Search

The article is dedicated to exploring the theoretical foundations of public-private partnership (PPP) as one of the key instruments for post-war economic reconstruction in Ukraine. A deep analysis of the genesis and evolution of PPP both globally and domestically is conducted. The position of PPP in the system of administrative and legal regulation is determined, along with its significant potential for stimulating economic development and the restoration of war-damaged infrastructure. The war in Ukraine inflicted dreadful damage to the country's economy, requiring substantial investments for its recovery and further development. In this context, PPP is considered as one of the promising sources of investment capable of stimulating economic growth and infrastructure modernization. A retrospective analysis of the evolution of PPP from ancient times to its active implementation in the 20th century is carried out. Emphasis is placed on the experience of foreign countries where PPP is successfully utilized for project implementation in various spheres such as infrastructure, healthcare, education, energy, etc. The formation and development of PPP in Ukraine are thoroughly analyzed. Key stages, legislative steps taken for its regulation, and factors hindering its dynamic growth are identified. The system of regulatory acts defining the legal framework for the functioning of PPP in Ukraine, the main principles and mechanisms for implementing PPP projects, as well as the powers of state bodies and the private sector in this sphere are disclosed. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

The study aimed to address the farmers financing practices in Poland, France, Germany and Romania and to develop recommendations for reducing credit constraints in Ukrainian agriculture. Providing farms with financial resources is one of the most critical tasks for maintaining national resilience and stability in difficult times of military resistance. The study analysed statistical and economic indicators, the structure of farms and land use, financial instruments, features of financial institutions, practices and experience in lending in Poland, France, Germany, Romania and Ukraine. The impact of gross fixed capital formation on the volume of farm sales in comparable countries was addressed. The main reasons for the shortage of financing for medium, small, and micro-enterprises in the agro-industrial sector and numerous households that run private farms without establishing a legal entity were identified. The study noted that the main consequences of limited access to credit are low efficiency of land use, a decrease in gross domestic product and a deterioration in the viability of farms. The study analysed the impact of the state programme “Affordable Loans 5-7-9%” and other programmes to support medium, small and micro enterprises created with the help of international partners on the financial support of agricultural businesses. In recent years, these new financial instruments have significantly increased access to loans for farmers. The study addressed proposals of economic scientists of these countries on the elimination of credit restrictions in the activity of small agricultural producers. The analysis highlights the problems of farmers' lending that are common to all countries, as well as the many years of experience that have gradually resolved these issues. Recommendations on the implementation of the necessary measures for the timely receipt of affordable credit resources by small rural enterprises and family farms in Ukraine have been developed. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

This article examines the complex relationship between investment visas and tax residency within the context of increasing global mobility. As cross-border investments and the movement of high-net-worth individuals continue to grow, the process of determining tax residency has become more complicated and nuanced. The study investigates how countries use investment visa programs as strategic tools to attract capital, often by offering favorable tax regimes that blur traditional tax jurisdictional boundaries. While these programs are effective in drawing economic resources, they also raise ethical concerns and create opportunities for tax avoidance, thereby challenging the integrity of global tax systems. By analyzing current legal frameworks, the article seeks to clarify the complexities of tax residency in today's world. It addresses the challenges arising from the intersection of investment-driven immigration and tax law, emphasizing the difficulties in establishing clear tax obligations and residency status when individuals and their assets are dispersed across multiple juri sdictions. The ethical issues associated with these investment programs are also scrutinized, particularly the commercialization of citizenship and the risks of facilitating tax evasion. The article calls for a reevaluation of existing tax residency criteria, advocating for updates that reflect the realities of global mobility while ensuring legal certainty and fairness. Ultimately, the conclusions highlight the need for a more cohesive international framework to address the challenges and opportunities arising from the dynamic interplay between investment visas and tax residency. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Стаття присвячена узагальненню основних положень провідних економічних теорій в області інвестування, систематизовано основні етапи розвитку теорії дослідження інвестиційного процесу. Метою статті є вивчення еволюції та систематизація теоретичних засад, які розкривають сутність інвестиційних відносин та їх поглиблення в умовах актуалізації концепції сталого розвитку, економіки знань та формування інформаційної економіки. Доведено наявність тісного внутрішнього зв'язку інвестицій та інновацій, провідну роль інвестування у забезпеченні економічного зростання та переходу до технологічного укладу Industry 4.0, здійсненні структурних та інституціональних перетворень, цифровізації інвес-тиційного процесу, подоланні негативного впливу пандемії COVID-19, воєнних конфліктів тощо. Автором критично розглянуто положення провідних економічних шкіл в області інвестування та зроблено висновок щодо розвитку тео-рії дослідження інвестиційної діяльності, а також зміни інвестиційної поведінки господарюючих суб’єктів. Систематизовано методологічні підходи класичної, неокласичної, кейнсіанської, інституціональної економічних шкіл, які викладено в теоріях інвестицій та накопичення, що розкривають питання трансформації інвестиційного процесу під впливом факторів ендогенного і екзогенного характеру. Зроблено висновок, що інвестиційний процес відтворення суспільного капіталу, на якому базується економічний розвиток, змінюється в рамках історичної трансформації всієї системи економічних відносин, що зумовило вдосконалення інвестування відповідно до викликів індустріального розвитку економіки. Доведено, що найвищий рівень обґрунтованості та результативності для дослідження категорії інвестицій має системно-синергетична методологія, оскільки дозволяє поглибити уявлення про категорію інвестиції. Автором наголошено, що системно-синергетична методологія враховує інформаційну та екосистемну природу сучасного інвестиційного процесу, який відображає нелінійні тенденції руху та розвитку економічної системи, а також є механізмом здійснення інновацій суб’єктами господарювання. Обґрунтовано, що інвестиції - це самостійна економічна категорія, процес накопичення та розширеного відтворення суспільного капіталу, що розглядаються в якості цілісної єдиної складної системи. Аргументовано, що інвестиції - це складна багаторівнева, багатосуб'єктна і багатооб'єктна система відносин щодо накопичення суспільного капіталу в національній економіці. Доведено, що розвиток інвестиційних процесів на макро-, мезо-, мікрорівнях у сучасних умовах вимагає створення відповідної екосистеми організації процесу інвестування, результативне функціонування якої досягається за умови повного задоволення інтересів усіх стейкхолдерів. Відзначено, що в умовах актуалізації концепції сталого розвитку, циркулярної та «зеленої економіки» необхідно забезпечити реалізацію сталого інвестування з метою підвищення соціально-відповідального економічного розвитку на основі стандартів ESG-розвитку.

У статті розглянуто залучення інвестицій у людський капітал сфери креативних індустрій Івано-Франківської ОТГ, проаналізовано класифікацію видів економічної діяльності, яка входить до переліку креативних індустрій. Метою статті є дослідження інвестицій в освітні програми, які формують фахівців у сфері креативних індустрій. У процесі дослідження було використано кабінетні дослідження, а також методи: абстрагування, узагальнення та порівняльного аналізу. Визначено, що найбільша сукупність освітніх програм, яка формує фахівців у сфері креативних індустрій, знаходиться у галузі 02 Культура і мистецтво. Результати дослідження дали можливість визначити освітні програми з найбільшим рівнем інвестицій. Аналіз останніх досліджень та публікацій в даній темі дає можливість зрозуміти, що в умовах нестабільності креативні індустрії можуть стати драйвером розвитку ОТГ. Інвестиційний потенціал креативних індустрій складається як з внутрішніх ресурсів, так і зовнішніх. Проаналізовано витрати абітурієнтів, які інвестували в освітні програми, що дають можливість працевлаштування в креативних індустріях. Уваги заслуговує кількість вступників, яка вступила на спеціальності сфери культури і мистецтва. Коливання аудиторії і її залучення притаманне як і державним, так і приватним вузам. Крім цього, варто зазначити рівень інвестицій в освіту по кожній освітній програмі. Також показано відповідність кількості студентів по кожній освітній програмі. Визначено освітні програми з найвищим рівнем кількості студентів. В цілому, варто зазначити, що інвестиційна оцінка в людський капітал в освітньому вимірі дає можливість для розвитку у креативному середовищі. Дана сфера перебуває в процесі постійної трансформації і розвитку, і буде об’єктом постійних досліджень як вчених, так і бізнес структур, які просувають свої товари чи послуги в цифровому середовищі. Проведене дослідження залучення інвестицій у людський капітал сфери креативних індустрій Івано-Франківської ОТГ має практичну значущість у сфері креативних індустрій, оскільки дає можливість аналізу залучення інвестицій в освітній сегмент креативних індустрій. Роль і місце інвестицій в освіту в структурі інвестицій в креативні індустрії буде постійно зростати. Фірми будуть вдаватися до постійного пошуку кадрів в сфері культури і мистецтва. Адже показник залученості активності абітурієнтів здійснює постійний вплив на інші фактори культурного середовища. Цим в свою чергу і формується інвестиційний клімат в сфері надання освітніх послуг, який безпосередньо здійснює вплив на інвестиційний клімат креативних продуктів, визначенням їхнього місця в порівнянні з іншими продуктами в структурі економіки ОТГ.

