Search

Steam-microwave structured sand-sodium-silicate mixtures highest technological properties have been obtained under conditions if they are initially in free-flowing state, used sand is mainly fractions of 0, 16 ... 0, 20 mm and, after cladding with sodium silicate solute, sieved through sieve with 0.315 mm mesh. For structuring, water steam should be fed into mixture as water charges. Their location in rigging allows the water steam, released from them, to move in direction from rigging dead-end parts to mixture open surface. Water mass single water charge is 1 ... 3 g of water per 2, 5 kg of mixture. When structuring, do not allow interruption of microwave radiation influence on mixture for more than 20 ... 30 seconds before it ends.

According to aluminum-ferrous bronze BrA9Zh3L microstructure and reticular characteristics studies results, it has been found that under significant undercooling (cooling rate> 1°C /min) below eutectoid temperature (at ~ 500 °C), martensitic transformation occurs with high-temperature β-phase stabilization and/or its martensitic derivatives: β1, β1´, β´, etc. formation. Technological or natural impurity Zn>0, 2…0, 3 % content leads to impact properties catastrophic decreasing. This is due to in alloy, as eutectoid structure α+γ2 component, rhombohedral chemical compound γ2-Cu9Al4 of trigonal system formation. That is, such Zn content stimulates in lowtemperature region (

The best of investigated alloys within Sn and Al variation indicated ranges has ultimate tensile strength Rm = 220 ... 300 MPa, tensile yield strength Rv0, 2 = 115 ... 130 MPa, specifi c elongation A5 = 20 ... 30 %, impact toughness KCU = 50 ... 120 J/cm2 and hardness HB = 770 ... 830 MPa. Cast alloy free linear shrinkage value is 1, 31 ... 1, 49 %, absolutely diffi cult linear shrinkage is 0, 39 ... 0, 43 %. Alloy transition temperature from ductile to elastic state during cooling in casting mold is 255 ... 305 °С. It has been found that for developed alloy with aluminum and tin content increasing, E5, KCU and UTS values decrease. Rv0, 2 value increases with content of both Al and Sn in bronze increasing.

Introduction. Interstate standard GOST 493 provides for the maximum allowable zinc content in bronze BrA9Zh3L not more than 1 (wt.) %. Zinc in aluminum-iron bronze composition has controversial influence on casting technological and mechanical properties. The specified element improves material castability, but, in certain amount, leads to product embrittlement. Problem statement. In the present work the problem of effective amount of zinc determination for casting bronze BrA9Zh3L properties improving without negative affecting the plastic and impact characteristics of foundry products has been solved. Purpose. The purpose of this study was an evaluation of Zn content influence on BrА9Zh3L bronze structure and mechanical properties and determination of its rational doping. Materials and Methods. Aluminum-iron bronze BrА9Ж3Л according to GOST 493, alloyed with zinc in an amount 0…4 (wt.) %. Fractography of destroyed impact samples surfaces and the products microstructure have been studied according to ASTM E3 − 11 (2017) requirements. Mechanical static tensile tests were carried out according to GOST 1497, impact toughness according to GOST 9454. Results. It has been established that the zinc content increasing over then 0,2 % by weight in bronze BrA9Zh3L composition effects not only on significant strength decreasing, but also on sharp ductility dropping. The reason for such regularity is the number of eutectoid component in BrA9Zh3L structure increasing. Conclusions. Active loosing