Search

Introduction. Plants of Centaurea L. genus are used in complex therapy of many diseases, in particular, as anti-inflammatory, antimicrobial, analgesic, reparative, diuretic, hypoglycemic agents. These activities are partially caused by availability of phenolic compounds, in particular, phenolic acids. For example, chlorogenic and rosmarinic acids are known to take part in antioxidant, antimicrobial, anti-inflammatory, hypolipidemic, hypotensive, hepatoprotective, hypoglycemic activities. Purpose of the present work was identification and quantitative content determination of chlorogenic and rosmarinic acids in herb of Centaurea cyanus L. and Centaurea montana L., which are widely cultivated in Ukraine as decorative plants. Material & methods. The objects of the study were herb of Centaurea cyanus L. and Centaurea montana L. The raw materials were collected during blossoming in Kharkiv and Odessa regions of Ukraine in June-July 2020/2021. Identification and quantitative content of chlorogenic and rosmarinic acids were carried out using the HPLC method. Results & discussion. In Centaurea montana L. herb chlorogenic and rosmarinic acids were identified to the amount of 4.24 �� 0.08 mg/100 g and 7.47 �� 0.15 mg/100 g respectively, in Centaurea cyanus L. only chlorogenic acid was identified to the amount of 1.40 �� 0.02 mg/100 g. Conclusion. For the first time in Centaurea cyanus L. herb and Centaurea montana L. herb collected in Ukraine chlorogenic acid was identified by HPLC method, whereas in Centaurea montana L. herb additionally rosmarinic acid was found. Centaurea montana L. herb accumulated higher quantity of identified acids. The obtained results may be used in the development of medicines and standardization of tested herb., {"references":["1.\tAlbayrak S., Atasagun B., Aksoy A. 'Comparison of phenolic components and biological activities of two Centaurea sp. obtained by three extraction techniques // Asian Pac. j. trop. med. 2017. Vol. 10 (6). P. 599-606.","2.\tAzzouzi D., Bioud K., Demirtas I., Gül F., Sarri D., Benayache S., Benayache F., Mekkiou R. Phenolic profile and antioxidant activity of Centaurea choulettiana Pomel (Asteraceae) extracts // Comb. Chem. High Throughput Screen. 2016. Vol. 19. Р. 1-6.","3.\tMishio T., Takeda K., Iwashina T. Anthocyanins and other flavonoids as flower pigments from eleven Centaurea species // Nat. Prod. Commun. 2015. Vol. 10 (3). Р. 447-450.","4.\tAl-Snafi А. E. The pharmacological importance of Centaurea cyanus - a review // Int. J. Pharm. Sci. Rev. Res. 2015. Vol. 5 (4). Р. 379-384.","5.\tChiru T. Phytochemical study of Centaurea cyanus L. // Scientific Papers, USAMV Bucharest. 2009. S. A, LII. Р. 293-297.","6.\tTomar А. Medicinal use of Centaurea cyanus Linn. To cure ophthalmia // J. pharmacogn. phytochem. 2017. Vol. 6 (5). Р. 232-233.","7.\tPirvu L., Bubueanu C., Panteli M., Petcu L., Coprean D. Centaurea cyanus L. polysaccharides and polyphenols cooperation in achieving strong rat gastric ulcer protection // Open Chem. 2015. Vol. 13. Р. 910-921.","8.\tAkkol E. K., Arif R., Ergun F., Yesilada E. Sesquiterpene lactones with antinociceptive and antipyretic activity from two Centaurea species // J. Ethnopharmacol. 2009. Vol. 122. Р. 210-215.","9.\tAhmad N., Shinwari Z. K., Hussain J., Ahmad I., Perveen R., Rehman S. Phytochemical screening and biological activities of different parts of Centaurea montana // International Journal of Plant Science and Ecology. 2015. Vol. 1 (6). Р. 237-240.","10.\tPietkova I. B., Unhurian L. M., Horiacha L. M., Kyslychenko V. S., Zhuravel I. O., Kuznietsova V. Yu., Panasenko О. I. Composition of fatty acids in Centaurea cyanus (L.) // Česká a slovenská farmacie. 2020. Vol. 69 (4). Р. 194-197.","11.