Визначено організаційно-економічні й інституційні характеристики, сутність комунального підприємництва, окреслено особливості функціонування комунальних підприємств як провідників підприємницьких інтересів територіальних громад. Доведено, що комунальне аграрне підприємництво є функціоналом господарювання, який націлений на здобутки економічних, соціальних, інституційних вигод територіальних громад. Наведено інституційні характеристики й організаційно-економічний функціонал комунальних підприємств у сільськогосподарській діяльності. Обґрунтована необхідність надходженням інвестицій у розвиток механізму господарювання (підприємництва) окремих територіальних громад України. Запропоновано інституційні характеристики і організаційно-господарський функціонал комунальних підприємств в сільськогосподарському секторі економіки України. Розкрито особливості програми підтримки від «U-LEAD з Європою» яка орієнтована на створення спільних комунальних підприємств та сприятиме проходженню курсу щодо створення спільного комунального підприємства. Досліджені особливості розвитку комунальних сільськогосподарських підприємств. На прикладах наведено сільськогосподарську діяльність комунальних підприємств територіальних громад у Полтавській та Івано-Франківській області та інших регіонів України з оцінками спроможної їх участі у формуванні продовольчої безпеки на місцевому рівні. Охарактеризовано інвестиційні аспекти розвитку комунального підприємництва територіальних громад у секторі сільського бізнесу. Визначено інституційні характеристики формування структур комунального статусу, з організації переробки аграрної продукції та відходів від її виробництва, що практично співвідноситься з можливостями розвитку сільськогосподарської діяльності комунальних підприємств. Окреслено пріоритети й перспективу розвитку комунальних підприємств у виробництві сільськогосподарської продукції як механізму реалізації ініціатив територіальних громад у формуванні гарантій місцевої продовольчої безпеки.

Економічні виклики та можливості повоєнного відновлення ринку праці Карпатського регіону. Метою статті є дослідження економічних викликів та можливостей повоєнного відновлення ринку праці Карпатського регіону. Теоретичною й методологічною основами дослідження є положення вітчизняної та зарубіжної економічних наук. Для досягнення мети дослідження використовували прийняті в економічній науці методи: аналітичний - для дослідження й узагальнення наукових джерел, статистичних даних, офіційних документів, публікацій у ЗМІ; статистичний - обробка та аналіз статистичних даних про стан ринку праці Карпатського регіону; графічний – для узагальнення та наочного представлення інформації. У статті визначено, що через війну виникли значні обмеження можливостей для працевлаштування, структурні та якісні перетворення в праці, масові переміщення людей та мобілізація – як результат - загострення проблем на ринку праці. Проведено аналіз ринку праці в розрізі кількості безробітних та вакансій Карпатського регіону. Окрему увагу приділено працездатному населенню молодшого віку (до 35 років), а це 25 % з тих, хто зареєстрований як безробітний в Україні та визначено, що під час військових дій кількість офіційно зареєстрованих безробітних молодого віку зменшилася, оскільки деякі були виключені з реєстру через еміграцію або мобілізацію до ЗСУ. Найбільше безробітних молодого віку виявлено в Львівській та Івано-Франківській областях. Виокремлено виклики з якими стикається молодь, активно шукаючи роботу, зокрема: відсутність професійного досвіду та адаптаційних навичок; соціальна незрілість та економічна незахищеність; розбіжність між кваліфікацією і якістю робочого місця; високі очікування від роботодавців щодо професійних навичок та їх невідповідність реальним вимогам; невідповідність умов праці відповідним потребам кандидатів та інші. Досліджено, що Уряд країни активно застосовує ряд економічних інструментів для стимулювання гнучкості ринку праці та підтримки зайнятості, а саме: вдосконалено механізми компенсацій для роботодавців, які працевлаштовують специфічні категорії безробітних, а також ініційовано програми працевлаштування безробітних на робочі місця у суб’єктах малого підприємництва. Визначено основні економічні виклики ринку праці Карпатського регіону: зростання безробіття, некваліфікована робоча сила, відтік кадрів, нестачу інвестицій та недосконалість державної політики. Наведено можливості повоєнного відновлення для ринку праці Карпатського регіону, зокрема стимулювання розвитку малого та середнього бізнесу, інвестування в інфраструктурні проекти, надання допомоги ВПО у працевлаштуванні, перекваліфікації та адаптації до нових умов, створення сприятливих умов для праці та життя в регіоні, підвищення рівня зарплат, забезпечення сприятливого інвестиційного клімату, гарантування безпеки інвестицій; підвищення ефективності системи допомоги безробітним, координація дій різних органів влади. Науковою новизною роботи є проведення комплексного аналізу економічних викликів та можливостей повоєнного відновлення ринку праці Карпатського регіону Практичне значення дослідження полягає в тому, що воно розширює теоретичні уявлення про вплив війни на ринок праці Карпатського регіону та надає органам державної влади, місцевого самоврядування та бізнесу обґрунтовані рекомендації щодо подолання економічних викликів й реалізації можливостей повоєнного відновлення ринку даного регіону.

Relevance. Enhancing the development of the machinery manufacturing sector significantly contributes to realizing sustainable economic development goals, thereby fostering sustainable growth opportunities across various scales, ranging from local to global. The active advancement of the machine-building sector, which serves as the foundation for sustainable societal progress, demands careful consideration of key factors for the effective operation of machinery manufacturing enterprises with investments being one of the foremost. This highlights the imperative for comprehensive research into the tangible impact of investments in securing the sustainable growth of machine-building businesses. Objective. The paper targets the conduct of analytical research on investment practices and approaches adopted by machine-building enterprises in European Union countries to specify the key investment factors for their sustainable development. Methods. The research is based on both general scientific and specialized methods of economic theory, including methods of theoretical synthesis and comparative analysis. Throughout the research, statistical data from the European Union regarding the operation and performance of machinery manufacturing enterprises were utilized and processed using analysis methods, including comparison, grouping, calculation of averages, and absolute growth. Furthermore, a rating methodology was implemented to identify European Union member states exhibiting the most favorable indicators about the status and dynamics of the machine-building industry. Results. A comprehensive analysis of contemporary scholarly advancements regarding the examination of the role of investments and effective methodologies for their implementation within the machine manufacturing industry was conducted. A grouping of 22 European Union member states was undertaken based on the criteria of the number of machine-building enterprises and indicators of its absolute growth over a ten-year temporal span. The 22 EU member states are grouped by the parameters of the number of machine-building enterprises and their absolute growth over a tenyear period. The average revenue and gross income per enterprise in the selected countries of the European Union’s machinery sector were studied, and based on the results, a ranking was conducted. Utilizing the established ranking of the top selected countries, a comprehensive analysis of key investment indicators was conducted, focusing on parameters that include investments in tangible assets, machinery and equipment, as well as human resources. An overview of investment practices by machinery manufacturing enterprises was undertaken, resulting in the identification of their respective strengths and weaknesses. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

All wars are associated with the destruction of the economies of warring countries and the solution to the problem of postwar reconstruction, the most important method of which is investment. Ukraine is already preparing to stimulate investment activity, in particular, to attract foreign direct investment. However, currently, there is a lack of research and publications on the topic of investments in the war and post-war economy, therefore the chosen topic is extremely relevant for Ukraine and the entire world community, given the interest and responsibility of foreign investors. The purpose of the article is to analyze and improve the attractiveness of investment of the Ukrainian economy for foreign investors at the macro and micro levels, in regional and sectoral aspects. The authors analyzed scientific approaches to the development of investments in force majeure conditions of the warravaged economy; the structure and dynamics of direct foreign investments in Ukraine were investigated; an analytical vision of the current state of the corresponding accompanying legislation in the sense of supporting the investment activity of foreign investors is presented. The work also investigated investment attractiveness, its structuring and assessment methods. Taking into account modern Ukrainian realities: the priority of expert methods for assessing investment attractiveness is justified, at least for its assessment at the macroeconomic, sectoral and regional levels; it is recommended to change the approach to the assessment of microeconomic attractiveness and to fundamentally abandon the current official Methodology for its definition and use for these purposes indicators of profitability of own capital and the value of the enterprise as an investment object; a list of priority areas of investment and current reforms of the investment environment in Ukraine was formed. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

This study aims to justify ways to enhance the investment potential in the context of strengthening and improving the financial security of the agricultural sector of Ukraine's economy. According to the authors of the article, it is important to perform a scientific task that involves presenting a modern theoretical-scientific approach to assessing the investment attractiveness and the efficiency of using the investment potential of the agricultural sector in the regions of Ukraine. Investment potential in the agricultural sector means the ability and prospects for investing capital in the sector with the aim of ensuring financial security. This potential is determined by various indicators that either increase or decrease the sector's attractiveness for investment. The research uses a trend line in forecasting investments, a method of integral rating assessment, and an auxiliary method of normalization used for indicators. This study proposes a theoreticalscientific approach that includes analyzing and compiling a ranking of regions in terms of their investment attractiveness and the efficiency of using investment opportunities in the agricultural sector in the context of ensuring financial security. An algorithm is used to establish the criteria for assessing the investment attractiveness of various regions and to compile a ranking of regions based on indicators of each sphere of investment attractiveness related to the issue of ensuring financial security. Based on the results obtained, strategic decisions regarding ensuring financial security were identified. The authors note that the study has limitations due to considering only the specifics of the agricultural sector of Ukraine's economy. Moreover, due to the state of war, not all regions of the country were considered in the article. Prospects for further research involve assessing the investment potential in the post-war period for all regions of Ukraine. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

