Search

In the twentieth century, a whole teaching of mastopathy was formed. However, over time, accumulated data have questioned the existence of mastopathy as a separate nosological form, because the term “fibrocystic disease” while mastalgia is the most common symptom does not correspond to a holistic concept of the disease. This “disease” can be diagnosed in any woman and more or less successfully treated. In the United States, this term was obsolete in 1985. Instead, the term ANDI (Aberrations in the Normal Development and Involution of the breast) was proposed, which correctly corresponds to the pathogenesis. Leading guidelines on management of benign diseases of the breast now use this term. Therefore, treatment is necessary only for a very limited number of patients. Cyclic mastalgia is required therapeutic intervention, which in most cases is classified as a “disorder” according to the ANDI classification. There are the following types of mastalgia that require medical intervention: cyclic, non-cyclic, extramammary. Homogeneous evidence has been obtained in favor of antigonadotropins, dopamine agonists, selective estrogen receptor modulators, gonadotropic releasing hormone agonists among non-surgical methods of treatment of cyclic mastalgia.A number of numerous studies have shown that Vitex agnus castus can reduce pain and discomfort in patients with cyclic mastalgia and its effects can be compared with the effects of bromocriptine and cabergoline. The European Medicines Agency has recognized Vitex agnus castus extract, obtained by extraction with ethanol 60% (Prefemin), as the only extract with the status of “widespread medical use” for the treatment of premenstrual syndrome. Prefemin is well studied, its efficacy and safety, as well as satisfactory long-term tolerability have been proven in European clinical trials evidenced A. Therefore, Prefemin as a preparation with a high dosage of Vitex agnus castus extract can be considered as the drug of choice for premenstrual syndrome., В ХХ веке сформировалось целое учение о мастопатии. Однако со временем накапливались данные, которые ставили под сомнение существование мастопатии как отдельной нозологической формы, поскольку термин «фиброзно-кистозная болезнь», при котором масталгия является наиболее частым симптомом, не соответствует целостному понятию о болезни. Эту «болезнь» можно диагностировать у любой женщины и более или менее успешно лечить. В США данный термин был исключен из употребления еще в 1985 г. На замену был предложен термин ANDI (Аberrations in the Normal Development and Involution of the breast – отклонение нормального развития и инволюция МЗ), который корректно отвечает патогенезу данного состояния. Ведущие руководства по менеджменту доброкачественных заболеваний молочных желез теперь используют именно этот термин. Поэтому лечение необходимо только для очень ограниченного контингента пациенток. Терапевтического вмешательства требует именно циклическая масталгия, которая в большинстве случаев классифицируется по классификации ANDI как «расстройство».Существуют следующие типы масталгии, которые требуют медицинского вмешательства: циклическая, нециклическая, экстрамаммарная. Среди нехирургических способов лечения циклической масталгии однородные доказательства получены в пользу антигонадотропинов, агонистов допамина, селективных модуляторов эстрогеновых рецепторов, агонистов гонадотропных рилизинг-гормонов.Рядом многочисленных исследований доказано, что препараты прутняка обыкновенного способны уменьшать боль и дискомфорт у пациенток с циклической масталгией, и их эффекты можно сравнить с влиянием бромкриптина и каберголина. Европейское медицинское агентство признало экстракт Vitex agnus castus, полученный экстракцией этанолом 60% (препарат Префемин), единственным екстрактом прутняка со статусом «широкое медицинское применение» для лечения предменструального синдрома. Препарат Префемин хорошо исследован, его эффективность и безопасность, а также удовлетворительная переносимость при длительном приеме доказаны в европейских клинических исследованиях степени доказательности А. Поэтому Префемин как средство с высокой дозировкой экстракта прутняка можно рассматривать в качестве препарата выбора для пациенток с циклической масталгией, прежде всего как компонента предменструального синдрома., В ХХ столітті сформувалося ціле вчення про мастопатії. Однак з часом накопичувалися дані, які ставили під сумнів існування мастопатії як окремої нозологічної форми, оскільки термін «фіброзно-кістозна хвороба», при якому масталгія є найчастішим симптомом, не відповідає цілісному поняттю про хворобу. Цю «хворобу» можна діагностувати у будь-якої жінки і більш-менш успішно її лікувати. У США цей термін був виключений з ужитку ще в 1985 р. На заміну був запропонований термін ANDI (Аberrations in the Normal Development and Involution of the breast – відхилення нормального розвитку та інволюція МЗ), який коректно відповідає патогенезу даного стану. Провідні керівництва з менеджменту доброякісних захворювань молочної залози тепер використовують саме цей термін. Відтак лікування є необхідним лише для дуже обмеженого контингенту пацієнток. Терапевтичного втручання вимагає саме циклічна масталгія, яка у більшості випадків класифікується за класифікацією ANDI як «розлад».Існують наступні типи масталгії, які вимагають медичного втручання: циклічна, нециклічна, екстрамаммарна. Серед нехірургічних способів лікування циклічної масталгії однорідні докази отримані на користь антигонадотропінів, агоністів допаміну, селективних модуляторів естрогенових рецепторів, агоністів гонадотропних рилізинг-гормонів.Низкою численних досліджень доведено, що препарати прутняку звичайного здатні зменшувати біль і дискомфорт у пацієнток із циклічною масталгією, і їх ефекти можна порівняти зі впливом бромкриптину і каберголіну. Європейське медичне агентство визнало екстракт Vitex agnus castus, отриманий екстракцією етанолом 60% (препарат Префемін), єдиним екстрактом прутняку зі статусом «широке медичне застосування» для лікування передменструального синдрому. Препарат Префемін добре досліджений, його ефективність і безпека, а також задовільна переносимість при тривалому прийомі доведені в європейських клінічних дослідженнях ступеня доказовості А. Тому Префемін, засіб із високим дозуванням екстракту прутняку, можна розглядати як препарат вибору для пацієнток із циклічною масталгією, насамперед як компонента передменструального синдрому.

