Search

Age-related macular degeneration (AMD) is now recognized as a complex genetic condition in which any number of genes influence a person's susceptibility to developing the disorder. Earlier studies of genetics, in addition to population-based genetic epidemiologic approaches, strongly emphasized the importance of genetics in AMD. Although the degree of heritability and the number of genes are related, the behavioural and genetic variability of the disease remains unclear, but access to modern diagnostic methods, ophthalmological and molecular genetics, expands our understanding of the mechanisms of its development and progression. One of the main problems of ophthalmological research in the coming years will be to determine the genetic cause of AMD. The use of various genetic methods provides the best chance of determining the function of one or more genes in the pathophysiology of this condition. The aim of this article is to conduct an analysis of the current literature to understand the pathogenesis of AMD at the molecular level and to provide the opportunity to establish and investigate new treatment methods, as well as to provide a treatment strategy that combines nutritional, environmental, and pharmacological methods to reduce the effect of genetic susceptibility and preserve vision. Materials and methods - sources of information in the form of scientific articles, research works and monographs were selected for the analytical review of the literature. Databases such as PubMed, Google Scholar, Scopus and Web Of Science were used. Research results - in the analytical review of modern domestic and foreign literature, it was determined that the use of various genetic methods provides the best chances to determine the function of one or more genes in the pathophysiology of age-related macular degeneration. Conclusions - one of the main problems of ophthalmological research in the coming years will be to determine the genetic cause of AMD. The use of various genetic methods provides the best chance of determining the function of one or more genes in the pathophysiology of this condition. The goals are to identify people at high risk of developing AMD before they develop symptoms or serious pathology, to understand the pathogenesis of AMD at the molecular level and to enable the establishment and investigation of new treatments, as well as to provide a treatment strategy that combines nutritional, environmental, and pharmacological methods to reduce the effect of genetic susceptibility and preserve vision, Вікова макулярна дегенерація (ВМД) наразі визнається як складний генетичний стан, за якого будь-яка кількість генів впливає на чутливість людини до розвитку цього розладу. Більш ранні дослідження генетики на додаток до популяційно-орієнтованих генетичних епідеміологічних підходів, переконливо підкреслили, наскільки важливою є роль генетики в ВМД. Незважаючи на те, що ступінь спадковості та кількість генів пов’язані між собою, поведінкова та генетична мінливість захворювання залишається неясною, але доступ до сучасних методів діагностики, офтальмологічних та молекулярно-генетичних, розширює наше уявлення щодо механізмів її розвитку та прогресування. Однією з головних проблем офтальмологічних досліджень у найближчі роки буде визначення генетичної причини ВМД. Використання різних генетичних методів забезпечує найкращі шанси визначити функцію одного або кількох генів у патофізіології цього стану. Метою цієї статті є проведення аналізу сучасної літературі, щоб зрозуміти патогенез ВМД на молекулярному рівні та забезпечити можливість встановлення і дослідження нових методів лікування, а також забезпечити стратегію лікування, яка поєднує харчові, екологічні та фармакологічні методи для зменшення ефекту генетичної сприйнятливості та збереження зору. Матеріали та методи - Для аналітичного огляду літератури відібрано джерела інформації у вигляді наукових статей, дослідницьких робіт, монографій тощо. Було використано такі бази даних, як PubMed, Google Scholar, Scopus та Web Of Science. Результаті дослідження - при аналітичному огляді сучасної вітчизняної і закордонної літератури визначено, що використання різних генетичних методів забезпечує найкращі шанси визначити функцію одного або кількох генів у патофізіології вікової макулярної дегенерації. Висновки - Однією з головних проблем офтальмологічних досліджень у найближчі роки буде визначення генетичної причини ВМД. Використання різних генетичних методів забезпечує найкращі шанси визначити функцію одного або кількох генів у патофізіології цього стану. Цілі полягають у виявленні людей із високим ризиком розвитку ВМД до того, як у них з’являться симптоми або серйозна патологія, щоб зрозуміти патогенез ВМД на молекулярному рівні та забезпечити можливість встановлення і дослідження нових методів лікування, а також забезпечити стратегія лікування, яка поєднує харчові, екологічні та фармакологічні методи для зменшення ефекту генетичної сприйнятливості та збереження зору

The aim of the work was to study the epidemiology of Alzheimer’s disease in the Odesa region. Materials and methods. The study was carried out on the basis of the Regional Mental Health Center (Odesa) in 2016–2021. The data of the primary referral of patients with a verified diagnosis of Alzheimer’s disease were analyzed. Statistical processing of the obtained data was performed by frequency analysis methods using standard MS Excel packages (Microsoft Inc., USA). The population of the Odesa region was determined according to the State Statistics Service of Ukraine. Results. According to the retrospective analysis over the past 5 years, there was a constant increase in the number of identified patients with Alzheimer’s disease, from 4.9 cases per 100,000 population in 2016 to 6.0 cases in 2020 with a slight predominance of women in the structure of cases. Brain MRI was performed only in 29 (4.6 %) patients, EEG in 41 (6.5 %) patients. There were no cases of familial Alzheimer’s disease or early-onset Alzheimer’s disease. In 2020, Alzheimer’s and dementia deaths reached 14,196 or 2.54 % of total mortality in Ukraine. Conclusions. The prevalence of Alzheimer’s disease was 6.0 cases per 100,000 in the population of the Odesa region at the end of 2021, which was an order of magnitude less than the global average. The mean score on the MMSE scale was 18.6 ± 0.5. The analysis on subscales has shown the prevalence of memory, spatial orientation and verbal disorders. The Ukrainian population is characterized by the small number of patients of the older age group (3.3 %) and the predominance of female patients (59.4 %)., Мета роботи – вивчення епідеміології хвороби Альцгеймера в Одеській області. Матеріали та методи. Дослідження здійснили на базі Обласного центру психічного здоров’я (м. Одеса) у 2016–2021 рр. Проаналізували дані первинного направлення пацієнтів із верифікованим діагнозом хвороба Альцгеймера. Статистичне опрацювання результатів здійснили із застосуванням методів частотного аналізу, використавши стандартні пакети MS Excel (Microsoft Inc., США). Кількість населення Одеської області визначили за даними Державної служби статистики України. Результати. За результатами ретроспективного аналізу, протягом останніх 5 років відбувалося постійне зростання кількості встановлених діагнозів хвороба Альцгеймера: з 4,9 випадку на 100 тис. населення у 2016 році до 6,0 випадку у 2020 році. У структурі захворюваності на хворобу Альцгеймера виявили незначне переважання жінок. МРТ головного мозку виконали тільки 29 (4,6 %) хворим, ЕЕГ – 41 (6,5 %) пацієнтові. Випадки сімейної форми хвороби Альцгеймера та хвороби Альцгеймера з раннім початком не зафіксовані. У 2020 році в Україні померли 14 196 осіб від хвороби Альцгеймера та деменції – 2,54 % від загальної кількості смертей. Висновки. Поширеність хвороби Альцгеймера серед населення Одеської області наприкінці 2021 року становила 6,0 випадку на 100 тис. населення; це істотно менше, ніж середній показник у світі. Середній бал за шкалою MMSE становив 18,6 ± 0,5. Аналіз за субшкалами показав переважання порушень пам’яті, просторової орієнтації та вербальних розладів. Для населення України характерна незначна кількість хворих старшої вікової групи (3,3 %) та переважання жінок (59,4 %).

Aim. To conduct the clinical and economic analysis of the state of pharmaceutical provision of patients with dementia in Alzheimer’s disease in Ukraine. Materials and methods. Both general theoretical (historical, analytical-comparative, systemic, graphical, logical, hypothetical-deductive) and applied (clinical-economic, mathematical-statistical) research methods were used. Results. It was found that the vast majority of patients belonged to socially unprotected segments of the population. Thus, the proportion of pensioners was 71.0%, and 40 patients (20.0%) had disability groups. All patients, without exception, had a burdened anamnesis. On average, patients were treated in specialized medical institutions for 43.8 bed-days. The sum of 548,714.5 UAH (19,072.45 USD) was spent on drug provision for these patients, which amounted to 2,743.57 UAH (95.36 USD) per one patient. Forone bed-day, patients used drugs for only 62.64 UAH (2.18 USD). Physicians wrote 2,487 prescriptions (12.4 per a patient) and used 128 drugs under international non-proprietary names or 218 drugs taking into account all their trade names. In the structure of medical prescriptions, there was a significant duplication of drugs represented by international non-proprietary names. According to the first level of the ATC classification system, the highest rates of prescription frequency were for group N – Drugs affecting the nervous system (861 prescriptions or 34.62%), and according to the second level, there were drugs from group C01 – Cardiac therapy group (375 prescriptions or 15 .08%). At the same time, the second and third positions by the number of prescriptions were occupied by drugs from groups N05 – Psycholeptics (363 prescriptions or 14.60%) and N06 – Psychoanaleptics (309 prescriptions or 12.42%). It was found that physicians prescribed 617 (24.81%) drugs recommended by the Clinical Protocol for the treatment of cognitive and non-cognitive behavioral disorders in patients with dementia due to Alzheimer’s disease. Of the drugs in group N06D – Anti-dementia drugs, the drugs in group N06DX – Other drugs for the treatment of dementia had the highest prescribing rates (191 physicians), while drugs of group N06DA – Cholinesterase inhibitors were prescribed by physicians only 43 times. The highest prescription rates in the structure of pathogenetic therapy were drugs of group N06DX01 – Memantine (188 prescriptions or 30.47%). Then, drugs of group N06DA03 – Rivastigmine (34 prescriptions or 5.51%) and N06DA02 – Donepezil (6 prescriptions or 0.97%) followed by a significant margin. The drugs of group N06DX01 – Memantine also occupied leading positions in the structure of drug consumption. Thus, the volume of their consumption was equal to 84,420.2 UAH (2,934,314 USD), which accounted for 15.39% of the total cost of drug provision for patients and 91.76% of drug consumption in group N06D – Medicines for use in dementia. Conclusions. A significant financial burden associated with the need to use pathogenetic therapy drugs in patients with dementia in Alzheimer’s disease requires the development and implementation of effective models of resource provision for pharmacotherapy and social support of neuropsychiatric patients in Ukraine., Мета – провести клініко-економічний аналіз стану фармацевтичного забезпечення пацієнтів здеменцією внаслідок хвороби Альцгеймера в Україні. Матеріали та методи. Використовували як загальнотеоретичні (історичний, аналітико-порівняльний, системний, графічний, логічний, гіпотетико-дедуктивний), так і прикладні (клініко-економічний, математико-статистичні) методи досліджень. Результати дослідження. З’ясовано, що більшість хворих належить до соціально незахищених верств населення. Так, питома вага пенсіонерів складала 71,0%, а 40 пацієнтів (20,0%) мали групи інвалідності. Усі без винятку хворі мали обтяжливий анамнез. Пересічно хворі перебували на лікуванні в спеціалізованих медичних закладах 43,8 ліжко-дня. На фармацевтичне забезпечення цих хворих було витрачено 548714,5 грн (19072,45 дол. США), що в перерахунку на одного пацієнта дорівнювало 2743,57 грн (95,36 дол. США). За один ліжко-день хворі споживали ліків на 62,64 грн (2,18дол. США). Лікарями було здійснено 2487 лікарських призначень (12,4 на одного хворого) та використано 128 препаратів за міжнародними непатентованими назвами або 218 з урахуванням усіх торгових назв. У структурі призначень виявлено значне дублювання препаратів за міжнародними непатентованими назвами. За першим рівнем АТС класифікаційної системи найвищі показники частоти призначень мали препарати N – Засоби, що впливають на нервову систему (861 призначення, або 34,62%), а за другим рівнем – препарати з групи С01 – Кардіотонічні препарати (375 призначень, або 15,08%). Другу та третю позиції за кількістю призначень займали препарати з груп N05 – Психолептичні засоби (363 призначення, або 14,60%) та N06 – Психоаналептики (309 призначень, або 12,42%). З’ясовано, що лікарями було здійснено 617 (24,81%) призначень препаратів, рекомендованих клінічним протоколом для лікування когнітивних та некогнітивних порушень поведінки в пацієнтів з деменцію внаслідок хвороби Альцгеймера. Із групи N06D – Засоби для застосування в разі деменції найвищі показники призначень мали препарати з групи N06DХ – Інші засоби для застосування в разі деменції (191 призначення), а препарати з групи N06DA – Інгібітори холінестерази було призначено лише 43 рази. Найвищі показники частоти призначення в структурі призначень патогенетичної терапії мали препарати N06DX01 Мемантину (188 призначень, або 30,47%). Далі з істотним відривом ішли препарати N06DA03 Ривастигміну (34 призначення, або 5,51%) та N06DА02 Донепезил (6 призначень, або 0,97%). Препарати N06DX01 Мемантину займали також позиції лідерів і в структурі споживання ліків. Так, обсяг їх споживання дорівнював 84420,2 грн (2934,314 дол. США), що становить 15,39% від загальних витрат на фармацевтичне забезпечення хворих та 91,76% від споживання препаратів з групи N06D – Засоби для застосування в разі деменції. Висновки. З огляду на значне фінансове навантаження, зумовлене необхідністю застосування препаратів патогенетичної терапії для пацієнтів з деменцією внаслідок хвороби Альцгеймера, наразі є нагальна потреба в розробленні і впровадженні ефективних моделей ресурсного забезпечення фармакотерапії та соціального супроводу психоневрологічних пацієнтів в Україні.

