Search

Актуальність. Дина­міка морфогенетичних перебудов мітохондріому міокарда за умов впливу гіпотирозу та електромагнітного випромінювання залишається недостатньо дослідженою. Зазначені обставини обумовлюють актуальність і необхідність вивчення реакцій мітохондрій кардіоміоцитів за даних умов. Мета. Визначення реакцій мітохондріального апарату скоротливих кардіоміоцитів лівого шлуночка серця щурів за умов гіпотирозу на дію різних експозицій електромагнітного опромінення. Методи. Були досліджені зразки інтрамуральної зони вільної стінки лівого шлуночка серця статевозрілих щурів. Експериментальні тварини були розподілені на 6 груп: 1) контрольна (інтактні щури); 2) щури з гіпотирозом; 3) щури після загального електромагнітного опромінення з експозицією 45 хвилин; 4) щури після опромінення з експозицією 120 хвилин; 5) щури з гіпотирозом після опромінення з експозицією 45 хвилин; 6) щури з гіпотирозом після опромінення з експозицією 120 хвилин. Моделювання гіпотиреоїдного стану проводили за допомогою тиреоїдектомії. Вплив електромагнітного опромінення здійснювали щоденно впродовж 10 днів на все тіло. Ультраструктурний аналіз мітохондріальнгого апарату проводили за допомогою трансмісійної електронної мікроскопії. Результати. Експериментальний гіпотироз у щурів супроводжувався посиленням гетероморфії мітохондрій скоротливих кардіоміоцитів лівого шлуночка, кристолізисом міжміофібрилярних мітохондрій, появою гігантських органел з різким набряком матриксу. Після опромінення з експозицією 45 хвилин загальна структура мітохондріального апарату не змінювалась. Експозиція 120 хвилин викликала деструкцію субсарколемальних і парануклеарних органел, набряк і деградацію міжміофібрилярних мітохондрій. Після впливу опромінення в експозиції 45 хвилин за умов гіпотиреоїдного стану мітохондрії у парануклеарной локалізації були представлені збільшеними органелами з вакуолярним типом ушкодження, без ознак руйнування зовнішніх мембран, помірним кристолізисом, з електронно-світлим матриксом. Опр, Backgroud. The dynamics of morphogenetic rearrangements of myocardial mitochondriom under the influence of hypothyroidism and electromagnetic radiation remains insufficiently studied. These circumstances determine the relevance and need to study the mitochondrial reactions of cardiomyocytes in these conditions. Objective.Determination of the reactions of the contractile cardiomyocytes mitochondrial apparatus of the left ventricle of rat heart under hypothyroidism on the effect of various exposures to electromagnetic radiation. Methods. We studied samples of the intramural zone of the free wall of left ventricle in sexually mature rats. Experimental animals were divided into 6 groups: 1) control (intact rats) 2) rats with hypothyroidism; 3) rats after general electromagnetic irradiation with an exposure of 45 minutes 4) rats after irradiation with an exposure of 120 minutes 5) rats with hypothyroidism after irradiation with an exposure of 45 minutes 6) rats with hypothyroidism after irradiation with an exposure of 120 minutes. The hypothyroid state was modeled using thyroidectomy. The effect of electromagnetic radiation was carried out daily for 10 days on the whole body. Ultrastructural analysis of the mitochondrial apparatus was performed using transmission electron microscopy. Results. Experimental hypothyroidism in rats was accompanied by an increase in mitochondrial heteromorphism of contractile cardiomyocytes of the left ventricle, cristolysis of myofibrillar mitochondria, and the appearance of giant organelles with severe swelling of the matrix. After irradiation with an exposure of 45 minutes, the overall structure of the mitochondrial apparatus is unchanged. An exposure of 120 minutes caused the destruction of subsarcolemmal and paranuclear organelles, edema and degradation of intermyofibrillar mitochondria. After exposure for 45 minutes under conditions of a hypothyroid state, mitochondria in paranuclear localization were represented by enlarged