Search

The article deals with the analysis of the semantic structure of nominative units contributing to the establishment of deep patterns of interaction between the structures of human consciousness and linguistic forms. A person's interpretation of the surrounding reality is the result of cognitive activity and is represented in mental structures that are mediators between the real or imagined environment and the language that objectifies them. Nominative possibilities of the linguistic picture of the world are realized by lexical units, which undergo the conceptual analysis to achieve the goal of linguistic-cognitive research for the reconstruction of the content of the HELP concept in particular. The object of the study is the language means for marking help as a property and its components in the modern English language. Notional aspect with its cognitive features of the concept and categorical dimension of property are interrelated in the organization of knowledge about characteristics of help. Language has proved to be effective for accessing the structures of data about the surrounding world which is the area of human physical and mental activity, as well as for exchanging knowledge and experience. As a part of cognitive process, the nominative act presupposes indulgence into the semantic content of language units which involves the analysis of meaningful connections between the lexemes. Conceptual analysis of verbalized segments of knowledge about characteristics of help promotes restoring the notional conceptual content related to understanding of the helping process in terms of its properties. The semantic content of the concept HELP is constructed due to the meaning of attributes to denote properties of help which make up the lexical-semantic group with the integral seme ²helpful². The lexeme ‘helpful’ comprises two notional segments with differentiating semes ²useful² and ²beneficial². Lexical units to designate the property of help constitute semantic subgroups in relation to the kind of help differentiated from the definitions of the lexemes., Стаття присвячена аналізу семантичної структури номінативних одиниць для встановлення глибинних закономірностей взаємодії між структурами людської свідомості та мовними формами. Інтерпретація людиною навколишньої дійсності – результат пізнавальної активності, представлена в когнітивних структурах, які є посередниками між реальним або уявним наколишнім середовищем та мовою, що їх об’єктивує. Номінативні можливості мовної картини світу реалізуються в значенні лексичних одиниць, які підлягають концептуальному аналізу для досягнення мети лінгвокогнітивного дослідження, зокрема реконструкції семантичного змісту концепту ДОПОМОГА. Об’єктом дослідження є мовні засоби на позначення допомоги як властивості та її складників у сучасній англійській мові. Понятійний аспект із його когнітивними поняттєвими ознаками та категоріальне знання про властивості взаємопов’язані в організації інформації про характеристики допомоги. Мова слугує ефективним інструментом для доступу до структур даних про навколишній світ, який є сферою фізичної та розумової діяльності людини, а також для обміну знаннями та досвідом. Як частина когнітивного процесу номінативний акт передбачає дослідження семантичного змісту мовних одиниць, що включає аналіз значеннєвих зв’язків між лексемами. Концептуальний аналіз вербалізованих сегментів знань про характеристики допомоги сприяє відновленню концептуального змісту, пов’язаного з розумінням процесу допомоги з позиції його властивостей. Семантичне наповнення концепту ДОПОМОГА представлено в семантиці атрибутів на позначення властивостей допомоги та її носія, які становлять лексико-семантичну групу з інтегральною семою ''helpful". Лексема helpful складається з двох змістовних сегментів із диференційними семами "useful" і "beneficial". Лексичні одиниці на позначення властивості допомоги утворюють семантичні підгрупи залежно від виду допомоги, що виділяються з визначень лексем.

The culturological aspect of investigatin of dialect’s lexical system corresponds to the problem "language - thinking - culture". The purpose of the study is to offer the methods of culinary folk terminology analysis. The source base is the Bukovynian folk culinary nomenclature. Linguo-cultural analysis of the study was used to determine the specifics of Bukovinian material (culinary) culture. In terms of prevalence we distinguish: well-known culinary terms: боршч; common Bukovinian: ку'леша, галуш'ки. We single out local culinary terms – occasional manifestations of culinary names with a bright connotative color: 'боса 'дзупа, 'гоцбоц, стулие'писки, спотие'кач. Based on the structural method the structure of folk culinary terminology units is clarified: culinary terminology is represented by one-word and analytical nominations. Component analysis is important in the modeling of culinary nomenclature. The differential feature – the lower level sema – distinguishes thematic groups and then thematic microgroups. Distributive analysis makes it possible to distinguish a nominative microfield – a set of language units with one basic culinary term based on genus-species relations. Word-formation analysis makes it possible to identify the main motivational models and to characterize the methods of culinary nomenclature nomination. The juxtaposed method allows to establish the donor language of the folk culinary term and find out the ways of its penetration in the Ukrainian dialects. The juxtaposed method makes it possible to identify interlingual connections of folk culinary terms. In the Bukovinian folk nomenclature there are borrowings from the Romanian language (г′рана), Polish (п’ін′цак), German (в’ікту′ал’ійа), English (′л’івер), Hungarian (гу′л’аш), Jewish (ма′йіна), Italian (фрика'дел’ка)., Запропоновані в статті прийоми аналізу кулінарної народної термінології уможливлюють системний опис цього лексико-семантичного угруповання. Джерельною базою послугувала буковинська народна кулінарна номенклатура, яка реалізує відомості про матеріальну культуру буковинців.

The article clarifies the structural and semantic features of the attributive in the form of the instrumental case in the dialects of the Transcarpathia region. In the article is highlighting the formal syntactic features and semantic manifestations of the peripheral zone of attributiveness, namely, adverbial attributives with the semantics of the mode of action in the form of the instrumental case. The aim of our work is to trace the semantic-syntactic function of attributive syntaxes in the form of the instrumental case. One of the dominant functions of the instrumental case within the field of attributivity is the function of relative attributiveness, in particular the attributive function of determinants. Attributiveness of syntaxes of the instrumental case in the determinant position is determined by the typicality or repetition of the described situations, such syntaxes together with the dependent components often acquire the features of phraseology. Within the attributive component in the form of the instrumental determinant we distinguish groups, among which: temporal and locative, target characteristics, characteristics of the cause. The instrumental attributive-temporal and attributive-locative are the result of syntactic transposition into the adverbial position of individual sentence structures of typical, repetitive locative or temporal semantics. A group of attributive-causal syntaxes of the instrumental case also has a wide range of semantic nuances in the studied dialects. Attributes in the form of the instrumental case in the studied dialects characterize a wide range of different actions, situations and retain semantic and morphological connections with the original word forms, phrases and sentences. They can be synonymous with nouns in other indirect cases or with verb constructions in the form of subordinate clauses. The prospect of the study is a complete description of the attributive functions of the instrumental case within the field of attribution on the material of different dialect systems of the Ukrainian language., У статті з’ясовано структурно-семантичні особливості атрибутивів у формі орудного відмінка у говірках Закарпаття. У дослідженні висвітлено формально-синтаксичні особливості та семантичні вияви периферійної зони атрибутивності, зокрема атрибутивів у детермінантній позиції. Атрибутивність синтаксем орудного відмінка у детермінантній позиції визначена типовістю або повторюваністю описаних ситуацій, такі синтаксеми разом із залежними компонентами часто набувають ознак фразеологізмів. У межах атрибутивного компонента у формі орудного детермінантного виділяємо групи, серед яких: темпоральні та локативні, цільові синтаксеми, синтаксеми з причиновим значенням.

Мета: вивчити таксономію сучасного брендінгу, ідентифікувати та аналізувати лінгво-прагматичні аспекти неймінгу та методи створення власних назв. Для досягнення мети дослідження також потрібно вирішення таких завдань дослідження: • з’ясувати різницю та сферу вживання таких понять як «назва компанії», «бренд», «власна назва»; • дослідити методику та алгоритм створення власних назв зарубіжних компаній та підприємств; • встановити, які засоби використовуються в процесі неймінгу та їхню значущість у процесі навчання перекладачів. Теоретичне значення: наразі в сучасному світі створюється багато нових підприємств, компаній, брендів. Завдяки цьому на ринку переважає дуже велика конкуренція. Для такого бізнесу дуже важливо виділятися на фоні інших, мати свою індивідуальність та неповторність. Теоретична цінність роботи пов'язана з апробацією методів та принципів створення назв брендів. Також матеріали наукової роботи можуть використовуватись у навчальних дисциплінах: «Теорія перекладу»; «Галузевий переклад»; «Практичний курс перекладу англійської мови» або, може бути створено додатковий курс для слухачів курсів підвищення кваліфікації, для ознайомлення з ономастикою та онімами, з особливостями перекладу власних імен та створення назв із допомогою зазначених у роботі методів. Goal: to study the taxonomy of modern branding, to identify and analyze linguistic-pragmatic aspects of the naming and methods of creation of proper names. To achieve the goal of the research, the following objectives of the research should also be addressed: • to find out the difference and the sphere of use of such concepts as «name of the company», «brand», and «proper name»; • to study the methodology and algorithm for the creation of proper names of foreign companies and enterprises; • establish what tools are used in the process of naming and their significance in the process of training translators. Theoretical meaning: nowadays many new enterprises, companies, and brands are being created in the modern world. Due to this, very large competition prevails in the market. For such a business, it is very important to stand out against the background of others, to have their individuality and uniqueness. The theoretical value of work is connected with the approbation of methods and principles of brand name creation. Also, materials of scientific work can be used in educational disciplines: "Translation Theory"; "Technical Translation"; "Translation Practice" or an additional course may be created for the learners of courses of qualification improvement, for acquaintance with onomastics and onyms, peculiarities of proper names translation and creation of names using the methods specified in the work.

