Search

The review article discusses the current data on the mechanisms of hypersensitivity drugs reactions (HDRs). The relevance of the problem is associated with a significant prevalence of adverse drug reactions, in the structure of which immune allergic reactions occupy a significant proportion. Adverse drug reactions, according to the literature, occur in 10-20% of hospitalized patients and about 25% of outpatients. A serious problem of HDRs is their overdiagnosis, which affects the results of individual treatment and can have serious consequences in case of misdiagnosis, because it causes appropriate restrictions in the use of necessary drugs. Purpose - to analyze current views and recommendations on the problem of drug allergy; to highlight the issues of the 2022 meeting, which highlighted the problems of drug hypersensitivity. In particular, to show the relationship between viral infections and severe skin reactions, such as skin lesion syndrome with eosinophilia and systemic disorders. The article reviews and proposes algorithms that can be used to prevent the development of complications caused by HDRs. The materials of the article are based on the results of the European Meeting organized by the European Association of Allergists and Immunologists in 2022 in Verona, Italy. In the conclusions it is noted that despite the interest of the health care system and the large number of studies and publications on the problem of drug allergy, today there is an urgent need for accurate diagnostic approaches that will ensure the correct identification of the suspected drug by a combination of necessary tests and determine the cause for the possibility of prescribing appropriate treatment. The new mechanisms, phenotypes and endotypes of HDRs to drug responses discussed in the review are the future keys to preventing further exposure to harmful drugs. Preliminary pharmacogenomic screening (identification of specific human leukocyte antigen genotypes associated with severe skin adverse reactions) for patients of certain groups before prescribing high-risk drugs may become the future for Ukraine. No conflict of interests was declared by the author., Представлены современные данные о механизмах развития реакций лекарственной гиперчувствительности (РГЧ). Актуальность проблемы связана с широкой распространенностью побочных реакций на лекарства, в структуре которых большую часть занимают иммунные аллергические реакции. Неблагоприятные побочные реакции на медикаменты, по данным литературы, встречаются у 10-20% госпитализированных пациентов и около 25% амбулаторных пациентов. Серьезная проблема РГЧ - гипердиагностика, которая влияет на результаты индивидуального лечения и может иметь серьезные последствия в случае ошибочно установленного диагноза, так как вызывает соответствующие ограничения в использовании необходимых препаратов. Цель - проанализировать современные взгляды и рекомендации, посвященные проблеме медикаментозной аллергии; рассмотрены вопросы митинга 2022 года, который освещал проблемы гиперчувствительности к лекарству. В частности, показана взаимосвязь вирусных инфекций и тяжелых кожных реакций, таких как синдром поражения кожи с эозинофилией и системными расстройствами. Рассмотрены и предложены к использованию алгоритмы, с помощью которых можно предотвратить развитие осложнений, вызванных РГЧ. Материалы статьи основаны на результатах Европейского митинга, организованного Европейской ассоциацией аллергологов и иммунологов в 2022 году в городе Верона, Италия. В выводах отмечено, что, несмотря на заинтересованность системы здравоохранения и большое количество исследований и публикаций по проблеме медикаментозной аллергии, на сегодняшний день остро стоит потребность в точных диагностических подходах, которые обеспечат верную идентификацию предполагаемого препарата с помощью комбинации необходимых тестов и определят причину для возможности назначение соответствующего лечения. Рассмотрены в обзоре новые механизмы, фенотипы и эндотипы РГЧ - будущие ключи к предотвращению дальнейшего их возможного воздействия. Будущим для Украины может стать предварительный фармакогеномный скрининг (определение специфических генотипов человеческого лейкоцитарного антигена, связанных с тяжелыми кожными побочными реакциями) для пациентов определенных групп перед назначением препаратов высокого риска. Автор заявляет об отсутствии конфликта интересов., Наведено сучасні дані про механізми розвитку реакцій гіперчутливості до ліків (РГЧ). Актуальність проблеми пов’язана зі значною поширеністю побічних реакцій на ліки, у структурі яких значну частку займають імунні алергічні реакції. Несприятливі побічні реакції на ліки, за даними літератури, трапляються у 10-20% госпіталізованих пацієнтів і близько 25% амбулаторних пацієнтів. Серйозна проблема РГЧ - це їх гіпердіагностика, яка впливає на результати індивідуального лікування та може мати серйозні наслідки в разі помилково встановленого діагнозу, бо викликає відповідні обмеження у використанні необхідних препаратів. Мета - проаналізувати сучасні погляди та рекомендації, присвячені проблемі медикаментозної алергії; висвітлити питання мітингу 2022 року, на якому розглянуто проблеми гіперчутливості до ліків. Зокрема, показати взаємозв’язок вірусних інфекцій та тяжких шкірних реакцій, таких як синдром ураження шкіри з еозинофілією та системними розладами. Розглянуто і запропоновано до використання алгоритми, за допомогою яких можна попередити розвиток ускладнень, викликаних РГЧ. Матеріали статті спираються на результати Європейського мітингу, організованого Європейською асоціацією алергологів та імунологів у 2022 році в місті Верона, Італія. У висновках зазначено, що, незважаючи на зацікавленість системи охорони здоров’я та значну кількість досліджень і публікацій з проблеми медикаментозної алергії, на сьогодні гостро постає потреба в точних діагностичних підходах, що забезпечать правильну ідентифікацію передбачуваного препарату за допомогою комбінації необхідних тестів і визначать причину для можливості призначення відповідного лікування. Розглянуто нові механізми, фенотипи та ендотипи РГЧ до ліків - майбутні ключі до запобігання подальшому впливу шкідливих препаратів. Майбутнім для України може стати попередній фармакогеномний скринінг (визначення специфічних генотипів людського лейкоцитарного антигену, пов’язаних із тяжкими шкірними побічними реакціями) для пацієнтів певних груп перед призначенням препаратів високого ризику. Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.

