Search

Бронхолегенева дисплазія (БЛД) є одним із найчастіших наслідків недоношеності. Відносно пізнє встановлення діагнозу, розвиток грізних ускладнень, що можуть впливати на якість життя в дорослому віці, обумовлюють необхідність у ранньому прогнозуванні БЛД для вчасного призначення ефективної терапії. Мета - виявити інформативно значущі клініко-анамнестичні фактори ризику БЛД на основі ретроспективного аналізу та створити математичну модель для прогнозування вірогідності розвитку хронічного респіраторного захворювання в передчасно народжених дітей. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз історій хвороби 280 передчасно народжених дітей, які проходили лікування в неонатальних відділеннях. За допомогою послідовного (секвенційного) аналізу Вальда проаналізовано 53 клініко-анамнестичні показники, для кожного з них розраховано відносний ризик (ВР) і діагностичний коефіцієнт. Результати. Значущими, прогностично несприятливими факторами розвитку БЛД визначено: гестаційний термін ≤28 тижнів (ВР=20,30); маса тіла немовляти при народженні ≤1500 г (ВР=3,08); тривалість неінвазивної комбінованої респіраторної підтримки понад 18 діб (ВР=3,74); оцінка за шкалою Апгар 1-3 на першій хвилині (ВР=4,69) та 4-6 на п’ятій хвилині життя (ВР=4,19); анемія новонародженого (ВР=3,12); інвазивна штучна вентиляція легень понад 13 діб (ВР=5,12). Вірогідність БЛД значно підвищується при ретинопатії ІІ та ІІІ ступеня (ВР=16,4 та ВР=10,15, відповідно). Суттєво перешкоджає розвитку БЛД грудне вигодовування (ВР=0,29). Наведено математичну модель, яку можна використовувати для визначення ймовірності розвитку і діагностики БЛД. Висновки. Високі показники валідності та простота у використанні математичної моделі прогнозування розвитку БЛД у передчасно народжених дітей дають змогу рекомендувати її в практичній діяльності лікаря-неонатолога та лікаря-педіатра. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей. Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.

Background. Breast milk (BM) is an optimal nutritional product for newborns and a source of exogenous microRNAs (miR). MiR-148a is one of the most highly expressed miR of BM. Currently, there is a lack of data on the miR-148a effect on the development of necrotizing enterocolitis (NEC) in premature newborns. The purpose of the study was to determine the influence of miR-148a of the mother’s BM on the risk of NEC development in preterm newborns. Materials and methods. We examined 74 newborns, who were treated in neonatal departments. We determined the level of miR-148a in the BM of 44 mothers of exclusively breastfed children. In parallel, we evaluated gene expression of the transcription factor T-bet in scrapings of the buccal mucosa of all the newborns. Three groups for comparison were selected: group 1 consisted of 32 newborns up to 37 weeks of gestation on breastfeeding (BF); group 2 — of 30 preterm newborns on artificial feeding; the control group — 12 full-term newborns on BF. Results. The gestational age median of group 1 children was 33 (31; 34) weeks; group 2 — 32.5 (32; 35) weeks; and it was comparatively higher in the control group (p 0.05). In group 2 compared to the first one, manifestations of NEC occurred significantly more often (p

Некротизуючий ентероколіт (НЕК) - тяжке гастроінтестинальне захворювання, що уражує переважно недоношених немовлят. Неспецифічність клінічної картини та високий відсоток ускладнень обумовлюють необхідність ранньої діагностики та профілактики захворювання. Мета - встановити зв’язок між рівнем експресії T-bet у клітинах букальної слизової оболонки, розвитком НЕК та способом вигодовування в недоношених новонароджених немовлят. Матеріали та методи. Обстежено 74 новонароджених, які проходили лікування в неонатальних відділеннях. Виділено три групи порівняння: 1-шу становили 32 дитини, народжені до 37 тижнів гестації, які перебували на грудному вигодовуванні (ГВ); 2-гу - 30 недоношених новонароджених на штучному вигодовуванні (ШВ); контрольну - 12 доношених новонароджених на ГВ. Визначено рівень експресії гена фактора транскрипції T-bet у клітинах зіскрібка букальної слизової оболонки новонароджених. Для статистичного аналізу розраховано нормалізовані рівні експресії T-bet у клітинах слизових оболонок немовлят 1 і 2-ї груп дослідження щодо групи контролю, де рівень експресії визначених факторів прийнято за 1 у.о. Результати. Медіана гестаційного віку дітей 1-ї групи становила 33 (31; 34) тижні; 2-ї групи - 32,5 (32; 35) тижня; порівняно вищою вона була в групі контролю (р