The objective. To analyze the results of ovulation stimulation and restoration of reproductive function in women with breast pathology with endocrine infertility.Materials and methods. For the study, a group of 130 patients (n=130) of reproductive age (mean age 27±2,3 years) was selected, who were divided into 2 subgroups by the nature of menstrual dysfunction: 1 subgroup (n=57) – women with a regular rhythm of the menstrual cycle and insufficiency of the luteal phase, 2 subgroup (n=73) – women with secondary amenorrhea and oligomenorrhea against the background of chronic anovulation. All patients complained about the absence of pregnancy for an average of 4±1,2 years. After a comprehensive assessment of the state of the reproductive system and hormone-dependent organs, women received therapy with an estrogen-progestin drug, bromocriptine and stimulation of ovulation with clomifene.Results. The study found that menstrual irregularities in all patients were due to endocrine pathology: a regular rhythm in combination with luteal phase insufficiency – 43,8%, secondary amenorrhea and oligomenorrhea against the background of chronic anovulation – 56,2%. Examination of the mammary glands in 66,9% of patients revealed various variants of fibrocystic disease. Primary infertility was diagnosed in 87 patients (66,9%), secondary – in 43 (33,1%). In 1 subgroup 89,5% of cases had concomitant diseases of the pelvic organs, endocrine disorders of the type of luteal phase insufficiency in 10,5%. In patients of 2 subgroup, the incidence of combined pathology was 23,3%, and endocrine disorders – 76,7%.These results confirmed the need for endoscopic examination of all patients with infertility when deciding whether to stimulate ovulation. After gradual therapy with the inclusion in the program of laparoscopy, hysteroscopy, COCs, bromocriptine and stimulation of ovulation with clomifene, it was possible to restore reproductive function in 1 subgroup in 33,3%, in 2 subgroup – in 40%. In patients with hyperprolactinemia on the background of bromocriptine, ovulation was restored in 73,7%.Conclusion. Analysis of the reproductive function of women with breast pathology with endocrine infertility proves that in almost every 2nd patient, menstrual-reproductive dysfunction arose under the influence of various factors after the establishment of a regular rhythm of menstruation, which indicates the initial imperfect level of neuroendocrine structures involved in regulation these processes in this contingent of patients. An increase in the incidence of primary infertility by 1,5–2 times compared with secondary is characteristic for the group of patients with endocrine forms of infertility.With clomifene stimulation, almost a third of the surveyed contingent managed to restore the biphasic ovulatory cycle, improve reproductive function and reduce pain in the mammary glands, which allows us to conclude that complete hormonal screening and clarification of the causes of menstrual irregularities before prescribing hormonal therapy are necessary., Цель исследования: анализ результатов стимуляции овуляции и восстановления репродуктивной функции у женщин с патологией грудных желез при эндокринном бесплодии.Материалы и методы. Для исследования отобрана группа из 130 больных репродуктивного возраста, которых по характеру нарушений менструальной функции разделили на две подгруппы: 1-я подгруппа (n=57) – женщины с регулярным ритмом менструального цикла и недостаточностью лютеиновой фазы (НЛФ), 2-я подгруппа (n=73) – женщины с вторичной аменореей и олигоменореей на фоне хронической ановуляции. Все больные предъявляли жалобы на отсутствие беременности в среднем в течение 4±1,2 года. После комплексной оценки состояния репродуктивной системы и гормонально зависимых органов женщины получали терапию с использованием эстроген-гестагенного препарата, бромкриптина и стимуляцию овуляции кломифеном.Результаты. В ходе исследования установлено, что нарушения менструального цикла у всех больных были обусловлены эндокринной патологией: регулярный ритм в сочетании с НЛФ – 43,8%, вторичная аменорея и олигоменорея на фоне хронической ановуляции – 56,2%. При обследовании грудных желез у 66,9% пациенток выявлены различные варианты фиброзно-кистозной болезни (ФКБ). Первичное бесплодие диагностировано у 87 (66,9%) пациенток, вторичное – у 43 (33,1%). В 1-й подгруппе в 89,5% случаев обнаружены сопутствующие заболевания органов малого таза, эндокринные нарушения по типу НЛФ – у 10,5%. У пациенток 2-й подгруппы частота сочетанной патологии составила 23,3%, а эндокринных нарушений – 76,7%.Такие результаты подтвердили необходимость эндоскопического обследования всех больных с бесплодием при решении вопроса о стимуляции овуляции. После поэтапной терапии с включением в программу лапароскопии, гистероскопии, КОК, бромкриптина и стимуляцию овуляции кломифеном восстановить репродуктивную функцию удалось в 1-й подгруппе у 33,3%, во 2-й подгруппе – у 40% женщин. У пациенток с гиперпролактинемией на фоне бромкриптина восстановлена овуляция в 73,7% случаев.Заключение. Анализ репродуктивной функции женщин с патологией грудных желез при эндокринном бесплодии доказывает, что практически у каждой второй больной нарушения менструально-репродуктивной функции возникали под воздействием различных факторов после установления регулярного ритма менструаций. Это свидетельствует об исходном несовершенном уровне нейроэндокринных структур, принимающих участие в регуляции этих процессов у данного контингента больных. Увеличение частоты первичного бесплодия в 1,5–2 раза по сравнению с вторичным характерно для группы больных с эндокринными формами бесплодия.