Магістерська дисертація за темою «Математичне моделювання інфекційного захворювання гепатиту С» виконана студентом кафедри біомедичної кібернетики ФБМІ Рагуліним Вадимом Миколайовичем зі спеціальності 122 «Комп’ютерні науки» за освітньо-професійною програмою «Комп’ютерні технології в біології та медицині». Дана робота виконана на 107 листах, містить 12 ілюстрацій, 61 формулу, 13 таблиць та 55 бібліографічних найменувань за переліком посилань. Актуальність теми. Вірусний гепатит С – це вельми розповсюджене захворювання у світі. Інфікування цим вірусом відповідає за велику частку хронічних хвороб печінки аж до трансплантації органу. Якщо вчасно не звернутися до лікаря та не лікуватися, існує значний ризик протягом років отримати прогрес хвороби, який призводить до цирозу, гепатоцелюлярної карциноми, пеяінкової недостатності, а зрештою і смерті. Мета і завдання дослідження. Метою магістреської дисертації є моделювання розвитку інфекційної хвороби гепатиту С для комбінованого лікування інтерфероном і рибавірином. Для досягнення мети були поставлені наступні задачі: 1. Аналіз теоретичних джерел щодо розвитку інфекційної хвороби гепатиту С. 2. Математичне моделювання розвитку інфекційної хвороби гепатиту С. 3. Візуалізація розвитку інфекційної хвороби гепатиту С для комбінованого лікування інтерфероном і рибавірином. 4. Розрахунок стартап-проєкту для виведення результатів роботи на ринок. Об’єкт дослідження. Теоретичні дані математичного моделювання розвитку інфекційних хвороб. Предмет дослідження. Використання математичного моделювання для візуалізації розвитку інфекційної хвороби гепатиту С. Методи дослідження. Ітераційно числово-аналітичний метод, інтегральне перетворення Лапласа, диференціювання. The master's thesis on the topic "Mathematical modeling of the infectious disease hepatitis C" was completed by a student of the department of biomedical cybernetics of the FBMI Vadym Mykolayovych Rahulin from the specialty 122 "Computer science" under the educational and professional program "Computer technologies in biology and medicine". This work is made on 106 sheets, contains 12 illustrations, 61 formulas, 13 tables and 55 bibliographic names according to the list of references. Actuality of theme. Viral hepatitis C is a very widespread disease in the world. Infection with this virus is responsible for a large proportion of chronic liver diseases up to organ transplantation. If you do not seek medical attention and treatment in time, there is a significant risk of disease progression over the years, which leads to cirrhosis, hepatocellular carcinoma, renal failure, and eventually death. The purpose and tasks of the research. The goal of the master's thesis is to model the development of hepatitis C infectious disease for combined treatment with interferon and ribavirin. To achieve the goal, the following tasks were set: 1. Analysis of theoretical sources regarding the development of hepatitis C infectious disease. 2. Mathematical modeling of the development of hepatitis C infectious disease. 3. Visualization of the development of hepatitis C infectious disease for combined treatment with interferon and ribavirin. 4. Calculation of a startup project to bring the results of work to the market. Object of study. Theoretical data of mathematical modeling of the development of infectious diseases. Subject of study. The use of mathematical modeling to visualize the development of hepatitis C infectious disease. Research methods. Iterative numerical analytical method, integral Laplace transform, differentiation.

The article presents the results of a study on the effect of perioperative analgesia with dexketoprofen and parecoxib sodium on some indicators characterizing the state of the cellular link of the immune system in patients with kidney cancer who underwent nephrectomy or kidney resection. It was found that when using dexketoprofen and parecoxib sodium, postoperative immunosuppression is less pronounced, which is manifested itself in a stable number of immunocompetent cells, the number of natural killer cells and their cytotoxic activity. The immunosaving effect is more pronounced in dexketoprofen than in parecoxib sodium., В статье приводятся результаты исследования влияния периоперационного обезболивания аналгетиками декскетопрофеном и парекоксибом натрия на некоторые показатели, характеризующие состояние клеточного звена иммунной системы у больных раком почки, которым выполнена нефрэктомия или резекция почки. Установлено, что при использовании декскетопрофена и парекоксиба натрия послеоперационная иммуносупрессия имеет менее выраженный характер, что проявляется стабильным количеством иммунокомпетентных клеток, количеством натуральных киллерных клеток и их цитотоксической активностью. Иммуносберегающий эффект более выражен у декскетопрофена, чем у парекоксиба натрия., У статті наводяться результати дослідження впливу періопераційного знеболювання аналгетиками декскетопрофеном і парекоксибом натрію на деякі показники, що характеризують стан клітинної ланки імунної системи у хворих на рак нирки, яким виконана нефректомія або резекція нирки. Встановлено, що при використанні декскетопрофену та парекоксибу натрію післяопераційна імуносупресія має менш виражений характер, що проявляється стабільною кількістю імунокомпетентних клітин, кількістю натуральних кілерних клітин і їх цитотоксичною активністю. Імунозберігаючий ефект більш виражений у декскетопрофену, ніж у парекоксибу натрію.

The aim of the study was to assess the role of immunological factors in the development of abnormal uterine bleeding in women of reproductive age with extragenital disorders. Materials and methods. The study involved 100 women with abnormal uterine bleeding and accompanying extragenital disorders (main group) and 50 somatically healthy women (control group). Autoimmune antibodies to platelets, phagocytic activity of neutrophil granulocytes, concentration of circulating immune complexes (CICs), total level of membranotropic cytotoxic factors, content of CD4+T-helper subpopulations and cytotoxic CD8+T-killer lymphocytes were evaluated as immunological markers. Results of the study. The study showed that thrombocytopenia, caused by the presence of autoimmune antibodies to their own platelets, can be one of the pathogenic factors of bleeding in women with AUB. In 41 % of women with AUB, phagocytic reactions were found to be intense, which was expressed by an increase in chemotaxis and adhesion functions, and in 46 % of women by an increase in the absorption capacity of phagocytes. In the main group, 48 % of the examined women had insufficient phagocyte enzymatic activity, which was evidenced by a decrease in the index of completion of phagocytosis. In 79 % of women of the main group, violations of the formation and elimination of circulating immune complexes were detected. The formation of low-molecular-weight CICs in 82 % of women of this cohort contributed to the induction of autoimmune reactions. The total content of membranotropic cytotoxic factors, which was evaluated according to the lymphocytotoxic test, exceeded the reference values in 88 % of women of the main group. In the main group, the average content of CD4+ T-helpers was 23 % lower, and the content of suppressor CD8+ T-lymphocytes was twice as low compared to the control group, resulting in a significant increase in the immunoregulatory index by 30 %. Conclusion. The women of the main group with abnormal uterine bleeding were found to have a violation of the functional activity of cellular factors of innate immunity, accompanied by changes in the absorption and digestive capacity of phagocytic cells. Assessment of secondary adaptive reactions showed induction of humoral sensitization and formation of autoimmune reactions (presence of antiplatelet autoantibodies, increase in CICs and LCT, decrease in the subpopulation of CD8+-suppressor T-lymphocytes). The detected violations indicate the pathogenic role of immunological reactions in women with abnormal uterine bleeding, Метою представленої роботи є дослідження ролі імунологічних факторів в патогенезі аномальних маткових кровотеч у жінок репродуктивного віку з екстрагенітальною патологією. Матеріали та методи. Обстежено 100 жінок з аномальними матковими кровотечами та супутньою екстрагенітальною патологією (основна група) та 50 соматично здорових жінок (контрольна група). В якості імунологічних маркерів оцінювали – автоімунні антитіла до тромбоцитів, фагоцитарну активність нейтрофільних гранулоцитів, концентрацію циркулюючих імунних комплексів (ЦІК), сумарний рівень мембранотропних цитотоксичних факторів, вміст СD4+Т-хелперної субпопуляцій та цитотоксичних CD8+-Т-кілерних лімфоцитів. Результати дослідження. Під час дослідження з’ясовано, що одним із патогенетичних факторів кровотеч у жінок з АМК може бути тромбоцитопенія, зумовлена наявністю автоімунних антитіл до власних тромбоцитів. У 41 % жінок з АМК виявили напруженість фагоцитарних реакцій, що виражалось підвищенням функцій хемотаксису та адгезії, а у 46 % жінок – підвищенням поглинаючої здатності фагоцитів. В основній групі у 48 % обстежених жінок мала місце недостатність ензимної активності фагоцитів, про що свідчило зниження індексу завершення фагоцитозу. У 79 % жінок основної групи виявили порушення утворення та елімінації циркулюючих імунних комплексів. Формування низькомолекулярних ЦІК у 82 % жінок даної когорти сприяло індукції автоімунних реакцій. Сумарний вміст мембранотропних цитотоксичних факторів, який оцінювали за показниками лімфоцитотоксичного тесту, у 88 % жінок основної групи перевищував референтні значення. В основній групі середній вміст СD4+Т-хелперів був нижчим на 23 %, а вміст супресорних CD8+ Т-лімфоцитів удвічі нижчим відносно контрольної групи, що зумовило достовірне підвищення імунорегуляторного індексу на 30 %. Висновок. У жінок основної групи з аномальними матковими кровотечами виявлено порушення функціональної активності клітинних факторів вродженого імунітету, що супроводжувались змінами поглинаючої та травної здатності фагоцитуючих клітин . З боку вторинних адаптивних реакцій виявили індукцію гуморальної сенсибілізації та формування автоімунних реакцій (наявність антитромбоцитарних автоантитіл, підвищення ЦІК та ЛЦТ, зниження субпопуляції CD8+-супресорних Т-лімфоцитів). Виявлені порушення вказують на патогенетичну роль імунологічних реакцій у жінок з аномальними матковими кровотечами

