Search

Background. Thyroid cancer has long been an urgent problem of health care in Ukraine and requires both improved timely detection of the disease and increased coverage by special treatment of this category of patients to improve its results. Objective. Investigate the complex of immunocytochemical and ultrasound characteristics of thyroid tumors to improve diagnostic algorithms in the preanalytical stage. Methods. During the the research work the results of diagnostics of 60 patients with thyroid neoplasms aged 21 to 83 years who underwent fine-needle aspiration. Patients were divided into three groups according to the Bethesda System (BSRTC) classification category. The 1st group included 18 patients of category II BSRTC (Benign. Group 2 included 20 patients with category V BSRTC (Suspicious for Malignancy – SFM). And other 22 patients with category VI BSRTC (malignant tumor) formed the 3rd group). Patients of all groups underwent questionnaires, ultrasound examination with FNA, cytological and immunocytochemical examination. Results. There is no clear link between E-cadherin expression and neoplasia. Negative expression occurred in 36.4% of cases of metastatic lesions. This partially satisfies the requirements of timely preoperative diagnosis. That is why E-cadherin cannot be used as a separate marker. The expression of cytokeratin-19 with different degrees of intensity of cytoplasmic staining of tumor cells was determined in all studied neoplasms of V and VI category on the BSRTC scale. Strong expression of cytokeratin-19 was observed in 40.0% of cases with BSRTC-5 and 45.4% with BSRTC-6, moderate - in 50.0% and 36.4% of cases, respectively, weak - in 10.0% and 18.2%, without significant differences between groups (p> 0.05). At the same time, in the benign process in 55.6% of cases there was no reaction of cytokeratin-19, and in 44.4% - weak expression (p, Актуальность. Рак щитовидной железы уже длительное время остается актуальной проблемой здравоохранения Украины и требует, как улучшение своевременного выявления болезни, так и повышение уровня охвата специальным лечением этой категории больных для улучшения его результатов. Цель - исследовать иммуноцитохимические характеристики новообразований щитовидной железы для усовершенствования диагностических алгоритмов в преаналитическом этапе. Методы. В исследование включено пациентов с новообразованиями щитовидной железы в возрасте от 21 до 83 лет, которым была выполнена тонкоигольная аспирационная пункционная биопсия Пациенты были разделены на три группы в зависимости от классификационной категории по Bethesda System (BSRTC). В 1-ю группу вошли 18 пациентов II категории BSRTC (Benign). Во 2-ю группу включены 20 пациентов с V категории BSRTC (Suspicious for Malignancy) и 22 пациента с VI категорией BSRTC (Malignant) сформировали третью группу. Пациентам всех групп было проведено анкетирование, ультразвуковое исследование с ТАПБ, цитологическое и иммуноцитохимическое исследования. Результаты. Установлено отсутствие четкой связи экспрессии Е-кадгерину с неоплазией. Отрицательная экспрессия имела место в 36,4% случаев метастатического поражения. Это частично удовлетворяет требованиям своевременной предоперационной диагностики. Именно поэтому Е-кадгерин не может быть использован как отдельный маркер. Экспрессия цитокератина-19 с разной степенью интенсивности цитоплазматического окрашивания опухолевых клеток определялась во всех исследуемых новообразованиях V и VI категории по шкале BSRTC. Сильная экспрессия цитокератина-19 отличалась в 40,0% случаев при BSRTC-5 и 45,4% при BSRTC-6, умеренная - у 50,0% и 36,4% случаев, соответственно, слабая - в 10,0% и 18,2%, без достоверных различий между группами (p> 0,05). в то же время при доброкачественном процессе в 55,6% случаев от предназначенная отсутствие реакции цитокератина-19, а в 44,4% - слабая экспрессия (p, Актуальність. Рак щитоподібної залози вже тривалий час залишається актуальною проблемою охорони здоров’я України та потребує як