Search

У статті вперше проаналізовано зимові мелодії давньої селянської традиції з Бориспільського та Переяслав-Хмельницького районів Київської області (західна Переяславщина). Колядки, щедрівки, засівання (про обряд «водіння Кози» зафіксовано лише спогади) за музично-стильовими ознаками та віком виконавців розподілено на пісенні примітиви (переважно дитячі) та строфічні твори дорослого репертуару.Ритмокомпозиційну та ладоінтонаційну характеристику отримали 11 пісенних типів, які належать до базових груп з ритмом тридольних чотирискладників (2112 і 1122), чотиридольника 2222 (одноелементного та в комбінації з шестидольним ритмом 4224), ямбічного шестискладника (121212), а також макросім’ї ‹V55,р4›. Локальною особливістю місцевої традиції є велика кількість мікстових форм, утворених шляхом поєднання одно(дво)елементних наспівів на основі чотиридольника та тридольника з ритмом 2112. Описаний мікст ритмів доповнив систематику зимових мелоформ, розпрацьовану Іриною Клименко (2017).Детальне картографування форм із врахуванням їхньої меліки дозволило окреслити внутрішній поділ терену, а також виявити ознаки перехідної зони між Поліським та Наддніпрянським музичними діалектами.Стаття ілюстрована фонетичними транскрипціями (64 нотації, зразки в межах одного ритмотипу згруповані за мелодичними версіями), аналітичними таблицями, картами, поетичними текстами пісень (одна з таблиць показує кореляцію між сюжетами та ритмоформами) та обрядовоетнографічними відомостями про святкування різдвяно-новорічного періоду в окресленій місцевості., In the article, for the first time, an analysis of winter melodies of an early rural tradition from Boryspil and Pereiaslav-Khmelnytskyi districts of Kiev region (western lands of the historical Pereiaslav region) has been undertaken. The relevance of the topic is confirmed by the high interest of domestic ethnomusicologists to the problem of classification of the melodies of the winter cycle.The study is mainly based on new expeditionary and archival records of the 2000s from 28 villages, most of which are located near the Dnieper between Pereiaslav and Kyiv. Part of the materials are kept in the collections of the Problem Research Laboratory of Ethnomusicology of the National Tchaikovsky Music Academy of Ukraine, the rest is in private collections.The purpose of the article is to characterize the genre-style as well as the rhythm-compositional and modalintonational structure of the traditional tunes of the winter cycle with their further mapping. The work involves the methodology of structural-typological analysis, analytical (phonetic) transcription and documentary mapping.The research results. Early traditional winter tunes (about 80 samples) in local traditions are represented by carols, shchedrivkas, sowing rituals (only memories were recorded about the ritual of leading a Goat). According to the musical and stylistic characteristics of the songs and the age of the performers (participants in festive courtyards visitings), the melodies are divided into (1) song primitives (mainly children’s) and (2) stanza compositions of an adult (girl's / female) repertoire.In total, 11 forms with the rhythm of a three-beat four-syllable sample (2112), a four-beat 2222 (one-element and in combinations with a six-beat sample 4224), an ascending ionic (1122), an iambic six-syllable sample (121212) and the forms of the macrofamily with the verse ‹55, r4› were identified. A local feature of the local traditions is a large number of polyblock compositions formed by combining one-(two-)element tunes based on a four-and three-beat samples with a choriiambic rhythm. The described mix of rhythms supplemented the systematics of winter meloforms developed by Irina Klimenko.Detailed mapping of the forms (taking into account the melos) made it possible to make an internal division of the researched territory and also to interpret it as a zone of contacts of the Polissia and Naddniprianskyi (upper Dnieper) musical dialects.Bringing the new expeditionary and archival materials into the scientific circulation will serve as a source not only for melotypological (including macroarealogical) studies, but also for research in related sciences, primarily folklore studies and ethnology. Memories of caroling / shchedrivka ritual (in particular, the attitude of the hosts to the participants of the courtyard visits, depending on their repertoire) and other ethnographic information highlight the culturological aspect of the traditional celebration of the winter feasts in the Pereiaslav region in the middle of the 20th century (the main informants were women born in 1920s – 1940s), and, most importantly, in the pre-war period (memories of the oldest performer, born in 1919, recorded in 2005).The article is illustrated by: 64 notations (within one rhythm type, grouped by melotype), analytical tables, schematic maps, poetic lyrics (one of the tables shows the correlation between plots and rhythm forms) and ritual and ethnographic comments., В статье впервые проанализированы зимние мелодии давней сельской традиции из Бориспольского и Переяслав-Хмельницкого районов Киевской области (западные земли исторической Переяславщины). Актуальность темы подтверждается усиленным интересом отечественных этномузыкологов к проблеме классификации мелодий зимнего цикла.