organelles, Актуальность. Динамика морфогенетических перестроек митохондриома миокарда в условиях влияния гипотиреоза и электромагнитного облучения остается недостаточно исследованной. Указанные обстоятельства обусловливают актуальность и необходимость изучения реакций мито­хондрий кардиомиоцитов в данных условиях. Цель. Определение реакций митохондриального аппарата сократительных кардиомиоцитов левого желудочка сердца крыс в условиях гипотиреоза на действие различных экспозиций электромагнитного облучения. Методы. Были исследованы образцы интраму­раль­ной зоны свободной стенки левого желудочка сердца половозрелых крыс. Экспериментальные животные были разделены на 6 групп: 1) контрольная (интактные крысы) 2) крысы с гипотиреозом; 3) крысы после общего электромагнитного облучения с экспозицией 45 минут 4) крысы после облучения с экспозицией 120 минут 5) крысы с гипотиреозом после облучения с экспозицией 45 минут 6) крысы с гипотиреозом после облучения с экспозицией 120 минут. Моделирование гипотиреоидного состояния проводили с помощью тиреоидэктомии. Влияние электромагнитного облучения осуществляли ежеднев­но в течение 10 дней на все тело. Ультраструктурный анализ митохондриальнгого аппарата проводили с помощью трансмиссионной электронной микроскопии. Результаты. Экспериментальный гипотиреоз у крыс сопровождался усилением гетероморфии митохондрий сократительных кардиомиоцитов левого желудочка, кристолизисом межмиофибриллярных митохондрий, появлением гигантских органелл с резким отеком матрикса. После облучения с экспозицией 45 минут общая структура митохондриального аппарата – без изменений. Экспозиция 120 минут вызывала деструкцию субсарколеммальных и паранук­ле­ар­ных органелл, отек и деградацию межмиофибриллярных митохондрий. После воздействия облуче­ния в экспозиции 45 минут в условиях гипотиреоидного состояния митохондрии в парануклеарной локализации были представлены увеличенными органеллами с вакуолярным типом повреждения, без признаков разрушения внешних мембран, умерен

Background. Anemic syndrome, which accompanies the development of pathology in patients with colorectal cancer, can cause serious early postoperative complications. The question of how preoperative preparation activities influence the state of the intestinal structures and the clinical situation in general is relevant. Of particular importance in this situation is the correction of anemic syndrome before surgery, using hematopoietic stimulants. Objective. The purpose of the study is to analyze the dynamics of erythropoiesis and changes in tissue and cell ultrastructure in intraoperative colon biopsy specimens after stimulation of erythropoiesis in preoperative preparation in the surgical treatment of patients with colorectal cancer. Methods. The study of red bone marrow and the wall of the large intestine using transmission electron microscopy. Results. Most patients with colorectal cancer are characterized by the development of signs of ineffective erythropoiesis with a moderate slowdown in the differentiation of erythroblasts and a delay in the release of mature erythrocytes into the systemic circulation. Stimulation of erythropoiesis with the help of epoetin leads to an increase in the functional activity of the central macrophages of the erythropoietic islets of the red bone marrow and the enhancement of their intercellular association with maturing erythroid cells. This is accompanied by the formation of a large number of full-fledged erythrocytes, an increase in the numerical density of cells of the erythroid series and the normalization of their ultrastructure. Conclusion. Stimulation of erythropoiesis with the help of epoetin in the preoperative period causes the inhibition of endothelial dysfunction due to the restriction of dystrophic and destructive changes in endothelial cell organelles, stabilization of their membranes, prevention of arteriole spasm, erythrocyte stasis and erythrocyte phenomena. As a result, the phenomena of infiltration, perivascular