Search

Purpose. The existing technological scheme of agglomeration does not allow obtaining a amount of agglomerate stabilized by size and strength with a small amount of trifle. The aim of the work is theoretical substantiation and development of measures to improve agglomerate production technology in modern conditions on the basis of the results of the study of effective methods of separate preparation of the charge before sintering, as well as methods of mechanical processing of sintered agglomerate in devices of special construction. Methodology. The analysis of the basic thermodynamic parameters and phase composition for the components of the sinter charge was carried out using the software complex HSC Chemistry 5.11. Investigation of the effect of separate preparation of the charge with the use of pre-prepared composites on the parameters of sintering and the quality of agglomerate was carried out in the laboratory of the department metallurgy of cast iron NMetAU at the aggregate for sintering. The determination of the effectiveness of the proposed measures was carried out by mechanical processing of agglomerates obtained after the classical and proposed scheme of preparation of the charge. The quality of the obtained agglomerate was estimated using indicators: uniformity of the granulometric composition, content of trifles, strength indicators after discharge to the steel plate [DSTU 3199-95], coefficient of shape of pieces of different sizes, chemical composition. Findings. It has been determined that the use of separate preparation of the charge has a positive effect: significantly decreases the amount of fraction 0-1 mm and increases the equivalent diameter of the granules; diminishes the mean square deviation and variation coefficient, indicating a more homogeneous granulometric composition of raw granules. The efficiency of separate preparation of a charge with the use of composite with the basicity of 0.9-1.0 is confirmed from a concentrate (size 0-0.1 mm), iron ore (0-3 mm), lime (0-3 mm) and limestone (0-3 mm) and residual blend with the basicity of 1.6-1.8 from iron ore (3-10 mm), sinter return (0-10 mm) and limestone (0-3 mm). Originality. The idea of interaction of different components of agglomeration charge during the separate processes of humidification and laceration is developed. The possibility of forming more homogeneous in size and composition of granules is substantiated, by their separate origin not only around large pieces of backs and ores, but also due to the separate interaction of small components with active surface properties, and subsequent joint granulation of the embryos of granules with the residual charge. It is shown that depending on the given conditions, at the stage of separate preparation of the charge, a binder part is formed predominantly of iron-calcium olivines and calcium ferrites. Practical value. Technological recommendations for increasing the efficiency of preparation of sinter charge to sintering and practical recomendations for the design and technological parameters of the drum-stabilizer work, which ensures the stabilization of agglomerate.

Pavlenko O. V., Boyko M. A. COMPARATIVE EVALUATION OF HEALING EFFICIENCY AND HEMOSTASIS OF POSTEXTRACTION WOUNDS AFTER USE OF HEMOSTATIC SPONGE AND CONVECTION-INFRARED THERMOSURGICAL TECHNOLOGY. ВІСНИК МОРСЬКОЇ МЕДИЦИНИ. 2020;3(88): 91-98. ISSN 0049-6804. DOI http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.4118674 http://www.herald.com.ua УДК 616.311-07-089.22-089.27:612.014.421.8:611-018 DOI http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.4118674 ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАГОЄННЯ ТА ЗДІЙСНЕННЯ ГЕМОСТАЗУ ПОСТЕКСТРАКЦІЙНИХ РАН ПІСЛЯ ВИКОРИСТАННЯ ГЕМОСТАТИЧНОЇ ГУБКИ ТАКОНВЕКЦІЙНО-ІНФРАЧЕРВОНОЇ ТЕРМОХІРУРГІЧНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ О. В. Павленко, М. А. Бойко Національна медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика, Київ, Україна COMPARATIVE EVALUATION OF HEALING EFFICIENCY AND HEMOSTASIS OF POSTEXTRACTION WOUNDS AFTER USE OF HEMOSTATIC SPONGE AND CONVECTION-INFRARED THERMOSURGICAL TECHNOLOGY Pavlenko O. V., Boyko M. A. P. L. Shchupik National medical academy of postgraduate education, Kiev, Ukraine mikola.boiko.stom@gmail.com Summary Introduction. Due to the large number of methods of hemostasis, the search for the most optimal. Due to the active push in the chemical and technical spheres, the