Search

Робота присвячена вивченню системи управління процесом розкладання у виробництві двоокису титану. Даний процес і узятий за основу при вивченні системи управління. Були вивчені основні принципи роботи системи управління, ознайомлення із загальною схемою виробництв пігментної і спеціальних марок двоокису титану. Окремим питанням ширше був вивчений процес розкладання, локальні системи автоматичного контролю виміру, управління і регулювання технологічним процесом розкладання, засобами виміру, контролю і регулювання технологічних параметрів.

Among the issues related to the disposal of polymers' waste is the design of cheap biodegradable polymeric materials, which are destroyed as a result of natural microbiological and chemical processes. Since the synthesis of biodegradable polymers is characterized by high material and energy costs, the filled biodegradable polymeric materials are more promising.This paper substantiates the feasibility of using marble microparticles as a filler for the biodegradable polymeric material based on high-pressure polyethylene whose decomposition rate increases under the conditions of ultraviolet radiation.Samples of the biodegradable polymeric material with the different content of a filler, the microparticles of marble (from 0 to 5.1 % by weight), were made; their physical-mechanical properties were investigated. It has been experimentally proven that UV radiation destroys polyethylene macromolecules into separate fragments with the formation of >C=O bonds, making it possible to decompose appropriate waste under the influence of sunlight.The feasibility of using the composition "high-pressure polyethylene – microparticles of marble" with a marble content of 1.78 % by weight has been confirmed for the manufacture of the sleeve and flat polymeric films for packaging and agricultural purposes, in particular, packing stretch film.Recommendations have been given on using the proposed biodegradable polymeric material. In particular, it is proposed that the production of articles from the "high-pressure polyethylene – microparticles of marble" composition should utilize a pre-obtained granulate of the required formulation. When making articles from the composition obtained directly in the extruder that molds the products, it is possible to apply adhesive additives to improve the interaction between a polymeric matrix and the filler's particles, Одним з напрямків утилізації полімерних відходів є створення дешевих біорозкладуваних (біодеградованих) полімерних матеріалів, які руйнуються в результаті природних мікробіологічних і хімічних процесів. Оскільки синтез біорозкладуваних полімерів характеризується високими матеріало- і енергоємністю, то більш перспективними є наповнені біорозкладувані полімерні матеріали.Обґрунтовано доцільність застосування мікрочастинок мармуру як наповнювача біорозкладуваного полімерного матеріалу на основі поліетилену високого тиску, швидкість розкладання якого збільшується в умовах ультрафіолетового випромінювання.Одержано зразки біорозкладуваного полімерного матеріалу з різним вмістом наповнювача – мікрочастинок мармуру (від 0 до 5,1 мас. %) та досліджено їхні фізико-механічні властивості. Експериментально доведено, що УФ-опромінення руйнує макромолекули поліетилену на окремі фрагменти з утворенням >С=О зв’язків, що робить можливим розкладання відповідних відходів під дією сонячного проміння.Доведено доцільність застосування композиції «поліетилен високого тиску – мікрочастинки мармуру» із вмістом мармуру 1,78 мас. % для виготовлення рукавних і плоских полімерних плівок пакувального та сільськогосподарського призначення, зокрема пакувальної стретч-плівки.Розроблено рекомендації щодо застосування запропонованого біорозкладуваного полімерного матеріалу. Зокрема виготовлення продукції з композиції «поліетилен високого тиску – мікрочастинки мармуру» запропоновано здійснювати з попередньо одержаного грануляту потрібного складу. У разі ж виготовлення продукції з композиції, одержуваної безпосередньо в екструдері, що формує продукцію, для покращення взаємодії полімерної матриці з частинками наповнювача можливе використання адгезійних добавок, Одним из направлений утилизации полимерных отходов является создание дешёвых биоразлагаемых (биодеградируемых) полимерных материалов, которые разрушаются в результате природных микробиологических и химических процессов. Поскольку синтез биоразлагаемых полимеров характеризуется высокими материало- и энергоёмкостью, то более перспективными являются наполненные биоразлагаемые полимерные материалы.