Search

Introduction. Lung cancer (LС) is the most common cause of the so-called paraneoplastic syndrome (PNPS) development, caused by the complex immunoinflammatory, degenerative and vascular distant changes. The risk of LC development is increased in patients with gout which proves the connection between violations of purine metabolism and carcinogenesis. Paraneoplastic (neoplastic) gout is one of the relatively frequent manifestations of LC, but such a relationship of the diseases requires further study.The objective of the study: to compare the clinical and laboratory course of primary gout and disease in the LC patients compared with the tumor process clinical course in the other signs of PNPS presence and to identify risk factors.Materials and methods. 113 patients with gout (97 men and 16 women aged 33 to 79 years) were observed. They were divided into two groups: the first group consisted of 54 patients with primary gout and the second group consisted of 59 patients with paraneoplastic variant of LC. Whereas in the 1st group the ratio of men and women was 26:1, in the 2nd – only 3: 1, and the average age was 50 and 59 years, respectively. The clinical course of gout and tumor process in the 2nd (main) group was compared with that in 199 LC patients with PNPS (comparison group), which was diagnosed in 15.5 % of LC observations. Purine metabolism was assessed by blood levels of uric acid and oxypurinol, their renal clearance, serum activity of xanthine oxidase, xanthine deaminase, adenosine deaminase, and 5-nucleotidase.Results. Paraneoplastic (neoplastic) gout develops in 3.5 % of the LC patients and in 22.9 % of those with PNPS. It differs from the primary (idiopathic) gout by the greater frequency of the disease development in women, the hand joints involvement and the metabolic type of hyperuricemia, but less often observed urolithiasis, peripheral tophi, chronic form of arthritis and the absence of renal type of purine metabolism impairment. Patients with tumorou, Рак легкого (РЛ) – наиболее частая причина развития так называемого паранеопластического синдрома (ПНПС), обусловленного сложными иммуновоспалительными, дегенеративными и сосудистыми дистантными изменениями. У больных подагрой увеличен риск развития РЛ, чем доказывается связь нарушений пуринового обмена и канцерогенеза. Паранеопластическая (неоплазменная) подагра – одно из относительно частых проявлений РЛ, но такие взаимоотношения заболеваний требуют дальнейшего изучения.Цель работы – сравнить клинико-лабораторные особенности течения первичной подагры и заболевания у больных РЛ, которое, в свою очередь, сопоставить с течением опухолевого процесса при наличии других признаков ПНПС, выделить факторы риска.Материалы и методы. Под наблюдением находились 113 больных подагрой (97 мужчин и 16 женщин в возрасте от 33 до 79 лет), которых поделили на две группы: 1 – 54 пациента с первичной подагрой, 2 – 59 с паранеопластическим вариантом заболевания при РЛ. В 1 группе соотношение мужчин и женщин составило 26:1, во 2 – только 3:1, средний возраст – 50 и 59 лет соответственно. Клиническое течение подагры и опухолевого процесса во 2 (основной) группе сопоставили с таковым у 199 больных РЛ с наличием ПНПС (группа сравнения), который в целом констатирован в 15,5 % наблюдений РЛ. Пуриновый обмен оценивали по уровням в крови мочевой кислоты, оксипуринола, их почечным клиренсам, активности в сыворотке ксантиноксидазы, ксантиндезаминазы, аденозиндезаминазы и 5-нуклеотидазы.Результаты. Паранеопластическая (неоплазменная) подагра развивается у 3,5 % от общего числа больных РЛ и у 22,9 % от числа с ПНПС. Она отличается от первичной (идиопатической) большей частотой развития болезни у женщин, вовлечения в процесс суставов рук и метаболического типа гиперурикемии, но реже диагностируемыми уролитиазом, периферическими тофусами, хронической формой артрита и отсутствием почечного типа нарушений пуринового обмена. Пациенты с опухолевой подагрой отличаются от остальных больных РЛ с ПНПС отсутс, Рак легень (РЛ) – набільш часта причина розвитку так званого паранеопластичного синдрому (ПНПС), зумовленого складними імунозапальними, дегенеративними й судинними дистантними змінами. У хворих на подагру збільшений ризик розвитку РЛ, що доводить зв’язок порушень пуринового обміну та канцерогенезу. Паранеопластична (неоплазменна) подагра – один із відносно частих проявів РЛ, але такі зв’язки захворювань потребують надалі вивчення.