development and introduction of new and modified methods of hemostasis in the surgical field is observed. Due to the lack of a single view on the problem of hemostasis of post-extraction wounds in the oral cavity, it is important to conduct a dynamic assessment of wound healing in the early postoperative period. Objective: to compare the effect of local passive hemostatic agent (hemostatic sponge) and convection-infrared thermosurgical technology (CITT) hemostasis on post-extraction wound healing, to explore the advantages and disadvantages of each method. Materials and methods. We examined and treated 28 patients of different sexes aged 19-45 years who required elective dental surgery in the form of a typical removal of the lower wisdom tooth. Patients were divided into 2 groups of 14 people each. Depending on the method of hemostasis, the control group (hemostatic sponge "Alvanes") and the main (CITT) were distinguished. To determine the intensity of pain, a visual analog scale (VAS) was chosen. The intensity of wound healing was assessed according to the scale of edema, bleeding and local thermometry. Statistical data processing was performed using the program STATISTICA 13, the difference was considered significant with a probability of statistical error p ≤ 0.05. Conclusions. The use of convection-infrared thermosurgical technology eliminates postextraction bleeding for 15 s, accelerates the formation of a stable blood clot, ensures the absence of foreign bodies in the wound, has better performance in the early postoperative period compared to hemostatic sponge. Key words: postextraction wound, hemostasis, hemostatic sponge, convection-infrared thermosurgical technology.

The crucial parameters of iron ore pellets insulation process were estimated in this work. The principle parameters in the process of pellets drying for the operations of pellets preheating, firing, cooling were determinated. The effect produced by the residual moisture content on the limestone decomposition and the magnetite oxidation was investigated. The influence of the principle parameters revealed for the firing process on the pellets strengthening and specific productivity was evaluated.

The manifestation variety and the high prevalence of the ureteral pathology, the severity of the resulting complications requires early diagnosis and determination of treatment tactics.The purpose of the research is to provide the comparative assessments of the treatment results of children with the ureteral pathology and to define the criteria of the treatment efficiency.Materials and methods. Pathology of the ureter is determined by constant changes in the ureter wall and the impairment of the ureter contractive ability. Screening in diagnostics is the ultrasound of kidneys and the urinary bladder with the diuretic load and Doppler of kidney vessels, intravenous ureography. The gold standard in diagnostics of a refluxing megaureter and vesicoureteric reflux (VUR) is voiding cystourethrogram (VCUG).Results. One thousand sixty two patients with the different degree of ureteral reflux were treated in the regional children clinical hospital of Dnipro city. They were between the ages of 3 months to 17 years. An examination revealed that 118 children had a severe congenital defect – refluxing megaureter and 624 patients had third-degree VUR. The performed treatment of children with refluxing megaureter along a big size bladder diverticulum (bladder ears) appeared to have been difficult. Extravesical plastic method was used for the treatment. Also endoscopic gel delivery was used during the treatment of children with the refluxing megaureter complicated by the constantly arising pyelonephritis when the inefficiency of minimally invasive methods of treatment appeared. A positive result was achieved in 67.7% of cases. Intravesical plastic was performed for the rest of children. The analysis of treatment was done for 844 children with the different degree of VUR. The positive result was achieved in 211 children with VUR of I-III degree when no evident inflammatory response was manifested. Endoscopic plastic of the uretero-vesicular segment (UVS) was performed on 551 children aged from 6 months to 17 years. A positive result was obtained in 87.3% of cases. In the absence of the effect of the performed treatment, the surgery was performed in 82 patients with the effectiveness of 96.3%Conclusions. When treating