Search

This presentation containskey findings and policy insights derived from the ONSSET modeling tool, focusing on two scenarios for achieving electricity access in Ghana by 2030. Scenario 1 highlights a decrease in total investments required and emphasizes the need to increase photovoltaic (PV) investments by 25% to enhance renewable energy utilization. Scenario 2 demonstrates a reduction in new connections but a substantial increase in total generation capacity, predominantly driven by other renewable energy sources. The policy insights derived from these scenarios include optimizing PV investments, prioritizing infrastructure development in underserved areas, integrating renewable energy sources into the grid, providing financial support, and investing in capacity building and awareness initiatives. Implementing these policy recommendations can significantly contribute to Ghana's electricity access targets, ensuring sustainable and reliable energy for its growing population while supporting global climate change mitigation efforts.

The energy transition intensifies the limitations verified on transmission cost allocation (TCA) methods traditionally employed. Two methodological limitations common to them can be identified: (1) lack of coordination between transmission pricing and load evolution and (2) lack of signals to guide the growth in generation capacity. This work presents a novel dynamic framework to form transmission tariffs capturing two important aspects: the load evolution at each bus and the optimal generation necessary to minimize the transmission loss. The framework overcomes the identified limitations and provides suitable tariff adjustments that reflect the responsibility of each user on network investment. A dynamic tariff-load balance is induced and generators who contribute to loss minimization are rewarded. So, effective signals for the generation capacity expansion are obtained. Also, the tariff formation is integrated with the reconfiguration of responsive distribution networks (DNs). Thus, this work proposes a new structure in terms of tariff integration and operational coordination in accordance with modern rate designs and recent energy security concerns.