The aim: to assess the state of pharmaceutical provision of patients with dementia in Alzheimer's disease in Ukraine in accordance with international recommendations. Materials and methods. In our studies, we used data from international guidelines, clinical protocols that regulate the organization of medical and pharmaceutical care for these patients in the USA, Australia, Japan, Germany, Great Britain, Finland, India, Kazakhstan, and Ukraine. The actual state of pharmaceutical provision of these patients in Ukraine was studied using a depersonalized database of medical prescriptions, which operates based on a number of specialized healthcare institutions. In addition, data from the Morion information search system were used. We used general theoretical (historical, formal, graphic, hypothetical-deductive, etc.) and applied (clinical-economic, organizational-economic, mathematical-statistical, etc.) research methods. Results. It has been established that a consolidated opinion has been formed in the world scientific community regarding the possibility of effective use in the pathogenetic treatment of patients with dementia in Alzheimer's disease of drugs from the groups N06DA Acetylcholinesterase inhibitors and N06DX-Other drugs for use in case of dementia. Thus, the pharmaceutical component of international recommendations, clinical protocols for the treatment of patients with dementia in Alzheimer's disease contains four drugs used in pathogenetic therapy. These are N06DA02 Donepezil, N06DA03 Rivastigmine, N06DA04 Galantamine and N06DX01 Memantine. It has been reported that all the above drugs are included in the domestic clinical protocol for the treatment of patients with dementia in Alzheimer's disease, the State Drug Formulary (with the exception of N06DA03 Rivastigmine), and the State Drug Registry. At the same time, all of them were absent from the National List of Essential Drugs, which has an important socio-economic and medical-pharmaceutical significance in the health care system. It was found that patients (200 people) received 2487 prescriptions (100.0 %), among which 9.41 % (234 prescriptions) were drugs used in pathogenetic treatment. There is a highly disproportionate nature of the distribution of prescriptions and consumption by international generic names of drugs. Thus, drugs N06DX01 Memantine accounted for 80.41 % (188 prescriptions) of all prescriptions in the group N06D Drugs for use in dementia, and the consumption rate was UAH 84420.20, which accounted for 91.48 % of the amount of expenses directed to patients with carrying out pathogenetic treatment. Significant dominance of drugs N06DX01 Memantine in the structure of prescriptions and consumption indicates the presence of severe, advanced forms of dementia in patients. This fact once again emphasizes the need for early detection and treatment of cognitive impairment, primarily for the rational use of limited health care resources. We have found that there are no prescriptions for N06D A04 Galantamine preparations, which are recommended by the relevant international recommendations in different countries of the world, as well as by the domestic clinical protocol for the pathogenetic treatment of mild and moderate forms of Alzheimer's disease. At the same time, N06DA05 Ipidacrine preparations were used in the treatment of domestic patients, which are not presented in the pharmaceutical component of international recommendations and protocols governing the pathogenetic treatment of the above-mentioned groups of neuropsychiatric patients. Conclusions. The peculiarities of the formation of the pharmaceutical component in the organization of the treatment process of patients with dementia in Alzheimer's disease in Ukraine, established by us, allow further research on the development of rational ways of resource provision of neuropsychiatric patients, Мета: провести оцінку стану фармацевтичного забезпечення пацієнтів з деменцією при хворобі Альцгеймера в Україні у відповідності до міжнародних рекомендацій. Матеріали і методи. Під час проведення досліджень використовували міжнародні рекомендації, клінічні протоколи, які регулюють питання організації надання медичної та фармацевтичної допомоги хворим з деменцією при хворобі Альцгеймера у США, Австралії, Японії, Німеччині, Великобританії, Фінляндії, Індії, Казахстані та в Україні. Фактичний стан фармацевтичного забезпечення цих хворих в Україні досліджувався з використанням деперсоніфікованої бази лікарських призначень, яка функціонувала у деяких спеціалізованих закладах охорони здоров’я. Крім цього, використовувались дані інформаційно-пошукової системи «Моріон». Використовувалися загальнотеоретичні (історичний, формальний, графічний, гіпотетико-дедуктивний і таке ін.) та прикладні (клініко-економічні, організаційно-економічні, математико-статистичні тощо) методи досліджень. Результати дослідження. Встановлено, що у світовій науковій спільноті сформувалась консолідована думка стосовно можливості ефективного використання у патогенетичному лікуванні хворих з деменцією при хворобі Альцгеймера препаратів із груп N06DА Інгібітори ацетилхолінестерази та N06DX-Інші засоби для застосуванні у разі деменції. Так, фармацевтична складова міжнародних рекомендацій, клінічних протоколів лікування цих хворих містить чотири препарати, що використовуються у патогенетичній терапії. Це N06DA02 Донепезил, N06DA03 Ривастигмін, N06DA04 Галантамін та N06DX01 Мемантин. Доведено, що всі вищезазначені препарати представлені у складі вітчизняного клінічного протоколу лікування хворих з деменцією при хворобі Альцгеймера, Державного формуляру ЛЗ (за виключенням N06DA03 Ривастигміну), Державного реєстру ЛЗ. Одночасно з тим, всі вони були відсутні у складі Національного переліку основних ЛЗ, який має важливе соціально-економічне та медико-фармацевтичне значення в системі охорони здоров’я. Встановлено, що хворим (200 осіб) було здійснено 2487 лікарських призначень (100,0 %), серед яких 9,41 % (234 призначення) припадало на препарати, які застосовуються у патогенетичному лікуванні. Відмічається вкрай непропорційний характер розподілу лікарських призначень та споживання за міжнародними непатентованими назвами препаратів. Так, на препарати N06DX01 Мемантину припадало 80,41 % (188 призначень) від всіх призначень по групі N06D Засоби для застосування при деменції, а показник споживання дорівнював 84420,20 грн, що складало 91,48 % від суми витрат, спрямованих на фармацевтичне забезпечення хворих у разі проведення їм патогенетичного лікування. Значне домінування препаратів N06DX01 Мемантину у структурі призначень та споживання вказує на наявність тяжких, запущених форм деменцій у хворих. Цей факт ще раз підкреслює необхідність раннього виявлення та лікування когнітивних порушень, перш за все, з метою раціонального використання обмежених ресурсів охорони здоров’я. Нами встановлена відсутність призначень по препаратах N06D A04 Галантаміну, які рекомендовані як відповідними міжнародними рекомендаціями у різних країнах світу так й вітчизняним клінічним протоколом у разі патогенетичного лікування легких та помірних форм хвороби Альцгеймера. При цьому, у лікуванні вітчизняних пацієнтів були використані препарати N06DA05 Іпідакрину, які не представлені у фармацевтичній складовій міжнародних рекомендацій та протоколах, які регулюють питання патогенетичного лікування вищезезначених груп психоневрологічних хворих. Висновки. Встановлені особливості у формуванні фармацевтичної складової організації лікувального процесу хворих з деменцією при хворобі Альцгеймера в Україні дозволяють у подальшому проводити дослідження з розробки раціональних шляхів ресурсного забезпечення психоневрологічних пацієнтів

Хвороба Альцгеймера – це нейродегенеративне захворювання, яке вiдоме як найпоширенiша причина незворотної деменцiї. Воно характеризується двома патологiчними ознаками – наявнiстю в тканинi головного мозку сенiльних бляшок i нейрофiбрилярних клубкiв. в-амiлоїдний бiлок є основним компонентом амiлоїдних бляшок, асоцiйованих з хворобою Альцгеймера. Один з встановлених механiзмiв розвитку хвороби – це взаємодiя розчинних олiгомерiв в-амiлоїду з глутаматергiчними рецепторами NMDA-типу та iншими протеїнами, якi беруть участь в процесах синаптичного захоплення i вивiльнення глутамату. Надмiрна стимуляцiя глутаматних рецепторiв, переважно NMDA-типу, викликає iнтенсивний вхiд iонiв кальцiю в клiтини i є ключовим раннiм кроком у глутамат-iндукованiй ексайтотоксичностi, що виникає при багатьох неврологiчних захворюваннях. Метою даної роботи є дослiдження виживання культивованих нейронiв гiпокампу в умовах iнкубацiї з в-амiлоїдом та моделювання ексайтотокичностi.

Хвороба Альцгеймера (ХА) є поширеним нейродегенеративним захворюванням, яке характеризується прогресуючими когнiтивними порушеннями i втратою пам‘ятi. Позаклiтиннi вiдкладення пептиду В-амiлоїду у виглядi сенiльних бляшок, утворення внутрiшньоклiтинних нейрофiбрилярних клубкiв та масивна втрата нейронiв, особливо в областi гiпокампу, розглядаються як основнi патологiчнi ознаки ХА. Гiпокамп вiдповiдає за здатнiсть до навчання, формування короткотривалої пам’ятi та низку iнших процесiв. У процесi розвитку хвороби Альцгеймера до 80 % нейронiв в гiпокампi гине i людинi стає все складнiше засвоювати нову iнформацiю. Вiдомо, що збiльшення концентрацiї кальцiю в зовнiшньоклiтинному середовищi сприяє пошкодженню нейронiв завдяки накопиченню його в клiтинах та клiтинних структурах. Враховуючи, що таке збiльшення зовнiшньоклiтинного кальцiю вiдбувається при багатьох патологiчних станах, метою даної роботи було з’ясувати вплив кальцiю на життєздатнiсть нейронiв культури гiпокампу щурiв в умовах культивацiїї з ав-амiлоїдом. Нашi експерименти показали, що високий рiвень Ca2+ та АВ у середовищi зменшували кiлькiсть живих нейронiв та збiльшували кiлькiсть апоптотичних i некротичних. Таким чином, на пiдставi отриманих результатiв ми припускаємо, що при дїї амiлоїду АВ1-42 в культурi нейронiв гiпокампа задiяний i кальцiєвий механiзм розвитку апоптозу та некрозу.