поліпшення своєчасного виявлення хвороби, так і підвищення рівня охоплення спеціальним лікуванням цієї категорії хворих задля покращення його результатів. Мета - дослідити комплекс імуноцитохімічних та сонологічних характеристик новоутворень щитоподібної залози для вдосконалення діагностичних алгоритмів в преаналітичному етапі. Методи. У дослідження включено пацієнтів з новоутвореннями ЩЗ у віці від 21 до 83 років, яким була виконана тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія. Пацієнти були розподілені на три групи, залежно від класифікаційної категорії за Bethesda System (BSRTC). До 1-ї групи увійшли 18 пацієнтів II категорії BSRTC (Benign). До 2-ї групи включено 20 пацієнтів з V категорією BSRTC (Suspicious for Malignancy) та 22 пацієнти з VI категорією BSRTC (Malignant) сформували 3-ю групу. Пацієнтам всіх груп було проведено анкетування, ультразвукове дослідження з ТАПБ, цитологічне та імуноцитохімічне дослідження. Результати. Встановлено відсутність чіткого зв’язку експресії Е-кадгерину з неоплазією. Негативна експресія мала місце у 36,4% випадків метастатичного ураження. Це частково задовольняє вимогам своєчасної передопераційної діагностики. Саме тому Е-кадгерин не може бути використаний як окремий маркер. Експресія цитокератину-19 з різним ступенем інтенсивності цитоплазматичного забарвлювання пухлинних клітин визначалася у всіх досліджуваних новоутвореннях V і VI категорії за шкалою BSRTC. Сильна експресія цитокератину-19 відзначалась в 40,0% випадків при BSRTC-5 і 45,4% при BSRTC-6, помірна – у 50,0% і 36,4% випадків, відповідно, слабка – в 10,0% і 18,2%, без вірогідних відмінностей між групами (p>0,05). Водночас при доброякісному процесі в 55,6% випадків відзначена відсутність реакції цитокератину-19, а в 44,4% – слабка експресія (p

The aim of study – to determine the significance of the BRAF V600E mutation presence in the cytomorphological diagnosis of thyroid nodules.Materials and methods. The study included 65 patients requiring surgical treatment for thyroid nodular pathology. Material to determine the BRAF V600E mutation was taken by means of a fine needle aspiration biopsy before surgery. The BRAF V600E mutation was detected by real-time PCR analysis.Results. A pathomorphological study of the removed thyroid nodules showed that all 22 benign nodules were BRAF-negative. Among the 43 papillary thyroid cancer only 20 were BRAF-positive (46.5 %). BRAF mutations were found more often (P < 0.001) in patients with classical and oxyphilic cell papillary thyroid cancer (60 % and 100 %, respectively) than in patients with follicular variant of PTC (6.7 %). Locally invasive tumors were more often BRAF-negative cases (P < 0.05) than non-invasive tumors and amounted to 75.0 % and 37.5 %, respectively. But, when comparing the morphological variant and invasive properties of the tumor, it was found that all cases of the follicular variant of the PC had signs of invasion and were significantly more often observed (P < 0.01) compared with the classical and oxyphilic cell variants. The BRAF V600E mutation was observed both in tumors with metastasis to the regional lymph nodes (55.0 %) and in tumors without metastases (37.5 %), with no significant difference.Conclusions. The presence of the BRAF V600E mutation is a diagnostic marker for papillary thyroid carcinoma, and its detection confirms the presence of malignancy. BRAF positive carcinomas were in 46.5 % of cases. The combination of BRAF-negative and the cytology of groups V and VI by Bethesda may indicate about a follicular variant of PTC. An increase in the number of molecular genetic markers in the preoperative diagnosis of thyroid cancer can significantly improve the quality of diagnosis and surgical treatment., Цель работы – определение значимости наличии мутации BRAF V600E в цитоморфологической диагностике тиреоидных узлов.