The purpose of the article is to identify the nature of the conceptualization of the perceptual attribute“moisture” in Russian dialect language and the factors that determine it. The object of the research is the semantics oflexemes mokryy, vlazhnyy, syroy and their areal opposites and derivatives in the dialects of the Russian language. Thesubject of the research is cognitive features, actualized in the semantic structure of this group of lexemes. The work usesthe methods of semantic, etymological, component analysis, historical and descriptive methods. As a result of the analysisof the semantics of nominations of the perceptual feature “wet” in the Russian dialect language, it was found that thenature of the linguistic conceptualization of this feature is determined not only by empirical, but also by linguistic factors.The nominative potential of lexemes mokryy, vlazhnyy, syroy and their derivatives demonstrates the non-isomorphism oftheir semantic structures, which can be caused both by the difference in their internal forms, primordial semantics, andby different vectors of further semantic development. Etymological data suggest that these nominations initially actualizedvarious aspects of the concept of “moisture”: the adjective mokryy and its derivatives correlated with the concept of“natural” moisture (compare the original meanings “puddle, mud, swamp”), a derivation nest with the root volog-/volozhmanifestedthe interpretation of liquid as human food, and lexemes dating back to proto-Slavic *syrъ, denoted the moisturecontained in untreated or incompletely processed, unfinished items. Conclusions. The heterogeneity of the primordialmeanings and the various directions of the semantic development of lexemes that verbalize the sign “moisture” in Russiandialect language caused by it, allow us to talk about the complex structure of the corresponding concept, about the need toidentify subconcepts in this structure that actualize various aspects of the interpretation of this perceptual feature., Цель статьи – выявить характер концептуализации перцептивного признака «влажный» в русском диалектном языке и факторы, его детерминирующие. Объект исследования – семантика лексем мокрый, влажный, сырой и их ареальных оппозитов и дериватов в говорах русского языка. Предметом исследования являются когнитивные признаки, актуализированные в семантической структуре данной группы лексем.В работе использованы методы семантического, этимологического, компонентного анализа, исторический и описательный методы. В результате анализа семантики номинаций перцептивного признака «влажный» в русском диалектном языке было установлено, что характер языковой концептуализации данного признака детерминирован не только эмпирическими, но и собственно лингвистическими факторами. Номинативный потенциал лексем мокрый, влажный, сырой и их дериватов демонстрирует неизоморфность их семантических структур, которая может быть обусловлена как различием их внутренних форм, исконной семантики, так и различными векторами дальнейшего семантического развития. Этимологические сведения дают основания предположить, что данные номинации изначально актуализировали различные аспекты концепта «влажность»: прилагательное мокрый и его производные соотносились с представлением о «природной» влаге (ср. исконные значения «лужа, грязь, болото»), деривационное гнездо с корнем волог-/волож- манифестировало интерпретацию жидкости как человеческой пищи, а лексемы, восходящие к праслав. *syrъ, обозначали влагу, содержащуюся внутри необработанных или не до конца обработанных, недосушенных предметов. Выводы. Гетерогенность исконных смыслов и обусловленные ею различные направления семантического развития лексем, вербализующих признак «влажность» в русском диалектном языке, позволяют говорить о сложной структуре соответствующего концепта, о необходимости выделения в этой структуре субконцептов, актуализирующих различные аспекты интерпретации данного перцептивного признака., Мета статті — виявити характер концептуалізації перцептивної ознаки «вологість» у російській діалектній мові і чинники, що його детермінують. Об’єкт дослідження — семантика лексем мокрий, вологий, сирий і їхніхареальних опозитів і дериватів у говірках російської мови. Предметом дослідження є когнітивні ознаки, актуалізованів семантичній структурі цієї групи лексем. У роботі використано методи семантичного, етимологічного, компонентного аналізу, історичний та описовий методи. У результаті аналізу семантики номінацій перцептивної ознаки «вологий»в російській діалектній мові було встановлено, що характер мовної інтерпретації вказаної ознаки детермінований нетільки емпіричними, а й власне лінгвістичними факторами. Номінативний потенціал лексем мокрий, вологий, сирийі їх дериватів демонструє неізоморфність їхніх семантичних структур, яка може бути зумовлена як відмінностями їхвнутрішніх форм, первісної семантики, так і різними векторами подальшого семантичного розвитку. Етимологічні данідають підстави припустити, що досліджувані номінації актуалізували різні аспекти концепту «вологість»: прикметникмокрий і його похідні співвідносилися з уявленням про «природну» вологу (пор. первісні значення «калюжа, бруд,болото»), дериваційне гніздо з коренем волог- / волож- маніфестувало інтерпретацію рідини як людської їжі, а лексеми,висхідні до праслов. *syr, позначали вологу, що міститься всередині необроблених або не до кінця оброблених, недосушених предметів. Висновки. Гетерогенність первісних смислів і зумовлені нею різні напрямки семантичного розвитку лексем, які є вербалізаторами ознаки «вологість» у російській діалектній мові, дають змогу говорити про складнуструктуру відповідного концепту, про необхідність виокремлення в цій структурі субконцептів, що актуалізують різніаспекти інтерпретації такої перцептивної ознаки.

У статті здійснено лексико-семантичний аналіз назв сільськогосподарських приміщень для утримування домашніх тварин, записаних у 74 говірках середньонадбузького ареалу протягом 2013–2016 рр. Зроблено висновок, що зафіксовані лексеми функціонують у літературній мові, хоч і мають фонетичні та лексико-семантичні відмінності, які підтверджують їхню належність до східноподільської і західностепової групи говірок відповідно південно-західного та південно-східного наріч української мови.

The study of the dialectal vocabulary of the southern regions of the Dniester and the Danube is still relevant for modern dialectology. This territory is an area of late formation with complex multidirectional and different-time interdialectal and interlingual interactions. The purpose of this article is to compare the names of clothes in the dialect of the village Plakhtiivka (Odessa region) and the nationwide Ukrainian language. The object of research is dialectal names of clothes, and the subject is phonetic and semantic aspects of the specified vocabulary. A descriptive method (to characterize the names of clothes), component analysis (to establish the semantics of the studied vocabulary) and comparative method (to identify common and different in dialect and modern Ukrainian language) were used in the process of studying colloquial vocabulary. The source base of the study contains field recordings of colloquial speech, made on a special questionnaire. The theoretical value of the obtained results lies in the systematization of common and different in phonetic and semantic aspects, and the practical value - in the potential use of the results in classes on dialectology and lexicology and in lexicographic practice. The study describes lexical items of four lexical and semantic groups: "Names of men's clothing", "Names of women's clothing", "Names of men's accessories" and "Names of women's accessories". In a comparative aspect 18 lexical items are considered. At the phonetic and lexical levels a significant number of lexical items different from the modern Ukrainian language have been found. Most of the meanings of the analyzed lexical items coincide with those recorded in the nationwide language. However, there are some differences that constitute the specifics of the dialect. The considered colloquial vocabulary is valuable for enriching the empirical base of Ukrainian dialectology and preserving dialect names in the annals of the Ukrainian language., В статье осуществлен сравнительный анализ диалектной лексики говора с. Плахтеевка Саратского района Одесской области и современного украинского языка, проведено параллели как на фонетическом, так и на лексическом уровнях. Определены различия субдиалектной лексики и литературной нормы., У статті здійснено порівняльний аналіз лексики говірки с. Плахтіївка Саратського району Одеської області та сучасної української літературної мови, проведено паралелі як на фонетичному, так і на лексичному рівнях. Визначено розбіжності говіркової лексики й літературної норми.