The national defence industry concentrates on military, electronic, information and space technologies. In the near future, Ukraine's defence industry may become one of the most knowledge-intensive industrial sectors of the economy. Accordingly, the purpose of the study is to assess the capacity of Ukrainian defence enterprises to produce weapons and military equipment to ensure national security. The research aims not only to assess the problems of the defence industry under martial law but also to ensure the effective development of the defence industry sectors by identifying priority areas of funding. It was found that the current state of the Ukrainian defence industry does not meet the current realities of the time, especially in the context of Russia's full-scale invasion of Ukraine. The provision of equipment and weapons to military units is at a low level. It is found that the renewal of modern models of weapons and military equipment of the Armed Forces of Ukraine, before the full-scale invasion, was less than 1%, which in turn did not allow to compensate for the rate of ageing of existing weapons. The authors suggest ways to support the development of Ukraine's defence industry, in particular, through the creation of a Defence Industry Development Fund. The authors propose to create a Defence Industry Development Fund using public and private sources of funding not prohibited by the legislative framework of Ukraine, which will expand the capabilities of defence industry enterprises to produce weapons and military equipment. The creation of a system of multi-level continuous education in the defence industry and long-term conditions for the sustainable development of the defence industry's human resources will allow to engage in capacity building and reach a new level of support for the Armed Forces of Ukraine through the implementation of NATO standards [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Budget investments are a necessary prerequisite for investment development of the state. In the EU member countries, budgetary investment contributes to the implementation of profitable or non-profitable, but socially significant projects, which enable the activation of investment processes, both at the macro and micro levels. The need to use budget investments as a stimulus for economic growth determines the need for an in-depth study of the theoretical and applied principles of their implementation, as well as substantiation of the prospects for reforming the management of budget investments in Ukraine in the context of international experience. Based on the analysis of domestic experience and the generalization of foreign practice, the components and key principles of budget investment management are defined, which emphasize the need for cooperation at all levels of government in the context of coordination, facilitation, and institutionalization. A set of measures to reform the management of budgetary investments in Ukraine is proposed, based on the use of an information model, which, in contrast to the known ones, provides for the improvement of planning (through the development of a national strategy and/or plan of budgetary investments, the use of medium-term fiscal frameworks, the introduction of budgeting based on results, the introduction of preliminary assessment of budgetary investments and the introduction of their independent expertise), distribution (for the implementation of the strategic goals of post-war infrastructure restoration, the development of the green and digital economy and ensuring social and economic stability) and use (on the basis of the introduction of repeated technical and economic substantiation, the introduction of accrual accounting, timely and full financing and control of implementation) of budget investments, which enables the implementation of only the most high-priority state investment projects that have clear technical characteristics, have undergone a thorough approval and selection procedure, are financially accessible and to a large extent ensure economic growth and public welfare. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

The deepening of international integration and the expansion of economic cooperation leads to the strengthening of the influence of external factors on the socio-economic development of individual countries, among which investments occupy a special place. The inflow of foreign capital facilitates the solution of many problems faced by the country-importer of capital, therefore the attraction and effective inclusion of foreign investments in the system of factors of economic growth is the most important strategic and tactical task of any European country. The article aims to assess the investment attractiveness of Northern European countries and the degree of connection between its main dimensions, identifying internal and external factors for this. External factors are characterized by the country's ability to attract new resources. In this context, the openness of the economy, FDI and the number of foreign tourists are taken into account. Internal dimensions include five groups of indicators: socio-economic, infrastructural, innovative and research, energy resources and agricultural. On the basis of entropy methods, an approach was developed to assess the degree of connection between the main dimensions of investment attractiveness. The countries that were the subjects of the study for the period 2000–2021 were Finland, Norway, Estonia, Lithuania and Latvia. The analyzed data were obtained from the World Data Bank. The conclusions showed that the highest degree of connection of integrated investment attractiveness in 2010–2021 was the most attractive for investment in Latvia and Estonia. In 2020, Ukraine and Norway had the lowest integrated score due to the Covid-19 pandemic. Countries that today have fairly high economic indicators and political stability (Finland and Norway) are not IPs due to the oversaturation of the capital market. For Ukraine, the most destabilizing indicators of investment attractiveness were the introduction of innovations and the conducting of scientific research. Thus, the number of scientists from 2010 to 2021 decreased by three times, and the amount of research and development expenditures in relation to GDP doubled. The results of the paired and integrated assessment of coordination and the relationship between the main dimensions of investment attractiveness allowed to reveal both positive and negative trends of its change, justifying the state policy of increasing investment attractiveness. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Dairy farming, as one of the components of agriculture in Kazakhstan, plays a crucial role for the effective development of the industry and the country, which makes its constant study relevant. Thus, the purpose of this study was to examine different models for predicting the performance of dairy farming enterprises and their financial stability. The methods that were applied within the study were analysis, forecasting, and abstraction. Within the framework of this study, the authors considered various models of ensuring financial stability for the enterprises of this sphere in the Republic of Kazakhstan. Furthermore, the state of the dairy industry in Kazakhstan was assessed, emphasising its significant potential to contribute to the agricultural sector. Some difficulties that arise within the framework of the development of this sphere in the country were described, such as dependence on imports of certain types of products and insufficient production of certain types of goods of the industry. Shortcomings also exist in terms of milk quality and its export, specifically to China. The study also proposed crisis prediction models. One of them was a model based on the logit regression approach, which included seven coefficients that helped to identify organisations experiencing financial difficulties, assess the boundary values of financial stability, rank organisations, and accurately predict the risk of financial crisis. It was shown that its use can allow for increased efficiency in the functioning of agriculture. The study brought new knowledge for the research of the agricultural sphere of the Republic of Kazakhstan. The findings provide a better understanding of the foreign features of forecast model construction and allow enterprises and government representatives to improve the construction of such models. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

The purpose of this study was to investigate the role of utilising the work of agro-industrial companies in the sustainable development of Azerbaijan. Thus, the study assessed the essence of the concept of Environmental, Social, and Governance, and its role for the state and enterprises. It was concluded that in recent years, more and more attention has been paid to this kind of principles in the corporate world, as companies realise the importance of solving environmental and social problems to attract investors and develop sustainable practices. This is also consistent with the concept of corporate social responsibility, which emphasises the ethical obligations of business to society. The analysis of investment flows in such companies in the agricultural sector has shown that they can significantly expand the scope of their activities and accelerate the introduction of sustainable agriculture methods around the world. It was concluded that, given the benefits that investments in these companies bring to the country, it is important to include programmes aimed at increasing the investment attractiveness of such companies in the framework of national policy. In addition, targeted government support for such companies is effective. All this remains especially relevant in the realities of Azerbaijan, as a country with a transitional economy with a fairly high role for the agricultural sector (at least within the framework of food security), and the need for economic diversification. The results obtained in the framework of the study can be used to formulate a long-term development strategy for Azerbaijan in the context of combating climate change in the agro-industrial sector. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Establishing a joint-stock company in Ukraine has always been a difficult task for lawyers and a headache for business owners. In particular, this is due to excessive bureaucracy and formalism in the registration of joint stock companies, which includes an unreasonably large number of stages of joint stock company registration, a complicated issue and sale of shares of a joint stock company, as well as the termination of the relevant legal entity. Despite the fact that the new version of the Law of Ukraine «On Joint Stock Companies» came into force on January 1, 2023, the procedure for registering a joint stock company itself remained as formalized and bureaucratic as ever. This, in turn, leads to the fact that foreign investors and startups that want to start operating in Ukraine refuse our jurisdiction. The reasons for this are simple: limited liability companies are not suitable for attracting investment in a company by including an investor as a shareholder, as they create a risk of dilution of the founders' shares, and after the same founders receive information about the procedure and requirements for registering a jointstock company, including the minimum amount of authorized capital, they cross Ukraine off the list of potential jurisdictions for their business. Thus, Ukraine is not realizing its full potential for attracting foreign investment due to excessive formalism and bureaucracy in the regulation of joint stock companies. A study of the shortcomings in the procedure for registering joint stock companies in Ukraine, its comparison with the procedure for registering similar legal forms of legal entities in foreign jurisdictions and, as a result, the development of clear steps to simplify it, is seen as necessary for Ukraine, including for proper integration into the European Union. Moreover, they will be the first steps to create a favorable environment in the domestic legislation for attracting foreign investment to Ukraine, which will increase the number of foreign startups and corporations that are used to operating in the legal form of joint stock companies with a clear corporate ownership structure. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

