Objective — to evaluate the frequency incidence of carotid artery restenosis following carotid endarterectomy, the progression of atherosclerosis in patients with severe carotid stenosis and ischemic stroke, and to identify factors that influence its occurrence.Methods and subjects. 38 patients with atherothrombotic ischemic stroke were included in this study, 31 males and 7 females with a mean age of 58.4 years. Carotid endarterectomy was performed for 31 patients at the ipsilateral side, 7 patients had extra‑intracranial micro‑anastomosis due to the occlusion of the internal carotid artery. All patients underwent ultrasonography examination to indicate the stenosis according to ECST criteria. Restenosis was defined as recurrent luminal narrowing ≥ 50 % at the endarterectomy site. The mean postoperative follow‑up period was 35 months.Results. The main causes of risk factors were: smoking — 57.8 %, hypertension — 71.0 %, levels of total cholesterol greater than 5 mmol/L — 57.8 %, index body mass ≥ 25 — 57.8 %, diabetes mellitus — 5.7 %. The ipsilateral high‑grade stenosis 50 — 69 % was diagnosed for 15.8 %, 70 — 99 % stenosis — 65.8 %, occlusion — 18.4 % patients. Cases of contralateral carotid stenosis > 50 % were observed in 36.8 %. Two patients from the last group had a stroke in follow‑up period and underwent second carotid endarterectomy. Restenosis > 50 % after carotid endarterectomy developed in 44.7 %, progression of atherosclerosis in contralateral carotid artery — in 34.2 %. In 31.6 % restenosis and progression of atherosclerosis on ipsi‑ or contralateral side was absence. The incidences of current smoking, index body mass ≥ 25, diabetes mellitus were higher among patients with progression of atherosclerosis, but paytients with cholesterol > 5 mmol/L were in a group without stenosis progression. However, In the group without progression of restenosis and atherosclerotic process, patients received statins and antiplatelet drugs regularly (1.7 times) and more frequently.Conclusions. The incidence of restenosis in our study was 44.7 %. These findings support the need of regularly scheduled ultrasonography follow‑up examinations after carotid endarterectomy, improvement of cholesterol levels management in patients with carotid disease and the use of statins that could reduce the risk of carotid restenosis due to pleiotropic actions of statins., Цель — оценить частоту развития рестенозов после каротидной эндартерэктомии и прогрессирования атеросклеротического процесса у пациентов c тяжелыми каротидными стенозами и ишемическим инсультом, а также выявить факторы, влияющие на их развитие.Материалы и методы. В исследование были включены 38 пациентов, перенесших атеротромботический ишемический инсульт (31 мужчина и 7 женщин, средний возраст — 58,4 года). Каротидная эндартерэктомия выполнена на ипсилатеральной стороне 31 пациенту. У 7 больных в связи с наличием окклюзии внутренней сонной артерии наложен экстра‑интракраниальный микроанастомоз. Всем пациентам проведена ультразвуковая допплерография экстракраниальных артерий. Степень стеноза внутренней сонной артерии определяли по методике ECST. Наличие рестеноза на стороне операции диагностировали при сужении просвета на ≥ 50 %. Повторное обследование проводили в среднем через 35 мес после операции.Результаты. Основными факторами сердечно‑сосудистого риска у обследованных пациентов были: курение — у 57,8 %, артериальная гипертония — у 71,0 %, повышение уровня общего холестерина > 5 ммоль/л — у 57,8 %, индекс массы тела ≥ 25 кг/м2 — у 57,8 %, сахарный диабет — у 5,7 %. До оперативного лечения ипсилатеральный каротидный стеноз 50 — 69 % выявлен у 15,8 % пациентов, стеноз 70 — 99 % — у 65,8 %, окклюзия — у 18,4 %, атеросклеротический стеноз на контралатеральной стороне > 50 % — у 36,8 %. Двое пациентов последней группы впоследствии перенесли инсульт. Им повторно проведена