Мета роботи – порівняти клініко-лабораторні особливості перебігу первинної подагри та захворювання у хворих на РЛ, яке, своєю чергою, зіставити з перебігом пухлинного процесу за наявності інших ознак ПНПС, виділити фактори ризику.Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 113 хворих на подагру (97 чоловіків і 16 жінок віком від 33 до 79 років), яких поділили на дві групи: 1 – 54 пацієнти з первинною подагрою, 2 – 59 з паранеопластичним варіантом захворювання при РЛ. У 1 групі співвідношення чоловіків і жінок становило 26:1, у 2 – тільки 3:1, середній вік – 50 і 59 років відповідно. Клінічний перебіг подагри і пухлинного процесу в 2 (основній) групі зіставили з таким у 199 хворих на РЛ із наявністю ПНПС (група порівняння), який загалом констатували у 15,5 % спостережень РЛ. Пуриновий обмін оцінювали за рівнями у крові сечової кислоти, оксипуринолу, їхнім нирковим кліренсам, активністю в сироватці ксантиноксидази, ксантиндезамінази, аденозіндезамінази та 5-нуклеотидази.Результати. Паранеопластична (неоплазменна) подагра розвивається у 3,5 % від загальної кількості хворих на РЛ та у 22,9 % від числа пацієнтів із ПНПС. Вона відрізняється від первинної (ідіопатичної) більшою частотою розвитку хвороби в жінок, залученням у процес суглобів рук і метаболічного типу гіперурикемії, але рідше спостерігають уролітіаз, периферійні тофуси, хронічну форму артриту й відсутність ниркового типу порушень пуринового обміну. Пацієнти з пухлинною подагрою відрізняються від решти хворих на РЛ із ПНПС відсутністю двобічного легеневого процесу та середньодо

Мета роботи — оцінити в процесі комплексного дослідження параметри пуринового метаболізму при різних варіантах суглобового та ниркового синдромів у хворих на подагру.Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 105 хворих на первинну подагру, серед яких було 92 % чоловіків і 8 % жінок у віці від 26 до 76 років (у середньому 51 рік), причому жінки були на 8 років старше. Середня тривалість захворювання склала 12 років. Першою ознакою подагри у 91 % хворих був суглобовий криз, а в інших випадках — ниркова колька. Співвідношення частоти інтермітуючої та хронічної форм артриту склало 2 : 1, латентний тип нефропатії мав місце в 66 % спостережень, уролітіазний — 34 %, при цьому співвідношення I, II, III і IV стадій хронічної хвороби нирок було 4 : 2 : 1 : 1. Вивчали вміст чинників пуринового метаболізму (рівнів сечової кислоти в крові й сечі — AUb і AUu, тільки в сироватці концентрацій оксипуринолу — ОР, аденіну — Ad, гуаніну — Gu, ксантину — Xa, гіпоксантину — НХа, активності ксантиноксидази — ХО, ксантиндезамінази — XD, аденозиндезамінази — AD і 5-нуклеотидази — 5N, показників молібдену — Mo й свинцю — Pb). Підраховували ниркові кліренсові тести (Cau, Cop, Cau/Cop). Використовували спектрофотометр СФ46 (Росія), біоаналізатор Olympus-AU 640 (Японія) та атомно-абсорбційний спектрометр з електрографітовим атомізатором SolAAr-Mk2-MOZe (Велика Британія). Хворі були обстежені поза загостренням артриту.Результати та обговорення. При подагрі показники AUb склали (514,6 ± 13,65) мкмоль/л, AUu — (5,0 ± 0,23) мкмоль/л, Cau — (6,8 ± 0,32) мл/хв, OP — (105,9 ± 6,62) мкмоль/л, Cop — (16,9 ± 0,62) мл/хв, Ad — (136,8 ± 3,66) одиниць екстинції (о. е.), Gu — (183,7 ± 4,45) о. е., Xa — (148,2 ± 2,72) о. е., HXa — (7,1 ± 0,41) о. е., XO — (7,1 ± 0,41) нмоль/мл ⋅ хв, XD — (7,7 ± 0,45) нмоль/мл ⋅ хв, AD — (14,9 ± 2,04) нмоль/мл ⋅ хв, 5N — (6,0 ± 0,10) нмоль/мл ⋅ хв, Mo — (1,6 ± 0,08) мкг/л, Pb — (63,4 ± 2,77) мкг/л. Співвідношення Cau до величини швидкості клубочкової фільтрації дорівн, Цель работы — оценить в процессе комплексного исследования параметры пуринового метаболизма при разных вариантах суставного и почечного синдромов у больных подагрой.