Search

Актуальность работы обусловлена совершенствованием тепловых схем и оптимизацией параметров газопаровых установок с целью сокращения потребления при выработке электроэнергии и отпуске теплоты такого энергоресурса, как природный газ. Подкрепленные расчетами предложения по совершенствованию схем газопаровых установок позволят повысить их коэффициент использования теплоты топлива и сократить количество экологически вредных выбросов в окружающую среду. Цель: проведение по разработанной методике разностороннего параметрического анализа с выбором оптимальных параметров режимов работы предложенных тепловых схем газопаровых установок для повышения их энергоэффективности. Объекты: газопаровые установки с отпуском электроэнергии и теплоты на основе газовых турбин с впрыском пара в камеру сгорания и глубокой утилизацией теплоты, и влаги из продуктов сгорания. Методы: численные методы исследования на основе материальных и энергетических балансов систем и элементов газопаровых установок. Результаты. Разработана методика расчета тепловой схемы газопаровой установки с отпуском электроэнергии и теплоты, и глубокой утилизацией теплоты и влаги из продуктов сгорания. Определено, что введение в схему утилизатора теплоты и влаги позволяет понизить температуру выходящих из утилизатора теплоты продуктов сгорания до 15...45 °С, а также уловить из них до 90…120 % влаги. Для снижения температуры охлаждающей воды на входе в утилизатор теплоты и влаги в схему введен тепловой насос, который также позволяет повысить температуру сетевой воды в системе теплоснабжения. Новая схема за счет существенного сокращения потери теплоты с уходящими газами позволяет повысить коэффициент использования теплоты топлива на 45…100 % по сравнению со схемой без отпуска теплоты при расчете по низшей теплоте сгорания топлива. Выявлено, что применение данной схемы наиболее выгодно при степени сжатия в компрессоре от 20 до 80 и температуре на выходе камеры сгорания 1400…1700 °С, при этом коэффициент использования теплоты топлива нетто будет 102…107 %; электрический КПД нетто 50…58 %; расход впрыска пара 5,5…8,5 кг/кг топлива; избыток уловленного конденсата 0,2…1,2 кг/кг топлива; удельная тепловая нагрузка потребителя теплоты 23…28 МДж/кг топлива. The relevance of the work is conditioned by the improvement of thermal schemes and optimization of the parameters of gas-steam installations in order to reduce the consumption of such energy resource as natural gas in the production of electricity and the release of heat. The proposals for improving the schemes of gas-steam plants supported by calculations, will increase their fuel heat utilization factor and reduce the amount of environmentally harmful emissions into the environment. Purpose: development of a method for calculating the thermal schemes of gas-steam installations in order to improve their scheme based on a versatile parametric analysis and selection of optimal parameters and operating modes. Objects: gas-steam plants with the release of electricity and heat based on gas turbines with steam injection into the combustion chamber, and deep utilization of heat and moisture from combustion products. Methods: numerical research methods based on material and energy balances of systems and elements of gas-steam installations. Results. The authors developed the method for calculating the thermal scheme of a gas-steam plant with the release of electricity and heat, and deep utilization of heat and moisture from combustion products. It was determined that heat and moisture introduction into the heat exchanger circuit makes it possible to lower the temperature of the combustion products leaving the heat exchanger to 15...45 °С, and also to capture up to 90...120 % of moisture from them. To reduce the temperature of the cooling water at the inlet to the heat and moisture exchanger, a heat pump was introduced into the circuit, which also makes it possible to increase the temperature of the network water in the heat supply system. The new scheme, due to a significant reduction in heat loss with exhaust gases, makes it possible to increase the fuel heat utilization factor by 45…100 % compared to the scheme without heat release when calculating the net calorific value of the fuel. It was found that the use of this scheme is most beneficial when the compression ratio in the compressor is from 20 to 80 and the temperature at the outlet of the combustion chamber is 1400...1700 °С, while the net heat utilization factor of the fuel will be 102...107 %; net efficiency 50…58 %; steam injection consumption 5,5…8,5 kg/kg of fuel; excess of captured condensate 0,2…1,2 kg/kg of fuel; specific heat load of heat consumer 23…28 MJ/kg of fuel.

This paper reports the results of studying the effect of two additives such as polyether siloxane (PS) and sodium polyacrylate (SPA) on the wetting of various substrates in water-borne paints (WB paints). Titanium dioxide (TiO2), paraffin (PA), steel (ST), and glass (GL) were used as solid substrates. The edge wetting angle (θ0) and the ratio (dCosθ/dСS) were used as the criterion for assessing the wettability of solid substrates. In aqueous solutions (without acrylic resin), both surfactants improve the wetting of the substrates. For PS, all the substrates studied, depending on θ depression, can be arranged in a row: ST>PA>GL>TiO2. For SPA: PA>TiO2>GL>ST. The introduction of an acrylic film-forming agent in the composition enhances the wetting ability of SPA (in comparison with the aqueous solution of surfactants). With an increase in the concentration of SPA from 0 to 4 g/dm3 in acrylic resin solutions, the edge wetting angle of steel decreases by 6÷8° (while in water by only 3°). With respect to TiO2, the wetting activity of SPA does not depend on the acrylic content of the water. PS in acrylic-containing compositions exhibits worse wetting activity than SPA. The introduction of surfactants in the compositions improves the quality of coatings. With optimal SPA contents in the compositions, the corrosion rate of coatings is reduced (in distilled water by 45 %, in 60 % NaCl solution by 60 %). At the same time, the gloss of coatings increases by 50 % while adhesion increases by 2 points (according to ISO 11845: 2020). This is fully correlated with the nature of the effect of surfactants on the wetting of the steel substrate and pigment (titanium dioxide). Based on probabilistic-deterministic planning, the compositions of WB paints were optimized, ensuring their maximum wetting of TiO2 and ST. Equations for calculating cosθ depending on the content of acrylic polymer and surfactants have been derived, Представлены результаты исследования влияния двух добавок: полисилоксана (ПС) и полиакрилата натрия (ПАН) на смачивание различных субстратов в водно-акриловых лакокрасочных материалах (ВД-ЛКМ). В качестве твердых субстратов использовали: диоксид титана (TiO2), парафин (PA), сталь (ST) и стекло (GL). В качестве критерия оценки смачиваемости твердых подложек использовали краевой угол смачивания (θ0) и отношение (dCosθ/dCПАВ). В водных растворах (без акриловой смолы) оба ПАВ улучшают смачивание подложек. Для ПС все исследованные субстраты в зависимости от депрессии θ, можно расположить в ряд: ST>PA>GL>TiO2. Для ПАН: PA>TiO2>GL>ST. Введение в композиции акрилового пленкообразующего усиливает смачивающую способность ПАН (в сравнении с водным раствором ПАВ). При увеличении концентрации ПАН от 0 до 4г/дм3 в растворах акриловой смолы краевой угол смачивания стали уменьшается на 6÷8° (в то время как в воде всего на 3°). По отношению к TiO2 смачивающая активность ПАН не зависит от содержания в воде акрила. ПС в акрилсодержащих композициях проявляет более худшую смачивающую активность, чем ПАН. Введение ПАВ в композиции улучшает качество покрытий. При оптимальных содержаниях ПАН в композициях уменьшается: скорость коррозии покрытий (в дистиллированной воде на 45%, в 60% растворе NaCl на 60%). При этом блеск покрытий возрастает на 50% а, адгезия увеличивается на 2 балла (согласно стандарта ISO 11845:2020). Это полностью коррелирует с характером влияния ПАВ на смачивание стальной подложки и пигмента (диоксида титана). На основе вероятностно-детерминированного планирования проведена оптимизация составов ВД-ЛКМ, обеспечивающая их максимальное смачивание TiO2 и ST. Выведены уравнения для расчёта θ0 в зависимости от содержания акрилового полимера и ПАВ, Наведено результати дослідження впливу двох добавок: полісилоксану (ПС) та поліакрилату натрію (ПАН) на змочування різних субстратів у водно-акрилових лакофарбових матеріалах (ВД-ЛКМ). Як тверді субстрати використовували: діоксид титану (TiO2), парафін (PA), сталь (ST) і скло (GL). Як критерій оцінки змочуваності твердих підкладок використовували крайовий кут змочування (θ°) і відношення (dCosθ/dCПАР). У водних розчинах (без акрилової смоли) обидва ПАР покращують змочування підкладок. Для ПС усі досліджені субстрати залежно від депресії θ можна розмістити у ряд: ST>PA>GL>TiO2. Для ПАН: PA>TiO2>GL>ST. Введення в композиції акрилового плівкоутворююча посилює змочуючу здатність ПАН (порівняно з водним розчином ПАР). При збільшенні концентрації ПАН від 0 до 4 г/дм3 у розчинах акрилової смоли крайовий кут змочування сталі зменшується на 6÷8° (у той час як у воді лише на 3°). По відношенню до TiO2 змочуюча активність ПАН не залежить від вмісту у воді акрилу. ПС в акриловмісних композиціях виявляє гіршу змочуючу активність, ніж ПАН. Введення ПАР у композиції покращує якість покриттів. При оптимальних вмістах ПАН у композиціях зменшується швидкість корозії покриттів (у дистильованій воді на 45 %, у 60 % розчині NaCl на 60 %). При цьому блиск покриттів зростає на 50 %, а адгезія збільшується на 2 бали (відповідно до стандарту ISO 11845:2020). Це повністю корелює з характером впливу ПАР на змочування сталевої підкладки та пігменту (діоксиду титану). На основі ймовірносно-детермінованого планування проведена оптимізація складів ВД-ЛКМ, що забезпечує їх максимальне змочування TiO2 і ST. Виведено рівняння для розрахунку θ° залежно від вмісту акрилового полімеру та ПАР.

