Search

Одним из наиболее частых повреждений в структуре травм суставов является травма коленного сустава, что в основном обусловлено его анатомическими особенностями. На современном этапе лечение травмы коленного сустава, как правило, заключается в применении хирургических методов коррекции. Однако даже хирургическое вмешательство не является залогом полного выздоровления таких пациентов.Цель исследования: исследовать эффективность и безопасность применения тромбоцитарной аутологичной плазмы (ТАП) в составе комплексного лечения в ранние сроки после травмы коленного сустава у пациентов молодого возраста по сравнению со стандартным лечением.Материалы и методы. Исследование проведено на базе КЗ КОР «Киевская областная клиническая больница» и включало 60 пациентов в ранний период после травмы коленного сустава. Все включенные в исследование пациенты получали стандартное лечение (нестероидные противовоспалительные препараты, комплексная физиотерапия) в течение 10 дней. Больные, которые вошли в первую группу (30 человек), дополнительно к стандартному лечению получали три внутрисуставные инъекции ТАП. В пределах каждой группы больные достоверно не отличались между собой по возрасту, полу и длительности заболевания. Всем пациентам, включенным в исследование, было проведено комплексное клинико-лабораторное обследование до начала лечения, через 2 и 4 нед, а также через 6 и 12 мес.Результаты. За период лечения пациенты обеих групп продемонстрировали положительный результат как по общему индексу KOOS, так и по показателям всех субшкал, со статистически значимыми различиями между группами. Причем наиболее показательные изменения в каждой группе были по двум субшкалам – спорт и активность на отдыхе и оценка качества жизни. Анализ безопасности комплексной терапии с применением ТАП в виде внутрисуставных инъекций при травмах коленного сустава не выявил развития нежелательных явлений, кроме временного болевого ощущения в месте инъекции.Заключение. Применение тромбоцитарной аутологичной плазмы в лечении травмы коленного сустава способствует уменьшению болевого синдрома, скованности, улучшает функцию коленного сустава, а также позволяет уменьшить потребность в использовании нестероидных противовоспалительных препаратов., Одним з найчастіших пошкоджень у структурі травм суглобів є травма колінного суглоба, що здебільшого обумовлено його анатомічними особливостями. На сучасному етапі лікування травми колінного суглоба зазвичай полягає у застосуванні хірургічних методів корекції. Однак навіть хірургічне втручання не є запорукою повного одужання таких пацієнтів.Мета дослідження: дослідити ефективність та безпеку застосування тромбоцитарної аутологічної плазми (ТАП) у складі комплексного лікування у ранні терміни після травми колінного суглоба у пацієнтів молодого віку порівняно зі стандартним лікуванням.Матеріали та методи. Дослідження проведено на базі КЗ КОР «Київська обласна клінічна лікарня» та включало 60 пацієнтів у ранній період після травми колінного суглоба. Хворі були розподілені на дві групи. Усі включені в дослідження пацієнти одержували стандартне лікування (нестероїдні протизапальні препарати, комплексна фізіотерапія) протягом 10 днів. Хворі, які увійшли до групи 1 (n=30 осіб), додатково до стандартного лікування одержували три внутрішньосуглобові ін’єкції ТАП. У межах кожної групи хворі достовірно не відрізнялися поміж собою за віком, статтю та тривалістю захворювання. Усім пацієнтам, включеним у дослідження, було проведено комплексне клініко-лабораторне обстеження до початку лікування, через 2 та 4 тиж, а також через 6 та 12 міс.Результати. За період лікування пацієнти обох груп продемонстрували позитивний результат як за загальним індексом KOOS, так і за показниками всіх субшкал, із статистично значущими відмінностями між групами. Причому найбільш показові зміни в кожній групі були за двома субшкалами – спорт і активність на відпочинку та оцінка якості життя. Аналіз безпеки комплексної терапії із застосуванням ТАП у формі внутрішньосуглобових ін’єкцій при травмах колінного суглоба не виявив жодного випадку розвитку небажаних явищ, окрім тимчасового больового відчуття в місці ін’єкції.