Background. The relationship between choline deficiency and vascular dysfunction continues to be relevant in the study of Alzheimer's disease. Objective. To study the morphological characteristics of vascular injury within the conditions of choline deficiency in rats with scopolamine-induced Alzheimer's type dementia. Methods. The experiment was performed on 48 WAG population male rats weighing 180-230 gr. Rats from groups Scop-14, Scop-14-SC, Scop-28, Scop-28-SC were injected intraperitoneally with scopolamine (Scop) butylbromide at a dosage of 1 mg/kg of body mass during 14 and 28 days and intravenously with mesenchymal stem cells (SC) at a single dosage of 500000 cells per 1 rat. Control animals (gr.C) were injected with 0.9% sodium chloride. Brain slides were stained with Congo-red and gallocyanine-chromium alum according to Einarson's method for total nucleic acids. The VEGF, E-cadherin expression was immunohistochemically determined in the brain cells cytoplasm. Results. The congophilic staining of the arteries walls, a decrease in endothelial cells with low the E-cadherin expression and an increase in the number of pericytes in the capillary wall was observed in the experimental groups. In gr.Scop-28 VEGF expression in endothelial cells, hippocampal neurons was greater than in gr.Scop-14. It indicated more intensive activation of angiogenesis and acetylcholine synthesis with correspondingly more pronounced vascular damage and choline deficiency. The cytoplasm of cortical neurons was diffusely labeled with VEGF antibodies in response to hypoxia, but the level of expression was almost no different from that in gr.C. In all groups, the optical density of the neuropile of the large hemispheres according to Einarson’s staining was reduced, i.e., the level of RNA in the neuronal processes was reduced. The introduction of stem cells restored the capillary wall due to young endothelial cells, reduced the VEFG synthesis in all studied cells and increased the RNA content in neuronal processes. Conclusion. The relationship between choline deficiency, neuronal process loss and vascular damage has been found. The blood vessels self-repair was occurred by substitution, after the stem cells introduction - by restitution., Актуальность. Взаимосвязь между холинодефицитом и сосудистой дисфункцией остается актуальным вопросом при изучении болезни Альцгеймера. Цель. Изучение морфологических признаков сосудистого повреждения в условиях холинодефицита у крыс со скополамин-индуцированной деменцией альцгеймеровского типа. Методы. Эксперимент проводили с участием 48 крыс-самцов популяции WAG массой 180-230 гр. Крысы опытных групп (Scop-14, Scop-14-SC, Scop-28, Scop-28-SC) получали внутрибрюшинные инъекции скополамина (Scop) бутилбромида в дозе 1 мг/кг в течение 14 и 28 дней и в конце - внутривенные инъекции мезенхимальных стволовых клеток однократно в дозе 500 тыс. клеток на 1 крысу. Контрольным животным (гр.C) вводили 0,9% натрия хлорида. Микропрепараты головного мозга крыс окрашивали конго-рот и галоцианин-хромовыми квасцами по методу Ейнарсона на суммарные нуклеиновые кислоты. Иммуногистохимически определяли экспрессию VEGF, Е-кадгерина в цитоплазме клеток мозга. Результаты. В опытных группах наблюдалось: конгофильне окрашивание стенок артерий, уменьшение эндотелиоцитов со снижением экспрессии Е-кадгерина и увеличение количества перицитов в стенке капилляров. В гр.Scop-28 VEGF экспрессия в эндотелиоцитах, нейронах гиппокампа больше, чем в гр.Scop-14, что свидетельствует об интенсивной активации ангиогенеза и синтезе ацетилхолина при соответственно более выраженном сосудистом повреждении и холинодефиците. Цитоплазма нейронов коры - диффузно меченная антителами VEGF в ответ на гипоксию и с уровнем экспрессии, как в гр.C, что указывает на меньшую степень холинодефицита. Во всех группах оптическая плотность нейропиля больших полушарий при окраске по Ейнарсону снижена, то есть уровень РНК в отростках нейронов уменьшен. Введение стволовых клеток способствовало восстановлению капиллярной стенки за счет молодых эндотелиоцитов, уменьшению синтеза VEFG во всех исследуемых клетках и увеличению содержания РНК в отростках нейронов. Выводы. Найдена связь между уровнем холинодефицита, потерей отростков нейронов и повреждением сосудов. Самостоятельная регенерация сосудов происходит путем субституции, а после введения стволовых клеток - путем реституции., Актуальність. Взаємозв'язок між холінодефіцитом і судинною дисфункцією залишається актуальним питанням при вивченні хвороби Альцгеймера. Мета. Вивчення морфологічних ознак судинного пошкодження в умовах холінодефіциту у щурів зі скополамін-індукованої деменцією альцгеймерівського типу. Методи. Експеримент проводили за участю 48 щурів-самців популяції WAG масою 180-230 гр. Щури дослідних груп (Scop-14, Scop-14-SC, Scop-28, Scop-28-SC) отримували внутрішньочеревні ін'єкції скополаміну (Scop) бутилброміду в дозі 1 мг/кг протягом 14 та 28 днів, а також внутрішньовенні ін'єкції мезенхімальних стовбурових клітин одноразово в дозі 500 тис. клітин на 1 щура після останнього дня ін’єкцій Scop. Контрольним тваринам (гр.C) вводили 0,9% натрію хлориду. Мікропрепарати головного мозку щурів фарбували конго-рот і галоціанін-хромовими галунами за методом Ейнарсона на сумарні нуклеїнові кислоти. Імуногістохімічно визначали експресію VEGF, Е-кадгерину в цитоплазмі клітин мозку. Результати. В дослідних групах спостерігалось: конгофільне забарвлення стінок артерій, зменшення ендотеліоцитів зі зниженням експресії Е-кадгерину та збільшення кількості перицитів в стінці капілярів. В гр.Scop-28 VEGF експресія в ендотеліоцитах, нейронах гіпокампу більша, ніж в гр.Scop-14, що свідчить про інтенсивну активацію ангіогенезу та синтез ацетилхоліну при відповідно більш вираженому судинному пошкодженні та холінодефіциті. Цитоплазма нейронів кори дифузно мічена антитілами VEGF у відповідь на гіпоксію, але рівень експресії майже не відрізняється від такого в гр.C, що вказує на менший ступінь холінодефіциту. У всіх групах оптична щільність нейропіл я великих півкуль при фарбуванні за Ейнарсоном знижена, тобто рівень РНК у відростках нейронів зменшений. Введення стовбурових клітин сприяло відновленню капілярної стінки за рахунок молодих ендотеліоцитів, зменшенню синтезу VEFG у всіх досліджених клітинах та збільшенню вмісту РНК у відростках нейронів. Висновки. Знайдений зв’язок між рівнем холінодефіциту, втратою відростків нейронів та пошкодженням судин. Самостійна регенерація судин відбувається шляхом субституції, а після введення стовбурових клітин – шляхом реституції.

Background. Nitrates and nitrites are found in soil, water, human food, dyes, and medicines. In the literature, both positive and negative effects from the ingestion of nitrates and nitrites into the body are considered. A nitrite model of Alzheimer's type dementia of vascular origin was used in the work. Objective. The aim of the study was to study the morphofunctional state of the adrenal glands of experimental animals with prolonged administration of sodium nitrite. The study was carried out on male rats of the WAG population, which were divided into 3 groups: gr. N-14 - received injections of a water solution of sodium nitrite at a dose of 50 mg / kg of body weight daily for 14 days; gr. N-28 - Rats received similar injections for 28 days. Injections are intraperitoneal. Control rats were injected with 0.9% sodium chloride solution. Results. In animals of the main groups, the formation of a morphofunctional picture of the development of a stress reaction takes place, which was also confirmed morphometrically, and in group N-28 - with signs of incipient decompensation of the medulla and the fascicular zone of the adrenal cortex. Conclusion. When simulating Alzheimer's disease in laboratory rats by the introduction of a water solution of sodium nitrite at a dose of 50 mg / kg of body weight by daily intraperitoneal injection for 14 and 28 days, a picture of their morphofunctional activation is formed in the medulla and fascicular zone of the adrenal cortex. In the group with a 28-day course of administration of sodium nitrite solution, morphofunctional signs of decompensation of the medulla and the fascicular zone of the adrenal glands (especially the medulla) appear, which indicates the development of severe distress in animals and the impossibility of restoring homeostasis., Актуальность. Нитраты и нитриты присутствуют в почве, воде, продуктах питания человека, красителях и лекарствах. В литературе рассматриваются как положительные, так и отрицательные эффекты от попадания нитратов и нитритов в организм. В работе была использована нитритная модель деменции альцгеймеровского типа сосудистого происхождения. Цель исследования – изучить морфофункциональное состояние надпочечников экспериментальных животных при длительном введении нитрита натрия. Исследование проведено на крысах-самцах популяции WAG, которые были разделены на 3 группы: гр. N-14 – получали инъекции водного раствора нитрита натрия в дозе 50 мг/кг массы тела ежедневно в течение 14 дней; гр. N-28 – крысы получали аналогичные инъекции в течение 28 дней. Инъекции – внутрибрюшинные. Контрольным крысам вводили 0,9% раствор натрия хлорида. Результаты. У животных основных групп имеет место формирование морфофункциональной картины развития стрессовой реакции, что подтверждено также морфометрически, причем в группе N-28 – с признаками начинающейся декомпенсации мозгового вещества и пучковой зоны коры надпочечников. Заключение. При моделировании болезни Альцгеймера у лабораторных крыс введением водного раствора нитрита натрия в дозе 50 мг/кг массы тела ежесуточной внутрибрюшинной инъекцией в течение 14 и 28 дней в мозговом веществе и пучковой зоне коры надпочечников формируется картина их морфофункциональной активации. В группе с 28-дневным курсом введения раствора нитрита натрия появляются морфофункциональные признаки декомпенсации мозгового вещества и пучковой зоны надпочечников, (особенно выраженно – мозговое вещество), что свидетельствует о развитии у животных тяжелого дистресса и невозможности восстановления гомеостаза., Актуальність. Нітрати і нітрити присутні в ґрунті, воді, продуктах харчування людини, барвниках і ліках. У літературі розглядаються як позитивні, так і негативні ефекти від попадання нітратів і нітритів в організм. У роботі була використана нітритна модель деменції Альцгеймера судинного походження. Мета дослідження - вивчити морфофункціональний стан надниркових залоз експериментальних тварин при тривалому введенні нітриту натрію. Дослідження проведено на щурах-самцях популяції WAG, які були розділені на 3 групи: гр. N-14 - отримували ін'єкції водного розчину нітриту натрію в дозі 50 мг / кг маси тіла щодня протягом 14 днів; гр. N-28 - щури отримували аналогічні ін'єкції протягом 28 днів. Ін'єкції - внутрішньочеревні. Контрольним щурам вводили 0,9% розчин натрію хлориду. Результати. У тварин основних груп має місце формування морфофункціональної картини розвитку стресової реакції, що підтверджено також морфометрично, також в групі N-28 - з ознаками початкової декомпенсації мозкового речовини і пучкової зони кори надниркових залоз. Висновок. При моделюванні хвороби Альцгеймера у лабораторних щурів введенням водного розчину нітриту натрію в дозі 50 мг / кг маси тіла щодобового внутрішньочеревневою ін'єкцією протягом 14 і 28 днів в мозковій речовині і пучковій зоні кори надниркових залоз формується картина їх морфофункціональної активації. У групі з 28-денним курсом введення розчину нітриту натрію з'являються морфофункціональні ознаки декомпенсації мозкової речовини і пучкової зони наднирникових залоз (особливо виражено – у мозковій речовині), що свідчить про розвиток у тварин важкого дистресу і неможливості відновлення гомеостазу.