The relevance of this scientific problem is that there are numerous calls and arguments from civil society organisations, labour unions, progressive economists, and policy experts to the South African government regarding the introduction of basic income grant. This will help protect the unemployed from poverty and stimulate economic growth. Systematization of the literary sources and approaches for solving the problem of improving the quality of life of the poor indicates that the government (led by the African National Congress) since 1994 implemented a social security policy (the child support grant for women). At the same time, the government’s position regarding the feasibility of introducing of basic income grant as a tool for economic stimulation has changed. The African National Congress disagrees with the need for basic income grant as a tool for poverty alleviation and economic growth. The main purpose of the research is the analysis of the prerequisites for the change in the position of the African National Congress regarding the feasibility of introducing basic income grant: basic income grant is a tool for stimulating economic growth and overcoming poverty for most of the disadvantaged population of South Africa, or a means for the government to preserve its positions, which are weakening among the South African electorate. The paper presents the results of an empirical analysis, which proved that basic income grant will contribute to the increase of the national tax base as those not earning an income can start buying and selling goods and be taxed. At the same time, at the initial stage, the introduction of basic income grant will lead to an increase in the level of income taxation of the employed population. Analytical methods of scientific literature analysis became the methodical tools of the conducted research. The research empirically confirms and theoretically proves that the introduction of basic income grant could stimulate the economy by ensuring that the unemployed become economic participants by having disposable cash to spend and start business activities.

Рассмотрена возможность термической переработки пластика на ТЭЦ на основе использования парового экструдера. Повышение эффективности и инвестиционной привлекательности теплофикационных систем возможно за счёт расширения функционала ТЭЦ, в частности, за счёт разработки технических и технологических решений, направленных на эффективную термическую переработку коммунальных и производственных отходов методом экструзии. Экструзия — это процесс, который заключается в механическом продавливании расплавленного полимера через калибрующее отверстие с профилем, соответствующим готовому изделию. Процесс переработки пластиковых изделий на экструдере идёт непрерывно, что позволяет обеспечить очень высокий уровень производительности установки, лёгкую автоматизацию процессов, экономичность и высокое качество продукции. Представлены способы термической переработки пластика на ТЭЦ за счёт значительных резервов пара производственного и отопительного отборов, что позволяет повысить тепловую экономичность тепловой электроэнергии за счёт увеличения выработки электроэнергии на тепловом потреблении., This article discusses the problem of the possibility of thermal processing of plastic at a combined heat and power plant (CHP), the main one of which is the use of a steam extruder. Increasing the efficiency and investment attractiveness of heating systems is possible due to expansion of the CHP functionality, in particular, due to the development of technical and technological solutions aimed at effective thermal processing of municipal and industrial waste by extrusion. Extrusion is a process that involves mechanically pressing the molten polymer through a sizing hole with a profile corresponding to the finished product. In the process of processing plastic products, work on the extruder is carried out continuously, which allows to ensure a very high level of productivity, easy automation of processes, economy and high quality of products. This article presents methods for thermal processing of plastic at a CHP due to significant reserves of steam from production extraction, the use of which allows increasing the thermal economy of thermal electricity due to increasing electricity generation at thermal consumption., Энергетик, Выпуск 2 2023, Pages 24-26

В дипломному проєкті розглянуті існуючі аналогічні рішення та обґрунтована актуальність побудови системи, призначеної для вимірювання тиску пари та води в трубопроводах. Система здійснює вимірювання тиску пари у другому контурі охолодження атомної електростанції з виведенням результатів вимірів на персональний комп’ютер і надає можливість аналізу та обробки результатів. Також в дипломному проєкті обґрунтовано варіант реалізації системи, а на його основі – розробку структурної, функційної та електричної принципової схем системи. Розглянуто принцип дії системи. Проаналізовано похибки. Графічна частина проєкту представлена на трьох аркушах формату А0 і містить: - структурну схему системи вимірювання тиску пари та води в трубопроводах; - функційну схему системи вимірювання тиску пари та води в трубопроводах; - електричну принципову схему системи вимірювання тиску пари та води в трубопроводах. The thesis project examines existing similar solutions and substantiates the relevance of building a system designed to measure steam and water pressure in pipelines. The system measures steam pressure in the second cooling circuit of a nuclear power plant, displays the measurement results on a personal computer, and provides the ability to analyze and process the results. The thesis project also substantiates the option of implementing the system, and on its basis, the development of structural, functional, and electrical schematic diagrams of the system. The principle of operation of the system is considered. The errors are analyzed. The graphic part of the project is presented on three sheets of A0 format and contains - block diagram of the system for measuring steam and water pressure in pipelines; - Functional diagram of the system for measuring steam and water pressure in pipelines; - electrical schematic diagram of the system for measuring steam and water pressure in pipelines.

В данной статье описаны современные методы, рекомендуемые для основной учебно-разъяснительной работы по предупреждению разрушения озонового слоя, вызывающего изменение климата, и ее обрушения.

Microemulsions are optically isotropic and thermodynamically stable systems of water, oil and surfactant, often in combination with a cosurfactant which is required for optimal formation of microemulsion with a smaller aggregate radius and greater curvature of the interfacial layer. The full potential of microemulsion systems has yet to be realized and a lot of innovation in the field of microemulsion technology is expected. They have numerous advantages due to spontaneous formation, ease of manufacturing and scale-up, thermodynamic stability, ability to improve drug solubilization, and bioavailability. This work describes microemulsion systems which contain nonionic surfactants Tween 80 and Span 80, isopropyl myristate as the oil phase and purified water. From the most suitable microemulsion region, samples were selected and analyzed, blank and with encapsulated ascorbic acid, by measuring the size distribution of microemulsion aggregates, refractive index, electrical conductivity, and surface tension., Мікроемульсії є оптично ізотропними і термодинамічно стабільними системами, що складаються з води, олії і поверхнево-активної речовини, часто у поєднанні з ко-сурфактантом, який потрібний для оптимального формування мікроемульсії з меншим агрегатним радіусом і більшою кривизною міжфазного шару. Потенціал мікроемульсій ще не повністю реалізований, і тому очікується багато інновацій в області технології мікроемульсій. Вони мають численні переваги завдяки спонтанному утворенню, простоті виробництва і масштабування, термодинамічній стабільності, здатності покращувати солюбілізацію ліків і біодоступність. У цій роботі описані мікроемульсивні системи, що містять неіонні поверхнево-активні речовини Tween 80 і Span 80, ізопропілмирістат в якості масляної фази і очищену воду. За допомогою вимірювань розподілу розмірів мікроемульсивних агрегатів, показника заломлення, електропровідності і поверхневого натягу з найбільш відповідної області мікроемульсії були відібрані і проаналізовані зразки, як порожні, так і з інкапсульованою аскорбіновою кислотою.

One of the promising applications of nickel hydroxide is electrochemical electrochromic devices. To significantly improve the characteristics, the role of polyvinyl alcohol (PVA) in the synthesis and structure of composite Ni(OH)2-PVA films was investigated by studying the effect of its concentration (30, 40, 50 g/l) and polymerization degree (17-99, 24-99, 30-99 types). Adhesion was investigated visually, and electrochemical and electrochromic properties – by cyclic voltammetry with simultaneous recording of optical characteristics. It was shown that at a concentration of 30 g/l, the film peeled off and had weak electrochemical and electrochromic properties. The presence of two cathodic peaks (E=500–510 mV and E=560 mV) on the cyclic voltammetry showed the presence of nickel hydroxide in the PVA matrix and nickel hydroxide with adsorbed PVA. This indicates the dual role of PVA as a surfactant and as a template. At low concentrations, the role of PVA as a surfactant prevailed. Increasing the concentration led to an increase in the film characteristics by strengthening the role of PVA as a template: at 50 g/l, the film did not peel off and has good electrochemical and electrochromic characteristics. It is shown that at a low degree of polymerization, PVA (17-99 type) mainly played the role of a surfactant but was also a template. The film cracked and had mediocre characteristics. The use of medium polymerization PVA (24-99 type) gave a film with high adhesion, electrochemical and electrochromic characteristics. It is shown that in this case, PVA performed the function of a template, there was only one cathodic peak on the voltammogram at E=500–510 mV. It was found that the use of PVA with a high degree of polymerization (30-99 type) led to a significant deterioration of the characteristics, including complete peeling of the film. This is probably due to the loss of PVA in the film, Одним із перспективних напрямів використання гідроксиду нікелю є електрохімічні електрохромні пристрої. Для суттєвого покращення характеристик було досліджено роль полівініловий спирт (ПВС) при синтезі та в структурі композитних плівок Ni(OH)2-ПВС шляхом вивчення впливу його концентрації (30, 40, 50 г/л) та ступеню полімеризації (типи 17-99, 24-99, 30-99). Адгезія досліджувалася візуально, електрохімічні та електрохромні властивості – методом циклічної вольтамперометрії із одночасною фіксацією оптичних характеристик. Показано, що при концентрації 30 г/л плівка відшаровується та має слабкі електрохімічні та електрохромні властивості. Наявність двох катодних піків (Е=500–510 мВ і Е=560 мВ) на циклічній вольтамперограмі показує наявність гідроксиду нікелю в матриці ПВС та гідроксиду нікелю з адсорбованим ПВС. Це вказує на подвійну роль ПВС – як ПАР та як темплата. При низьких концентраціях роль ПВС як ПАР превалює. Підвищення концентрації призводить до збільшення характеристик плівки за рахунок підсилення ролі ПВС як темплата: при 50 г/л плівка не відшаровується та має добрі електрохімічні та електрохромні характеристики. Показано, що при низькому ступеню полімеризації ПВС (тип 17-99) переважно грає роль ПАР, однак також є темплатом. Плівка при цьому розтріскується та має посередні характеристики. Використання ПВС середнього ступеня полімеризації (тип 24-99) дозволяє отримати плівку з високими адгезійними, електрохімічними та електрохромними характеристиками. Показано, що в цьому випадку ПВС виконує функцію темплату, на вольтамперограмі є тільки один катодний пік при Е=500–510 мВ. Виявлено, що використання ПВС з високим ступенем полімеризації (тип 30-99) призводить до суттєвого погіршення характеристик, в том числі до повного відшаровування плівки. Ймовірно, це пов’язано із збитковою кількістю ПВС в плівці