The use of regional endolymphatic combined therapy in multimodality therapy of peritonitis is conducive to a rapid normalization of the parameters of cell-mediated and humoral immunity, elimination of intoxication and secondary immunodeficiency., Применение регионарной эндолимфатической комбинированной терапии в комплексном лечении перитонита способствует быстрой нормализации показателей клеточного и гуморального иммунитета, ликвидации интокси-кации и вторичного иммунодефицита., Застосування регіонарної ендолімфатичної комбінованої терапії в комплексному лікуванні перитоніту сприяє швидшій нормалізації показників клітинного та гуморального імунітету, усуненню явищ інтоксикації та вторинного імунодефіциту.

Лебединець В.В., Останкова Л.В., Бондарович М.О., Луценко О.Д., Лебединець Д.В., Гриша І.Г., Останков М.В., Гольцев А.М. (2022). Ліофілізований лейкоконцентрат кордової крові людини в лікуванні ішемії головного мозку у щурів. Проблеми кріобіології і кріомедицини, 32(1):044–057. https://doi.org/10.15407/cryo32.01.044 У роботі представлено дані експериментальних досліджень про вплив ліофілізації на збереження структурнофункціональних характеристик клітин лейкоконцентрату кордової крові людини (ЛККЛ). Показано, що ліофілізація ЛККЛ (лЛККЛ) забезпечувала збереження в гетерогенній популяції ЛККЛ клітин з імуномодулювальним потенціалом. У системі in vivo на експериментальній моделі ішемічного інсульту (ІІ) було встановлено рівнозначну імунокоригувальну дію лЛККЛ і кріоконсервованого ЛККЛ (кЛККЛ) внаслідок ішемічного пошкодження головного мозку. Показано, що включення лЛККЛ у схему лікування ішемії головного мозку сприяло покращенню показників вмісту ІФН-ү+ і ІЛ-10+ -клітин селезінки, а також показників адгезивної і фагоцитарної активності клітин перитоніальної порожнини щурів з ІІ. Ефективність застосування лЛККЛ і кЛККЛ під час ІІ можна пов’язати з реалізацією терапевтичного ефекту присутніми серед них клітинами і медіаторами, що включають багатовекторні регуляторні системи, які забезпечують підтримку гомеостатичної сталості організму (імунної, ендокринної, нервової).

While investigating the immune status of women with tubal sterility, the forming of the second immunodeficiency status of the cell-mediated immune response at the expense of decreasing T- lymphocytes and their subpopulations against a background of hypoestrogeny has been noted. A positive effect of hormonal replacement therapy on the state of the immune system in women with sterility has been noted., При исследовании иммунного статуса женщин с бесплодием трубного генеза установлено наличие вторинного иммунодефицитого состояния клеточного иммунного ответа за счет снижения Т- лимфоцитов, их субпопуляций на фоне гипоэстрогении. Отмечено позитивное влияние на состояние иммунной системы заместительной гормональной терапии., При дослідженні імунного статусу в жінок із безплідністю трубного генезу встановлено наявність вторинного імунодефіцитного стану клітинної імунної відповіді за рахунок зниження Т-лімфоцитів та їх субпопуляцій на фоні гіпоестрогенії. Відмічено позитивний вплив на стан імунної системи замісної гормональної терапії.

The biologically active factors of the thymus influence on the cellular composition of the lymphoid organs and the activity of macrophages in animals during some seasons that is linked with an elevation of the blood content of the thymic serum factor (FTS), to a considerable extent. In adult animals the pineal gland influences on the seasonal specific characteristics of the relations of the FTS content in the blood and the number of activated T-lymphocytes in the spleen, as well, as and an interaction of the thymic secretory component with glucocorticoids. The epiphysial factors improve disturbed intrasystemic and inersystemic circadian interactions in old rats., Биологически активные факторы эпифиза влияют на клеточный состав лимфоидных органов и активность макрофагов у животных в отдельные сезоны года, что в значительной степени связано с повышением содержания в крови тимического сывороточного фактора (ТСФ). У взрослых животных эпифиз влияет на сезонные особенности отношений содержания ТСФ в крови и числа активированных Т-лимфоцитов в селезенке, а также на взаимодействие секреторного компонента тимуса с глюкокортикоидами. Факторы эпифиза улучшают измененные внутрисистемные и межсистемные циркадные взаимодействия у старых животных., Біологічно активні чинники тимуса впливають на клітинний склад лімфоїдних органів і активність макрофагів у тварин в окремі пори року, що значною мірою зв’язано із підвищенням вмісту в крові тимічного сироваткового чинника (ТСЧ). У дорослих тварин шишкоподібна залоза впливає на сезонні особливості відносин вмісту ТСЧ у крові та числа активованих Т-лімфоцитів в селезінці, а також на взаємодію секреторного компонента тимуса з глюкокортикоїдами. Чинники шишкоподібної залози поліпшують порушені внутрішньосистемні та міжсистемні циркадні взаємодії у старих тварин.