Alzheimer's disease (AD) represents a severe neurodegenerative disease which leads to a loss of memory, morbed cognitive disorders and inevitable death. The end result of the pathological process is a mass destruction of neurons in specific structures of the brain which are connected with the preservation and processing of information. The parameter of the spread of AD grows with age. Diabetes mellitus (DM), is considered to be a process which can be similar to accelerated ageing – in case of this disease a propensity to degenerative conditions grows. In recent years data have been received to the effect that diabetes may become a cause of accelerated brain aging., Болезнь Альцгеймера (БА) представляет собой тяжелое нейродегенеративное заболевание, которое приводит к потере памяти, выраженым когнитивным расстройствам и неминуемой гибели. Конечным результатом патологического процесса является массовая гибель нейронов в специфических участках мозга, которые связаны с сохранением и переработкой информации. Показатель распространения БА возрастает с возрастом. Сахарный диабет (СД) считается процессом, который может быть аналогичным ускоренному старению – при этом заболевании возрастает склонность к дегенеративным состояниям. В последние годы получены данные, что диабет может стать причиной ускоренного старения мозга., Хвороба Альцгеймера (ХА) представляє собою тяжке нейродегенеративне захворювання, яке призводить до втрати пам´яті, вираженим когнітивним розладам і неминучої смерті. Кінцевим результатом розвитку патологічного процесу є масова загибель нейронів у специфічних структурах мозку, які пов’язані зі зберіганням і переробкою інформації. Показник розповсюдження ХА зростає з віком. Цукровий діабет (ЦД) вважається процесом, який може бути аналогічним до прискореного старіння - при цьому захворюванні зростає схильність до дегенеративних станів. В останні роки отримано дані, що діабет може стати причиною прискореного старіння мозку.

Heterocyclic compounds make a very important branch of organic chemistry, and it has always been an interesting area of study in medical chemistry. They are present in a variety of drugs, vitamins and biologically active compounds. Over two decades, 1,3,4-oxadiazoles have been of interest to chemists owing to their diverse therapeutic potential; the studies focus mainly on the principles of combinatorial chemistry with a broad spectrum of biological activity. In the continuation of the review article, the general literature sources that consider chemical heteryl derivatives of 2,5-disubstituted 1,3,4-oxadiazoles as important synthetic substrates and precursors for biologically oriented synthesis, are systematized. Heterocyclic 1,3,4-oxadiazoles and their derivatives are widely used as antibacterial, fungicidal, anti-inflammatory, antidiabetic, anticancer, antitubercular, antioxidant, antimalarial, analgesic, anticonvulsant, antidepressant and anti-HIV drugs. It is important to note that the combination of 1,3,4-oxadiazole nuclei with different heterocyclic moieties in some cases had synergistic effect. The aim of the work is the search for new activities, systematization and generalization of literature sources on methods of biologically oriented drug synthesis (BIODS) based on heteryl derivatives of 2,5-disubstituted 1,3,4-oxadiazoles. Conclusions. The article analyzes, generalizes and systematizes the data obtained from the literature that describes the results of the study of the biological activity of 1,3,4-oxadiazoles, which allowed to confirm their diverse pharmacological and biological potential. It is established that oxadiazoscafold as the main structural component is found in various biologically active compounds which evidences the relevance of its further studies as a perspective structural matrix for construction of drug-like molecules. The analysis of the presented material demonstrates the significance and prospectivity of biologically oriented drugs of this segment of the chemistry of nitrogen-containing heterocycles., Гетероциклические соединения – очень важная отрасль органической химии и всегда актуальный аспект медицинской химии, так как они содержатся в самых разных препаратах, витаминах и биологически активных соединениях. 1,3,4-Оксадиазолы в течение двух десятилетий были в центре интереса химиков в связи с разнообразным терапевтическим потенциалом, обусловленным в основном принципами комбинаторной химии и широким спектром биологической активности. В продолжении обзора систематизированы и обобщены данные научной литературы, касающиеся гетерилпроизводных 2,5-дизамещенных 1,3,4-оксадиазолов как важных синтетических субстратов и предшественников для биологически ориентированного синтеза. Гетероциклические производные 1,3,4-оксадиазола широко применяют как антибактериальные, фунгицидные, противовоспалительные, антидиабетические, противораковые, противотуберкулезные, антиоксидантные, противомалярийные, обезболивающие, противосудорожные, антидепрессивные и анти-ВИЧ средства. Важно отметить, что сочетание ядра 1,3,4-оксадиазола с разными гетероциклическими фрагментами в ряде случаев сопровождалось возникновением синергического эффекта. Цель работы – поиск новых видов активности, систематизация и обобщение данных научной литературы относительно методов биологически ориентированного синтеза лекарств (BIODS) на основе гетерилпроизводных 2,5-дизамещенных 1,3,4-оксадиазолов. Выводы. Проанализированы, обобщены и систематизированы результаты исследования биологической активности 1,3,4-оксадиазолов, что дало возможность подтвердить их разносторонний фармакологический и биологический потенциал. Установлено, что оксадиазольный скафолд как основной структурный компонент входит в состав разнообразных биологически активных соединений и свидетельствует о целесообразности их изучения как перспективной структурной матрицы для конструирования лекарственных молекул. Анализ представленного материала подтверждает важность и реальную перспективу биологически ориентированного синтеза лекарств этого сегмента химии азотсодержащих гетероциклов., Гетероциклічні сполуки – дуже важлива галузь органічної хімії та завжди актуальний для вивчення аспект медичної хімії, оскільки вони містяться в різних препаратах, вітамінах і біологічно активних сполуках. 1,3,4-Оксадіазоли протягом двох десятиліть були в центрі наукового інтересу хіміків через різноманітний терапевтичний потенціал, що зумовлений передусім принципами комбінаторної хімії та широким спектром біологічної активності. У продовженні оглядової статті систематизували й узагальнили відомості фахової літератури, що стосуються хімії гетерилпохідних 2,5-дизаміщених 1,3,4-оксадіазолів як важливих синтетичних субстратів і попередників для біологічно орієнтованого синтезу. Гетероциклічні 1,3,4-оксадіазоли та їхні похідні широко використовують як антибактеріальні, фунгіцидні, протизапальні, антидіабетичні, протиракові, протитуберкульозні, антиоксидатні, протималярійні, знеболювальні, протисудомні, антидепресивні й анти-ВІЛ засоби. Важливо наголосити, що поєднання ядра 1,3,4-оксадіазолу з різними гетероциклічними фрагментами в низці випадків супроводжувалося виникненням синергічного ефекту. Мета роботи – пошук нових видів активності, систематизація та узагальнення фахових літературних джерел щодо методів біологічно орієнтованого синтезу ліків (BIODS) на основі гетерилпохідних 2,5-дизаміщених 1,3,4-оксадіазолів. Висновки. Проаналізували, узагальнили й систематизували результати дослідження біологічної активності 1,3,4-оксадіазолів, що дало змогу підтвердити їхній різнобічний фармакологічний і біологічний потенціал. Встановлено, що оксадіазольний скафолд як основний структурний компонент входить до складу різноманітних біологічно активних сполук, а отже доцільне їх вивчення як перспективної структурної матриці для конструювання лікоподібних молекул. Аналіз викладеного матеріалу підтверджує важливість і реальну перспективу біологічно орієнтованого синтезу ліків цього сегмента хімії азотовмісних гетероциклів.

Against the background of systematic aging of the population and increase in life expectancy the problems of the spread of all forms of dementia, including Alzheimer’s disease, are becoming increasingly important. Аim. To study epidemiology of dementia and Alzheimer’s disease in Ukraine. Materials and methods. Data from the Center for Mental Health and Monitoring of Drugs and Alcohol of the Ministry of Health of Ukraine for 2015-2019 were studied. In the research, in addition to general theoretical methods, methods of epidemiological studies were also used. Results and discussion. It has been found that since 2018 in Ukraine, the incidence rates of all mental disorders (4.0 %) increased, including organic lesions with symptomatic manifestations of cognitive impairment (2.0 %), all forms of dementia (6.0 %), vascular dementia and Alzheimer’s disease (9.0 % each). The structure of dementia is dominated by vascular forms of dementia (62.59 %), while Alzheimer’s disease has been characterized since 2015 by a systematic increase in the proportion (%) from 7.0 % to 12.0 %. The average prevalence of dementia in Ukraine is 99.72, and Alzheimer’s disease is 5.34 per 100 thousand population. A significant fluctuation in the prevalence of dementia and Alzheimer’s disease in different regions of the country has been proven. Thus, in the regions of the country, these indicators differed by 6 or more times. The highest prevalence rates of dementia were observed in 7 regions (Vinnytsia, Donetsk, Zaporizhia, Zhytomyr, Kharkiv, Cherkasy and Chernihiv regions) and Kyiv, and for Alzheimer’s disease – in 3 regions (Zaporizhia, Kherson, Chernihiv) and Kyiv. Conclusions. It is necessary to introduce an effective system for recording and monitoring cases of all forms of dementia, including Alzheimer’s disease. This will form the basis for the development of models for the rational distribution of healthcare resources for the effective treatment and social rehabilitation of these groups of patients in Ukraine., На фоне планомерного старения населения и увеличения продолжительности жизни проблемы распространения всех форм деменции, в т. ч. болезни Альцгеймера, приобретают все большую актуальность. Целью работы стало проведение исследования эпидемиологии деменции и болезни Альцгеймера в Украине. Материалы и методы. Материалом исследования были данные Центра психического здоровья и мониторинга наркотиков и алкоголя МЗ Украины за 2015-2019 годы. В работе, кроме общетеоретических методов, использованы и методы эпидемиологических исследований. Результаты и обсуждение. Установлено, что с 2018 г. в Украине увеличились показатели заболеваемости всеми расстройствами психики (4,0 %), в т. ч. органическими поражениями с симптоматическими проявлениями нарушений когнитивных функций (2,0 %), всеми формами деменции (6,0 %), сосудистой деменцией и болезнью Альцгеймера (по 9,0 %). В структуре деменции доминируют сосудистые формы (62,59%), а болезнь Альцгеймера характеризуется с 2015 г. планомерным ростом удельного веса с 7,0 % до 12,0 %. Средний показатель распространенности деменции в Украине составлял 99,72, а болезни Альцгеймера – 5,34 человека на 100 тыс. населения. Доказано значительное колебание показателей распространенности деменции и болезни Альцгеймера по разным регионам страны. Так, по областям Украины эти показатели отличались в 6 и более раз. Самые высокие показатели распространенности деменции наблюдались в 7 областях (Винницкая, Донецкая, Запорожская, Житомирская, Киевская, Черкасская, Черниговская) и г. Киеве, а болезни Альцгеймера – в 3-х областях (Запорожская, Херсонская, Черниговская) и г. Киеве. Выводы. Доказана необходимость внедрения эффективной системы фиксации и мониторинга случаев всех форм деменции, в т. ч. болезни Альцгеймера. Это позволит сформировать основу для разработки моделей рационального распределения ресурсов здравоохранения для эффективного лечения и социальной реабили-тации указанных групп больных в Украине., На тлі планомірного старіння населення та збільшення тривалості життя проблеми поширення всіх форм деменції, зокрема хвороби Альцгеймера, набувають дедалі більшої актуальності. Метою роботи стало проведення дослідження епідеміології деменції та хвороби Альцгеймера в Україні. Матеріали та методи. Матеріалами дослідження були дані Центру психічного здоров’я і моніторингу наркотиків та алкоголю МОЗ України за 2015-2019 роки. У науковій розвідці, окрім загальнотеоретичних методів, використано методи епідеміологічних досліджень. Результати та їх обговорення. Виявлено, що з 2018 р. в Україні збільшились показники захворюваності на всі розлади психіки (4,0 %), зокрема на органічні ураження із симптоматичними проявами порушень когнітивних функцій (2,0 %), на всі форми деменції (6,0 %), судинну деменцію та хворобу Альцгеймера (по 9,0 %). У структурі деменцій домінує судинна форма (62,59 %), а хвороба Альцгеймера з 2015 р. характеризується планомірним зростанням питомої ваги з 7,0 % до 12,0 %. Середній показник поширеності деменції в Україні дорівнював 99,72, а хвороби Альцгеймера – 5,34 особи на 100 тис. населення. Виявлено значне коливання показників поширеності деменції та хвороби Альцгеймера в різних регіонах країни. Так, в областях України зазначені показники відрізнялись у 6 і більше разів. Найвищі показники поширеності деменції спостерігали в 7 областях (Вінницька, Донецька, Запорізька, Житомирська, Харківська, Черкаська та Чернігівська) та м. Києві, а хвороби Альцгеймера – у 3-х областях (Запорізька, Херсонська, Чернігівська) та м. Києві. Висновки. Доведено необхідність впровадження ефективної системи фіксації та моніторингу випадків усіх форм деменції, зокрема хвороби Альцгеймера. Це формує підґрунтя для розроблення моделей раціонального розподілу ресурсів охорони здоров’я з метою ефективного лікування та соціальної реабілітації зазначених груп хворих в Україні.