children with congenital refluxing megaureter in the early stages of treatment, preference should be given to conservative and minimally invasive treatment methods. The age of the child and the functional ability of the bladder are important in determining the terms of reconstructive surgery. The criterion for the choice of surgical intervention is defined by the presence of the pathology factors. Extravesical plastic is used more often. The use of nonoperative, minimally invasive and endoscopic treatment methods in the selection of an approach to the treatment of VUR are prioritized and reasonable.No conflict of interest was declared by the authors., Многообразие проявлений, высокая распространенность и тяжесть осложнений патологии мочеточника требуют ранней диагностики и определения тактики лечения.Цель: сравнительная оценка результатов лечения детей с патологией мочеточника и определение критериев эффективности лечения.Материалы и методы. Патология мочеточника определяется устойчивыми изменениями стенки мочеточника и нарушением сократительной способности функции мочеточника. Скрининговым исследованием в диагностике являются УЗИ почек и мочевого пузыря с диуретическим нагрузкой и допплерографией сосудов почек, экскреторная урография. «Золотым стандартом» диагностики рефлюксирующего мегауретера и пузырно-мочеточникового рефлюкса (ПМР) является микционная цистоуретерография.Результаты. В областной детской клинической больнице г. Днепр пролечено 1062 больных в возрасте от 3-х месяцев до 17 лет с разной степенью рефлюкса. Обследование выявило у 118 детей тяжелую врожденную патологию – рефлюксирующий мегауретер и у 624 больных – ПМР III степени. Лечение детей с рефлюксирующим мегауретером при наличии дивертикула мочевого пузыря больших размеров оказалось сложным. Использовались методики внепузырной пластики. При лечении детей с рефлюксирующим мегауретером, осложненным постоянными атаками пиелонефрита, при ненеэффективности использования миниинвазивных методов лечения, проводилось эндоскопическое подведение геля. Положительный результат получен у 67,7% больных. Остальным детям выполнена внутрипузырная пластика. Проведен анализ лечения 844 детей с разной степенью ПМР. У 211 детей с ПМР I–III степени, без выраженных проявлений воспалительного процесса, получен положительный результат. Применена эндоскопическая пластика УВС у 551 ребенка в возрасте от 6 месяцев до 17 лет и получен положительный результат в 87,3% случаев. При отсутствии эффекта от проводимого лечения оперативное вмешательство выполнено 82 больным, эффективность – 96,3%.Выводы. При лечении детей с врожденным рефлюксирующим мегауретером на ранних этапах лечения предпочтение следует отдавать консервативным и миниинвазивным методам лечения. При определении срока реконструктивного оперативного вмешательства важным является возраст ребенка и функциональная способность мочевого пузыря. Критерии выбора оперативного вмешательства определяются наличием фактора патологии, чаще применяются внепузырные пластики. Применение консервативных миниинвазивных и эндоскопических методов лечения при выборе подхода к лечению ПМР является приоритетным и обоснованным.Авторы заявляют об отсутствии конфликта интересов., Різноманіття проявів, значна поширеність та важкість ускладнень патології сечоводу вимагають ранньої діагностики та визначення тактики лікування.Мета: порівняльна оцінка результатів лікування дітей із патологією сечоводу та визначення критеріїв ефективності лікування.Матеріали і методи. Патологія сечоводу визначається стійкими змінами стінки сечоводу і порушенням скорочувальної здатності функції сечоводу. Скринінговим обстеженням у діагностиці є УЗД нирок та сечового міхура з діуретичним навантаженням та допплерографією судин нирок, екскреторна урографія. «Золотим стандартом» діагностики рефлюксуючого мегауретера та міхурово-сечовідного рефлюксу (МСР) є мікційна цистоуретерографія.