This article is devoted to the new classification of fractures according to the principles of AO (Arbeitsgemeinschaft Fur Osteosynthesefragen) and ОТА (Orthopedic Trauma Association). Presented short historical information about creation and spreading of classification of the long bones fractures. It is explained what was the authorʼs aim of the last compendium and why changes had happened. It was described the reasons why shaft fractures of type B1 and C1 were deleted from the classification, changes in the proximal shoulder and femoral fractures distribution. There was new approach to the classification of the two bone segments. Nowadays fractures of the forearm are divided separately, but ulnar and radial bones fractures are classified according to standard approach. It was shown the characteristics as for Monteggia та Galeazzi fractures. Similar is approach to crus fractures. There were new parts in the classification with universal modifications and characteristics. Authors gave examples how these new innovations can help to characterize bone muscles system more precisely. Classification of joints luxation with or without fractures was presented. It was presented to which localization we should concern isolated internal malleus or posterior tibia edge with intact (43В) or broken fibula (44). The new remarks as for fractures writing are described (absence of hyphen, appearance of the new signs in round and square brackets. The new approach as for sections with combined bone segments like broken wrist and foot. Names of classifications were included into compendium-2018, like periprosthetic fractures, injuries of spine, breast, ribs, scapula, pelvic ring and sacrum., Статья посвящена новой классификации переломов согласно принципам АО (Arbeitsgemeinschaft Fиr Osteosynthesefragen) и ОТА (Orthopedic Trauma Association). Приведена краткая историческая справка о создании и распространении классификации переломов длинных костей. Объяснено, какие цели ставили перед собой авторы последнего компендиума и что обусловило изменения в классификации. Описаны основания для исключения из классификации диафизарных переломов типа В1 и С1, изменения в распределении переломов проксимального отдела плечевой и бедренной костей. Новым стал подход к классификации повреждений двукостных сегментов. Сегодня переломы костей предплечья классифицируют отдельно друг от друга, но при этом переломы как локтевой, так и лучевой костей распределяют согласно стандартным подходами к классификации переломов длинных костей. Показано применение характеристик-квалификаторов для обозначения повреждений Monteggia и Galeazzi. Похожим является подход к классификации переломов костей голени. Принципиально новыми частями классификации является универсальные модификаторы и характеристики. Авторы привели примеры, как эти нововведения помогают проще, но точнее охарактеризовать повреждения костно-мышечной системы. Представлена классификация вывихов в разных суставах как при наличии перелома, так и в его отсутствие. Указано, к какой локализации и виду повреждения следует относить изолированные переломы внутренней лодыжки или заднего края большеберцовой кости в условиях интактной (43В) и сломанной малоберцовой (44). Обращено внимание на изменения формы записи различных переломов (отсутствие дефиса, появление новых отметок в квадратных и круглых скобках). Приведены новейшие подходы к рубрикации повреждений участков, которые объединяют несколько костей, например, кисти и ступни. Представлены названия классификаций, которые вошли в компендиум-2018, а именно: перипротезных переломов, повреждений отделов позвоночника, грудины, ребер, лопатки, тазового кольца и крестца., Статтю присвячено новій класифікації переломів згідно з принципами АО (Arbeitsgemeinschaft Fиr Osteosynthesefragen) і ОТА (Orthopedic Trauma Association). Наведено коротку історичну довідку про створення та поширення класифікації переломів довгих кісток. Пояснено, яку мету ставили перед собою автори останнього компендіуму та що спричинило зміни в класифікації. Описано підстави, через які вилучено з класифікації діафізарні переломи типу В1 і С1, зміни в розподілі переломів проксимального відділу плечової та стегнової кісток. Новим став підхід до класифікації ушкоджень двокісткових сегментів. На сьогодні переломи кісток передпліччя класифікують окремо один від одного, але при цьому переломи як ліктьової, так і променевої кісток розподіляють згідно зі стандартними підходами до класифікування переломів довгих кісток. Показано застосування характеристик-кваліфікаторів для позначення ушкоджень Monteggia та Galeazzi. Схожим є підхід до класифікації переломів кісток гомілки. Принципово новими частинами класифікації є універсальні модифікатори та характеристики. Автори навели приклади як ці нововведення допомагають простіше, але точніше охарактеризувати ушкодження кістково-м’язової системи. Подано класифікацію вивихів у різних суглобах як за наявності перелому, так і за його відсутності. Указано, до якої локалізації та виду ушкодження слід відносити ізольовані переломи внутрішньої кісточки або заднього краю великогомілкової кістки за умов інтактної (43В) та зламаної малогомілкової (44). Зауважено на зміні форми запису різноманітних переломів (відсутність дефісу, поява нових позначок у квадратних і круглих скобках). Наведено новітні підходи до рубрикації ушкоджень ділянок, які поєднують декілька кісток, наприклад, кисті та ступні. Подано назви класифікацій, які увійшли в компендіум-2018, а саме: перипротезних переломів, ушкоджень відділів хребта, грудини, ребер, лопатки, тазового кільця та крижів.