Problem formulation. The introduction of technologies for generating electricity from alternative sources is a relevant issue nowadays. From the technical point of view, the use of networked solar power plants of a modular type, which can be located on the barrier structures of educational institutions, seems to be advisable. To determine the economic efficiency of their implementation, a step-by-step procedure is proposed for substantiating the capabilities of an educational institution regarding the organization of power generation, based on the predicted technical and economic conditions of generation in future periods and standard life term of the equipment with due regard of an educational institution work peculiarities. Aim. Development of step-by-step recommendations for the management of educational institutions concerning technical and economic substantiation of introducing own green electricity generation facilities under the conditions of an educational institution to replace its consumption from general electricity networks, in order to make valid management decisions. Procedure. Methods of statistical analysis, cost analysis of the project life cycle with the determination of the estimated specific cost of electricity generation. Results. A step-by-step procedure has been proposed for calculating the specific cost of electricity generation by a solar power plant for any year of its standard life term (depreciation cycle), taking into account the degradation process of the solar panels capacity and other variable technical and economic indicators of the cost of the project life cycle. The procedure makes it possible to compare the estimated and actual specific costs for generating own electricity with the tariffs of the electricity supplier from the general grid. Scientific Novelty. The main indicator, by which the cost of generating green electricity is compared with the cost of electricity from the supplier’s networks, is an indicator of the specific cost of electricity generated during the standard life term of the solar power plant. Practical value. Comparison of the estimated and actual specific costs for the generation of own electricity with the tariffs of the supplier who provides electricity from the general grid with the use of the proposed procedure is an information basis for making technical and management decisions regarding the introduction of power generating installations in educational institutions, Постановка проблемы. Актуальным сегодня является внедрение технологий генерации электроэнергии из альтернативных источников. Приемлемым с технической точки зрения видится использование сетевых солнечных электростанций модульного типа, которые можно располагать на ограждающих конструкциях зданий учебных заведений. Для определения экономической целесообразности внедрения такого мероприятия предлагается пошаговая методика обоснования возможностей учебного заведения касательно организации электрогенерации, исходя из прогнозных технико-экономических условий генерации в будущих периодах и нормативных показателей срока службы оборудования с учетом особенностей функционирования учебного заведения. Цель. Разработка пошаговых рекомендаций менеджменту учебных заведений для технико-экономического обоснования внедрения в условиях учебного заведения установок собственной генерации электрической энергии с использованием возобновляемых источников для замещения ее потребления из общих электрических сетей с целью принятия обоснованных управленческих решений. Методика. Методы статистического анализа, стоимостной анализ жизненного цикла проекта с определением расчетной удельной стоимости генерации электроэнергии солнечной электростанцией. Результаты. Предложено пошаговую методику расчета удельной стоимости генерации электроэнергии солнечной электростанцией за какой-либо период в рамках нормативного срока службы станции (амортизационного цикла) с учетом процесса деградации солнечных панелей и иных переменных технико-экономических показателей стоимости жизненного цикла проекта. Методика позволяет проводить сравнение расчетных и фактических удельных затрат на генерацию собственной электроэнергии с тарифами поставщика электроэнергии из общей сети. Научная новизна. Как основной показатель, по которому проводится сравнение стоимости собственной генерации электроэнергии солнечной электростанцией со стоимостью электроэнергии от сетей поставщика, предложено использовать показатель удельной стоимости произведенной электроэнергии на протяжении нормативного срока службы электростанции (амортизационного цикла). Практическая значимость. Сравнение расчетных и фактических удельных затрат на генерацию собственной электроэнергии с тарифами поставщика электроэнергии из общих сетей с использованием предложенной методики является информационной базой для принятия технических и управленческих решений касательно внедрения электрогенерирующих установок в учебных заведениях, Постановка проблеми. Зважаючи на екологічні проблеми, основним джерелом яких є енергетика, що використовує викопне первинне паливо, нагальним наразі є скорочення енергоспоживання та впровадження технологій генерації електроенергії з альтернативних джерел. Одним з перспективних напрямків є використання сонячної енергії. Прийнятним з технічної точки зору вбачається використання мережевих сонячних електростанцій модульного типу невеликої потужності, які можливо розташовувати на огороджувальних конструкціях будівель освітніх закладів. Їх можна використовувати у т. ч. як допоміжне джерело електрозабезпечення закладу освіти. Для визначення економічної доцільності впровадження такого заходу запропоновано покрокову методику обґрунтування можливостей закладу щодо організації електрогенерації, визначення алгоритму розрахунку прогнозної вартості 1 кВт·год електроенергії з огляду на прогнозовані техніко-економічні умови генерації у майбутніх періодах та нормативні показники терміну служби обладнання з урахуванням особливостей функціонування освітнього закладу. Мета. Розробка покрокових рекомендацій для менеджменту освітніх закладів щодо техніко-економічного обґрунтування впровадження в умовах закладу засобів власної генерації електричної енергії з використанням відновлюваних джерел для заміщення (хоча б часткового) її споживання із загальних електричних мереж, до яких приєднані його струмоприймачі, з метою прийняття ефективних управлінських рішень. Методика. Методи статистичного аналізу, вартісний аналіз життєвого циклу з визначенням розрахункової питомої вартості генерації електроенергії. Результати. Запропоновано покрокову методику розрахунку питомої вартості генерації електроенергії сонячною електростанцією за будь-який період в межах нормативного строку служби станції (амортизаційного циклу) з урахуванням процесу деградації сонячних панелей та інших змінних техніко-економічних показників вартості життєвого циклу проекту. Методика дозволяє проводити порівняння розрахункових та фактичних питомих витрат на генерацію «власної» електроенергії з тарифами постачальника електроенергії з загальної мережі. Наукова новизна. Як основний показник, за яким виконується порівняння вартості власної генерації електроенергії сонячною електростанцією з вартістю електроенергії з мереж постачальника, запропоновано використовувати показник питомої вартості виробленої електроенергії упродовж нормативного строку служби електростанції (амортизаційного циклу). Практична значимість. Порівняння розрахункових та фактичних питомих витрат на генерацію «власної» електроенергії з тарифами постачальника електроенергії із загальної мережі з використанням запропонованої методики має стати інформаційним підґрунтям щодо ухвалення технічних та управлінських рішень про впровадження електрогенеруючих установок в освітніх закладах