Материалы и методы. В исследование включены 65 пациентов, нуждающихся в хирургическом лечении по поводу узловой патологии щитовидной железы (ЩЖ). Материал для определения мутации BRAF V600E брали путем тонкоигольной пункционной аспирационной биопсии на дооперационном этапе. Мутацию BRAF V600E определяли путем проведения анализа методом ПЦР в режиме реального времени.Результаты. Окончательное морфологическое исследование удаленных узлов показало отсутствие BRAF-мутаций во всех 22 доброкачественных узлах. Среди 43 папиллярных карцином (ПК) BRAF-положительными были 20 (46,5 %).BRAF-мутации достоверно чаще (p < 0,001) обнаружены у пациентов с классическим и оксифильноклеточным вариантами папиллярной карциномы (60 % и 100 % соответственно) по сравнению с фолликулярным вариантом (6,7 %). При оценке инвазивности опухолей обнаружено, что среди локально инвазивных ПК щитовидной железы достоверно чаще преобладали BRAF-отрицательные случаи (p < 0,05) над неинвазивными ПК (75,0 % и 37,5 % соответственно). В ходе анализа инвазивности опухоли и морфологического варианта установлено, что все случаи фолликулярного варианта ПК имели признаки инвазии, их достоверно чаще отмечали (p < 0,01) по сравнению с классическим и оксифильноклеточным вариантами. Мутация BRAF V600E обнаружена и в опухолях с метастазированием в регионарные лимфатические узлы шеи (55,0 %), и в опухолях без метастазов (37,5 %), без вероятной разницы.Выводы. Наличие мутации гена BRAF V600E – диагностический маркер папиллярной карциномы щитовидной железы, и ее установление подтверждает наличие злокачественности. BRAF-положительные карциномы отмечены в 46,5 % наблюдений. Отсутствие мутации гена BRAF V600E в сочетании с цитологическим заключением V и VI групп по Bethesda может свидетельствовать о наличии фолликулярного варианта ПК. Расширение количества молекулярно-генетических маркеров в дооперационный диагностике рака щитовидной железы может значительно улучшить качество диагностики и хирургического лечения., Мета роботи – визначення значущості наявності мутації BRAF V600E в цитоморфологічній діагностиці тиреоїдних вузлів.Матеріали та методи. У дослідження залучили 65 пацієнтів, які потребували хірургічного лікування з приводу вузлової патології щитоподібної залози (ЩЗ). Матеріал для визначення мутації BRAF V600E брали шляхом тонкоголкової пункційної аспіраційної біопсії на доопераційному етапі. Мутацію BRAF V600E визначали шляхом здійснення аналізу методом ПЛР у режимі реального часу.Результати. Остаточне морфологічне дослідження видалених вузлів показало відсутність BRAF-мутацій у всіх 22 доброякісних вузлах. Серед патогістологічно підтверджених 43 папілярних карцином (ПК) BRAF-позитивними були 20 (46,5 %).Аналізуючи наявність генетичних мутацій залежно від підтипів папілярних карцином ЩЗ, виявили: BRAF-мутації достовірно частіше (p < 0,001) визначали у пацієнтів із класичним та оксифільноклітинним варіантами папілярної карциноми (60 % і 100 % відповідно) порівняно з фолікулярним варіантом папілярної карциноми ЩЗ (6,7 %). Оцінюючи інвазивність пухлин, встановили, що серед локально інвазивних ПК ЩЗ вірогідно частіше переважали BRAF-негативні випадки (p < 0,05) над неінвазивними ПК (75,0 % і 37,5 % відповідно). Під час аналізу інвазивності пухлини залежно від її морфологічного варіанта виявили, що всі випадки фолікулярного варіанта ПК мали ознаки інвазії, їх вірогідно частіше визначали (p < 0,01) порівняно з класичним та оксифільноклітинними варіантами. Мутація BRAF V600E встановлена і в пухлинах із метастазуванням у реґіонарні лімфатичні вузли шиї (55,0 %), і в пухлинах без метастазів (37,5 %) без вірогідної різниці. Висновки. Наявність мутації гена BRAF V600E – діагностичний маркер папілярної карциноми щитоподібної залози, його виявлення підтверджує наявність злоякісності. BRAF-позитивні карциноми виявили в 46,5 % спостережень. Відсутність мутації гена BRAFV600E в поєднанні з цитологічними висновками груп V і VI за Bethesda може свідчити про наявність фолікулярного варіанта ПК. Розширення кількості молекулярно-генетичних маркерів у доопераційній діагностиці раку ЩЗ може значно поліпшити якість діагностики та хірургічного лікування.

