Search

В роботі представлено аналіз актуальних технологій дистанційного навчання, які використовуються у європейській системі освіти для забезпечення повноцінної організації учбового процесу під час пандемії COVID-19. Карантинні умови виявилися каталізатором для розробки та практичної апробації віртуальних навчальних засобів та інноваційних педагогічних технологій, застосування яких є необхідністю сьогодення та стратегією майбутнього. Головна увага в статті приділена технологіям дистанційного навчання у вищій освіті. Для дослідження обрано освітні заклади Англії, Німеччини та Франції, що є взірцем за якістю надання освітніх послуг, як, наприклад, Оксфордський університет. Основою для успішного проведення всіх видів занять в дистанційній формі стало використання університетами власних спеціалізованих навчальних платформ. Модель навчання залишилась більш схожою на традиційну. Основну роль продовжує відігравати спілкування студентів з кваліфікованими викладачами за допомогою різноманітних інтерактивних веб-стосунків, а цифрові технології створюють простір для такої взаємодії, наповнюючи його навчальними матеріалами. Студенти одержують доступ до всіх навчальних сервісів використовуючи єдиний пароль університетської мережі. Частина матеріалів розміщується і у відкритому доступі, популярним є формат відеолекцій та підкастів. Організація освіти в Німеччині є більш закритою, ніж в Англії та Франції. Тут діють принципи конфіденційності та захисту інформації. У Франції, навпаки, із впровадженням локдауну було відкрито доступ до багатьох навчальних курсів, і система освіти миттєво пристосувалась до віртуального режиму роботи через розвинену мережу національних платформ дистанційної освіти та функціонування масових відкритих онлайн-курсів. Результатом ефективної організації дистанційного навчання в освітньому просторі Європи під час пандемії є те, що впровадження цифрових технологій та перехід до більш гнучких моделей навчання стало стратегією розвитку освіти на державному рівні, а педагогіка стала сферою передового розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. The paper analyzes up-to-date distance learning technologies used in European education system for ensuring overall organization of the educational process during the COVID-19 pandemic. Quarantine conditions have become a catalyst for development and practical testing of virtual learning tools and innovative pedagogical technologies, and application of the experience with them is a necessity of today and a strategy for the future. The article is focused on distance learning technologies in higher education. Institutions of England, Germany and France are chosen for the study due to their banner quality of educational service, like the University of Oxford, for example. The basis for successful conduct of all types of classes is employment of universities’ own specialized learning platforms. The learning model remains more similar to the traditional one. The main role continues to belong to communication between qualified teachers and students through various interactive web applications, while digital technologies create space for such interaction, filling it with learning materials. Students get access to all educational services using a single password to the university network. At the same time, some learning materials are available with open access, video lectures and podcasts are popular. Unlike other countries, education in Germany is governed by strict principles of information and data protection. In the contrary, in France many courses have been made available on network, and the education system has instantly adapted to work in virtual mode through the developed system of national distance learning platforms and the massive open online courses. The result of effective distance learning organization in Europe during the pandemic is that the introduction of digital technologies and transition to more flexible learning models become the education strategy at the state level, while pedagogy becomes an area of advanced development of information and communication technologies.

Стаття звернена до проблеми організації навчального процесу у вищих навчальних закладах України в умовах карантинних заходів, коли традиційні форми очного навчання стають неможливими і необхідний швидкий, якісний та всебічний перехід до дистанційних форм навчання без втрат у змісті навчального процесу. Розглянуто, як виконав це завдання КПІ ім. Ігоря Сікорського, реалізуючи системний підхід до реорганізації навчального процесу на всіх рівнях. У статті проаналізовано використання відкритих віртуальних навчальних середовищ, що базуються на вебсередовищі Moodle, зокрема загальноуніверситетську платформу «Сікорський». Підкреслена важливість участі в роботі за умов дистанційного режиму всіх підрозділів університету, що утворюють єдину організовану систему. Серед них – Науково-технічна бібліотека (е-бібліотека) для підтримки навчальної та науково-дослідницької діяльності; загальноуніверситетське віртуальне середовище «Електронний кампус» (е-кампус) для проведення всіх видів контролю, починаючи з поточного та закінчуючи адміністративним; комп’ютерні засоби навчання та онлайн-технології у викладанні дисциплін тощо. У статті приділено увагу розробці кафедрами КПІ ім. Ігоря Сікорського власних спеціалізованих динамічних навчальних середовищ на базі Moodle для проведення в дистанційному режимі всіх видів занять, передбачених навчальною програмою певної дисципліни, а саме проаналізована платформа physics.zfftt.kpi.ua, яка розроблена на кафедрі загальної фізики та фізики твердого тіла. Таким чином, у статті описані ефективні способи організації дистанційного навчання та засоби контролю і перевірки знань студентів. Показана ефективність використання динамічних навчальних онлайн- середовищ для підтримки живого спілкування між студентами та викладачами в дистанційному режимі, масового впровадження інформаційних технологій в освітній процес, розвитку нових педагогічних технологій з використанням онлайн-ресурсів. Зазначено, що переваги дистанційних форм навчання мають перспективи залишатися інтегрованими в навчальний процес і надалі у разі переходу до очного або змішаного виду занять.

