності, де здійснюються стереотипізовані монотонні функції. Водночас у сфері малокваліфікованої, ручної, непрестижної фізичної праці навіть у розвинутих країнах світу означені вакансії поки що не зникнуть. Робота малокваліфікованих працівників, насамперед, трудових мігрантів, обходиться власникам виробництв дешевше, ніж упровадження дорогих автоматизованих і роботизованих систем. Водночас у діджиталізованому суспільстві майбутнього відбудеться зміщення професій у сферу Інтернету, багато з теперішніх професій отримають інше найменування з додаванням формулювання "інтернет", наприклад "інтернет-маркетолог", "інтернет-психолог", "інтернет-лектор" та ін.