В статті розглянуто важливість правового ре­гулювання розвитку відновлюваної енергетики в умовах воєнного стану в Україні. Проаналізовано вплив воєнного періоду на енергетичну безпеку країни, зокрема при наявності залежності від ім­портних джерел енергії. В статті йдеться, як роз­виток відновлюваної енергетики може сприяти стійкості енергетичної системи та забезпечити енергетичну незалежність. Особлива увага при­діляється ролі правового регулювання у ство­ренні необхідного правового та інституційного середовища для розвитку відновлюваної енерге­тики в умовах воєнного стану в Україні. Також розглянуто основні аспекти правового регулювання відновлюваної енергетики в кон­тексті воєнного стану, зокрема законодавчі іні­ціативи, які спрямовані на підтримку розвитку альтернативних джерел енергії під час кризових ситуацій. Аналізується законодавчий фрейм­ворк, який стимулює інвестиції у відновлювану енергетику та сприяє розвитку інфраструктури для її впровадження. Крім того, стаття висвіт­лює можливі проблеми та виклики, які можуть виникнути у зв’язку з регулюванням віднов­люваної енергетики в умовах воєнного стану, і пропонує практичні рекомендації з подолан­ня цих перешкод. В цілому, стаття спрямована на висвітлення важливості правового аспекту в розвитку відновлюваної енергетики в умовах воєнного стану в Україні. Стаття звертає увагу на потенційні переваги використання відновлюваних джерел енергії в умовах війни, включаючи зменшення залежності від імпортних джерел енергії, зниження впливу на довкілля та сприяння регіональній стабільнос­ті. Також розглядаються можливості використан­ня інноваційних технологій у сфері відновлюва­ної енергетики для підвищення ефективності та надійності енергетичних систем у час війни. Дана стаття підкреслює необхідність виро­блення комплексного підходу до розвитку від­новлюваної енергетики в час війни, що врахо­вує не лише технічні та економічні аспекти, але й соціальні та політичні фактори. Наприклад, це може включати програми залучення місцевого населення до розвитку та використання віднов­люваних джерел енергії, а також створення ме­ханізмів громадської участі у прийнятті рішень щодо енергетичної політики. Також у статті розглядається можливість використання відновлюваної енергетики як ін­струменту міжнародної дипломатії та залучення іноземних інвестицій для підтримки енергетич­ної стійкості України. Відновлювана енергетика може стати ключовим фактором у зміцненні між­народних партнерств та розвитку спільних про­ектів з метою забезпечення енергетичної безпе­ки та стабільності у регіоні. Загальний висновок статті полягає в тому, що правове регулювання відновлюваної енерге­тики має вирішальне значення для забезпечен­ня енергетичної безпеки та стійкості країни в умовах воєнного стану, адже це сприятиме роз­витку екологічно чистих джерел енергії та змен­шенню вразливості енергетичної інфраструкту­ри перед потенційними загрозами.

У статті розглядаються проблеми та перспективи інвестиційної діяльності банків України. Основна увага приділяється аналізу внутрішніх економічних викликів та зовнішніх обставин, що впливають на інвестиційну активність банківського сектору. Визначено основні проблеми, з якими стикаються банки, такі як руйнування інфраструктури, зростання безробіття, зниження платоспроможного попиту, обмежені можливості фінансування довгострокових проектів та обмежена ресурсна база. У статті також розглядаються перспективи інвестиційної діяльності банків у контексті відновлення економіки, проведення реформ та інтеграції до ЄС. Підкреслюється важливість інвестицій у відновлення інфраструктури, підтримку підприємництва та розвиток енергетичних і транспортних мереж. Окрему увагу приділено розвитку цифрових банківських послуг та фінансових технологій, що сприяють підвищенню рівня фінансової інклюзії.

У статті встановлено, що інвестиційна політика є системою дієвих інструментів впливу на національну економіку та на ділову активність суб’єктів господарювання. Визначено, що інвестиційна політика держави – це комплекс цілеспрямованих заходів, котрі спрямовуються на забезпечення сприятливих умов для економічних суб’єктів з метою активізації інвестиційної діяльності, надання нового імпульсу розвиткові економіки, підвищення ефективності національного виробництва, а також розв’язання цілої низки складних соціальних проблем. Доведено, що основними функціями, які покликана виконувати інвестиційна політика, є перш за все експертиза інвестиційних проєктів, визначення їх переліку, окреслення пріоритетів для включення до державних програм соціально-економічного розвитку, формування позитивного іміджу країни на світовій арені, розроблення й реалізація механізмів гарантування та страхування інвестицій. Розкрито положення про те, що інвестиційна політика є складовою державної економічної політики й спрямовується при цьому на створення умов для здійснення ефективної інвестиційної діяльності економічних суб’єктів. Інвестиційна політика визначається також на основі комплексу економічних, правових й адміністративних заходів, спрямованих на покращення й активізацію інвестиційного процесу. У статті з’ясовано, що інвестиційна політика посідає важливе місце у системі інструментарію економічної політики. Встановлено, що інвестиційна політика спрямовується на забезпечення довгострокового розвитку економіки. Інвестиційна політика передбачає систему заходів, спрямованих на формування фінансових ресурсів, у результаті використання яких забезпечується ефективність процесів поступального розвитку економіки. Доведено, що інвестиційна політика держави є сукупністю макроекономічних підходів та інструментарію, які визначають напрями інвестування, мобілізують ресурси підприємств та створюють сприятливий інвестиційний клімат за допомогою фіскальних, амортизаційних інструментів, методів монетарного регулювання, забезпечують інституційну детермінованість в управлінні залученням, плануванням та реалізацією інвестиційних програм. Обґрунтовано завдання інвестиційної політики, серед яких забезпечення стійких темпів економічного зростання, максимізація чистого прибутку суб’єктів господарювання, мінімізація інвестиційних ризиків за необхідного рівня рентабельності інвестицій, прискорення реалізації інвестиційних проєктів, оптимальна ліквідність інвестицій та можливості швидкого реінвестування капіталу. Встановлено, що одним з найголовніших завдань інвестиційної політики є формування довіри і співпраці між державою та підприємницьким середовищем, на основі чого формується основа для необхідного здійснення інституційних перетворень.

У статті досліджується вплив зовнішньоекономічної діяльності на економічне зростання трьох провідних економік Азії – Китаю, Індії та Туреччини. Особлива увага приділяється аналізу ключових показників міжнародної торгівлі, прямих іноземних інвестицій, валютного курсу та їх взаємозв'язку з ВВП і рівнем економічного розвитку цих країн. У роботі використовуються статистичні дані Світового банку та Міжнародного валютного фонду за останні три десятиліття, що дозволяє простежити динаміку змін та виявити закономірності у розвитку зовнішньоекономічної діяльності та її впливу на національну економіку. Порівнюється економічне зростання країн за такими параметрами, як номінальний ВВП, ВВП на душу населення, торговий баланс, надходження прямих іноземних інвестицій. Для кількісного аналізу факторів впливу на економічне зростання розроблено та застосовано регресійні моделі, що дозволяють виявити значимість окремих показників, таких як експорт товарів та послуг, валютний курс, індекс споживчих цін і прямі іноземні інвестиції. Дослідження показало, що зовнішньоекономічна діяльність відіграє важливу роль у розвитку економік Китаю та Індії, особливо через експорт товарів та послуг, тоді як економіка Туреччини виявилась більш вразливою до зовнішніх кризових факторів. Отримані результати можуть бути корисними для розуміння стратегії економічного розвитку країн, що розвиваються, а також для розробки рекомендацій щодо підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності.

Усі війни пов’язані з руйнуванням економіки воюючих країн та розв’язанням проблеми поствоєнного відновлення, найбільш вагомим методом чого є інвестиції. Україна вже зараз готується до стимулювання інвестиційної активності, зокрема до залучення прямих іноземних інвестицій. Однак наразі бракує досліджень і публікацій за тематикою інвестицій у воєнну та поствоєнну економіку, тому обрана тема є вкрай актуальною для України, та й усієї світової спільноти, з огляду на зацікавленість і відповідальність зарубіжних інвесторів. Метою дослідження є аналіз і покращення інвестиційної привабливості української економіки для зарубіжних інвесторів на макро- й мікрорівнях, у регіональному й галузевому аспектах. Автори здійснили аналіз наукових підходів щодо розвитку інвестицій у форс-мажорних умовах зруйнованої війною економіки; досліджено структуру та динаміку прямих іноземних інвестицій в Україну; подане аналітичне бачення сучасного стану відповідного супроводжуваного законодавства в сенсі підтримки інвестиційної активності зарубіжних інвесторів. Також досліджено інвестиційну привабливість, її структурування та методи оцінювання. З урахуванням сучасних українських реалій: обґрунтовано пріоритетність експертних методів оцінки інвестиційної привабливості, принаймні для її оцінювання на макроекономічному, галузевому та регіональному рівнях; рекомендовано зміну підходу до оцінювання мікроекономічної привабливості та принципову відмову від діючої офіційної методики її визначення та застосування для цих цілей показників рентабельності власного капіталу та вартості підприємства як об’єкта інвестування; сформовано перелік пріоритетних напрямів інвестицій та актуальних реформ інвестсередовища в Україні.