In case of thyroid nodules, it is important to determine the nature of the pathological process in a timely manner, since the algorithm for treating the patient depends on this. The main and effective method of preoperative diagnosis is fine needle aspiration biopsy. However, at this stage, it is not always possible to obtain informative results and also to avoid unnecessary surgeries or to clearly identify/exclude the malignant process. Needle biopsy, which is suggested as an alternative to repeated fine needle aspiration biopsy, helps to reduce the proportion of non-informative results in a number of cases. Another approach that is widely used to improve preoperative diagnosis of thyroid nodules is additional studies with specific molecular markers and tests. To identify benign thyroid lesions, the gene expression classifier is most often used, and to detect malignant process — a test for the presence of mutations and gene rearrangements. Since even such a comprehensive approach does not always make it possible to distinguish benign and malignant tumors, intraoperative express histological studies remain relevant. In this case, the parallel implementation of express histological studies and intraoperative cytology increases the effectiveness of intraoperative diagnosis. Thus, the spectrum of the methods presented is broad, therefore, in this review, the features of each approach, including effectiveness, possibilities and limitations, were examined, and also it is shown, in which situations it is expedient to carry out certain studies or their set., При узловой патологии щитовидной железы (ЩЖ) важно своевременно определить характер патологического процесса, поскольку от этого зависит алгоритм лечения пациента. Основным и эффективным методом дооперационной диагностики является тонкоигольная аспирационная пункционная био­псия (ТАПБ). Однако на данном этапе не всегда удается получить информативные результаты, а также избежать ненужных операций или четко выявить/исключить злокачественный процесс. Снизить долю неинформативных результатов в ряде случаев помогает стержневая биопсия иглой, которую предлагают выполнять в качестве альтернативы повторной ТАПБ. Еще один подход, который достаточно широко применяется для улучшения дооперационной диагностики узловой патологии ЩЖ, — дополнительные исследования с использованием специфических молекулярных маркеров и тестов. Для идентификации доброкачественных образований ЩЖ чаще всего применяют классификатор экспрессии генов, а для выявления злокачественного процесса — тест на наличие мутаций и генетических перестроек. Поскольку даже такой комплексный подход не всегда позволяет разграничить доброкачественные и злокачественные опухоли, актуальными остаются интраоперационные экпресс-гистологические исследования (ЭГИ). При этом параллельное выполнение ЭГИ и интраоперационной цитологии повышает эффективность интраоперационной диагностики. Таким образом, спектр представленных методов широкий, поэтому в данном обзоре были рассмотрены особенности каждого подхода, включая эффективность, возможности и ограничения, а также показано, в каких ситуациях целесообразно проводить те или иные исследования или их комплекс., При вузловій патології щитоподібної залози (ЩЗ) важливо своєчасно встановити характер патологічного процесу, оскільки від цього залежить алгоритм лікування пацієнта. Основним та ефективним методом передопераційної діагностики залишається тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія (ТАПБ). Однак на цьому етапі не завжди вдається отримати інформативні результати, а також запобігти зайвих операцій або чітко виявити/виключити злоякісний процес. Зменшити частку неінформативних результатів у деяких випадках допомагає стрижнева біопсія голкою, яку пропонують виконувати як альтернативу повторної ТАПБ. Ще один підхід, який достатньо широко використовують для поліпшення перед­операційної діагностики вузлової патології ЩЗ, полягає у додатковому дослідженні з використанням специфічних молекулярних маркерів і тестів. Для ідентифікації доброякісних утворень найчастіше застосовують класифікатор експресії генів, а для виявлення злоякісного процесу — тест на наявність мутацій і генетичних перебудов. Оскільки навіть такий комплексний підхід не завжди дозволяє розмежувати доброякісні та злоякісні пухлини, актуальними залишаються інтраопераційні експрес-гістологічні дослідження (ЕГД). При цьому паралельне виконання ЕГД та інтраопераційної цитології підвищує ефективність інтраопераційної діагностики. Отже, спектр наданих методів широкий, тому в даному огляді були розглянуті особливості кожного підходу, зокрема, ефективність, можливості та обмеження, а також було показано, в яких ситуаціях доцільно проводити ті чи інші дослідження або їх комплекс.

