Wooden archeological artifacts that were in a moist humus environment require further conservation. Any change in physical and chemical conditions leads to acceleration of wood degradation due to various factors, which can result in the complete loss of the object. The purpose of the work is the physico-chemical research of wet wood archaeological objects from Poshtova Square using the methods of Fourier transform infrared spectrometry and the planning of its conservation scheme. As a result of the spectroscopic study of wood samples, a series of transmission spectra in theinfrared range was obtained. When processing the obtained spectra, it is determined the presence of peaks corresponding to the absorption peaks of the main components of wood. Studies of waterlogged wood have shown that the highest degree of structural integrity of the wood and the lowest moisture content have wood from objects visually similar to stream bank fortification piles. Wood from an object is visually similar to a fence, according to the results of calculations of indices of crystallinity and orderliness, and has the highest degree of degradation of cellulose fibers. Comparing the spectra of thewood samples with the reference spectra of coniferous or deciduous species of wood, it was determinedthat the «Box», «Fence» and «Stream» samples were made of hardwood, and the «Log house» sample was made of coniferous wood. Based on the results of the study of the degradation of wet wood from Poshtova Square and based on communication with specialists from the Arc-Nucleart laboratory (Grenoble, France), a scheme for the conservation of wet wood by impregnation with polyethylene glycol is proposed. The conservation scheme involves the following sequence of actions: cleaning the object from surface contamination, maximum moisture saturation of the wood with distilled or deep purified water, immersion of the object in a solution of polyethylene glycol with a gradual increase in the concentration of the impregnation solution, drying of the object, photo fixation of the object to, in process and after conservation., Археологічні знахідки з деревини, що були у зволоженому гумусованому середовищі, потребують подальшої консервації. Будь-яка зміна фізико-хімічних умов призводить до пришвидшення деградації деревини внаслідок різних факторів, що може завершитися повною втратою об’єкта. Метою роботи є фізико-хімічні дослідження вологої деревини археологічних об’єктів з Поштової площі методами інфрачервоної спектрометрії з перетворенням Фур’є та планування схеми консервації вказаної археологічної деревини. У результаті спектроскопічного дослідження зразків деревини було отримано низку спектрів пропускання в інфрачервоному діапазоні. При обробці отриманих спектрів встановлено наявність піків, що відповідають пікам поглинання основних складових деревини. Дослідження зразків вологої деревини показали, що найвищий ступінь структурної цілісності деревини та найнижчий вміст вологи має деревина з об’єктів, візуально схожих на палі укріплення берегу струмка. Деревина з об’єкта, візуально схожого на паркан, за результатами обчислень індексів кристалічності та впорядкованості, має найвищий ступінь деградації целюлозних волокон. При порівнянні спектрів зразків деревини із еталонними спектрами, притаманними хвойним чи листяним породам деревини, встановлено, що зразки «Короб», «Паркан» і «Струмок» виготовлені з деревини листяних порід, а зразок «Зруб» – із хвойних. Виходячи з результатів дослідження деградації вологої деревини з Поштової площі та спираючись на спілкування зі спеціалістами з лабораторії Arc-Nucleart (м. Гренобль, Франція), запропоновано схему консервації вологої деревини з Поштової площі шляхом просочування поліетиленгліколем. Схема консервації передбачає послідовність таких дій: очищення об’єкта від поверхневих забруднень, максимальне вологонасичення деревини дистильованою або глибокого очищення водою, занурення об’єкта в розчин поліетиленгліколю з поетапним підвищенням концентрації просочувального розчину, сушка об’єкта, фотофіксація об’єкта до, у процесі та після консервації.