Исследование основано преимущественно на новых экспедиционных и архивных записях 2000-х годов из 28 сёл, большинство из которых расположены вблизи Днепра между Переяславом и Киевом. Часть материалов хранится в фондах Проблемной научно-исследовательской лаборатории этномузыкологии Национальной музыкальной академии Украины имени П. И. Чайковского, остальное – в частных коллекциях собирателей.Цель статьи – характеристика жанрово-стилевого а также ритмокомпозиционного и ладоинтонационного строения традиционных напевов зимнего цикла с их дальнейшим картографированием. В работе задействована методология структурно-типологического анализа, аналитической (фонетической) транскрипции и документального картографирования.Результаты исследования. Раннетрадиционные зимние напевы (около 80 образцов) в местных традициях представлены колядками, щедровками, засеваниями (про обряд вождения Козы зафиксированы лишь воспоминания). По музыкально-стилевым характеристикам песен и возрасту исполнителей (участников праздничных обходов дворов) мелодии подразделяются на (1) песенные примитивы (преимущественно детские) и (2) строфические произведения взрослого (девичьего / женского) репертуара.Всего выявлено 11 песенных типов, которые принадлежат к базовым группам с ритмом трёхдольных четырёхсложников (2112 и 1122), четырёхдольника 2222 (одноэлементного и в комбинации с шестидольным ритмом (4224), ямбического шестисложника (121212), а также макросемьи со стихом ‹55,р4›. Локальной особенностью местных традиций является большое количество полиблоковых композиций, образованных путём объединения одно(дво)елементных напевов на основе четырёхдольника и трёхдольника с ритмом 2112. Описанный микст ритмов дополнил систематику зимних мелоформ, разработанную Ириной Клименко (2017).Детальное картографирование форм (с учётом мелики) позволило очертить внутреннее деление исследуемой территории, а также трактовать её как зону контактов Полесского и Надднепрянского музыкальных диалектов.Введение в научный оборот новых экспедиционных и архивных материалов послужит источником не только для мелотипологических (в том числе макроареалогических) студий, но и для изысканий смежных наук, в первую очередь фольклористики и этнологии. Воспоминания про колядование / щедрование (в частности, отношение хозяев к участникам обходов в зависимости от их репертуара) и другие этнографические сведения освещают культурологический аспект традиционного празднования Святок на Переяславщине в середине ХХ века (основными информантками были женщины 1920-х–1940-х годов рождения), и, что наиболее важно, в довоенное время (воспоминания самой старшей исполнительницы 1919 г.р., запись 2005 г.).Статью иллюстрируют: 64 нотации (в пределах одного ритмотипа сгруппированы по мелодическим версиям), аналитические таблицы, картосхеми, поэтические тексты песен (одна из таблиц показывает корреляцию между сюжетами и ритмоформами) и обрядово-етнографические комментарии

Автор послідовно досліджує традиційну музичну культуру середнього межиріччя Горині та Случі в етнографічному, мелотипологічному, сюжетно-тематичному аспектах. Ця робота є продовженням серії статей, де вивчалися пісні календарного (купальські) та родинного (колискові) циклів. У цій статті аналізуються нові експедиційні матеріали, що стосуються зимової обрядовості та супроводжуючих її наспівів. У першому розділі розглядається етнографічний контекст Святок, у другому дається мелотипологічна характеристика наспівів. Додатки містять регіональні приклади різдвяних та щедрівних пісень, таблиці та карту, на яких поз-начені мелотипологічні особливості., The work is a continuation of the study of the song tradition of the territory middle rivers Goryn and Sluch. The first articles were devoted to the coverage of the Kupala ritual and the analysis of lullabies. The purpose of the works is a thorough study of the chosen territory from the ethnographic, melotypological, plot-thematic aspects. This article analyzes the new expeditionary materials of the author concerning the winter ritual and accompanying her songs in the chosen region. The first section deals with the ethnographic context, the second one gives a melotypological systematization of melodies. The appendices contain examples of regional christmas songs, tables and a maps, where their musical characteristics are marked., Автор последовательно изучает традиционную музыкальную культуру среднего междуречья Горыни и Случи в этнографическом, мелотипологическом, сюжетно-тематическом аспектах. Эта работа является продолжением серии статей, где исследованы песни календарного (купальськие) и семейного (колыбельные) циклов. В настоящей статье анализируются новые экспедиционные материалы, касающиеся зимней обрядности и сопровождающих ее напевов. В первом разделе рассматривается этнографический контекст Святок, во втором дается мелотипологическая характеристика напевов. Приложения содержат региональные примеры рождественских песен, таблицы и карты, на которых обозначены мелотипологические особенности