\tAlves M. J., Ferreira I. C. F. R., Froufe H. J. C., Abreu R. M. V., Martins A., Pintado M. Antimicrobial activity of phenolic compounds identified in wild mushrooms, SAR analysis and docking studies // J. Appl. Microbiol. 2013. Vol. 115. Р. 346-357.","12.\tLiu J., Du C., Beaman H. T., Monroe M. B. B. Characterization of phenolic acid antimicrobial and antioxidant structure – property relationships // Pharmaceutics. 2020. Vol. 12 (419). Р. 1-17.","13.\tAmbriz-Pérez D. L., Leyva-López N., Gutierrez-Grijalva E. P., Basilio Heredia J. Phenolic compounds: Natural alternative in inflammation treatment. A Review // Food & Agriculture. 2016. Vol. 2. 1131412.","14.\tDearing M. D., Mangione A. M., Karasov W. H. Plant Secondary Compounds as Diuretics: An Overlooked Consequence // Amer. Zool. 2001. Vol. 41. Р. 890-901.","15.\tSantana-Gálvez J., Cisneros-Zevallos L., Jacobo-Velázquez D. A. Chlorogenic acid: recent advances on its dual role as a food additive and a nutraceutical against metabolic syndrome // Molecules. 2017. Vol. 22 (3).","16.\tMiao M., Xiang L. Pharmacological action and potential targets of chlorogenic acid // Adv. Pharmacol. 2020. Vol. 87. Р. 71-88.","17.\tMaalik А., Bukhari S. M., Zaidi A., Shah K. H., Khan F. A. Chlorogenic acid: a pharmacologically potent molecule // Acta Pol. Pharm. 2016. Vol. 73 (4). Р. 851-854.","18.\tAlagawany M., Abd El-Hack M. E., Farag M. R., Gopi M., Karthik K., Malik Y. S., Dhama K. Rosmarinic acid: modes of action, medicinal values and health benefits // Anim. Health Res. Rev. 2017. Vol. 18 (2). Р. 167-176.","19.\tRocha J., Eduardo-Figueira M., Barateiro A., Fernandes A., Brites D., Bronze R., Duarte C. M. M., Serra A. T., Pinto R., Freitas M., Fernandes E., Silva-Lima B., Mota-Filipe H., Sepodes B. Anti-inflammatory effect of rosmarinic acid and an extract of Rosmarinus officinalis in rat models of local and systemic inflammation // Basic Clin. Pharmacol. Toxicol. 2015. Vol. 116 (5). Р. 398-413.","20.\tColica C., Di Renzo L., Aiello V., De Lorenzo A., Abenavoli L. Rosmarinic acid as potential anti-inflammatory agent // Rev. Recent Clin. Trials. 2018. Vol. 13 (4). Р. 240-242.","21.\tHitl M., Kladar N., Gavarić N., Božin B. Rosmarinic acid – human pharmacokinetics and health benefits // Planta Med. 2021. Vol. 87 (4). Р. 273-282.","22.\tLitvinenko V. I., Bubenchikova V. N. Phytochemical study of Centaurea cyanus // Chem Nat Compd. 1988. Vol. 24. Р. 672-674.","23.\tLockowandt L., Pinela J., Roriz C. L., Pereira C., Abreu R. M. V., Calhelha R. C., Alves M. J., Barros L., Bredol M., Ferreira I. C. F. R. Chemical features and bioactivities of cornflower (Centaurea cyanus L.) capitula: The blue flowers and the unexplored non-edible part // Ind Crops Prod. 2019. Vol. 128. Р. 496-503.","24.\tEscher G. B., Santos J. S., Rosso N. D., Marques M. B., Azevedo L., Vieira do Carmo M. A., Daguer H., Molognoni L., do Prado-Silva L., Sant'Ana A. S., da Silva M. C., Granato D. Chemical study, antioxidant, anti-hypertensive, and cytotoxic/cytoprotective activities of Centaurea cyanus L. petals aqueous extract // Food Chem Toxicol. 2018. Vol. 118. Р. 439-453.","25.\tNowicka P., Wojdyło A. Anti-Hyperglycemic and Anticholinergic Effects of Natural Antioxidant Contents in Edible Flowers // Antioxidants. 2019. Vol. 8 (8), 308. 12 p.","26.\tAlper M., Özay C., Güneş H., Mammadov R. Assessment of Antioxidant and Cytotoxic Activities and Identification of Phenolic Compounds of Centaurea solstitialis and Urospermum picroides from Turkey // Braz Arch Biol Technol. 2021. Vol. 64. 12 р."]}