Morphological examination of the cellular composition of the thyroid gland node obtained with fine needle aspiration biopsy is an important stage in the preoperative differential diagnosis of benign and malignant thyroid nodules. At present, fine needle aspiration puncture biopsy has become widespread.The objective of the research: To establish the reliability of fine needle aspiration puncture biopsy in the formulation of a preliminary diagnosis of papillary thyroid cancer.Materials and methods. During the period from 2014 to 2016, the clinic received 122 patients with a preliminary diagnosis of papillary thyroid cancer. All patients in the prehospital stage were subjected to ultrasound examination of the neck with fine needle aspiration puncture biopsy of the thyroid nodules, and in case of metastatic lesions – and lymph nodes. Staining of smears were performed by the method of Romanovsky–Giemsa with phosphate buffer to achieve pH 6.0–6.3 (optimal pH 6.2) and fixation in methanol.Results. All patients underwent surgical treatment according to the protocol of the treatment of highly differentiated thyroid carcinoma. With the preliminary diagnosis T1a-вN0M0, patients underwent thyroidectomy, central lymphatic nodes dissection, in the remaining cases, thyroidectomy, central and lateral lymphatic nodes dissection from the affected side of thyroid gland.We performed 46 thyroidectomies with central lymphatic dissection (37,7%) and 76 thyroidectomy with central and unilateral lymphatic dissection of the neck (62,3%). Received results, out of 122 patients, 114 had a diagnosis of papillary cancer, which was confirmed by the histological conclusion (93,4%). The remaining 8 patients (6,6%) were diagnosed with micro-macrofollicular goiter. This diagnosis was confirmed in all the cases by immunohistochemical examination.Conclusions. Fine needle aspiration puncture biopsy is a reliable method in diagnosing papillary thyroid cancer (93,4%). Morphological examination of a biopsy by a qualified specialist minimizes the need for intraoperative additional rapid biopsy of the nodes., Морфологическое исследование клеточного состава узла щитовидной железы, полученного при тонкоигольной аспирационной биопсии, является краеугольным камнем в дооперационной дифференциальной диагностике доброкачественных и злокачественных узлов щитовидной железы.Внедрение тонкоигольной биопсии в медицинскую практику существенно повлияло на изменение тактики при лечении узловых заболеваний щитовидной железы. В настоящее время тонкоигольная аспирационная пункционная биопсия получила широкое распространение.Цель работы – установить достоверность тонкоигольной аспирационной пункционной биопсии в постановке предварительного диагноза папиллярный рак щитовидной железы.Материалы и методы. За период с 2014 по 2016 год в клинику поступило 122 больных с предварительным диагнозом папиллярный рак щитовидной железы. Всем пациентам на догоспитальном этапе проводилось ультразвуковое исследование шеи с тонкоигольной аспирационной пункционной биопсией узлов щитовидной железы, а в случае метастатического поражения – и лимфатических узлов. Окрашивание мазков проводили по методу Романовского–Гимзы с использованием фосфатного буфера, в достижении pH 6,0–6,3 (оптимальным считали pH 6,2) и фиксацией в метиловом спирте.Результаты. Всем пациентам выполнено оперативное лечение согласно протоколу лечения высокодифференцированной карциномы щитовидной железы. При постановке предварительного диагноза T1a-вN0M0 больным проводились тиреоидэктомия, центральная лимфодиссекция, в остальных случаях выполнялись тиреоидэктомия, центральная (удаление 6 группы лимфатических узлов шеи) и латеральная (удаление 3, 4 шейных лимфатических коллекторов) со стороны поражённой доли щитовидной железы.