При стимуляции кломифеном почти у трети обследуемого контингента удалось восстановить двухфазный овуляторный цикл, улучшить репродуктивную функцию и уменьшить болевые ощущения в грудных железах, что позволяет сделать вывод о необходимости полного гормонального скрининга и уточнения причин нарушения менструального цикла перед назначением терапии гормональными препаратами., Мета дослідження: аналіз результатів стимуляції овуляції і відновлення репродуктивної функції у жінок із патологією грудних залоз при ендокринному безплідді.Матеріали та методи. Для дослідження відібрано групу зі 130 хворих репродуктивного віку, яких за характером порушень менструальної функції розподілено на дві підгрупи: 1-а підгрупа (n=57) – жінки з регулярним ритмом менструального циклу і недостатністю лютеїнової фази (НЛФ); 2-а підгрупа (n=73) – жінки з вторинною аменореєю і олігоменореєю на фоні хронічної ановуляції. Усі хворі скаржились на відсутність вагітності у середньому протягом 4±1,2 року. Після комплексного оцінювання стану репродуктивної системи і гормонально залежних органів жінки отримували терапію з використанням естроген-гестагенного препарату, бромкриптину і стимуляцію овуляції кломіфеном.Результати. У ході дослідження встановлено, що порушення менструального циклу у всіх хворих були зумовлені ендокринною патологією: регулярний ритм у поєднанні з НЛФ – 43,8%, вторинна аменорея і олігоменорея на фоні хронічної ановуляції – 56,2%. При обстеженні грудних залоз у 66,9% пацієнток виявлені різні варіанти фіброзно-кістозної хвороби (ФКХ). Первинне безпліддя діагностовано у 87 (66,9%) пацієнток, вторинне – у 43 (33,1%). У 1-й підгрупі у 89,5% випадків спостерігались супутні захворювання органів малого таза, ендокринні порушення за типом НЛФ – у 10,5%. У пацієнток 2-ї підгрупи частота поєднаної патології становила 23,3%, а ендокринних порушень – 76,7%.Такі результати підтвердили необхідність ендоскопічного обстеження всіх хворих із безпліддям при вирішенні питання про стимуляцію овуляції. Після поетапної терапії з включенням до програми лапароскопії, гістероскопії, КОК, бромкриптину і стимуляцію овуляції кломіфеном відновити репродуктивну функцію вдалося у 1-й підгрупі у 33,3%, у 2-й підгрупі – у 40% жінок. У пацієнток з гіперпролактинемією на фоні бромкриптину було відновлено овуляцію у 73,7% відповідно.Заключення. Аналіз репродуктивної функції жінок із патологією грудних залоз при ендокринному безплідді доводить, що практично у кожної другої хворої порушення менструально-репродуктивної функції виникали під впливом різних факторів після встановлення регулярного ритму менструацій. Це свідчить про вихідний недосконалий рівень нейроендокринних структур, які беруть участь в регуляції цих процесів у даного контингенту хворих. Підвищення частоти первинного безпліддя в 1,5–2 разу порівняно з вторинним характерно для групи хворих з ендокринними формами безпліддя.Під час стимуляції кломіфеном майже у треті обстежуваного контингенту вдалося відновити двофазний овуляторний цикл, покращити репродуктивну функцію і зменшити больові відчуття у грудних залозах, що дозволяє зробити висновок про необхідність повного гормонального скринінгу й уточнення причин порушення менструального циклу перед призначенням терапії гормональними препаратами.

The objective: to study the features of the pathological state of the mammary glands, depending on the nature of the menstrual cycle, the characteristics of the hormonal and immunological status in women with menstrual disorders of endocrine genesis.Materials and methods. For the study, a group of 130 patients (n=130) of reproductive age (mean age 27±2,3 years) was selected, who were divided into 2 subgroups by the nature of menstrual dysfunction: 1 subgroup (n=73) – women with secondary amenorrhea and oligomenorrhea background of chronic anovulation, 2 subgroup (n=57) – women with a regular rhythm of the menstrual cycle and insufficiency of the luteal phase (ILP). All patients complained about the absence of pregnancy for an average of 4±1,2 years.To assess the state of the reproductive system and hormone-dependent organs, women underwent complex clinical-hormonal, ultrasound, radiothermometric, X-ray and immunological examinations.Results. Menstrual irregularities in all patients are caused by endocrine pathology: secondary amenorrhea and oligomenorrhea against the background of chronic anovulation – 56,2%, regular rhythm in combination with ILP – 43,8%. When examining the mammary glands, 88,9% of patients were diagnosed with various variants of fibrocystic disease (FCD), underdevelopment of structural elements, involutive changes that do not correspond to age, focal formations.Thus, the frequency of FCD with anovulation is 1,3 times higher than with ILP (43,9% and 35,1%, respectively), while focal formations in the mammary glands of the type of fibroadenoma are 4 times more likely to be detected in patients with ILP than with amenorrhea (5,3% and 1,4%, respectively). With radiothermometry, in 13,4% of cases FCD was additionally diagnosed, which was not detected by ultrasound, while the coincidence of the results of both diagnostics was noted in 49,2%.In 1 subgroup, every 2nd patient (52,0%) was diagnosed with hyperprolactinemia. The hormonal parameters were characterized by a decrease in the level of FSH, LH, estradiol, and the degree of inhibition of the secretion of these hormones increased depending on the increase in the level of prolactin. In patients with hyperprolactinemia, different forms of FCD were detected 2,4 times more often. Hormonal and immunological examination revealed a decrease in the activity of T-helpers, immunoregulatory index, circulating immune complexes in both groups, while no significant differences were found between the groups.Conclusion. When studying the characteristics of the nature of the menstrual function of the patients, it was found that the