Introduction. Mirabilis jalapa L. is a popular ornamental plant of the Nyctaginaceae family, which is widely cultivated in many countries around the world. Mirabilis jalapa L. has long been used in traditional medicine around the world as an anti-inflammatory, antibacterial, antifungal, antispasmodic, analgesic, diuretic, laxative and reparative agent. Data on the fatty acids of Mirabilis jalapa L. are rather limited in the literature, so it was important to study them. Material & methods. The objects of the study were the leaves, stems, fruits and roots of Mirabilis jalapa L., harvested in the Kharkiv region during 2019-2020. Studies of the composition of fatty acids were performed by gas chromatography. Results & discussion. In the lipophilic fraction of Mirabilis jalapa L. leaves 14 fatty acids, stems, fruits and roots ��� 12 fatty acids each were identified. Unsaturated fatty acids predominated in all subjects. Linolenic acid was dominant in the leaves of Mirabilis jalapa L., in the lipophilic fraction of which its content was 62.33 %. Roots and stems contained a significant amount of linoleic acid, the content of which was 45.05 % and 35.60 %, respectively. Mirabilis jalapa L. fruits accumulated a large amount (53.18 %) of oleic acid. Lauric and arachic acids were identified only in Mirabilis jalapa L. leaves, but their content was negligible. Conclusion. The fatty acid composition of Mirabilis jalapa L. leaves, stems, fruits and roots harvested in Ukraine was studied for the first time by gas chromatography. According to the results of the study, it was found that all objects accumulated mostly unsaturated fatty acids, the content of which ranged from 64.50 % to 81.82 %. Linolenic acid was dominant in the leaf (62.33 %), oleic acid (53.18 %) in fruits, and linoleic acid in stems and roots (35.60 % and 45.05 %, respectively). In all investigated types of raw materials among saturated fatty acids in the greatest quantity palmitic acid is defined. The obtained results can be used to predict the anti-inflammatory, antimicrobial and antioxidant properties of herbal medicines based on the raw material of Mirabilis jalapa L., {"references":["1.\tLiya F. I., Yasmin Mt. F., Chowdhury N. S., Charu T. K., Fatema I. B. Mirabilis jalapa: A review of ethno and pharmacological activities // Advancement in Medicinal Plant Research. 2021. Vol. 9 (1). Р. 1-10. URL: http://www.netjournals.org/pdf/AMPR/2021/1/20-041.pdf","2.\tAlshammaa D. A., Zalzala M. H., Jaafar N. S., Hamad M. N. Preliminary phytochemical screening with evaluation of antioxidant activity of Merabilis jalapa leaves cultivated in Iraq // International Journal of Pharmaceutical Research. 2021. Vol. 13, Is. 1. Р. 5464-5469.","3.\tZant M. K. V. Review of the economic and ethnobotany of the family Nyctaginaceae // Atlas Journal of Biology. 2016. Р. 249-266.","4.\tSingh M., Akash, Mittal S. K., Kalia A. N. Mirabilis Jalapa – A Review // International Journal of Pharmaceutical, Medical and Applied Sciences. 2012. Vol. 1, Is. 3. Р. 22-43.","5.\tAl-Snafi A. E., Talab T. A., Jabbar W. M., Alqahtani A. M. Chemical constituents and pharmacological activities of Mirabilis jalapa - A review // International Journal of Biological and Pharmaceutical Sciences Archive. 2021. Vol. 01 (02). Р. 034-045.","6.\tLevin R. A., Raguso R. A., McDade L. A. Fragrance chemistry and pollinator affinities in Nyctaginaceae // Phytochemistry. 2001. Vol. 58. Р. 429-440.","7.\tSarray D. K. A., Horiacha L., Zhuravel I., Fedosov A. HPLC study of phenolic compounds in Mirabilis jalapa raw material // Pharmacia. 2020. Vol. 67 (3). P. 145-152.","8.\tNagy K., Tiuca I.-D. Importance of fatty acids in physiopathology of human body. URL: https://www.intechopen.com/chapters/54169","9.\tJohnson M., Bradford C. Omega-3, Omega-6 and Omega-9 fatty acids: implications for cardiovascular and other diseases // J Glycomics Lipidomics. 2014. № 4 (4). URL: https://www.longdom.org/open-access/omega-omega-and-omega-fatty-acids-implications-for-cardiovascular-and-other-diseases-2153-0637.1000123.pdf","10.