Заключення. Застосування тромбоцитарної аутологічної плазми у лікуванні травми колінного суглоба сприяє зменшенню больового синдрому, скутості, покращує функцію колінного суглоба, а також дозволяє зменшити потребу у використанні нестероїдних протизапальних препаратів., One of the most common injuries in the structure of joint injuries is trauma of the knee joint, which is largely due to its anatomical features. At the present stage of a knee joint injury treating, as a rule, is the use of surgical methods of correction. However, even surgical intervention is not a guarantee of complete recovery of such patients.The objective: to investigate the efficacy and safety of PAP as part of integrated treatment early in the post-traumatic knee joint surgery in younger patients compared with standard treatment.Materials and methods. The study was conducted on the basis of the KZ KOR «Kyiv Regional Clinical Hospital» and included 60 patients in the early post-traumatic period of the knee joint. The patients were divided into two groups. All patients included in the study received standard treatment (NSAIDs, complex physiotherapy) for 10 days. In agreement with the patients, 30 patients (Gr.1) received 3 intraarticular injections of PAP in addition to standard treatment. Within each group, the patients did not differ significantly in their age, sex, and duration of the disease. All patients included in the study had a comprehensive clinical and laboratory examination before treatment, after 2 and 4 weeks, as well as 6 and 12 months.Results. During the treatment period, the patients of both groups showed a positive result both in the general index of KOOS and in the indices of all subscales, with statistically significant differences between the groups. Moreover, the most revealing changes in each group were for the two subchalates – sport and activity on rest and assessment of quality of life. The analysis of the safety of complex therapy with the use of PAP in the form of intra-articular injections in knee joint injuries did not reveal any case of development of undesirable events, except for a temporary painful sensation at the injection site.Conclusions. The use of PAP in the treatment of knee joint injuries reduce pain, stiffness, improves the function of the knee joint, and also reduces the need for use of NSAIDs.

Osteoarthritis (OA) is the most common form of arthritis, which is associated with a high risk of disability in patients of any age. That is why the detection of OA in the early stages is of great importance for understanding the progression of the disease and the choice of treatment options.The objective: to investigate the possibility of using aggrecan for early diagnosis and monitoring the effectiveness of treatment of posttraumatic OA of the knee.Materials and methods. The study was conducted at the Department of Family Medicine of the Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education included 62 patients with an established diagnosis of post-traumatic OA (PTOA) of the knee, 60 patients in the early period after trauma of the knee (TK) and 12 people – the control group (practically healthy people of the corresponding age). All patients underwent a comprehensive examination prior to the start of treatment, after 2 and 4 weeks, and also after 6 and 12 months. Patients in the control group study was performed once. Patients included in the study were divided into groups: І group – patients who received complex treatment (NSAIDs, physical exercises, complex physiotherapy for patients with PTOA and NSAIDs, complex physiotherapy for patients with TK) in combination with 3 intra-articular injections of PAP; Group ІІ – patients who received only complex treatment. The processing of the obtained results was performed using the Microsoft Office 2010 (MS Excel and Windows). Statistical analysis was performed using the SPSS v.21.Results. During the study, the analysis of aggrecan levels in the course of treatment showed that all patients with TK had an increase aggrecan in serum 2 weeks after the treatment, with a gradual decrease in this indicator from 4 weeks after treatment. During the dynamic observation, the average level of serum aggrecan in patients with PTOA in the group with combined treatment tended to gradually decrease with the lowest rates 12 months after treatment, while in the group of complex treatment there were no significant fluctuations in the level of aggrecan over the entire study period.Conclusions. А high level of aggrecan is determined in patients in the early stages after TK. In the standard treatment of PTOA, no significant fluctuations in the level of aggrecan in the blood serum were found, which testifies in favor of continuous destruction of articular cartilage. There is a gradual decrease in the content of aggrecan in patients using PAP with TK and PTOA, which may indicate a decrease in degenerative processes in cartilage under the influence of platelet biologically active substances., Остеоартроз (ОА) является наиболее распространенной формой артрита, которая связана с высоким риском инвалидизации пациентов любого возраста. Именно поэтому обнаружение ОА на ранних стадиях имеет большое значение для понимания процессов прогрессирования заболевания и выбора вариантов лечения.Цель исследования: изучение возможностей использования аггрекана для ранней диагностики и контроля эффективности лечения посттравматического ОА коленного сустава.