каротидная эндартерэктомия. Развитие рестенозов после каротидной эндартерэктомии наблюдали у 44,7 % больных, у 34,2 % — прогрессирование каротидных стенозов также на контралатеральной стороне. Случаев развития рестенозов и прогрессирования атеросклеротического процесса как на ипсилатеральной, так и на контралатеральной стороне не отмечено у 31,6 % пациентов. Частота таких факторов риска, как табакокурение, индекс массы тела ≥ 25 кг/м2, сахарный диабет, была выше в группе с прогрессированием стенозов, а гиперхолестеринемии > 5 ммоль/л — в группе без прогрессирования стенозов. В группе без развития рестенозов и прогрессирования атеросклеротического процесса пациенты значительно чаще (в 1,7 раза) регулярно принимали статины и антитромбоцитарные препараты.Выводы. Частота развития рестенозов после каротидной эндартерэктомии среди обследованных больных была высокой — 44,7 %. Проведенное исследование подтвердило необходимость регулярного повторного обследования пациентов, которым проведена каротидная эндартерэктомия, с помощью ультразвуковой допплерографии и контроля гиперхолестеринемии, а также преимущества применения статинов для снижения риска развития рестенозов, вероятно, за счет их плейотропного эффекта., Мета — оцінити частоту розвитку рестенозів після операції каротидної ендартеректомії та прогресування атеросклеротичного процесу у пацієнтів із тяжкими каротидними стенозами та ішемічним інсультом, а також виявити чинники, які впливають на їх розвиток.Матеріали і методи. У дослідження було залучено 38 пацієнтів, які перенесли атеротромботичний ішемічний інсульт (31 чоловік та 7 жінок, середній вік — 58,4 року). Каротидну ендартеректомію виконано на іпсилатеральному боці 31 пацієнту. У 7 хворих у зв’язку з наявністю оклюзії внутрішньої сонної артерії накладено екстра‑інтракраніальний мікроанастомоз. Усім пацієнтам проведено ультразвукову допплерографію екстракраніальних артерій. Ступінь стенозу внутрішньої сонної артерії визначали за методикою ECST. Наявність рестенозу на боці оперативного втручання діагностували у разі звуження просвіту на ≥ 50 %. Повторне обстеження проводили в середньому через 35 міс після операції.Результати. Основними чинниками серцево‑судинного ризику в обстежених пацієнтів були: тютюнокуріння — у 57,8 %, артеріальна гіпертонія — у 71,0 %, підвищення рівня загального холестерину > 5 ммоль/л — у 57,8 %, індекс маси тіла ≥ 25 кг/м2 — у 57,8 %, цукровий діабет — у 5,7 %. До оперативного лікування іпсилатеральний каротидний стеноз 50 — 69 % виявлено у 15,8 % пацієнтів, стеноз 70 — 99 % — у 65,8 %, оклюзію — у 18,4 %, атеросклеротичний стеноз на контралатеральному боці > 50 % — у 36,8 %. Двоє пацієнтів останньої групи згодом перенесли інсульт. Їм повторно проведено каротидну ендартеректомію. Розвиток рестенозів після каротидної ендартеректомії спостерігали у 44,7 % хворих, у 34,2 % — також прогресування каротидних стенозів на контралатеральному боці. Розвиток рестенозів і прогресування атеросклеротичного процесу як на іпсилатеральному, так і на контралатеральному боці не відзначено у 31,6 % пацієнтів. Частота таких чинників ризику, як тютюнопаління, індекс маси тіла ≥ 25 кг/м2, цукровий діабет, була вищою в групі з прогресуванням стенозів, а гіперхолестеринемії > 5 ммоль/л — у групі без прогресування стенозу. У групі без прогресування рестенозів та атеросклеротичного процесу пацієнти значно частіше (в 1,7 разу) регулярно приймали статини та антитромбоцитарні препарати.Висновки. Частота розвитку рестенозів після каротидної ендартеректомії серед обстежених хворих була високою — 44,7 %. Проведене дослідження підтвердило необхідність регулярного повторного обстеження пацієнтів, яким проведено каротидну ендартеректомію, за допомогою ультразвукової доплерографії та контролю гіперхолестеринемії, а також переваги застосування статинів для зниження ризику розвитку рестенозів, імовірно, через їх плейотропний ефект.