The article clarifies the meaning and features of word-formation development of new words and terms to denote the cultural and artistic field, which appeared in the modern Ukrainian literary language at the beginning of the XXI century and due to linguistic and extralinguistic factors are widely used. The object of research are words and terms of the cultural and artistic sphere, as they are best able to nominate concepts in special vocabulary, to reflect the diversity of the semantic spectrum of the conceptual sphere of «culture and art». The subject of research is lexical-semantic, structural-word-forming and spelling features of words and terms of cultural and artistic sphere in the Ukrainian language. Scientific novelty of the research. The classification of neolexes by semantic criterion is offered. The place of innovations in the lexical structure of the Ukrainian language is determined, the main stages of adaptation and structural and semantic features of words and terms to denote the cultural and artistic branch are characterized; the factors of creation of neolexes and their inclusion in the lexical-semantic system of the Ukrainian language, which supplement the corresponding lexical-semantic group with new tokens, are clarified; factors of word-forming activity of neolexes are revealed; It is proved that one of the reasons for the problem of qualification and spelling of neolexes with creative bases-Englishisms is the lack of mastery of innovations by the grammatical system of the Ukrainian language. The existing achievements of linguists in the field of studying innovative derivatives are analyzed, it is stated that the issue of the dynamics of the language system is always at the center of current linguistic research. Innovative words and terms of the cultural and artistic sphere of the beginning of the XXI century in the language of mass media, Internet forums and in dictionaries of neologisms of the modern Ukrainian language are revealed, globalization tendencies in their use are testified. The main thematic groups of neolexes for the designation of the cultural and artistic sphere are singled out, structural and semantic innovations and productivity of their use are determined. It is proved that one of the reasons for the problem of qualification and spelling of neolexes with creative bases-Englishisms is the lack of mastery of innovations by the grammatical system of the Ukrainian language., В статье выяснено значение и особенности словообразовательного освоения новых слов и терминов для обозначения культурно-художественной отрасли, которые появились в современном украинском литературном языке в начале XXI века и благодаря языковым и внеязыковым факторам становятся часто употребляемыми. Проанализированы имеющиеся достижения лингвистов в области изучения инновационных дериватов, утверждено, что вопрос динамики языковой системы всегда находится в центре актуальных лингвистических исследований. Выявлено инновационные слова и термины культурно-художественной сферы начале XXI века в языке СМИ, интернет-форумов и в словарях неологизмов современного украинского языка, засвидетельствовано глобализационные тенденции в их использовании. Выделены основные тематические группы неолексем для обозначения культурнохудожественной сферы, определены структурно-семантические инновации и производительность их употребления. Доказано, что одной из причин проблемы квалификации и правописания неолексем с образующими основами-англизмамы является неосвоенисть инноваций грамматической системой украинского языка., У статті з’ясовано значення й особливості словотвірного освоєння нових слів і термінів на позначення культурно-мистецької галузі, що постали в сучасній українській літературній мові на початку XXI сторіччя і завдяки мовним і позамовним чинникам набувають широкого вжитку. Проаналізовано наявні надбання лінгвістів у галузі вивчення інноваційних дериватів, стверджено, що питання динаміки мовної системи завжди перебуває в центрі актуальних лінгвістичних досліджень. Виявлено інноваційні слова і терміни культурно-мистецької сфери початку XXI сторіччя у мові ЗМІ, інтернет-форумів та у словниках неологізмів сучасної української мови, засвідчено глобалізаційні тенденції в їх використанні. Виокремлено основні тематичні групи неолексем на позначення культурно-мистецької сфери, визначено структурносемантичні інновації та продуктивність їх уживання. Доведено, що однією з причин проблеми кваліфікації та правопису неолексем із твірними основами-англізмами є неосвоєність інновацій граматичною системою української мови.

Language is a part of the spiritual culture of nation. Dichotomy language - thinking as a component of the basic triad of ethnolinguistics language - thinking - culture among the problems that are within this discipline, brings to the fore the problem of nomination, which requires interdisciplinary efforts (psychology and linguistics) and interlevel exploration (vocabulary, word formation, phonetics). The relevance of scientific work is due to the need for philosophical and linguistic understanding of the problem of nomination. The purpose of the article is to consider the problem of nomination and related issues in terms of psychology, linguistics, such as: significant, denotative and connotative meaning of the word; to compare the terms feature, sema, internal form of the word. Research methods. In the article as the main general scientific methods of analysis and synthesis are used, as well as linguistic – descriptive, structural and comparative and historical methods. Conclusions. Thus, the problem of the name, realizing the dichotomy of language – thinking, becomes one of the main problems of the culturological scientific paradigm. Scientific synonymy as one of the features of the modern metalanguage of science in the problem of the name distinguishes a number of related terms – feature, sema, internal form of the word. The concepts of semiotics are related to the problem of the name – significant, denotative and connotative meaning of the word, which reproduces the different degrees of connection of the word with reality. Connotative meaning makes it possible to highlight specific features of the Ukrainian language., Le problème du nom est le principal problème de l'ethnolinguistique. L'étude de la candidature nécessite des efforts interdisciplinaires (psychologie et linguistique) et des études interniveaux (lexique, formation des mots, phonétique). La pertinence des travaux scientifiques tient à la nécessité d'une compréhension philosophique et linguistique du problème de la nomination. L'objet de l'article est de considérer le phénomène de la nomination et les problèmes qui y sont liés - le sens significatif, dénotatif et connotatif du mot - du point de vue de la psychologie et de la linguistique ; comparer les termes signe, sème, forme interne du mot. L'étude a utilisé des méthodes scientifiques générales d'analyse et de synthèse, ainsi que des méthodes linguistiques - observations de phénomènes linguistiques, descriptives, comparatives-historiques. Conclusions. Réalisant la dichotomie langage - pensée, le problème du nom devient l'un des principaux dans le paradigme scientifique culturologique. La synonymie scientifique comme l'un des signes du métalangage moderne de la science dans le problème du nom met en évidence un certain nombre de termes proches - un signe, un sème, une forme interne d'un mot. Les concepts de sémiotique - le sens significatif, dénotatif et connotatif du mot - sont du domaine de la théorie de la nomination., Проблема названия – основная проблема этнолингвистики. Изучение номинации требует междисциплинарных усилий (психологии и языкознания) и межуровневых исследований (лексики, словообразования, фонетики). Актуальность научной работы обусловлена ​​потребностью философского и лингвистического осмысления проблемы номинации. Цель статьи – рассмотреть феномен номинации и соприкасаемые проблемы – сигнификативное, денотативное и коннотативное значение слова – с точки зрения психологии и лингвистики; сопоставить термины признак, сема, внутренняя форма слова. В исследовании использованы общенаучные методы анализа и синтеза, а также лингвистические методы – наблюдения над языковыми явлениями, описательный, сравнительно-исторический. Выводы. Реализуя дихотомию язык – мышление, проблема названия становится одной из главных в культурологической научной парадигме. Научная синонимия как один из признаков современного метаязыка науки в проблеме названия выделяет ряд близких терминов – признак, сема, внутренняя форма слова. Понятия семиотики – сигнификативное, денотативное и коннотативное значение слова – находятся в сфере теории номинации., Проблема назви – основна проблема етнолінгвістики. Вивчення номінації потребує міждисциплінарних зусиль (психології та мовознавства) та міжрівневих досліджень (лексики, словотвори, фонетики). Актуальність наукової роботи зумовлена ​​потребою філософського та лінгвістичного осмислення проблеми номінації. Мета статті – розглянути феномен номінації та дотичні проблеми – сигніфікативне, денотативне та коннотативне значення слова – з точки зору психології та лінгвістики; зіставити терміни ознака, сема, внутрішня форма слова. У дослідженні використано загальнонаукові методи аналізу та синтезу, а також лінгвістичні методи – спостереження над мовними явищами, описовий, порівняльно-історичний. Висновки. Реалізуючи дихотомію мова – мислення, проблема назви стає однією з головних у культурологічній науковій парадигмі. Наукова синонімія як одна з ознак сучасної метамови науки у проблемі назви виділяє ряд близьких термінів – ознака, сема, внутрішня форма слова. Поняття семіотики – сигніфікативне, денотативне та коннотативне значення слова – знаходяться у сфері теорії номінації.

Onomasiology occupies one of the important places among the sciences that study the lexical and semantic level of language, as it studies both the problems of formation of language nominations and the nominations themselves – the result of these processes. The process of naming, which is the subject of nomination theory, is a complex thought and speech process, which distinguishes several stages: the stage of isolation by consciousness of the object to be named, comprehension of the denoted and the choice of adequate linguistic means of naming. In this regard, of particular interest are derived names in which it is possible to establish onomasiological structure. Onomasiological analysis of nominative units allows to record the features of nominative human activity. Observations show that such an analysis is applicable to derivatives of universes (monosyllabic names), which are formed in different ways, biverbal and polyverbal names. An important issue in modern onomasiology is the study of the types of nominations that are formed on the basis of motivated features, and their relationship with the methods of nomination. The study aims to identify the features of these relationships within the considered thematic subgroups. Taking into account the developed typologies in this work, an attempt is made to consider the onomasiological structure of the names of the construction industry and to isolate the types according to the nature of the onomasiological feature. It is possible to distinguish onomasiological feature for each derived name by reproducing the nominative judgment. Аmong the noun building terminological units, nominations belonging to the promotional type, object type, locative type and qualifying type were singled out. In addition, in the action type there are action-object and adjective-action subtypes. Types and subtypes are considered in connection with nomination methods where derivational means play an important role. The account of affixes allows to correlate language units with character of an onomasiological sign and to establish, what on value of group of subject names have arisen by means of this or that sign and what derivational means are used as bases at these signs., У статті проаналізовано похідні найменування будівельної сфери в аспекті ономасіології. На основі зібраного мовного матеріалу було виокремлено кілька типів мовних одиниць: акціональний, об’єктний, локативний, кваліфікаційний. Зроблено висновок, що для кожного типу номінації характерні власні словотвірні моделі та дериваційні засоби. Аналіз засвідчив, що в будівельній сфері найбільш численним є акціональний тип найменувань, у якому представлено всі способи номінації.