\tBudniak L., Slobodianiuk L., Marchyshyn S., Kostyshyn L., Horoshko O. Determination of composition of fatty acids in Saponaria officinalis L. // ScienceRise: Pharmaceutical Science. 2021. № 1 (29). Р. 25-30.","11.\tTvrzicka E., Kremmyda L.-S., Stankova B., Zak A. Fatty acids as biocompounds: their role in human metabolism, health and disease – A review. Part 2: Fatty acid physiological roles and applications in human health and disease // Biomed Pap Med Fac Univ Palacky Olomouc Czech Repub. 2011. № 155 (3). Р. 195-218.","12.\tMcGaw L. J., Jäger A. K., Staden van J. Antibacterial effects of fatty acids and related compounds from plants // South African Journal of Botany. 2002. № 68. Р. 417-423.","13.\tPietkova I. B., Unhurian L. M., Horiacha L. M., Kyslychenko V. S., Zhuravel I. O., Kuznietsova V. Yu., Panasenko О. I. Composition of fatty acids in Centaurea cyanus (L.) // Česká a slovenská farmacie. 2020. № 69 (4). Р. 194-197.","14.\tZiboh V. A., Cho Y., Mani I., Xi S. Biological significance of essential fatty acids/prostanoids/ lipoxygenase-derived monohydroxy fatty acids in the skin // Archives of Pharmacal Research. 2002. Vol. 25. P. 747-758.","15.\tTvrzicka E., Kremmyda L.-S., Stankova B., Zak A. Fatty acids as biocompounds: their role in human metabolism, health and disease – A review. Part 1: Classification, dietary sources and biological functions // Biomed Pap Med Fac Univ Palacky Olomouc Czech Repub. 2011. № 155 (2). Р. 117-130."]}

Topicality. Modern drugs used to treat diseases of the cardiovascular system generally have a number of side effects. In this regard, the problem of developing and studying safe and effective drugs for the use in cardiology becomes relevant for scientists. Pharmacological drugs with the metabolic and cytoprotective action of plant origin are increasingly used for the treatment of cardiovascular diseases; however, their range is quite limited. The latest information on the use of herbal medicines based on the promising types of the medicinal plant raw material of the domestic flora, in particular parsnip (Pastinaca sativa L.) herb, determines the urgency of creating new potential cardioprotectors of plant origin. Aim. To study amino acids and phenolic compounds in the thick extract of parsnip herb, as well as the cardioprotective activity of this extract. Materials and methods. The thick extract of parsnip herb (TEPH) was chosen as the study object. The study of the amino acid composition of TEPH was performed by ion exchange liquid chromatography on a T 339 automatic analyzer. Phenolic compounds were studied by high performance liquid chromatography (HPLC). Identification of components was performed by retention time and compliance of UV spectra with standard substances, the quantitative content was determined by calculating the area of peaks on the chromatogram. The study of the effectiveness of the use of the plant substance of TEPH for the correction of disorders in the body of rats under conditions of heart disease with high doses of adrenaline was performed at the premises of the Central Research Laboratory of the NUPh. The experiment was performed on 25 nonlinear white male rats weighing 180-220 g. The drug “Tricardin” LLC “Ternopharm” (Ukraine) was used as a reference drug. Results and discussion. As a result of the study of the amino acid composition of TEPH, 18 amino acids were identified; their total content was almost 10 % in the extract. Rutin and chlorogenic acid in the amount of 3.37 mg/100 g and 0.41 mg/100 g, respectively, were identified in the extract by HPLC. The results of the study of the effect of the thick extract of parsnip on the integrated indicators