The purpose of the article is to study the essence of the work of IT-lawyers, determine the directions of their activities, as well as reveal the main skills that such a specialist should be endowed with. Considering the trend of digitalization of society and the development of IT-companies based on this, we need to talk about the formation of a new direction of work IT Law as a scientific and practical field of interdisciplinary activity. Attention is focused on the fact that an IT-lawyer is not a highly specialized, but must combine knowledge and skills in completely different areas. Thus, taking into account the extraterritoriality of the information space, an IT-lawyer should have a perfect command of the methodology of legal comparativistics, know at least the national legislation, the basics of the legislation of the states with which his activities are connected through information communication, and international law in the relevant field. In other words, when entering into documents (user agreement, privacy policy, contract with a foreign company, etc.), an IT-lawyer must take into account the legislation of the country with which his client will cooperate. It is stated that, in addition to the actual IT Law, an IT-lawyer should have extensive knowledge of various branches and institutions of law. They cover at least Civil Law, Intellectual Property Law, Contract Law, Family Law, Inheritance Law, and so on. Other mandatory competencies of an IT-lawyer include managing risks associated with the use of digital technologies. This includes, in particular, the introduction of new systems of protection against cyber attacks; innovations in protection against copyright violations and personal data protection, and so on. In addition, the scope of special knowledge of an IT-lawyer can be expanded through the basics of programming, computer technology architecture, and foreign languages. It can be concluded that such a complication of the basic requirements for hard- and soft-skills of an IT-lawyer requires a comprehensive approach, which includes the creation of a separate specialization of the corresponding direction in universities, as well as the deepening of knowledge and practical skills among students through the development of legal clinics and laboratories of IT Law in collaboration with specialists in technical sciences., Метою статті є дослідження сутності роботи ІТ-юристів, визначення напрямів їхньої діяльності, а також розкриття основних навичок, якими повинен бути наділений такий фахівець. Розглядаючи тенденцію цифровізації суспільства та розвитку на основі цього ІТ-компаній, потрібно говорити про утворення серед правників нового напряму роботи – ІТ-юриспруденції як наукової та практичної сфери діяльності інтердисциплінарного характеру. Акцентується увага на тому, що ІТ-юрист є не вузькоспеціалізованим фахівцем, а має поєднувати знання та навички абсолютно різного спрямування. Так, зважаючи на екстериторіальність інформаційного простору, ІТ-юрист має досконало володіти методологією правової компаративістики, знати щонайменше національне законодавство, основи законодавства держав, з якими через інформаційну комунікацію пов’язана його діяльність, та міжнародне право у відповідній сфері. Тобто при укладанні документів (угода користувачів, політика конфіденційності, контракт із іноземною компанією тощо) ІТ-юрист повинен враховувати законодавство тієї країни, з якою його клієнт буде співпрацювати. Констатовано, що, крім власне ІТ-права, ІТ-юрист повинен мати широкі знання з різних галузей та інститутів права. Вони охоплюють щонайменше цивільне право, право інтелектуальної власності, контрактне, сімейне, спадкове право тощо. До інших обов’язкових компетентностей ІТ-юриста можна віднести управління ризиками, пов’язаними із використанням цифрових технологій. Це, зокрема, впровадження нових систем захисту від кібератак; нововведення у захисті від порушень авторських прав та захисті персональних даних тощо. Крім того, сфера спеціальних знань ІТ-юриста може бути розширена за рахунок основ програмування, архітектури комп’ютерної техніки, іноземних мов. Можна зробити висновок, що таке ускладнення базових вимог до hard- та soft-skills ІТ-юриста потребує комплексного підходу, що вимагає створення в університетах окремої спеціалізації відповідного спрямування, а також поглиблення у здобувачів освіти знань та практичних навичок за рахунок розвитку юридичних клінік та лабораторій ІТ-права у колаборації з фахівцями технічних спеціальностей.