While investigating the indices of the humoral component of the immune status of women with sterility included into the program of in vitro fertilization and who underwent plasmapheresis, it was noted that changes were minimal or completely corresponded to the control parameters., При исследовании показателей гуморального звена иммунного статуса у женщин с бесплодием, которых включено в программу оплодотворения in vitro и которым был проведен плазмаферез, отмечено, что изменения были минимальными или же полностью отвечали контрольным показателям., При дослідженні показників гуморальної ланки імунного статусу в жінок із безплідністю, яких включено до програми запліднення in vitro та яким проводився плазмаферез, відмічено, що зміни були мінімальними або ж повністю відповідали контрольним показникам.

Goltsev, A., Fuller, B., Bondarovich, M., Babenko, N., Gaevska, Y., Buriak, I., Dubrava, T. ., Yampolska, K., Lutsenko, O., & Ostankov, M. (2020). COVID–19 – потенційна мішень для кріобіології і кріомедицини. Проблеми кріобіології і кріомедицини, 30(2), 107–131. https://doi.org/10.15407/cryo30.02.107 У огляді представлено дані щодо імунопатогенезу COVІD-19 і підходів до його профілактики та лікування. Низька ефективність противірусних засобів обумовлена здатністю вірусу SARS-CoV2 до зміни власних структурних і функціональних характеристик. Існуючі стратегії лікування COVІD-19 сфокусовані на застосуванні лікувальних засобів прямої противірусної дії, модуляції вродженої імунної відповіді, пригніченні «цитокінового шторму» та застосуванні плазми реконвалесцентів. Дизрегуляція взаємодії систем вродженого та адаптивного імунітету обумовлює запуск аутоімунного процесу в організмі вірусоносія, що потребує застосування альтернативних підходів до профілактики таких захворювань із використанням кріобіологічних технологій. Наведено результати вивчення імунобіологічної активності кріоконсервованого лейкоконцентрату кордової крові людини (кЛККЛ) і його компонентів за превентивного інтраназального введення. Ефективність застосування кЛККЛ пов’язана з можливістю перепрограмування генів, відповідальних за реалізацію імунних відповідей організму та індукцію «тренованого» імунітету. Така модифікація стану імунної системи може бути найбільш перспективною у забезпеченні захисту організму від вірусів, зокрема COVІD-19. __________________________________________________________________________________________ The review presents data on immune pathogenesis of COVID-19 and approaches to its prevention and treatment. The low effectiveness of antiviral drugs is caused by the ability of SARS-CoV2 virus to change its own structure and functions. Existing treatment strategies of COVID-19 are focused on applying the direct antiviral therapies, modulation of innate immune response, "cytokine storm" suppression and use of convalescent plasma. Deregulated interaction between innate and adaptive immune systems determines the start of autoimmune process in the virus carrier body, that requires the use of alternative ways to prevent such diseases using cryobiological technologies. The results of studying the immune biological activity of cryopreserved human cord blood leukoconcentrate (cHCBL) and its components by preventive intranasal administration have been presented. The effectiveness of cHCBL is related to the possible reprogramming of the genes responsible for the implementation of the body's immune responses and induction of the "trained" immunity. Such a modification of the immune system state can be the most promising in protecting the body against viruses, in particular COVID-19.

The intestinal microflora protects humans from colonization by pathogenic microorganisms and inhibits their growth. It is known that one of the functions of normal flora is to activate not only the local immunity of the intestine, but also the system of the whole organism. Today, probiotic preparations with immunomodulatory effects are widely used in medical practice, containing Lactobacillus Acidophilus NCFMTM, Bifidobacterium Lactis BL-04, which support local and general immunity. Research results indicate that probiotics are effective in the treatment of many pathological conditions in both children and adults due to their various positive effects on health, including due to their immunomodulatory effects. The use of probiotics in complex therapy allows you to quickly achieve a stable normalization of the composition of the intestinal microflora and eliminate pathological manifestations of the disease. The fundamental importance of probiotics is that they allow the treatment of disorders of intestinal microecology, caused by both the external environment and oral antimicrobial therapy. Several probiotics have been shown to shorten the duration and ease the course of bacterial or viral respiratory infections. The effect of probiotics on the immune system is multifaceted and promising for the correction of cytokine production, which is especially important in the context of the SARS-CoV2 pandemic., Микрофлора кишечника защищает человека от колонизации патогенными микроорганизмами и ингибирует их рост. Известно, что одна из функций нормальной флоры – активация не только местного иммунитета кишечника, но и системы всего организма. Сегодня в медицинской практике широко применяют пробиотические препараты с иммуномодулирующим действием, содержащие Lactobacillus Acidophilus NCFMTM, Bifidobacterium Lactis BL-04, которые поддерживают местный и общий иммунитет. Результаты исследований свидетельствуют, что пробиотики эффективны в лечении многих патологических состояний как у детей, так и у взрослых благодаря их разнообразному положительному воздействию на здоровье, в том числе и благодаря иммуномодулирующему действию. Применение пробиотиков в комплексной терапии позволяет быстрее добиться устойчивой нормализации состава кишечной микрофлоры и устранить патологические проявления заболевания. Принципиальное значение пробиотиков состоит в том, что они позволяют лечить нарушения микроэкологии кишечника, обусловленные как внешней средой, так и оральной антимикробной терапией. Подтверждено, что несколько пробиотиков сокращают продолжительность бактериальных или вирусных респираторных инфекций и упрощают их течение. Влияние пробиотиков на иммунную систему многогранно и перспективно относительно коррекции выработки цитокинов, что особенно актуально в условиях пандемии SARS-CoV2., Мікрофлора кишечника захищає людину від колонізації патогенними мікроорганізмами та пригнічує їхній ріст. Відомо, що одна з функцій нормальної флори – активація не тільки місцевого імунітету кишечника, але й імунної системи всього організму. Сьогодні у медичній практиці широко застосовують пробіотичні препарати з імуномодулюючою дією, що містять Lactobacillus Acidophilus NCFMTM, Bifidobacterium Lactis BL-04, які підтримують місцевий і загальний імунітет. Результати досліджень свідчать, що пробіотики на сьогодні є ефективними в лікуванні багатьох патологічних станів як у дітей, так і у дорослих завдяки їхньому різноманітному позитивному впливу на здоров’я, зокрема і завдяки імуномодулюючій дії. Застосування пробіотиків у комплексній терапії дозволяє швидше досягти стійкої нормалізації складу кишкової мікрофлори та усунути патологічні прояви захворювання. Принципове значення пробіотиків полягає у тому, що вони дають змогу лікувати порушення мікроекології кишечника, зумовлені як довкіллям, так і оральною антимікробною терапією. Підтверджено, що кілька пробіотиків скорочують тривалість бактеріальних або вірусних респіраторних інфекцій та спрощують їхній перебіг. Вплив пробіотиків на імунну систему є багатогранним і перспективним щодо корекції вироблення цитокінів, що особливо актуально в умовах пандемії SARS-CoV2.