of BrA9Zh3L bronze plasticity and ductility, associated with alloy structural state changing, has been recorded in the range of 0,2...0,6 (wt.) % Zn. For industrial cast products maximum Zn content in bronze BrA9Zh3L has been recommended to limit by 0,2 (wt.) % against normatively stipulated 1,0 (wt.) % as per GOST 493., Введение. Межгосударственный стандарт ГОСТ 493 предусматривает максимально допустимое содержание цинка в бронзе БрА9Ж3Л массовой долей не более 1 %. Цинк в составе алюминий-железной бронзы оказывает неоднозначное влияние на технологические и механические характеристики литья. Указанный элемент улучшает жидкотекучесть материала, но, в определенных количествах, приводит к охрупчиванию изделия. Проблематика. В настоящей работе решалась проблема выбора эффективного количества цинка, способствующего улучшению литейных свойств бронзы БрА9Ж3Л без негативного воздействия на пластические и ударные характеристики отливок. Цель исследования − оценка влияния Zn на структуру и механические свойства бронзы БрА9Ж3Л и определение рационального ее легирования. Материалы и методы. Алюминиево-железная бронза БрА9Ж3Л по ГОСТ 493, легированная цинком массовой долей от 0 до 4 %. Фрактографию поверхностей разрушения ударных образцов и микроструктуру изделий изучали по требованиям АSTM Е3 – 11 (2017). Механические испытания на статическое растяжение проводили по ГОСТ 1497, на ударный изгиб – по ГОСТ 9454. Результат. Установлено, что увеличение содержания цинка более 0,2 % в составе бронзы БрА9Ж3Л приводит не только к существенному уменьшению её прочности, но и к резкому уменьшению пластичности. Причина такой закономерности – увеличение в структуре БрА9Ж3Л количества эвтектоидной составляющей. Выводы. Активная потеря пластичности и вязкости бронзы БрА9Ж3Л, связанная с изменением структурного состояния сплава, зафиксирована в интервале 0,2…0,6 % Zn. Для литых деталей индустриального назначения максимальное содержание Zn в бронзе БрА9Ж3Л рекомендовано ограничить массовой долей 0,2 % против нормативно предусмотренного 1,0 %., Вступ. Міждержавний стандарт ГОСТ 493 передбачає максимально допустимий вміст цинку в бронзі БрА9Ж3л масовою часткою не більше 1 %. Цинк у складі алюмінієво-залізної бронзи має неоднозначний вплив на технологічні і механічні характеристики лиття. Зазначений елемент поліпшує рідкоплинність матеріалу, але, в певних кількостях, спричинює окрихчування виробу. Проблематика. У роботі вирішувалася проблема вибору ефективної кількості цинку, який сприяє поліпшенню ливарних властивостей бронзи БрА9Ж3Л без негативного впливу на пластичні й ударні характеристики виливків. Мета дослідження − оцінення впливу Zn на структуру і механічні властивості бронзи БрА9Ж3Л і визначення раціонального її легування. Матеріали і методи. Алюмінієво-залізна бронза БрА9Ж3Л по ГОСТ 493, легована цинком у кількості масової частки від 0 до 4 %. Фрактографію поверхонь руйнування ударних зразків і мікроструктуру виробів вивчали за вимогами АSTM Е3 − 11 (2017). Механічні випробування на статичний розтяг проводили за ГОСТ 1497, на ударний вигин за ГОСТ 9454. Результат. Установлено, що збільшення вмісту цинку понад 0,2 % в складі бронзи БрА9Ж3Л не тільки суттєво зменшує її міцність й різко зменшує пластичність. Причина такої закономірності − збільшення в структурі БрА9Ж3Л кількості евтектоїдной складової. Висновки. Активна втрата пластичності і в'язкості бронзи БрА9Ж3Л, пов'язана зі зміною структурного стану сплаву, зафіксована в інтервалі 0,2...0,6 % Zn. Для литих деталей індустріального призначення максимальний вміст Zn у бронзі БрА9Ж3Л рекомендовано обмежити масовою часткою 0,2 % проти нормативно передбаченого 1,0 %.