It has been found that in the current institutional environment land resources are not considered capital in agriculture, and this requires a detailed justification of the mechanisms for their involvement in economic turnover to meet the investment needs of the agricultural sector of the economy. Approaches to understanding the essence of land capital in the current conditions of development of foreign and domestic economic science have been systematised. However, a broad definition of land capital in agriculture has not been provided. The study has confirmed that land plots intended for agricultural use can be considered capital only if they are used for economic activity and generate income or added value. It is emphasised that for the effective market capitalisation of agricultural land as a source of investment for the agricultural sector of the economy, it is necessary to improve the financial and economic mechanism of the process and properly reflect it in the information and analytical system. This system, in modern conditions, will become a tool for accounting and visualisation of spatial information, where indicators will reflect the efficiency or inefficiency of economic operations with land capital. They will serve as a basis for making management decisions, allowing timely and effective response to facts and phenomena. It is noted that a key factor in the capitalisation of land resources is an adequate assessment of their value in agriculture, which corresponds to modern market transformations. A new definition of the concept of "land capital" is proposed. A bibliometric analysis of the status of scientific support for the development of land capital in the world is carried out. Keywords: land capital, agricultural sector of the economy, land resources, real capital, natural capital, investment, mortgage, market capitalisation of agricultural land, food security, added value, agricultural land valuation.

Studying the issue of investment attractiveness of land plots is quite relevant, since land resources are an important asset for investors and regional development. Due to the constant growth of interest in investment in land plots, the analysis of their attractiveness is becoming a key task for regional development and economic growth. The article presents the results of a study of the investment attractiveness of land plots in the Cherkasy region, which involved an analysis of a wide range of factors influencing investors' decisions to invest in the land resources of the selected region. The economic, social and infrastructural aspects of land use in Cherkasy region were analyzed in order to determine the overall investment attractiveness. Particular attention is paid to the analysis of potential opportunities for the development of sustainable land use and balanced use of land resources in the region. The dynamics of land relations in the region is revealed, taking into account their retrospective and current trends. The legal environment for regulating land relations and its impact on investment activity in the region is analyzed, which made it possible to more broadly assess the attractiveness of Cherkasy region for investment in land plots. The results of the study can be used as a basis for investors' investment strategies, as well as serve as a basis for justifying decisions regarding investments in land assets in Cherkasy region. Keywords: investment, investment potential, sustainable land use, balanced use of land resources, efficiency of land use, economic development, real estate market, legislation, investment opportunities.

The article highlights the main aspects of the formation of the investment policy of enterprises in the conditions of global changes. Attention is focused on the need to analyze the sources of investment financing, determine their volume, structure and relationship with the investment activity of economic entities. Based on the analysis of official data, it was established that in the structure of investment financing sources, the own funds of enterprises and organizations prevail. It is noted that the quantitative composition of investments directly affects the investment activity of business entities. The method of factor analysis was used to identify the relationship between the volume of investments and the level of investment activity of economic entities. Official data from the State Statistics Service of Ukraine on the total volume of capital investments and performance indicators of business entities for 2017-2021 were used to conduct the above analysis. It was established that the level of investment activity of Ukrainian business entities is low. It is summarized that the low level of investment activity of business entities is associated with a number of problems, including the ineffective investment policy of business entities. The author's model of the formation of an effective investment policy of enterprises in terms of its main stages, functions and tasks is proposed. At the same time, it is stated that the formation of an investment policy by a separate business entity allows it to economically justify the feasibility, terms, volume of investment, and determine the required volume and types of resources. In turn, the effective implementation of the enterprise's investment policy affects the increase of its investment activity. However, despite the effectiveness and clarity of the formation of the investment policy, it must be regularly reviewed and, if necessary, adjusted, because in the conditions of global changes, the external environment is quite changeable and unpredictable. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

The purpose of this paper is to propose a variant for the development of a part of the national industry, which would be free from the problems of large investments and threats of unprofitability against the background of innovations. Before the full-scale war, which began in 2022, Ukrainian industry was an offspring and a powerful part of the Soviet heavy industry, mainly of the third technological order. Now, the enterprises that were powerful generators of the national economy GDP are to a greater extent located in the temporarily occupied or front-line territory. Industrial regions suffered significant damage to the production base and infrastructure facilities. The post-war restoration of the domestic industry requires large capital investments, which the national economy is not capable of. In addition, there is a limitation on the duration of investment projects due to the rapid development of modern technologies. According to experts, any project whose implementation exceeds 3 years is risky. In addition, there is a Marxian tendency of the rate of profit to decrease, due to a change in the capital structure, in particular, a decrease in labor expenses. Modern processes of mechanization of production, increase of innovative components (computerization, Internet of things, digitalization, etc.) increase the risks of unprofitability. The authors give an example of the closure of coal mining enterprises in European countries against the background of scientific and technical progress. At the same time, based on the analysis of literary sources, the trend of the spread of the DIY 4.0 phenomenon (from Do It Yourself) was revealed - the use of the most modern technological elements for the manufacture of products designed to meet the manufacturers' own needs. Especially in the USA, the Maker Movement, which is a new culture of industrial activity, is developing. The article substantiates that the technological base of DIY 4.0 and the culture of the Maker Movement are the foundation of the new distributed manufacturing, free from the "curse" of mass investment and unprofitable innovation. It is distributed manufacturing that is able to fundamentally change the quality picture and structure of industry, to ensure the national rooting of industrial production. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

The aim of the article is to identify the competitive advantages and key obstacles hindering the development of the technology sector in Ukraine during the period of martial law, as well as to develop potential scenarios for further development of the innovation ecosystem of Ukraine and appropriate strategies for implementation in each of the scenarios. An additional area of analysis is to test the hypothesis about the key role of investment in stimulating innovation. The study used general statistical and economic approaches, in particular, visual, scenario and correlation analysis. Within the framework of the study, it was demonstrated that the competitive advantages of the innovation ecosystem of Ukraine are a strong research and educational base, a high level of professionalism and technical skills of IT specialists, creativity and a number of innovative technological products. Among the main problems hindering its development are the level of stability of the institutional and regulatory environment, limited access to financial resources and lack of investment. It also confirmed the hypothesis that there is a statistically significant relationship between the level of investment in research and development (R&D) and the number of patents registered. The results of the study can be used to develop appropriate approaches to strategic analysis, in particular in terms of developing scenarios for the development of Ukrainian startups in the face of unprecedented risks, such as the period of martial law. Prospects for further research on this topic are a detailed quantitative and qualitative analysis of the impact of the implementation of programs for financing and stimulating investment in Ukrainian startups on the indicators of innovative development of the technological ecosystem of Ukraine. A separate research task is to develop a road-map for effective institutional changes necessary to ensure a favorable regulatory and business environment for Ukrainian startups based on international experience. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Energy is a strategically important sector for Ukraine's economy, upon which the efficient functioning of all areas of the country's life depends. In this article we focus on the significance of investments in solar energy within the context of developing a decentralized energy system as a key factor in strengthening Ukraine's energy security, particularly during wartime and in the post-war recovery process. At the center of our attention are the investments in the development of the solar sector, which play a critical role in strengthening the country's energy independence. We analyze the potential of these investments in terms of reducing dependence on imported energy resources and their impact on ensuring stable and long-term energy supply. A review of global trends highlights the dynamic development of renewable energy, with governments around the world setting long-term goals to increase the share of "green" energy and stimulating the production of energy from renewable sources. Green technologies that utilize local resources play an important role in achieving energy independence and decarbonizing the economy. The current state of Ukraine's energy sector requires immediate investment in modernization and development to create a maximally independent national energy system. Military actions have intensified this need, especially in the context of lost renewable energy capacities. With a unique opportunity to create a new, modern national energy system that meets the challenges of the times and ensures energy independence, Ukraine faces the task of finding optimal conditions for investment. This will allow the development of an independent and resilient energy system, utilizing the potential of solar energy to ensure the security and stability of the country's future energy supply. The war acts as a catalyst for the development and rethinking of Ukraine's energy complex, prompting rapid and strategic changes in the industry. This extraordinary situation requires not only urgent restoration of damaged infrastructure but also a profound revision of approaches to production, distribution, and energy consumption, opening a window of opportunity for the implementation of innovative solutions, particularly in the field of renewable energy, which can become the foundation for a sustainable and independent energy future of the country. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