The paper has presented a clinicoimmunological substantiation of the expediency of using low-intensity laser radiation with its action on the visual analyzer as pathogenetically oriented therapy of initial forms of maculodystrophics. The authors have established an optimal mode of using low-intensity laser radiation in order to achieve immunocorrection: a series application on the green (520 nm) and infrared (940 nm) spectrum ranges; 5 sessions lasting 300 sec. Its positive effect on the components of adaptive immune protection, cellular markers of activations (CD 25+, CD 38+, CD 7+), the autoimmune component (CD 5+) and apoptosis (CD 95+) has been corroborated., Представленo клинико-иммунологическое обоснование целесообразности использования низкоинтенсивного лазерного излучения различных диапазонов спектра при его действии на зрительный анализатор в качестве патогенетически ориентированной терапии начальных форм макулодистрофий. Установлен оптимальный режим использования низкоинтенсивного лазерного излучения для достижения иммунокоррекции – совместное последовательное использование зелёного (520 нм) и инфракрасного (940 нм) диапазонов спектра, по 5 сеансов, длительностью 300 с. Доказано его позитивное влияние на все звенья адаптативной иммунологической защиты, клеточные маркеры активации (CD 38+, CD 7+, CD 25+), аутоиммунного компонента (CD 5+) и апоптоза (CD 95+)., Представлено клінічно-імунологічне обґрунтування доцільності використання низькоінтенсивного лазерного опромінювання при його дії на зоровий аналізатор як патогенетично орієнтована терапія початкових форм макулодистрофій. Встановлено оптимальний режим використання низькоінтенсивного лазерного опромінювання для досягнення імунокорекції: спільне послідовне застосування зеленого (520 нм) й інфрачервоного (940 нм) діапазонів спектра; 5 сеансів, тривалістю 300 с. Доведено його позитивний вплив на всі ланки адаптативного імунологічного захисту, клітинні маркери активації (CD 25+, CD 38+, CD 7+), аутоімунного компонента (CD 5+) та апоптозу (CD 95+).

Background. Atopic dermatitis (AD) as one of the most common diseases of autoimmune genesis in the structure of dermatological practice, is characterized by itching, dryness, thickening of the skin, characteristic rashes. The drugs of choice in the treatment of AD are steroidal anti-inflammatory drugs. However, the development of unwanted side effects is a serious problem attributed to using hormone therapy. The search for effective methods of treating AD is an urgent task of medicine and in particular dermatology. At the same time, there is an obvious need for the participation in the solution of this problem also of specialists-immunologists working in the field of application of cell therapy drugs, acting on various pathogenetic links of the disease. The development of new or optimization of existing methods of treating AD is the urgent task facing them. Objective. Evaluation of the immunocorrective effect of lyophilized (lHCBL) and cryopreserved human cord blood leucoconcetrate (cHCBL) on a AD model. Methods. The experiments were carried out on 6-month-old Wistar rats. Upon induction of AD, the inflammation focus was formed on the rat's back (9–10 cm2) by daily rubbing in a 5% alcohol-acetone solution of dinitrochlorobenzene (DNCB) for 21 days. cHCBL and lHCBL were injected intraperitoneally, 0.5 ml at a dose of 5´106 cells in one day after the final DNCB treatment. The adhesive and phagocytic activity of the cells of the peritoneal cavity, the level of circulating immune complexes, the population and subpopulation of lymphocytes (CD3+, CD4+, CD8+, CD16+, CD4+CD25+), the immunoregulatory index of lymphocytes, the concentration of immunoglobulins in the blood serum were determined. Results. For AD induced by DNCB, systemic changes in the immune status are characteristic, which is expressed by changes in the parameters of cellular and humoral immunity. The most fundamental changes in cell subpopulations in spleen of rats with AD were revealed: a decrease in the number of total T-lymphocytes and their two main subpopulations (CD4+ and CD8+ cells). Against this background, changes were noted in the monocytic-phagocytic and humoral systems of immunity. The paper shows the effectiveness of the use of cHCBL and lHCBL in the correction of pathological manifestations of experimental AD. On the background of treatment, the features of the immunocorrective effect of each of the drugs were noted. Thus, when assessing intergroup values, a more pronounced increase in T-reg was revealed in rats of the 5th group – 3.9 [3.8; 4.0] versus 3.2 [3.0; 3.3] in the 4th group (P < 0.01); IgA level – 1.6 [1.5; 1.7] versus 1.3 [1.2; 1.4] (P < 0.01). Conclusions. Thus, lHCBL exhibits immunocorrective activity in the treatment of experimental AD, surpassing in some parameters the activity of сHCBL, which is promising for its use in clinical practice., Проблематика. Атопический дерматит (АД) как одно из наиболее распространенных заболеваний аутоиммунного генеза в структуре дерматологической практики характеризуется зудом, сухостью, утолщением кожи, характерными высыпаниями. Препаратами выбора при лечении АД являются стероидные противовоспалительные средства. Однако серьезной проблемой гормональной терапии является развитие нежелательных побочных эффектов. Поиск эффективных методов лечения АД является актуальной задачей медицины, в частности дерматологии. Вместе с тем очевидна необходимость участия в решении этой проблемы и специалистов-иммунологов, кторые работают в области применения препаратов клеточной терапии, действующих на различные патогенетические звенья заболевания. Разработка новых или оптимизация существующих методов лечения АД является актуальной задачей, стоящей перед ними. Цель. Оценка иммунокорригирующего влияния лиофилизированного (лЛККЧ) и криоконсервированного лейкоконцентрата кордовой крови человека (кЛККЧ) на модели АД. Методика реализации. Эксперименты были проведены на 6-месячных крысах линии Вистар. При индукции АД очаг воспаления формировали на участке спины крысы (9–10 см2) ежедневным втиранием 5 %-ного спиртово-ацетонового раствора динитро­хлорбензола (ДНХБ) в течение 21-х суток. Вводили кЛККЧ и лЛККЧ внутрибрюшинно по 0,5 мл в дозе 5´106 через сутки после окончания применения ДНХБ. Определялись адгезивная и фагоцитарная активность клеток перитонеальной полости, уровень циркулирующих иммунных комплексов, популяции и субпопуляции лимфоцитов (CD3+, CD4+, CD8+, CD16+, CD4+CD25+), иммунорегуляторный индекс лимфоцитов, концентрации иммуноглобулинов в сыворотке крови. Результаты. Для АД, индуцированного ДНХБ, характерны системные изменения иммунного статуса, что выражается в изменениях показателей клеточного и гуморального иммунитета. Выявлены наиболее принципиальные изменения клеточных субпопуляций в селезенке крыс при АД: снижение количества общих Т-лимфоцитов и их субпопуляций (клеток CD4+ и CD8+). На этом фоне отмечены изменения в моноцитарно-фагоцитарной и гуморальной системах иммунитета. В работе показана эффективность применения кЛККЧ и лЛККЧ в коррекции патологических проявлений экспериментального АД. На фоне лечения отмечены особенности иммунокорригирующего эффекта каждого из препаратов. Так, при оценке межгрупповых значений выявлено более выраженное увеличение Т-reg у крыс 5-й группы – 3,9 [3,8; 4,0] против 3,2 [3,0; 3,3] в 4-й группе (Р < 0,01); уровня IgA – 1,6 [1,5; 1,7] против 1,3 [1,2; 1,4] (Р < 0,01). Выводы. Таким образом, лЛККЧ проявляет иммунокорригирующую активность при лечении экспериментального АД, превосходящую по некоторым параметрам активность кЛККЧ. Это делает перспективным применение лЛККЧ в клинической практике., Проблематика. Атопічний дерматит (АД) як одне з найбільш поширених захворювань аутоімунного генезу в структурі дерматологічної практики характеризується свербінням, сухістю, потовщенням шкіри, характерними висипаннями. Препаратами вибору при лікуванні АД є стероїдні протизапальні засоби. Однак серйозною проблемою гормональної терапії є розвиток небажаних побічних ефектів. Пошук ефективних методів лікування АД є актуальним завданням медицини, зокрема дерматології. Разом із тим очевидна необхідність участі у вирішенні цієї проблеми і фахівців-імунологів, які працюють у сфері застосування препаратів клітинної терапії, що діють на різні патогенетичні ланки захворювання. Розробка нових або оптимізація існуючих методів лікування АД є актуальним завданням, що стоїть перед ними. Мета. Оцінка імунокорегуючого впливу ліофілізованого (лЛККЛ) і кріоконсервованого лейкоконцен­трату кордової крові людини (кЛККЛ) на моделі АД. Методика реалізації. Експерименти були проведені на 6-місячних щурах лінії Вістар. При індукції АД вогнище запалення формували на ділянці спини щурів (9–10 см2) щоденним втиранням 5 %-ного спиртово-ацетонового розчину динітрохлорбензолу (ДНХБ) протягом 21-ї доби. Вводили кЛККЛ і лЛККЛ внутрішньочеревинно по 0,5 мл у дозі 5´106 клітин через добу після закінчення застосування ДНХБ. Визначалися адгезивна і фагоцитарна активність клітин перитонеальної порожнини, рівень циркулюючих імунних комплексів, популяції та субпопуляції лімфоцитів (CD3+, CD4+, CD8+, CD16+, CD4+CD25+), імунорегуляторний індекс лімфоцитів, концентрації імуноглобулінів у сиро­ватці крові. Результати. Для АД, індукованого ДНХБ, характерні системні зміни імунного статусу, що виражається в змінах показників клітинного і гуморального імунітету. Виявлено найбільш принципові зміни клітинних субпопуляцій у селезінці щурів при АД: зниження кількості загальних Т-лімфоцитів і їх субпопуляцій (клітин CD4+ і CD8+). На цьому тлі відзначені зміни в моноцитарно-фагоцитарній, гуморальній системах імунітету. У роботі показана імунокоригуюча активність кЛККЛ і лЛККЛ при експериментальному АД. На тлі лікування відзначені особливості імунокоригуючого ефекту кожного з препаратів. Так, при оцінці міжгрупових значень виявлено більш виражене збільшення Т-reg у щурів 5-ї групи – 3,9 [3,8; 4,0] проти 3,2 [3,0; 3,3] у 4-й групі (Р < 0,01); рівня IgA – 1,6 [1,5; 1,7] проти 1,3 [1,2; 1,4] (Р < 0,01). Висновки. лЛККЛ проявляє імунокоригуючу активність при лікуванні експериментального АД, що перевершує за деякими параметрами активність кЛККЛ. Це робить перспективним застосування лЛККЛ у клінічній практиці.