Обоснована целесообразность применения микрочастиц мрамора в качестве наполнителя биоразлагаемого полимерного материала на основе полиэтилена высокого давления, скорость разложения которого увеличивается в условиях ультрафиолетового излучения.Получены образцы биоразлагаемого полимерного материала с различным содержанием наполнителя – микрочастиц мрамора (от 0 до 5,1 мас. %) и исследованы их физико-механические свойства. Экспериментально доказано, что УФ-облучение разрушает макромолекулы полиэтилена на отдельные фрагменты с образованием >С=О связей, что делает возможным разложение соответствующих отходов под воздействием солнечных лучей.Доказана целесообразность применения композиции «полиэтилен высокого давления – микрочастицы мрамора» с содержанием мрамора 1,78 масс. % для изготовления рукавных и плоских полимерных пленок упаковочного и сельскохозяйственного назначения, в частности упаковочной стрейтч-пленки.Разработаны рекомендации по применению предложенного биоразлагаемого полимерного материала. В частности изготовление продукции из композиции «полиэтилен высокого давления – микрочастицы мрамора» предложено осуществлять из предварительно полученного гранулята необходимого состава. В случае же изготовления продукции из композиции, получаемой непосредственно в экструдере, который формует продукцию, для улучшения взаимодействия полимерной матрицы с частицами наполнителя возможно использование адгезионных добавок

It was suggested to select the best adaptive method after proper comparative researches, for the extraction of informative vibration components of bearings. The description and drawbacks of empirical mode decomposition method were presented, and the properties of improved ensemble empirical mode decomposition method and complete ensemble empirical mode decomposition with adaptive noise method were highlighted. A simulated additive signal contained impulse, modulation components and two sinusoids. The extracted intrinsic mode functions were the decomposition results of the first two adaptive methods, which failed to separate impulse and modulation components. Meanwhile, the intrinsic mode functions of the third adaptive method had separately impulse and modulation components, and the method proved to be effective in the separation of the vibration components during the vibrodiagnostics of bearings and gearboxes of the industrial equipment., Для виділення інформативних вібраційних складових підшипників кочення запропоновано обрати найкращий адаптивний метод після відповідних порівняльних досліджень. Наведений опис і недоліки методу розкладання за емпіричними модами та подані особливості більш досконалих методів розкладання за ансамблем емпіричних мод та повного розкладання за ансамблем емпіричних мод із адаптивним шумом. Симульований адитивний сигнал містив імпульсну, модуляційну компоненту та дві синусоїди. Результатом розкладання стало отримання відповідних вбудованих функцій мод, які продемонстрували повну неспроможність перших двох адаптивних методів розділяти імпульсну та модуляційну компоненти, тоді як вбудовані функції мод за результатами застосування третього адаптивного методу містили окремо імпульсну та модуляційну компоненти, що засвідчило його подальшу спроможність у розділенні корисних вібраційних складових упродовж вібродіагностування підшипників кочення та зубчастих зачеплень відповідного промислового обладнання