The article examines the innovative transformations taking place in financial institutions in the process of global digitalisation and their impact on the management of social conflicts. The current trends of innovative changes in financial institutions in the process of digitalisation are analysed, the mechanisms and tools used by financial institutions to implement digital innovations are studied, the impact of innovative changes in financial institutions on the processes of social conflict management is studied, and the relationship between social conflict management and innovative transformations in financial institutions is determined. A comprehensive analysis of the relationship between digitalisation, innovative transformations and social conflict management in financial institutions is carried out. The article introduces an analytical tool based on structural geometry to measure the success of innovative transformation of banks. The proposed methodology is distinguished by its versatility (applicability to any object and in any area), simplicity of implementation (no need for additional methods or approaches, which provides easy algorithmic implementation), speed of calculations (allows implementation at any dimension of input parameters), convenience for the user (provides easy understanding and convenience in software implementation) and homogeneity of input indicators-parameters (allows you to take into account indicators of different physical nature). [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Основною метою статті є запропонувати теоретико-методичний підхід до оцінювання інноваційно-інвестиційного потенціалу регіону для впровадження державно-приватного партнерства. Об’єктом дослідження є іннваційно-інвестиційний потенціал окремо взятого регіону. Для досягнення поставленої мети поставлене наукове завдання: розроблення й реалізація підходу до оцінки рівня інноваційно-інвестиційного потенціалу в регіоні з метою ідентифікувати перспективи для впровадження державно-приватного партнерства. Методологія дослідження передбачає застосуваня різноманітних методів, ключовим із яких є метод таксономічного аналізу. Визначено ключові складові інноваційно-інвестиційного потенціалу й показники, за якими було проведене оцінювання. Особливу увагу надано економіко-фінансовим показникам. Описано роботу таксономічного підходу в контексті нашого дослідження. Розраховано ключові індикатори оцінювання інноваційно-інвестиційного потенціалу для кожного міста в обраному регіоні. Визначено стандартизовані значення для кожного результату розрахунку. Здійснено ранжування всіх міст за рівнем їхнього потенціалу та визначено, яке з них має найбільший безпековий потенціал для впровадження державно-приватного партнерства. Отримані дані показали, практичну цінність запропонованого методу оцінювання. Дослідження має обмеження: урахування специфіки та відомостей лише одного регіону країни. Перспективи подальших досліджень передбачають розширення регіонального аспекту в проведенні оцінюванн [ABSTRACT FROM AUTHOR]

The work describes in detail the functional features of its information development for analysis, forecasting, and effective management of an investment portfolio with a given level of risk. The created web application provides an opportunity to create an individual investment portfolio with a wide range of assets, including stocks, bonds, ETFs, cryptocurrencies, etc. In addition to creating an investment portfolio, the web application offers comprehensive portfolio analysis using advanced algorithms and machine learning models. Using neural networks, the application analyzes the overall risk of the portfolio, comparing it to the given individual risk profile of the user, and providing recommendations for optimization and reallocation of assets. In particular, a Siamese neural network is used to select financial instruments in a portfolio with a given level of investor risk, and a multilayer Perceptron is used to analyze the risk level of the portfolio, and compare and redistribute assets. Based on the analysis of trends and similarities of assets, recommendations are provided for replacing assets in the portfolio. The main methods used in the analysis are visualization, calculation of statistics, and forecasting. Based on the analysis of trends and similarities of assets, recommendations are provided for replacing assets in the portfolio. The main methods used in the analysis are visualization, calculation of statistics, and forecasting. The app also offers a detailed analysis of individual assets with descriptions, historical data, and price trends. To receive input data (current and historical rates of assets and other fundamental indicators), the system uses an efficient and accessible tool – FinanceModelingPrep API. The use of visualization allows you to present information in an easy-to-understand form: graphs of Japanese candles, pie charts provide an opportunity to quickly understand the obtained analytical results. The work also includes a review and analysis of the most used modern specialized software products used in portfolio management. The proposed information system is publicly available and easy to use. The work contributes to the development of tools for personal investment management, expanding the possibilities of independent financial planning. The described methods make it possible to evaluate the effectiveness of the use of neural networks in the construction and effective management of a portfolio of financial assets [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Стаття присвячена актуальним питанням особливостей розвитку промислової продукції регіонів держави. Також обґрунтовано основні аспекти економічного зростання країни за рахунок ефективного розвитку промислової продукції регіонів держави. Проаналізовано індекс промислової продукції в регіональному розрізі з акцентом на їхні унікальні особливості та виклики. Висвітлюється вплив інвестиційного клімату на регіональний розвиток, підкреслюючи необхідність створення сприятливих умов для залучення капіталу. Висловлюються рекомендації щодо розробки індивідуальних стратегій для кожного регіону, що враховують їх специфіку та потреби. У статті, підкреслено важливість комплексного підходу до вирішення проблем промислового розвитку, що сприятиме сталому економічному зростанню та підвищенню конкурентоспроможності української промисловості на міжнародній арені.

У статті досліджено роль банківського кредитування у діяльності підприємств в умовах воєнного стану. Аналіз показав, що кредитування є критично важливим для підтримки економічної активності та подолання викликів, спричинених воєнними діями. Виявлено, що нефінансові корпорації активно використовують кредитні ресурси для фінансування операційної діяльності та інвестицій. Основні проблеми доступу до кредитів включають високі процентні ставки та жорсткі умови забезпечення. Рекомендовано знизити ставки, спростити умови кредитування та розвивати державну підтримку для малих та середніх підприємств. Стаття підкреслює необхідність удосконалення кредитної політики банків для забезпечення фінансової стабільності бізнесу в кризових умовах.

Стаття присвячена дослідженню теоретичних основ інвестиційної безпеки держави, яка є важливим аспектом загальної економічної безпеки. Визначено основні концепції, підходи та чинники, що впливають на формування та забезпечення інвестиційної безпеки. Автори аналізують складові інвестиційної безпеки, зокрема правові, економічні та соціальні аспекти, а також підкреслюють їх взаємозв’язок із загальними стратегіями сталого розвитку держави. Особливу увагу приділено сучасним викликам та загрозам для інвестиційної безпеки в умовах війни, а також механізмам її зміцнення в період кризи. У статті розглянуто критерії оцінки інвестиційної безпеки та методологічні підходи до їх застосування на практиці. Результати дослідження можуть бути корисними для розробки національних стратегій економічної безпеки та покращення інвестиційного клімату в державі.

У сучасних умовах глобальної економічної нестабільності та швидких змін на ринку підприємства торгівлі стикаються з численними викликами, що негативно впливають на їхню стійкість, конкурентоспроможність та фінансову стабільність. Однією з ключових умов успішного функціонування підприємств є вдосконалення стратегічного механізму забезпечення сталого розвитку, який дозволяє не лише ефективно долати кризи, а й сприяє зростанню в довгостроковій перспективі. Використання системного підходу до антикризового управління забезпечує підприємствам можливість швидко адаптуватися до мінливих умов ринку, впроваджувати інновації та покращувати власну інвестиційну привабливість. Крім того, це дозволяє оптимізувати ресурси, підвищити ефективність діяльності та досягти стратегічних цілей розвитку. Дослідження підкреслює важливість інноваційних стратегій та інтеграції новітніх підходів до управління підприємствами в умовах нестабільного середовища.

Заснування акціонерного товариства в Украї­ні завжди було складним завданням для юристів та головним болем для власників бізнесу. Зо­крема, це спровоковано надмірним бюрократиз­мом та формалізмом при реєстрації акціонерних товариств, що полягає у невиправдано великій кількості етапів реєстрації акціонерного товари­ства,складній, порівняно з іншими юрисдикція­ми,емісії та продажу акцій акціонерного това­риства, а також припиненню відповідної юри­дичної особи. Незважаючи на те, що 01.01.2023 року на­брав чинності Закон України «Про акціонерні товариства» у новій редакції, порядок реєстра­ції самого акціонерного товариства залишився таким же формалізованим та бюрократичним. Це своєю чергою призводить до того, що іно­земні інвестори та стартапи, які хочуть почати вести діяльність в Україні, відмовляються від нашої юрисдикції. Причини для цього прості: для залучення інвестицій в компанію, шляхом включення інвестора як учасника, товариства з обмеженою відповідальністю не підходять, оскільки створюється ризик розмиття часток за­сновників, а після того, як ті ж засновники от­римуютьінформацію про процедуру та вимоги до реєстрації акціонерного товариства, зокрема мінімальний розмір статутного капіталу, то ви­креслюютьУкраїну зі списку потенційних юрис­дикцій для свого бізнесу. Таким чином, Україна не реалізовує весь потенціал залучення інозем­них інвестицій через надмірний формалізм та бюрократизм в регулюванні акціонерних това­риств. Дослідження недоліків в процедурі реєстрації акціонерних товариств в Україні, її порівняння із процедурою реєстрації аналогічних організацій­но-правових форм юридичних осіб в іноземних юрисдикціях та, як результат, формування чіт­кихкроків для її спрощення вбачається необ­хідним для України, в тому числі, для належної інтеграції в Європейський Союз. Більше того, вони будуть першими кроками для створення сприятливого середовища в вітчизняному за­конодавстві для залучення іноземних інвести­цій в Україну, що збільшить кількість іноземних стартапів та корпорацій, які звикли працювати в організаційно-правовій формі акціонерних то­вариств із чіткою корпоративною структурою власності.

У статті розглядаються фактори, умови, результати угод M&A в енергетичному секторі. Визначено, що трансформація світового енергетичного ринку пов’язана із зміною енергетичної парадигми, що позначається на структурі міжнародних угод M&A. Зазначені основні фактори розвитку сучасного енергетичного ринку, зокрема наступні: флуктуація цін на енергоносії на світовому ринку; зростання пропозиції скрапленого природного газу та сланцевої нафти; зростання попиту та пропозиції на відновлювальні джерела енергії; удосконалення енергетичної інфраструктури; впровадження новітніх технологій у галузь (штучний інтелект, блокчейн); впровадження низьковуглецевих і енергоефективних технологій; лібералізація енергетичних ринків. Охарактеризовано особливості розвитку енергетичного ринку за регіональною і галузевою ознаками. Крім того, проаналізовано динаміку угод M&A з визначенням основних факторів впливу на них.