Автор досліджує традиційні новорічні наспіви Київщини, визначаючи їх структурно-типологічні та мелогеографічні характеристики. Згідно проведеного аналізу, тут функціонують новорічні мелодії 12 ритмоструктурних типів. Враховуючи жанрово-структурні та статево-вікові показники, автор розподіляє аналізований матеріал на три групи: щедрівки молодіжного циклу (строфічної будови з ре-френом), театралізовані ігри «Коза» й «Меланка» та дитячі щедрівки, засівалки елементарної будови. Як і в попередніх роботах, автор простежує існуючі на цих теренах ознаки різних регіональних традицій у їх ареальних опозиціях. Найбільш показовою виявилася опозиція північ/південь, репрезентована ігровими щедрівками до «Кози» і «Меланки», а в межах «меланкового» ареалу виразно позначилася опозиція Лівобережжя/Правобережжя., The paper investigates the traditional New Year chants of Kyiv region, specifying their structural-typological and melogeographic features. According to the undertaken analysis the New Year's tunes of 12 rhythmstructural types have been identified. Based on the genre-structural and gender-age indicators, the author distributes all the analyzed material into 3 groups, including the youth cycle schedrivkas (strophic structure with refrain), dramatized games "Goat" and "Melanka" as well as children's schedrivkas (astrophysical structure). As in her previous works, the author traces in these areas the disti-active features of different regional traditions in their opposition. The north / south opposition, represented by game schedrivkas to "Goats" and "Melanka" has been the most indicative while Left / Right Bank opposition has been well-defined within the boundaries of the " Melanka" areal., Автор исследует традиционные новогодние песни Киевской области, определяя их структурно-типологические и мелогеографические характеристики. Согласно анализу, здесь функционируют новогодние мелодии 12 ритмо-структурных типов. Принимая во внимание жанрово-структурные, половозрастные показатели, автор распределяет исследуемый материал на три группы: щедровки молодежного цикла (строфической формы с рефреном); театрализованные игры «Коза», «Меланка» и детские щедровки, засевалки элепметарного строения. Как и в предыдущих работах, автор прослеживает на заявленной территории признаки различных региональных традиций в их оппозициях. Наиболее показательной оказалась оппозиция север/юг, представленная игровыми щедровками «Коза» и «Меланка», а в рамках «меланкового» ареала ярко проявилась оппозиция Левобережье/Правобережье.

The article is a continuation of the previous work of the author under the same title. A new method of a digital indexing of the type meloforms of the winter (Christmas and New Year) cycle which is common on the territory of the Slavic-Baltic early-traditional melomassiv (SBEM) is proposed. The main objects are the winter melodies of the ancient style layer, known to Ukrainians and Belarusians. The principle of classification – the structurising of the melodies by their syllable-rhythmic types, taking into account the melothematical form and contextual information (functional, stylistic, statistical, territorial). The article contains several tables that explain the principles of creating indexes and a register of over 125 indexed compositions. The indexing principles have been tested on the database materials of RCRU (the register of ceremonial rhythm types of the Ukrainians and the naighboring ethnoses, more than 9000 entries), and the local materials in several studies published in the collection "Problems of ethnomusicology", no. 12., Статья является продолжением предыдущей работы автора под тем же названием. Предлагается новый способ цифровой индексации типичных мелоформ зимнего (рождественско-новогоднего) цикла, распространенных на территории славяно-балтского раннетрадиционного меломассива (СБРМ). Главным объектом являются зимние мелодии старого стилевого слоя, сохраненные украинцами и белорусами в живой практике до нач. 21 в. Принцип классификации – группировка мелодий по их силлаборитмическим типам с учетом мелотематической формы и контекстовых сведений (функциональных, стилевых, статистических, ареальных).Статья содержит несколько таблиц, которые объясняют принципы образования индексов, и реестр из более 125 индексированных композиций. Принципы индексации апробированы на материале базы данных РОРУ+(ЗИМ) (Реестр обрядовых ритмотипов украинцев и соседних этносов, ок. 9000 зимних записей), и локальных материалах в нескольких исследованиях, опубликованных в сборнике «Проблемы этномузыкологии», вып. 12., Стаття є продовженням попередньої роботи автора під тією ж назвою. Пропонується новий спосіб цифрової індексації типових мелоформ зимового (різдвяно-новорічного) ци-клу, поширених на території слов’яно-балтського ранньотрадиційного меломасиву (СБРМ). Головним об’єктом є зимові мелодії давнього стильового шару, збережені україн-цями та білорусами у живій практиці до поч. 21 ст. Принцип класифікації – порядкування мелодій за їх силаборитмічними типами з урахуванням мелотематичної форми та конекстових відомостей (функціональних, стильових, статистичних, ареальних).Стаття містить шість таблиць, які пояснюють принципи утворення індексів, та реєстр з понад 200 індексованих композицій. Принципи індексації апробовані на матеріалі бази даних РОРУ+(ЗИМ) (Реєстр обрядових ритмотипів українців та сусідніх етносів, бл. 9000 зимових записів) та локальних матеріалах кількох авторів, опублікованих у збірнику «Проблем етномузикології», вип. 12.