Проблематика. Атопічний дерматит (АД) як одне з найбільш поширених захворювань аутоімунного генезу в структурі дерматологічної практики характеризується свербінням, сухістю, потовщенням шкіри, характерними висипаннями. Препаратами вибору при лікуванні АД є стероїдні протизапальні засоби. Однак серйозною проблемою гормональної терапії є розвиток небажаних побічних ефектів. Пошук ефективних методів лікування АД є актуальним завданням медицини, зокрема дерматології. Разом із тим очевидна необхідність участі у вирішенні цієї проблеми і фахівців-імунологів, які працюють у сфері застосування препаратів клітинної терапії, що діють на різні патогенетичні ланки захворювання. Розробка нових або оптимізація існуючих методів лікування АД є актуальним завданням, що стоїть перед ними. Мета. Оцінка імунокорегуючого впливу ліофілізованого (лЛККЛ) і кріоконсервованого лейкоконцен­трату кордової крові людини (кЛККЛ) на моделі АД. Методика реалізації. Експерименти були проведені на 6-місячних щурах лінії Вістар. При індукції АД вогнище запалення формували на ділянці спини щурів (9–10 см2) щоденним втиранням 5 %-ного спиртово-ацетонового розчину динітрохлорбензолу (ДНХБ) протягом 21-ї доби. Вводили кЛККЛ і лЛККЛ внутрішньочеревинно по 0,5 мл у дозі 5´106 клітин через добу після закінчення застосування ДНХБ. Визначалися адгезивна і фагоцитарна активність клітин перитонеальної порожнини, рівень циркулюючих імунних комплексів, популяції та субпопуляції лімфоцитів (CD3+, CD4+, CD8+, CD16+, CD4+CD25+), імунорегуляторний індекс лімфоцитів, концентрації імуноглобулінів у сиро­ватці крові. Результати. Для АД, індукованого ДНХБ, характерні системні зміни імунного статусу, що виражається в змінах показників клітинного і гуморального імунітету. Виявлено найбільш принципові зміни клітинних субпопуляцій у селезінці щурів при АД: зниження кількості загальних Т-лімфоцитів і їх субпопуляцій (клітин CD4+ і CD8+). На цьому тлі відзначені зміни в моноцитарно-фагоцитарній, гуморальній системах імунітету. У роботі показана імунокоригуюча активність кЛККЛ і лЛККЛ при експериментальному АД. На тлі лікування відзначені особливості імунокоригуючого ефекту кожного з препаратів. Так, при оцінці міжгрупових значень виявлено більш виражене збільшення Т-reg у щурів 5-ї групи – 3,9 [3,8; 4,0] проти 3,2 [3,0; 3,3] у 4-й групі (Р < 0,01); рівня IgA – 1,6 [1,5; 1,7] проти 1,3 [1,2; 1,4] (Р < 0,01). Висновки. лЛККЛ проявляє імунокоригуючу активність при лікуванні експериментального АД, що перевершує за деякими параметрами активність кЛККЛ. Це робить перспективним застосування лЛККЛ у клінічній практиці.