Стаття присвячена актуальним питанням визначення напрямів застосування штучного інтелекту (ШІ) в управлінні сучасним підприємством. Проаналізовано основні складові ШІ, такі як машинне навчання, глибинне навчання, обробка природної мови, комп'ютерний зір, робототехніка, експертні системи, рекомендаційні системи, автономні системи, інтелектуальні агенти та напрями їх застосування на сучасному підприємстві. Надано характеристику технології ШІ, які можуть покращити процеси управління на підприємстві, зокрема управління виробництвом, інвестиційний менеджмент, управління маркетинговою діяльністю та продажами, фінансовий менеджмент, управління людськими ресурсами. Визначено перспективи застосування ШІ в управлінні підприємством.

Стаття присвячена дослідженню ролі криптовалют у сучасній фінансовій системі. Мета дослідження – вивчити особливості розвитку криптовалют та їхній вплив на глобальну економіку. В ході наукового дослідження використовувалися загальнонаукові методи пізнання: аналіз, синтез, індукція, дедукція, порівняння, узагальнення. Результати дослідження показують, що на глобальному рівні криптовалюти демонструють ряд особливостей, які впливають на економіку. Дослідження вказує на високу волатильність криптовалют та їх залежність від глобальних економічних умов, настрою інвесторів, технологічних проривів та регуляторного середовища. Практичне значення дослідження полягає в тому, що воно підкреслює потенціал криптовалют як інструменту фінансових інновацій і їх вплив на глобальну економіку та фінансову систему.

Стаття присвячена розгляду особливостей розробки фінансових планів для стартапів та їх маркетингове просування в сучасних умовах. Представлено передумови для зростання чисельності стартапів на глобальному та національному рівнях. Наведено розподіл країн за найбільшою кількістю стартапів та представлено передумови щодо інтенсифікації реалізації нових бізнес-проектів. Доведено істотність впливу орієнтації суспільства щодо досягнення цілей сталого розвитку на популяризацію створення соціально відповідальних стартапів. Розглянуто напрями реалізації інноваційних бізнес-проектів з досягненням соціально значущих для суспільства результатів. Представлено основі елементи фінансового планування стартапу, які дозволяють забезпечити ефективне використання наявних грошових ресурсів та забезпечити достатній рівень рентабельності. Розкрито особливості використання маркетингу для просування стартапів та формування лояльності цільової аудиторії.

У статті проаналізовано сучасний стан процесу інвестування в Україні та проблеми залучення прямих іноземних інвестицій у повоєнну економіку. Висвітлено місце України у міжнародних рейтингах інвестиційної привабливості, обґрунтовано основні виклики та ризики для внутрішніх і зовнішніх інвесторів, що зумовили погіршення інвестиційного клімату. Виявлено основні фактори, що чинять негативний вплив та знижують інвестиційну привабливість національної економіки України, а також фактори, що чинять позитивний вплив на інвестиційний клімат та залучення інвестицій. Окреслено перспективи підвищення інвестиційної привабливості України у зв’язку з отриманням Україною статусу кандидата на вступ до ЄС, розширення економічних зв’язків з країнами Європи та США, отриманням економічної і фінансової допомоги для відновлення економіки України від країн-партнерів.

Стаття присвячена актуальним питанням формування і реалізації інвестиційної діяльності транснаціональних корпорацій (ТНК) в процесі цифровізації світової економіки. Проаналізовано наслідки впливу цифровізації на інвестиційну діяльність ТНК та визначено нові можливості для комунікації та управління в процесі глобалізації інформаційних потоків. Досліджено досвід реалізації успішних стратегій організації інвестиційної діяльності ТНК в умовах інформатизації. Встановлено, що успішні інвестиційні стратегії ТНК в умовах інформатизації базуються на активному впровадженні цифрових технологій, розвитку нових бізнес-моделей, ефективному використанні даних та створенні цифрових екосистем. Окреслено виклики та можливості для ТНК в процесі інформатизації світової економіки як каталізатора глибоких трансформацій у інвестиційній діяльності на основі постійної адаптації до змін глобального бізнес-середовища.

У статті аналізується як токенізація може сприяти більш ефективному використанню державних ресурсів, знижуючи витрати на управління та покращуючи контроль за використанням бюджетних коштів. Вивчення механізмів впровадження токенізації є ключовим елементом дослідження, оскільки це дозволить розробити рекомендації для створення методології застосування технології токенізації, яка підтримуватиме інновації та забезпечуватиме захист інтересів інвесторів і місцевих громад. Дослідження націлене на розкриття можливостей, за допомогою яких токенізація може сприяти фінансовій стабільності та зростанню місцевих бюджетів через впровадження новітніх фінансових механізмів. Авторами запропоновано принципову логічну архітектуру платформи з токенізації активів територіальних громад та покроково описано випадок використання випуску токенів з державного активу (RWA).

Бюджетні інвестиції є необхідною передумовою інвестиційного розвитку держави. У країнах-членах ЄС бюджетне інвестування сприяє реалізації прибуткових або неприбуткових, проте соціально значимих проєктів, що дозволяють активізувати інвестиційні процеси й на макро-, і на мікрорівні. Необхідність використання бюджетних інвестицій як стимулу економічного зростання обумовлює потребу поглибленого вивчення теоретико-прикладних засад їх здійснення, а також обґрунтування перспектив реформування управління бюджетними інвестиціями в Україні в контексті міжнародного досвіду. На основі аналізу вітчизняного досвіду та узагальнення зарубіжної практики визначено складові й ключові принципи управління бюджетним інвестуванням, які підкреслюють необхідність співробітництва на всіх рівнях влади в контексті координації, сприяння та інституціоналізації. Запропоновано комплекс заходів щодо реформування управління бюджетними інвестиціями в Україні на основі використання інфологічної моделі, яка, на відміну від відомих, передбачає вдосконалення планування (шляхом розробки національної стратегії та / або плану бюджетних інвестицій, використання середньострокових фіскальних рамок, упровадження бюджетування за результатами, запровадження попередньої оцінки бюджетних інвестицій і введення їх незалежної експертизи), розподілу (на реалізацію стратегічних цілей повоєнного відновлення інфраструктури, розвитку зеленої й цифрової економіки та забезпечення соціально-економічної стійкості) та використання (на основі запровадження повторного техніко-економічного обґрунтування, введення обліку за методом нарахування, своєчасного та повного фінансування й контролю виконання) бюджетних інвестицій, що дає змогу реалізовувати тільки найпріоритетніші державні інвестиційні проєкти, які мають чіткі технічні характеристики, пройшли ретельну процедуру ухвалення та відбору, є фінансово доступними й значною мірою забезпечують економічне зростання та суспільний добробут.

Стаття присвячена дослідженню теоретичних засад державно-приватного партнерства (ДПП) як одного з ключових інструментів післявоєнної відбудови економіки України. Проведено глибокий аналіз генези становлення та еволюції ДПП як у світовому контексті, так і на вітчизняному ґрунті. Визначається місце ДПП в системі адміністративно-правового регулювання, а також обґрунтовано його значний потенціал для стимулювання економічного розвитку та відновлення зруйнованої війною інфраструктури. Війна в Україні завдала жахливих руйнувань економіці, для відновлення та подальшого розвитку якої необхідні значні інвестиції. У цьому контексті ДПП розглядається як один з перспективних джерел інвестування, здатних стимулювати економічне зростання та модернізацію інфраструктури. Проведено ретроспективний аналіз еволюції ДПП від античних часів до його активного впровадження у XX столітті. Зроблено акцент на досвіді зарубіжних країн, де ДПП успішно використовується для реалізації проєктів у різних сферах, таких як інфраструктура, охорона здоров’я, освіта, енергетика тощо. Детально проаналізовано становлення та розвиток ДПП в Україні. Виокремлено ключові етапи, законодавчі кроки, вжиті для його регулювання, а також фактори, що стримували його динамічне зростання. Розкрито систему нормативно-правових актів, що визначають правове поле функціонування ДПП в Україні, основні принципи та механізми реалізації ДПП-проєктів, а також повноваження державних органів та приватного сектору в цій сфері.

Стаття розглядає дослідження процесу оцінки економічної ефективності дизайну бренду готельного підприємства. Визначено напрями і особливості оцінки ефективності на різних етапах дизайну бренду. Обгрунтовано, що дизайн готельного бренду стає впливовим каналом комунікації, і готельні підприємства все частіше використовують його у своїй діяльності. Отже, це дослідження розглядає питання про те, як взаємодія різних стратегій позиціонування готелю впливає на сприйняття споживачами дизайну бренду і їх лояльності до готелю. Це дослідження має на меті вивчити особливості економічної ефективності дизайну бренду готелю з використанням варіативної вибірки даних про готелі та готельні мережі, ввести економічні умови як новий детермінант ринкової вартості бренду готелів та перевірити стримуючу роль економічних умов на взаємозв'язок між інвестиціями у дизайн бренду та ринковою вартістю готельного підприємства в цілому.