Результати. В обласній дитячій клінічній лікарні м. Дніпро проліковано 1062 хворих із різним ступенем рефлюксу віком від 3-х місяців до 17 років. Обстеження виявило у 118 дітей важку вроджену патологію – рефлюксуючий мегауретер та у 624 хворих – МСР ІІІ ступеня. Лікування дітей із рефлюксуючим мегауретером за наявності дивертикулу сечового міхура великих розмірів виявилось достатньо складним. Використовувались методики позаміхурової пластики. При лікуванні дітей із рефлюксуючим мегауретером, ускладненим постійними атаками пієлонефриту, після застосування консервативних методів розвантаженням, проводилось ендоскопічне підведення гелю. Позитивний результат у 67,7% хворих. Цим дітям виконані внутрішньоміхурова пластика за Коен. Проведений аналіз лікування 844 дітей з МСР різного ступеня. У 211 дітей із МСР І–ІІІ ступеня, що склало 25,6%, без виразних проявів запального процесу, отримано позитивний результат від консервативного лікування. Застосована ендоскопічна пластика УВС у 551 дитини віком від 6 місяців до 17 років та отримано позитивний результат у 87,3% випадків. За відсутності ефекту від проведеного лікування оперативне втручання виконано 82 хворим, ефективність 96,3%.Висновки. При лікуванні дітей з вродженим рефлюксуючим мегауретером на ранніх етапах лікування перевагу слід надавати консервативним та мініінвазивним методам лікування. У визначенні терміну реконструктивного оперативного втручання важливими є вік дитини та функціональна спроможність сечового міхура. Критерії вибору оперативного втручання визначаються наявністю чинника патології, частіше застосовуються позаміхурові пластики. Застосування консервативних мініінвазивних та ендоскопічних методів лікування у виборі підходу до лікування МСР є пріоритетним і обґрунтованим.Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Safflower, or American saffron, or wild saffron, or thistle (Carthamus tinctorius L.) is found both in the wild form as a weed and in the cultivated form. About 200 chemical components have been isolated from various organs of safflower, including coumarins, flavonoids, steroids, glycosides, pigments and fatty oils. To date, safflower is used as a dietary supplement with the antidiabetic, antihypertensive, antioxidant, anti-inflammatory, reparative and other types of activity. Taking into account the above-mentioned properties of the plant further pharmacognostic studies of safflower is relevant.Aim. To analyze serotonin derivatives in domestic varieties of safflower.Materials and methods. For the preliminary analysis of serotonin derivatives in the alcoholic extract from safflower seeds the paper and thin layer chromatographies (TLC and PC) were used. For further studies of the chemical composition of the alcoholic extract obtained the high-performance liquid chromatography reversed-phase, UV- and mass-spectroscopy were used.Results and discussion. Using the preliminary chromatographic analysis (TLC and PC) of the safflower seed extracts two substances with an indole heterocycle were identified. On the chromatogram of the HPLC method two dominant substances were detected, for which the UV- and mass-spectra were determined. These compounds were identified as N-feruloylserotonin and N-cumaroylserotonin.Conclusions. For the first time serotonin derivatives have been identified from seeds of domestic varieties of safflower., Сафлор красильный, или американский шафран, или дикий шафран, или красильный чертополох (Carthamus tinctorius L.) встречается как в диком виде, как сорняк, так и культивируется. Из различных частей сафлора красильного выделено около 200 химических компонентов, среди которых кумарины, флавоноиды, стероиды, гликозиды, пигменты и жирные масла. На сегодняшний день сафлор красильный используется в качестве диетических добавок с антидиабетической, антигипертензивной, антиоксидантной, противовоспалительной, репаративной и другими видами активности. Учитывая вышеуказанные свойства растения, дальнейшие фармакогностические исследования сафлора красильного являются актуальными.Целью данной работы был анализ производных серотонина в спиртовом экстракте из семян сафлора красильного.Материалы и методы. Для предварительного анализа производных серотонина в спиртовом экстракте из семян сафлора красильного использовали хроматографию на бумаге и хроматографию в тонком слое сорбента. Для дальнейшего изучения химического состава полученного экстракта использовали метод высокоэффективной жидкостной хроматографии с обращенной фазой, УФ- и масс-спектроскопией.Результаты и их обсуждение. С помощью предварительного хроматографического анализа (ТСХ и БХ) экстрактов семян сафлора красильного удалось идентифицировать два вещества с индольным гетероциклом. На хроматограмме метода ВЭЖХ было обнаружено два доминирующих вещества, для которых были установлены УФ- и масс-спектры. Данные соединения были идентифицированы как N-феруоилсеротонин и N-кумароилсеротонин.