Показано, что, изменяя теплоэнергетическую схему технологической линии производства азотной кислоты на примере агрегата УКЛ-7 без изменения основных материальных потоков производства с требуемыми технологическими параметрами, возможно эффективно использовать вторичные энергетические ресурсы производства неконцентрированной азотной кислоты, например, теплоты сжатого воздуха после осевого компрессора, которая выбрасывается в окружающую среду через водооборотный цикл с градирней. Теплота сжатого воздуха используется на нагревание и испарение фреона R600a в испарителе детандер-генераторного агрегата (ДГА), на подогрев питательной воды перед деаэратором вместо используемого пара. В качестве теплоты для испарения аммиака в технологическом цикле взамен теплоты пара используется теплота конденсации фреона в конденсаторе ДГА, работающего на основе органического цикла Ренкина. Полученная электроэнергия используется в приводе компрессора для повышения давления нитрозных газов перед абсорбционной колонной, в результате чего увеличивается количество образующейся азотной кислоты при неизменных расходе и составе нитрозного газа на входе в колонну. При использовании тепловых вторичных энергоресурсов в детандер-генераторном агрегате вырабатывается 2 613 600 кВт·ч/год, количество сэкономленного пара составляет 39 630 т/год. За счет повышения давления нитрозных газов количество образующейся 100 %-ной азотной кислоты на выходе из абсорбционной колонны увеличивается на 230 т/год., The possibility of effective use of secondary energy resources for the production of non-concentrated nitric acid, e.g., the heat of compressed air after an axial compressor, released into the environment through a water cycle with a cooling tower is shown through changing the heat and power scheme of the nitric acid production line (on the example of a UKL-7 unit) without changing the main material flows of production with the required technological parameters. The heat of compressed air is used for heating and evaporation of R600a freon in the evaporator of the expander-generator unit, as well as for heating of feed water in front of the deaerator instead of the steam used. The heat of freon condensation in the condenser of the expander-generator unit is used as a heat for evaporation of ammonia in the technological cycle instead of the steam heat. The resulting electric power is used in the compressor drive to increase the pressure of nitrous gases in front of the absorption column, which results in increased amount of nitric acid formed at the same flow rate and composition of nitrous gas at the column inlet. When using thermal secondary energy resources 2613600 kWh/year is generated in the expander-generator unit and the amount of saved steam is 39630 tons/year, whereas increased pressure of nitrous gases provides an increase in the amount of 100% nitric acid formed at the outlet of the absorption column by 230 t/year., Промышленная энергетика, Выпуск 7 2022, Pages 10-17

В статье по результатам проведённых по аналитической методике расчётов распределения температурного поля в залежи высоковязкой нефти с нижележащей контактной водоносной зоной, образующегося при закачке в пласт теплоносителя, получены аналитические зависимости для определения значений радиуса теплового фронта, образующегося в нефтеносной части залежи. На основании анализа полученных аналитических зависимостей установлено, что при закачке горячей воды в нижележащую контактную водоносную зону ниже отметки водонефтяного контакта радиус образующегося в нефтеносной части залежи теплового фронта больше радиуса фронта прогрева, вызванного закачкой горячей воды непосредственно в нефтеносный пласт, в 1,24 раза. Установлено, что при использовании в качестве нагнетаемого теплоносителя пара величина радиуса фронта прогрева, вызванного закачкой пара непосредственно в нефтеносную часть залежи, практически совпадает с величиной радиуса фронта прогрева, вызванного закачкой пара в нижележащую контактную водоносную зону. Выявлено, что отношение величины радиуса фронта прогрева, вызванного закачкой пара, к величине радиуса фронта прогрева, вызванного закачкой горячей воды, в зависимости от зоны закачки теплоносителя изменяется от 9,9 до 13,4. Показано, что при закачке теплоносителя в нефтеносную часть залежи радиус образующегося фронта прогрева зависит только от времени закачки в пласт теплоносителя, с увеличением времени закачки радиус образующегося теплового фронта увеличивается. Установлено, что объём зоны пласта, охваченной тепловым воздействием, в случае организации совместной закачки горячей воды в нефтеносную часть залежи и нижележащую контактную водоносную зону больше объёма охваченной теплом зоны пласта в случае закачки горячей воды только в нефтеносную часть залежи в 1,1 раза. Объём зоны пласта, охваченной тепловым воздействием, в случае организации совместной закачки горячей воды в нефтеносную часть залежи и нижележащую контактную водоносную зону больше объёма охваченной теплом зоны пласта в случае закачки горячей воды только в нижележащую контактную водоносную зону в 3,5 раза., The paper considers analytical dependencies to determine the radius of the steam chamber that is formed in the oil zone following injection of heat carrier into in a high-viscosity reservoir with underlying contact water zone. Analysis of the analytical dependencies showed that the radius of the steam chamber in the oil zone resulting from injection of hot water into the underlying contact water zone below the WOC is 1.24 times the radius of the steam chamber resulting from hot water injection directly into the oil zone. It was found that when steam is used as a heat carrier, the steam chambers’ sizes are comparable regardless of whether the steam is injected directly into the oil zone, or into the underlying contact water zone. It was further found that the ratio of the steam chamber radius resulting from the steam injection to that resulting from the hot water injection varies from 9.9 to 13.4 depending on the injection zone. In case the heat carrier is injected into the oil zone, the steam chamber growth is only determined by the duration of injection, i.e. the stem chamber radius is increased with time. In case hot water is injected both in the oil zone and into the underlying contact water zone, the steam chamber is 1.1 times the steam chamber developed from injection of hot water in the oil zone alone. In case hot water is injected both in the oil zone and into the underlying contact water zone, the steam chamber is 3.5 times the steam chamber developed from injection of hot water in the underlying contact water zone alone., Нефтяная провинция, Выпуск 4 (32) 2022, Pages 140-155

Эрозионная стойкость рабочих лопаток последних ступеней в турбинах ТЭС и АЭС РФ обычно обеспечивалась упрочнением их входных кромок (в том числе пластинами стеллита) в сочетании с периферийным и внутриканальным удалением капель влаги из проточной части отсосом в дренажи и на выхлоп. Эрозия в турбинах ТЭС резко возросла при переходе на манёвренную эксплуатацию с остановами на выходные дни и глубокой разгрузкой на ночь, особенно при наличии в ЧНД отборов на ПНД. По измерениям в турбинах ХТГЗ К-300-240 Ставропольской ГРЭС, эрозионный съём металла с упрочнённых входных кромок всего за пять пусков был больше, чем в течение года при нагрузках 150 - 300 МВт между этими пусками. Ещё более резко эрозия возросла с углублением ночных разгружений до 140 МВт. Причина возрастания эрозии - «компрессорный» режим последней ступени, характерный для малых расходов пара при холостом ходе и низких нагрузках, когда давление на выхлопе выше, чем внутри ЧНД, особенно при сбросах со срывом вакуума. Это парализует работу обеих систем влагоудаления, а также вызывает присосы влаги в ЧНД извне: - влага обратных токов выхлопа присасывается через парализованные тракты влагоудаления, переувлажняясь конденсатом из концевых уплотнений, а при холостом ходе - сбросами БРОУ, охладительными впрысками, конденсатом со стенок выхлопа и с верхних трубок конденсатора; - конденсат греющего пара ПНД вскипает и присасывается через отборы; - основной конденсат продавливается из конденсатора через дренажи ступеней и через гидрозатвор слива ПНД. Особенно высока эрозионная опасность в ЧНД турбин ТЭЦ. В отопительный сезон при закрытых регулирующих диафрагмах компрессорный режим с расходом меньше расхода холостого хода длится более полугода. Вне отопительного сезона к этому добавляется суммарная длительность ночных провалов электрической нагрузки. При сохранении отборов для горячего водоснабжения эрозия в последних ступенях ЧНД усиливается от появления влажности уже перед регулирующими диафрагмами, что вызывает «внепроцессную» конденсацию на диафрагмах и дисках из-за теплоотвода по их толщине, интенсивного в отсутствие разгрузочных отверстий. Для снижения эрозии рабочих лопаток последних ступеней паровых турбин предложены апробированные и запатентованные профилактические мероприятия, выполнимые при капитальных ремонтах. Меры, отсекающие ЧНД на малых расходах от присоса влаги извне: - установка водоотбойников на деталях выхлопа с отводом влаги из зоны обратных токов; - перфорация рёбер выхлопа, снижающая их орошение и вброс водяной плёнки обратными токами; - установка сепараторов на сбросах БРОУ; - замена охладительных впрысков циркуляцией холодного пара через ЧНД; - установка обратных клапанов в гидрозатворе слива ПНД, в дренажах ступеней, в отборах, а также в тракте периферийного влагоудаления из ЧНД; - адаптация пусковых схем ПТУ к малым расходам в ЧНД. Меры, всережимно ослабляющие эрозию: - внедрение испарительного влагоудаления паровым обогревом полостей направляющих лопаток вместо внутриканального отсоса в конденсатор; - дренирование перепускных труб перед ЦНД; - удаление внепроцессного конденсата с диафрагм ЧНД, а на ТЭЦ - и с деталей ресиверов; - подавление внепроцессной конденсации за счёт каскадного дросселирования через диафрагменные уплотнения и отверстия дисков; - экранирование каминов; - обессоливание коррозийно-опасного первичного конденсата или его удаление из цикла ПТУ; - замена пайки стеллитовых пластин на электроприварку; - применение выступающих из ранжира рабочих лопаток как протекторов; Расходы генерирующих компаний на предлагаемое малозатратное техперевооружение с лихвой окупятся увеличением срока службы рабочих лопаток и повышением приёмистости ПТУ. Предложенные решения повысят рентабельность изготовителей запасных частей и ремонтных фирм., To reduce of the working blades erosion of the last stages steam turbines, proven and patented preventive measures are proposed, feasible during overhauls. • Measures that cut off the turbine low part (TLP) at low steam consumption from the suction of moisture from the outside. • Universal measures to reduce erosion. The costs of generating companies for the above-described low-cost technical re-equipment will more then pay off by increasing the service life of working blades and increasing the acceptance of technical equipment. The proposed technical solutions will increase the profitability of spare parts manufacturers and repair companies., Энергетик, Выпуск 8 2022, Pages 3-13

