Search

Мета - проаналізувати дані літератури щодо особливостей булінгу в дітей, його вплив на психічне і фізичне здоров’я; визначити шляхи подолання і заходи профілактики наслідків цього стану під час воєнного вторгнення в Україну. Проведено пошук даних у наукометричних базах, зроблено огляд сучасної вітчизняної і зарубіжної медичної літератури, періодичних публікацій та офіційних електронних ресурсів. Огляд літератури показав, що проблеми шкільного булінгу і пов’язані з ним наслідки погіршують не тільки психічне і фізичне здоров’я, але й чинять негативний вплив на якість освіти підростаючого покоління. Наведено та проаналізовано статистику булінгу щодо кількості складених адміністративних протоколів у школах України за 2019-2023 рр. При цьому правозахисними організаціями відмічено, що в умовах воєнного стану булінг модифікувався і став латентним. Наголошено, що випадки булінгу мають причинно-наслідковий зв’язок із психічним та фізичним здоров’ям у дорослому віці. Зазначено, що з 2020 р. в Україні та в цілому по світі відзначається Міжнародний день боротьби з насильством і булінгом у школі. Описано форми боулінгу, типи агресії та стилі поведінки. Відмічено, що серед вагомих причин поширення булінгу є, на жаль, його ігнорування дорослими. Акцентовано, що найчастіше від булінгу потерпають діти, які чимось відрізняються від інших. Зазначено, що в умовах воєнного стану шкільний булінг виникає частіше щодо тимчасово переміщених осіб. Підкреслено, що вирішення проблеми шкільного булінгу можливе за умови дотримання в роботі принципу комплексності між адміністрацією закладу, її працівниками та батьками. Наведено основні суб’єкти у сфері запобігання та протидії насильству, які надають допомогу за межами освітніх установ. Показано, що допомога та профілактика булінгу полягає в тому, щоб навчити дитину протистояти віктимізації. Відмічено роль шкільної медсестри в мультидисциплінарній команді медиків у подоланні проблем шкільного булінгу та його наслідків. Виокремлено рекомендації для пошуку інформації щодо організацій, які займаються проблемами булінгу, на сайті Міністерства освіти і науки України. Вказано, що найефективнішими діями, які сприяють зниженню кількості випадків насильства в освітньому середовищі, є проведення систематичних просвітницьких заходів із ненасильницької поведінки, впровадження якісних профілактичних програм та пропагування антибулінгової політики. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Мета - вивчити особливості перебігу COVID-19 за даними контент-аналізу і вербально-комунікативного методу в дітей з інфекцією SARS-CoV-2. Матеріали та методи. Вивчення особливостей перебігу COVID-19 у дітей проведено за допомогою двох методів: контент-аналізу 54 медичних карт стаціонарного хворого та вербально-комунікативного методу шляхом анкетування 53 пацієнтів, із подальшою порівняльною оцінкою цих методів. Інфекцію SARS-CoV-2 діагностовано експрес-методом із набором для тестування «TESTSEALABS». Верифікацію інфекції SARS-CoV-2 здійснено шляхом детекції РНК SARS-CoV-2 методом полімеразної ланцюгової реакції. Дані обох методів включали вік, стать, епідеміологічний анамнез, скарги, оцінку загального стану, клінічні прояви, форми перебігу захворювання тощо. Результати. Порівняльна оцінка двох методів дослідження показала, що вербально-комунікативний метод порівняно з контент-аналізом дав змогу детальніше вивчити особливості перебігу хвороби в дітей. Зокрема, виявлено, що гарячка в більшості хворих була ремітуючою (значно підвищувалася на вечір), тривалістю понад 5 діб і більше. Діти грудного віку найчастіше мали легеневі прояви: кашель, утруднене носове дихання, задишку в спокої, гарячку, переривчасте ссання груді або відмову від неї, плач, неспокій; у поодиноких випадках - фебрильні судоми. У ранньому та дошкільному віці, крім легеневих проявів, виявлено еквівалент аносмії/агевзії - «погана їжа»; високу частоту гастроінтестинальних (біль у животі, нудота, блювання, ацетонурія) і шкірних проявів (ковідний хейліт, ін’єковані склери, папуло-везикульозне висипання, ковідні пальці). У молодшому і старшому шкільному віці відмічено легший перебіг захворювання. У старшому шкільному віці також найчастіше спостерігалися головний біль, скелетно-м’язовий біль / ломота, біль у горлі, охриплість голосу, аносмія/агевзія, - що нагадувало перебіг COVID-19 у дорослих. Висновки. Порівняльна оцінка контент-аналізу і вербально-комунікативного методу підтвердила, що в медичній практиці для поглибленого вивчення особливостей перебігу COVID-19 ці два методи слід застосовувати в поєднанні як такі, шо доповнюють і уточнюють один одного. Дослідження проведено відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Комітетом з етики вищевказаної установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

За результатами вивчення особливостей перебігу хронічного гастродуоденіту залежно від наявності субклінічного гіпотиреозу у 120 дітей та підлітків встановлено, що у дітей з його ознаками збільшується тривалість больового синдрому, частіше виявляється астеновегетативний синдром і більш виражені функціональні порушення серцево-судинної системи.