Search

Проблематика. Розробка способу регуляції та біотехнології виробництва препаратів антиоксидантної дії мікологічного походження. Мета. Вивчення впливу хімічних речовин фенольного типу та перекису водню на антиоксидантну активність деяких штамів базидієвих грибів при культивуванні в лабораторних умовах. Методика реалізації. Культивування штамів базидієвих грибів періодичним поверхневим способом на глюкозо-пептонному середовищі в колбах. Результати. Досліджено вплив лігносульфонату натрію, таніну, галової кислоти та перекису водню у 0,1 %-ній концентрації при 24 і 48 год експозиції на антиоксидантну активність штамів P-er Pleuro­tus eryngii, Fh-08 Fistulina hepatica та 960 Agrocybe cylindracea – грибів відділу Basidiomycota, порядку Agaricales. Висновки. Виявлено найпродуктивніші штами базидієвих грибів за рівнем антиоксидантної актив­ності міцелію: P-er Pleurotus eryngii > Р-сіtr Pleurotus citrinopileatus > P-035 Pleurotus ostreatus > Fh-08 Fistulina hepatica > 960 Agrocybe cylindracea. Найвищі значення загальної антиоксидантної активності культуральної рідини зафіксовані для штамів: Р-081 > Р-082 > Р-087 Pleurotus ostreatus > Р-сіtr Pleu­rotus citrinopileatus. Штами-продуценти антиоксидантів можуть бути використані як біологічні агенти у біотехнології функціональних продуктів чи профілактичних препаратів. Найвищий ступінь індукції антиоксидантної активності міцелію зафіксовано при додаванні: лігносульфонату натрію – на 164 % до контролю, 48 год експозиції, штаму 960 Agrocybe cylindracea; таніну – на 147 %, 48 год, штаму Fh-08 Fistulina hepatica; галової кислоти – на 121 %, 48 год, штаму 960 Agrocybe cylindracea; перекису водню – на 114 %, 48 год, штаму Fh-08 Fistulina hepatica. Background. Development of the method of regulation and biotechnology of antioxidant action specimen production of mycological origin. Objective. The aim of the paper is to study the effect of phenolic type chemical substances and hydrogen peroxide on the antioxidant activity of some basidium fungi strains in cultivation in the laboratory. Methods. Cultivation of basidium fungi strains by periodic superficial method on glucose-peptone medium in flasks. Results. The influence of sodium lignosulfonate, tannin, gallic acid and hydrogen peroxide in 0,1 % concentration at 24 and 48 hours of exposure on the antioxidant activity of some basidium fungi strains was studied. Conclusions. The most productive basidium fungi strains were found on the level of antioxidant mycelial activity: P-er Pleurotus eryngii > Р-сіtr Pleurotus citrinopileatus > P-035 Pleurotus ostreatus > Fh-08 Fistulina hepatica > 960 Agrocybe cylindracea. The highest values of the total antioxidant activity of the culture fluid got the following strains: Р-081 > Р-082 > Р-087 Pleurotus ostreatus > Р-сіtr Pleurotus citrinopileatus. Antioxidant-producing strains can be used as biological agents in biotechnology for functional products or prophylactic drugs. The highest degree of AOA mycelium induction was observed with addition of: sodium lignosulfonate – by 164 %, after 48 hours of exposure, of the strain 960 Agrocybe cylindracea; tannin – by 147 %, after 48 hours of exposure, of the strain Fh-08 Fistulina hepatica; gallic acid – by 121 %, after 48 hours of exposure, of the strain 960 Agrocybe cylindracea; hydrogen peroxide – by 114 %, after 48 hours of exposure, of the strain Fh-08 Fistulina hepatica. Проблематика. Разработка способа регуляции и биотехнологии производства препаратов антиоксидантного действия микологического происхождения. Цель. Изучение влияния химических веществ фенольного типа и перекиси водорода на антиоксидантную активность некоторых штаммов базидиевых грибов при культивировании в лабораторных условиях. Методика реализации. Культивирование штаммов