Search

Гетеротопія слизової оболонки шлунка (inlet patch) - атипове розміщення слизової оболонки шлунка у верхніх або середніх відділах стравоходу, вроджена аномалія, яка виникає внаслідок порушення диференціації тканин на ранній ембріональній стадії, орієнтовно на четвертому тижні внутрішньоутробного розвитку. Іnlet patch спостерігається в дорослих усіх вікових груп, її частота коливається в межах від 0,1% до 3,8%. Частота зустрічальності цього стану в дітей є недостатньо вивченою. Мета - на підставі аналізу клінічних даних ознайомити лікарів із випадками inlet patch у стравохід у дітей з рецидивними диспептичними та респіраторними симптоми, незважаючи на проведене лікування. Клінічні випадки. Описано випадки inlet patch у підлітків із тривалими диспепсичними розладами та респіраторними порушеннями. За результатами ендоскопічного дослідження в пацієнтів виявлено вогнища inlet patch у стравоході. Тому в пацієнтів із симптомами верхньої езофагеальної дисфагії (клубок у горлі, печія, кислий присмак, дисфагія, одинофагія тощо) гастроскопічне обстеження слід проводити особливо ретельно. Використання ендоскопів із високою роздільною здатністю та електронною хроноскопією створює додаткові діагностичні можливості у виявленні inlet patch. Висновки. Гетеротопічна слизова оболонка верхнього відділу стравоходу в дитячому віці діагностується за результатами езофагогастродуоденоскопії з приводу диспепсичних і респіраторних розладів. Різноманітна клінічна картина за наявності іnlet patch у верхньому відділі стравоходу зумовлена продукуванням соляної кислоти гетеротопічними клітинами слизової оболонки шлунка. У пацієнтів, які мають скарги на рецидивні диспептичні та респіраторні симптоми, незважаючи на проведене лікування, слід бути настороженими щодо можливого inlet patch під час ендоскопії верхніх відділів шлунково-кишкового тракту. Дослідження виконано згідно з принципами Гельсінської декларації. На проведення дослідження отримано інформовану згоду батьків і дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Мета - проаналізувати дані літератури щодо особливостей булінгу в дітей, його вплив на психічне і фізичне здоров’я; визначити шляхи подолання і заходи профілактики наслідків цього стану під час воєнного вторгнення в Україну. Проведено пошук даних у наукометричних базах, зроблено огляд сучасної вітчизняної і зарубіжної медичної літератури, періодичних публікацій та офіційних електронних ресурсів. Огляд літератури показав, що проблеми шкільного булінгу і пов’язані з ним наслідки погіршують не тільки психічне і фізичне здоров’я, але й чинять негативний вплив на якість освіти підростаючого покоління. Наведено та проаналізовано статистику булінгу щодо кількості складених адміністративних протоколів у школах України за 2019-2023 рр. При цьому правозахисними організаціями відмічено, що в умовах воєнного стану булінг модифікувався і став латентним. Наголошено, що випадки булінгу мають причинно-наслідковий зв’язок із психічним та фізичним здоров’ям у дорослому віці. Зазначено, що з 2020 р. в Україні та в цілому по світі відзначається Міжнародний день боротьби з насильством і булінгом у школі. Описано форми боулінгу, типи агресії та стилі поведінки. Відмічено, що серед вагомих причин поширення булінгу є, на жаль, його ігнорування дорослими. Акцентовано, що найчастіше від булінгу потерпають діти, які чимось відрізняються від інших. Зазначено, що в умовах воєнного стану шкільний булінг виникає частіше щодо тимчасово переміщених осіб. Підкреслено, що вирішення проблеми шкільного булінгу можливе за умови дотримання в роботі принципу комплексності між адміністрацією закладу, її працівниками та батьками. Наведено основні суб’єкти у сфері запобігання та протидії насильству, які надають допомогу за межами освітніх установ. Показано, що допомога та профілактика булінгу полягає в тому, щоб навчити дитину протистояти віктимізації. Відмічено роль шкільної медсестри в мультидисциплінарній команді медиків у подоланні проблем шкільного булінгу та його наслідків. Виокремлено рекомендації для пошуку інформації щодо організацій, які займаються проблемами булінгу, на сайті Міністерства освіти і науки України. Вказано, що найефективнішими діями, які сприяють зниженню кількості випадків насильства в освітньому середовищі, є проведення систематичних просвітницьких заходів із ненасильницької поведінки, впровадження якісних профілактичних програм та пропагування антибулінгової політики. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Наведено дані щодо рідкісного генетичного захворювання синдрому Рубінштейна-Тейбі. Захворювання зустрічається з частотою 1:25000-1:30000. Спосіб життя батьків ніяк не впливає на появу дитини з синдромом Рубінштейна-Тейбі. Ризик народження в сім’ї другої дитини з такою ж патологією становить 0,1%. Синдром характеризується наявністю деформованих пальців, характерного обличчя і розумової відсталості. Клінічні ознаки захворювання обумовлені мутацією в гені, що кодує специфічний білок GREB. Цей ген локалізований у 16 хромосомі. Наведено основні фенотипові відхилення та проаналізовано літературні дані щодо соматичної та неврологічної патології. Для синдрому характерне поєднання затримки фізичного та психомоторного розвитку, прогресуюча інтелектуальна недостатність, характерний черепно-лицевий дизморфізм, аномалії пальців (розширення, вкорочення і сплощення дистальних фаланг перших пальців кистей і стоп, деколи дистальних фаланг інших пальців, полідактилія і часткова синдактилії кистей і стоп), аномалії серцево-судинної, дихальної та сечостатевої систем. Описано клінічний випадок синдрому Рубінштейна-Тейбі в дитини неонатального віку. Батьки хлопчика, молоді особи, та сестра новонародженого, віком 3 роки, здорові. Фенотипових проявів скелетних дисплазій у них не виявлено. Спадковий анамнез у родичів не обтяжений. Наведено дані щодо виявлених у новонародженої дитини лицевих дизморфій: низьке чоло, сповільнений ріст волосся, дугоподібні брови, місяцеподібне обличчя, гіпертелоризм, опущені зовнішні кути очних щілин, «дзьобоподібний» ніс, гіпоплазія крил носа, помірно виражена ретрогнатія, вузьке високе піднебіння, диспластичні, маленькі, низькорозташовані вушні раковини. Спостерігалися широкі термінальні фаланги I пальців китиць та стоп, вальгусна деформація перших пальців китиць. У дитини діагностовано відкриту аортальну протоку та вроджену атрезію хоан справа. Отже, тяжка інвалідизуюча патологія в дитини, народженої від практично здорових батьків, свідчить про спорадичну мутацію de novo. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дитини. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Background. The problem of obesity in adolescents has gained its medical and social relevance since the incidence of the disease is steadily increasing. The purpose of the study is to improve the effectiveness of early diagnosis and prevention of obesity in adolescents. Materials and methods. To study the risk factors for obesity, a comparative assessment of lifestyle among adolescents aged 15–17 years with obesity, overweight and physiological body weight was conducted. In adolescents of the same age with comorbid obesity (basic group), overweight and physiological body weight (two comparison groups), the types of food behavior were determined using the Dutch eating behavior questionnaire (DEBQ). Bioelectrical indicators of bio-impedancemetric analysis were studied on a Tanita apparatus (Japan). The probability of differences in mean values was determined using Student’s t-test. Results. It was found that the frequency of imbalance of the food pyramid, movement disorders, sleep and rest, nervous tension, burdened heredity increased significantly among obese adolescents. Obesity was found to dominate by external type of eating behavior (57.2 %); at the excess weight — restrictive type (60 %); at physiological body weight — emotional type (40 %). Bio-impedancemetry showed that the reliable bioelectrical parameters of obesity were total fat (35.5 ± 4.5 % and 29 ± 2 % vs. 17.5 ± 2.5 %); visceral fat (17 ± 2 % and 12 ± 3 % vs. 8.5 ± 1.5 %); and metabolic age (33 ± 8 and 21.5 ± 1.5 years versus 16 ± 1 years). Conclusions. Risk factors for obesity include the imbalance of the food pyramid, movement disorders, sleep and rest, nervous tension, bad habits, burdened here­dity. The predominance of external type of eating behavior in obesity, restrictive — in overweight and emotional type in adolescents with physiological body weight should be taken into account when prescribing personalized lifestyle adjustments. The most informative bioelectrical parameters of bio-impedancemetry were total fat, visceral fat, and metabolic age. Bio-impedancemetry as a non-invasive predictive method of diagnosing obesity can be re­commended for widespread implementation in pediatric practice.

За результатами вивчення особливостей перебігу хронічного гастродуоденіту залежно від наявності субклінічного гіпотиреозу у 120 дітей та підлітків встановлено, що у дітей з його ознаками збільшується тривалість больового синдрому, частіше виявляється астеновегетативний синдром і більш виражені функціональні порушення серцево-судинної системи.