Background. Breast milk (BM) is an important source of microRNAs (miRs). MicroRNAs are highly resistant to gastrointestinal enzymes and are well absorbed in the intestine. MiR-155 is one of the most expressed miR of BM. Currently, the effect of miR-155 of BM on the health of preterm neonates has not been almost studied. The objective was to determine the effect of miR-155 of BM on the health of preterm neonates. Materials and methods. We examined 74 newborns, who were treated in neonatal departments. We determined the level of miR-155 in the BM of 44 mothers of exclusively breastfed children. In parallel, we evaluated gene expression of the transcription factor FOXP3 in buccal smears of all neonates. Three comparison groups were selected: group 1 consisted of 32 newborns of up to 37 weeks of gestation; group 2 — of 30 preterm newborns on artificial fee­ding; control group — of 12 full-term breastfed newborns. Results. The gestational age median in group 1 was 33 (31; 34) weeks; in group 2 — 32.5 (32; 35) weeks; it was higher in the control group (p < 0.001) — 40 (39; 41) weeks. Neonatal encephalopathy as the main diagnosis occurred more often among full-term newborns (p 0.05). In group 2 compared to group 1, manifestations of necrotizing enterocolitis were detected significantly more often (p < 0.05): 30.0 ± 8.4 % vs 9.4 ± 5.2 %. The results of evaluating the miR-155 expression level in the BM of mothers of group 1 children prove that the corresponding indicator in the control group was exceeded by an ave­rage of 6.2 (4.1; 9.2) times (p < 0.001). Analysis of FOXP3 levels in buccal smears showed that all preterm newborns had significantly lower FOXP3 levels than that of full-term neonates (< 0.001). However, the expression of this factor was the lowest in group 2 (< 0.001): 0.08 (0.04; 0.16) c.u. in group 2 vs 0.21 (0.14; 0.38) c.u. in group 1. We found a direct moderate correlation between the expression levels of miR-155 of the BM and the FOXP3 in the mucosal cells of breastfed preterm neonates: r = 0.442 (p = 0.014). A significant decrease was noted in the expression of FOXP3 in children with necrotizing enterocolitis (0.11 (0.04; 0.25) c.u.) compared to newborns without such pathology (0.22 (0.09; 0.91) c.u.) (p

Background. Patent ductus arteriosus (PDA) is a serious problem in clinical neonatology and pediatrics. Today treatment of PDA remains debatable because of high risk of complications with medical and invasive treatment. The purpose of the study was to determine the dependence of PDA closure on the type of feeding the newborn. Materials and methods. We have made a retrospective analysis of 300 case histories of children in neonatal units. We selected two comparison groups: the main group consisted of breastfed babies born at 37 weeks gestation (n = 102); controls — preterm infants who received artificial feeding since birth (n = 198). Results. At discharge from the hospital, 44 (14.7 ± 2.0 %) children had PDA (p < 0.05). The percentage of infants on artificial feeding with PDA was 2.3 times higher compared to breastfed babies: 18.2 ± 2.7 % versus 7.8 ± 2.7 % (p = 0.017 by χ2 test). Respiratory distress syndrome was more common in the control group as well: 72.7 ± 3.2 % versus 46.1 ± 4.9 % (p < 0.001). Additionally, the group of formula-fed children more often had severe complications of respiratory distress syndrome: respiratory failure type III — 25.8 ± 3.1 % versus12.7 ± 3.3 % (р = 0.009); development of bronchopulmonary dysplasia — 13.1 ± 2.4 % versus 2.9 ± 1.7 % (p = 0.005). The need for invasive mechanical ventilation in the intensive care unit was observed much less often in breastfed children. Moreover, the level of respiratory disorders (type II respiratory failure) in both groups differed insignificantly (p = 0.742): 24.5 ± 4.3 % in the main group and 26.3 ± 3.1 % in controls. Conclusions. Breastfeeding from the first days of life contributes to the closure of the ductus arteriosus and the favorable course of respiratory distress syndrome in premature babies.

У літературному огляді наведено сучасні уявлення стосовно затримки внутрішньоутробного розвитку (ЗВУР) як однієї з причин перинатальної захворюваності та смертності. Незважаючи на розвиток нових способів діагностики, лікування, профілактики, показник частоти ЗВУР зберігає тенденцію до зростання. Серед дітей зі ЗВУР відзначається високий рівень ускладнень у будь-якому віці. Рання діагностика супутніх захворювань у дітей зі ЗВУР становить великий інтерес у зв'язку з появою нових методів діагностики. У статті висвітлено особливості імунної відповіді в новонароджених і зокрема у дітей зі ЗВУР. Наведені дані свідчать про превалювання в новонароджених неспецифічної імунної відповіді над специфічною, переважання генералізованого характеру запалення, знижену активність фагоцитів, нейтрофілів, специфічних антигенпрезентуючих клітин (APCs) у відповідь на більшість агоністів Toll-подібного рецептора (TLRAs), високий рівень інтерлейкіну-6 та інтерлейкіну-23. Незважаючи на те, що в дітей зі ЗВУР порівняно з дітьми з масою тіла, що відповідає терміну гестації, відмічаються відносно низькі рівні інтерлейкіну-6 та інтерлейкіну-8 після народження, проаналізовані літературні джерела свідчать про те, що рівень цих цитокінів стрімко підвищується на другому тижні життя. Підвищення рівня прозапальних цитокінів за системного запалення є прогностично несприятливим чинником перебігу захворювання. В огляді висвітлено інформацію щодо наявності мікроРНК у грудному молоці. МікроРНК — малі некодуючі РНК завдовжки 19–23 нуклеотиди, що регулюють експресію таргетного гена. МікроРНК грудного молока стійкі до ферментів шлунково-кишкового тракту дитини і переважно абсорбуються. Проаналізовано джерела, що доводять зміну траскриптому мікроРНК грудного молока залежно від термінів гестації, характеру перебігу пологів, дієти матері, вживання нею лікарських препаратів. За наведеними дослідженнями найбільш представлені в ранні терміни лактації мікроРНК грудного молока (miR-155, miR-148a, miR-146b, miR-181a, miR-181b, miR-17) імовірно змінюють рівень про- і протизапальних цитокінів, регулюючи гостроту імунної відповіді дитини. Дослідження мікроРНК грудного молока матері може відігравати важливу роль у прогнозуванні можливих ускладнень запального характеру в дитини зі ЗВУР. У роботі використано бази даних Scopus, Web of Science, MedLine, PubMed, Google Scholar, CyberLeninka, РІНЦ. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. Ключові слова: затримка внутрішньоутробного розвитку, ЗВУР, мікроРНК, грудне молоко, імунна відповідь, імунітет, огляд.