Нами выполнено 46 тиреоидэктомий с центральной лимфодиссекцией (37,7 %) и 76 тиреоидэктомий с центральной и односторонней латеральной лимфатической диссекцией шеи (62,3 %). По полученным результатам, из 122 больных у 114 установлен диагноз папиллярный рак, который подтверждён гистологическим заключением (93,4 %). Остальным 8 пациентам (6,6 %) выставлен диагноз микро-, макрофолликулярный коллоидный зоб. Данный диагноз во всех случаях был подтверждён путём проведения иммуногистохимического исследования.Выводы. Тонкоигольная аспирационная пункционная биопсия является достоверным методом в постановке диагноза папиллярный рак щитовидной железы (93,4 %). Морфологическое исследование биоптата квалифицированным специалистом минимизирует необходимость в интраоперационной дополнительной экспресс-биопсии узлов., Морфологічне дослідження клітинного складу вузла щитоподібної залози, що отриманий під час тонкоголкової аспіраційної пункційній біопсії, є вирішальним етапом у доопераційній диференційній діагностиці доброякісних і злоякісних вузлів щитоподібної залози.Впровадження тонкоголкової біопсії в медичну практику значно вплинуло на зміну тактики під час лікування вузлових захворювань щитоподібної залози. Натепер тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія набула значного поширення.Мета роботи – встановити вірогідність тонкоголкової аспіраційної пункційної біопсії в установленні діагнозу папілярний рак щитоподібної залози.Матеріали та методи. За період із 2014 по 2016 рік у клініку надійшли 122 хворі з попереднім діагнозом папілярний рак щитоподібної залози. Усім пацієнтам на догоспітальному етапі виконували ультрасонографічне дослідження шиї з тонкоголковою аспіраційною пункційною біопсією вузлів щитоподібної залози, а у випадку метастатичного враження – й лімфатичних вузлів. Фарбування мазків здійснювали за методом Романовського–Гімзи з використанням фосфатного буфера, при досягненні рН 6,0–6,3 (оптимальним вважали рН 6,2) та фіксацією в метиловому спирті.Результати. Усім пацієнтам виконали оперативне лікування згідно з протоколом лікування високодиференційованої карциноми щитоподібної залози. Під час установлення попереднього діагнозу Т1 а-вN0M0 хворим виконували тиреоїдектомію, центральну лімфодисекцію, в решті випадків – тиреоїдектомію, центральну та латеральну дирекцію шиї з боку пухлинного процесу.Виконали 46 тиреоїдектомій із центральною лімфодисекцією (37,7 %) та 76 тиреоїдектомій із центральною та однобічною латеральною лімфатичною диcекцією шиї (62,3 %). Згідно з результатами, серед 122 хворих у 114 діагноз папілярний рак щитоподібної залози підтверджений гістологічно (93,4 %). 8 пацієнтам (6,6 %) виставлений діагноз мікро-, макрофолікулярний колоїдний зоб. Цей діагноз у всіх випадках підтверджений імуногістохімічним аналізом.Висновки. Тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія є вірогідним методом у встановленні діагнозу папілярний рак щитоподібної залози (93,4 %). Морфологічне дослідження біоптату кваліфікованим спеціалістом мінімізує необхідність у додатковій інтраопераційній експрес-біопсії вузлів.

При ретроспективном цитологическом анализе 17 случаев гистологически верифицированной медуллярной карциномы были обнаружены цитологические признаки, которые могут быть основой диагноза МР: дисперсное расположение отдельных округлых и веретенообразных клеток, двуядерность и многоядерность, эксцентрично расположенное ядро, хроматин нейроэндокринного типа, многочисленные мелкие ядрышки, нечеткие контуры клеток, цитоплазматические отростки, азурофильные гранулы, амилоид, чистый фон препарата., A retrospective review of 17 cases of histologically confirmed medullary thyroid carcinoma was conducted. Certain cytologic features, such as eccentric nuclei, neuroendocrinelike nuclei, nucleoli, binucleation and multinucleation, ill-defined cytoplasmic borders, and a clean background were frequantly present. The authors found that MTC could be adequately diagnosed by fine needle aspiration, despite the frequent cytomorphologic variations, based on a set of features consistently present in majority of cases included in this study.