Уперше детально розглянуто зимові обрядові наспіви локальної етномузичної традиції верхньої течії річки Самари в історико-етнографічному контексті. Колядки та щедрівки – за повної відсутності інших календарних жанрів – на сьогодні представляють найдавніший шар місцевого музичного фольклору в репертуарі носіїв народної пісенності. Матеріалом для публікації стали зразки відповідних жанрів, записані автором у складі експедицій Лабораторії фольклору та етнографії Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки 2016–2017 років до Петропавлівського району Дніпропетровської області, а також пісні, знайдені у друкованих та архівних джерелах. Ці твори систематизовано з різних точок зору: їх вікової виконавської приналежності, ритмічної структури, композиційних та ладових особливостей. За цими показниками створено статистичні таблиці та карти географічного поширення зи-мових обрядових наспівів, виявлених на досліджуваній території. З’ясовано, що наспіви дитячого репертуару (одно- чи двоелементні структури примітивної ритмічної та мелодичної будови) фіксуються практично у кожному відвіданому населеному пункті, що дозволяє зробити висновок про суцільний ареал їх побутування. Репертуар дорослих гуртів щедрівників представлений строфічними формами з приспівом і виявляє музич-но-стильові ознаки, що наближують місцеві щедрівки до кантових форм співу. Це такі характерні для Лівобережжя риси: урочистий характер виконання у помірному або повільному темпі, протяжність, розспівність мелодій широкого звукорядного обсягу, активне ритмічне дроблення базових силабохрон, поява додаткових складів, які проспівуються, багатоголосна фактура тощо. Поширення таких структур на вивчених теренах виявилось нерівномірним., For the first time, the winter calendar tunes of the local ethno-music tradition of the upper reaches of the Samara River in historical and ethnographic context are considered in detail. Kolyadky and schedrivky – in the total absence of other calendar genres – today represent the oldest layer of local musical folklore in the repertoire of local tradition respondents. The material for publication was the samples of the corresponding genres, recorded by the author as part of the expeditions of the Laborato-ry of Folklore and Ethnography at M. Glinka Dnipropetrovsk Academy of Music in the years 2016–2017 from the Petropav-lovsk district of the Dnepropetrovsk region, as well as songs found in printed and archival sources. These works are systema-tized from different points of view: their performers age, rhythmic structure, compositional and tune features. According to these indicators, statistical tables and maps of the geographical distribution of winter ritual folk songs found in the research ar-ea were created. It was found out that the tunes of the children's repertoire (one- or two-element structures of the primitive rhythmic and melodic structure) are recorded practically in every investigated settlement, which allows us to draw the conclu-sion about the wide area of their existence. The repertoire of adults, mainly schedrivky, is represented by strophic forms with re-frains and reveals musical and stylistic features that approximate local generosity to cantilever singing forms: solemn character of performance at a moderate or slow tempo, long length, wide tunes, active rhythmic crushing of syllables, polyphonic tex-ture, etc. The distribution of such structures in the study area turned out to be uneven., Впервые подробно рассмотрены зимние обрядовые напевы локальной этномузыкальной традиции верхнего течения реки Самары в историко-этнографическом контексте. Колядки и щедровки – при полном отсутствии других календарных жанров – сегодня представляют самый давний пласт местного музыкального фольклора в репертуаре носителей народной песенности. Материалом для публикации стали образцы соответствующих жанров, записанные автором в составе экспедиций Лаборатории фольклора и этнографии Днепропетровской академии музыки имени М. Глинки в 2016–2017 гг. в Петропавловский район Днепропетровской области, а также песни, найденные в печатных и архивных источниках. Эти произведения систематизированы с разных точек зрения: их возрастной исполнительской принадлежности, ритмической структуры, композиционных и ладовых особенностей. Согласно этим показателям созданы статистические таблицы и карты географического распространения зимних обрядовых напевов, обнаруженных на исследуемой территории. Выяснилось, что напевы детского репертуара (одно- или двухэлементные структуры примитивного ритмического и мелодического строения) фиксируются практически в каждом исследованном населённом пункте, что позволяет сделать вывод о сплошном ареале их бытования. Репертуар взрослых групп щедровников представлен строфическими формами с припевом и обнаруживает музыкально-стилистические признаки, приближающие местные щедровки к кантовым формам пения: это торжественный характер исполнения в умеренном или медленном темпе, протяжность, распевность мелодий широкого звукорядного объёма, активное ритмическое дробление базовых силлабохрон, возникновение дополнительных пропеваемых слогов, многоголосная фактура и т. п. Распространение таких сложных мелоформ на исследуемой территории оказалось неравномерным.