Photoluminescent carbon nanodots (CDs), a new class of inorganic nanocarbon materials, have become a significant segments of luminescent nanomaterials in last decade. However mechanism of light emission and detailed identification of the light emitting centers is still debated. A huge number of synthesis methods were suggested, however few of them allow to monitor formation of the CDs on the early stage and development in progress. Recently we have found that zinc acetylacetonat (Zn(acac)2) in ethanol solutions tends to be hydrolysed under room temperature laboratory conditions resulting in gradual conversion of colorless and non luminescent solution to yellowish liquid accompanied by cedimentation of nonluminescent amorphous ZnO:OH. The yellow component of the solution has been identified as dispersion of carbon precipitates. The most important is that the process of hydrolysis in very slow with changing color and PL development within several months. Such a slow process allows following the details of PL development and evolution in time correlation with carbon precipitation. Ethanol solutions of Zn(acac)2 with concentrations in range of 0.1-4.0 % were prepared and their photoluminescence was monitored for time period of several months. It has been found that early stage of carbon precipitation is resulted in development of relatively narrow PL band with maximum at about 400 nm and corresponding excitation band at 360 nm. The spectrum of the emission band is excitation independent as well as excitation band is not dependent on emission wavelength. In the course of further aging and carbon precipitation the PL band is broaden and shifted to visible range with maximum intensity in range of 420-500 nm depending on excitation wavelength. Detailed emission/excitation study revealed that the visible emission band is composed of at list two components centered at about 420-450 nm and 500 nm, with the corresponding excitation bands at 365 nm and 420 nm. Time-resolved photoluminescence spectroscopy showed that the decay of low energy emission band follows the classical mono-exponential low with the characteristic time of several nanoseconds, while the behavior of high energy component can be described by the stretched exponential low with the average decay time of several nanoseconds. PL data is summarized and discussed in the terms of subnanometer molecular-like carbon emitters and core/shell structural model of amorphous carbon nanoparticles.

To study the efficacy of recognan (citicoline) in the treatment of cognitive, emotional, autonomic, asthenic disorders in patients with asthenic syndrome.Thirty-eight subjects (17 men and 41 women), mean age 27.75±12.05 years, with asthenic syndrome (ICD-10 F48.0 - Neurasthenia) were studied. The sample was randomized into 2 subgroups: the main group (n=20) received oral therapy with recognan (100 mg in 1 ml) for 30 days, while the daily dosage was 500 mg (5 ml). In the control group (n=18), no drug therapy was performed. Patient's state was assessed with a large battery of psychological tests and psychometric scales. The follow-up period was 30 days. All participants were examined three times (initially, in the middle of the study (day 15), in the end of the study (day 30)).Asthenic syndrome was detected in 100% of the patients (total asthenia was noted in 70%, decreased activity in 70%, decreased motivation in 40%, physical asthenia in 45%, mental asthenia in 50%). Recognan (citicoline), used for 2 weeks or one month, has a positive effect on the compensation of autonomic, asthenic cognitive and emotional disorders and increases stress resilience of the patients.Цель исследования. Изучение эффективности лекарственного препарата (ЛП) Рекогнан (Цитиколин) в коррекции астенических, когнитивных, эмоциональных и вегетативных нарушений у пациентов с астеническим синдромом. Материал и методы. Обследовали 38 больных неврастенией (по МКБ-10 F48.0), 17 мужчин и 21 женщину в возрасте 18-45 лет с астеническим синдромом. Больные были разделены на две группы. В основной группе (20 человек) проводили терапию ЛП Рекогнан (в растворе, 100 мг в 1 мл) в течение 30 дней, при этом суточная дозировка препарата составляла 500 мг (5 мл раствора). В контрольной подгруппе (18 человек) медикаментозную терапию не проводили. Психическое состояние больных оценивали с применением ряда шкал и тестов. Период наблюдения составил 30 дней. Все больные (как в основной, так и в контрольной группе) были обследованы трижды (исходно, в середине исследования - на 15-й день, в конце исследования - на 30-й день). Результаты и заключение. До лечения астенический синдром был выявлен у 100% обследованных (при этом общая астения отмечена у 70%, пониженная активность - у 70%, снижение мотивации - у 40%, физическая астения - у 45%, психическая астения - у 50%). Применение ЛП Рекогнан как коротким (2-недельным), так и месячным курсом способствовало коррекции астенических, когнитивных, эмоциональных, вегетативных нарушений и повышению стрессоустойчивости пациентов.