majority of the subjects had latent disorders of the hypothalamic-pituitary-ovarian system, which were compensated until a certain point and manifested themselves under the influence of unfavorable factors. With ILP more often than with anovulation, mixed forms of FCD and diffuse forms with a predominance of the cystic component were diagnosed.Probably, these changes in the mammary glands can be explained by the insufficient effect of progesterone and a relative increase in the level of estrogens, which support the proliferation of the connective tissue and epithelial components of the mammary gland. As a result, obstruction of the ducts develops, which in some patients leads to an increase in alveoli and the formation of cystic cavities. Progesterone deficiency is also largely associated with changes in the immune status in patients with endocrine infertility, but immune disorders develop secondarily and are not specific for a particular pathology., Цель исследования: изучение особенностей патологического состояния грудных желез в зависимости от характера менструального цикла, особенностей гормонального и иммунологического статуса у женщин с нарушениями менструальной функции эндокринного генеза.Материалы и методы. Для исследования отобрана группа из 130 больных репродуктивного возраста (средний возраст – 27±2,3 года), которых по характеру нарушений менструальной функции распределили на две подгруппы: 1-я подгруппа (n=73) – женщины с вторичной аменореей и олигоменореей на фоне хронической ановуляции; 2-я подгруппа (n=57) – женщины с регулярным ритмом менструального цикла и недостаточностью лютеиновой фазы (НЛФ). Все больные предъявляли жалобы на отсутствие беременности в среднем в течение 4±1,2 года.Для оценки состояния репродуктивной системы и гормонально зависимых органов женщинам проводили комплексное клинико-гормональное, ультразвуковое, радиотермометрическое, рентгенологическое и иммунологическое обследования.Результаты. Нарушения менструального цикла у всех больных обусловлены эндокринной патологией: вторичная аменорея и олигоменорея на фоне хронической ановуляции – 56,2%, регулярный ритм в сочетании с НЛФ – 43,8%. При обследовании грудных желез у 88,9% пациенток диагностированы различные варианты фиброзно-кистозной болезни (ФКБ), недоразвитие структурных элементов, инволютивные изменения, не соответствующие возрасту, очаговые образования.Так, частота ФКБ при ановуляции в 1,3 раза выше, чем при НЛФ (43,9% и 35,1% соответственно), в то же время очаговые образования в грудных железах по типу фиброаденомы в 4 раза чаще выявлены у пациенток с НЛФ, чем с аменореей (5,3% и 1,4% соответственно). При радиотермометрии в 13,4% случаев дополнительно диагностирована ФКБ, не выявленная при УЗИ, при этом совпадение результатов обеих диагностик отмечено в 49,2%.В 1-й подгруппе каждой второй пациентке (52,0%) установлен диагноз «Гиперпролактинемия». Гормональные параметры характеризовались снижением уровней ФСГ, ЛГ, эстрадиола, причем степень угнетения секреции этих гормонов увеличивалась в зависимости от повышения уровня пролактина. У пациенток с гиперпролактинемией в 2,4 раза чаще выявляли разные формы ФКБ. Гормонально-иммунологическое обследование выявило снижение активности Т-хелперов, иммунорегуляторного индекса, циркулирующих иммунных комплексов в обеих группах, при этом достоверных отличий между группами не зафиксировано.Заключение. При изучении особенностей характера менструальной функции пациенток было установлено, что у большинства обследуемых имели место скрытые нарушения гипоталамо-гипофизарно-яичниковой системы, которые компенсировались до опреде­ленного момента и проявились под воздействием неблагоприятных факторов. При НЛФ чаще, чем при ановуляции, диагностировали смешанные формы ФКБ и диффузные формы с преобладанием кистозного компонента.Вероятно, описанные изменения в грудных железах можно объяснить недостаточным влиянием прогестерона и относительным повышением уровня эстрогенов, которые поддерживают пролиферацию соединительнотканного и эпителиального компонентов грудной железы. Вследствие этого развивается обструкция протоков, что у ряда больных приводит к увеличению альвеол и формированию кистозных полостей. С дефицитом прогестерона в значительной степени связаны и изменения иммунного статуса у пациенток с эндокринными формами бесплодия, но иммунные нарушения развиваются вторично и не являются специфическими для той или иной патологии., Мета дослідження: вивчення особливостей патологічного стану грудних залоз залежно від характеру менструального циклу, особливостей гормонального й імунологічного статусу у жінок із порушеннями менструальної функції ендокринного генезу.Матеріали та методи. Для дослідження відібрано групу із 130 хворих репродуктивного віку (середній вік – 27±2,3 року), яких за характером порушень менструальної функції розподілено на дві підгрупи: 1-а підгрупа (n=73) – жінки з вторинною аменореєю і олігоменореєю на фоні хронічної ановуляції; 2-а підгрупа (n=57) – жінки з регулярним ритмом менструального циклу і недостатністю лютеїнової фази (НЛФ). Усі хворі скаржились на відсутність вагітності у середньому протягом 4±1,2 року.Для оцінювання стану репродуктивної системи і гормонально залежних органів жінкам проводили комплексне клініко-гормональне, ультразвукове, радіотермометричне, рентгенологічне та імунологічне дослідження.Результати. Порушення менструального циклу у всіх хворих були зумовлені ендокринною патологією: вторинна аменорея і олігоменорея на фоні хронічної ановуляції – 56,2%, регулярний ритм у поєднанні з НЛФ – 43,8%. Під час обстеження грудних залоз у 66,9% пацієнток діагностовано різні варіанти фіброзно-кістозної хвороби (ФКХ), недорозвиток структурних елементів, інволютивні зміни, які не відповідають віку, вогнищеві утворення.