Стаття присвячена розглядові лексичних одиниць, що позначають різноманітні комунікативні дії. Матеріалом аналізу слугували тлумачні і двомовні словники англійської, української і російської мов. Предметом дослідження виступають семантичні процеси, які відбувались у аналізованих номінаціях з плином часу і при їх запозиченні із інших мов. В історичному ракурсі виявилось, що певні лексичні одиниці від початку не були назвами комунікативних дій як таких, а розвинули їх на основі семантичної деривації (symposium), у багатьох одиницях відбулися семантичні зсуви в бік уточнення характеру комунікативних дій: додались оцінні семи, як позитивні, так і негативні (panegyryc, epithet), уточнення стосовно усного/письмового модусу комунікативної дії (manifesto). Словникові джерела свідчать, що значна частка номінацій комунікативних дій мають характер інтернаціоналізмів, які при схожості форми мають і певні смислові нюанси, що відрізняють їх у різних мовах (наявність/відсутність оцінного компоненту, дискурсивні особливості функціонування). Не всі споріднені за своєю формою слова в різних мовах є назвами комунікативних дій, що коріниться в діахронічному шляху їх розвитку (negotiate = вести переговори VS негоціант = торговець). Продуктивність слова-джерела, яке запозичується різними мовами, може варіювати значною мірою: латинське loqui = говорити в англійській мові породило 7 споріднених слів, а в українській 2. Переважна більшість розглядуваних англомовних номінацій мають споріднені слова в українській і російській мовах. Але є і виключно англійські назви комунікативних дій, які не мають навіть однослівного українського/російського еквіваленту, а тільки фразовий (bromide = говорити банальності). Словникові дописи, що містять історичні довідки, слугують цікавим і цінним матеріалом для вивчення номінативних процесів на позначення різноманітних комунікативних дій. Отримані спостереження прислужаться у практиці викладання англійської мови і теорії комунікації студентам філологічного фаху., Статья посвящена рассмотрению лексических единиц, обозначающих различные коммуникативные действия. Материалом анализа послужили толковые и двуязычные словари английского, украинского и русского языков. Предметом исследования выступают семантические процессы, которые происходили в рассматриваемых номинациях с течением времени и при их заимствовании из других языков. В историческом ракурсе оказалось, что определенные лексические единицы изначально не были названиями коммуникативных действий как таковых, а развили их на основе семантической деривации (symposium), во многих единицах состоялись семантические сдвиги в сторону уточнения характера коммуникативных действий: добавились оценочные семы, как положительные, так и отрицательные (panegyryc, epithet), уточнение относительно устного / письменного модуса коммуникативного действия (manifesto). Словарные источники свидетельствуют, что значительная часть номинаций коммуникативных действий имеет характер интернационализмов, которые при схожести формы имеют и определенные смысловые нюансы, отличающие их в различных языках (наличие / отсутствие оценочного компонента, дискурсивные особенности функционирования). Не все родственные по своей форме слова в разных языках являются названиями коммуникативных действий, что коренится в диахроническом пути их развития (negotiate = вести переговоры VS негоциант = торговец). Производительность слова-источника, которое заимствуется разными языками, может варьироваться в значительной мере: латинское loqui = говорить в английском языке породило 7 родственных слов, а в украинском 2. Подавляющее большинство рассматриваемых англоязычных номинаций имеют родственные слова в украинском и русском языках. Но есть и исключительно английские названия коммуникативных действий, которые не имеют даже однословного украинского / русского эквивалента, а только фразовый (bromide = говорить банальности). Словарные сообщения, содержащие исторические справки, служат интересным и ценным материалом для изучения номинативных процессов для обозначения различных коммуникативных действий. Полученные наблюдения будут полезны в практике преподавания английского языка и теории коммуникации студентам филологической специальности., The article is devoted to the consideration of lexical units denoting various communicative actions. The material of the analysis was explanatory and bilingual dictionaries of English, Ukrainian and Russian. The subject of the research comprises semantic processes that took place in the analyzed nominations over time and when they were borrowed from other languages. From a historical perspective, it turned out that certain lexical units were not the names of communicative actions as such from the beginning, but developed them on the basis of semantic derivation (symposium). In many units there were semantic shifts towards clarifying the nature of communicative actions: evaluative semes were added, either positive or negative (panegyryc, epithet), clarifications regarding the oral / written mode of communicative action (manifesto). Dictionary sources indicate that a significant proportion of nominations of communicative actions have the character of internationalisms, which, with similar forms, have certain semantic nuances that distinguish them in different languages (presence / absence of an evaluative component, discursive features of functioning). Not all related words in different languages are the names of communicative actions, which is rooted in the diachronic path of their development (negotiate VS негоціант = trader). The productivity of the source word, which is borrowed in different languages, can vary greatly: Latin loqui = to speak in English gave rise to 7 related words, and in Ukrainian to 2. The vast majority of the considered English nominations have related words in Ukrainian and Russian. But there are also exclusively English names of communicative actions, which do not even have a one-word Ukrainian / Russian equivalent, but only a phrasal one (bromide = говорити банальності). Dictionary entries, containing historical references, serve as an interesting and valuable material for the study of nominative processes to denote various communicative actions. The obtained observations will be used in the practice of teaching English and the theory of communication to students of philology.

The research focuses upon nomination and beliefs connected with water, fixed by a special questionnaire in a settlement Rakhni-Lisovi of Shargorod district of Vinnytsia region of Ukraine (Central Podillia dialtet).Lack of systematic descriptions of Podolsky beliefs connected with water in the linguistic plane today on the one hand and wide series of ethnolinguistic material from Slavic countries on the other hand actualize ethnolinguistic analysis of the Podolsky beliefs connected with water, which aims at eliminating gaps in the Ukrainian information space of the traditional beliefs connected with water.The study attempts to model a detailed invariant structure of beliefs connected with water by means of dialect texts. Each ritual act is presented nominativly and through dialect microtexts that enables analysis motivation of nomens, syntagmatic relations between terms.It has been concluded, that Рodillians appreciate water as a source of life, a means of magical purification. At the same time, water space is conceived as a way to the otherworldly, a place of residence for the unclean powers and souls of the dead.The sacred properties of water are revealed through its connection with supernatural forces, the use of water during divination, the system of prejudices and reservations about the use of water.In the texts of the analyzed dialect we have fixed a wide system of nominative units for the designation of water, its types, characteristics and the actions associated with it: 1) аttributive characteristics of water; 2) water as the subject of action; 3) water as an object of action., Стаття присвячена дослідженню крізь призму етнолінгвістики використання води в магічних ритуалах українців на емпіричній базі центральноподільської говірки села Рахни-Лісові Шаргородського району Вінницької області. Ритуально-магічна (очисна, апотропейна і продукуюча) семантика води, засвідчена в діалектних текстах говірки, вербалізована в сюжетах про принесення і зберігання води, використання її у весільній, родильній, поховальній обрядовості, у господарській, любовній магії. Спостережено, як до сьогодні співіснують рудименти язичницьких вірувань і християнської традиції використання води, а номінативний корпус на позначення води, її видів, характеристик та дій, пов’язаних із нею, становить чітку систему елементів, які перебувають у різноманітних синтагматичних і парадигматичних відношеннях.

Стаття присвячена дослідженню внутрішньої форми номінацій ювелірних прикрас на матеріалі англомовних спеціалізованих енциклопедичних словників. У роботі проаналізовано ознаки, на яких ґрунтується внутрішня форма англомовних номінацій ювелірних прикрас, зокрема, мотиватор призначення. Під мотивацією розуміємо формальний і семантичний зв'язок між словами як знаками і їхніми позначуваними. Матеріалом ономасіологічного дослідження англомовних номінацій ювелірних прикрас слугували наступні енциклопедичні словники ювелірної справи: An Illustrated Dictionary of Jewelry та Glossary of Jewelry-Related Terms. За матеріалом зазначених джерел загалом було зафіксовано 300 номінативних одиниць, які позначають ювелірні прикраси. Одна з найчисельніших груп досліджуваних номінацій вмотивована призначенням відповідних ювелірних прикрас та складає 24 % від загальної кількості вибірки. Сюди належать номінації, вмотивовані суто функціональним призначенням ювелірної прикраси як елементу одягу та зовнішнього вигляду людини. Аналіз мотивації досліджуваних складених номінацій показав, що мотиватор призначення відображає також використання тієї чи іншої прикраси у відповідних випадках чи ситуаціях. Поряд із ситуативним типом вмотивованості виділяємо соціальне призначення ювелірних прикрас, яке лягло в основу їхньої мотивації. Це у першу чергу проявляється у назвах тих прикрас, які позначають належність того, хто її носить, до певної групи, тобто ці прикраси виконують ідентифікаційні функції. Соціальне положення людини може також репрезентуватися за допомогою прикрас. Ономасіологічний аналіз вибірки показав, що аналізована ознака відображає також і символічне призначення тих чи інших прикрас. Як правило, ці прикраси символізують певні відношення між особами, які їх носять.