Материалы и методы. Исследование было проведено на кафедре семейной медицины Национальной медицинской академии последипломного образования имени П.Л. Шупика. Были обследованы 62 пациента с установленным диагнозом посттравматического ОА (ПТОА) коленного сустава, 60 пациентов в ранний период после травмы коленного сустава (ТК) и 12 человек – группа контроля (практически здоровые люди соответствующего возраста). Всем пациентам было проведено комплексное обследование до начала лечения, через 2 и 4 нед, а также через 6 и 12 мес. Пациентам группы контроля исследование проводили один раз. Пациенты были распределены на группы: І группа – пациенты которые получали комплексное лечение (НПВС, физические упражнения, комплексная физиотерапия для пациентов с ПТОА и НПВС, комплексная физиотерапия для пациентов с ТК) в комбинации с тремя внутрисуставными инъекциями ТАП; ІІ группа – пациенты, которые получали только комплексное лечение. Обработку полученных результатов проводили с помощью программы Microsoft Office 2010 (MS Excel и Windows). Статистический анализ проводили с использованием программы SPSS v.21.Результаты. В ходе исследования анализ показателей уровня аггрекана в процессе лечения показал, что у всех пациентов с ТК наблюдалось повышение уровня аггрекана в сыворотке крови через 2 нед после проведенного лечения, с постепенным снижением данного показателя уже через 4 нед после лечения. За время динамического наблюдения средний уровень сывороточного аггрекана у пациентов с ПТОА в группе с комбинированным лечением имел тенденцию к постепенному снижению с наименьшими показателями через 12 мес после лечения. При этом в группе комплексного лечения существенных колебаний уровня аггрекана за весь период исследования зарегистрировано не было.Заключение. Высокий уровень аггрекана определяется у больных в ранние сроки после ТК. При стандартном лечении ПТОА значимых колебаний уровня аггрекана в сыворотке крови не обнаружено, что свидетельствует о непрерывной деструкции суставного хряща. При применении ТАП у пациентов с ТК и ПТОА наблюдается постепенное уменьшение содержания аггрекана, что может указывать на уменьшение дегенеративных процессов в хряще под влиянием тромбоцитарных биологически активных веществ., Остеоартроз (ОА) – найпоширеніша форма артриту, яка пов’язана з високим ризиком інвалідизації пацієнтів будь-якого віку. Саме тому виявлення ОА на ранніх стадіях має велике значення для розуміння процесів прогресування захворювання та вибору варіантів лікування.Мета дослідження: вивчення можливості використання аггрекану для ранньої діагностики та контролю ефективності лікування посттравматичного ОА колінного суглоба.Матеріали та методи. Дослідження було проведено на кафедрі сімейної медицини Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика. Було обстежено 62 пацієнти зі встановленим діагнозом посттравматичного ОА (ПТОА) колінного суглоба, 60 пацієнтів у ранній період після травми колінного суглоба та 12 осіб – група контролю (практично здорові люди відповідного віку). Усім пацієнтам було проведено комплексне обстеження до початку лікування, через 2 та 4 тиж, а також через 6 та 12 міс. Пацієнтам групи контролю обстеження проводили одноразово. Хворі були розподілені на групи: І група – пацієнти, які отримували комплексне лікування: НПВС, фізичні вправи, комплексна фізіотерапія для пацієнтів з ПТОА та НПВС, комплексна фізіотерапія для пацієнтів з травмою кінцівок (ТК) у комбінації з трьома внутрішньосуглобовими ін’єкціями тромбоцитарної аутологічної плазми (ТАП); ІІ група – пацієнти, які отримували лише комплексне лікування. Оброблення отриманих результатів дослідження проводили за допомогою програми Microsoft Office 2010 (MS Excel та Windows). Статистичний аналіз проводили з використанням програми SPSS v.21.Результати. Під час дослідження аналіз показників рівня аггрекану в процесі лікування засвідчив, що у всіх пацієнтів з ТК спостерігалося підвищення рівня аггрекану в сироватці крові через 2 тиж після проведеного лікування, з поступовим зниженням даного показника вже через 4 тиж після лікування. Вміст сироваткового аггрекану у пацієнтів з ПТОА продемонстрував, що за час динамічного спостереження середній рівень у групі з комбінованим лікуванням мав тенденцію до поступового зниження з найменшими показниками через 12 міс після лікування. Водночас у групі комплексного лікування суттєвих коливань рівня аггрекану за весь період дослідження зареєстровано не було.Заключення. Найвищий рівень аггрекану в синовіальній рідині визначається у хворих в ранні терміни після ТК. При стандартному лікуванні ПТОА значущих коливань рівня аггрекану в сироватці крові не виявлено, що свідчить про безперервну деструкцію суглобового хряща. Під час застосування ТАП у пацієнтів з ТК та ПТОА спостерігається поступове зменшення вмісту аггрекану, що може свідчити про зменшення дегенеративних процесів у хрящі під впливом тромбоцитарних біологічно-активних речовин.