В статті йдеться про специфіку дії воєнного стану на аграрний сектор України, де галузь стикається з численними викликами, які ставлять під загрозу його стабільне функціонування та розвиток. Метою статті є аналіз поточного стану фінансового забезпечення аграрного сектору України, виявлення основних проблем і бар'єрів, а також розробка рекомендацій щодо ефективних механізмів фінансової підтримки в кризових умовах. В статті висвітлюються такі аспекти, як вплив воєнних дій на аграрну економіку, змінення механізмів фінансування, роль міжнародної допомоги та нових фінансових інструментів. Автори підкреслюють важливість інноваційних технологій, державних і міжнародних програм підтримки для забезпечення стабільного розвитку аграрного сектору України.

У статті досліджуються проблеми та перспективи управління інвестиційним потенціалом підприємств агропромислового комплексу (АПК) України. Визначено, що управління інвестиційним потенціалом підприємств АПК є ключовим фактором їх стійкого розвитку та конкурентоспроможності. Однак, на практиці, багато підприємств АПК стикаються з низкою невирішених проблем, які стримують їх інвестиційний потенціал. В результаті дослідження було визначено, що до основних проблем управління інвестиційним потенціалом підприємств АПК належать: недостатнє розуміння інвестиційного потенціалу, відсутність чіткої інвестиційної політики, неефективна система оцінки інвестиційних проектів, недостатній доступ до фінансування, високі інвестиційні ризики, неефективна система управління інвестиціями, відсутність кваліфікованих кадрів. Для вирішення проблем управління інвестиційним потенціалом підприємств АПК рекомендується: провести детальний аналіз інвестиційного потенціалу підприємства, розробити чітку інвестиційну політику, впровадити ефективну систему оцінки інвестиційних проектів, забезпечити доступ до фінансування, розробити стратегію управління інвестиційними ризиками, впровадити ефективну систему управління інвестиціями, підвищити кваліфікацію кадрів Управління інвестиційним потенціалом підприємств АПК є ключовим фактором їх стійкого розвитку та конкурентоспроможності. Вирішення невирішених проблем в цій сфері дозволить підприємствам АПК повністю реалізувати свій інвестиційний потенціал та досягти успіху на ринку.

Problem definition. Solving the problems of an unfavorable investment climate and attracting the necessary investment resources for the reconstruction and recovery of Ukraine is impossible without implementing a thoughtful and effective investment policy. The purpose of the article. Objective of the article is to analyze Ukraine's investment policy in conditions of full-scale Russian aggression and to justify possible directions for its improvement based on modern foreign approaches. Results, scientific novelty, practical significance. Over the past two years, Ukraine has taken several important steps that, even in the conditions of a full-scale war, ensure the inflow of investments into the state's economy ($4.25 billion in 2023). Firstly, priority sectors and industries for stimulating investment have been identified. These sectors ensure the livelihoods of citizens and strengthen the state's defense capabilities and, in the future, will become the locomotive for the recovery of the Ukrainian economy. Among them are military-tech (high-tech weapons), metallurgy, mining, and mechanical engineering; agriculture and food industry; IT sector and startups. Additionally, the energy sector, construction industry, retail, housing, and communal services, and production engaged in mobilization orders, medicine, are extremely important. Secondly, a series of measures have been taken to insure investments against war risks: 1) agreements on risk insurance from international organizations with such practices, particularly the Multilateral Investment Guarantee Agency (MIGA) and the International Finance Corporation (IFC); 2) support from partner countries that provide guarantees to their businesses investing in Ukraine (from the USA, Poland, Germany, the United Kingdom, Denmark, and others); 3) a bill on insurance of investments (including domestic ones) against war and political risks through the Export Credit Agency of Ukraine (ECA). Thirdly, work has been done to provide investors with reliable information about the country's investment potential, including creating an information platform for attracting foreign investments "Advantage Ukraine," which gathers over 500 investment projects and opportunities worth over $400 billion in ten economic sectors. Fourthly, the investment activity infrastructure is constantly developing and improving. The Government of Ukraine pays special attention to industrial parks, for the use of which foreign investors are offered significant tax benefits. As of 2024, there are 76 industrial parks in Ukraine. Among other measures of state investment policy are the resumption of privatization, deepening deregulation processes, harmonization of Ukraine's current legislation with EU norms, particularly regarding the improvement of the customs and tax systems, creating conditions for quick investments, amending the law on so-called "investment nannies," expanding the range of potential investors, etc. Also, several important steps have been taken that positively impacted the state's investment image. Ukraine acquired the status of an EU candidate member; the EU countries and some other countries canceled tariffs and quotas on Ukrainian exports; a transport visa-free regime with the EU was introduced; deferral of tax and customs payments, as well as reporting submission, was implemented; digitization of public services was carried out; the Ukrainian energy system was included in the unified European energy system; Ukrainian businesses demonstrated a high level of flexibility and adaptability, and the country - high resilience and loyalty, etc. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

In the article it has been estimated the level of investment attractiveness of the Ukrainian economy using multidimensional average method. For this purpose, the structure of national investment attractiveness was identified and five main components that are political, economic, social, scientific, technical, natural and geographical. The political component of national investment attractiveness is characterized by the following indicators: world press freedom index, economic freedom index, political freedom index, and ease of doing business index. The economic component of national investment attractiveness is characterized by the following indicators: GDP per capita, unemployment rate and government debt in GDP. The social component of national investment attractiveness is characterized by the following indicators: literacy rate, Gini coefficient, happiness index. The scientific and technical component of national investment attractiveness is characterized by the following indicators: number of scientists and engineers per million people, number of technological parks in the country, the research and development (R&D) effectiveness index. The natural and geographical components of national investment attractiveness are characterized by the following indicators: size of electricity production, share of renewable resources in region electricity generation, percent of agricultural land in the country. The listed indicators were distributed on stimulants and disincentives and normalized. Results of calculations show that the level of investment attractiveness of the Ukrainian economy is quite low (ICIA = 0.393) and even lower than that in most analyzed countries (by 0.012 compared with Poland, by 0.023 compared with Hungary, by 0.049 compared with Romania, by 0.06 compared with Bulgaria), but it is higher than the level of investment attractiveness of Moldavian economies. The integral coefficient of investment attractiveness in Ukraine is characterized by the highest value of the general coefficient of natural resource component (GCN&G = 0.368). For comparison, in Poland, the value of that indicator equals 0.284, in Slovakia it equals 0.231, in the Czech Republic it equals 0.264. Instead, in accordance with the general coefficients of scientific and technical components, Ukraine is an outsider of Eastern Europe: GCR&D = 0.162 in Ukraine, GCR&D = 0.363 in Moldova, GCR&D = 0.401 in Slovakia, GCR&D = 0.442 in Romania. In addition, general coefficients of economic and social components are quite low (GCE = 0.435 and GСС = 0.412 accordingly) due to several institutional and financial factors, namely imperfect legal framework, low level of trust of major market participants in government, low financial literacy of population, high probability of non -repayment of loans. To raise the investment attractiveness of the Ukrainian economy, it is necessary to create new industries and markets, reform the taxation system, stabilize the banking system, improve the work of insurance companies, create institutions that would be involved in mobilizing investment resources for specific investment projects and programs. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

The rapid digitization of recent years has fueled a surge in investments in financial technologies, particularly in the fintech sector. This has driven the active development of financial systems worldwide and stimulated economic growth through the proliferation of platform-based business models. However, the global fintech market underwent significant changes in 2023, impacted by central banks' tightening monetary policies and the war in Ukraine. Overall fintech investment volumes declined to a six-year low. Yet, certain areas, such as proptech (real estate), ESG fintech (sustainable investing), and payments, continued to see growth. In Ukraine, the war negatively impacted the investment climate, leading to a substantial contraction in venture capital (VC) investments and mergers and acquisitions (M&A) deals. Nevertheless, the IT sector, a significant export earner, has demonstrated resilience and continued to attract investments. Despite a 30 % decline in global fintech investments in 2023, proptech, ESG fintech, and payments remain attractive to investors. While the war in Ukraine has caused a significant drop in investments, particularly VC and M&A, Ukraine's IT sector continues to attract investments and generate revenue. Tech companies with development bases in Ukraine and headquarters in Europe and the US have shown better adaptability to wartime conditions. The export-oriented IT industry has provided much-needed foreign currency inflows to the Ukrainian economy during 2022-2023. Investors are particularly interested in Ukrainian fintech areas such as AI, military tech, security, AI & robotics, outsourcing, software development companies (strategic marketing), dual-use projects (those that accelerate victory and have large civilian markets, making them less dependent on the political situation), and impact startups (understandable to European investors and users, with a positive impact on the economy, society, and the environment). This suggests a potential post-war M&A boom in Ukraine. Despite the decline in business activity, investments in Ukrainian and Ukrainian-founded foreign IT companies continue, as do investments by Ukrainian VC funds. This indicates the formation of a financial basis for future budget revenues and a strengthening of the financial system. [ABSTRACT FROM AUTHOR]