Так, частота ФКХ при ановуляції в 1,3 разу вище, ніж при НЛФ (43,9% і 35,1% відповідно), у той самий час вогнищеві утворення грудних залоз за типом фіброаденоми у 4 рази частіше виявлено у пацієнток з НЛФ, ніж з аменореєю (5,3% і 1,4% відповідно). При радіотермометрії у 13,4% випадків було додатково діагностовано ФКХ, не виявлену при УЗД, при цьому співпадіння результатів обох діагностик відзначено у 49,2%.У 1-й підгрупі кожній другій пацієнтці (52,0%) був встановлений діагноз «Гіперпролактинемія». Гормональні параметри характеризувались зниженням рівнів ФСГ, ЛГ, естрадіолу, причому ступінь пригнічення секреції цих гормонів збільшувався залежно від підвищення рівня пролактину. У пацієнток з гіперпролактинемією у 2,4 разу частіше виявляли різні форми ФКХ. Гормонально-імунологічне дослідження виявило зниження активності Т-хелперів, імунорегуляторного індексу, циркулюючих імунних комплексів в обох групах, при цьому достовірних розбіжностей між групами не зафіксовано.Заключення. Під час вивчення особливостей характеру менструальної функції пацієнток було встановлено, що у більшості обстежуваних реєстрували приховані порушення гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи, які компенсувались до певного моменту і проявилися під впливом несприятливих факторів. При НЛФ частіше, ніж при ановуляції, було діагностовано змішані форми ФКХ і дифузні форми з превалюванням кістозного компонента.Імовірно, наведені зміни у грудних залозах можна пояснити недостатнім впливом прогестерону і відносним підвищенням рівня естрогенів, які підтримують проліферацію сполучнотканинного та епітеліального компонентів грудної залози. Унаслідок розвивається обструкція проток, що у низки хворих призводить до збільшення альвеол і формування кістозних порожнин. Із дефіцитом прогестерону значною мірою пов’язані і зміни імунного статусу у пацієнток з ендокринними формами безпліддя, але імунні порушення розвиваються вторинно і не є специфічними для тієї чи іншої патології.

Purpose of study. Comparison the efficacy of therapy of fibrocystic breast disease (FBD) in women of reproductive age with different complex bioactive indole-containing and vitex-containing drugs.Materials and methods. The study involved 80 patients with FBD who received Epigalin Brest (Group I, 40 women) and Depapillin (Group II, 40 women). Methods of study included anthropometry, hormonal profile, ultrasound examination of the breast and pelvic organs, mastodin score.Results and discussion. By ultrasound characteristics diffuse dyshormonal mammary dysplasia was prevalent among patients of Groups I and II. By the degree of severity of mastopathy patients were divided into groups evenly. Hormonal examinations revealed the presence of relative hyperestrogenia, hypoprogesteroneemia and transient hyperprolactinemia. Three months later a complete reduction in pain was obtained in 70.0% patients of Group I and 37.5% of Group II. After 6 months 90.0% patients of Group I and 75.0% patients of Group II noted the absence of mastalgia. Positive ultrasound changes after a three-month course of therapy in 81.8% patients of Group I with diffuse mastopathy with predominance of the glandular component and 73.7% of Group II were characterized by the lack of visualization of hypertrophied glandular lobules, enlarged milk ducts, but complete months only occurred in patients of Group I (100.0%).Conclusions. A comparative study demonstrated the high efficacy of the complex bioactive drug Epigalin Brest: clinical efficacy with complete reduction of pain in 70.0% patients after three months and 90.0% after six months of therapy. The undeniable advantages of Epigalin Brest are the presence of 3,3-diindolylmethane, which is a finished product of indole-3-carbinol conversion, characterized by higher bioavailability and stability, which provides a pronounced clinical effect and a clear dosage of epigallocatechin-3-gallate., Цель исследования. Сравнение эффективности терапии фиброзно-кистозной болезни молочной железы (ФКБ МЖ) у женщин репродуктивного возраста различными комплексными биоактивными индолосодержащими и прутнякосодержащими препаратами.Материалы и методы. В исследование были включены 80 пациенток с ФКБ МЖ, которые получали Епигалин Брест (I группа, 40 женщин) и Депапилин (II группа, 40 женщин). Методы исследования включали антропометрию, гормональный профиль, УЗ исследование МЖ и органов малого таза, балльную оценку мастодинии.Результаты и обсуждение. По эхографическими характеристикам среди пациенток I и II групп преобладала диффузная дисгормональная дисплазия МЖ. По степени выраженности мастодинии пациентки были распределены на равные группы. Гормональное обследование показало наличие относительной гиперэстрогении, гипопрогестеронемии и транзиторной гиперпролактинемии. Через три месяца получена полная редукция болевого синдрома у 70,0% пациенток I группы и 37,5% II группы. Через 6 месяцев отсутствие проявлений масталгии отметили 90,0% пациенток I группы и 75,0% пациенток II группы. Положительные изменения при УЗИ после трехмесячного курса терапии у 81,8% пациенток I группы с диффузной мастопатией с преобладанием железистого компонента и 73,7% женщин II группы характеризовались отсутствием визуализации гипертрофированных железистых долек, расширенных молочных протоков, однако полная нормализация сонографической картины МЖ через 6 месяцев наблюдалась только у пациенток I группы (100,0%).