Osteoarthritis (OA) is the most common form of arthritis in the world. In the general structure of morbidity, the portion of OA is 12%. The main reason for the development of secondary knee OA in young patients is traumatic injury, which leads to the gradual degradation of the articular cartilage with the development of symptomatic OA in the first 3-5 years after injury.The objective: to investigate the clinical safety and efficacy of platelet autologous plasma (PAP) comparing to standard treatment in young patients with symptomatic post-traumatic knee OA (PTOA) and in the early period after the knee injury.Materials and methods. The stady included 122 patients (mean age 34,81±4,28 years), 62 – with established symptomatic PTOA (mean time from trauma –46,87±2,09 months), and 60 – in early period after intra-articular knee trauma (confirmed by MRI, 20,15±1,72 days after injury). Patients with established PTOA and knee trauma were divided in 2 groups – Gr.1 received standard treatment (NSAIDs, exercises, complex physical therapy for patients with PTOA and NSAIDs, complex physical therapy for patients with knee trauma), Gr.2 –in addition to the standard treatment received course of 3 intra-articular injections of PAP. Efficacy of treatment in both group was evaluated by standard recommended scales (KOOS questionnaire (Knee injury and Osteoarthritis Outcome Score) and VAS pain score (Visual Analogue Scale).Results. Patients of both groups with PTOA demonstrated positive dynamics of clinical manifestations of OA and functional activity, which affected the improvement of KOOS parameters. However, Gr.2 showed better results compared to Gr.1. During the follow-up period, in both groups of patients with knee injury, positive dynamics were observed for all KOOS subscales. However, the functional state of patients who received intraarticular PAP injection had a more significant dynamic, accompanied by significant differences in indicators with repeated monitoring.Conclusions. Use of the intraarticular injections of PAP for the treatment of symptomatic knee PTOA, as well as in the early period after a knee injury is safe and effitient part of the complex therapy, which improves both early and long-term results of the treatment. In patients with PTOA, PAP use allows to reduce the number of exacerbations arthritis within 12 months. In patients after knee trauma PAP use accelerates the improvement in the functional activity comparing to treatment with standard therapy., Остеоартроз (ОА) является наиболее распространенной формой артрита в мире. В общей структуре заболеваемости доля ОА составляет 12%. Основной причиной развития вторичного ОА коленных суставов у пациентов молодого возраста является травматическое повреждение, которое приводит к постепенной деградации суставного хряща с развитием симптоматического ОА в первые 3–5 лет после травмы.Цель исследования: изучение клинической безопасности и эффективности тромбоцитарной аутологической плазмы (ТАП) в сравнении со стандартным лечением у пациентов молодого возраста с симптоматическим посттравматическим ОА (ПТОА) коленных суставов и в ранний период после травмы коленного сустава.Материалы и методы. Исследование включало 122 пациента (средний возраст – 34,81±4,28 года), из которых 62 – пациенты с симптоматическим ПТОА (средний срок после травмы – 46,87±2,09 мес) и 60 – пациенты в ранний период после травмы коленного сустава подтвержденного МРТ (средний срок после травмы – 20,15±1,72 дня). Пациенты с ПТОА и после травмы коленного сустава были разделены на две группы: 1-я группа получала стандартное лечение (НПВС, физические упражнения, комплексная физиотерапия для пациентов с ПТОА и НПВС, комплексная физиотерапия для пациентов с травмой коленного сустава), 2-я группа – комбинацию стандартного лечения с курсом внутрисуставных инъекций ТАП. Эффективность лечения в обеих группах оценивали по стандартным рекомендованным шкалам (опросник KOOS – Knee injury and Osteoarthritis Outcome Score и VAS – Visual Analogue Scale) до начала лечения, через 2 и 4 нед, а также через 6 и 12 мес.