Постановка проблеми. Зважаючи на екологічні проблеми, основним джерелом яких є енергетика, що використовує викопне первинне паливо, нагальним наразі є скорочення енергоспоживання та впровадження технологій генерації електроенергії з альтернативних джерел. Одним з перспективних напрямків є використання сонячної енергії. Прийнятним з технічної точки зору вбачається використання мережевих сонячних електростанцій модульного типу невеликої потужності, які можливо розташовувати на огороджувальних конструкціях будівель освітніх закладів. Їх можна використовувати у т. ч. як допоміжне джерело електрозабезпечення закладу освіти. Для визначення економічної доцільності впровадження такого заходу запропоновано покрокову методику обгрунтування можливостей закладу щодо організації електрогенерації, визначення алгоритму розрахунку прогнозної вартості 1 кВт·год електроенергії з огляду на прогнозовані техніко-економічні умови генерації у майбутніх періодах та нормативні показники терміну служби обладнання з урахуванням особливостей функціонування освітнього закладу. Мета. Розробка покрокових рекомендацій для менеджменту освітніх закладів щодо технікоекономічного обгрунтування впровадження в умовах закладу засобів власної генерації електричної енергії з використанням відновлюваних джерел для заміщення (хоча б часткового) її споживання із загальних електричних мереж, до яких приєднані його струмоприймачі, з метою прийняття ефективних управлінських рішень. Методика. Методи статистичного аналізу, вартісний аналіз життєвого циклу з визначенням розрахункової питомої вартості генерації електроенергії. Результати. Запропоновано покрокову методику розрахунку питомої вартості генерації електроенергії сонячною електростанцією за будь-який період в межах нормативного строку служби станції (амортизаційного циклу) з урахуванням процесу деградації сонячних панелей та інших змінних техніко-економічних показників вартості життєвого циклу проекту. Методика дозволяє проводити порівняння розрахункових та фактичних питомих витрат на генерацію "власної" електроенергії з тарифами постачальника електроенергії з загальної мережі. Наукова новизна. Як основний показник, за яким виконується порівняння вартості власної генерації електроенергії сонячною електростанцією з вартістю електроенергії з мереж постачальника, запропоновано використовувати показник питомої вартості виробленої електроенергії упродовж нормативного строку служби електростанції (амортизаційного циклу). Практична значимість. Порівняння розрахункових та фактичних питомих витрат на генерацію "власної" електроенергії з тарифами постачальника електроенергії із загальної мережі з використанням запропонованої методики має стати інформаційним підгрунтям щодо ухвалення технічних та управлінських рішень про впровадження електрогенеруючих установок в освітніх закладах. Постановка проблемы. Актуальным сегодня является внедрение технологий генерации электроэнергии из альтернативных источников. Приемлемым с технической точки зрения видится использование сетевых солнечных электростанций модульного типа, которые можно располагать на ограждающих конструкциях зданий учебных заведений. Для определения экономической целесообразности внедрения такого мероприятия предлагается пошаговая методика обоснования возможностей учебного заведения касательно организации электрогенерации, исходя из прогнозных технико-экономических условий генерации в будущих периодах и нормативных показателей срока службы оборудования с учетом особенностей функционирования учебного заведения. Цель. Разработка пошаговых рекомендаций менеджменту учебных заведений для технико-экономического обоснования внедрения в условиях учебного заведения установок собственной генерации электрической энергии с использованием возобновляемых источников для замещения ее потребления из общих электрических сетей с целью принятия обоснованных управленческих решений. Методика. Методы статистического анализа, стоимостной анализ жизненного цикла проекта с определением расчетной удельной стоимости генерации электроэнергии солнечной электростанцией. Результаты. Предложено пошаговую методику расчета удельной стоимости генерации электроэнергии солнечной электростанцией за какой-либо период в рамках нормативного срока службы станции (амортизационного цикла) с учетом процесса деградации солнечных панелей и иных переменных технико-экономических показателей стоимости жизненного цикла проекта. Методика позволяет проводить сравнение расчетных и фактических удельных затрат на генерацию собственной электроэнергии с тарифами поставщика электроэнергии из общей сети. Научная новизна. Как основной показатель, по которому проводится сравнение стоимости собственной генерации электроэнергии солнечной электростанцией со стоимостью электроэнергии от сетей поставщика, предложено использовать показатель удельной стоимости произведенной электроэнергии на протяжении нормативного срока службы электростанции (амортизационного цикла). Практическая значимость. Сравнение расчетных и фактических удельных затрат на генерацию собственной электроэнергии с тарифами поставщика электроэнергии из общих сетей с использованием предложенной методики является информационной базой для принятия технических и управленческих решений касательно внедрения электрогенерирующих установок в учебных заведениях. Problem formulation. The introduction of technologies for generating electricity from alternative sources is a relevant issue nowadays. From the technical point of view, the use of networked solar power plants of a modular type, which can be located on the barrier structures of educational institutions, seems to be advisable. To determine the economic efficiency of their implementation, a step-by-step procedure is proposed for substantiating the capabilities of an educational institution regarding the organization of power generation, based on the predicted technical and economic conditions of generation in future periods and standard life term of the equipment with regard to an educational institution work peculiarities. Aim. Development of step-by-step recommendations for the management of educational institutions concerning technical and economic substantiation of introducing own green electricity generation facilities under the conditions of an educational institution to replace its consumption from general electricity networks, in order to make valid management decisions. Procedure. Methods of statistical analysis, cost analysis of the project life cycle with the determination of the estimated specific cost of electricity generation. Results. A step-by-step procedure has been proposed for calculating the specific cost of electricity generation by a solar power plant for any year of its standard life term (depreciation cycle), taking into account the degradation process of the solar panels capacity and other variable technical and economic indicators of the cost of the project life cycle. The procedure makes it possible to compare the estimated and actual specific costs for generating own electricity with the tariffs of the electricity supplier from the general grid. Scientific Novelty. The main indicator, by which the cost of generating green electricity is compared with the cost of electricity from the supplier’s networks, is an indicator of the specific cost of electricity generated during the standard life term of the solar power plant. Practical value. Comparison of the estimated and actual specific costs for the generation of own electricity with the tariffs of the supplier who provides electricity from the general grid with the use of the proposed procedure is an information basis for making technical and management decisions regarding the introduction of power generating installations in educational institutions. Статтю підготовлено в процесі виконання держбюджетної теми 0118U003583 (договір № 53.17.01-01.18/20.ЗП).