The article presents the winter-time song traditions from the Middle Polissya, which are localized in the Ubort‘ river basin (Ukrainian-Belarusian borderland). The most common rhythmic compositional types in this area (‹V55,r4›, ‹V55;R45›, ‹V55r3;R553›, ‹V44r3;R443›) and their melic versions are considered there.The research was provided in meloarealogy aspect. The investigation of sublocal musical traditions is based on the method of pitch-sound modeling. Detailed mapping of melodies and rhythmic varieties of rhythmotypes will help to reveal the melodialectic structure of the investigated territory. For areal conclusions, the spread of other winter-time tunes is also indicative. Separately, the correlation between ethno-musical and ritual-ethnographic division of the terri-tory is specified. At the end of the article, parallels are drawn with the melogeographic conclusions obtained earlier on the materials of the spring-summer cycle.The article is illustrated with musical examples, tables of music models and geographic maps., Статья посвящена зимним песенным традициям Среднего Полесья, локализованным в бассейне реки Уборть (украинско-белорусское пограничье). В центре внимания – наиболее распространённые в этой местности ритмокомпозиционные типы (‹V55,р4›, ‹V55;Р45›, ‹V55р3;Р553›, ‹V44р3;Р443›) и их мелические версии.Исследование выполнено в мелоареалогическом аспекте. Диагностирование сублокальных музыкальных традиций опирается на метод звуковысотного моделирования. Детальное картографирование мелических и ритмических разновидностей помогает выявить мелодиалектную структуру исследуемой территории. Для ареалогичесих выводов показательна также география других типов зимних напевов. Обозначена корреляция между этномузыкальным и обрядово-этнографическим делением территории. В конце статьи проводятся параллели с мелогеографическими выводами, полученными ранее на мате-риалах весенне-летнего цикла.Статья иллюстрирована нотными примерами, таблицами меломоделей и географическими картами., Статтю присвячено зимовим пісенним традиціям Середнього Полісся, локалізованим у басейні ріки Уборть (українсько-білоруське пограниччя). У центрі уваги – найпоширеніші в цій місцевості ритмокомпозиційні типи (‹V55,р4›, ‹V55;Р45›, ‹V55р3;Р553›, ‹V44р3;Р443›) та їх різні мелічні версії.Дослідження виконане в мелоареалогічному аспекті. Діагностування сублокальних музичних традицій спирається на метод звуковисотного моделювання. Детальне картографування мелічних і ритмічних різновидів допомогає виявленню мелодіалектної структури терену. Для ареалогічних висновків показовою також є географія інших типів зимових наспівів. Відзначена кореляція між етномузичним та обрядово-етнографічним поділом території. Наприкінці проведено паралелі з мелогеографічними висновками, отриманими раніше за матеріалами весняно-літнього циклу.Стаття ілюстрована нотними прикладами, таблицями меломоделей та географічними картами.