Выводы. Сравнительное исследование показало высокую эффективность комплексного биоактивного препарата Эпигалин Брест: клиническая эффективность с полной редукцией болевого синдрома у 70,0% пациенток через три месяца и у 90,0% через шесть месяцев терапии. Неоспоримое преимущество препарата Эпигалин Брест – наличие в его составе 3,3-дииндолилметана, который является готовым продуктом преобразования индол-3-карбинола, характеризуется более высокой биодоступностью и стабильностью, что обеспечивает выраженный клинический эффект и четкое дозирование эпигаллокатехин-3-галлата., Мета дослідження. Порівняння ефективності терапії фіброзно-кістозної хвороби молочної залози (ФКХ МЗ) в жінок репродуктивного віку різними комплексними біоактивними індоловмісними і прутняковмісними препаратами.Матеріали і методи. У дослідження були залучені 80 пацієнток із ФКХ МЗ, які отримували Епігалін Брест (І група, 40 жінок) і Депапілін (ІІ група, 40 жінок). Методи дослідження включали антропометрію, гормональний профіль, УЗ дослідження МЗ і органів малого таза, бальну оцінку мастодинії.Результати і обговорення. За ехографічними характеристиками серед пацієнток І і ІІ груп переважала дифузна дисгормональна дисплазія МЗ. За ступенем вираженості мастопатії пацієнтки були розподілені на рівні групи. Гормональні обстеження засвідчили наявність відносної гіперестрогенії, гіпопрогестеронемії та транзиторної гіперпролактинемії. Через три місяці отримана повна редукція больового синдрому в 70,0% пацієнток І групи і 37,5% ІІ групи. Через 6 місяців відсутність проявів масталгії відмітили 90,0% пацієнток І групи і 75,0% пацієнток ІІ групи. Позитивні зміни при УЗД після тримісячного курсу терапії у 81,8% пацієнток І групи з дифузною мастопатією з переважанням залозистого компонента і 73,7% жінок ІІ групи характеризувались відсутністю візуалізації гіпертрофованих залозистих часточок, розширених молочних проток, однак повна нормалізація сонографічної картини МЗ через 6 місяців спостерігалася тільки в пацієнток І групи (100,0%).Висновки. Порівняльне дослідження засвідчило високу ефективність комплексного біоактивного препарату Епігалін Брест: клінічна ефективність з повною редукцією больового синдрому в 70,0% пацієнток через три місяці і в 90,0% через шість місяців терапії. Незаперечна перевага препарату Епігалін Брест – наявність у його складі 3,3-диіндолілметану, який є готовим продуктом перетворення індол-3-карбінолу, характеризується більш високою біодоступністю і стабільністю, що забезпечує виражений клінічний ефект та чітке дозування епігаллокатехін-3-галлату.

The physiological processes of cell division occurring in the tissues of the non-invading mammary gland (MG) are a response to the cyclic changes in the level of estrogens and progesterone released by the ovaries. Violation of the balance between estrogen and progesterone in women of reproductive age can cause dyshormonal hyperplasia of the mammary gland (DHMG). The cyclic form of mastalgia is dangerous not only for its manifestations, but also for the existence of a proven connection with an increased risk of breast cancer (BC).In particular, in a large cohort study in France, it was shown that women who had suffered from cyclic mastalgia for more than 3 years and who had not received treatment had a 5-fold increased risk of breast cancer compared to women who did not have it. In 2016, a meta-analysis of the numerous studies was confirmed that the use of estrogen with micronized progesterone is associated with a lower risk of breast cancer compared with synthetic progestogens. It has been established that progesterone deficiency creates conditions for uncontrolled proliferation in MG tissues and promotes the development of Fibro-cystic disease (FCD).The use of transdermal gel progesterone allows you to balance the excess effects of estrogens on MG, primarily eliminating the excess permeability of tissue capillaries, the mitotic activity of milk duct cells and the painful stretching of the MG tissue. Studies have shown that when using a gel with progesterone (Progestogel®), there is a decrease in mitotic activity in normal cells of the lobular epithelium of the MF. The antiproliferative effect of the Progestogel® is realized when it is used in a continuous mode – every day of the cycle, including the days of menstruation.A retrospective study of the effectiveness of the use of Progestogel® in monotherapy with FCD showed that against a background of local therapy with gel with progesterone there was a statistically significant decrease and disappearance of mastalgia, mastodynia, decrease average size and number of cysts. Progestogel® with course treatment reduces the mammographic density of MG, which is also considered as an independent and extremely significant risk factor for breast cancer. The local application of the gel with progesterone makes it possible to avoid many unnecessary surgical operations to remove cysts., Физиологические процессы клеточного деления, происходящие в тканях нелактирующей МЖ, являются ответом на циклические изменения уровня эстрогенов и прогестерона, выделяемых яичниками. Нарушение баланса между эстрогенами и прогестероном у женщин репродуктивного возраста может стать причиной дисгормональных гиперплазий МЖ (ДГМЖ). Циклическая форма масталгии опасна не только своими проявлениями, но и наличием доказанной связи с повышенным риском рака МЖ (РМЖ).В частности, в крупном когортном исследовании, проведенном во Франции, было показано, что у женщин, страдавших от циклической масталгии более 3 лет и не получавших лечения, риск РМЖ был повышен в 5 раз по сравнению с женщинами, ее не имевшими. В 2016 году мета-анализ ряда публикаций подтвердил, что использование эстрогеновс микронизированным прогестероном ассоциировано с более низким риском РМЖ по сравнению с синтетическими прогестагенами. Установлено, что дефицит прогестерона создает условия для неконтролируемой пролиферации в тканях МЖ и способствует развитию фиброзно-кистозной болезни (ФКБ).