Дипломна робота: 122 c., 10 табл., 40 рис., 2 додатка, 24 джерела. Об’єкт дослідження: розпізнавання хвороби Альцгеймера по знімках МРТ. Предмет дослідження: аналіз методів та моделей для вирішення поставленої задачі. Мета дослідження: дослідити існуючі методи розпізнавання та класифікації зображень, розробити власну систему розпізнавання хвороби Альцгеймера по знімках МРТ за допомогою алгоритму, який базується на існуючих підходах до вирішення даного завдання. Використані моделі: у програмній реалізації було використано базові моделі ResNet50, VGG19 та InceptionV3, згортковий автокодувальник та алгоритм KNN. Отриманні результати: побудована система розпізнавання хвороби Альцгеймера, що може відносити знімок МРТ до одного з 3 класів: Normal, OldAge та AD з точністю 88%. Thesis: 122 p., 10 tabl., 40 fig., 2 appendices, 24 sources. Object of research: recognition of Alzheimer's disease by MRI. Subject of research: analysis of methods and models for solving the problem. The purpose of the study: to study the existing methods of image recognition and classification, to develop our own system of Alzheimer's disease detection by MRI images using an algorithm based on existing approaches to solve our task. Used models: the software implementation used the basic models ResNet50, VGG19 and InceptionV3, convolutional autoencoder and KNN algorithm. Results: built a system for recognizing Alzheimer's disease, which can assign an MRI image to one of 3 classes: Normal, OldAge and AD with accuracy 88%.

Актуальність. Питання вивчення структури головного мозку з хворобою Альцгеймера, викликаної судинним пошкодженням, залишається недостатньо дослідженим відносно морфологічних аспектів. Мета. Вивчення гістологічних особливостей тканини головного мозку при моделюванні деменції альцгеймерівського типу судинного походження та проявів подальшої клітинної регенерації у щурів. Методи. В експерименті використано 32 щури популяції WAG масою 180-250 гр. Щури дослідної групи (гр. Д) отримували внутрішньоочеревні ін'єкції водного розчину нітриту натрію в дозі 50 мг/кг протягом 14 днів. Контрольним тваринам вводили 0,9% натрію хлориду. Формування при цьому моделі хвороби Альцгеймера, викликаної судинним пошкодженням, доведено і опубліковано. Мікропрепарати головного мозку щурів були пофарбовані конго-рот і галоціанін-хромовими галунами за методом Ейнарсона. Експресію антигену Ki-67 визначали імуногістохімічно («Thermo Fischer Scientific»). Результати. У гр. Д в артеріях основи головного мозку спостерігається відкладення конгофільних мас субендотеліально, в середній оболонці та пошкодження ендотелію, в той час як в більш дрібних внутрішньомозкових судинaх амілоїдних змін менше. Зафіксовано виражені периваскулярні набряки, парієтальні тромбози, збільшення кількості перицитів над ендотеліоцитами в 1,5-2 рази та мічених Кi-67 ядер ендотеліоцитів капілярів у всіх відділах головного мозку. Дистрофічні процеси в нейронах, проліферація гліальних клітин, епендімоцитів, епітеліоцитів chorioid plexus, утворення вогнищ некрозу в корі, підкірковій речовині, гіпокампі супроводжуються розвитком запальних реакцій. Підсумок. Пошкодження судин і нейронів різних ділянок головного мозку у щурів із деменцією альцгеймерівського типу судинного походження запускає регенерацію на клітинному рівні, що є опосередкованим підтвердженням загибелі цих клітин., Background. The brain structure in patients with Alzheimer's disease, caused initially by vascular damage, is poorly known regarding morphological aspects. Objective. To study the histological features of the brain tissue in the designing of Alzheimer's type dementia of vascular origin and the manifestation of cellular regeneration in rats. Methods. The experiment was performed on 32 male WAG rats weighing 180-250 g. Rats from experimental group (group E) were injected with aqueous solution of sodium nitrite at a dosage of 50 mg/kg of body mass intraperitoneally during 14 days. Control animals were injected with 0.9% sodium chloride. The formation of the Alzheimer's disease model caused by vascular injury has been proven and published. Congo-red and gallocyanine-chromium alum according to Einarson's method stained slides of brain were received. The expression of the Ki-67 antigen was determined immunohistochemically (Thermo Fischer Scientific). Results. In gr. E the subendothelial deposition of congophilic masses and endothelium damage were observed in the brain arteries. Small intracerebral vessels had less amyloid changes. The perivascular edema, parietal thrombosis, and an increase in the number of pericytes over endothelial cells by 1.5-2 times and the Ki-67 labeled capillary endothelial cells in all parts of the brain were recorded. Also, it was found the dystrophic processes in neurons, proliferation of glial cells, ependymocytes, epithelial cells of chorioid plexus, the necrosis foci formation in the cortex, subcortical substance, hippocampus, which was accompanied by the inflammatory reactions. Conclusion. The blood vessels and neurons injury in various parts of the brain in rats with model of Alzheimer's type dementia of vascular origin triggered the regeneration at the cellular level which represented the death of these cells., Актуальность. Вопрос изучения структуры головного мозга с болезнью Альцгеймера, вызванной первоначально сосудистым повреждением, остается недостаточно исследованным относительно морфологических аспектов. Цель. Изучение гистологических особенностей ткани головного мозга при моделировании деменции альцгеймеровского типа сосудистого происхождения и проявлений последующей клеточной регенерации у крыс. Методы. Эксперимент был проведен на 32 крысах популяции WAG массой 180-250 гр. Крысы опытной группы (гр. О) получали внутрибрюшинные инъекции водного раствора нитрита натрия в дозе 50 мг/кг в течение 14 дней. Контрольным животным вводили 0,9% натрия хлорида. Формирование при этом модели болезни Альцгеймера, вызванной сосудистым повреждением, доказано и опубликовано. Микропрепараты головного мозга были окрашены конго-рот и галлоцианин-хромовыми квасцами по методу Эйнарсона. Экспрессию антигена Ki-67 определяли иммуногистохимически («Thermo Fischer Scientific»). Результаты. В гр. О в артериях головного мозга наблюдается отложение конгофильных масс субэндотелиально и в средней оболочке. В мелких внутримозговых сосудах амилоидных изменений меньше. Зафиксированы периваскулярные отеки, париетальные тромбозы, увеличение количества перицитов над эндотелиоцитами в 1,5-2 раза и меченных Кi-67 ядер эндотелиоцитов капилляров во все отделах головного мозга. Дистрофические процессы в нейронах, пролиферация глиальных клеток, эпендимоцитов, эпителиоцитов chorioid plexus, образование очагов некроза в коре, подкорковой веществе, гиппокампе сопровождается развитием воспалительных реакций. Заключение. Повреждение сосудов и нейронов различных участков головного мозга у крыс с деменцией альцгеймеровского типа сосудистого происхождения запускает регенерацию на клеточном уровне, что косвенно подтверждает гибель этих клеток.