a, Актуальность. Анемический синдром, который сопровождает развитие патологии у больных с колоректальным раком, может стать причиной серьезных ранних послеоперационных осложнений. Является актуальным вопрос о том, как влияют мероприятия предоперационной подготовки на состояние структур кишечника и клиническую ситуацию в целом. Особое значение в этой ситуации приобретает коррекция анемического синдрома еще до проведения оперативного вмешательства с помощью стимуляторов гемопоэза. Цель исследования – анализ динамики эритропоэза и изменений тканевой и клеточной ультраструктуры в интраоперационных биоптатах толстой кишки после стимуляции эритропоэза в предоперационной подготовке при хирургическом лечении больных с колоректальным раком. Методы. Проведено изучение красного костного мозга и стенки толстого кишечника с помощью трансмиссионной электронной микроскопии. Результаты. Для большинства больных с колоректальным раком характерно развитие признаков неэффективного эритропоэза с умеренным замедлением дифференцировки эритробластов и задержкой выхода зрелых эритроцитов в системную циркуляцию. Стимуляция эритропоэза с помощью эпоэтина приводит к повышению функциональной активности центральных макрофагов эритропоэтических островков красного костного мозга и усилению их межклеточной ассоциации с созревающими эритроидными клетками. Это сопровождается формированием большого количества полноценных эритроцитов, увеличением численной плотности клеток эритроидного ряда и нормализацией их ультраструктуры. Заключение. Стимуляция эритропоэза с помощью эпоэтина в предоперационном периоде обусловливает сдерживание эндотелиальной дисфункции за счет ограничения дистрофических и деструктивных изменений органелл эндотелиальных клеток, стабилизации их мембран, предотвращения спазма артериол, явлений стаза и сладжа эритроцитов. Как следствие, явления инфильтрации, периваскулярного и интерстициального отека в составе оболочек кишечной стенки выражены гораздо в меньшей степени, чем в группе больн, Актуальність. Анемічний синдром, який супроводжує розвиток патології у хворих з колоректальним раком, може стати причиною серйозних ранніх післяопераційних ускладнень. Є актуальним питання про те, як впливають заходи передопераційної підготовки на стан структур кишечника і клінічну ситуацію в цілому. Особливе значення в цій ситуації набуває корекція анемічного синдрому ще до проведення оперативного втручання за допомогою стимуляторів гемопоезу. Мета дослідження – аналіз динаміки еритропоезу і змін тканинної і клітинної ультраструктури в інтраопераційних біоптатах товстої кишки після стимуляції еритропоезу в передопераційній підготовці при хірургічному лікуванні хворих з колоректальним раком. Методи. Проведено вивчення червоного кісткового мозку і стінки товстого кишечника за допомогою трансмісійної електронної мікроскопії. Результати. Для більшості хворих з колоректальним раком характерний розвиток ознак неефективного еритропоезу з помірним уповільненням диференціювання еритробластів і затримкою виходу зрілих еритроцитів у системну циркуляцію. Стимуляція еритропоезу за допомогою епоетину призводить до підвищення функціональної активності центральних макрофагів еритропоетичних острівців червоного кісткового мозку і посилення їх міжклітинної асоціації з дозріваючими еритроїдними клітинами. Це супроводжується формуванням великої кількості повноцінних еритроцитів, збільшенням чисельної щільності клітин еритроїдного ряду і нормалізацією їх ультраструктури. Підсумок. Стимуляція еритропоезу за допомогою епоетину в передопераційному періоді обумовлює стримування ендотеліальної дисфункції за рахунок обмеження дистрофічних і деструктивних змін органел ендотеліальних клітин, стабілізації їх мембран, запобігання спазму артеріол, явищ стазу і сладжа еритроцитів. Як наслідок, явища інфільтрації, периваскулярного й інтерстиційного набряку в складі оболонок кишкової стінки виражені набагато меншою мірою, ніж у групі хворих без передопераційної активації еритропоезу.