The article deals with the definition of univerbation, which is a universal phenomenon for different languages. Modern linguistics considers univerbation as the active way to coin new words basing upon word combinations. But declaration of laws of univerbation does not involve such a semantic identity as word combination-univerb, motivation type, and other important features characterizing the phenomenon. Hypothesis of the study is in the fact that a word of any part of speech is only one of the speech modifications of an abstract (linguistic) nominative unit (being structural in its nature) which is called a nominatheme. On the one hand, it can be actualized in speech not only in the form of a word but also in polyverbal units; on the other hand, it can have any monoverbal nominative formation as the dominant of its language modification. Basing upon that fact, it can be assumed that univerbs are capable of representing two nominative types in a language and speech area respectively. The object under analysis is univerbalizing processes in the context of their diversity. «Word combination – word» parallels of the type under analysis are forms of an abstract lexical unit. It is called a nominatheme and is characterized by a number of formal peculiarities and semantic ones, typical for the lexical structures only. Nominative approach to the description of univerbs allows singling out polyverbal and verbal doublets of a basic linguistic unit. Verbal implementations of «verb combination + elliptical univerb» type nominathemes are subject to univerbalization, nominalization, and lexicalization forming three types depending on the complex of processes of their fixation in a language as well as on their linguistic functioning. The proposed consideration of univerbation is the specific example of the analysis performed on the basis of a complex approach to the study of verbal and linguistic nominative units. In future it will be possible to model the nominative units in different languages. Запропоновано новий підхід до вивчення феномена універбації, який є універсальним для різних мов. Це є важливим як з погляду його актуальності, так і з погляду встановлення межі між принципами мовної та мовленнєвої номінації. В сучасній лінгвістиці універбацію розглядають як активний спосіб творення нових слів на базі словосполучень. Утім, декларування законів універбації не передбачає смислової тотожності «словосполучення – універб», мотиваційний тип та інші важливі особливості, що характеризують явище. Метою було проаналізувати універбацію як активний спосіб утворення нових слів на основі словосполучень та запропонувати новий підхід до вивчення цього явища, що є універсальним для різних мов

Робота присвячена комплексному дослідженню структурних, семантичних та функціональних характеристик метафор-композит у сучасній англійській мові та особливостям їх перекладу українською мовою. Окремо розглядаються можливості імплементації результатів дослідження метафор-композит англійської мови у навчальний процес. Работа посвящена комплексному исследованию структурных, семантических и функциональных характеристик метафор-композит в современном английском языке и особенностям их перевода на украинский язык. Отдельно рассматриваются возможности имплементации результатов исследования метафор-композит английского языка в учебный процесс. The work is devoted to a comprehensive study of the structural, semantic and functional characteristics of complex metaphors in modern English and the peculiarities of their translation into Ukrainian. The possibilities of implementing the research results in the educational process are revealed.

Тема: Лексико-семантичні особливості перекладу англомовних алюзій. Мета: теоретичне та практичне дослідження лексико-семантичних особливості перекладу англомовних алюзій. Теоретичне значення: Робота над перекладом алюзій є необхідним та тривалим процесом, оскільки вони досить важливі для адекватного та достовірно перекладу оригінального тексту. У сучасному світі, як для читачів, так і для перекладачів принципово не тільки отримати «сухий» переклад тексту, а відповідно до оригіналу, передати всі особливості, мотиви, хвилювання, які є в першоджерелі. Однак, відтворення та передача алюзій є досить складним процесом, що породжує ряд проблем та складнощів при роботі з ними. Вони є специфічними для кожної мови, нації, культури, епохи та пов'язані з пластом лінгвокультурних особливостей. Вивчення та дослідження перекладу алюзії завжди привертало увагу дослідників, існує велика кількість статей, монографій тощо, які присвячені даній темі, але дослідження проблеми є цінними в тому, що примушує аналізувати та робити нові відкриття. Алюзії є частиною широкої перекладацької проблеми. Значна кількість проблем пов'язаних з виявленням та перекладом алюзій, сигналізує про важливість та необхідність детального вивчення, узагальнення та дослідження з метою адекватного перекладу тексту, що дозволить розкрити закономірності процесів міжтекстових взаємодій та цілковито відчути мотиви тексту. Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що у ньому комплексно розглядаються способи відтворення структурних, семантичних, функціональних особливостей алюзій у перекладацькому аспекті. Тема: Лексико-семантические особенности перевода англоязычных аллюзий Цель: теоретическое и практическое исследование лексико-семантических особенности перевода англоязычных аллюзий. Теоретическое значение: Работа над переводом аллюзий является необходимым и длительным процессом, поскольку они достаточно важны для адекватного и достоверного перевода оригинального текста. В современном мире, как для читателей, так и для переводчиков принципиально не только получить «сухой» перевод текста, а в соответствии с оригиналом, передать все особенности, мотивы, волнения, которые есть в первоисточнике. Однако, воспроизведение и передача аллюзий является достаточно сложным процессом, порождает ряд проблем и сложностей при работе с ними. Они являются специфическими для каждого языка, нации, культуры, эпохи и связанные с пластом лингвокультурных особенностей. Изучение и исследование перевода аллюзии всегда привлекало внимание исследователей, существует большое количество статей, монографий и т.д., которые посвящены данной теме, но исследования проблемы являются ценными в том, что заставляет анализировать и делать новые открытия. Аллюзии являются частью широкой переводческой проблемы. Значительное количество проблем, связанных с выявлением и переводом аллюзий, сигнализирует о важности и необходимости детального изучения, обобщения и исследования с целью адекватного перевода текста, что позволит раскрыть закономерности процессов мижтекстових взаимодействий и полностью почувствовать мотивы текста. Теоретическое значение исследования заключается в том, что в нем комплексно рассматриваются способы воспроизведения структурных, семантических, функциональных особенностей аллюзий в переводческом аспекте. Title: Lexico-Semantic Peculiarities of English Allusions Translation Goal: theoretical and practical study of the lexical and semantic features of the translation of English allusions. Theoretical meaning: Working on the translation of allusions is a necessary and lengthy process since they are important enough for an adequate and reliable translation of the original text. In the modern world, both for readers and translators, it is essential not only to get a “dry” translation of the text but, in accordance with the original, to convey all the features, motives, excitements that are in the original source. However, the reproduction and transmission of allusions is a rather complicated process, which gives rise to a number of problems and difficulties when working with them. They are specific to each language, nation, culture, era and associated with a layer of linguistic and cultural characteristics. The study and research of the translation of allusion have always attracted the attention of researchers, there are a large number of articles, monographs, etc. that are devoted to this topic, but research into the problem is valuable in that it makes one analyze and make new discoveries. Allusions are part of a wider translation problem. A significant number of problems associated with identifying and translating allusions signal the importance and need for detailed study, generalization, and research in order to adequately translate the text, which will reveal the patterns of inter-text interactions and fully feel the motives of the text. The theoretical significance of the study lies in the fact that it comprehensively examines the methods of reproducing the structural, semantic, functional features of allusions in the translation aspect.

Тема: Особливості перекладу назв книг із саморозвитку й мотивації Мета: визначити методи перекладу заголовків книг із саморозвитку й мотивації. Теоретичне значення: полягає у систематизації теоретичних передумов дослідження особливостей перекладу назв книг із саморозвитку і мотивації. У роботі описано роль, функції та види заголовків у науково-популярній літературі, визначено лексико-семантичні аспекти номінації книг із саморозвитку й мотивації, проаналізовано синтаксичну структуру назв мотиваційної літератури, та стратегії перекладу назв книг із саморозвитку й мотивації, розглянуто лексичні та синтаксичні особливості заголовків мотиваційної літератури, а також здійснено теоретичне обґрунтування та аналіз особливостей перекладу назв книг із саморозвитку й мотивації. Тема: Особенности перевода названий книг по саморазвитию и мотивации. Цель: определить методы перевода заглавий книг по саморазвитию и мотивации. Теоретическое значение: заключается в систематизации теоретических предпосылок исследования особенностей перевода названий книг по саморазвитию и мотивации. В работе было описано роль, функции и виды заглавий в научно-популярной литературе, определены лексико-семантические аспекты номинации книг по саморазвитию и мотивации, проанализировано синтаксическую структуру названий мотивационной литературы, и стратегии перевода названий книг по саморазвитию и мотивации, рассмотрены лексические и синтаксические особенности заглавий мотивационной литературы, а также осуществлено теоретическое обоснование и анализ особенностей перевода названий книг по саморазвитию и мотивации. Title: Translation of book titles on self-development and motivation Goal: to identify the methods for translating book titles on self-development and motivation. Theoretical meaning: systematization of the theoretical prerequisites for the study of the translation peculiarities of the book's titles on self-development and motivation. The work describes the role, functions, and types of titles in popular science literature, determines the lexical and semantic aspects of the nomination of books on self-development and motivation, analyzes the syntactic structure of motivational literature titles, and strategies for translating book titles on self-development and motivation, considers lexical and syntactic features of the titles of motivational literature. In the master's work, the theoretical substantiation and analysis of the translation features of the book's titles on self-development and motivation are carried out.