Эпилепсия — одно из самых распространенных заболеваний нервной системы у людей пожилого возраста, занимает 3-е место после цереброваскулярных заболеваний и деменций. Прогнозировалось, что к 2020 году число случаев эпилепсии у людей пожилого возраста будет составлять половину от всех новых случаев эпилепсии. Эпилепсия, которая впервые возникает у лиц пожилого возраста (new onset), в основном является следствием накопленных повреждений мозга и других вторичных факторов. К наиболее распространенным этиологическим факторам развития эпилепсии у пожилых людей относятся цереброваскулярные заболевания, нейродегенеративные заболевания с когнитивным нарушением, внутримозговые опухоли и черепно-мозговые травмы. Инсульт и другие цереброваскулярные заболевания являются наиболее важными факторами риска возникновения эпилепсий в пожилом возрасте — 30–50 % среди всех установленных причин. Первичные нейродегенеративные расстройства составляют ~10–20 % от всех выявленных причин эпилепсии у пожилых людей. Первый очаговый ранний эпилептический приступ не обязателен для лечения. Поздние судороги после цереброваскулярного события, особенно повторные, являются показанием к лечению противоэпилептическими препаратами (ПЭП) — риск повторения составляет 71,5 %. При возникновении даже однократных неспровоцированных судорог на фоне хронической цереброваскулярной болезни ПЭП необходимы. Первый эпилептический приступ на фоне болезни Альцгеймера и других первичных нейродегенераций является показанием к началу лечения, что не только значительно улучшает прогноз эпилепсии, но и замедляет прогрессирование когнитивной дисфункции. Рекомендовано применение ПЭП, которые не угнетают когнитивные функции, не влияют на метаболизм липидов, вес, не вызывают аритмий, минимально взаимодействуют с другими препаратами. Препаратами выбора для пациентов пожилого возраста, особенно с когнитивными нарушениями (вследствие дегенеративных заболеваний, цереброваскулярных заболеваний и др.) должны быть леветирацетам (Левицитам) и ламотриджин (Ламотрин), по возможности в качестве монотерапии., Епілепсія — одне з найпоширеніших захворювань нервової системи в людей похилого віку, займає 3-тє місце після цереброваскулярних захворювань та деменцій. Прогнозувалося, що до 2020 року число випадків епілепсії в людей похилого віку становитиме половину від усіх нових випадків епілепсії. Епілепсія, що вперше виникає в людей похилого віку (new onset), в основному є наслідком накопичених пошкоджень мозку та інших вторинних факторів. До найпоширеніших етіологічних факторів розвитку епілепсії в літніх людей відносяться цереброваскулярні захворювання, нейродегенеративні захворювання з когнітивним порушенням, внутрішньомозкові пухлини та черепно-мозкові травми. Інсульт та інші цереброваскулярні захворювання є найважливішими факторами ризику виникнення епілепсії в літньому віці — 30–50 % серед усіх виявлених причин. Первинні нейродегенеративні розлади становлять ~ 10–20 % усіх виявлених причин епілепсії в літніх людей. Перший вогнищевий ранній епілептичний напад не обов’язково лікувати. Пізні судоми після цереброваскулярної події, особливо повторні, є показанням до лікування протиепілептичними препаратами (ПЕП) — ризик повторення становить 71,5 %. При виникненні навіть однократних неспровокованих судом на тлі хронічної цереброваскулярної хвороби ПЕП необхідні. Перший епілептичний напад на тлі хвороби Альцгеймера та інших первинних нейродегенерацій є показанням до початку лікування, що не тільки значно покращує прогноз епілепсії, а й уповільнює прогресування когнітивної дисфункції. Рекомендоване застосування ПЕП, що не пригнічують когнітивні функції, не впливають на метаболізм ліпідів, вагу, не викликають аритмій, мінімально взаємодіють з іншими препаратами. Препаратами вибору для пацієнтів похилого віку, особливо з когнітивними порушеннями (унаслідок дегенеративних захворювань, цереброваскулярних захворювань та ін.) мають бути леветирацетам (Левіцитам) і ламотриджин (Ламотрин), по можливості як монотерапія., Epilepsy is one of the most common diseases of the nervous system in the elderly, and ranks third after cerebrovascular diseases and dementias. It is estimated that by 2020, the number of cases of epilepsy in the elderly will account for a half of all new cases of epilepsy. New-onset epilepsy is mainly a consequence of accumulated brain damage and other secondary factors. The most common etiologies of epilepsy in the elderly include cerebrovascular diseases, neurodegenerative diseases with cognitive impairment, brain tumors and traumatic brain injuries. Stroke and other cerebrovascular diseases are the most important risk factors for the occurrence of epilepsy in the elderly, accounting for 30–50 % of all identified causes. Primary neurodege-nerative disorders account for ~10–20 % of all identified causes of epilepsy in the elderly. The first focal early epileptic seizure is optional for treatment. Late seizures after a cerebrovascular event, especially recurrent ones, are indicative for antiepileptic drug (AED) treatment, with a risk of recurrence of 71.5 %. In case of even single unprovoked seizures on the background of chronic cerebrovascular disease, AEDs are necessary. The first epileptic seizure due to Alzheimer’s disease and other primary neurodegenerations is an indication to start the treatment that not only significantly improves the prognosis of epilepsy but also slows the progression of cognitive impairment. It is recommended to use AEDs that do not inhibit cognitive function, do not affect lipid metabolism, weight, do not cause arrhythmias, minimally interact with other drugs. The drugs of choice for elderly patients, especially those with cognitive impairment (due to degenerative diseases, cerebrovascular diseases, etc.), should be levetiracetam (Levicitam) and lamotrigine (Lamotrine), pre-ferably as monotherapy.

У роботі проведений аналітичний розгляд складу мікрофлори кишкової мікрофлори у пацієнтів із хворобою Альцгеймера; наведені дані щодо ступенів порушення мікрофлори кишечнику на тлі даної хвороби. В работе проведен аналитический рассмотрение состава микрофлоры кишечной микрофлоры у пациентов с болезнью Альцгеймера; приведены данные по степени нарушения микрофлоры кишечника на фоне данной болезни. The paper analyzes the composition of the intestinal microflora in patients with Alzheimer's disease; data on the degree of violation of the intestinal microflora on the background of this disease.

Хвороба Альцгеймера – найпоширеніша форма деменції, якою страждає до 70 % від всіх хворих на деменцію. Наразі актуальність цього нейродегенеративного захворювання зросла через його поширеність та відсутність етіологічного і ефективного лікування. Наслідком цього є зростання кількості досліджень і наукових праць націлених на вивчення цієї хвороби. Метою роботи було провести аналіз та систематизувати дані щодо поширення, соціально-економічного значення, теорій виникнення, а також ролі патогенних білків в розвитку хвороби Альцгеймера. Автори провели пошук інформації в електронних базах даних, таких як PubMed та Google Scholar, з науковими працями і статтями останніх 25 років за такими ключовими термінами, як хвороба Альцгеймера, β-амілоїд, тау-пептид, метали, запалення, білки S100. У світі нараховують більше 56 мільйонів людей з хворобою Альцгеймера, її має кожен 10 житель США старше 65 років, причому з віком ризик збільшується. Серед причин смерті хвороба Альцгеймера займає шосту позицію, а витрати на хвору людину з таким діагнозом втричі перевищують за звичайні в тій же віковій групі. Саме тому це питання має значне соціально-економічне значення. Протягом останніх десятиліть було висунуто багато гіпотез виникнення хвороби. Довгий час ключовими вважалися теорія агрегації β-амілоїду та теорія білка тау, але згодом пріоритети почали змінюватися. Було виявлено що наявність патогенних мікроорганізмів може становити ризик для виникнення хвороби Альцгеймера. Також деякі дослідження вказують на роль ацетилхоліну в розвитку хвороби, однак, дані клінічних випробувань це не підтвердили. Має місце порушення гомеостазу металів, що сприяє когнітивному дефіциту та розвитку нейродегенерації. Мікроглія, астроцити і нейрони беруть участь у запальному процесі при хворобі Альцгеймера. Наявне зачароване коло, коли Aβ спричиняє судинну недостатність, що в свою чергу призводить до збільшення накопичення Aβ. Є дані про пряму залежність між оксидативним стресом та дисфункцією нейронів. Безсумнівно в розвитку хвороби Альцгеймера провідну роль відіграють патогенні білки, в тому числі Aβ-пептид, тау-пептид та білки родини S100. Незважаючи на численні дослідження, визначення причинної чи наслідкової ролі різноманітних патологічних чинників та змін при хворобі Альцгеймера є досі неоднозначними і неостаточними. Все це дає підстави для подальшого наукового пошуку в цьому напрямку. Alzheimer's disease is the most common form of dementia affecting up to 70% of all patients with dementia. Currently, the relevance of this neurodegenerative disease has increased due to its prevalence and lack of etiological and effective treatment. The consequence of this is an increase in the number of studies and scientific works aimed at studying this disease. The aim of the study was to analyze and systematize data on the prevalence, socioeconomic significance, theories of origin, as well as the role of pathogenic proteins in the development of Alzheimer's disease. The authors searched for information in electronic databases such as PubMed and Google Scholar, with scientific papers and articles from the last 25 years on such key terms as Alzheimer's disease, β-amyloid, tau-peptide, metals, inflammation, S100 proteins. There are more than 56 million people with Alzheimer's disease in the world and the risk increases with age. Among the causes of death, Alzheimer's disease ranks sixth, and the costs of care about person with this diagnosis are three times higher than for other diseases in the same age group. That is why this issue has significant socio-economic significance. Many hypotheses have emerged in recent decades. For a long time, the theory of β-amyloid aggregation and the theory of tau protein were considered main, but later the priorities began to change. It has been found that the presence of pathogenic microorganisms can pose a risk for Alzheimer's disease. Also, some studies indicate the role of acetylcholine in the development of the disease, however, clinical trials have not confirmed this. There is a violation of metal homeostasis, which contributes to cognitive deficits and the development of neurodegeneration. Microglia, astrocytes and neurons are involved in the inflammatory process in Alzheimer's disease. There is a vicious circle when Aβ causes vascular insufficiency, which in turn leads to an increase in Aβ accumulation. Also there is evidence of a direct relationship between oxidative stress and neuronal dysfunction. Undoubtedly, pathogenic proteins, including Aβ-peptide, tau-peptide and proteins of the S100 family, play a leading role in the development of Alzheimer's disease. Despite numerous studies, the causal or consequential role of various pathological factors and changes in Alzheimer's disease is still ambiguous and inconsistent. All this gives grounds for further scientific research in this direction.

У роботі розроблено систему віртуальної реальності для визначення дій людини у лабіринті. Дана система дозволяє занурити людину у віртуальний лабіринт та перевірити, як людина орієнтується у віртуальному просторі. В даній системі було реалізовано два варіанти переміщення користувача по віртуальному лабіринту. Під час проходження лабіринту, система вираховує де саме знаходився користувач і скільки разів. Ці дані система зберігає на пристрої користувача. Система зберігає дані часу, за який користувач зміг знайти вихід із лабіринту. Також, в системі реалізована відеозапис проходження користувача, яка записує усі дії користувача під час проходження лабіринту. Всі ці дані користувач може звірити та проаналізувати. З отриманих даних можна зробити висновок чи схильна людина до хвороби Альцгеймера. У системі також реалізована гра для тренування пам’яті користувача. There was developed the virtual reality system to determine human actions in a maze. This system allows to immerse a person in a virtual maze and check how a person navigates in cyberspace. In this system, two options for moving the user through a virtual maze were implemented. During the passage of the maze, the system calculates exactly where the user was and how many times. The system stores this data on the user's device. The system stores data of the time during which the user was able to find a way out of the maze. Also, the system implements a video of the user's passage, which records all the user's actions during the passage of the maze. All this data can be compared and analyzed by the user. From the data obtained, it is possible to conclude whether a person is prone to Alzheimer's disease. The system also implements a game to train user memory.