Backgroud. There is still no clear morphological idea of the structural changes in the seminal vesicles occurring in them during blood circulation disorders of the reproductive system organs, whereas the clinical manifestations of the violations in these organs are clearly confirmed in practice. Objective. Study of changes in parenchyma and microcirculation of seminal vesicles with disorders of the circulatory system of the genitourinary system is relevant and is the goal of this study. Results. Ultrastructural changes in the cytoplasm of the secretory epitheliocytes of seminal vesicles after spermatic spinach were observed in the direction of significant depletion on the elements of protein biosynthesis, and the number of tubules of complex Golgi decreased. The secret was accumulated in the apical part of the cells, and composed with the fragments of the cytoplasm and microvilli secreted into the lumen of the tubules. Cell heteromorphism was observed: in most of the pellets of the granular endoplasmic net, they were pathologically expanded, but were sometimes found to be spontaneous or reduced. Significantly damaged structure of microvessels. After the blood circulation remodeling, the secretory activity of the major epithelial cells and the structure of the hemocapillary larvae were partially restored. As part of the nucleoli of the endothelial cells, characteristic components of the nucleolar organizers were observed, indicating the active course of the reparative processes in the microvascular component of the seminal vesicles. Conclusion. Under conditions of modeling of blood circulation disorders of the pelvic organs, significant destruction of the epithelial component of seminal vesicles is observed, which increases in the period from the 7th to the 20th day of the experiment and correlates with the degree of microcirculatory damage. After the remodeling of circulatory damage, there is a significant increase in secretory activity of the primary epithelial cel, Актуальность. До сих пор отсутствуют четкие морфологические представления о структурных изменениях в семенных пузырьках, происходящих в них во время нарушений кровоснабжения органов репродуктивной системы, тогда как клинические проявления нарушений в этих органах четко подтверждены на практике. Цель. Изучение изменений паренхимы и микроциркуляции семенных пузырьков при нарушениях кровоснабжения органов мочеполовой системы является актуальным и составляет цель данного исследования. Результаты. Ультраструктурные изменения в цитоплазме секреторных эпителиоцитов семенных пузырьков после перевязки семенного канатика наблюдались в направлении существенного обеднения элементами белкового биосинтеза, уменьшалось количество канальцев комплекса Гольджи. Секрет накапливался в апикальной части клеток и вместе с фрагментами цитоплазмы и микроворсинками выделялся в просвет канальцев. Наблюдалась гетероморфность клеток: в большинстве канальцы гранулярной эндоплазматической сети были патологически расширенными, однако иногда оказывались сформированными или редуцированными. Значительно повреждалась структура микрососудов. После ремоделирования кровообращения частично восстанавливалась секреторная активность главных эпителиоцитов и структура гемокапилляров. В составе ядрышек эндотелиоцитов наблюдались характерные компоненты ядрышковых организаторов, что указывало на активное протекание репаративных процессов в составе микрососудистого компонента семенных пузырьков. Заключение. В условиях моделирования нарушений кровообращения органов малого таза наблюдается существенная деструкция эпителиального компонента семенных пузырьков, которая нарастает в период от 7-го до 20-го дня эксперимента и коррелирует со степенью повреждения микроциркуляции. После ремоделирования циркуляторного повреждения происходит существенное повышение секреторной активности главных эпителиоцитов семенных пузырьков и частичное восстановление ультраструктуры гемокапилляров, однако репаративная регенерация микрососуд, Актуальність. Досі немає чіткого морфологічного уявлення про структурні зміни у сім’яних пу­хирцях, що відбуваються у них підчас порушень кровообігу органів репродуктивної системи, тоді як клінічні прояви порушень у цих органах чітко підтверджені на практиці. Мета. Вивчення змін паренхіми та мікроциркуляції сім’яних пухирців при порушеннях кровообігу органів сечостатевої системи є актуальним та становить мету даного до­слідження. Результати. Ультраструктурні зміни в цитоплазмі секреторних епітеліоцитів сім’яних пухирців після перев’язування сім'яного канатика спостерігалися в напрямку істотного збіднення на елементи білкового біосинтезу, зменшувалась кількість канальців комплексу Гольджі. Секрет накопичувався в апікальній частині клітин і разом з фрагментами цитоплазми і мікроворсинками виділявся в просвіт канальців. Спостерігалась гетероморфність клітин: в більшості канальці гранулярної ендоплазматичної сітки були патологічно розширеними, проте іноді виявлялися сформованими або редукованими. Значно ушкоджувалась структура мікросудин. Після ремоделювання кровообігу частково відновлювалась секреторна активність головних епітеліоцитів і структура гемокапілярів. У складі ядерець ендотеліоцитів спостерігалися характерні компоненти ядерцевих організаторів, що вказувало на активний перебіг репаративних процесів у складі мікросудинного компонента сім’яних пухирців. Підсумок. За умов моделювання порушень кровообігу органів малого тазу спостерігається суттєва деструкція епітеліального компонента сім’яних пухирців, яка зростає у термін від 7-ї до 20-ї доби експерименту та корелює зі ступенем ушкодження мікроциркуляції. Після ремоделювання циркуляторного ушкодження відбувається істотне підвищення секреторної активності головних епітеліоцитів сім’яних пухирців і часткове відновлення ультраструктури гемокапілярів, проте репаративна регене­рація мікросудин має обмежений характер.