У статті розглянуто проблеми музикознавства, музичної освіти, а також вплив музичних традицій та фольклору на сприйняття музики і вихованню підростаючого покоління. Схарактеризовано роль у загальному музичному вихованні українського народу. Розкрито грані формування церковних братств, їх діяльність, та зв'язок з професійною і народною музичною культурою. Схарактеризовано вагомий внесок Київської академії та Львівського братства, що сприяли поширенню професіоналізму в музиці та музичному вихованні України. Проаналізовано народно-пісенну творчість, як основу музично-естетичного виховання школярів.In the article the problem of musicology, music education and the impact of musical traditions and folklore in music perception and education of the younger generation. Author determined role in the general music education Ukrainian people. Reveals the verge of forming religious brotherhoods, their activities, and communication with professional and folk music culture. Author determined significant contribution of the Kiev Academy and Lviv Brotherhood, which contributed to the spread of рrofessionalism in music and music education in Ukraine. Analyzed national song creativity as the basis of musical and aesthetic education of students.

The article reveals the role of the calendar ceremonial feast as a spiritual phenomenon in the context of the translation the old ceremonial traditions, the familiarizing person to the family values. The calendar customs and ceremonies, which revealed the ethnic specificity of the people; the features that certify the genetic commonality and the same or similar patterns of the historical development of the certain ethnic groups and some characteristics of the universal culture are the most persistent traditional elements of the spiritual culture. From this perspective, the study of the calendar customs and traditions plays a special role in the complex of the urgent problems of the modern cultural history and philosophy. In the last quarter of the twentieth century. especially the problem of historical transformation of the of the components of the ritual culture of our people are actualized. The period of the XXth – beginning of the XXI-st century is characterized by the gradual growth of the scientific interest in the origins of the traditional ethnic culture in the regional manifestations, but it slowed down by the economic and political factors. The genesis of the traditions and customs many scientists explained in the different ways. The scientists of the past centuries have seen the origin of the calendar events from the eastern mythology – the Indian and Iranian, which was typical for the scientific disciplines in the middle of the XXIst century. Others saw the influence of Greek and Roman traditions. The myths, legends, fairy tales, songs, and over time – the annals of ancient Slavs, especially the eastern, kept the history of the ordering of the universe, the history of the cosmos. It is because they learn about the natural and human world, the moral norms of the life, the customs and celebrations of our ancestors. Although the religious and mythological integrity of the paganism, its spiritual element during the Christianization was been affected, our ancestors were able to save more and to adapt to the new religion (holidays and some traditions). The content of the holidays that were traditionally observed in the religious and national life radically changed with the arrival of the Christianity on the territory of the Russia. The calendar rites and the pre-Christian celebration were determined by of the annual cycle and represented a significant part of the traditional household spiritual culture. Accordingly, they determined the entire order of the human life in the course of the year, recorded his natural rhythm in the external signs. Their inner essence was controlled by two factors: natural and recessional processes of the human activity and seasonality of the nature. The beliefs about the unity of the universe, especially the vertical model: otherworldly, earthly and heavenly worlds preserved among the festivals and rituals of the calendar cycle of the Ukrainians. The ideological imagination of our distant ancestors very clearly can be traced in the Ukrainian rites that the arrival of a new season of the year depends on the ancestors of the other world. Therefore, the traditions of the honoring of the dead are so strong developed and preserved in the spring, although the cult of the ancestors is common to all transitional moments in the nature: from spring to summer and then the autumn, winter. A new concept of the spiritual development of the people, combined with the development of the culture and the revival of its rituals, festive culture has been put forward since the gaining sovereignty of the Ukrainian state. The festively-ceremonial culture by the certain degree affected on the formation of the education, ethics of relations within the family. Especially impressively respectful attitude to the family values are shown in the festivals and ceremonies associated with the winter cycle in the Hutsul region. In the other regions of the Ukraine the call for revival of the spiritual culture and history of the nations contributed to the emergence of the new forms of the mass theatrical performances: the holidays Cossack's art, Cossack funs, holidays of the "Singing field" and others. The high level of the improvisation, dynamic, emotional looseness, adequate display of the phenomena of the social reality inherent in the calendar ritual holidays as a spiritual phenomenon of the Ukrainian culture. Again the forgot den is raised; sing the Christmas carols are song; mummers wish happiness, health and well-being of the people. The Christmas carols and New Year songs, turning to the people, give him spiritual power. This folklore is modified by means of the application of different types of plastics, in particular, rooted in the ancient calendar and household rites and festivity. This contributes to the reproduction of the ancient artistic traditions, which is especially important for youth participation in the ceremonial feasts., Статья раскрывает роль календарно-обрядового праздника как духовного феномена в контексте трансляции древних обрядовых традиций, приобщения человека к семейным ценностям., Стаття розкриває роль календарно-обрядового свята як духовного феномену у контексті трансляції прадавніх обрядових традицій, залучення людини до сімейних цінностей.