Search

The influence of the concentration of the solid phase and the flow rate of the flocculant on the change in the sedimentation rate of the solid phase and the strength of the floccules is studied. A technique is proposed for optimizing the parameters of aggregation and increasing the strength of floccules after hydromechanical influences, taking into account the concentration of the solid phase and the flocculant flow. It is found that the optimal conditions for aggregation can be achieved by minimizing the hydromechanical effects on floccules, as well as creating the best conditions for flocculation. Among the ways to optimize the process, the ways of influencing these factors due to the technological features of the introduction of the process are analyzed, such as concentration adjustment, transport rate of flocculed sludge, mixing time, Досліджено вплив концентрації твердої фази та витрати флокулянту на зміну швидкості осідання твердої фази і міцність флокул. Запропонована методика оптимізації параметрів агрегатоутворення та підвищення міцності флокул після гідромеханічного впливу, що враховує концентрацію твердої фази і витрату флокулянту. Було встановлено, що оптимальні умови агрегатоутворення можливо забезпечити шляхом мінімізації гідромеханічного впливу на флокули, а також створення якнайкращих умов утворення флокул. Серед шляхів оптимізації процесу аналізувалися способи впливу на ці чинники за рахунок технологічних особливостей введення процесу, таких як коректування концентрації, швидкість транспортування сфлокульованого шламу, час перемішування, Исследовано влияние концентрации твердой фазы и расхода флокулянта на изменение скорости оседания твердой фазы и прочность флокул. Предложена методика оптимизации параметров агрегатообразования и повышения прочности флокул после гидромеханических воздействий, учитывающая концентрацию твердой фазы и расход флокулянта. Было установлено, что оптимальные условия агрегатообразования возможно обеспечить путем минимизации гидромеханических воздействий на флокулы, а так же создания наилучших условий флокулообразования. Среди путей оптимизации процесса анализировались способы влияния на эти факторы за счет технологических особенностей введения процесса, таких как корректировка концентрации, скорость транспортировки сфлокулированного шлама, время перемешивания

We have investigated the influence of the concentration of the solid phase of drilling wastewater on a change in the sedimentation rate of the solid phase at aggregation when applying a physical-chemical method of water purification using flocculants and coagulants. This is important because a change in the concentration of the solid phase in wastewater is an uncontrolled process during reagent-based purification and it significantly affects the aggregation mechanism, as well as the kinetics of a solid phase sedimentation.The study was performed using the model wastewater prepared by diluting the used drilling mud with tap water. It was found that the use of flocculants without coagulants is not effective and does not lead to aggregation. It was established that the optimum dose of the coagulant aluminum sulfate that is capable of disrupting the stability of the disperse system of drilling wastewater is 65 mg/g, while increasing the dosage of coagulant has no effect on the rate of flake deposition. Among the flocculants, the most active one is the anionic flocculant A-19. Sludge thickening results in the destruction of floccules; in 9 minutes, the floccule deposition rate is reduced two-fold. Increasing the concentration of a flocculant from 0.8 mg/g to 1.6 mg/g leads to an increase in the deposition rate of the solid phase by 2‒2.5 times.It is shown that the solid phase concentration affects the sedimentation rate of floccules; optimum conditions for aggregation are observed at a concentration of 4‒6 g/l. Mechanical impacts on aggregates exert a destructive effect depending on the concentration of the solid phase. It has been established that changes in the dispersed system can be observed based on a change in pH, which varies depending on the concentration of the solid phase in drilling wastewater. Increasing the concentration of the solid phase from 1 to 10 g/l leads to the change in pH from 7.2 to 8.3; the introduction of coagulant reduces pH, while the