У статті порушено питання, які пов'язані з одним із найважливіших аспектів національної ідентифікації особи зокрема та народу загалом і стосуються антропонімічних найменувань громадян у сучасній Україні. Автор статті з'ясовує традиційні та нетрадиційні шляхи поповнення онімного словника, а також протилежний процес – перехід онімів до номінації бізнесів і продукції, назв хімічних елементів і фізичних величин, астрономічних об'єктів і міст/сіл, представників світу флори і фауни. У статті проаналізовано розвиток лінгвістичної науки ономастики, яка вивчає власні імена, їхнє виникнення та розвиток, структуру, семантику та функціонування в мові. Автор звертає увагу на безмежну кількість власних назв, які значно переважають за кількістю загальні назви, і поділяються на численні групи за значенням: антропоніми, зооніми, фітоніми, топоніми, гідроніми, етноніми, космоніми, хрононіми, теоніми, ергоніми, порейоніми, урбаноніми. Автор пояснює основні чинники, які зумовлюють вибір імені для дитини – пора року народження, релігійні, національні або сімейні традиції, фізичні особливості дитини, мода, вплив політичних подій, телевізійних серіалів та різноманітних шоу на вразливих та емоційних батьків. У статті автор дає короткий аналіз вибору імен у певні історичні епохи, пояснює причини та наслідки для дітей, які отримали нетрадиційні, чудернацькі найменування. Хоча в Україні єдекілька нормативних словників-довідників, які дають змогу красиво, змістовно і яскраво назвати дитину, чимало батьків припускаються різнотипних помилок, вигадуючи ім'я для нащадка. На жаль, сьогодні в нашій країні відсутня цілісна державна політика щодо найменування осіб, і тому батьки можуть вибрати як ім'я будь-яке слово, сполучення слів. Як результат, в українському ономастиконі з'явилися десятки імен-покручів, варіантні імена, розмовні форми імен, орфографічно неправильно записані імена, а також імена, властиві чужим мовам і культурам.

У статті здійснено лексико-семантичний аналіз назв сільськогосподарських приміщень для утримування домашніх тварин, записаних у 74 говірках середньонадбузького ареалу протягом 2013–2016 рр. Зроблено висновок, що зафіксовані лексеми функціонують у літературній мові, хоч і мають фонетичні та лексико-семантичні відмінності, які підтверджують їхню належність до східноподільської і західностепової групи говірок відповідно південно-західного та південно-східного наріч української мови., В статье осуществлен лексико-семантический анализ названий сельскохозяйственных помещений для содержания домашних животных, записанных в 74 говорах середньонадбузького ареала в течение 2013–2016 годов. Зафиксированные лексемы функционируют в литературном языке, хотя и имеют фонетические и лексикосемантические различия, подтверждающие их принадлежность к восточноподольским и западностепным группам говоров соответственно юго-западного и юго-восточного наречий украинского языка., The fixation and analysis of the agricultural lexis in the dialects of the Middle Bug area continues to solve the actual problem of modern linguistics: preservation and in-depth study of the dialect vocabulary of the Ukrainian dialect continuum. The purpose of the article is vocabulary-semantic analysis of the names of agricultural buildings for keeping domestic animals in the Middle Bug area dialects that function at the border of the South-Western and South-Eastern dialects of the Ukrainian language. During the research, general scientific methods of analysis, synthesis and observation, descriptive method and method of quantitative calculations were applied. Among the special linguistic methods involved questionnaires and interviews, the method of component analysis, comparative and lingvo-geographic methods. Records and notes of the dialect speech done in 74 settlements of the Middle Bug area during 2013–2016 are the source of the practical material. The numbering of the villages, urban settlements and towns is used in the article. The full names are listed at the end of the work under the title "The list of the examined settlements and their numbering" to represent the areal distribution of the analyzed dialect units. The examined names and the dialect speech examples are represented by means of the common phonetic transcription for recording the Ukrainian literary and dialect speech (the transcription is presented in the first volume of the Atlas of the Ukrainian Language). The names widespread in Middle Bug area dialects are analyzed. In total 79 names (including word-combinations and phonetic variants of some words) denoting agricultural buildings for corresponding purposes are analyzed. Different names of buildings in individual and collective farming characterize the analyzed dialects. For example, lexemes хл′іў, саǀраĭ, ǀшопа are peculiar to individual farming. Names of buildings in collective farming often derive from names of animals for which they are intended: коǀн′ушн′а ← к’ін′, свиǀнарник ← свиǀн′а, куǀр’атник ← ǀкурка and others. The fixed lexemes function in the literary language though differ in phonetics, vocabulary and semantics that confirm their belonging to the Eastern Podillian and Western Steppe dialects of the South-Western and South-Eastern groups of dialects of the Ukrainian language respectively. Prospects for further research are the continuation of the study of the Ukrainian dialects of the Middle Bug on the material of the agricultural vocabulary.

Considering the cognitive aspect in the study of nominative processes made it possible to ascertain the role of mental properties in the creation of nominative units and their motivation. The study of motivational mechanisms is based on the analysis of structural and semantic connections between derivative and original language units, which reflect the cognitive level as a sphere of linguistic representation of the conceptual connections in ethnic consciousness. The feature motivating the meaning of the studied linguistic units is treated as semantic-cognitive, since it reflects peculiarities of culturally marked regional comprehension of world fragments by an ethnic group and provides information about Transcarpathian dialect bearers’ perception. Associative motivation is a metaphorical, it is manifested in mapping of related conceptual spheres associated on the basis of certain characteristics. The following indicators motivate metaphoric connections in the meaning of Transcarpathian lexemes: appearance – color, form, age, and size; local and temporal properties, actions and their characteristics; olfactor and taste senses; functions. The nominative units from these semantic groups activate motivators selected from other donor zones. Metonymic motivation is realized in replacing the name of a quality with a unit with opposite symbols, substituting categories, parts for the whole and for the whole, the component of the event for its other component within the situation. Metaphorical and metonymic patterns of motivation depend on the world image of language bearers, the processes of categorization and conceptualization in their ethnic consciousness, psychological and cultural stereotypes, peculiarities of the language code., Застосування когнітивного аспекту дослідження номінативних процесів уможливило з’ясування ролі пізнавальних можливостей свідомості у творенні номінативних одиниць з урахуванням мотиваційних відношень. Вивчення мотиваційних механізмів базується на аналізі структурно-семантичних зв’язків між похідними та твірними одиницями мови, що на когнітивному рівні є способом мовної репрезентації концептуальних компонентів системи етносвідомості. Семантико-когнітивна ознака, що мотивує значення досліджуваних мовних одиниць, відображає у значенні особливості культурно маркованого осмислення носіями закарпатського діалекту фрагментів навколишньої дійсності. Асоціативно-термінальна мотивація є метафоричною, що виявляється у використанні суміжних концептуальних сфер, пов’язаних певною ознакою. Актуальними в процесах творення лексики закарпатського діалекту є показники зовнішнього вигляду – кольору, форми, віку, розміру; локативних і темпоральних властивостей, дії та її характеристик; сенсорних відчуттів – ольфакторних і смакових; функції. Метонімічна мотивація реалізується в заміщенні назви якості одиницею з протилежним позначенням, заміні категорій, частини на ціле й цілого на частину, складової події на її інший компонент у межах ситуації.

The article outlines the level of presentation and the peculiarities of the definitions of jewellery nominations in the English encyclopedias. The notions of the lexical semantic field, concrete vocabulary have been determined and the thematic classification has been given in the article.The volume of investigated material is 300 nominations, obtained by consecutive selection. Under lexical semantic field we understand a group of words united by a common feature in their lexical meaning. This common feature is known as the integral seme. In our case the word combination “a piece of jewellery” serves as the integral seme which unites the constituents of the given field. The following thematic groups have been singled out and studied basing on the somatic features: hands and arms jewellery, head jewellery, neck jewellery, body jewellery, feet and legs jewellery.

Актуальність дослідження неймінгу кондитерських виробів торгової марки «Львівська майстерня шоколаду» зумовлена необхідністю вивчення ефективних прийомів, використовуваних у харчовій галузі задля створення привабливої комерційної пропозиції в конкурентному середовищі з метою ідентифікації унікального виробу із підприємством, збільшення споживацького попиту й підвищення лояльності клієнтів. Ринок кондитерських виробів перенасичений пропозиціями, підприємства, які виробляють цукерки за унікальною рецептурою, намагаються створити назви, що допоможуть відрізняти їхній товар від інших подібних. «Львівська майстерня шоколаду» з цією метою залучає як денотат специфічну лексику західноукраїнського діалекту. У дослідженні запропоновано класифікацію назв цукерок. Доведено: оскільки залучені діалектні слова не співвідносяться із загальновживаною літературною мовою, вони привертають увагу споживачів, а отже, можуть вважатися дієвим PR-засобом, використовуваним підприємством для ідентифікації своєї продукції. The relevance of researching the naming of confectionery under the «Lviv Handmade Chocolate» trademark is defined by the need to study effective methods used in the food industry to create attractive commercial offer in a competitive environment in order to associate a unique product with the manufacturer, as well as increase consumer demand and customer loyalty. The confectionery market is oversaturated with offers, and enterprises that manufacture sweets using unique recipes try to create names that could help make their product stand out among other similar products in the industry. With this purpose «Lviv Handmade Chocolate» uses specific vocabulary of the West-Ukrainian dialect as a denotation. This research offers a classification of the names of sweets. It is proved that since the used dialectisms do not have any correlation with the common literary language, they will attract consumers’ attention and can therefore be considered to be an effective PR-means used by the enterprise to identify its products.