Выводы. Впервые идентифицированы производные серотонина в отечественных сортах семян сафлора красильного., Сафлор красильний, або американський шафран, або дикий шафран, або красильний чортополох (Carthamus tinctorius L.) зустрічається як в дикому вигляді, як бур'ян, так і культивується. З різних органів сафлору красильного виділено близько 200 хімічних компонентів, серед яких кумарини, флавоноїди, стероїди, глікозиди, пігменти та жирні олії. На сьогоднішній день сафлор красильний використовується в якості дієтичних добавок з антидіабетичною, антигіпертензивною, антиоксидантною, протизапальною, репаративною та іншими видами активності. З огляду на вищевказані властивості рослини, подальші фармакогностичні дослідження сафлору красильного являються актуальними.Метою даної роботи був аналіз похідних серотоніну в спиртовому екстракті з насіння сафлору красильного.Матеріали та методи. Для попереднього аналізу похідних серотоніну в спиртовому екстракті з насіння сафлору красильного використовували хроматографію на папері та хроматографію в тонкому шарі сорбенту. Для подальшого вивчення хімічного складу отриманого екстракту використовували метод високоефективної рідинної хроматографії з оберненою фазою, УФ- та мас-спектроскопієюРезультати та їх обговорення. За допомогою попереднього хроматографічного аналізу (ТШХ та ПХ) екстрактів насіння сафлору красильного, вдалося ідентифікувати дві речовини з індольним гетероциклом. На хроматограмі методу ВЕРХ було виявлено дві домінуючі речовини, для яких були встановлені УФ-та мас-спектри. Дані сполуки були ідентифіковані як N-феруоілсеротонін та N-кумароілсеротонін.Висновки. Вперше ідентифіковані похідні серотоніну в вітчизняних сортах насіння сафлору красильного.

Запропоновано принципово нову конструкцію та виготовлено експериментальний зразок комплексної установки для подрібнення та фракціонування різних матеріалів пластмасового виробництва, а також різноманітних додатків, які використовуються під час виготовлення композиційних матеріалів. Установка призначена для одержання з сировини розміром 5–15 мм порошків дисперсністю 0,05–0,1 мм. Розроблена і виготовлена установка складається з ударної роторної дробарки, вихрового шестиполюсного електромагнітного сепаратора та класифікаторів двох типів. A substantially new design and made an experimental sample of complex equipment for crushing and fractionation of various materials of plastic production, as well as various additives used in the manufacturing of composite materials were proposed. This equipment is intended for obtaining powders of 0.05–0.1 mm dispersity from the raw materials in the size of 5–15 mm. The developed and made equipment consists of the shock rotary crusher, rotative six-polar electromagnetic separator and two types of classifiers.

Визначено діапазон температурних характеристик формувальних елементів автомату випічки зернових хлібців, що забезпечують вихід якісного продукту. Експериментально визначено алгоритм розігріву формувальних елементів, встановлено функціональні температурні залежності між нагрівними пуансонами та матрицею. Визначено алгоритми теплопередачі при використанні багатокоміркових матриць різної геометрії. Визначено залежності між силою запирання матриці пуансонами, температурою нагріву та часом випічки продукту. Визначено оптимальну продуктивність автомату із забезпеченням якісної випічки; Отримано залежності температурного розширення взаємодіючих елементів випічного пристрою для різних діапазонів температур. Зіставлено результати експерименту з альтернативними даними, отриманими за допомогою програмного забезпечення SolidWork. The range of temperature characteristics of the forming elements of the machine of baking bread with grain, which provides the output of a quality product, is determined. The algorithm of warming up of forming elements was experimentally determined, functional temperature dependences between heating punches and matrix was established. The algorithms of heat transfer using multi-dimensional matrices of different geometries are determined. The dependences between the force of blocking the matrix with punches, the temperature of the heating and the time of baking of the product are determined. The optimum performance of the automatic machine is determined, while providing high-quality baking. Dependences of temperature expansion of interacting elements of the baking device for different temperature ranges are obtained. The results of the experiment are compared with the alternate data obtained using SolidWork software.