В теплоэнергетике России для целей нормирования технико-экономических показателей ТЭС и оценки качества пусков генерирующего оборудования широко используются нормативы потерь топлива, пара и электроэнергии на пуски энергоблоков ТЭС из различных тепловых состояний. На этот счёт имеется разработанный ранее в ОАО ВТИ регламентирующий документ. Сегодня данные нормативы не актуальны. Они устарели, срок действия документа давно истёк. Изменились основные условия построения нормативов, а именно законодательно установленные продолжительности пусковых операций, согласованные с СО «ЕЭС России». В данной статье авторы, поскольку именно они разрабатывали первичный документ, поставили задачу ликвидировать указанное несоответствие. Выполнен большой объём расчётов и предложены актуальные на сегодня нормы пусковых потерь для энергоблоков мощностью 150 - 1200 МВт., Standards for startup losses of fuel, steam and electrical energy for startups from various thermal conditions are widely used in russian power engineering sector for the purposes of rationing of technical and economical efficiency indicators of thermal power plants and of evaluation of startups. There is a regulating document for this sphere, developed by “VTI”. The standards, that we had developed, are not relevant nowadays. They became obsolete, their validity period had expired long ago. The very main conditions, under which such standards are developed, have changed, namely - durations of startup operations, developed in coordination with The System Operator of the russian integrated power grid and legally accepted in accordance with all existing rules. In this article its’ authors as a matter of personal initiative and having full right to do this, because of being the developers of the first one standard, had set the task to eliminate the existing disagreement between technical standards in this area. A large amount of calculations had been carried out and as a result contemporary Standards for the startup losses for power units of 150-1200 MW are provided., Энергетик, Выпуск 3 2022, Pages 41-45

The aim. Study of the interaction of surfactants with poloxamer 338 (P338) and the effect of P338 on the properties of cream bases. Materials and methods. Solutions of the surfactants and P338 as well as cream bases were under study. The average hydrodynamic diameter (Dh) and zeta potential (ζ‑potential) were determined by the light scattering intensity and electrophoretic mobility of micelles. The electron paramagnetic resonance (EPR) spectra of spin probes in micelles, solvents and bases were obtained; the type of spectrum, isotropic constant (AN), rotational correlation times (τ) and anisotropy parameter (ε) were determined. Liquids and cream bases were studied by capillary and rotational viscometry; the flow behaviour and yield stress (t0), dynamic and apparent viscosity (η) as well as the hysteresis (thixotropic) area (AH) were determined. The microstructure of the bases was examined by optical microscopy. The strength of adhesion (Sm) was assessed by the pull-off test, and the absorption of water was studied by dialysis. Results. Under the impact of P338 the hydrodynamic diameters of micelles formed by cationic, anionic and nonionic surfactants decreased as well as the absolute values of their ζ‑potential became lower, but the microviscosity of the micelle nuclei increased. There was also a change in the structure of the aggregates of surfactant with fatty alcohols; EPR spectra, which were superpositions characteristic for the lateral phase separation, converted into triplets that indicated the uniform distribution of lipophilic probes in the surfactant phase. When the content of P338 increased to 17 %, the rheological parameters of the bases increased drastically, the flow behaviour and the microstructure changed. The bases had the consistency of cream within temperature range from 25 °C to 70 °C and completely restored their apparent viscosity, which had decreased under shear stress. P338 enhances the adhesive properties of the bases. Due to their microstructure, cream bases have a lower ability to absorb water compared to a solution and gel containing 17 % and 20 % P338, respectively. Conclusions. The structure of surfactant micelles and aggregates of surfactants with fatty alcohols changed under impact of P338 due to the interaction of surfactants with P338. As a result of this interaction, at a sufficiently high concentration of P338, the microstructure and flow behaviour of bases changed, their rheological parameters, which remain high at temperatures from 25 °C to 70 °C, increased significantly, and water absorption parameters decreased. The bases with P338 were more adhesive, Цель. Исследовать взаимодействие между поверхностно-активными веществами (ПАВ) и полоксамером 338 (Р338) и влияние Р338 на свойства кремовых основ. Материалы и методы. Исследовали растворы ПАВ и Р338, а также кремовые основы. По интенсивности рассеяния света и электрофоретической подвижности мицелл определяли их средний гидродинамический диаметр (Dh) и ζ-потенциал. Получали спектры электронного парамагнитного резонанса (ЭПР) спиновых зондов в мицеллах, растворителях и основах; определяли тип спектра, изотропную константу (AN), времена корреляции вращательной диффузии (τ), параметр анизотропии (ε). Жидкости и основы исследовали методами капиллярной и ротационной вискозиметрии; определяли тип течения и нижний предел текучести (t0), динамическую и кажущуюся вязкость (η), площадь петли гистерезиса (AH). Микроструктуру основ исследовали методом оптической микроскопии. Cилу адгезии (Sm) определяли методом прямого отрыва, а абсорбцию воды – методом диализа. Результаты. Под влиянием Р338 уменьшаются гидродинамические диаметры мицелл катионного, анионного и неионного ПАВ, снижаются абсолютные величины их ζ-потенциалов и повышается микровязкость ядер мицелл. Происходит также изменение структуры агрегатов ПАВ с жирными спиртами; спектры ЭПР из суперпозиций, характерных для латерального разделения фаз, превращаются в триплеты, свидетельствующие о равномерном распределении липофильных зондов в фазе ПАВ. При повышении содержания Р338 до 17 % резко возрастают реологические параметры основ, изменяется тип их течения и микроструктура. Основы имели характерную для кремов консистенцию в диапазоне температур от 25°С до 70°С и полностью восстанавливали кажущуюся вязкость, которая уменьшилась при приложении напряжения сдвига. P338 усиливает адгезивные свойства кремовых основ. Из-за микроструктуры кремовых основ им свойственна меньшая способность к абсорбции воды по сравнению с раствором и гелем, содержащим соответственно 17 % и 20 % Р338. Выводы. Структура мицелл ПАВ и агрегатов ПАВ с жирными спиртами изменяется под воздействием Р338, что обусловлено взаимодействием ПАВ и Р338. Вследствие этого взаимодействия при достаточно высокой концентрации Р338 изменяются микроструктура и тип течения основ, существенно возрастают их реологические параметры, которые остаются высокими при температурах от 25 °С до 70 °С, и снижаются параметры абсорбции воды. Основы с P338 более адгезивны, Мета. Дослідити взаємодію поверхнево-активниx речовин (ПАР) з полоксамером 338 (Р338) та вплив Р338 на властивості кремових основ. Матеріали та методи. Досліджували розчини ПАР і Р338, а також кремові основи. За інтенсивністю розсіювання світла та електрофоретичною рухливістю міцел визначали їх середній гідродинамічний діаметр (Dh) та ζ‑потенціал. Отримували спектри електронного парамагнітного резонансу (ЕПР) спінових зондів у міцелах, розчинниках і основах; визначали тип спектра, ізотропну константу (АN), часи кореляції обертальної дифузії (τ), параметр анізотропії (ε). Рідини й кремові основи досліджували методами капілярної та ротаційної віскозиметрії; визначали тип течії та нижню межу плинності (t0), динамічну та уявну в’язкість (η), площу петлі гістерезису (AH). Мікроструктуру основ досліджували методом оптичної мікроскопії. Cилу адгезії (Sm) визначали методом прямого відриву, а абсорбцію води – методом діалізу. Результати. Під впливом Р338 зменшуються гідродинамічні діаметри міцел катіонної, аніонної та неіонної ПАР, знижуються абсолютні величини їх ζ‑потенціалів і підвищується мікров’язкість ядер міцел. Відбувається також зміна структури агрегатів ПАР з жирними спиртами; спектри ЕПР з суперпозицій, характерних для латерального розділу фаз, перетворюються на триплети, що свідчать про рівномірний розподіл ліпофільних зондів у фазі ПАР. При підвищенні вмісту Р338 до 17 % суттєво зростають реологічні параметри основ, змінюється тип їх течії та мікроструктура. Основи мали характерну для кремів консистенцію в діапазоні температур від 25 °С до 70°С та повністю відновлювали уявну в’язкість, що зменшувалася під напругою зсуву. P338 посилює адгезивні властивості кремових основ. Через мікроструктуру кремових основ їм властива менша здатність до абсорбції води порівняно з розчином і гелем, що містять відповідно 17 % і 20 % Р338. Висновки. Структура міцел ПАР і агрегатів ПАР з жирними спиртами змінюється під впливом Р338, що обумовлено взаємодією ПАР і Р338. Внаслідок цієї взаємодії при достатньо високій концентрації Р338 змінюються мікроструктура та тип течії основ, суттєво зростають їх реологічні параметри, що залишаються високими при температурах від 25 °С до 70 °С, і знижуються параметри абсорбції води. Основи з P338 є більш адгезивними

У статті розглянуто дослідження знепилення газових викидів розчинами ПАР на аглошихтовому виробництві. Оцінено використання, недоліки та переваги різних апаратів очищення атмосферного повітря від агломераційних газів. The article deals with the research of gas emissions dedusting by surfactant solutions at sintering plants. The use, disadvantages and advantages of various devices for cleaning atmospheric air from sintering gases are evaluated.