Problem statement. Ukraine in the ranking of leading suppliers of castings from copper alloys is among the top ten. In recent years there has been a rapid rise in their production. This is due to expansion of demand for copper alloys not only in electrical engineering, but also in other areas of industry, in particular in automotive manufacturing of electric cars production. Purpose. Copper-aluminum-iron system alloys structure formation regularities analysis depending on amount of alloying components changing for technological recommendations development of a stable high level of mechanical properties of foundry bronzes obtaining in industrial production and operation. Material and Methods. Material of the study was casting bronze BrA9Zh3L according to GOST 493 requirements. Microstructure was investigated on metallographic specimens prepared according to standard methods as per ASTM E3-11. Analysis was performed using light microscopy on "Neophot-2" equipment. Scanning electron microscopy and X-ray spectral microanalysis were performed on Superprobe−733 equipment. Results. With the help of Cu, Al, Fe components binary and triple systems equilibrium diagrams studies results comparative analysis, X-ray spectral microscopy and local X-ray energy dispersion methods the controversial issue concerning iron-containing phase in BrA9Zh3L bronze structure origin has been solved. It has been found that this is β1 phase, i.e. Fe3Al with dissolved copper atoms (up to 7,72 wt. %) and zinc in amount from 0,0 wt. % to 0,68 wt. %, depending on this component content in alloy. Centrifugal casting method effective technological parameters industrial testing have been discovered that its disadvantages associated with bundle of casting material liquation can be used in production as advantage for melt included endogenous origin impurities refining, in particular, iron-containing Fe3Al phase. Conclusions. Controversial issue concerning iron-containing phase in bronze BrA9Zh3L structure genesis has been solved. It has been established that this is a phase of endogenous origin β1, that is, Fe3Al. Centrifugal casting method effective technological parameters for the melt included endogenous origin impurities refining have been used in production., Постановка проблемы. Украина в рейтинге ведущих поставщиков отливок из медных сплавов входит в первую десятку. В последние годы наблюдается активный подъем их производства. Это объясняется расширением требований на медные сплавы не только в электротехнической, но и в других областях промышленности, в частности в автомобильной отрасли при производстве электрокаров. Цель работы. Анализ закономерностей формирования структуры сплавов системы медь-алюминий-железо при изменении количества легирующих компонентов для разработки технологических рекомендаций получения стабильно высокого уровня механических свойств литейных бронз в промышленном производстве и в эксплуатации. Материал и методика. Материалом исследования была литейная бронза БрА9Ж3Л по требованиям ГОСТ 493. Микроструктуру исследовали на металлографических шлифах, приготовленных по стандартным методикам ASTM Е3-11. Анализ осуществляли с помощью световой микроскопии на оборудовании «Neophot-2». Растровые электронномикроскопические исследования и рентгеноспектральный микроанализ проводили на оборудовании Superprobe-733. Результаты. С помощью сопоставительного анализа результатов исследования диаграмм фазовых равновесий бинарных и тройных систем компонентов Cu, Al, Fe, методов рентгеноспектрального микроскопического и локального рентгеновского энергодисперсионного, решено противоречие относительно происхождения железосодержащей фазы в структуре бронзы БрА9Ж3Л. Установлено, что это фаза β1, то есть Fe3Al с растворенными атомами меди (до 7,72 масс. %) и цинка от 0,0 масс. % до 0,68 масс. %, в зависимости от содержания этого компонента в сплаве. Промышленными испытаниями эффективных технологических параметров метода центробежного литья показано, что его недостатки, связанные с расслоением материала отливки по ликватам, могут быть использованы в производстве как преимущество для рафинирования расплава при наличии в нем примесей эндогенного происхождения, в частности железосодержащей фазы Fe3Al. Выводы. Решен противоречивый вопрос о генезисе железосодержащей фазы в структуре бронзы БрА9Ж3Л. Установлено, что это фаза эндогенного происхождения β1, то есть Fe3Al. В производстве использованы эффективные технологические параметры метода центробежного литья для рафинирования расплава при наличии в нем примесей эндогенного происхождения., Постановка проблеми. Україна в рейтингу провідних постачальників виливків з мідних сплавів входить в першу десятку. В останні роки спостерігається стрімкий підйом їх виробництва. Це пояснюється розширенням попиту на мідні сплави не тільки у електротехнічній, але й у інших областях промисловості, зокрема в автомобільній галузі при виробництві електрокарів. Мета роботи. Аналіз закономірностей формування структури сплавів системи мідь − алюміній − залізо при зміні кількості легуючих компонентів для розробки технологічних рекомендацій щодо одержання стабільно високого рівня механічних властивостей ливарних бронз у промисловому виробництві та в експлуатації. Матеріал та методика. Матеріалом дослідження була ливарна бронза БрА9Ж3Л за вимогами ГОСТ 493. Мікроструктуру досліджували на металографічних шліфах виготовлених за стандартними методиками по ASTM Е3-11. Аналіз здійснювали за допомогою світлової мікроскопії на устаткуванні «Neophot-2». Растрові електронномікроскопічні дослідження та рентгеноспектральний мікроаналіз проводили на обладнанні Superprobe−733. Результати. За допомогою зіставного аналізу результатів досліджень діаграм фазових рівноваг бінарних та потрійних систем компонентів Cu, Al, Fe, методів рентгеноспектрального мікроскопічного та локального рентгенівського енергодисперсійного вирішене суперечливе питання щодо походження залізовмісної фази у структурі бронзи БрА9Ж3Л. Встановлено, що це фаза β1, тобто Fe3Al з розчиненими атомами міді (до 7,72 мас. %) та цинку від 0,0 мас. % до 0,68 мас. %, в залежності від вмісту цього компоненту в сплаві. Промисловими випробуваннями ефективних технологічних параметрів методу відцентрового лиття встановлено, що його недоліки, пов’язані з розшаруванням матеріалу виливка за лікватами, можуть бути використаними у виробництві як перевага для рафінування розплаву при наявності в ньому домішок ендогенного походження, зокрема залізовмісної фази Fe3Al. Висновки. Вирішене суперечливе питання щодо генезису залізовмісної фази у структурі бронзи БрА9Ж3Л. Встановлено, що це фаза ендогенного походження β1, тобто Fe3Al. У виробництві використані ефективні технологічні параметри методу відцентрового лиття для рафінування розплаву при наявності в ньому домішок ендогенного походження.

