Search

The article is devoted to the study of a new residential area in Lviv, called Pid Holosko. It describes the process of formation of the district, from historical to the present day, and its participation in the development of the city. On the basis of the research identified the main characteristics of the new urban development, the number of houses built and the prospects for its development, the number of inhabitants, the intensity of buildings, the provision of educational institutions and recreation. The main urban characteristics of the region as well as phenomena that accompany present-day processes of urban development in Ukraine are investigated. The article is divided by the main types of urban characteristics into the stage of formation, indicators of residential construction and population, the state of social and infrastructural infrastructure and the forecasted prospective development. Problem statement. New residential suburb Holosko today is one of the largest housing estates in Lviv, with implementation rate growing day by day. The gradual development of such a city-building structure leads to problems such as: lack of educational institutions and social services, underdeveloped street and transport infrastructure, lack of parking spaces, the lack of public spaces and elements of sports infrastructure, etc. In order to solve these problems, an analysis of the processes of formation and current development of Pid Holosko is needed, with the aim of developing a comprehensive concept of the city's development. An analysis of recent research and publications. Up until now, the development of the residential micro-region Pid Holosko has not actually been investigated. The main materials are the elaborated construction documents and the authors' own research. The planning structure and energy supply of the district at the municipal level was studied in the studies of L. Shuldan. The aim of this article is to investigate the peculiarities of formation of the new residential micro-district of Pid Holosko and to carry out an integrated analysis of its urban characteristics. On the basis of the conducted research the main problems associated with the fast pace of development of the area and the determination of its development trends in conditions of modern urban development processes were defined.

Сучасна тенденція збереження пам’яток нерухомої спадщини набрала вкрай негативного характеру, оскільки надалі залишається неврегульованою законодавча пам’ятко-охоронна діяльність держави та релігійних громад, які стають «власниками» визначних сакральних споруд. Для комплексного збереження архітектурного об’єкта вкрай важливо синхронізувати багатовекторні дослідження фахівців усіх напрямів. Яскравим прикладом може слугувати стан збереженості стінописів відомого модерніста першої чверті ХХ століття Модеста Сосенка (1875–1920), виконаних у структурі інтер’єрного середовища українських церков. Руйнівні процеси, ідеологічні прерогативи, зміна естетичних принципів призвели до тотального знищення цих унікальних пам’яток декоративно-монументального мистецтва. На основі емпіричних, науково-реставраційних досліджень розглянуто збереженість та проблематика реставрації сакральних поліхромій Модеста Сосенка на теренах Львівської області. Серед значної спадщини церковних стінописів та іконостасів, а це понад 12 об’єктів, станом на сьогодні збереглось: три іконостаси, церковні поліхромії в трьох храмах. Визначити стан збереженості авторських поліхромій та розробити рекомендації щодо охорони і реставрації декоративно-монументальних творів в архітектурі вкрай важливо, оскільки маємо нещодавній негативний пам’яткоохоронний досвід повного знищення історико-мистецької спадщини – стінописів Модеста Сосенка та Юліана Буцманюка в церкві Успіння Богородиці, смт. Славське Львівської обл. (червень 2019 р.). На основі узагальнення досвіду українських та іноземних науковців і реставраторів розроблено рекомендації щодо охорони та реставрації ще існуючих автентичних стінописів і вітражів авторства Модеста Сосенка (1907–1910 рр.) в інтер’єрі церкви Архистратига Михаїла с. Підберізці Львівської області. Такий об’єкт доцільно включити в перелік культурної спадщини для занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, як об'єкт монументального мистецтва. Сучасна науково-реставраційна галузь зобов’язана розробити дієву концепцію популяризації, просвітництва та тісної співпраці з активом громад для збереження пам’яток нерухомої спадщини, які переходять у їхню власність. Результати дослідження сприяють вирішенню проблем охорони, реставрації, збереження та використання архітектурної спадщини України, що відповідає потребам загальнодержавних та міських програм розвитку. The current tendency of preserving monuments of immovable cultural heritage has gained negative connotations since the conservation treatment activities executed by state and religious communities that become ‘owners’ of significant sacred objects still lacks the sufficient legislative regulation. The synchronization of multidisciplinary studies of specialists in different areas is extremely important for the comprehensive preservation of an architectural object. A bright example is constituted by the preservation state of murals by Modest Sosenko (1875–1920), a famous modernist of the first quarter of the XXth century, which are painted in the interior space of Ukrainian churches. Deterioration processes, ideological prerogatives, and changes of aesthetic principles have resulted in the total destruction of these unique pieces of decorative and monumental art. The preservation state and the problematics of restoring sacred polychrome paintings by Modest Sosenko on the terrains of Lviv region have been analyzed as those based on the empirical, scientific, and restoration studies.