Urgency of the research. The environmental problems of aquatic ecosystems in Ukraine are related to irreversible water intake and discharge of pollutants into water bodies. Therefore, research aimed at improving existing methods and means of wastewater treatment for production to prevent harmful effects on the environment and human life is relevant.Target setting. Nowadays, there is insufficient scientific information on the enhancement of the efficiency of photocatalysts (titanium dioxin) by nanoscale metals and their use for the decomposition of dyes, so research in this direction is needed.Actual scientific researches and issues analysis. Recent domestic and foreign publications in open access have been reviewed regarding the modification of titanium (IV) oxide photocatalyst by silver nanoparticles obtained in various ways, and their effectiveness for the decomposition of pollutants (dyes). Uninvestigated parts of general matters defining. The information on the doping of photocatalyst (titanium (IV) oxide) by plasma-chemically obtained silver nanoparticles and the study of its efficiency in the decomposition of dyes is very limited.The research objective. Analysis of the possibility of applying the heat spread theory in welding to determine the size of the forming point at zero velocity of arc surfacing.The statement of basic materials. The modified titanium (IV) oxide was modified by plasma-chemically obtained silver nanoparticles. The phase composition of the modified photocatalyst (2% Ag NP) was investigated by X-ray diffraction analysis. Analysis of the surface morphology of the samples was analyzed using scanning and transmission microscopy. The possibility of using a composite photocatalyst to remove methylene blue anionic dye was evaluated. The obtained composite photocatalyst was found to exhibit greater photocatalytic activity with respect to the dye compared to industrial TiO2. The effect of Cl−, NO3−, SO42−, Fe3+ impurities on the photocatalytic decomposition efficiency of the dye was investigated.Conclusions. Among many pollutants, dyes are of particular interest. Modification of industrial samples of photocatalyst with metallic nanoparticles obtained by the plasma method is a promising way to improve the efficiency of industrial samples of titanium (IV) oxide., Актуальність теми дослідження. Екологічні проблеми водних екосистем України пов'язані з безповоротним водозабором і скидом забруднюючих речовин у водні об’єкти. Тому актуальним є дослідження спрямовані на удосконалення відомих методів та засобів очищення стічних вод виробництв для запобігання шкідливого впливу на довкілля та життєдіяльності людини.Постановка проблеми. На сьогодні не достатньо наукової інформації про підвищення ефективності фотокаталізаторів (діоксину титану) нанорозмірними металами та їх використання для розкладання барвників, тому необхідно здійснення досліджень в цьому напрямку. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Були розглянуті останні вітчизняні та закордонні публікації у відкритому доступі, щодо модифікування фотокаталізатору титану (ІV) оксиду наночастинками срібла, одержаними різними способами, та їх ефективність до розкладання полютантів (барвників).Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Інформація про допування фотокаталізатора (титану (ІV) оксиду) плазмохімічно одержаними наночастками срібла та вивчення його ефективності щодо розкладання барвників є дуже обмеженою.Постановка завдання. Дослідження ефективності використання плазмохімічно одержаних дисперсій срібла в якості допуючої складової фотокаталізатора та дослідження його ефективності очищення стічних вод від барвників. Виклад основного матеріалу. Одержано модифікований плазмохімічно одержаними наночастинками срібла титан (ІV) оксид. Фазовий склад модифікованого фотокаталізатора (2% Ag НЧ) було досліджено рентгеноструктурним аналізом. Аналіз морфології поверхні зразків проаналізовано із використанням скануючої і просвічуючої мікроскопії. Оцінено можливість застосування композитного фотокаталізатора для видалення барвника катіонного барвника метиленового синього. Встановлено, що одержаний композитний фотокаталізатор виявляли більшу фотокаталітичну активність щодо барвника, в порівнянні з промисловим TiO2. Досліджено вплив домішок Cl−, NO3−, SO42-, Fe3+ на ефективність фотокаталітичного розкладання барвника.Висновки відповідно до статті. Серед багатьох полютантів особливу увагу привертають барвники. Модифікування промислових зразків фотокаталізатора металевими наночастинками, одержаними плазмовим способом є перспективним способом для підвищення ефективності промислових зразків титан (ІV) оксиду.