This paper reports the results of studying the influence of surfactants (SAS) on the wetting of titanium dioxide in alkyd paint and varnish materials (PVM), based on pentaphthalic (PPh) and alkyd-urethane (AU) film-forming substances. Edge wetting angle (θ°) and adhesion work (Wa) were used as the criteria for assessing the wettability of titanium dioxide. Three additives were used as SAS: the original product AS-1, obtained from waste of oil refining (with low cost), and industrial additives: "Telaz" and polyethylene polyamine (PEPA). All the studied additives in PPh and AU PVM improve the wetting of titanium dioxide. At the 30 % content of AS film-forming substance in the composition, the maximum decrease in θ° for AS-1 is 4.5°, for PEPA and Telaz it is 4°. For pentaphthalic composition under similar conditions, a decrease in edge wetting angle for AS-1 is 10 °, for Telaz 8.6°, and for PEPA 5.9°. According to the relative change in edge wetting angle for both systems, the maximum decrease in θ° is about 10 %. The introduction of SAS into the composition of AU ambiguously affects the adhesion work, for PPh, the introduction of SAS causes a decrease in adhesion work (Wa). AS-1 is the SAS that minimally reduces adhesion work. The compositions of the PVM by the method of probabilistic-deterministic planning, which ensures maximum wetting of titanium dioxide with film-forming solutions, were analyzed. The equations for calculating the edge angle of wetting of titanium dioxide depending on the content of solvent and the SAS in the PVM were derived. The effectiveness of the AS-1 product as a wetting additive for alkyd paints and varnishes was proven. The wetting ability of the original SAS – AS-1 is close to industrial additives PEPA and Telaz., В работе представлены результаты исследования влияния поверхностно-активных веществ (ПАВ) на смачивание диоксида титана в алкидных лакокрасочных материалах (ЛКМ), на основе пентафталевого (ПФ) и алкидно-уретанового (АУ) пленкообразующих. В качестве критерия оценки смачиваемости диоксида титана использовали краевой угол смачивания (θ°) и работу адгезии (Wa). В качестве ПАВ использовали три добавки-аддитива: оригинальный продукт АС-1, получаемый из отходов переработки нефти (с низкой себестоимостью) и промышленные добавки: «Tелаз» и полиэтиленполиамин (ПЭПА). Все исследованные аддитивы в ПФ и АУ ЛКМ улучшают смачивание диоксида титана. При содержании АС пленкообразующего в композиции 30%, максимальное уменьшение θ° для АС-1 составляет 4,5° для ПЭПА и Телаза 4°. Для пентафталевой композиции в аналогичных условиях уменьшение краевого угла смачивания для АС-1 составляет 10°, Телаза 8,6° и ПЭПА 5,9°. По относительному изменению краевого угла смачивания для обоих систем, максимальное уменьшение θ° составляет порядка 10%. Введение ПАВ в композиции АУ неоднозначно влияет работы адгезии, для ПФ введение ПАВ вызывает уменьшение работы адгезии (Wa). ПАВ минимально уменьшающим работу адгезии является АС-1. Проведена оптимизация составов ЛКМ методом вероятностно-детерминированного планирования, обеспечивающая максимальное смачивание диоксида титана растворами пленкообразующих. Выведены уравнения для расчёта краевого угла смачивания диоксида титана в зависимости от содержания растворителя и ПАВ в ЛКМ. Доказана эффективность продукта АС-1 в качестве добавки-смачивателя для алкидных лакокрасочных материалов. Смачивающая способность оригинального ПАВ - АС-1 близка к промышленным добавкам ПЭПА и Телаз., В роботі представлені результати дослідження впливу поверхнево-активних речовин (ПАР) на змочування діоксиду титану в алкідних лакофарбових матеріалах (ЛФМ), на основі пентафталевого (ПФ) і алкідно-уретанового (АУ) плівкоутворювачів. В якості критерію оцінки змочування діоксиду титану використовували крайовий кут змочування (θ°) та роботу адгезії (Wa). Як ПАР використовували три добавки-аддітіва: оригінальний продукт АС-1, що отримується з відходів переробки нафти (з низькою собівартістю) та промислові добавки: «Tелаз» і поліетиленполіамін (ПЕПА). Всі досліджені аддітіви в ПФ і АУ ЛФМ покращують змочування діоксиду титану. При вмісті АС плівкоутворювача в композиції 30 %, максимальне зменшення θ° для АС-1 становить 4,5° для ПЕПА та Телаза 4°. Для пентафталевої композиції в аналогічних умовах зменшення крайового кута змочування для АС-1 становить 10°, Телаза 8,6° та ПЕПА 5,9°. За відносної зміни крайового кута змочування для обох систем, максимальне зменшення θ° становить близько 10 %. Введення ПАР в композиції АУ неоднозначно впливає на роботу адгезії, для ПФ введення ПАР викликає зменшення роботи адгезії (Wa). ПАР, що мінімально зменшує роботу адгезії, є АС-1. Проведено оптимізацію складів ЛФМ методом ймовірнісно-детермінованого планування, що забезпечує максимальне змочування діоксиду титану розчинами плівкоутворювачів. Отримано рівняння для розрахунку крайового кута змочування діоксиду титану в залежності від вмісту розчинника та ПАР в ЛФМ. Доведено ефективність продукту АС-1 в якості добавки-змочувача для алкідних лакофарбових матеріалів. Здатність змочування оригінального ПАР – АС-1 близька до промислових добавок ПЕПА та Телаз.

Industrial and natural wastewater is one of the factors of environmental pollution, in particular, its water basin. Among others, fuel and oil pollutants are toxic substances that cause significant harm to all living things. It is necessary to create technologies using effective methods of wastewater treatment to solve such problems. It is possible to properly select and effectively use methods of treatment taking into account the nature, condition and concentration of contaminants in wastewater. These are the issues addressed in this article. Particular attention is paid to the use of flotation as a method of purification of stable highly dispersed emulsified wastewater containing oil or fuel contaminants in the technology of this type wastewater treatment. The main objectives of the study were to evaluate the impact of parameters and flotation reagents on the efficiency of the process of purification of stable highly dispersed emulsified wastewater. Flotation of these wastewaters was carried out on a laboratory flotation installation of pneumatic type and compared with the process of wastewater settling over time. Studies have shown that for stable emulsified wastewater containing oil or fuel contaminants with a low content of highly dispersed particles of inorganic nature or a stabilizer is present in them, it is advisable to use the flotation method with flotation units of pneumatic type. Analysing the results, it should be noted that the flotation method significantly reduces the purification time of highly dispersed emulsified wastewater from 3-5 hours of their settling in settling tanks-oil traps up to 10-20 minutes by the method of pneumatic flotation, while the degree of wastewater treatment increases in at least 1.5 - 2 times depending on the presence of fuel or oil contaminants in wastewater. If the wastewater contains a stabilizer, such as a surfactant, it can be used as an effective flotation reagent in the purification of this type of wastewater by flotation, which is not suitable for the settling process., Промислові та природні стічні води є одним із факторів забруднення навколишнього середовища, зокрема, його водного басейну. На ряду з іншими, паливні та нафтові забруднювачі відносяться до токсичних речовин, що наносять значну шкоду всьому живому. Для вирішування таких проблем, необхідно створювати технології з використанням ефективних методів очищення стічних вод. Враховуючи природу, стан та концентрацію забруднювачів у стічних водах, можна правильно підібрати та ефективно використати методи їх очищення. Це питання, які розглядаються в даній статті. Особлива увага приділена використанню флотації як методу очищення стійких високодисперсних емульгованих стічних вод, що містять нафтові або паливні забруднення, в технології очищення стічних вод такого типу. Основними завданнями були дослідження напрямлені на оцінювання впливу параметрів та флотореагентів на ефективність процесу очищення стійких високодисперсних емульгованих стічних вод. Флотацію цих стічних вод здійснювали на лабораторній флотаційній установці пневматичного типу і порівнювали з процесом їх відстоюванням в часі. Як показали проведені дослідження, для стійких емульгованих стічних вод, що містять нафтові або паливні забруднення з низьким вмістом високодисперсних частинок неорганічної природи або в їх складі присутній стабілізатор, доцільно застосовувати флотаційний метод очищення з використанням флотаційних установок пневматичного типу. Аналізуючи результати роботи, слід відзначити, що флотаційний метод значно скорочує час очищення високодисперсних емульгованих стічних вод з 3-5 год. їх відстоювання у відстійниках-нафтовловлювачах до 10-20 хв. методом пневматичної флотації, при цьому ступінь очищення стічної води зростає як мінімум в 1,5 – 2 рази в залежності від присутності паливних чи нафтових забруднень у стічній воді. Якщо у складі стічної води присутній стабілізатор, наприклад поверхнево-активна речовина, то його можна використовувати як ефективний флотореагент в очищенні такого типу стічних вод методом флотації., що зовсім не підходить для процесу відстоювання.