Результаты. В соответствии с результатами нашего исследования пациенты обеих групп с ПТОА продемонстрировали положительную динамику клинических проявлений ОА и функциональной активности, что отразилось на улучшении показателей КООС. Однако пациенты 2-й группы, которые получали внутрисуставные инъекции ТАП, продемонстрировали лучшие результаты по сравнению с 1-й группой. За период наблюдения в обеих группах пациентов с травмой коленного сустава отмечали положительную динамику по всем субшкалам КООС. Однако функциональное состояние пациентов, получавших внутрисуставные инъекции ТАП имело более быструю динамику, сопровождавшуюся достоверно значимыми различиями показателей при повторных обследованиях.Заключение. Использование внутрисуставных инъекций тромбоцитарной аутологической плазмы в комплексном лечении симптоматического посттравматического астеоартроза (ПТОА) коленного сустава, а также в ранний период после травмы коленного сустава улучшает как ранние, так и отдаленные результаты лечения, позволяет уменьшить количество обострений ПТОА коленного сустава в течение 12 мес., Остеоартроз (ОА) є найбільш поширеною формою артриту у світі. У загальній структурі захворюваності частка ОА становить 12%. Основною причиною розвитку вторинного ОА колінних суглобів у пацієнтів молодого віку є травматичне ушкодження, яке призводить до поступової деградації суглобового хряща з розвитком симптоматичного ОА в перші 3–5 років після травми.Мета дослідження: дослідити клінічну безпеку та ефективність тромбоцитарної аутологічної плазми (ТАП) порівняно зі стандартним лікуванням у пацієнтів молодого віку із симптоматичним посттравматичним ОА (ПТОА) колінних суглобів та в ранній період після травми колінного суглоба.Матеріали та методи. У дослідження увійшли 122 пацієнта (середній вік – 34,81±4,28 року), з яких 62 хворих із симптоматичним ПТОА (середній термін після травми – 46,87±2,09 міс) та 60 – пацієнти у ранній період після травми колінного суглоба, підтвердженого МРТ (середній термін після травми – 20,15±1,72 доби). Пацієнти з ПТОА та після травми колінного суглоба були розподілені на дві групи: 1-а група отримувала стандартне лікування (НПВС, фізичні вправи, комплексна фізіотерапія для пацієнтів з ПТОА та НПВС, комплексна фізіотерапія для пацієнтів з травмою колінного суглоба), 2-а група – комбінація стандартного лікування з курсом внутрішньосуглобових ін’єкцій ТАП. Ефективність лікування в обох групах оцінювали за стандартними рекомендованими шкалами (опитувальник KOOS – Knee injury and Osteoarthritis Outcome Score та VAS – Visual Analogue Scale) до початку лікування, через 2 та 4 тиж, а також через 6 та 12 міс.Результати. За результатами даного дослідження пацієнти обох груп з ПТОА продемонстрували позитивну динаміку клінічних проявів ОА та функціональної активності, що відобразилося на покращенні показників КООС. Проте пацієнти 2-ї групи, які отримували внутрішньосуглобові ін’єкції ТАП, продемонстрували кращі результати порівняно з 1-ю групою. За період спостереження в обох групах пацієнтів з травмою колінного суглоба фіксували позитивну динаміку за всіма субшкалами КООС. Однак функціональний стан пацієнтів, які отримували внутрішньосуглобові ін’єкції ТАП мав більш швидку динаміку, що супроводжувалось достовірно значущими відмінностями показників під час повторних обстежень.Заключення. Використання внутрішньосуглобових ін’єкцій тромбоцитарної аутологічної плазми у комплексному лікуванні симптоматичного посттравматичного остеоартрозу (ПТОА) колінного суглоба, а також в ранній період після травми колінного суглоба покращує як ранні, так й віддалені результати лікування, дозволяє зменшити кількість загострень ПТОА колінного суглоба протягом 12 міс.