Ferronickel slag is a by-product of the nickel smelting process. Recycling of ferronickel slag is required since it contains valuable elements besides its potency to pollute the environment. In order to take advantage of the valuable materials and reducing the potential hazard, beneficiation of ferronickel slag is essential. Alkali fusion of ferronickel slag using Na2CO3 in the roasting process was carried out. This study aims to determine the decomposition of the mixture of ferronickel slag-Na2CO3 in the roasting process. Roasting temperature and time were 800–1,000 °C and 60‒240 minutes, respectively. Characterizations of the ferronickel slag were conducted by XRF, ICP-OES, XRD and SEM-EDS. Meanwhile, roasted products were characterized using ICP-OES, XRD and SEM-EDS. Characterization of the ferronickel slag indicates that Mg and Si are the main elements followed by Fe, Al and Cr. Moreover, olivine is detected as the main phase. The roasting process caused percent weight loss of the roasted products, which indicates decomposition occurred and affected the elements content, phases and morphology. The roasting process at about 900 °C for 60 minutes is a preferable decomposition base on the process conditions applied and the change of elements content. Aluminum (Al) and chromium (Cr) content in the roasted products upgraded significantly compared to iron (Fe) and magnesium (Mg) content. Olivine phase transforms to some phases, which were bounded with the sodium compound such as Na2MgSiO4, Na4SiO4 and Na2CrO4. The rough layer is observed on the surface of the roasted product as a result of the decomposition process. It indicates that liquid-solid mass transfer is initiated from the surface, Феронікелевий шлак є побічним продуктом процесу виплавки нікелю. Переробка феронікелевого шлаку необхідна, оскільки він містить цінні елементи, має властивість забруднювати навколишнє середовище. Для використання цінних матеріалів і зниження потенційної небезпеки, необхідно збагачення феронікелевого шлаку. Проведено лужне плавлення феронікелевого шлаку з використанням Na2CO3 в процесі випалу. Метою даного дослідження є визначення ступеня розкладання суміші феронікелевого шлаку- Na2CO3 в процесі випалу. Температура і час випалу становили 800–1000 °С і 60–240 хвилин відповідно. Визначення характеристик феронікелевого шлаку було проведено методами РФА, ІЗП-МС, РДА і РЕМ-ЕРС. Тим часом, визначення характеристик продуктів випалу здійснювалося з використанням ІЗП-МС, РДА і РЕМ-ЕРС. Визначення характеристик феронікелевого шлаку показує, що основними елементами є Mg і Si, за якими слідують Fe, Al і Cr. Причому олівін визначається як основна фаза. Процес випалу ви­кликав процентну втрату маси продуктів випалу, що свідчить про розкладання і вплив на зміст елементів, фази і морфологію. Процес випалу при температурі близько 900 °C протягом 60 хвилин є кращою основою розкладання в залежності від умов процесу і зміни змісту елементів. Зміст алюмінію (Al) і хрому (Cr) в продуктах випалу значно зріс в порівнянні з вмістом заліза (Fe) і магнію (Mg). Олівінова фаза переходить в деякі фази, пов’язані з сполукою натрію, такою як Na2MgSiO4, Na4SiO4 і Na2CrO4. В результаті процесу розкладання на поверхні продукту випалу спостерігається шорсткий шар. Це вказує на те, що масоперенос рідина-тверда речовина ініціюється з поверхні

The study addresses the problem of using recycled materials for the production of a wide range of diverse products; in this context, the paper investigates the extractin of amorphous silicon (IV) dioxide from rice waste, i.e. rice husk, which differs in its chemical composition from all other cereal crops by a high content of silicon dioxide. Amorphous silicon (IV) oxide is widely used in electronics, medicine, food industry, cosmetology, paintwork materials manufacturing, and other industries. Amorphous silicon(IV) oxide has to meet various requirements, the main ones being amorphous structure, degree of purification, and particle size. A derivatographic method of analysis is used to study the non-isothermal kinetics of rice husk residue thermal decomposition. According to the results of derivatographic, chemical, and phase analyzes, a method for amorphous silicon (IV) oxide extraction by thermal decomposition of rice husk after the lignin removal has been proposed. The values of relative activation energies and the pre-exponential factors of the reactions have been calculated. A mathematical model characterized by a system consisting of three first order differential equations and four algebraic equations has been designed. Through the use of the proposed model, the time response characteristics of the process have been studied., В рамках решения проблемы использования вторичного сырья для производства широкого спектра разнообразных продуктов, рассматривается