Problem statement. Ukraine in the ranking of leading suppliers of castings from copper alloys is among the top ten. In recent years there has been a rapid rise intheir production. This is due to expansion of demand for copper alloys not only in electrical engineering, but also in other areas of industry, in particular in automotive manufacturing of electric cars production. Purpose. Copper-aluminum-iron system alloys structure formation regularities analysis depending on amount of alloying components changing for technological recommendations development of a stable high level of mechanical properties of foundry bronzes obtaining in industrial production and operation. Material and Methods. Material of the study was casting bronze BrA9Zh3L according to GOST 493 requirements. Microstructure was investigated on metallographic specimens prepared according to standard methods as per ASTM E3-11. Analysis was performed using light microscopy on "Neophot-2" equipment. Scanning electron microscopy and X-ray spectral microanalysis were performed on Superprobe−733 equipment. Results. With the help of Cu, Al, Fe components binary and triple systems equilibrium diagrams studies results comparative analysis, X-ray spectral microscopy and local X-ray energy dispersion methods the controversial issue concerning iron-containing phase in BrA9Zh3L bronze structure origin has been solved. It has been found that this is β1phase, i.e. Fe3Al with dissolved copper atoms (up to 7,72 wt. %) and zinc in amount from 0,0 wt. % to 0,68 wt. %, depending on this component content in alloy. Centrifugal casting method effective technological parameters industrial testing have been discovered that itsdisadvantages associated with bundle of casting material liquation can be used in production as advantage for melt included endogenous origin impurities refining, in particular, iron-containing Fe3Al phase. Conclusions. Controversial issue concerning iron-containing phase in bronze BrA9Zh3L structure genesis has been solved. It has been established that this is a phase of endogenous origin β1, that is, Fe3Al. Centrifugal casting method effective technological parameters for the melt included endogenous origin impurities refining have been used in production., Постановка проблемы. Украина в рейтинге ведущих поставщиков отливок из медных сплавов входит в первую десятку. В последние годы наблюдается активный подъем их производства. Это объясняется расширением требований на медные сплавы не только в электротехнической, но и в других областях промышленности, в частности в автомобильной отрасли при производстве электрокаров. Цель работы. Анализ закономерностей формирования структуры сплавов системы медь-алюминий-железо при изменении количества легирующих компонентов для разработки технологических рекомендаций получения стабильно высокого уровня механических свойств литейных бронз в промышленном производстве и в эксплуатации. Материал и методика. Материалом исследования была литейная бронза БрА9Ж3Л по требованиям ГОСТ 493. Микроструктуру исследовали на металлографических шлифах, приготовленных по стандартным методикам ASTM Е3-11. Анализ осуществляли с помощью световой микроскопии на оборудовании «Neophot-2». Растровые электронномикроскопические исследования и рентгеноспектральный микроанализ проводили на оборудовании Superprobe-733. Результаты. С помощью сопоставительного анализа результатов исследования диаграмм фазовых равновесий бинарных и тройных систем компонентов Cu, Al, Fe, методов рентгеноспектрального микроскопического и локального рентгеновского энергодисперсионного, решено противоречие относительно происхождения железосодержащей фазы в структуре бронзы БрА9Ж3Л. Установлено, что это фаза β1, то есть Fe3Al с растворенными атомами меди (до 7,72 масс. %) и цинка от 0,0 масс. % до 0,68 масс. %, в зависимости от содержания этого компонента в сплаве. Промышленными испытаниями эффективных технологических параметров метода центробежного литья показано, что его недостатки, связанные с расслоением материала отливки по ликватам, могут быть использованы в производстве как преимущество для рафинирования расплава при наличии в нем примесей эндогенного происхождения, в частности железосодержащей фазы Fe3Al. Выводы. Решен противоречивый вопрос о генезисе железосодержащей фазы в структуре бронзы БрА9Ж3Л. Установлено, что это фаза эндогенного происхождения β1, то есть Fe3Al. В производстве использованы эффективные технологические параметры метода центробежного литья для рафинирования расплава при наличии в нем примесей эндогенного происхождения., Постановка проблеми. Україна в рейтингу провідних постачальників виливків з мідних сплавів входить в першу десятку. В останні роки спостерігається стрімкий підйом їх виробництва. Це пояснюється розширенням попиту на мідні сплави не тільки у електротехнічній, але й у інших областях промисловості, зокрема в автомобільній галузі при виробництві електрокарів. Мета роботи. Аналіз закономірностей формування структури сплавів системи мідь − алюміній− залізо при зміні кількості легуючих компонентів для розробки технологічних рекомендацій щодо одержання стабільно високого рівня механічних властивостей ливарних бронз у промисловому виробництві та в експлуатації. Матеріал та методика. Матеріалом дослідження була ливарна бронза БрА9Ж3Л за вимогами ГОСТ 493. Мікроструктуру досліджували на металографічних шліфах виготовлених за стандартними методиками по ASTM Е3-11. Аналіз здійснювализа допомогою світлової мікроскопії на устаткуванні «Neophot-2». Растрові електронномікроскопічні дослідження та рентгеноспектральний мікроаналіз проводили на обладнанні Superprobe−733. Результати. За допомогою зіставного аналізу результатів досліджень діаграм фазових рівноваг бінарних та потрійних систем компонентів Cu, Al, Fe, методів рентгеноспектрального мікроскопічного та локального рентгенівського енергодисперсійного вирішене суперечливе питання щодо походження залізовмісної фази у структурі бронзи БрА9Ж3Л. Встановлено, що це фаза β1, тобто Fe3Alз розчиненими атомами міді (до 7,72 мас. %) та цинку від 0,0 мас. % до 0,68 мас. %, в залежності від вмісту цього компоненту в сплаві. Промисловими випробуваннями ефективних технологічних параметрів методу відцентрового лиття встановлено, що його недоліки, пов’язані з розшаруванням матеріалу виливка за лікватами, можуть бути використаними у виробництві як перевага для рафінування розплаву при наявності в ньому домішок ендогенного походження, зокрема залізовмісної фази Fe3Al. Висновки. Вирішене суперечливе питання щодо генезису залізовмісної фази у структурі бронзи БрА9Ж3Л. Встановлено, що це фаза ендогенного походження β1, тобто Fe3Al. У виробництві використані ефективні технологічні параметри методу відцентрового лиття для рафінування розплаву при наявності в ньому домішок ендогенного походження.