Материалы и методы. Под наблюдением находились 105 больных первичной подагрой, среди которых были 92 % мужчин и 8 % женщин в возрасте от 26 до 76 лет (в среднем 51 год), причем женщины были на 8 лет старше. Средняя продолжительность заболевания составила 12 лет. Первым признаком подагры у 91 % больных был суставной криз, в остальных случаях — почечная колика. Соотношение частоты интермиттирующей и хронической форм артрита составило 2 : 1, латентный тип нефропатии имел место в 66 % наблюдений, уроли­тиаз­ный — в 34 %, при этом соотношение I, II, III и IV стадий хронической болезни почек было 4 : 2 : 1 : 1. Изучали содержание факторов пуринового метаболизма (уровней мочевой кислоты в крови и моче — AUb и AUu, только в сыворотке концентраций оксипуринола — ОР, аденина — Ad, гуанина — Gu, ксантина — Xa, гипоксантина — НХа, активности ксантиноксидазы — ХО, ксантиндезаминазы — XD, аденозиндезаминазы — AD и 5-нуклеотидазы — 5N, показателей молибдена — Mo и свинца — Pb). Подсчитывали почечные клиренсовые тесты (Cau, Cop, Cau/Cop). Использовали спектрофотометр СФ46 (Россия), биоанализатор Olympus-AU 640 (Япония) и атомно-абсорбционный спектрометр с электро­графи­товым атомизатором SolAAr-Mk2-MOZe (Великобритания). Больные были обследованы вне обострения артрита.Результаты и обсуждение. При подагре показатели AUb составили (514,6 ± 13,65) мкмоль/л, AUu — (5,0 ± 0,23) мкмоль/л, Cau — (6,8 ± 0,32) мл/мин, OP — (105,9 ± ± 6,62) мкмоль/л, Cop — (16,9 ± 0,62) мл/мин, Ad — (136,8 ± 3,66) единиц экстин­ции (е. э.), Gu — (183,7 ± 4,45) е. э., Xa — (148,2 ± 2,72) е. э., HXa — (7,1 ± 0,41) е. э., XO — (7,1 ± 0,41) нмоль/мл ⋅ мин, XD — (7,7 ± 0,45) нмоль/мл ⋅ мин, AD — (14,9 ± ± 2,04) нмоль/мл ⋅ мин, 5N — (6,0 ± 0,10) нмоль/мл ⋅ мин, Mo — (1,6 ± 0,08) мкг/л, Pb — (63,4 ± 2,77) мкг/л. Соотношение Cau к величине скорости клубо, Objective — to evaluate parameters of purine metabolism in case of complex variants of articular and renal syndromes in patients with gout.Materials and methods. Examinations involved 105 patients with primary gout, from them 92 % of men and 8 % of women aged between 26 to 76 years (51 years on average), and women were 8 years older. The average duration of the disease was 12 years. The first sign of gout was the joint crisis in 91 % of the patients, and renal colic in the rest of cases The ratio of the frequency of intermittent and chronic forms of arthritis was 2 : 1, the latent type of nephropathy occur-red in 66 % of cases, urolithiasis in 34 %, and the ratio of stages I, II, III and IV of chronic kidney disease was 4 : 2 : 1 : 1. The levels of purine metabolism factors were investigated: levels of uric acid in blood and urine (AUb and AUu), and serum levels of oxypurinol — OP, adenine — Ad, guanine — Gu, xanthine — Xa, hypoxanthine — HX, xanthine oxidase — XO, xanthine deaminase — XD, adenosine deaminase — AD, 5 nucleotidase — 5N, molybdenum — Mo, lead — Pb. The renal clearance tests (Cau, Cop, Cau/Cop) were performed. A spectrophotometer SF46 (Russia), an Olympus-AU 640 (Japan) bioanalyzer and an atomic absorption spectrometer with an SolAAr-Mk2-MOZe electrograph atomizer (UK) were used. Patients were examined during absence of arthritis exacerbation.Results and discussion. In cases of gout, the AUb indicators were (514.6 ± 13.65) µmol/l, AUu — (5.0 ± 0.23) µmol/l, Cau — (6.8 ± 0.32) ml/min, OP — (105.9 ± 6.62) µmol/l, Cop — (16.9 ± 0.62) ml/min, Ad — (136.8 ± 3.66) u. e., Gu — (183.7 ± 4.45) u. e., Xa — (148.2 ± 2.72) u. e., HXa — (7.1 ± 0.41) u. e., XO — (7.1 ± 0.41) nmol/ml ⋅ min, XD — (7.7 ± 0.45) nmol/ml ⋅ min, AD — (14,9 ± 2,04) nmol/ml ⋅ min, 5N — (6.0 ± 0.10) nmol/ml ⋅ min, Mo — (1.6 ± 0,08) µg/l, Pb — (63.4 ± 2.77) µg/l. The ratio of Cau to the glomerular filtration rate was (9.7 ± 0.74) %, and Cau/Cop was (53.3 ± 4.94) %. In comparison with the contr