Актуальність. Клінічні нейрокогнітивні методи займають центральне місце у виявленні когнітивних розладів. В статті розглянуто нейрокогнітивні збіжності та відмінності між хворобою Альцгеймера та судинною деменцією. Мета дослідження. Провести порівняльну характеристику нейрокогнітивного профілю у хворих з хворобою Альцгеймера та судинними когнітивними порушеннями на різних стадіях пізнавального дефіциту. Матеріали та методи. Було обстежено 60 чоловік з різними клінічними формами деменцій (хвороби Альцгеймера, судинною). Всім хворим було проведено МРТ дослідження головного мозку. Використовували психометричний метод (шкали MMSE, MoCA, FAB, ADAS-cog, CDS, HIS), метод статистичної обробки результатів. Результати. При зіставленні нейрокогнітивних параметрів було встановлено, що відмінності в когнітивних профілях у хворих даних груп залежать від стадії процесу. При хворобі Альцгеймера на ранній стадії переважали просторові та мнестичні розлади: більш грубі порушення пам’яті (р = 0,0056) переважно відстроченого відтворення та орієнтації (р = 0,0200). В той час, як при судинних когнітивних розладах найбільш вираженим дефіцитом була виконавча дисфункція (р = 0,0433), яка включала планування, труднощі з робочою пам’яттю, увагу, гнучкість розуму та зниження швидкості обробки інформації. За послідуючого прогресування даних захворювань до помірної стадії ці відмінності ставали більш стертими та досить важко розмежованими. Таким чином, основними нейрокогнітивними феноменами, що мають диференціальне діагностичне значення як за легкого, так і помірного ступеня важкості є порушення просторових функцій та відстроченого відтворення з низькою ефективністю семантичного кодування. Висновки. Диференціальна діагностика хвороби Альцгеймера та судинної деменції може бути виконана лише на легкій та помірній стадії за допомогою оцінки пам’яті, зокрема епізодичної, семантичної зорово-просторових та виконавчих функцій. Introduction. Clinical neurocognitive methods are central to the identification of cognitive disorders. The article discusses the neurocognitive convergence and differences between Alzheimer's disease and vascular dementia. Aim of the study was to research differences of cognitive profiles in patients with Alzheimer's disease and vascular dementia. Purpose: to make a comparative characterization of the neurocognitive profile in patients with Alzheimer's disease and vascular cognitive impairment at different stages of cognitive deficit. Materials and Methods. Sixty people with various clinical forms of dementia (Alzheimer's disease, vascular) were examined. All patients underwent MRI examination of the brain. The psychometric method (MMSE, MoCA, FAB, ADAS-cog, CDS, HIS scales) and the method of statistical processing of results were used. Discussion. When comparing neurocognitive parameters, it was found that differences in cognitive profiles in patients of these groups depend on the stage of the process. In early-stage Alzheimer's disease, spatial and mystical disorders predominated: more severe impairments memory (p=0.0056) (mostly episodic, especially with delayed response) and in orientation (p=0.0200). In vascular cognitive impairment, the most severe deficiency was executive dysfunction (p=0.0433), which included scheduling, difficulties with working memory, attention, flexibility of mind, and decreased processing speed. With the subsequent progression of these diseases to a moderate stage, these differences become more erased and rather difficult to distinguish. Thus, the major neurocognitive phenomena having differential diagnostic significance in both mild and moderate severity are disorders of spatial functions and delayed reproduction with low semantic coding efficiency. Differential diagnosis of Alzheimer's disease and vascular dementia can be performed only at a mild and moderate stage by evaluating memory, particularly episodic, semantic, visual-spatial and executive functions.

Об’єктом розгляду є діагностика хвороби Альцгеймера. Предмет роботи –застосування алгоритмів машинного навчання в класифікації зображень, використання штучний нейронних мереж в діагностиці хвороби Альцгеймера. Метою роботи є розробка на основі штучних нейронних мереж системи автоматизованої діагностики хвороби Альцгеймера на основі знімків МРТ. Відсутність ефективних методів діагностики і лікування нейродегенеративних захворювань, поряд з постійним збільшенням їх кількості у світовій популяції, призводить щорічно до величезних економічних втрат. Методи машинного навчання, які демонструють величезні успіхи в різних областях, є одними з головних кандидатів для революції в сфері діагностики. В роботі, послідовно, проведено розгляд основних підходів діагностики, основного провокуючого фактору розвитку деменції - хвороби Альцгеймера, з акцентом на використання знімків МРТ головного мозку людини і методів глибокого навчання для їх аналізу. Зроблено висновок про відсутність знань першопричини цієї хвороби, як головної складності її діагностики. Окремо, викладені основні концепції машинного навчання та глибокого навчання, зокрема. Була розроблена система автоматичної діагностики хвороби Альцгеймера на основі знімків МРТ для виділення трьох класів пацієнтів: здорові, з легкої деменцією через хворобу Альцгеймера, з хворобою Альцгеймера. Система була побудована на основі нейромережевої моделі ResNet50V2. The diagnosis is based on the diagnosis of Alzheimer's disease. The subject of work - the current state of diagnosis of Alzheimer's disease, the use of machine learning algorithms in the classification of images, the use of artificial neural networks in the diagnosis of Alzheimer's disease. The aim of the work is to develop on the basis of artificial neural networks a system of automated diagnosis of Alzheimer's disease based on MRI images. Deep learning reached unprecedented heights in tasks that were considered subject only to man. Not so long ago it was impossible to imagine that a computer could surpass a person in the accuracy of image classification. But this happened in 2014, when the neural network won, then a student at Stanford University, Andrei Karpaty, in a competition to recognize 200 dog breeds. But the triumphal procession of neural networks did not end there. And already in 2017, the neural network defeated the man again, this time she won two games, out of the planned three, the strongest player in Go - Ke Jie. And these are just a few areas of activity where a person cedes his superiority to neural networks. Now the scope of neural networks is unusually wide: from the classification of images to predicting the rate of melting of ice masses in Antarctica, from the generation of automatic responses on the Internet to predicting the evolution of galaxies. Therefore, it is not surprising that now technologies based on neural networks are closely integrated into human everyday life. Sometimes the person himself is not aware of this. But although neural networks have already reached unprecedented heights, their application in the healthcare sector is still extremely insignificant. This happens due to legal restrictions, a biased attitude towards systems whose internal content is not known, and because of inertia, underfunding in some countries of the healthcare system, and in some cases, the lack of convincing results of neural networks in many areas. But even the last circumstance is not critical for many areas, since in principle there are no other effective methods. In particular, such an area is the diagnosis of Alzheimer's disease, where existing methods can determine its presence only in the late stages, when existing treatment strategies turn out to be powerless. Therefore, an attempt to introduce a method that will allow you to gain time in the disease for the patient in the conditions, as mentioned above, of the absence of other alternatives, is, as they say, a win-win option. Therefore, in the thesis, a comprehensive review of the diagnosis of Alzheimer's disease was carried out, with an emphasis on the use of neural networks in the diagnosis of Alzheimer's. The quintessence of work was the creation, on the basis of preliminary studies both in the field of neural networks and the use of neural networks in the diagnosis of Alzheimer's disease, an automated system for diagnosing Alzheimer's disease. For a clear and comprehensive coverage of the state of diagnosis of Alzheimer's disease and the existing capabilities of piece neural networks, the structure of the thesis was chosen, which consists of seven sections. In each of them, all aspects of the current state of diagnosis of Alzheimer's disease, the concept of neural networks, in particular, and machine learning, in general, were consistently presented. In the first section, entitled “Introduction”, the justification of the growing social importance of the problem of Alzheimer's was carried out through the prism of economic litigation, which every year is carried by the global economies and budgets of specific families in which there are people with Alzheimer's disease. Objective indicators of the quality of life faced by people with Alzheimer's disease were given. The forecast was made on the basis of open studies of the growth of the economic burden on the world economies if the current situation in the sphere does not change and Alzheimer's disease is not diagnosed in the early stages or effective drugs are not invented to combat it. In general, in the introductory part, the need is formulated to create an automated system for the early diagnosis of Alzheimer's disease. The second part of the thesis was an introduction to the basic concepts of neurodegenerative diseases and Alzheimer's disease, in particular. The difference between dementia and Alzheimer's disease has been carefully described, due to the fundamental difference between these concepts and the fact that in an environment remote from the medical, these concepts can often be identified or confused with each other, which in the end result can lead to incorrect interpretation of some research results. and possibly misinterpretation of scientific results. What can cause unintentional falsification of scientific results. An existing algorithm for diagnosing Alzheimer's disease was also described, where it was noted that there are no reliable methods that would determine exactly Alzheimer's disease. But there are only a number of methods that, with varying degrees of reliability, should, as they say, give indirect evidence, in this case, for other diseases, to establish Alzheimer's disease. The emphasis is placed on the technological backwardness of the methods for diagnosing Alzheimer's disease, in comparison with modern means available to medicine. The fact of insufficient efficiency of using modern technical means, such as magnetic resonance imaging and positron emission tomography, was also noted. The stages of development of Alzheimer's disease are described. At the end of the section, a conclusion was drawn, in which, based on the section, the main difficulties associated with the diagnosis of Alzheimer's were summarized. Thus, the introduction makes a complete introduction to the basic concepts and formulates the necessary terminological basis for the diagnosis of Alzheimer's disease. A section called "Machine Learning" is intended to give a soft introduction to machine learning, to introduce its basic concepts. It describes the history of the creation of machine learning algorithms from first ideas to algorithms running on supercomputers. In parallel with this, the main tasks are introduced, which should be solved by machine learning algorithms. A formal statement of the problem of machine learning. A soft introduction is made that machine learning is nothing more than the task of approximating the objective function, with the problems inherent in the problem of approximating the objective function. Accordingly, the analysis of methods for approximating the objective functions is carried out. In the course of which the problem of retraining machine learning systems and methods of dealing with this phenomenon are described. The section "Piece neural networks", as well as the section "Machine learning", describes the history of the creation of the science of piece neural networks, at the same time introduces and describes the basic concepts of piece neural networks, such as: piece neuron, activation function, and others. A comparative analysis of a biological neuron and a piece neuron is carried out. The current state of the field of deep learning is described in detail, various kinds of information are provided on the scope of the use of piece neural networks, on the competition of piece neural networks with humans, on the market for the use of piece neural networks and its growth. A full description of the first algorithms built on piece neural networks is made, in particular, a detailed description of one of the first neural network algorithms, the Rosenblatt perceptron, is carried out. The two most used architectures for image analysis are introduced, namely, a fully connected piecewise neural network and a convolutional piecewise neural network. After this, a complete derivation of the most commonly used method in the training of neural networks is done - the method of back propagation of errors. In the section "Use of neural networks in the diagnosis of Alzheimer's disease" a detailed review of the currently existing methods is carried out, with a description of the procedure for working with them, the use of neural networks in the diagnosis of Alzheimer's disease. The description of all the methods of using piece neural networks in the diagnosis of Alzheimer's disease provides links to scientific articles that reveal the essence of each of them at the level of the experiment. The emphasis is on the advantages and disadvantages of using convolutional architectures such as: VGGNet, ResNet, ResNet50V2 and so on. The main obstacles for creating an effective diagnostic system based on piece neural networks are formulated. In the next section, entitled “Description of the developed scheme”, in the first part, the rationale and a detailed description of the selected model for creating an automated diagnosis of Alzheimer's disease are made. The second part describes in detail, based on the experiments, the functionality of the developed system for the automatic diagnosis of Alzheimer's disease, namely, to evaluate the accuracy and stability of the system for the automatic diagnosis of Alzheimer's disease. The final part of the thesis entitled “Conclusions” summarizes the work done, gives the main functional characteristics of the developed system for the automatic diagnosis of Alzheimer's disease, compares the developed system for the automatic diagnosis of Alzheimer's disease with other automatic systems for the diagnosis of Alzheimer's disease, describes the main ways to improve the developed system for the automatic diagnosis of Alzheimer's disease and a conclusion is drawn on the practical value of the developed system for diagnosing Alzheimer's disease.

Даний дипломний проект присвячений розробці програмного забезпечення для автоматизованого виявлення хвороби Альцгеймера на ранніх стадіях з високою точністю. У роботі представлена інформація про хворобу Альцгеймера, що стосується досліджуваної проблеми. Було проведено аналіз досліджень останніх років та виділено найважливіші фактори для подальшої роботи у цьому напрямку. Взявши за основу отриману інформацію були застосовані методи глибокого навчання та проведені експерименти з вивчення нейронної мережі. Для досягнення кращих результатів були використані методи зменшення розмірності зображень та різні варіації сегментації зображень для покращення класифікації зображень. Результатом роботи є порівняльний аналіз результатів проведених експериментів з існуючими минулих років. Після проведення ряду експериментів було доведено, що результати роботи програми з використанням глибокої нейронної мережі виявились більш точними в порівнянні з минулими результатами. У даному дипломному проекті розроблено: програмне забезпечення для автоматизованого виявлення хвороби Альцгеймера за допомогою згорткових нейронних мереж використовуючи набір даних структурних МРТ-ображень мозку. This thesis project is dedicated to the development of software for the automated detection of Alzheimer's in the early stages with high accuracy. This paper presents information about Alzheimer's disease related to the problem under study. An analysis of the recent studies has been conducted and the most important factors have been identified for further work in this area. Based on the information received, deep learning methods were applied and experiments were conducted to study the neural network. For best results, image reduction techniques and different variations of image segmentation were used to improve image classification. The result of the work is a comparative analysis of the results of the conducted experiments with the existing ones of the previous years. After conducting a number of experiments, it was proved that the results of the program using a deep neural network were more accurate than the previous results. The following structures and algorithms are developed in this project: software for automated detection of Alzheimer's disease using convolutional neural networks using a set of structural MRT images of the brain.