Case history. Implementation of inmold- and elmag-processes in production has allowed an efficient use of modifications, which reliably ensure formation of spheroidal graphite in the structure of cast iron. The following powerful technological means of mechanical and operational properties improving of casting products from nodular graphite cast iron is a heat treatment in a solid state with the receipt of the metal matrix with the structure of lower or upper bainite. Objects of study: cast irons with different form of graphite component as per GOST 1412-85, DSTU 3925-99, GOST 7293-85; properties investigation of materials was carried out in comparison with the requirements of European and American regional standards DIN EN 1564:1997, ASTM:A897M-90. Results and discussion. The first significant steps in the development of heat treatment of high-strength cast irons have been made by scientists from USSR in the middle of 1950s. A striking contribution to the development of the mentioned scientific and practical provisions has been made by Yu. N. Taran and K. P. Bunin with collaborators. Isothermal hardening technology for spheroidal graphite cast irons in Europe, America, Japan and others regions of the world received an active development since the middle of 80-ies of the 20th century. In the 1990s were entered in actuality international normative documents – ASTM:A897M-90 and DIN EN 1564:1997. Once in a while, given the urgency of the problem and the world level of ADI technology distribution, the work relating to theoretical research and development of practical activities in the field of nodular graphite cast irons isothermal hardening, were recovered at materials science department of NMetAU under Yu.N. Taran’s leadership. With regard to established peculiarities of bainite different types matrix formation created and implemented into industrial production ADI thermal strengthening technological schemes for parts of railway destination. Obtained results allowed to developing and implementing the national normative document TU U 27.1-23365425-620:2006. Conclusion. Scientific regulations in the field of phase transformations study of cast irons matrix at replacement\diffusional recrystallization, based by Yu. N. Taran, during active development allowed at the present stage organizing the widespread industrial implementation of technological solutions and continuing evolving at materials science department of NMetAU., Постановка проблемы. Внедрение в производство инмолд- и элмаг-процессов позволило эффективно использовать модификаторы, которые надежно обеспечивают формирование в структуре чугуна графита шаровидной формы. Следующим мощным технологическим способом повышения механических и эксплуатационных свойств литейных изделий из чугуна с шаровидным графитом является термическая обработка в твердом состоянии с формированием металлической матрицы со структурой нижнего или верхнего бейнита. Объекты исследования: чугуны с разной формой графитной составляющей по ГОСТ 1412 – 85, ДСТУ 3925 – 99, ГОСТ 7293 – 85. Исследование свойств материалов проводили в сравнении с требованиями европейского и американского региональных стандартов DIN EN 1564:1997, ASTM:А897М – 90. Результаты и их обсуждение. Первые существенные шаги в освоении термической обработки высокопрочных чугунов были сделаны учеными из СССР в средине 1950-х годов. Заметный вклад в развитие указанных научных и практических положений был сделан Ю. Н. Тараном и К. П. Буниным с сотрудниками. Технология изотермической закалки чугунов с шаровидным