Стаття присвячена дослідженню внутрішньої форми номінацій ювелірних прикрас на матеріалі англомовних спеціалізованих енциклопедичних словників. У роботі проаналізовано ознаки, на яких ґрунтується внутрішня форма англомовних номінацій ювелірних прикрас, зокрема, мотиватор призначення. Під мотивацією розуміємо формальний і семантичний зв'язок між словами як знаками і їхніми позначуваними. Матеріалом ономасіологічного дослідження англомовних номінацій ювелірних прикрас слугували наступні енциклопедичні словники ювелірної справи: An Illustrated Dictionary of Jewelry та Glossary of Jewelry-Related Terms. За матеріалом зазначених джерел загалом було зафіксовано 300 номінативних одиниць, які позначають ювелірні прикраси. Одна з найчисельніших груп досліджуваних номінацій вмотивована призначенням відповідних ювелірних прикрас та складає 24 % від загальної кількості вибірки. Сюди належать номінації, вмотивовані суто функціональним призначенням ювелірної прикраси як елементу одягу та зовнішнього вигляду людини. Аналіз мотивації досліджуваних складених номінацій показав, що мотиватор призначення відображає також використання тієї чи іншої прикраси у відповідних випадках чи ситуаціях. Поряд із ситуативним типом вмотивованості виділяємо соціальне призначення ювелірних прикрас, яке лягло в основу їхньої мотивації. Це у першу чергу проявляється у назвах тих прикрас, які позначають належність того, хто її носить, до певної групи, тобто ці прикраси виконують ідентифікаційні функції. Соціальне положення людини може також репрезентуватися за допомогою прикрас. Ономасіологічний аналіз вибірки показав, що аналізована ознака відображає також і символічне призначення тих чи інших прикрас. Як правило, ці прикраси символізують певні відношення між особами, які їх носять., Статья посвящена исследованию внутренней формы номинаций ювелирных украшений на материале англоязычных специализированных энциклопедических словарей. В работе проанализированы признаки, на которых основывается внутренняя форма англоязычных номинаций ювелирных украшений, в частности, мотиватор предназначение. Под мотивацией понимаем формальную и семантическую связь между словами как знаками и тем, что они обозначают. Материалом ономасиологического исследования англоязычных номинаций ювелирных украшений послужили следующие энциклопедические словари ювелирного дела: An Illustrated Dictionary of Jewelry и Glossary of Jewelry-Related Terms. По материалам указанных источников в общем было зафиксировано 300 номинативных единиц, обозначающих ювелирные украшения. Одна из самых многочисленных групп исследуемых номинаций мотивирована предназначением соответствующих ювелирных украшений и составляет 24% от общего количества выборки. Сюда относятся номинации, мотивированные сугубо функциональным предназначением ювелирного украшения как элемента одежды и внешнего вида человека. Анализ мотивации исследуемых номинаций показал, что мотиватор предназначение отражает также использование того или иного украшения в соответствующих случаях или ситуациях. Наряду с ситуативным типом мотивации выделяем социальные функции ювелирных украшений, которые легли в основу их мотивации. Это в первую очередь проявляется в названиях тех украшений, которые обозначают принадлежность того, кто ее носит, к определенной группе, то есть эти украшения выполняют идентификационные функции. Социальное положение человека может также быть представленным с помощью украшений. Ономасиологический анализ выборки показал, что рассматриваемый признак отражает также и символическое предназначение тех или иных украшений. Как правило, эти украшения символизируют определенные отношения между лицами, которые их носят., The article is devoted to the study of the inner form of nominations of jewelry on the material of the English specialized encyclopedic dictionaries. The work analyzes the features on which the inner form of English jewelry nominations is based, in particular, the motivator of designation. Motivation is understood as the formal and semantic connection between words as signs and the things they signify. The following encyclopedic dictionaries of the jewelry industry were used as material of the onomasiological study of English jewelry nominations: An Illustrated Dictionary of Jewelry and the Glossary of Jewelry-Related Terms. 300 nominations of jewelry were obtained by consecutive selection on the basis of these sources. One of the most numerous groups of the investigated nominations is motivated by the designation of the corresponding jewelry types and accounts for 24% of the total number. This includes nominations motivated by purely functional purpose of jewelry as an element of clothing and appearance of a person. The analysis of the motivation of the studied nominations showed that the motivator of designation also reflects the use of one or another decoration in appropriate cases or situations. Along with the situational type of motivation, we distinguish the social purpose of jewelry, which formed the basis of their motivation. This is first of all manifested in the names of those decorations that indicate the belonging of the wearer to a certain group, that is, these decorations fulfill the identification functions. The social position of a person can also be represented with the help of jewelry. Onomasiological analysis showed that the analyzed feature also reflects the symbolic purpose of certain ornaments. As a rule, these ornaments symbolize certain relations between the persons who wear them.

This paper is focused on some modern approaches to the interpretation of the term “motive for naming”, which is widely used in Ukrainian onomastics. In author’s opinion, it is necessary to define the semantic content of the terms “motive” and “naming” by analyzing the definitions given by the linguists and psychologists in different lexicographical works and papers. As a result of the investigation, it appeared that there are some essential components of the terms “motive” and “naming”: 1) it is an internal reason for a certain course of action; it is conscious; 2) this reason holds great personal significance for a namegiver, it is self-interest for a namegiver; 3) it is an internal reason that energizes people to use all resources of language and makes him/her to choose between ready lexical units that function in a language and can be used for naming or create new names; 4) in the process of creating an anthroponym, the speaker is guided by his/her tastes and preferences, trying to achieve the maximum informative value for the name and so on. Compared to components given in the definition of the term “motive for naming”, the author notes some differences. For example, some scholars defined motive of naming as an external extra-linguistic reason. On the basis of the current legislation it was also determined that the term “motive for naming” can be applied to surnames, especially in the cases when the surname was created by the representatives of local authorities or the person by himself. У статті досліджуються сучасні підходи до тлумачення терміну «мотив номінації», який останнім часом активно вживається в українській ономастиці. Автор з’ясовує семантичне наповнення понять «мотив» і «номінація», аналізуючи дефініції, запропоновані лінгвістами та психологами в лексикографічних працях, наукових розвідках. У результаті були виявлені такі істотні ознаки понять «мотив» і «номінація»: 1) ідеться про внутрішню усвідомлювану мовцем причину; 2) ця причина має особисту значущість для номінатора, є сферою його індивідуального зацікавлення; 3) внутрішня причина спонукає номінатора звернутися до ресурсів мови та обрати з-поміж готових лексем, що функціо-нують у мові, найбільш вдалий варіант або створити власний; 4) створюючи антропонім, мовець керується своїми смаками та вподобаннями, намагаючись досягти максимальної інформативності, милозвучності оніма. Порівнюючи їх із закладеними в дефініцію терміна «мотив номінації», автор робить висновок про деякі розбіжності, зокрема в деяких визначеннях мотив номінації інтерпретують як зовнішню екстралінгвістичну причину. Насамкінець на підставі чинного законодавства автор робить висновок про те, що термін «мотив номінації» може бути застосований до прізвищ як класу онімної лексики, зокрема в тих випадках, де творцем прізвища виступають представники державних органів або сам носій.

Дієслівна лексика західнополіських говірок – складно організована система, структуру якої становить розгалужений набір багатьох лексико-семантичних груп. Проведений аналіз дієслівної лексики, зафіксованої у фольклорних текстах із Західного Полісся, дозволяє констатувати, що найбільш репрезентативними виявилися групи номенів на позначення фізіологічних та психічних станів і процесів; дієслів руху та переміщення; номінування дій, які спричиняють зміни в об’єкті. Семантична структура чималої кількості номінативних дієслівних одиниць демонструє видозміну порівняно з літературним стандартом.