A topical issue today is the pollution of industrial wastewater. Among the pollutants one of the most dangerous are heavy metals. Getting together with sewage into reservoirs, heavy metals disrupt the flow of natural processes and reduce the quality of natural waters. The use of flotation extraction is an effective alternative for wastewater treatment containing heavy metal ions. The aim of the work was to determine the optimal process conditions - surfactant concentration, pH, duration of the flotation extraction process, initial concentration. Based on the obtained data, it can be concluded that the extraction of Ni2+ should be carried out in a strongly alkaline medium (pH 9 ÷ 10), when the nickel substrate is extracted into the organic phase in the form of a neutral molecule of Ni(OH)2. The use of air instead of nitrogen significantly reduces the efficiency of the purification process. The efficiency of nickel removal in systems increases with increasing length of the hydrocarbon radical surfactant and the most effective in systems with an initial concentration of 20 mg/l is C15H31COOK, as it shows greater efficiency over the entire pH range, and therefore less pH dependence. Different combinations of surfactants were also used, and the effect of introducing a cationic surfactant such as tetrabutylammonium bromide (TBA) into the system was studied. It was assumed that TBA will have a positive effect on the size of the bubbles in the system, which can be explained by the fact that the surfactant reduces the surface tension of the aqueous phase. Reducing the size of the bubbles leads to an increase in surface area per unit volume of air, which is an important parameter of the process. According to the results of the experiment, it was found that systems with two surfactants show their low dependence from pH and high efficiency in a very wide range of pH., Актуальною проблемою сьогодення є забруднення промислових стічних вод. До числа найнебезпечніших забруднювачів навколишнього середовища належать важкі метали. Потрапляючи разом зі стічними водами у водойми, важкі метали порушують хід природних процесів і знижують якість природних вод. Застосування флотоекстракції є ефективною альтернативою для очищення стічних вод, що містять іони важких металів. Метою роботи було визначення оптимальних умов процесу - концентрації ПАР, рН, тривалості процесу флотоекстракції, початкової концентрації. На основі отриманих даних можна зробити висновок, що вилучення Ni2+ слід проводити в сильнолужному середовищі (рН 9 ÷ 10), коли сублат нікелю вилучається в органічну фазу у вигляді нейтральної молекули складу Ni(OH)2 . Це підтверджується графіками, де більшість кривих набувають максимумів при значеннях рН 9 ÷ 10, також можна відмітити, що при використанні повітря замість азоту значно знижується ефективність процесу очищення. Ефективність видалення нікелю в системах підвищується зі зростанням довжини вуглеводневого радикалу ПАР і найбільш ефективним в системах з початковою концентрацією 20 мг/дм3 є C15H31COOK, так як він показує більшу ефективність на всьому діапазоні рН, а отже меншу залежність від рН. Також було використано різні комбінації ПАР, вивчався вплив введення в систему такої катіонної ПАР як тетрабутиламоній бромід (TBA). Припускалося, що ТВА буде мати позитивний вплив на розміри бульбашок в системі, що може бути пояснено тим, що ПАР зменшує поверхневий натяг водної фази. Зменшення ж розмірів бульбашок, призводить до збільшення площі поверхні на одиницю об’єму повітря, що є важливим параметром процесу. За результатами експерименту було виявлено, що системи з двома ПАР показують свою незалежність від рН і високу ефективність в дуже широкому діапазоні рН.

Исследования проводились в Тверской области в длительных опытах (2012-2020 гг.) на объекте мелиорации со сложной структурой почвенного покрова в плодосменных севооборотах на землях: нормального увлажнения с автоморфными почвами, периодически переувлажняемых с глееватыми и осушаемых закрытым дренажем с глеевыми, глееватыми и слабооглеенными почвами. Схемы опытов предусматривали изучение эффективности адаптивной организации территории, паровых и травяных звеньев севооборотов. Адаптивно организованное использование осушаемых земель, осуществляемое с учетом их агроэкологического состояния и степени дренирования, является важным фактором адаптивной интенсификации земледелия, повышения его энергетической и экономической эффективности и необходимым условием снижения затрат на производство сельскохозяйственной продукции. Средневзвешенная урожайность ячменя за 9 лет на участке с благоприятными агроэкологическими условиями была выше по сравнению с недостаточно дренируемыми участками на 0,75 т/га, картофеля — на 5,4 т/га, а во влажные годы — на 0,92 и 10,7 т/га соответственно. Дифференцированное использование осушаемых земель по сравнению с бессистемным использованием без учета мелиоративного состояния осушаемых земель увеличивало накопление дополнительной биологической энергии с урожаем на 17,5-24,6%. Из мелиоративно-паровых звеньев лучшим является звено с клевером. Выход кормовых единиц в этом звене суммарно по двум культурам был выше по отношению к варианту с чистым паром на 75,1%, а к варианту с однолетними травами — на 15,6%. Лучшими травяными звеньями являются звенья с двухлетним и двухукосным использованием многолетних трав, с выращиванием по пласту трав яровых зерновых культур, льна и, с определенными ограничениями, картофеля. При выращивании по пласту многолетних трав 2 г.п. (с двухукосным использованием) яровых зерновых культур (овес, ячмень, яровая пшеница), вместо озимой ржи, продуктивность травяного звена севооборота возрастает на 18,3-27,8%., The studies were carried out in the Tver region in long-term experiments (2012-2020) at a reclamation object with a complex soil cover structure in fruit-changing crop rotations on lands: normal moisture with automorphic soils, periodically waterlogged with gley and drained with closed drainage with gley, gleyic and slightly gley soils. The experimental schemes provided for the study of the effectiveness of the adaptive organization of the territory, steam and grass links of crop rotations. The adaptively organized use of drained lands, carried out taking into account their agro-ecological state and the degree of drainage, is an important factor in the adaptive intensification of agriculture, increasing its energy and economic efficiency, and a necessary condition for reducing the cost of agricultural production. The weighted average yield of barley over 9 years on a plot with favorable agro-ecological conditions was higher compared to insufficiently drained plots by 0.75 t/ha, potatoes — by 5.4 t/ha, and in wet years, respectively, by 0.92 and 10.7 t/ha. Differentiated use of drained lands in comparison with unsystematic use without taking into account the reclamation state of drained lands, increased the accumulation of additional biological energy with the harvest by 17.5-24.6%. Of the reclamation steam links in the crop rotation, the link with clover is the best. The yield of fodder units in this link in total for two crops was higher in relation to the option with pure fallow by 75.1%, and to the option with annual grasses — by 15.6%. The best herbal links are links with a two-year and two-cut use of perennial grasses, with the cultivation of spring crops, flax and, with certain restrictions, potatoes along the layer of grasses. When growing on a layer of perennial grasses for 2 years of use (with two-mowing use) of spring grain crops (oats, barley, spring wheat), instead of winter rye, the productivity of the grass crop rotation increases by 18.3-27.8%.

Industrial and natural wastewater is one of factors of the environmental pollution, in particular, its water basin. Among others, fuel and oil pollutants are toxic substances that cause a significant harm to all living things. It is necessary to create technologies using effective methods of wastewater treatment to solve such problems. It is possible to properly select and effectively use methods of treatment taking into account the nature, condition and concentration of contaminants in wastewater. These are the issues addressed in this article. Particular attention is paid to the use of flotation as a method of treatment of stable highly dispersed emulsified wastewater containing oil or fuel contaminants in the technology of this type wastewater treatment. The main objectives of a study were to evaluate the impact of parameters and flotation reagents on an efficiency of the treatment process of stable highly dispersed emulsified wastewater. Flotation of such wastewater was carried out on a laboratory flotation installation of pneumatic type and compared with the process of wastewater settling over time. Studies have shown that for stable emulsified wastewater containing oil or fuel contaminants with a low content of highly dispersed particles of inorganic nature or a stabilizer is present in them, it is advisable to use the flotation method with flotation units of pneumatic type. Analysing the results, it should be noted that the flotation method significantly reduces a purification time of highly dispersed emulsified wastewater from 3-5 hours of their settling in settling tanks-oil traps up to 10-20 minutes by a method of pneumatic flotation, while the degree of wastewater treatment increases in at least 1.5-2 times depending on the presence of fuel or oil contaminants in wastewater. If wastewater contains a stabilizer, such as a surfactant, it can be used as an effective flotation reagent in the purification of this type of wastewater by a flotation, which is not suitable for the settling process. Промислові та природні стічні води є одним із факторів забруднення навколишнього середовища, зокрема, його водного басейну. На ряду з іншими, паливні та нафтові забруднювачі відносяться до токсичних речовин, що наносять значну шкоду всьому живому. Для вирішування таких проблем, необхідно створювати технології з використанням ефективних методів очищення стічних вод. Враховуючи природу, стан та концентрацію забруднювачів у стічних водах, можна правильно підібрати та ефективно використати методи їх очищення. Це питання, які розглядаються в даній статті. Особлива увага приділена використанню флотації як методу очищення стійких високодисперсних емульгованих стічних вод, що містять нафтові або паливні забруднення, в технології очищення стічних вод такого типу. Основними завданнями були дослідження напрямлені на оцінювання впливу параметрів та флотореагентів на ефективність процесу очищення стійких високодисперсних емульгованих стічних вод. Флотацію цих стічних вод здійснювали на лабораторній флотаційній установці пневматичного типу і порівнювали з процесом їх відстоюванням в часі. Як показали проведені дослідження, для стійких емульгованих стічних вод, що містять нафтові або паливні забруднення з низьким вмістом високодисперсних частинок неорганічної природи або в їх складі присутній стабілізатор, доцільно застосовувати флотаційний метод очищення з використанням флотаційних установок пневматичного типу. Аналізуючи результати роботи, слід відзначити, що флотаційний метод значно скорочує час очищення високодисперсних емульгованих стічних вод з 3-5 год. їх відстоювання у відстійниках-нафтовловлювачах до 10-20 хв. методом пневматичної флотації, при цьому ступінь очищення стічної води зростає як мінімум в 1,5 – 2 рази в залежності від присутності паливних чи нафтових забруднень у стічній воді. Якщо у складі стічної води присутній стабілізатор, наприклад поверхнево-активна речовина, то його можна використовувати як ефективний флотореагент в очищенні такого типу стічних вод методом флотації., що зовсім не підходить для процесу відстоювання.