of the state of white rats on the model of acute adrenaline myocarditis indicate that when treating animals with TEPH in the doses of 100 mg/kg and 200 mg/kg the heart mass coefficient increased by 1.25 and 1.2 times compared to the group of intact animals, indicating a decrease in the manifestations of exudation compared to animals of the control pathology. Conclusions. Amino acids and phenolic compounds in TEPH have been studied. As a result, the presence of 18 amino acids has been found; their content in the extract is almost 10 %. The extract contains 3.37 mg/100 g of rutin and 0.41 mg/100 g of chlorogenic acid. The study conducted has confirmed the cardioprotective properties of TEPH, indicating the relevance of further comprehensive physicochemical, pharmacological and preclinical pharmacological studies of this herbal medicine and emphasizing the prospects for its further study, implementation in production and use in the treatment of cardiovascular diseases., Актуальность. Современные лекарственные средства, используемые для лечения заболеваний сердечно-сосудистой системы, в основном имеют ряд побочных эффектов. В связи с этим для ученых является актуальной проблема разработки и исследования безопасных и эффективных лекарственных препаратов для применения в кардиологии. Для лечения сердечно-сосудистых заболеваний все чаще используют фармакологические препараты метаболического и цитопротекторного действия растительного происхождения, однако их ассортимент достаточно ограничен. Последние сведения об использовании лекарственных растительных средств на основе перспективных видов лекарственного растительного сырья отечественной флоры, в частности пастернака посевного травы, обусловливают актуальность создания на его основе новых потенциальных кардиопротекторов растительного происхождения.Цель. Целью данной работы является исследование аминокислот и фенольных соединений в густом экстракте травы пастернака посевного, а также изучение его кардиопротекторной активности.Материалы и методы. В качестве объекта исследования использовали пастернака посевного травы экстракт густой (ППТЭГ). Исследование аминокислотного состава ППТЭГ проводили методом ионообменной жидкостной хроматографии с помощью автоматического анализатора Т 339. Фенольные соединения изучали методом высокоэффективной жидкостной хроматографии (ВЭЖХ). Идентификацию компонентов проводили по времени удерживания и соответствия УФ-спектров веществам-стандартам, количественное содержание определяли, рассчитывая площадь пиков на хроматограмме. Изучение эффективности применения растительной субстанции ППТЭГ для коррекции нарушений в организме крыс в условиях поражения сердца повышенными дозами адреналина проводили на базе Центральной научно-исследовательской лаборатории НФаУ. Эксперимент проводили на 25 нелинейных белых крысах-самцах массой 180-220 г. В качестве препарата сравнения был использован препарат «Трикардин» ООО «Тернофарм», Украина.Результаты и их обсуждение. В результате исследования аминокислотного состава густого экстракта травы пастернака идентифицировано 18 аминокислот, общее содержание которых составило почти 10 %. Методом ВЭЖХ в экстракте идентифицированы рутин и хлорогеновая кислота в количестве 3,37 мг/100 г и 0,41 мг/100 г соответственно. Результаты изучения влияния густого экстракта травы пастернака на интегральные показатели состояния белых крыс на модели острого адреналинового миокардита свидетельствуют о том, что при лечении животных ППТЭГ в дозе 100 мг/кг и 200 мг/кг массовый коэффициент сердца увеличился в 1,25 и 1,2 раза по сравнению с группой интактных животных, что свидетельствует об уменьшении проявлений экссудации по сравнению с животными контрольной патологии.