subsequent destruction of aggregates leads to an increase in pH. The data obtained in the course of our research, as well as the proposed procedure, could be used in order to select the optimal dosages of reagents during drilling wastewater treatment, Досліджено вплив концентрації твердої фази бурових стічних вод на змінення швидкості осідання твердої фази при агрегатоутворенні під час фізико-хімічного методу очистки води з використанням флокулянтів та коагулянтів. Це важливо, тому що зміна концентрації твердої фази у стічній воді є неконтрольованим процесом під час реагентної очистки та суттєво впливає на механізм агрегатоутворення та кінетику осідання твердої фази.Дослідження проводилися на модельній стічній воді, виготовленій шляхом розбавлення відпрацьованого бурового розчину водопровідною водою. Було встановлено, що застосування флокулянтів без коагулянтів не ефективне і не призводить доагрегатоутворення. Встановлено, що оптимальною дозою коагулянту сульфату алюмінію для порушення стійкості дисперсної системи буровий стічної води є 65 міліграм/г, а збільшення дозування коагулянта не впливає на швидкість осадження пластівців. Серед флокулянтів найбільшу активність проявляє аніонний флокулянт А-19. При згущуванні шламу спостерігається руйнування флокул і за 9 хвилин швидкість осадження флокул знижується вдвічі. Збільшення концентрації флокулянта з 0,8 міліграм/г до 1,6 міліграм/г приводить до збільшення швидкості осадження твердої фази в 2-2,5 разів.Показано, що концентрація твердої фази впливає на швидкість осадження флокул, оптимальні умови агрегатоутворення спостерігаються за концентрації 4–6 г/л. Механічні дії на агрегати призводять до руйнування флокул залежно від концентрації твердої фази. Встановлено, що зміни в дисперсній системі можна спостерігати за зміною водневого показника, який змінюється залежно від концентрації твердої фази в буровій стічній воді. Зростання концентрації твердої фази з 1 до 10 г/л призводить до зміни рН від 7,2 до 8,3, після введення коагулянта спостерігається зниження рН, а подальше руйнування агрегатів приводить до збільшення водневого показника.Одержані в результаті досліджень дані і запропонована методика можуть бути використані для підбору оптимальних дозувань реагентів при очищенні бурових стічних води, Исследовано влияние концентрации твердой фазы буровых сточных вод на изменение скорости оседания твердой фазы при агрегатообразовании во время физико-химического метода очистки воды с использованием флокулянтов и коагулянтов. Это важно, потому что изменение концентрации твердой фазы в сточной воде является неконтролируемым процессом во время реагентной очистки и существенно влияет на механизм агрегатообразования и кинетику оседания твердой фазы.Исследования проводились на модельной сточной воде, составленной путем разбавления отработанного бурового раствора водопроводной водой. Было установлено, что применение флокулянтов без коагулянтов не эффективно и не приводит к агрегатообразованию. Установлено, что оптимальной дозой коагулянта сульфата алюминия для нарушения устойчивости дисперсной системы буровой сточной воды является 65 мг/г, а увеличение дозировки коагулянта не влияет на скорость осаждения хлопьев. Среди флокулянтов наибольшую активность проявляет анионный флокулянт А-19. При сгущении шлама наблюдается разрушение флокул и за 9 минут скорость осаждения флокул снижается вдове. Увеличение концентрации флокулянта с 0,8 мг/г до 1,6 мг/г приводит к увеличению скорости осаждения твердой фазы в 2–2,5 раза.Показано, что концентрация твердой фазы влияет на скорость осаждения флокул, оптимальные условия агрегатообразования наблюдаются при концентрации 4–6 г/л. Механические воздействия на агрегаты оказывают разрушающее действие в зависимости от концентрации твердой фазы. Установлено, что изменения в дисперсной системе можно наблюдать по изменению водородного показателя, который изменяется в зависимости от концентрации твердой фазы в буровой сточной воде. Увеличение концентрации твердой фазы с 1 до 10 г/л приводит к изменению рН от 7,2 до 8,3, после введения коагулянта наблюдается снижение рН, а последующее разрушение агрегатов приводит к увеличению водородного показателя. Полученные в результате исследований данные и предложенная методика могут быть использованы для подбора оптимальных дозировок реагентов при очистке буровых сточных воды