Предложен способ создания газотурбинных пиковых энергоустановок с криогенными аккумуляторами энергии, схема которых разработана на основе достигнутого технического уровня отечественной науки и промышленности. Способ позволяет получить низкий расход энергии в криогенной части комплекса за счёт синергетического эффекта от взаимного использования испарения СПГ для ожижения воздуха и жидкого воздуха для получения СПГ, что уменьшает требуемую производительность установки ожижения природного газа в 3 раза. Совмещение в одной установке преимуществ циклов Брайтона (высокая начальная температура расширения рабочего тела) и Ренкина (достижение высокого давления компонентов рабочего тела при помощи насоса), позволяет в периодическом режиме отпускать электроэнергию с КПД около 40 % не только при максимальной мощности, но и при её снижении с помощью количественного регулирования мощности ГТУ. Способ предусматривает увеличение мощности и КПД ГТУ путём ввода перегретого пара в камеру сгорания и замкнутого охлаждения водой лопаточного аппарата турбины, поддержание высокой температуры корпуса турбины за пределами периода пиковых нагрузок, обеспечивается надёжное газоснабжение самого комплекса и удалённых внешних потребителей. При проведении конструкторских работ имеется потенциал существенного улучшения показателей за счёт повышения температуры и давления в цикле ГТУ сверх принятых в расчёте 1420 °С и 55 бар. Эксплуатационная рентабельность такого комплекса при средних ценовых показателях лежит в диапазоне от 125 до 200 %, что предопределяет быструю окупаемость. Размещение таких пиковых энергоустановок не зависит от геологических предпосылок, как у гидро- или воздушно-аккумулирующих электростанций (имеющих КПД отпуска электроэнергии не более 28,3 %), рационально для этого использовать десятки подлежащих реконструкции крупных блочных газо-угольных электростанций, а также существующие или планируемые комплексы СПГ с большим резервуарным парком и оборотом., Article advises a method to create gas-turbine peak plants with cryogenic energy accumulator, basing on existing domestic industrial and scientific technical level. The method allows to reach a low power consumption at cryogenic part of it due to a cross-effect synergy of liquefied natural gas (LNG) evaporation for air liquefaction and a liquid air for LNG getting. The synergy decreases a necessary capacity of natural gas liquefaction plant by 3 times. Convergence of advantages of Brayton cycle (high initial temperature of working substance expansion) and Rankine cycle (high pressure of working substance components achieves by a pump) in one plant allows to keep around 40% efficiency of electric generation not only at maximum capacity but also in case of quantity regulation of gas-turbine plant capacity. The method provides a way to increase gas-turbine capacity and efficiency by injection of superheated steam into a combustion chamber and close circuit water cooling of turbine blade set; to keep a high temperature of turbine body out of peak period; to supply a gas for the plant itself and for an remote external gas consumers. There is a potential for a valuable improvement of parameters by gas-turbine cycle temperature and pressure increase above the designed values (1420 C and 55 bar). Such a plant operational profitability estimation on average prices is between 125-200%, that defines a fast payback. Such a peak plant location doesn’t depend on geological factors as opposed to hydro and air accumulation power stations (that have no more than 28,3% efficiency of electric generation). It makes the most efficient use of dozens of large block gas-coil power stations to be reconstructed; existing and planned LNG plants with a big gasholders volume and turnover., Энергетик, Выпуск 12 2021, Pages 17-22

У статті проаналізовано механізм реалізації державної аграрної політики у прогресуючих на період 1995–2012 рр. країнах, таких як Китай, Бразилія, Індія та ПАР в умовах багатостороннього регулювання світових сільсько-господарських ринків, що дозволило виявити специфіку кожної й найбільш поширені способи адаптації державної підтримки сільського господарства до національних зобов'язань перед СОТ. Розглянуто загальні напрямки коригування державної аграрної політики згаданих країн: збереження, в головному, рівня тарифного, а десь й нетарифного захисту з послідовним переведенням останнього на єдині стандарти; поступовий перехід до найменш деструктивних відносно ринку форм підтримки агровиробників; підтягування до середніх питомих показниками рівнів PSE і TSE у країнах ОЕСР. Вступ до СОТ і прийняття фіксованих зобов'язань не сповільнили розвиток аграрного сектора зазначених країн, що підтверджується, по-перше, динамікою валового сільськогосподарського виробництва, яка різко прискорилася якраз на етапі 2000-х рр. й випередила темпи зростання населення; по-друге, зростанням рівня продуктивності сільського господарства. Доведено, що членство у СОТ не перешкоджає пошуку індивідуальних, «заточених» під конкретику певного періоду в окремій країні форм підтримки сільського господарства, логічно стимулюючи їхнє наближення спочатку до рівня бажаних прямих платежів, що підвищують доходи фермерів, а згодом – до зеленої корзини, залишаючи простір для «виторговування» сприятливих умов державної підтримки розвитку сільського господарства в рамках Дохійського раунду переговорів., The article analyzes the mechanism of implementation of the state agrarian policy in progressing for the period 1995–2012. In countries such as China, Brazil, India and South Africa, in the context of multilateral regulation of world agricultural economic markets, it was possible to identify the specifics of each and the most common ways of adapting state support for agriculture to national obligations to the WTO. The general directions of adjusting the state agrarian policy of the mentioned countries are considered: preservation, basically, on the level of tariff, and somewhere non-tariff protection, with the subsequent transfer of the latter to uniform standards; gradual transition to the least destructive in relation t o the market forms of support for agricultural producers; pulling average PSE and TSE levels in OECD countries to average specific indicators. Accession to the WTO and the adoption of fixed obligations did not slow down the development of the agricultural sector of these countries, which is confirmed, firstly, by the dynamics of gross agricultural production, which accelerated sharply at the stage of the 2000s and outpaced the population growth rate; secondly, an increase in agricultural productivity. It is proved that membership in the WTO does not prevent the search for individual forms of support for agriculture that are tailored to the specifics of a certain period in a particular country, logically stimulating their approach first to the level of desired direct payments, increasing the income of farmers, and then in the green basket, leaving space to “bargain” for favourable conditions for state support for agricultural development within the framework of the Doha round of negotiations., В статье проанализирован механизм реализации государственной аграрной политики в прогрессирующих на период 1995–2012 гг. странах, таких как Китай, Бразилия, Индия и ЮАР в условиях многостороннего регулирования мировых сельскохозяйственных хозяйственных рынков, что позволило выявить специфику каждой страны и наиболее распространенные способы адаптации государственной поддержки сельского хозяйства к национальным обязательствам перед ВТО. Рассмотрены общие направления корректировки государственной аграрной политики упомянутых стран: сохранение, в основном, уровня тарифной, а где-то и нетарифной защиты с последовательным переводом последней на единые стандарты; постепенный переход к наименее деструктивным формам поддержки агропроизводителей относительно рынка; подтягивание к средним удельным показателям уровней PSE и TSE в странах ОЭСР. Вступление в ВТО и принятия фиксированных обязательств не замедлили развитие аграрного сектора указанных стран, что подтверждается, во-первых, динамикой валового сельскохозяйственного производства, которая резко ускорилась на этапе 2000-х гг. и опередила темпы роста населения; во-вторых, ростом уровня производительности сельского хозяйства. Доказано, что членство в ВТО не препятствует поиску индивидуальных, «заточенных» под конкретику определенного периода в отдельной стране, форм поддержки сельского хозяйства, логично стимулируя их приближение сначала до уровня желаемых прямых платежей, повышающих доходы фермеров, а затем – к зеленой корзине, оставляя пространство для «выторговывания» благоприятных условий государственной поддержки развития сельского хозяйства в рамках Дохийского раунда переговоров.

The paper presents studies on the determination of fungicidal properties of colloidal solutions of various sizes of ZnO, TiO2 and Ag0 nanoparticles. The aim of the study was to determine the effect of ZnO, TiO2 and Ag0 nanoparticles on their fungicidal activity. Materials and methods. In order to achieve this goal in the article, studies were conducted to determine the fungicidal activity of different sizes of ZnO, TiO2 and Ag0 nanoparticles. Also, the percentage of fungicidal effectiveness of using colloidal solutions of nanowires ZnO, TiO2 and Ag0 of various sizes is estimated. Fungicidal properties of nanosolutions were evaluated in the form of fungicidal activity and fungicidal efficacy. Fungicidal activity and fungicidal efficacy of colloidal solutions were investigated by the visual evaluation method for mold fungi of the genus Aspergillus (black mold or dark gray mold) and fungi of genus Penicillium (blue-green mold) that form colonies on rye-wheat bread. Results. A correlation between sizes of nanoparticles of ZnO, TiO2 and Ag0 and their fungicidal action has been established. For the study, the prepared aqueous solutions of ZnO and TiO2 nanoparticles at a concentration of 0.5% were 25 nm, 35 nm, 50 nm, and solutions of Ag0 nanoparticles were prepared using OS-20 surfactant and sodium citrate precursor, the sizes of synthesized nanoparticles were 35 nm and 50 nm, the concentration of solutions of nanoparticles Ag0 was 0.5%. The high fungicidal activity was demonstrated by colloid solutions of nanosilver with particles sizes as 50 nm, contained sodium citrate solution, 2 points, contained OS-20 surfactant solution– 3 points. Conclusion. As a result of the studies, a correlation was found between the size of the nanoparticles and their fungicidal activity, so that smaller particles of TiO2 exhibit greater fungicidal activity. ZnO and Ag nanoparticles have more pronounced fungicidal properties in larger sizes