Применение трансдермального геля прогестерона позволяет сбалансировать избыточные эффекты эстрогенов в отношении МЖ, в первую очередь устраняя избыточную проницаемость тканевых капилляров, митотическую активность клеток млечных протоков и болезненное растяжение ткани МЖ. Исследования показали, что при применении геля с прогестероном (Прожестожель®) отмечается снижение митотической активности в нормальных клетках долькового эпителия МЖ. Антипролиферативное действие геля Прожестожель® реализуется при его использовании в непрерывном режиме – каждый день цикла, включая дни менструации.Ретроспективное исследование эффективности применения геля Прожестожель® в режиме монотерапии при ФКБ показало, что на фоне местной терапии гелем с прогестероном наблюдалось статистически значимое снижение и исчезновение масталгии, мастодинии, уменьшение среднего размера и числа кист. Прожестожель® при курсовом лечении снижает маммографическую плотность МЖ, которая также рассматривается в качестве самостоятельного и крайне значимого фактора риска РМЖ. Локальное применение геля с прогестероном дает возможность избежать многих ненужных хирургических операций по удалению кист., Фізіологічні процеси клітинного ділення, що відбуваються в тканинах нелактуючих молочних залоз (МЗ), є відповіддю на циклічні зміни рівня естрогенів і прогестерону, які виділяються яєчниками. Порушення балансу між естрогенами і прогестероном в жінок репродуктивного віку може стати причиною дисгормональних гіперплазій МЗ (ДГМЗ).Циклічна форма масталгії небезпечна не тільки своїми проявами, а й наявністю доведеного зв’язку з підвищеним ризиком раку МЗ (РМЗ).Зокрема, у великому когортному дослідженні, проведеному у Франції, було показано, що в жінок, які страждали на циклічну масталгію понад 3 роки і не отримували лікування, ризик РМЗ був підвищений в 5 разів у порівнянні з жінками, які її не мали. У 2016 році мета-аналіз низки публікацій підтвердив, що використання естрогенів з мікронізованим прогестероном асоційоване з меншим ризиком РМЗ у порівнянні з синтетичними прогестагенами. Встановлено, що дефіцит прогестерону створює умови для неконтрольованої проліферації в тканинах МЗ та сприяє розвитку фіброзно-кістозної хвороби (ФКХ).Застосування трансдермального гелю прогестерону дозволяє збалансувати надлишкові ефекти естрогенів щодо МЗ, в першу чергу усуваючи надмірну проникність тканинних капілярів, мітотичну активність клітин молочних проток і болісне розтягання тканини МЗ. Дослідження показали, що при застосуванні гелю з прогестероном (Прожестожель®) відзначається зниження мітотичної активності в нормальних клітинах часточкового епітелію МЗ. Антипроліферативна дія гелю Прожестожель® реалізується при його використанні в безперервному режимі – кожен день циклу, включаючи дні менструації.Ретроспективне дослідження ефективності застосування гелю Прожестожель® в режимі монотерапії при ФКХ показало, що на тлі місцевої терапії гелем з прогестероном спостерігалося статистично значуще зниження і зникнення масталгії, мастодинії, зменшення середнього розміру і кількості кіст. Прожестожель® при курсовому лікуванні знижує мамографічну щільність МЗ, яка також розглядається як самостійний і вкрай значущий чинник ризику розвитку РМЗ. Локальне застосування гелю з прогестероном дає можливість уникнути багатьох непотрібних хірургічних операцій з видалення кіст.

В статье освещены вопросы классификации, этиологии, патогенеза, клинической картины, диагностики и лечения фиброзно-кистозной болезни в контексте профилактики рака молочных желез.Лечение большинства случаев фиброзно-кистозной болезни осуществляется консервативными методами. Наиболее часто применяется патогенетически обоснованная фитотерапия, гормонотерапия, антигормоны, витаминотерапия, энзимотерапия. Узловые формы фиброзно-кистозной болезни подлежат оперативному лечению.В зависимости от степени риска развития рака молочной железы для женщин разрабатывается индивидуальная программа скрининга. Исследования последних лет позволяют рассматривать перспективы применения таких препаратов, как Эпигалин®, с профилактической целью у женщин группы высокого риска, У статті висвітлені питання класифікації, етіології, патогенезу, клінічної картини, діагностики та лікування фіброзно-кістозної хвороби в контексті профілактики раку молочних залоз.Лікування більшості випадків фіброзно-кістозної хвороби здійснюється консервативними методами. Найчастіше застосовується патогенетично обґрунтована фітотерапія, гормонотерапія, антигормони, вітамінотерапія, ензимотерапія. Вузлові форми фіброзно-кістозної хвороби підлягають оперативному лікуванню.Залежно від ступеня ризику розвитку раку молочної залози для жінок розробляється індивідуальна програма скринінгу. Дослідження останніх років дозволяють розглядати перспективи застосування таких препаратів, як Епігалін®, із профілактичною метою у жінок групи високого ризику, The issues of classification, etiology, pathogenesis, clinical presentation, diagnosis and treatment of fibrocystic breast disease in the context of the prevention of breast cancer are present in this article.Treatment of most cases of fibrocystic breast disease is carried by conservative methods. The most frequently used pathogenetic grounded herbal medicine, hormone therapy, anti-hormones, vitamins, enzyme therapy. Nodal forms of fibrocystic breast disease are subject to surgical treatment.An individual program of screening is developed for women, depending on the degree of breast cancer risk. Studies in recent years allow us to consider the use of such drug as Epigalin® for a prophylactic measure in high-risk women