базидиевых грибов периодическим поверхностным способом на глюкозопептонной среде в колбах. Результаты. Изучено влияние лигносульфоната натрия, танина, галловой кислоты и перекиси водорода при 24 и 48 ч экспозиции в 0,1 %-ной концентрации на антиоксидантную активность штаммов P-er Pleurotus eryngii, Fh-08 Fistulina hepatica и 960 Agrocybe cylindracea – грибов отдела Basidiomycota, порядка Agaricales. Выводы. Выявлены высокопродуктивные штаммы базидиевых грибов по уровню антиоксидантной активности мицелия: P-er Pleurotus eryngii > Р-сіtr Pleurotus citrinopileatus > P-035 Pleurotus ostreatus > Fh-08 Fistulina hepatica > 960 Agrocybe cylindracea. Максимальные значения общей антиоксидантной активности культуральной жидкости зафиксированы у штаммов: Р-081 > Р-082 > Р-087 Pleurotus ostreatus > Р-сіtr Pleurotus citrinopileatus. Штаммы-продуценты антиоксидантов могут быть использованы в качестве биологических агентов в биотехнологии функциональных продуктов или профилактических препаратов. Высшая степень индукции АОА мицелия зафиксирована при внесении: лигносульфоната натрия – на 164 % от контроля, через 48 ч экспозиции, штамма 960 Agrocybe cylindracea; танина – на 147 %, 48 ч, штамма Fh-08 Fistulina hepatica; галловой кислоты – на 121 %, 48 ч, штамма 960 Agrocybe cylindracea; перекиси водорода – на 114 %, 48 ч, штамма Fh-08 Fistulina hepatica.

Twelve Pleurotus ostreatus (Jacq. ex Fr.) P. Kumm and six Pleurotus pulmonarius (Fr.) Quél. strains were characterized from the National Culture Collection of Mushrooms, Institute of Botany Kholodny, National Academy of Science, Kyiv, Ukraine (IBK). The strains were grown under commercial conditions on a mixture of wheat straw and sunflower shells under both winter and summer temperatures typical for those climatic conditions. The strains were divided into three groups according to their growing patterns. Important characteristics were compared with a commercial analogue, HK-35, such as vegetative growth, generative growth, and biological efficiency (1.9- to 3.1-fold), and were recorded for strains 2251, 2292, 2316, 2319, and 2320 of P. ostreatus and 2314 of P. pulmonarius. Strains 2251, 2292, 2301, 2321 and 2323 were the most suitable for commercial production, while strains 2319 and 2320 could satisfy processing industry requirements with their high biological efficiency. Strains 2287 and 2317 produced high-quality fruit bodies but probably required a higher temperature for cultivation. Strain 2318 might be attractive for some consumers due to its unique and unusual fruit body shape. Strain 2314 was the most promising for summer cultivation, while strain 537 produced the highest quality fruit bodies.KeywordsOyster mushroom; Strain; Vegetative growth; Fruit body; Biological efficiency; Conversion Factor (CF); Asymmetry of the Fruit Body Cap (Cas) Validerad; 2017; Nivå 2; 2017-05-17 (andbra)

Стаття присвячена дослідженню впливу природи джерел вуглецю й азоту та кількісного співвідношення цих елементів на накопичення біомаси лікарських базидіальних грибів роду Trametes. Об’єктами дослідження були 18 штамів базидіальних грибів видів T. versicolor, T. suaveolens, T. gibbosa, T. hirsuta, T. zonatus, T. pubescens, T. serialis, T. trogii із Колекції шапинкових грибів Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України. Показано, що правильно підібрані джерела вуглецевого й азотного живлення підвищують вихід біомаси досліджених штамів. Встановлено, що найбільший відсоток штамів, які мали високі показники росту, спостерігався при культивуванні на середовищі із сахарозою (33,3 % штамів) або глюкозою (27,2 % штамів). Кращим джерел азоту для росту досліджених штамів був пептон. За результатами дослідження вибрано штам T. serialis 1698 як перспективний для накопичення біомаси (9,5 