Міста метрополійного характеру, зокрема Львів, максимально інтенсифікуються у їхніх існуючих межах, враховуючи потенціал сформованих містобудівних утворень та неосвоєних територій, як і поза ними. Міська щільність є показником міського розвитку і демонструє кількісне та якісне використання міського середовища людиною. Кількість наявного населення у Львові, за оцінкою, на 1 квітня 2016 року становила 757,2 тисяч осіб. Відтак, у 2016 році у Львові (включаючи міста-сателіти Винники, Брюховичі та Рудно), було здано в експлуатацію житлові будинки загальною площею 475,4 тис кв. м. На Львів припадає 55,3 % загальнообласного введення житла, а у розрахунку на 1000 мешканців міста було збудовано 633,3 кв. м загальної площі житла. Територією забудови житлових кварталів обрано вільні чи занедбані ділянки, що прилягають до основних транспортних сполучень, які формують планувальний каркас міста: вул. Шевченка, вул. Володимира Великого, вул. Княгині Ольги, вул. Пасічна та інші. В межах прилеглих до цих вулиць територій виділені ділянки різної площі від 2,5 га та великі квартали до 15 га. Основною тенденцією забудови залишається застосування квартального типу забудови, що формується з груп секційних будинків однієї або ж різної поверховості. Морфологічно це може бути забудова, сформована навколо замкнутих дворів у межах 2–3 будинків (“Семицтвіт”, “Америка”), або периметрально забудована територія (“Вілла Магнолія”), чи більш розосереджена організація території (“Пасічний”). Незважаючи на різну поверховість забудови та різні планувальні принципи, було отримано такі результати: у досліджених кварталах відсоток забудованої території ділянки; поверховість житлової забудови є параметром, який корегують, щоб отримати бажану щільність кварталу, часто не враховуючи планувальні обмеження та нівелюючи важливість вимог до комфортності проживання; велика кількість людей, що проживатиме у цих кварталах, потребуватиме збільшення кількості об’єктів обслуговування, місць у освітніх та дошкільних закладах, які однак проектуються менш інтенсивно, ніж нові житлові комплекси; нові житлові утворення є фокусами притягання людей, а, значить, додаткових транспортних потоків, що стимулює забезпечення паркомісцями, організації транспортного та пішохідного руху; проявляється тенденція повільного переходу монофункційних житлових комплексів до поліфункційних, про що свідчать запроектовані громадські приміщення у перших поверхах деяких житлових будинків. Інтенсифікація міського середовища у період зростання рівня урбанізації повинна враховувати потреби міста, зважати на його проблеми та підтримувати концепцію сталого розвитку. Формування кварталу забудови має розглядатись у загальноміському контексті і створювати якісне міське середовище. Ще відповідальнішим завданням є віднайдення підходів до інтенсифікації історичних міст, особливо їх центральних частин. The article deals with the process of intensification of the urban territory of a historically formed city. The quarters of residential developments of different periods are analyzed and the indicators of density are determined. The urban transformations of a city canvas, which influence the changes in the density indices and their inter-dependence were investigated.

Стаття присвячена дослідженню впливу особистісних характеристик на напрям розвитку і якісні особливості фахової архітектурної освіти в окремому університеті, а також вивченню впливу особи на формування архітектурного середовища міста в довгостроковій перспективі. В такому аспекті проаналізовано діяльність доктора архітектури, професора Андрія Рудницького, що працював у Львівській політехніці з 1951 р., в різний час завідував трьома кафедрами, дві з яких було створено за його ініціативи, був деканом Архітектурного факультету, Головою львівської організації САУ, та мав ряд інших професійних обов’язків. Досліджено методику його роботи в сферах архітектурної науки, творчості і освіти, визначено характерні риси особистості в контексті суспільно-культурних передумов та історичних обставин, вивчено вплив його професійної та громадянської позиції на формування архітектурного середовища Львова, збереження історичної міської забудови, на розвиток львівської архітектурної школи, і у підсумку – на сучасний європейський статус Львова в складі всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Зокрема, виявлено значення для збереження традицій львівської архітектурної освіти факту навчання Андрія Рудницького у професора Івана Багенського, представника довоєнної архітектурної школи; обґрунтовано вплив, який мала позиція Андрія Рудницького стосовно питань охорони історичної спадщини, його науково доведені висновки про давньоруське походження регулярного львівського середмістя, пропагування ідеї міських пішохідних просторів, та ін., – на усвідомлення громадськістю і керівництвом міста необхідності збереження львівського історичного центру. Досліджено роль особистості і тезаурусу Андрія Рудницького у формуванні міжнародних контактів львівської архітектурної школи з провідними університетами Європи. Дослідження підтверджує наявність великого потенціалу впливу особистості на напрям розвитку і якість професійної освіти в архітектурній сфері. The article deals with Professor Andriy Rudnytsky's activity in the areas of architectural science, his creativite work and education. The characteristic features of his personality are studied in the context of socio-cultural background. On the background of historical circumstances his influence on forming the Lviv’s architectural environment as well as on preserving its historical development, on developing the architectural school in Lviv, and eventually – on the modern European status of Lviv is analized.