Выводы. Исследованы аминокислоты и фенольные соединения в ППТЭГ. В результате установлено наличие 18 аминокислот, содержание которых в экстракте составило почти 10 %. Экстракт содержал 3,37 мг/100 г рутина и 0,41 мг/100 г хлорогеновой кислоты. Проведенные исследования подтвердили кардиопротекторные свойства ППТЭГ, указывающие на актуальность дальнейших комплексных физико-химических, фармако-технологических и доклинических фармакологических исследований данного лекарственного растительного средства, и подчеркивают перспективы для дальнейшего его изучения, внедрения в производство и применения в клинике сердечно-сосудистых заболеваний., Актуальність. Сучасні лікарські засоби, які використовують для лікування захворювань серцево-судинної системи, здебільшого мають низку побічних ефектів. У зв’язку з цим для науковців стає актуальною проблема розробки й дослідження безпечних та ефективних лікарських препаратів для застосування в кардіології. Для лікування серцево-судинних захворювань усе частіше використовують фармакологічні препарати метаболічної і цитопротекторної дії рослинного походження, однак їх асортимент є досить обмеженим. Останні відомості про використання лікарських рослинних засобів на основі перспективних видів лікарської рослинної сировини вітчизняної флори, зокрема пастернаку посівного трави, зумовлюють актуальність створення на її основі й нових потенційних кардіопротекторів рослинного походження.Мета. Метою нашої роботи є дослідження амінокислот та фенольних сполук у густому екстракті трави пастернаку посівного, а також вивчення його кардіопротекторної активності.Матеріали та методи. Як об’єкт дослідження було обрано пастернаку посівного трави екстракт густий (ППТЕГ). Дослідження амінокислотного складу ППТЕГ проводили методом іонообмінної рідинної хроматографії на автоматичному аналізаторі Т 339. Фенольні сполуки вивчали методом високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ). Ідентифікацію компонентів проводили за часом утримування та відповідності УФ-спектрів речовинам-стандартам, кількісний вміст визначали, розраховуючи площу піків на хроматограмі. Вивчення ефективності застосування рослинної субстанції ППТЕГ для корекції порушень в організмі щурів за умов ураження серця підвищеними дозами адреналіну проводили на базі Центральної науково-дослідної лабораторії НФаУ. Експеримент здійснювали на 25 нелінійних білих щурах-самцях масою 180-220 г. Як препарат порівняння було використано лікарський засіб «Трикардин» ТОВ «Тернофарм», Україна.Результати та їх обговорення. У результаті дослідження амінокислотного складу густого екстракту трави пастернаку ідентифіковано 18 амінокислот, загальний вміст яких склав майже 10 %. Методом ВЕРХ у екстракті ідентифіковано рутин та хлорогенову кислоту в кількості 3,37 мг/100 г та 0,41 мг/100 г відповідно. Результати вивчення впливу густого екстракту трави пастернаку на інтегральні показники стану білих щурів на моделі гострого адреналінового міокардиту свідчать про те, що під час лікування тварин ППТЕГ у дозах 100 мг/кг та 200 мг/кг масовий коефіцієнт серця збільшився в 1,25 та 1,2 раза порівняно з групою інтактних тварин, що свідчить про зменшення проявів ексудації порівняно з тваринами контрольної патології.Висновки. Досліджено амінокислоти та фенольні сполуки у ППТЕГ. У результаті виявлено наявність 18 амінокислот, вміст яких у екстракті склав майже 10 %. Екстракт містив 3,37 мг/100 г рутину та 0,41 мг/100 г хлорогенової кислоти. Проведене дослідження засвідчило кардіопротекторні властивості ППТЕГ, що підтверджує актуальність проведення подальших комплексних фізико-хімічних, фармако-технологічних та доклінічних фармакологічних досліджень цього лікарського рослинного засобу й підкреслює перспективи його вивчення, впровадження у виробництво й застосування в клініці серцево-судинних захворювань.