графитом в Европе, Америке, Японии и др. регионах мира получила активное развитие со средины 80-х годов ХХ столетия. В 1990-х годах были введены в действие международные нормативные документы – ASTM:А897М-90 и DIN EN 1564:1997. Именно в это время, принимая во внимание актуальность проблемы и мировой уровень распространения технологии ADI, работы, посвященные теоретическим исследованиям и разработке практических мероприятий в области изотермической закалки чугунов с шаровидным графитом, были восстановлены на кафедре материаловедения НМетАУ под руководством Ю. Н. Тарана. С учетом изученных закономерностей формирования бейнитной матрицы разных типов созданы и внедрены в промышленное производство технологические схемы термического упрочнения ADI для деталей железнодорожного назначения. Полученные результаты исследований позволили разработать и внедрить национальный нормативный документ ТУ У 27.1 – 23365425 – 604:2006. Вывод. Научные положения в области исследования фазовых превращений матрицы чугунов при сдвигово-диффузионной перекристаллизации, созданные Ю. Н. Тараном, в ходе активного развития позволили организовать на современном этапе широкое промышленное внедрение индустриальных решений и продолжают развиваться на кафедре материаловедения НМетАУ., Постановка проблеми. Впровадження у виробництво інмолд- та елмаг-процесів дозволило ефективно використовувати модифікатори, які надійно забезпечують формування у структурі чавуну графіту кулястої форми. Наступний потужний технологічний спосіб підвищення механічних та експлуатаційних властивостей ливарних виробів із чавуну з кулястим графітом − це термічна обробка у твердому стані з одержанням металевої матриці зі структурою «нижній або верхній бейніт». Об’єкти дослідження: чавуни з різною формою графітної складової за ГОСТ 1412 – 85, ДСТУ 3925 – 99, ГОСТ 7293 – 85. Дослідження властивостей матеріалів проводили порівняно з вимогами європейського та американського регіональних стандартів DIN EN 1564:1997, ASTM:А897М – 90. Результати та їх обговорення. Перші суттєві кроки в освоєнні термічної обробки високоміцних чавунів здійснили вчені з СРСР у середині 1950-х років. Яскравий внесок у розвиток вказаних наукових та практичних положень зробили Ю. М. Таран та К. П. Бунін зі співробітниками. Технологія ізотермічного гартування чавунів із кулястим графітом в Європі, Америці, Японії та інш. регіонах світу одержала активний розвиток із середини 80-х років ХХ сторіччя. В 1990-х роках набрали чинності міжнародні нормативні документи – ASTM:А897М-90 та DIN EN 1564:1997. Саме в той час, враховуючи актуальність проблеми та світовий рівень поширення технології ADI, роботи, що стосуються теоретичних досліджень та розробки практичних заходів у галузі ізотермічного гартування чавунів із кулястим графітом, були відновлені на кафедрі матеріалознавства НМетАУ під керівництвом Ю. М. Тарана. З урахуванням встановлених закономірностей формування бейнітної матриці різних типів створено та впроваджено у промислове виробництво технологічні схеми термічного зміцнення ADI для деталей залізничного призначення. Одержані результати досліджень дозволили розробити та впровадити національний нормативний документ ТУ У 27.1 – 23365425 – 604:2006. Висновок. Наукові положення в галузі дослідження фазових перетворень матриці чавунів в умовах зсувно-дифузійної перекристалізації, започатковані Ю. М. Тараном, у ході активного розвитку дозволили організувати на сучасному етапі широке промислове впровадження індустріальних рішень і продовжують розвиватись на кафедрі матеріалознавства НМетАУ.