Silicon wafers of solar panels are cleaned by flushing using technical detergents. The study using various physicochemical methods (IR spectroscopy, spectral, X-ray diffraction, X-ray fluorescence, atomic absorption, flame photometry, thermogravimetric, electron paramagnetic resonance, electron spectroscopy, polarization resistance) showed that the introduction of triethylenetetramine in the composition of TD promotes the formation of persistent complex compounds with pollution ions. Also was found that the modified TD has anti-corrosion properties. From this we can conclude that the introduction of triethylenetetramine into TD improves the washing properties of the product and increases its environmental safety, since it has a multifunctional effect, thereby contributing to a decrease in the salt content in TD., Очистка кремниевых пластин солнечных батарей происходит путём промывок с использованием технических моющих средств (ТМС). Исследование при помощи различных физико-химических методов (ИК-спектроскопия, спектральный, рентгеноструктурный, рентгено-флуоресцентный, атомной абсорбции, пламенной фотометрии, термогравиметрический, электронного парамагнитного резонанса, электронной спектроскопии, поляризационного сопротивления) показало, что введение триэтилентетрамина в состав ТМС способствует образованию стойких комплексных соединений с ионами загрязнений. Также было установлено, что модифицированное ТМС имеет антикоррозионные свойства. Из этого можно сделать вывод, что введение в ТМС триэтилентетрамина улучшает моющие свойства продукта и повышает его экологическую безопасность, поскольку имеет полифункциональное действие, тем самым способствует уменьшению солесодержания в ТМС., Серед методів очищення кремнієвих пластин сонячних батарей найбільш ефективним є фізико-хімічний, тобто промивка з використанням технічного мийного засобу (ТМЗ). Тому покращення мийних характеристик ТМЗ та забезпечення їх безпечності для навколишнього середовища є актуальною проблемою.Різними фізико-хімічними методами (ІК-спектроскопічний, спектральний, рентгеноструктурний, рентгено-флуоресцентний, атомної абсорбції, полум’яної фотометрії, термогравіметричний, електронного парамагнітного резонансу, електронної спектроскопії, поляризаційного опору) було досліджено взаємодію триетилентетрамина з іонами забруднення. Доведено утворення безбарвних комплексних сполук у системах забрудник - компонент ТМЗ. Їх стійкість була перевірена у порівнянні з рядом неорганічних та органічних лігандів. Математична обробка даних дала змогу оцінити вплив кислотно-основних умов середовища та концентрації триетилентетрамина на ефективність зв’язування іонів забрудника в комплекс. Шляхом ІК-спектроскопії було досліджено механізм процесу комплексоутворення: взаємодія в системі метал-ліганд здійснюється через амідну групу. Результати спектроскопічних досліджень свідчать про участь Fe у процесі комплексоутворення в гідратованій формі. Вивчення корозійної активності модифікованого ТМЗ методом поляризаційного опору показало низьку швидкість корозії.Уведення до складу технічного мийного засобу триетилентетрамину збільшує ефективність продукту та підвищує його екологічну безпечність, оскільки має поліфункціональну дію, що дозволяє зменшити солевміст ТМЗ.

Рассмотрены некоторые отличительные особенности пароводокислородной технологии в сравнении с парокислородной обработкой и кислотной очисткой теплоэнергетического оборудования., Электрические станции, Выпуск 8 (1069) 2020

Дана робота присвячена розробці системи керування модульною котельною установкою середньої потужності, побудованою на базі програмованого контролера БАУ-ТП-1.

В статье разъясняется понятие конденсатора и рассматриваются случаи нормализации и оптимизации процессов, происходящих в нем. Также непосредственно рассматривается влияние давления на конденсатор, размер и состояние водопровода на процесс., The article explains the concept of a capacitor and considers cases of normalization and optimization of the processes occurring in it. The effect of pressure on the condenser and the size and condition of the plumbing on the process are also directly examined.

Современное развитие атомной энергетики ставит задачи проектирования и создания атомных электрических станций малой мощности (АЭС ММ). Для проектируемых АЭС ММ планируется применение интегральной установки РИТМ-200 в наземном варианте, РИТМ-200Н. Данные установки хорошо себя зарекомендовали на судах атомного флота и на плавучей атомной тепловой электрической станции «Академик Ломоносов» для обеспечения электроэнергией и теплом в труднодоступных регионах России различных потребителей. В данной работе был сделан обзор статистических данных по коррозионным разрушениям парогенераторов установки, выполненных из титановых сплавов со стороны второго контура. Приведены данные по влиянию на протекание коррозионных процессов различных физико-химических и теплотехнических факторов. Сделан анализ металлографических исследований по причинам, приводящим к разрушению трубок парогенераторов установок, изготовленных из титановых сплавов со стороны второго контура., The modern development of nuclear power sets the task of designing and creating low-capacity nuclear power plants (LCNPs). For the LCNPs that are currently being designed, it is planned to use the ground version of the integrated RITM-200 installation — RITM-200N. These installations have proven themselves well on the ships of FSUE Atomflot and on the floating nuclear thermal power station "Akademik Lomonosov", providing electricity and heat to various consumers in remote regions of Russia. In this paper, the authors review statistical data on the corrosion damage of steam generators made of titanium alloys in the secondary systems of a nuclear power plant. The study presents data on the influence of various physical, chemical and thermal factors on the course of corrosion processes. The article analyzes the metallographic studies on the causes of the destruction of steam generator tubes of units made of titanium alloys in the secondary systems of nuclear power plants., Международный научно-исследовательский журнал, Выпуск 11 (101) 2020

Знания о пусковых потерях энергетического оборудования ТЭС используются для оценок эффективности оптимизации пусков, анализа качества проведения пусковых режимов в эксплуатационных условиях, учёта в нормативно-технической документации по топливоиспользованию и др. Если для паросиловых установок этот вопрос проработан достаточно полно, то для парогазовых блоков единых установившихся подходов сегодня нет. В статье рассмотрены методические принципы экспериментального и расчётного определения пусковых потерь ПГУ и их нормирования для учёта при анализе эффективности топливоиспользования тепловых электростанций., Knowledge of the start-up losses of power equipment is necessary for many purposes. They are used to evaluate the effectiveness of start-up optimization, analyze the quality of start-up conditions under operational conditions, take into account the normative and technical documentation for fuel use etc. If for steam power plants this issue has been fully developed, then for combined-cycle units there are no uniform approaches for today. This article discusses the methodological principles of the experimental and calculated determination of start-up losses of combined cycle power plants and their normalization for accounting in the analysis of the fuel efficiency of thermal power plants., Энергетик, Выпуск 10 2020

У статті наведено біографічні дані та описано видатні професійні досягнення в галузі металургії лауреата Сталінської (Державної) премії Сергія Михайловича Андоньева. Показано походження Андоньева, наведено дані за його освітою, місцем роботи, та оприлюднено напрямок його основних праць у період до Другої світової війни. Наведено причини, які спонукали Сергія Михайловича Андоньева до винахідницької діяльності. Описано вкрай важкі умови праці в евакуації у Казахстані під час Другої світової війни при спробі забезпечити вітчизняну металургію вкрай важливим ферохромом. У статті пояснено вплив науково-технічної революції на складені віками вимоги щодо проектування підприємств металургійного профілю. Визначено, що завдяки внеску в науку і техніку таких видатних інженерів, як С. М. Андоньев, в першій половині ХХ сторіччя вдалося корінним способом змінити ці вимоги, відійти від архаїчних традицій, прискорити розвиток технічного прогресу. На основі власних досліджень, вченому та винахіднику вдалося отримати наукове підґрунтя і практичні навички побудови оригінальних систем охолодження металургійних та нагрівальних печей, установок безперервного розливання сталі. Його розробки випереджували аналогічні світові на декілька десятирічь і розвинені країни світу вимушені були придбати ліцензії на виробництво аналогічних систем охолодження металургійних та нагрівальних печей. Після захисту докторської дисертації, вчений займає посаду директора створеного науково-дослідного інституту. Праці цього інституту, головним чином, було спрямовано на удосконалення та створення основних та допоміжних процесів металургії з мінімальною шкідливістю навколишньому середовищу, у комплексному використанні теплових параметрів металургії, значного зростання виробництва металу за рахунок більш оптимального використання існуючих ресурсів та зміни застарілих технологій. Праці видатного вченого отримали світове признання, а їх автор за запровадження результатів досліджень у виробництво був нагороджений орденами та медалями. Таким чином, в історію науки і техніки Сергій Михайлович Андоньев увійшов, як видатний вчений, автор фундаментальних розробок та класичних книг з конструювання допоміжного обладнання з металургії, автор нового напрямку з вторинного використання теплових ресурсів чорної та кольорової металургії. Праці видатного винахідника та педагога не втратили свого значення і сьогодні. The article provides biographical data and describes outstanding professional achievements in the field of metallurgy of the winner of the Stalin (State) Prize Sergey Mikhailovich Andonyev. The origin of Andonyev is shown, data on his education and place of work are given, and the direction of his main works in the period before the Second World War is made public. The reasons that prompted Sergei Mikhailovich Andonyev to invent are given. Extremely difficult working conditions during evacuation in Kazakhstan during World War II are described in an attempt to provide domestic metallurgy with extremely important ferrochrome. The article explains the impact of the scientific and technological revolution on the requirements for designing metallurgical enterprises that have been established for centuries. It is determined that thanks to the contribution of such outstanding engineers as S. M. Andonyev to science and technology, in the first half of the twentieth century it was possible to radically change these requirements, move away from archaic traditions, and accelerate the development of technological progress. Based on his own research, the scientist and inventor managed to obtain scientific foundations and practical skills in building original cooling systems for metallurgical and heating furnaces, continuous steel casting installations. Its developments were several decades ahead of similar global developments, and the developed countries of the world were forced to purchase licenses for the production of similar cooling systems for metallurgical and heating furnaces. With the Diploma of Doctor of science, the scientist received the position of director of the established research institute. The main works of this institute were aimed at improving and creating the main and auxiliary processes of metallurgy with minimal harm to the environment, in the integrated use of thermal parameters of metallurgy, a significant increase in metal production due to more optimal use of existing resources and changes in outdated technologies. The works of the outstanding scientist received worldwide ecognition, and their author was awarded Orders and medals for their introduction into production. Thus, Sergey Mikhailovich Andonyev entered the history of Science and technology as an outstanding scientist, author of fundamental developments and classic books onthe design of auxiliary equipment in metallurgy, author of a new direction on the secondary use of thermal resources in ferrous and non-ferrous metallurgy. The works of the outstanding inventor and teacher have not lost their significance today.