The article provides a systematic review of the scientific publications, manuals and recommendations over the past 10 years devoted to the problem of endometriosis. The systematization of information about the etiopathogenetic mechanisms of the development of pathology and the data of multidisciplinary analysis of the carbohydrate metabolism disorders and food intolerance in the course of symptomatic endometriosis was carried out.Endometriosis is one of the most common benign gynecological proliferative pathologies in women around the world. Studying the structure of the rate of symptomatic endometriosis, a higher incidence of carbohydrate metabolism disorders and food intolerance was found in this group of patients. The incidence of endometriosis, the prevalence of carbohydrate metabolism disorders and autoimmunization demonstrate a significant tendency towards growth and «rejuvenation», which is undoubtedly a consequence of poor nutrition and lifestyle, excessive consumption of carbohydrate products, as well as social characteristics of the life of a modern woman.According to the current scientific evidence, carbohydrate metabolism disorders are associated with autoimmunization and immune dysfunction. Based on the analysis of literature data and the results of our own retrospective observations, the role of carbohydrate metabolism disorders and autoimmunization with food allergens (gluten, fructose, lactose) in the manifestation and progression of symptomatic endometriosis was revealed. Due to the violation of the interaction between the endocrine and immune axes of regulation of the female reproductive system as a result of systematic autoimmunization with certain aggressive food components, which can act as endocrine disruptors and secondary neuroendocrine messengers, women with food intolerance and carbohydrate metabolism disorders have a worse course of endometriosis and a higher course of endometriosis risks.Normalization of carbohydrate metabolism by using an elimination diet with the exclusion of disinfectant products is the topic of this article and the direction of the search for an effective and acceptable algorithm for the treatment of endometriosis., В статье приведен систематический обзор научных публикаций, пособий и рекомендаций за последние 10 лет, посвященных проблеме эндометриоза. Проведена систематизация информации об этиопатогенетических механизмах развития патологии и данных мультидисциплинарного анализа значения расстройств углеводного обмена и пищевой непереносимости в течении симптомного эндометриоза.Эндометриоз является одной из самых распространенных доброкачественных гинекологических пролиферативных патологий у женщин по всему миру. Изучая структуру заболеваемости симптомным эндометриозом, было обнаружено более высокую частоту нарушений углеводного обмена и пищевой непереносимости у этой группы пациенток. Частота заболеваемости эндометриозом, распространенности нарушений углеводного обмена и аутоиммунизации демонстрируют существенную тенденцию к росту и «омоложению», что, несомненно, является следствием нерационального питания и образа жизни, чрезмерного потребления углеводных продуктов, а также социальных особенностей жизни современной женщины.Согласно современным научным данным, нарушения метаболизма углеводов ассоциированы с аутоиммунизацией и иммунной дисфункцией. На основе анализа данных литературы и результатов собственных ретроспективных наблюдений выявлена роль нарушений углеводного обмена и аутоиммунизации пищевыми аллергенами (глютен, фруктоза, лактоза) в манифестации и прогрессировании симптомного эндометриоза. Вследствие нарушения взаимодействия между эндокринной и иммунной осями регуляции женской репродуктивной системы в результате систематической аутоиммунизации определенными агрессивными пищевыми компонентами, которые могут выступать в качестве эндокринных дезрапторов и вторичных нейроэндокринных мессенджеров, у женщин с наличием пищевой непереносимости и нарушений углеводного обмена наблюдается более тяжелое течение эндометриоза, более высокие метаболические риски и более низкое качество жизни в целом. Нормализация углеводного обмена путем применения элиминационной диеты с исключением продуктов-дезрапторов является темой данной статьи и направлением поиска эффективного и приемлемого для пациенток алгоритма лечения эндометриоза., У статті наведений систематичний огляд наукових публікацій, посібників та рекомендацій за останні 10 років, які присвячені проблемі ендометріозу. Проведено систематизацію інформації стосовно етіопатогенетичних механізмів розвитку патології та даних мультидисциплінарного аналізу значення розладів вуглеводного обміну та харчових непереносимостей у перебігу симптомного ендометріозу.Ендометріоз є однією з найпоширеніших доброякісних гінекологічних проліферативних патологій у жінок в усьому світі. Вивчаючи структуру захворюваності на симптомний ендометріоз, було виявлено більш високу частоту порушень вуглеводного обміну та харчової непереносимості у цій групі пацієнток. Захворюваність на ендометріоз, поширеність порушень вуглеводного обміну та аутоімунізації демонструють суттєву тенденцію до почастішання та «помолодшання», що, безсумнівно, є наслідком нераціонального харчування та способу життя, надмірного споживання вуглеводних продуктів, соціальних особливостей життя сучасної жінки.Згідно із сучасними науковими даними, порушення метаболізму вуглеводів асоційовані із аутоімунізацією та імунною дисфункцією. На підставі аналізу даних літератури та результатів власних ретроспективних спостережень виявлено роль порушень вуглеводного обміну та аутоімунізації харчовими алергенами (глютен, фруктоза, лактоза) у маніфестації та прогресуванні симптомного ендометріозу. Через порушення взаємодії між ендокринною та імунною вісями регуляції жіночої репродуктивної системи внаслідок систематичної аутоімунізації певними агресивними харчовими компонентами, які можуть бути ендокринними дезрапторами та вторинними нейроендокринними месенджерами, у жінок із наявністю харчових непереносимостей і порушень вуглеводного обміну спостерігаються більш тяжкий перебіг ендометріозу, більш високі метаболічні ризики та нижча якість життя загалом. Нормалізація вуглеводного обміну шляхом застосування елімінаційної дієти із виключенням продуктів-дезрапторів є темою даної статті та напрямком пошуку ефективного і прийнятного для пацієнток алгоритму лікування ендометріозу.

Acute lymphoblastic leukemia (ALL) in pregnant women is rare experience, but it can complicate the gestation by increasing the risk of miscarriage and premature birth. However, the adequate carrying of the pregnancy is possible for women who suffered from leukemia in childhood and achieved the remission during the treatment. Furthermore, there are some facts about the possibility of immunosuppression in children whose parents suffer from various immunodeficiency disorders, including ALL. This clinical case demonstrates the importance of correct diagnostics in order to reveal the congenital pathologies of the immune system in children, whose parents suffered from lymphocytic leukemia, even in case of full clinical and laboratory remission for a significant period of time. In the hospital, the thread metric approach was used for sepsis diagnostics. Conducted treatment was ineffective due to the inadequate immune response in the child and lack of the targeted adjusted measures to immunodeficiency disorder. The present case demonstrates the congenital T-cells immunodeficiency in a child who was complicated by the development of acute ulceronecrotic enterocolitis after vaccination. The treatment that was targeted mainly at the agent eradication did not give the desired results due to non-responsiveness of the immune system of the child.