выделение аморфного диоксида кремния из отходов рисового производства – рисовой шелухи, которая отличается по своему химическому составу от всех других злаковых культур большим содержанием диоксида кремния. Аморфный диоксид кремния имеет широкий спектр применения в электронике, медицине, пищевой промышленности, косметологии, при производстве лаков и красок, а также в других отраслях промышленности. К аморфному диоксиду кремния предъявляются различные требования, но основными являются аморфная структура, степень очистки и размер частиц. Для изучения неизотермической кинетики термического разложения остатка рисовой шелухи применяли дериватографический метод анализа. По результатам дериватографического, химического и фазового анализов предложен механизм процесса выделения аморфного диоксида кремния путем термического разложения рисовой шелухи после удаления лигнина. Рассчитаны значения условных энергий активации и предэкспоненциальных множителей реакций. Построена математическая модель, которая описывается системой, состоящей из трех дифференциальных уравнений первого порядка и четырех алгебраических. С ее помощью изучены временные характеристики процесса., У рамках вирішення проблеми використання вторинної сировини для виробництва широкого спектру різноманітних продуктів, розглядається виділення аморфного силіцій (IV) оксиду з відходів рисового виробництва – рисового лушпиння, яка відрізняється за своїм хімічним складом від усіх інших злакових культур великим вмістом діоксиду кремнію. Аморфний силіцій (IV) оксид має широкий спектр застосування в електроніці, медицині, харчовій промисловості, косметології, при виробництві лаків і фарб, а також в інших галузях промисловості. До аморфному діоксиду кремнію пред'являються різні вимоги, але основними є аморфна структура, ступінь очищення та розмір частинок. Для вивчення неізотермічної кінетики термічного розкладання залишку рисового лушпиння застосовували дериватографічний метод аналізу. За результатами дериватографічного, хімічного і фазового аналізів запропоновано механізм процесу виділення аморфного силіцій (IV) оксиду шляхом термічного розкладання рисового лушпиння після видалення лігніну. Розраховані значення умовних енергій активації і предекспоненціальних множників реакцій. Побудовано математичну модель, яка описується системою, що складається з трьох диференціальних рівнянь першого порядку і чотирьох алгебраїчних. З її допомогою вивчені тимчасові характеристики процесу.

The study addresses the problem of using recycled materials for the production of a wide range of diverse products; in this context, the paper investigates the extractin of amorphous silicon (IV) dioxide from rice waste, i.e. rice husk, which differs in its chemical composition from all other cereal crops by a high content of silicon dioxide. Amorphous silicon (IV) oxide is widely used in electronics, medicine, food industry, cosmetology, paintwork materials manufacturing, and other industries. Amorphous silicon(IV) oxide has to meet various requirements, the main ones being amorphous structure, degree of purification, and particle size. A derivatographic method of analysis is used to study the non-isothermal kinetics of rice husk residue thermal decomposition. According to the results of derivatographic, chemical, and phase analyzes, a method for amorphous silicon (IV) oxide extraction by thermal decomposition of rice husk after the lignin removal has been proposed. The values of relative activation energies and the pre-exponential factors of the reactions have been calculated. A mathematical model characterized by a system consisting of three first order differential equations and four algebraic equations has been designed. Through the use of the proposed model, the time response characteristics of the process have been studied., В рамках решения проблемы использования вторичного сырья для производства широкого спектра разнообразных продуктов, рассматривается выделение аморфного диоксида кремния из отходов рисового производства – рисовой шелухи, которая отличается по своему химическому составу от всех других злаковых культур большим содержанием диоксида кремния. Аморфный диоксид кремния имеет широкий спектр применения в электронике, медицине, пищевой промышленности, косметологии, при производстве лаков и красок, а также в других отраслях промышленности. К аморфному диоксиду кремния предъявляются различные требования, но основными являются аморфная структура, степень очистки и размер частиц. Для изучения неизотермической кинетики термического разложения остатка рисовой шелухи применяли дериватографический метод анализа. По результатам дериватографического, химического и фазового анализов предложен механизм процесса выделения аморфного диоксида кремния путем термического разложения рисовой шелухи после удаления лигнина. Рассчитаны