На основе динамического морфологического исследования влияния различных режимов лазерного излучения с длиной волны 805 нм на ткани молочных желез животных отработаны и апробированы в клинике оптимальные параметры лазерного излучения для осуществления рассечения и соединения тканей молочной железы. On the basis of dynamic morphological research of influence various modes of laser radiation (length of a wave 805 nm) on an animals mammary gland tissue are fulfilled, and approved in clinic, optimum parameters of laser radiation for section and connection of a mammary gland tissue. Ануфриева С.С., доцент кафедры хирургических болезней и урологии Челябинской государственной медицинской академии (Челябинск); тел.8-351-2687319; E-mail: mammolog@inbox.ru Anufrieva S.S., candidate of Science in Medicine, Associate Professor of Surgical Diseases and Urology Chelyabinsk State Medical Academy of Roszdrav (Chelyabinsk); ph. 8-351-2687319; E-mail:mammolog @ inbox .ru. Комиссарова O.C., аспирант кафедры хирургических болезней и урологии Челябинской государственной медицинской академии (Челябинск);тел. 8-351-2687319. Komissarova O.S., postgraduate student, Surgical Diseases and Urology Chelyabinsk State Medical Academy of Roszdrav (Chelyabinsk); ph. 8-351-2687319. Голощапова Ж.А., кандидат медицинских наук, научный сотрудник отдела фундаментальных исследований Челябинского государственного института лазерной хирургии (Челябинск); тел.8-351-7935010. Goloshchapova J.A., Candidate of Science in Medicine, researcher, Fundamental Researches Department of Chelyabinsk State Research Institution of laser Surgery (Chelyabinsk); ph. 8-351-7935010. Бордуновский В.Н., доктор медицинских наук, профессор, заведующий кафедрой хирургических болезней и урологии Челябинской государственной медицинской академии (Челябинск); тел.8-351-2687772. Bordimovsky V.N., doctor of science in medicine, professor, Head of Surgical Diseases and Urology Department of State Educational Institution of Higher Professional Education Chelyabinsk State Medical Аса-demy of Roszdrav (Chelyabinsk); ph.8-351-2687772. Куренков Е.Л., проректор по научной работе Челябинской государственной медицинской академии Росздрава, доктор медицинских наук, профессор, заведующий кафедрой нормальной анатомии; тел. 8-351-2327369. Kurenkov E.L., Vice-rector, responsible for scientific work of State Educational Institution of Higher Professional Education Chelyabinsk State Medical Academy of Roszdrav, Doctor of Science in Medicine, Professor, Head of Normal Human Anatomy Department (Chelyabinsk); ph. 8-351-2327369. Щербо М.В., аспирант кафедры хирургических болезней и урологии Челябинской государственной медицинской академии Росздрава (Челябинск); тел. 8-351-2687319. Shcherbo M.V., post-graduate student of Surgical Diseases and Urology Department of State Educational Institution of Higher Professional Education Chelyabinsk State Medical Academy of Roszdrav (Chelyabinsk); ph. 8-351-2687319.

У ході цієї роботи були проаналізовані та систематизовані морфологічні критерії діагностики проліферативних захворювань молочної залози. ¥рунтуючись на отриманих даних, була створена система підтримки рішень, яка дозволяє оптимізувати діагностику новоутворень молочної залози за допомогою комп`ютера. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/3362 В ходе данной работы были проанализированы и систематизированы морфологические критерии диагностики пролиферативных заболеваний молочной железы. На основе полученных данных была создана система поддержки решений, которая позволяет оптимизировать диагностику новообразований молочной железы с помощью компьютера. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/3362 During this research the diagnostic morphological signs of proliferative diseases of mammary gland were analized and methodized. The received data wwere used to develop the software that helps optimizing the diagnostic process by computer. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/3362

Для больных с фиброзно-кистозной болезнью молочных желез разработан новый способ склерозирования кист с использованием высокоинтенсивного лазерного излучения (ВИЛИ). Проведенный сравнительный анализ эффективности лазериндуцированной склеротерапии кист молочной железы и традиционных методов склерозирования (этанол, «Сульфакрилат») выявил, что частота рецидива кисты зависит от объема кистозной полости и значительно снижается при использовании ВИЛИ в лечении фиброзно-кистозной болезни молочных желез. At patients with fibrozno-kistoznoj illness of mammary glands the new way sclerosis cyst with use of high-intensity laser radiation is developed (VILI). The carried out comparative analysis of efficiency induced by the laser sclerotherapies cyst a mammary gland and traditional methods sclerosis (ethanol, "Sulfakrilat") has revealed that frequency of relapse cyst depends on volume kistoznoj cavities and considerably decreases at use VILI in treatment fibrozno-kistoznoj illnesses of mammary glands. Ануфриева C.C, кандидат медицинских наук, доцент кафедры хирургических болезней и урологии Челябинской государственной медицинской академии (Челябинск); тел. 8-351-2687319; e-mail: mammolog@inbox.ru Anufrieva S.S., Candidate of medicine sciences, associate professor of surgical diseases and urology Chelyabinsk State Medical Academy (Chelyabinsk); ph. 8-351-2687319; e-mail: mammolog@inbox.ru. Бордуновский В.ЕЦ доктор медицинских наук, профессор, заведующий кафедрой хирургических болезней и урологии Челябинской государственной медицинской академии (Челябинск); тел. 8-351-2687772. Bordimovsky V.N., Doctor of medical sciences, professor, head of surgical diseases and urology of Chelyabinsk State Medical Academy (Chelyabinsk); ph. 8-351-2687772. Куренков ЕЛ., проректор по научной работе Челябинской государственной медицинской академии, доктор медицинских наук, профессор, заведующий кафедрой нормальной анатомии (Челябинск); тел. 8-351-2327369. Kurenkov E.L., pro-rector on scientific work of the Chelyabinsk State Medical Academy, the Doctor of medical sciences, professor, head of normal human anatomy (Chelyabinsk); ph. 8-351-2327369.