Проблематика. Атопічний дерматит (АД) як одне з найбільш поширених захворювань аутоімунного генезу в структурі дерматологічної практики характеризується свербінням, сухістю, потовщенням шкіри, характерними висипаннями. Препаратами вибору при лікуванні АД є стероїдні протизапальні засоби. Однак серйозною проблемою гормональної терапії є розвиток небажаних побічних ефектів. Пошук ефективних методів лікування АД є актуальним завданням медицини, зокрема дерматології. Разом із тим очевидна необхідність участі у вирішенні цієї проблеми і фахівців-імунологів, які працюють у сфері застосування препаратів клітинної терапії, що діють на різні патогенетичні ланки захворювання. Розробка нових або оптимізація існуючих методів лікування АД є актуальним завданням, що стоїть перед ними. Мета. Оцінка імунокорегуючого впливу ліофілізованого (лЛККЛ) і кріоконсервованого лейкоконцен­трату кордової крові людини (кЛККЛ) на моделі АД. Методика реалізації. Експерименти були проведені на 6-місячних щурах лінії Вістар. При індукції АД вогнище запалення формували на ділянці спини щурів (9–10 см2) щоденним втиранням 5 %-ного спиртово-ацетонового розчину динітрохлорбензолу (ДНХБ) протягом 21-ї доби. Вводили кЛККЛ і лЛККЛ внутрішньочеревинно по 0,5 мл у дозі 5´106 клітин через добу після закінчення застосування ДНХБ. Визначалися адгезивна і фагоцитарна активність клітин перитонеальної порожнини, рівень циркулюючих імунних комплексів, популяції та субпопуляції лімфоцитів (CD3+, CD4+, CD8+, CD16+, CD4+CD25+), імунорегуляторний індекс лімфоцитів, концентрації імуноглобулінів у сиро­ватці крові. Результати. Для АД, індукованого ДНХБ, характерні системні зміни імунного статусу, що виражається в змінах показників клітинного і гуморального імунітету. Виявлено найбільш принципові зміни клітинних субпопуляцій у селезінці щурів при АД: зниження кількості загальних Т-лімфоцитів і їх субпопуляцій (клітин CD4+ і CD8+). На цьому тлі відзначені зміни в моноцитарно-фагоцитарній, гуморальній системах імунітету. У роботі показана імунокоригуюча активність кЛККЛ і лЛККЛ при експериментальному АД. На тлі лікування відзначені особливості імунокоригуючого ефекту кожного з препаратів. Так, при оцінці міжгрупових значень виявлено більш виражене збільшення Т-reg у щурів 5-ї групи – 3,9 [3,8; 4,0] проти 3,2 [3,0; 3,3] у 4-й групі (Р < 0,01); рівня IgA – 1,6 [1,5; 1,7] проти 1,3 [1,2; 1,4] (Р < 0,01). Висновки. лЛККЛ проявляє імунокоригуючу активність при лікуванні експериментального АД, що перевершує за деякими параметрами активність кЛККЛ. Це робить перспективним застосування лЛККЛ у клінічній практиці. Background. Atopic dermatitis (AD) as one of the most common diseases of autoimmune genesis in the structure of dermatological practice, is characterized by itching, dryness, thickening of the skin, characteristic rashes. The drugs of choice in the treatment of AD are steroidal anti-inflammatory drugs. However, the development of unwanted side effects is a serious problem attributed to using hormone therapy. The search for effective methods of treating AD is an urgent task of medicine and in particular dermatology. At the same time, there is an obvious need for the participation in the solution of this problem also of specialists-immunologists working in the field of application of cell therapy drugs, acting on various pathogenetic links of the disease. The development of new or optimization of existing methods of treating AD is the urgent task facing them. Objective. Evaluation of the immunocorrective effect of lyophilized (lHCBL) and cryopreserved human cord blood leucoconcetrate (cHCBL) on a AD model. Methods. The experiments were carried out on 6-month-old Wistar rats. Upon induction of AD, the inflammation focus was formed on the rat's back (9–10 cm2) by daily rubbing in a 5% alcohol-acetone solution of dinitrochlorobenzene (DNCB) for 21 days. cHCBL and lHCBL were injected intraperitoneally, 0.5 ml at a dose of 5´106 cells in one day after the final DNCB treatment. The adhesive and phagocytic activity of the cells of the peritoneal cavity, the level of circulating immune complexes, the population and subpopulation of lymphocytes (CD3+, CD4+, CD8+, CD16+, CD4+CD25+), the immunoregulatory index of lymphocytes, the concentration of immunoglobulins in the blood serum were determined. Results. For AD induced by DNCB, systemic changes in the immune status are characteristic, which is expressed by changes in the parameters of cellular and humoral immunity. The most fundamental changes in cell subpopulations in spleen of rats with AD were revealed: a decrease in the number of total T-lymphocytes and their two main subpopulations (CD4+ and CD8+ cells). Against this background, changes were noted in the monocytic-phagocytic and humoral systems of immunity. The paper shows the effectiveness of the use of cHCBL and lHCBL in the correction of pathological manifestations of experimental AD. On the background of treatment, the features of the immunocorrective effect of each of the drugs were noted. Thus, when assessing intergroup values, a more pronounced increase in T-reg was revealed in rats of the 5th group – 3.9 [3.8; 4.0] versus 3.2 [3.0; 3.3] in the 4th group (P < 0.01); IgA level – 1.6 [1.5; 1.7] versus 1.3 [1.2; 1.4] (P < 0.01). Conclusions. Thus, lHCBL exhibits immunocorrective activity in the treatment of experimental AD, surpassing in some parameters the activity of сHCBL, which is promising for its use in clinical practice.

Леонова Л.А., Останкова Л.В., Бондарович М.О., Останков М.В., Гольцев А.М. Сучасний підхід до терапії атопічного дерматиту консервованими клітинами фетальної печінки (експериментальне дослідження). Проблеми безперервної медичної освіти та науки. 2021. № 2. С. 32-38. Одним із актуальних питань сучасної дерматології є атопічний дерматит (АтД), що зумовлено мультифакторністю патоґенезу, значною розповсюдженістю хвороби, почастішанням ускладненого перебігу, відсутністю радикальних методів терапії. Доцільність застосування кріоконсервованих клітин фетальної печінки (кКФП) для лікування АтД обґрунтована широким спектром продукованих ними біологічно активних речовин із імуномодулюючою й протизапальною активністю. Розкриття механізмів терапевтичної дії біотерапевтичних препаратів у разі АтД передбачає визначення стану клітинної і гуморальної ланок імунної системи (ІС). У зв’язку з цим метою роботи була оцінка ефективності застосування кКФП за характерними клінічними й імунологічними показниками у щурів із АтД. Результатами дослідження у щурів із АтД установлено порушення в ІС, які виявляються в зниженні загальної кількості Т-лімфоцитів і їх субпопуляцій у селезінці, у підвищенні в сироватці крові рівня циркулюючих імунних комплексів і низки імуноглобулінів, зниженні фагоцитарної активності клітин перитонеальної порожнини. Терапія з використанням кКФП, на відміну від стандартного методу лікування із застосуванням преднізолону, значно поліпшує лікувальний ефект, що демонструється відновленням показників клітинної та гуморальної ланки системи імунітету у тварин із АтД. Наведено ампліфікуючий ефект поєднаного застосування кКФП і преднізолону на низку показників імунної системи в разі АтД.