Graduates of educational institutions must master the skills of critical thinking, problem solving, communication, social responsibility and interaction, self-directed education. The development of these skills should be supported through the introduction of a person-centered approach in the educational process: the student must learn not the ready knowledge transmitted by the teacher, but himself to be an active subject of learningA lack of data on the introduction of Problem-based learning in the system of higher pharmaceutical education justifies an urgencsy of performing of appropriate studies aimed at confirmation of effectiveness and justification of the feasibility of introducing this approach in pharmaceutical staff training.Aim. To substantiate a topicality of introducing Problem-based learning as an instrument of the development of pharmacy student competencies necessary for pharmaceutical practice.Results. The studies have shown that there is a link between the organization of the learning process and the nature of the approaches that students choose to acquire knowledge, to work with learning information and those students choose for tasks completion. Students' individual work on solving practical problems contributes to the development of critical thinking skills, to the analysis of available knowledge and to the search for new information, making decision to solve the problem. The process is carried out in the context of the students’ interaction, which forms the skills of communication and influences the nature of the learning motives.Conclusions. The results obtained confirm that Problem-based learning is aimed at the active inclusion of students in the process of independent learning, motivates students, provides conditions for the new knowledge development and acquiring the working methods necessary for pharmaceutical practice. The use of real problems is a way to transform theoretical knowledge into practical actions, which enhances the practical orientation of education., Отсутствие данных относительно внедрения проблемно-ориентированного подхода в систему высшего фармацевтического образования актуализирует необходимость проведения соответствующих исследований с целью подтверждения эффективности и обоснования целесообразности внедрения похода в подготовку фармацевтических кадровЦель исследование состоит в обосновании актуальности внедрения проблемно-ориентированного похода как инструмента формирования у студентов фармацевтических учебных заведений компетентностей, необходимых в практической деятельности.Результаты. Проведенные исследования показали, что существует связь между способами организации учебного процесса и характером подходов, которые выбирают студенты для получения знаний, работы с информацией и выполнения практических заданий. Самостоятельная работа студентов над решением практических проблем способствует развитию навыков критического мышления, анализа существующих знаний и поиску новой информации, принятия решений по проблеме. Процесс осуществляется в контексте взаимодействия студентов, что формирует навыки коммуникации и влияет на характер мотивов обучения.Выводы. Полученные результаты подтверждают, что проблемно-ориентированный подход ориентирован на активное включение студентов в процесс самостоятельного обучения, мотивирует студентов, создает условия для формирования новых знаний и освоения способов деятельности, необходимых в практической деятельности. Использование реальных проблем есть способом превращения теоретических знаний в практические действия, что усиливает практикоориентированность образования., Відсутність даних щодо впровадження проблемно-орієнтованого підходу в систему вищої фармацевтичної освіти актуалізує необхідність проведення відповідних досліджень з метою підтвердження ефективності та обґрунтування доцільності впровадження підходу у підготовку фармацевтичних кадрів.Метою дослідження є обґрунтування актуальності впровадження проблемно-орієнтованого підходу як інструмента формування у студентів фармацевтичних навчальних закладів компетентностей, необхідних в практичній діяльності.Результати. Проведені дослідження показали, що існує зв'язок між способами організації навчального процесу й характером підходів, що їх обирають студенти для набуття знань, роботи з навчальною інформацією та виконання практичних завдань. Самостійна робота студентів над розв’язанням практичних проблем сприяє розвитку навичок критичного мислення, аналізу наявних знань та пошуку нової інформації, прийняття рішень з розв’язання проблем. Процес здійснюється в контексті взаємодії студентів, що формує навички комунікації та впливає на характер мотивів навчання.Висновки. Отримані результати підтверджують, що проблемно-орієнтований підхід спрямований на активне включення студентів в процес самостійного навчання, мотивує студентів, забезпечує умови для формування нових знань та засвоєння способів діяльності, необхідних в практичній діяльності. Використання реальних проблем є способом перетворення теоретичних знань в практичні дії, що підсилює практикоорієнтованість освіти.