значения условных энергий активации и предэкспоненциальных множителей реакций. Построена математическая модель, которая описывается системой, состоящей из трех дифференциальных уравнений первого порядка и четырех алгебраических. С ее помощью изучены временные характеристики процесса., У рамках вирішення проблеми використання вторинної сировини для виробництва широкого спектру різноманітних продуктів, розглядається виділення аморфного силіцій (IV) оксиду з відходів рисового виробництва – рисового лушпиння, яка відрізняється за своїм хімічним складом від усіх інших злакових культур великим вмістом діоксиду кремнію. Аморфний силіцій (IV) оксид має широкий спектр застосування в електроніці, медицині, харчовій промисловості, косметології, при виробництві лаків і фарб, а також в інших галузях промисловості. До аморфному діоксиду кремнію пред'являються різні вимоги, але основними є аморфна структура, ступінь очищення та розмір частинок. Для вивчення неізотермічної кінетики термічного розкладання залишку рисового лушпиння застосовували дериватографічний метод аналізу. За результатами дериватографічного, хімічного і фазового аналізів запропоновано механізм процесу виділення аморфного силіцій (IV) оксиду шляхом термічного розкладання рисового лушпиння після видалення лігніну. Розраховані значення умовних енергій активації і предекспоненціальних множників реакцій. Побудовано математичну модель, яка описується системою, що складається з трьох диференціальних рівнянь першого порядку і чотирьох алгебраїчних. З її допомогою вивчені тимчасові характеристики процесу.

Робота присвячена вивченню системи управління технологічним процесом відділення розкладу. Розглянуті основні принципи роботи системи управління, загальна схема виробництв пігментної і спеціальних марок двоокису титану. Досліджена динаміка об'єкта управління, динаміка об'єкта управління при заданому впливі і динаміка поведінки АСР в реакторі розкладання температури суміші на виході з ємності в різних ситуаціях при різних параметрах налаштування регулятора, пропускної здатності клапанів і законах регулювання.

Сира нафта увосновному складається з різних вуглеводнів, маючи у своєму складі деяку кількість корозійних сполук сірки, нафтенових кислот і солей. У даному дослідженні досліджувався вплив корозійних властивостей на корозію семи різних типів чорних металів. У основі методології досліджень обране визначення основних корозійних властивостей двох різних видів сирої нафти і хімічного складу семи обраних типів металів. Результати вимірювань проаналізовані за стандартною методологією із застосуванням запропонованих інструментів. Швидкість корозії металів визначався методом відносної втрати ваги після заданих періодів занурення та одночасно з мікроскопічним аналізом корозії металевих поверхонь. Крім того, розподіл концентрації металевих включень у сирій нафті був проаналізований методом атомно-абсорбційної спектроскопії, а вплив корозії на початкову твердість металів вимірювався за методом Віккерса. У результат і всього дослідження спостерігалися відносно низькі швидкості корозії нержавіючих сталей з вмістом принаймні 12 % хрому і деякої кількості нікеля. Також спостерігався більш високий корозійний вплив солей на корозію з утворенням хімічних сполук FeS, Fe2O3, а також корозійні тріщини і виразки на металевих поверхнях. Raw crude oils are mainly composed of various hydrocarbons while having trace amounts of corrosive compounds such as sulphur compounds, naphthenic acids, and salts. In the existing research, there were expected to investigate the impact of such corrosive properties on the corrosion of seven different types of ferrous metals. As the methodology, the major corrosive properties of selected two different types of crude oils and the chemical compositions of seven selected metal types were measured and analyzed by the standard methodologies and recommend instruments. The corrosion rates of such metals were determined by the relative weight loss method after certain immersion time periods simultaneously with the microscopic analysis of corroded metal surfaces. In addition, the decayed metallic elemental concentrations from metals into crude oils were analyzed by the atomic absorption spectroscopy (AAS) and the impact of the corrosion on the initial hardness of metals were measured by the Vickers hardness tester. As the results and outcomes of the entire research that there observed relatively lower corrosion rates from stainless steels with at least 12 % of chromium and some amount of nickel, higher corrosive impact from salts on the metallic corrosion, formations of FeS, Fe2O3, corrosion cracks and pitting on the metal surfaces, decay of copper and ferrous from some of metals sometimes in significantly and small reductions of the initial hardness of most of metals due to the corrosion.