The deployment of new solar power tower plants mainly depends on becoming cost-competitive with traditional forms of electricity generation. The solar field represents around 40% of the solar power tower investment cost, thus the cost reduction of such subsystems is mandatory to achieve that goal. This reduction could be done by increasing the solar flux intercepted by the receiver, which would increase the peak flux. Therefore, new concepts of solar receivers are required to accommodate such high peak flux. The proposed receiver, which withstands high peak flux, consists on a Traditional External Tubular Receiver (TETR) equipped with valves that allow the division of each panel of the receiver in two independent panels, increasing the velocity of the heat transfer fluid in specific zones of the receiver. This receiver configuration, named Variable Velocity Receiver (VVR), avoids tube overheating. Moreover, this novel receiver allows more concentrated aiming strategies, which increases the optical efficiency of the solar field and permits to reduce the number of heliostats in the field. Given a specific generation capacity, the size of the solar field required by a VVR is 12.5% smaller in comparison to a TETR. Such efficiency improvement has a negligible effect in tube mechanical stresses; even though pressure drop and parasitic consumption of the power plant increase. This new receiver configuration also gains hours of operation, even in winter: in hours with low solar irradiance all the panels can be split in two, increasing the number of passes and the velocity of the heat transfer fluid and accomplishing the transition from laminar to turbulent regime. Therefore, this receiver is able to reduce the levelized cost of energy.

Mixed-integer programming is a common method used in electricity generation and transmission optimization models. However, the size of the problem can result in extraordinarily long run times. Solve time also increases exponentially with the number of variables to optimize. There is therefore a constant trade-off between a realistic representation of the network and computational tractability. Additionally, actual data and publicly available, real-world application are scare. This is particularly true for Small Island Developing States. This paper bridges these gaps by describing a customized mathematical formulation for co-optimizing generation and transmission infrastructure investments. Data from the island of Jamaica and program scripts are available for reproduction. Key customizations to a mixed-integer programming model for long-term generation and transmission infrastructure investment planning include:•Hours are treated as representative hour categories and multiplied by the number of hour types within a given period.•Simulated construction is limited to every other year.•While fossil fuel plants are treated as discrete variables, renewable energy plants are treated as continuous variables., Graphical abstract Image, graphical abstract

Despite the declining trends in total energy consumption, greenhouse gas emissions, energy intensity, and emission intensity over the past two decades, Romania still emits more greenhouse gas per unit of output than many other members of the European Union. The country is looking for further greening of its energy supply system to achieve the clean energy and climate change mitigation goals included in the European Unions 2030 target and 2050 Roadmap. Using an energy supply optimization model, TIMES, this study develops energy supply mixes for Romania under a baseline scenario that satisfies the European Unions current energy and climate targets for 2020, a green scenario that satisfies the European Unions 2030 energy and climate targets, and a super green scenario that satisfies the European Unions prospective 2050 energy road map. The study finds that although Romania could achieve the green scenario at a moderate cost, it would be challenging and costly to achieve the super green scenario.