Hydronephrosis is a progressive expansion of the pyelocaliceal system of kidney due to the urine outflow violation with the subsequent development of parenchymal atrophy.Objective: to substantiate the peculiarities of surgical intervention and drainage on the basis of the analysis of causes of the urodynamic disturbances in the pyeloureteral segment.Material and methods. In the clinic over the past three years, 153 children with severe hydronephrosis have been treated. The overwhelming majority were boys (99), more often left-sided hydronephrosis (up to 93 cases) occured. When analyzing the age characteristics, up to 3 years 79 children (51.6%) were treated, but a significant number of patients were also older children. The overwhelming majority of patients underwent Hynes-Anderson pyeloplasty.Results and discussion. The question of the need for drainage was decided individually, depending upon the child’s age, the cause of obstruction and the peculiarities of congenital abnormalities in the anatomical structure of the pyelocaliceal system and ureter. Most often used pyeloureterostomy, stenting of the urinary tract. Nephrostomy was performed in connection with the renal pediculitis. Complications were observed in 5 children, which amounted up to 3.2%.Conclusions. With the enlarged renal pelvis, which measures more than 30%, the coin-like deformity of the calyces was indicative for the operative intervention.With congenital hydronephrosis in young children, the optimal age is 4–6 months. With hydronephrosis transformation of kidney, even with a reduced function, surgical treatment is necessary., Гидронефроз – это прогрессирующее расширение чашечно-лоханочной системы почки вследствие нарушения оттока мочи с последующим развитием атрофии паренхимы.Цель – обосновать особенности проведения оперативного вмешательства и дренирования на основе анализа причин нарушения уродинамики в пиелоуретеральном сегменте.Материал и методы. Пролечено 153 ребенка с гидронефрозом тяжелой степени. Подавляющее большинство составили мальчики (99); чаще отмечался левосторонний гидронефроз (до 93 случаев). В возрасте до 3-х лет пролечено 79 (51,6%) детей; значительное количество пролеченных составили дети старшего возраста. Преимущественно выполнялась резекционная пиелопластика по Хайнес–Андерсону.Результаты. Вопрос о необходимости дренирования решался индивидуально, в зависимости от возраста ребенка, причины обструкции и особенностей врожденных отклонений в анатомическом строении чашечно-лоханочной системы и мочеточника. Чаще всего применяли пиелоуретеростомию, стентирование мочевых путей; нефростомия проведена в связи с пединкулитом. Осложнения возникли у 5 (3,2%) детей.Выводы. При увеличении размеров лоханки более чем на 30% от предыдущих данных монетовидная деформация чашечек являлась показанием к проведению оперативного вмешательства. При врожденном гидронефрозе у детей младшего возраста оптимальный возраст лечения – 4–6 месяцев. При гидронефротической трансформации почки даже при сниженной функции необходимо проведение оперативного лечения., Гідронефроз – це прогресуюче розширення чашечково-мискової системи нирки внаслідок порушення відтоку сечі з нирки з наступним розвитком атрофії паренхіми.Мета – обґрунтування особливостей проведення оперативного втручання та дренування на основі аналізу чинників порушення уродинаміки в пієлоуретеральному сегменті.Пацієнти і методи. Проліковано 153 дитини із гідронефрозом важкого ступеня. Переважну більшість склали хлопчики (99); частіше відзначався лівобічний гідронефроз (до 93 випадків). У віці до трьох років проліковано 79 (51,6%) дітей; значну кількість пролікованих склали діти старшого віку. Переважно виконувалася резекційна пієлопластика за Хайнес–Андерсоном.Результати. Питання необхідності дренування вирішувалось індивідуально, залежно від віку дитини, чинника обструкції та особливостей вроджених відхилень в анатомічній будові чашечково-мискової системи та сечоводу. Найчастіше використовували пієлоуретеростомію, стентування сечових шляхів; нефростомія проведена в зв’язку з пединкулітом. Ускладнення виникли у 5 (3,2%) дітей.Висновки. При збільшенні розмірів миски більше ніж на 30% від попередніх даних монетоподібна деформація чашечок потребувала проведення оперативного втручання. При вродженому гідронефрозі у дітей молодшого віку оптимальний вік лікування – 4–6 місяців. При гідронефротичній трансформації нирки навіть при зниженій функції необхідне проведення оперативного лікування.