The most important environmental problem facing the world's oceans is pollution. Ocean pollution refers to the direct or indirect release of substances or energy into the marine environment causing such adverse effects as harm to living resources, harm to human health, disruption of marine activities, including fishing, and degradation of seawater quality. Plastic is the largest, most harmful and most persistent part of marine litter, accounting for at least 85 percent of total marine litter. They cause lethal and sublethal effects in whales, seals, turtles, birds and fish, as well as in invertebrates such as bivalves, plankton, worms and corals. Their consequences include confusion, starvation, drowning, rupture of internal tissues, suffocation and deprivation of oxygen and light, physiological stress and toxicological damage. Plastics can also change the global carbon cycle through their impact on plankton and primary production in marine, freshwater and terrestrial systems. Today, the total annual economic losses due to damage to the maritime industry, including cleaning costs, are estimated at 6 to 19 billion US dollars. As this estimate does not include the cost of degrading ecosystem goods and services through marine litter, it is likely to significantly underestimate the overall economic loss. The combination of cheap fuel and improper waste collection and recycling has led to estimates that by 2040 the expected mass of plastic leaks into the oceans could reach $100 billion. These figures point to significant losses for the market and underscore the need for urgent action. Ways to solve the problem of pollution of the world's oceans include reducing the production of plastic, increasing recycling volumes and starting the production of a benign, non-harmful to the human body and the environment type of plastic, use of paper or wooden tubes in coffee shops. In addition, a complete transition from polystyrene bags to carrier bags is required., Важнейшей экологической проблемой Мирового океана является загрязнение. Под загрязнением Океана понимают прямое или побочное поступление веществ или энергии в морскую среду, несущие такие вредные воздействия, как причинение вреда живым ресурсам, опасность для здоровья людей, препятствия морской деятельности, включая рыболовство, ухудшение качества морской воды. Пластик является самой большой, вредной и устойчивой частью морского мусора, на которую приходится по меньшей мере 85 процентов общего морского мусора. Они вызывают смертельные и сублетальные эффекты у китов, тюленей, черепах, птиц и рыб, а также у беспозвоночных, таких как двустворчатые моллюски, планктон, черви и кораллы. Их последствия включают запутывание, голодание, утопление, разрывы внутренних тканей, удушение и лишение кислорода и света, физиологический стресс и токсикологический вред. Пластик также может изменить глобальный круговорот углерода из-за своего влияния на планктон и первичное производство в морских, пресноводных и наземных системах. Сегодня совокупные ежегодные экономические потери в результате ущерба морской промышленности, включая расходы по очистке, оцениваются в 6 – 19 миллиардов долларов США. Поскольку эта оценка не включает расходы по деградации товаров и услуг экосистемы из-за морского мусора, она, вероятно, значительно занижает общие экономические потери. Сочетание дешевого топлива и ненадлежащего сбора отходов и их переработки привело к прогнозам, что к 2040 году ожидаемая масса утечки пластика в океаны может составить 100 миллиардов долларов США. Эти цифры указывают на значительные убытки для рынка и подчеркивают необходимость срочных мер. Путями решения проблемы загрязнения Мирового океана является ограничение производства пластика, увеличить объемы утилизации и начать изготовление биоразлагаемого, безвредного для человеческого организма и окружающей среды, вида пластика, использования в кафе бумажных или деревянных трубочек. Кроме того, необходим полный переход из полиэтиленовых пакетов на многоразовые сумки., Найважливішою екологічною проблемою Світового океану є забруднення. Під забрудненням Океану розуміють пряме або побічне надходження речовин або енергії в морське середовище, що несуть такі шкідливі впливи, як заподіяння шкоди живим ресурсам, небезпека для здоров’я людей, перешкоди морської діяльності, включаючи рибальство, погіршення якості морської води. Пластик є найбільшою, найшкідливішою та найбільш стійкою частиною морського сміття, на яку припадає щонайменше 85 відсотків загального морського сміття. Він викликає смертельні та сублетальні ефекти у китів, тюленів, черепах, птахів і риб, а також у безхребетних, таких як двостулкові молюски, планктон, черви та корали. Наслідки включають заплутування, голодування, утоплення, розриви внутрішніх тканин, задушення та позбавлення кисню та світла, фізіологічний стрес та токсикологічну шкоду. Пластик також може змінити глобальний кругообіг вуглецю через свій вплив на планктон і первинне виробництво в морських, прісноводних і наземних системах. Сьогодні сукупні щорічні економічні втрати в результаті шкоди морській промисловості, включаючи витрати на очищення, оцінюються у 6–19 мільярдів доларів США. Оскільки ця оцінка не включає витрати на деградацію товарів і послуг екосистеми через морське сміття, вона, ймовірно, значно занижує загальні економічні втрати. Поєднання дешевого палива та неналежного збору відходів та їх переробки призвело до прогнозів, що до 2040 року очікувана маса витоку пластику в океани може становити 100 мільярдів доларів США. Ці цифри вказують на значні збитки для ринку та підкреслюють необхідність термінових заходів. Шляхами вирішення проблеми забруднення Світового океану є обмеження виробництва пластику, збільшити обсяги утилізації та розпочати виготовлення біорозкладного, нешкідливого для людського організму та навколишнього середовища, виду пластику, використання в кав’ярнях паперових або дерев’яних трубочок. Крім того, необхідний повний перехід з поліетиленових пакетів на багаторазові сумки.