Sustainable development goals (SDGs) placed access to basic services at the center of international development in 2016-2030. Out of 17 goals, five address the access of poor people to basic services: to health in SDG3, to education in SDG4, and SDG5, to water and sanitation in SDG6, to energy in SDG7, and to urban services in SDG11. The mutually reinforcing relationship between electricity access, economic development, and poverty reduction is well established. The SDGs framed access to basic services as a matter of dignity. The SDG synthesis report promotes self-reliance of developing countries rather than just the North-to-South aid, as the challenge of poverty and exclusion extends beyond charity to the hungry and the most deprived. Directly or otherwise, access to electricity results in progress in all dimensions of human welfare and development including education, health care, access to water, essential communications and information as well as simple financial transactional services, income generation, and environmental sustainability. Also, a positive relationship can be seen between electricity access and the human development index (HDI).

In contributing to global climate change mitigation efforts as agreed in Paris in 2015, China has set a target of reducing the carbon dioxide intensity of gross domestic product by 60-65 percent in 2030 compared with 2005 levels. Using a dynamic computable general equilibrium model of China, this study analyzes the economic and greenhouse gas impacts of meeting those targets through carbon pricing. The study finds that the trajectory of carbon prices to achieve the target depends on several factors, including how the carbon price changes over time and how carbon revenue is recycled to the economy. The study finds that carbon pricing that starts at a lower rate and gradually rises until it achieves the intensity target would be more efficient than a carbon price that remains constant over time. Using carbon revenue to cut existing distortionary taxes reduces the impact on the growth of gross domestic product relative to lump-sum redistribution. Recycling carbon revenue through subsidies to renewables and other low-carbon energy sources also can meet the targets, but the impact on the growth of gross domestic product is larger than with the other policies considered.

Based on the World Bank’s own extensive global experience and drawing upon international expertise from leading specialists and practitioners, this report presents a comparative assessment of various approaches that have been applied around the world, with varying degrees of success, to mitigate resource risks and catalyze investments in developing the geothermal sector. It provides a framework that can help decision makers identify suitable approaches that are commensurate with development goals, funding capacity, implementation capabilities, and other circumstances specific to the context in a given country. Geothermal presents an opportunity for many countries to diversify their power generation mix in a sustainable way since it is an environmentally friendly, clean energy source that can reliably produce baseload power on a 24 by 7 basis. Despite over 100 years of development and an estimated global potential of 70 - 80 gigawatts (GW), only about 15 percent of the known geothermal reserves are presently exploited and producing electricity. While there are many reasons, in various countries, for the slow pace of geothermal development, one widely recognized and unique obstacle that is applicable worldwide is the high resource risk during the early stages of the geothermal development process. As a result, it is difficult to mobilize the early-stage investments, especially through the private sector.

The steep decline in the world oil price in the last quarter of 2014 slashed fuel price subsidies. Several governments responded by announcing that they would remove subsidies for one or more fuels and move to market-based pricing with full cost recovery. Other governments took advantage of low world prices to increase taxes and other charges on fuels. However, the decision to move to cost recovery and market prices, ending budgetary support, has not been implemented consistently across countries. Policy announcements have varied in the way they were communicated and the level of detail provided. When petroleum product prices bounced back during the first half of 2015, some reforming governments failed to raise prices correspondingly. Recent experience suggests that regular and frequent price adjustments, however small—as in Jordan and Morocco—help the government and consumers to get accustomed to fluctuations in world fuel prices and exchange rates. By contrast, freezing prices, even for a few months—for socioeconomic considerations or because the needed adjustments are small enough to be absorbed—increases the risk of reversion to ad hoc pricing and price subsidies. The more formally the decision to move to market-based pricing is communicated, the more public new price announcements, and the higher the frequency of price changes, the more likely the implementation of the announced pricing policy reform will be sustained.