TheBRAF mutation is specific for thyroid papillary cancer (PTC) and correlates with PTCs invasiveness. Detection of BRAF mutation on fine needle biopsies (FNAB) can improve accuracy of cytological diagnosis in patients with thyroid nodules.This study investigated whether detection of BRAF mutation can be performed on routinely stained FNABs. One hundred thirty four FNABs samples stained by MayGrunwald/Geimsa technique were classified as suspicious (30 cases) or malignant FNABs (104 cases). Postoperative diagnoses were 10 benign and 124 malignant tumors. In suspicious FNABs, BRAF mutation was found in 2/30 (6%) of cases (2 PTC). In malignant FNABs, BRAF mutation was detected in 47/104 (45.2%) There was a significant association of BRAF mutation in preoperative FNAB specimens with the presence of extrathyroidal extension and lymph node metastases. Stained FNAB specimens can be used for DNA extraction and assessment of BRAF mutation. Detection of BRAF mutation has a limited value in diagnosis of malignancy in cases of suspicious FNABs. In malignant FNABs, detection of BRAF mutation could be a useful adjunct for preoperative identification of tumors with a high risk of extra-thyroidal extension and metastases., Мутация BRAF является спцифической для папиллярного рака (ПР) щитовидной железы (ЩЖ) и коррелирует с инвазивностью. Определение V600E-мутации при проведении тонкоигольной аспирационной пункционной биопсии (ТАПБ) может повысить точность цитологического диагноза у пациентов с узловым зобом. Целью настоящего исследования была оценка возможности определения BRAF-мутации на стандартно окрашенных цитологических препаратах ТАБП. Материалом для исследования послужили 134 цитологических препарата ТАБП узлов ЩЖ, окрашенных по методу Май-Грюнвальда-Гимза. Из них по резултатам цитологического анализа подозрительные и злокачественные составили 30 и 104 случая соответственно. После проведения патогистологического исследования доброкачественные опухоли составили 10, а злокачественные - 124 случая. В случаях с подозрительными цитопластическими выводами ТАПБ BRAF-мутация была обнаружена у 2/30 (6%) пациентов (2 ПРЩЖ). В случаях злокачественных ТАПБ BRAF-мутацию обнаружили у 47/104 (45,2%) больных. Определена значительная корреляция мутации BRAF в цитологических препаратах ТАПБ опухолей с признаками экстраорганной инвазии и метастазами в лимфотических узлах. Таким образом, стандартно окрашенные цитологические препараты ТАПБ узлов ЩЖ можно использовать для выделения ДНК и оценки мутации BRAF. Определение данной мутации имеет ограниченное значение в диагностике злокачественности в случаях подозрительных ТАБП. В случаях злокачественных ТАБП мутации BRAF может быть полезным дополнением для определения опухолей с высоким риском экстраорганной инвазии и метастазов в предоперационный период.

ТАПБ узлов ЩЖ является высокочувствительным методом диагностики узлового зоба. Применение данного метода позволяет не только установить диагноз опухоли щитовидной железы, но и определить объем планируемого хирургического вмешательства. Повышение эффективности результатов ТАПБ зависит от уровня квалификации специалистов, которые ее проводят. Применение дополнительных диагностических методов (иммуноцитохимия и ПЦР), способствует повышению эффективности диагностики в случае сомнительных цитологических заключений. Клинические рекомендации по диагностике и лечению узловых образований щитовидной железы должны учитывать результатов ТАПБ, клинического и эпидемиологического исследования., FNA thyroid nodules is a highly sensitive method for diagnosis of nodular goiter. This method allows us not only to establish the diagnosis of thyroid tumors, but also to define the scope of the planned surgery. Increased efficiency results FNA depends on the qualifications of professionals who conduct it. The use of additional diagnostic methods such as immunocytochemistry and PCR can enhance the effectiveness of cytological diagnosis of suspicious findings. In clinical recommendations for diagnosis and treatment of thyroid nodules must include the results of FNA, clinical and epidemiological studies.

В работе проанализированы 336 случаев кистозно изменённого зоба. Пациенты лечились в клинике факультетской хирургии Львовского национального университета им. Данилы Галицкого в 2003-2007 годах. Предложен подход к выбору метода лечения кистозного зоба в зависимости от его строения. В работе оценена эффективность предоперационной диагностики и представлены результаты лечения., In our research work we analysed 336 cases of cysttrasformated goiter. Patients were treated in the department of faculty surgery of Lviv national medical university by Danylo Galytski during 2003-2007 years. Approach to the method of treatment ot cyst nodules was proposed according to its structure. We prooved efficiency of preoperative diagnostic and showed result of treatment.