На підставі клініко-анамнестичного обстеження 213 хворих вивчено феноменологію суїцидальної поведінки при різних типах деменції. При хворобі Альцгеймера переважали ідеаторні форми суїцидальної поведінки, а при судинній деменції – зовнішньо-поведінкові форми. Встановлено взаємозв’язок між легким ступенем деменції та ідеаторним компонентом суїцидальної поведінки (думками, настроєм), помірним ступенем деменції та зовнішньо-поведінковими проявами (спробами, намірами та висловлюваннями), Aim. The study of clinical phenomenology of suicidal behavior in patients with different types of dementia aimed at defining the predictors and preventing the development of suicidal behavior within the above-mentioned category of patients.Materials and methods. Based on the clinical and anamnestic examination of 213 patients, we studied clinical phenomenology of suicidal behavior in dementia of various types. 75 patients with Alzheimer's disease, 73 patients with vascular dementia and 60 patients with mixed dementia were examined. The main group consisted of patients with suicidal risk, the control group included patients without manifestations of suicidal behavior.Results. Thus, in case of Alzheimer's disease anti-vital utterances (41 %) and thoughts (50 %) prevailed. Vascular dementia was characterized by outward behavioral manifestations of suicidal behavior (suicidal intentions (25.6 %), suicidal attempts (33.33 %) and anti-vital utterances (35.9 %). Patients with mixed dementia in 50 % of cases had suicidal intentions and in 66.7 % suicidal thoughts.The most typical suicidal attempt for the patients with vascular dementia was suicide by hanging (p≤0.05), and for the patients with mixed dementia a fall under moving transport prevailed (p≤0.05).Conclusions. There has been determined the relationship between mild dementia and the ideational component of suicidal behavior (thoughts, mood) as well as between mild dementia and outward behavioral manifestations (attempts, intentions and utterances). The presence of an additional depressive syndrome in dementia correlates with suicidal thoughts and mood; and a hallucinatory syndrome along with mixed symptomatology is connected with suicidal attempts and intentions

На підставі клініко-анамнестичного обстеження 213 хворих вивчено феноменологію суїцидальної поведінки при різних типах деменції. При хворобі Альцгеймера переважали ідеаторні форми суїцидальної поведінки, а при судинній деменції – зовнішньо-поведінкові форми. Встановлено взаємозв’язок між легким ступенем деменції та ідеаторним компонентом суїцидальної поведінки (думками, настроєм), помірним ступенем деменції та зовнішньо-поведінковими проявами (спробами, намірами та висловлюваннями)

У статті розглянуті особливості клінічної картини хвороби Альцгеймера та хвороби Паркінсона при наявній ортостатичній гіпотензії. Проведене порівняння когнітивних функцій вцілому та виділені найбільш вразливі домени при ортостатичній гіпотензії у цих пацієнтів. Визначено найбільш чутливі нейропсихологічні шкали і тести для діагностики когнітивних порушень на фоні ОГ при ХА та ХП, Aim: To optimize the diagnostics of cognitive impairments in patients with neurodegenerative diseases and orthostatic hypotension, based on the estimation of the character of interrelations between clinical-pathogenetic features, degree of cognitive functions impairments and several indices of hemodynamics.Materials and methods. There was realized the general clinical, neurological examination, neuropsychological testing: MMSE, MoCA, FAB, test of memorization of 12 words, drawing of a watch, phonetic speed of speech, semantic speed of speech; orthostatic test. There were examined 105 patients: the first group – patients with AD (33 patients), the second – with PD (35 patients), the third, control group (37 examined persons) – practically healthy people. Groups 1 and 2 were divided in the subgroup А (with orthostatic hypotension) and the subgroup B (with the normal orthostatic reaction).Results. The clinical picture of patients of the subgroup A demonstrated complaints, typical for OH episodes, reliably more often than the one of the subgroup B and control. Complaints for the memory worsening and difficulties at trying to choose a proper word, falling were observed statistically reliably more often in patients with PD and OH. Positive axial reflexes, revival of tendon and periosteal reflexes were revealed more often in the subgroup 1A than in 1B at the neurological examination; in the subgroup 2А – nystagmus, positive axial reflexes, postural instability.According to the results of the neuropsychological test, points of MoCA scale, test of semantic speed of speech, memorization of 12 words; memory and attention domains by subtests of MoCA scale in patients of 1A group were statistically reliably less than in 1B subgroup. Points of patients of 2A subgroup were statistically reliably less than in 2B subgroup by MoCA, FAB scales, by the test of phonetic speed of speech, semantic speed of speech, memorization of 12 words; by subtests of ruling functions, memory and attention of MoCA scale .Conclusions 1. MoCA scale, test of drawing a watch, test of memorization of 12 words, test for semantic and phonetic speed of speech turned out to be more sensitive at orthostatic hypotension.2. At orthostatic hypotension impairments in domains of memory, attention, speech, occur more often in patients with Alzheimer’s disease, in ones with Parkinson disease – impairments of memory, attention, ruling functions, thinking

Стаття являє собою огляд досліджень, присвячених застосуванню музичної терапії у комплексному лікуванні хвороби Альцгеймера. Аналізуються результати наукових досліджень, опублікованих за останні 5 років у журналах, що індексуються у науково-дослідних базах Scopus, Web of Science, MedLine та PubMed. Аналіз свідчить, що музична терапія позитивно впливає на когнітивні функції пацієнтів із деменцією завдяки здатності стимулювати нейропластичність мозку і холінергічну активність вегетативної нервової системи, посилювати кровообіг головного мозку, ослабляти стрес і патологічні адренергічні впливи. Музична терапія є ефективним та безпечним методом покращення пам’яті, ослаблення депресії, тривоги та ажитації в осіб з хворобою Альцгеймера. Широке використання методу у практичній діяльності неврологічної служби буде сприяти підвищенню ефективності лікування хвороби Альцгеймера., Статья представляет собой обзор исследований, посвященных применению музыкальной терапии в комплексном лечении болезни Альцгеймера. Анализу подвергались результаты научных исследований, опубликованные за последние 5 лет в журналах, индексируемых в наукометрических базах Scopus, Web of Science, MedLine и PubMed. Анализ свидетельствует, что музыкальная терапия позитивно влияет на когнитивные функции больных с деменцией благодаря способности стимулировать нейропластичность мозга и холинергическую активность вегетативной нервной системы, усиливать кровоток головного мозга, ослаблять стресс и патологические адренергические влияния. Музыкальная терапия является эффективным и безопасным методом улучшения памяти, ослабления депрессии, тревоги и ажитации у лиц с болезнью Альцгеймера. Широкое использование метода в практической деятельности неврологической службы могло бы повысить эффективность лечения болезни Альцгеймера., The purpose of the study was to determine the opportunities of practical application of music therapy for the comprehensive treatment of Alzheimer’s disease according to the analysis of scienti-fic publications over the past five years in journals indexed by Scopus, WоS, MedLine and PubMed. The analysis showed that music effects positively on the cognitive function in patients with dementia due to the ability to stimulate neuroplasticity of the brain and cholinergic activity of the autonomic nervous system, to strengthen the blood flow of the brain, to ease stress and pathologic adrenergic effects. Music therapy is an effective and safe method to improve memory, reduce depression, anxiety and agitation in Alzheimer’s patients. The wider application of the method in the neurological practice could increase the effectiveness of the treatment of Alzheimer’s disease.

Зроблено огляд літератури, присвяченої ролі дисфункції холінергічної системи в формуванні різної патології центральної нервової системи. Наведено дані про патогенетичні механізми порушень свідомості й когнітивних дисфункцій. Описано сучасні підходи до корекції холінергічної недостатності., Сделан обзор литературы, посвященной роли дисфункции холинергической системы в формировании различной патологии центральной нервной системы. Представлены данные о патогенетических механизмах нарушений сознания и когнитивных дисфункций. Описаны современные подходы к коррекции холинергической недостаточности., A review of the literature on the role of dysfunction of the cholinergic system in the formation of various pathologies of the central nervous system is made. The data on the pathogenetic mechanisms of impaired consciousness and cognitive dysfunction are presented. Modern approaches to the correction of cholinergic deficiency are described.

У статті дозвільно-танцювальні практики соціальних парних танців розглянуто нами в якості методу психотерапії. Дано визначення феноменам соціальних парних танців, дозвільно-танцювальних практик і танго-терапії. Досліджено актуальність використання дозвільно-танцювальних практик в якості засобу профілактики депресії і терапії різних психічних і соматичних захворювань. Запропоновано застосовувати дозвілєво-танцювальні практики в якості засобу лікування депресії в рамках методу інтерперсональної (міжособистісної) психотерапії. Виділено компоненти психотерапевтичної сутності соціальних парних танців. Алогрумінг визначений в якості одного з провідних факторів зняття стресу та формування довіри. Проведено аналіз досліджень із використання танго-терапії в лікуванні хвороб Паркінсона й Альцгеймера, а також ряду інших психічних захворювань і розладів. Узагальнено виділені західними дослідниками характерні особливості танго як психотерапевтичного засобу. Зроблено висновок про перспективність використання дозвіл но-танцювальних практик в якості засобу профілактики та лікування різних психічних і соматичних захворювань. Підкреслено особливості застосування дозвільно-танцювальних практик при профілактиці та лікуванні певних психічних і соматичних захворювань. Запропоновано напрямок розробки методик для застосування дозвільно-танцювальних практик як терапевтичного засобу в спеціалізованих лікувальних і профілактичних центрах.

У статті наведені та обговорені результати мікробіологічного дослідження мікрофлори кишечнику пацієнтів із хворобою Альцгеймера. Висвітлені результати in vitro тестів по вивченню біологічних властивостей індигенної та умовно-патогенної мікрофлори кишечнику пацієнтів із хворобою Альцгеймера та різним ступенем дисбіозу. В статье приведены и обсуждены результаты микробиологического исследования микрофлоры кишечника пациентов с болезнью Альцгеймера. Освещены результаты in vitro тестов по изучению биологических свойств идигенной и условно-патогенной микрофлоры кишечника пациентов с болезнью Альцгеймера и разной степенью дисбиоза. The article presents and discusses the results of microbiological study of the intestinal microflora of patients with Alzheimer's disease. The results of in vitro tests to study the biological properties of the indigenic and opportunistic intestinal microflora of patients with Alzheimer's disease and varying degrees of dysbiosis are highlighted.

In the microbiological stualy of the intestinal microflora of the patients with Alzheimer’s disease colonization resistance disorders of the mucous membrane af the intestines have been revealed: forming of the multicomponent associations, containing yeast fungi and opportunistie pathogenic bacteria (64.7% of all strains were characterised by the high level of their adhesive). Dysbiotic discorders of the intestinal microflora of the patients with Alzheimer’s disease were followed by authentically low (p