г/дм³ біомаси на середовищі із сахарозою). Підібрано співвідношення вмісту вуглецю до азоту для росту 18 штамів базидіальних грибів роду Trametes. Для штамів видів T. hirsuta, T. zonatus і T. pubescens при співвідношенні вмісту вуглецю до азоту 22,2 кількість синтезованої біомаси зростала на 22—36 % порівняно з показниками на базовому середовищі, в якому співвідношення вмісту вуглецю до азоту становило 17,7. Для штамів видів T. versicolor, T. suaveolens і T. gibbosa при співвідношенні вуглецю до азоту 26,6 кількість синтезованої біомаси зростала на 14—85 % порівняно з базовим середовищем. The article investigates the impact of natural sources of carbon and nitrogen nutrition and their quantitative ratio of biomass accumulation by medicinal basidiomycetes of the genus Trametes. The objects of the study were 18 strains of basidiomycetes species T. versicolor, T. suaveolens, T. gibbosa, T. hirsuta, T. zonatus, T. pubescens, T. serialis, T. trogii from Institute of Botany of N.G. Kholodny Institute of botany National Academy of Sciences of Ukraine collection of mushrooms. It is shown that properly selected sources of carbon and nitrogen nutrition increase the biomass yield of the investigated strains. It was established that the highest percentage of strains that were noted high rates of growth observed when cultured on medium with sucrose (33,3 % of strains) or glucose (27,2 % of strains). It was investigated that the best source of nitrogen for the growth of strains is peptone. According to results of a study, strain T. serialis 1698 was selected as promising strain for biomass accumulation (9,5 g/dm³ biomass in the medium with sucrose). Ratio of carbon content to nitrogen for the growth of 18 strains of basidiomycetes genus Trametes was chosen. For strains of species T. hirsuta, T. zonatus and T. pubescens at the ratio of carbon to nitrogen content of 22,2 number of synthesized biomass increased on 22—36 % compared with those in the baseline environment in which the ratio of carbon to nitrogen content was 17,7. For strains of species T. versicolor, T. suaveolens and T. gibbosa at the ratio of carbon to nitrogen 26,6 number of synthesized biomass increased by 14—85 % compared to the baseline medium. Статья посвящена исследованию влияния природы источников углерода и азота и количественного соотношения этих элементов на накопление биомассы лекарственных базидиальних грибов рода Trametes. Объектами исследования были 18 штаммов базидиальних грибов видов T. versicolor, T. suaveolens, T. gibbosa, T. hirsuta, T. zonatus, T. pubescens, T. serialis, T. trogii из Коллекции шляпочных грибов Института ботаники им. Н.Г. Холодного НАН Украины. Показано, что правильно подобранные источники углеродного и азотного питания повышают выход биомассы исследованных штаммов. Установлено, что наибольший процент штаммов, для которых отмечены высокие показатели роста, наблюдался при культивировании на среде с сахарозой (33,3 % штаммов) или глюкозой (27,2 % штаммов). Лучшим источником азота для роста исследованных штаммов был пептон. По результатам исследования был выбран штамм T. serialis 1698 как перспективный для накопления биомассы (9,5 г/дм³ биомассы на среде с сахарозой). Подобраны соотношения содержания углерода к азоту для роста 18 штаммов базидиальных грибов рода Trametes. Для штаммов видов T.hirsuta, T. zonatus и T. pubescens при соотношении содержания углерода к азоту 22,2 количество синтезированной биомассы увеличивалось на 22—36 % по сравнению с показателями на базовой среде, в которой соотношение содержания углерода к азоту составляло 17,7. Для штаммов видов T. versicolor, T. suaveolens и T. gibbosa при соотношении углерода к азоту 26,6 количество синтезированной биомассы увеличивалось на 14—85 % по сравнению с базовой средой.