Наведено результати дослідження щодо одержання жирних кислот шляхом вуглекислотного розкладання їх мил. Отримані експериментальні дані доводять можливість одержання жирних кислот з використанням діоксиду вуглецю. Визначені раціональні технологічні параметри та отримана апроксимаційна модель цього процесу. Проаналізовано жирнокислотний склад одержаних жирних кислот, який визначали методом газорідинної хроматографії.

Запропоновано підхід до визначення константи швидкості розкладання диборану та товщини дифузійного шару в проточному термохімічному реакторі ізобарного типу за умов осадження твердого осаду у вигляді кристалічного бору на поверхні вуглецевих волокон. Approach for determination of constant speed of decomposition of diborane and thickness deffusive layer in the running thermo-chemical reactor of isobar type at the conditions of setting of incrustation as the crystalline boron on the surface of carbon fibres is offered. Предложен подход для определения константы скорости разложения диборана и толщины дифузионного слоя в проточном термохимическом реакторе изобарного типа в условиях осаждения твердого осадка в виде кристаллического бора на поверхности углеродных волокон.

На прикладі шлаків Бурштинської ТЕС змодельовано процес винесення атмосферними опадами іонів важких металів із силікатних шлаків та осадження цих іонів на карбонатному геохімічному бар’єрі. Параметри експерименту обрані максимально наближеними до геохімічних процесів формування природних кір вивітрювання залишкового та інфільтраційного типів. Підтверджена ідентичність процесів розкладання силікатних шлаків на поверхні землі до вивітрювання силікатних порід і утворення кір вивітрювання залишкового типу. При цьому відбувається розкладання вихідної речовини та винесення атмосферними опадами значної кількості іонів металів у ґрунти і підземні води. Доведено, що встановлення геохімічного карбонатного бар’єру дозволяє осаджувати на його поверхні з розчинів більшу кількість іонів металів, що відповідає процесам формування родовищ інфільтраційного типу. На поверхні карбонатів формується зона високого збагачення рудною речовиною. Екологам впровадження цього методу дасть змогу ефективно і з мінімальними витратами зменшувати забруднення іонами важких металів навколишнього середовища., The slag from Burshtyn Thermal Power Plant being the test specimen, it was modelled a process of heavy metal ions washing-out from silicate slag and trapping of the carbonate geochemical barrier. Experimental parameters were chosen approximated to the geochemical process of natural crust weathering of residual and infiltration types. The identity of the silicate slag decomposition on the earth surface to the silicate rocks weathering and the formation of crusts by weathering of the residual type are confirmed. This process is accompanied by the original substance decomposition and washing-out of a considerable amount of heavy metal ions in the soils and ground waters. Placing of the geochemical carbonate barrier proves to trap a greater number of heavy metal ions on the surface out of mortars that corresponds to the deposits of infiltration type. Implementation of the method will permit the environmentalists to reduce pollution caused by heavy metal ions more efficiently and cost-effectively.