The work was carried out by choosing ADI as rational iron-carbon alloy for the manufacture of cast parts frictional purpose for the freight cars bogies. It is shown that ADI achieves mechanical characteristics, which allow considering ADI as direct competitors of steel products with making definite preferences, several times, in terms of wear resistance. Practical realization of austempering technological processes and development of national normative document demonstrated an explicit competitive ability of ADI products to the level of standard requirements for appropriate foreign products., В работе осуществлен выбор БЧШГ в качестве рационального железоуглеродистого сплава для изготовления литых деталей фрикционного назначения тележек грузовых вагонов. Показано, что БЧШГ приобретают механические характеристики, которые позволяют рассматривать БЧШГ в качестве непосредственных конкурентов стальным изделиям при обеспечении однозначного преимущества в несколько раз, по показателям износостойкости. Практическая реализация технологических процессов аустемперинга и разработка национального нормативного документа продемонстрировали безусловную конкурентную способность изделий из БЧШГ уровню стандартных требований к соответствующей зарубежной продукции., Здійснено вибір БЧКГ як раціонального залізовуглецевого сплаву для виготовлення литих деталей фрикційного призначення візків вантажних вагонів. Показано, що БЧКГ набувають механічних характеристик, які дозволяють розглядати БЧКГ як безпосередніх конкурентів сталевим виробам, за умов забезпечення однозначної преференції в декілька разів, за показниками зносостійкості. Практична реалізація технологічних процесів аустемперингу та розроблення національного нормативного документа продемонстрували безумовну конкурентну здатність виробів із БЧКГ рівню стандартних вимог до відповідної зарубіжної продукції.

The analysis of normative requirements for m echanical properties of different types of antifriction cast irons has been realized. The analysis found that the most appropriate material for the manufacture of friction elements for the railroad destination in term s of com plex characteristics of structural strength, durability and m aintainability is nodular cast iron with m atrix hardened by the method of austempering., В работе проведён анализ норм ативны х требований к м еханическим характеристикам чугунов различны х типов антифрикционного назначения. По результатам анализа установлено, что наиболее целесообразны м материалом для изготовления ф рикционны х элем ентов ж елезнодорож ного назначения с точки зрения совокупности показателей конструкционной прочности, износостойкости и эксплуатационной надёж ности является чугун с ш аровидны м граф итом и м атрицей упрочнённой методом аустемперинга., В роботі проведений аналіз норм ативних вимог до механічних характеристик чавунів різних типів антифрикційного призначення. За результатамианалізу встановлено, що найбільш доцільним матеріалом для виготовлення фрикційних елементів залізничного призначення з точки зору сукупності показників конструкційної міцності, зносостійкості та експлуатаційної надійності є чавун з кулястим графітом та матрицею зміцненою методом аустемперингу.

Встановлено оптимальне структурний стан мікролегованих ванадієм колісно-бандажних сталей нового покоління, що забезпечує поєднання високих показників твердості, міцності і ударної в'язкості., Установлено оптимальное структурное состояние микролегированных ванадием колесно–бандажных сталей нового поколения, обеспечивающее сочетание высоких показателей твердости, прочности и ударной вязкости.