The given article deals with the investigation of the lexical semantic field “precious stones” in the English language, namely its motivation aspect. The etymology of the precious stones nominations is being analyzed and the features upon which the inner form of the investigated nominations are defined in the article. The aim of our research is to analyze the motivational aspect of English nominations of precious stones from the retrospective point of view. The analysis of the etymology of the nominations of precious stones is based on the explanatory and etymological dictionaries of the English language. The research of the etymology in the above mentioned dictionaries, allows to determine not only the source language, the initial meaning and the form of the word - etymon, but also certain motivation and patterns of nomination of the precious stones. All the dictionaries used in the study contain data about the source language, according to which the majority of English names of precious stones were borrowed directly from French, which can be explained by prolonged impact of this language on English and by the peculiarities of the socio-cultural context of this action. Thus, it is clear why the French borrowing make up 53% of our selection. Four times fewer nominations were borrowed from German - 13%, from Latin were borrowed 19% of considered nominations. We single out also a group of names of precious stones of so-called Eastern origin (borrowed from Arabic, Persian and other languages), which make up 13%. As for the rest of the nominations (about 2%), the explanatory dictionaries do not give the information about their origin and etymological dictionaries do not contain these nominations. It should be noted that most of the names were borrowed indirectly, for example, a nominative unit of Greek origin was borrowed by Latin, then - by French, and from French as the source language – it was borrowed by English. We estimate that 43% of analysed nominations are of the Greek origin. The analysis of the lexicographic data of the origin of the names of precious stones allowed to identify several features being the basis of the given nominations. The largest group - 36% - is made up by nominations which reflect the color characteristic of precious stones. For example, the word "ruby" comes from the Latin "rubeus, red". Another group comprises 13 nominations (10%), based on the form of precious stones such as cabochon - way round-cut gems - got its name from the resemblance to head: "cabochon - F. caboche, head". In addition to the above, we distinguish several groups of nominations by such factors as: composition of minerals, for example, the name Titanite comes from the name of a chemical element that is part of the mineral: "titanite - a silicate of calcium and titanium"; lustre, for example, mineral augite: "augite - Gr. auge, brightness "; transparency: "dioptase - Gr. dia, through, optazein, to see "; hardness: "diamond - a doublet of adamant, unconquerable" (as it is known, diamond is the hardest precious stones). All considered examples determine the inner form of nomination – that is color, shape, composition, luster, hardness and transparency. Another group - 39 nominations – is made up by names, which are based on the relative features reflecting relationships of an object with other objects, which often belong to another class. This includes names of precious stones, that got its name from the location - 18%: “chalcedony – after Khalkedon, ancient town in Asia Minor”; names of countries and different localities: “turquoise – fr. OF turqueise, Turkish (because it was first introduced into Europe from Turkey)”; names of people: “zoisite – named after its discoverer, Baron S. Zois von Edelstein, Slovenian nobleman”; magic and healing properties: “amethyst – f. Gk amethustos, not drunken, the stone being supposed to prevent intoxication”. So, the analysis of constituents of lexical semantic field "precious stones " in English on motivational level from retrospective point of view, showed that the basis of nominations of precious minerals is their characteristics (in our case - the appearance (color, shape, luster, transparency, hardness and composition of precious stones), and the relative feature (in our case gems that got their nomination from the location, from the name of a person and form different functions). The color is a conceptual feature, one of the most productive features for the names of precious stones.

The article is dedicated to the investigation of the structure of the lexical semantic field “jewellery” in the English language. The semantic relations between jewellery nominations and core-peripheral structure of the given field are analyzed in the article. The key to analysis of any lexical semantic field is in investigation of its constituents and peculiarities of relations between its core and periphery. We were able to identify two types of relations in lexical semantic field under consideration – hypo-hyperonymic and synonymic. The core of the English language lexical semantic field “jewellery” comprises only such hyperonyms that have a certain number of hyponyms and cover all of the body parts that can be decorated with jewellery: ring (fingers), crown (head), necklace (neck), earring (ear), bracelet (arm). The medial part of the lexical semantic field under consideration includes 59 nominations. These are such nominations that are used less than in 10% cases of tokens of jewellery in our sample and nominations reflected in explanatory dictionaries. It is necessary to note that both core and medial constituents of lexical semantic field “jewellery” are found in non-specialized explanatory dictionaries, yet medial elements are either less frequent in speech or completely absent from our sample. Medial part of the lexical semantic field under consideration includes as well nominations of quite popular kinds of jewellery and names of their wide spread variations. The periphery of lexical semantic field “jewellery” comprises 135 field constituents found exclusively in specialized encyclopedic sources. These include the bigger part of hyponyms and nominations of a large group of jewellery items used to decorate genitalia. As we can see peripheral elements of this lexical semantic field surpass core and medial elements and are less frequently used, while core constituents of the field reveal to the full integral meaning of the units under consideration, i.e. an item of jewellery is an object that decorates a certain part of the human body, highlights the social status of is owner and has a certain symbolic value.

The article studies peculiarities of functioning of precious stones nominations in author’s tales. Direct, indirect and symbolic meanings of the investigated nominations are being viewed in the article. The purpose of this paper is to study the use of gender-specific nominations of precious stones in fairy tales written by British authors. The material of our study is based on two tales by two great authors of English literature: O. Wilde, the writer of the nineteenth century, and A. Carter, the writer of the twentieth century. Both are known for their stories, striving to speak about the reality in a different language. The nominations of precious stones in folk fairy tales are exclusively anthropocentric, i.e. they are used to describe man and his life in literal and figurative senses. The literary sources use the nominations of precious stones to depict other objects - cities, plants, drinks and more. All the recorded cases of the names of precious stones in the analized works can be subdivided into two groups: 1) the nominations of precious stones used in the direct meaning; 2) the nominations of precious stones used figuratively. The nominations of precious stones in the direct meaning are mainly of anthropocentric nature. These nominative units are mostly used to describe various jewelry. In the figurative meaning the nominations of precious stones are employed in stylistic devices of metaphor, simile and epithet. Oscar Wilde describes a variety of things both abstract and concrete, including other precious stones. Unlike male texts, the nominations of precious stones in female prose obtain an important symbolic value for the realization of the author's message. Thus, in fairy tale "The Bloody Chamber" by A. Carter jewelry made of ruby and opal are a gift of the French Marquis (whose prototype is Bluebeard) to his young wife, and the nominations ruby and opal obtain the meaning of "imminent death" and realize a prospective function. In the texts of both authors the nominations of precious stones are used both in the direct and figurative meanings. In the direct meaning these nominations denote jewelry - here we do not establish differences in use. However, the functioning of the vocabulary in denoting precious stones in the figurative meaning was found to have some discrepancies connected with the gender of the author. Thus, in the fairy tales by O. Wilde the nominations of precious stones are mainly used to describe objects and events, and serve as a powerful tool of imagery. By contrast, the main function of the nominations of precious stones in the fairy tales by A. Carter is the realization of textual categories: prospection and concept of the text. In the text the nominations expand their semantic structure through a series of contextual meanings.

Руснак Ю. Свадебные обрядотермины в буковинских говорах. Свадебное действо составляет единство предсвадебного, свадебного и послесвадебного этапов. В статье проанализировано свадебную обрядовую терминологию в буковинских говорах. Исследование соответствует этнолингвистическому аспекту языкознания, поскольку лексика семейной обрядности в говорах составляет слой лексем с так называемым „культурным компонентом”, то есть в них отражено реалии культуры народа. Ключевые слова: свадебный обряд, буковинские говоры, номинатвный ряд, духовная культура, номинация. Руснак Ю. Власне весільні обрядотерміни у буковинських говірках. В статті проаналізовано власне весільну обрядову термінологію у буковинських говірках. Дослідження відповідає етнолінгвістичному аспекту мовознавства, оскільки лексика родинної обрядовості у говірках становить шар лексем з так званим „культурним компонентом”, тобто в них віддзеркалено реалії культури певного народу. Одиницею опису номінацій власне весільного етапу обрано номінативний ряд – сукупніть номінації на позначення одного денотата. Семантико-функціональний аналіз лексики на позначення власне весільних обрядів, що репрезентують духовну культуру буковинців, засвідчує єдиний мовно-образний світ української нації. Лексичні репрезентанти на позначення власне весільних обрядотермінів спричинені різними внутрішніми формами номінацій. Низка номінацій власне весільних обрядодій ілюструє релікти попередніх світоглядних систем буковинців. Ключові слова: весільний обряд, буковинські говірки, номінатвний ряд, духовна культура, номінація.

У статті простежуються основні риси портрету української жінки на сторінках глянсової преси в Україні, передусім жіночої ("Женский журнал New", "Apriori", "Chercher la femme", "Magic Woman", "Woman magazine", "Nova" та ін.). Метод моніторингу дав можливість відібрати й проаналізувати сегмент глянсових видань, зосередивши увагу на періодиці для жінок. Метод контент-аналізу залучено при визначенні основних понять-номінацій для характеристики жінок на шпальтах українського глянсу. Спостереження, аналіз та узагальнення дозволили окреслити основні риси жіночого портрету в глянсовому журналі сьогодення. На жаль, національні коди, зокрема ментально-ідентифікаційний та комунікативний часто залишаються поза практикою функціонування зазначеного типу преси. Портрет української жінки обумовлюється кількома штрихами: це успішна, достатньо популярна й публічна особистість, якій притаманні такі риси: "красива, щаслива, кохана, успішна і самореалізована". The article deals on the main features of the portrait of Ukrainian woman on the pages of glossy periodicals in Ukraine, particularly woman magazines, such as "Zhenskyj zhurnal New / Woman magazine New", "Apriori", "Chercher la femme", "Magic Woman", "Woman magazine", "Nova", etc. A monitoring method gave an opportunity to select and analyze the segment of glossy editions, concentrating attention on periodicals for women. The method of analysis of content is chosen for determination of basic concepts-nominations for description of women. Methods of observation, analysis and generalization allowed to outline basic characteristics in women’s portrait on the pages of the modern glossy magazines. Unfortunately, national codes, in particular mentally-identification and communicative often remain out of practice of functioning of the marked type of the press. The portrait of the Ukrainian woman is stipulated by some features: she is confessed in the society, popular enough and public personality; the main characteristics are "beautiful, happy, beloved, successful and self-realized".

У статті наголошено, що мова є своєрідним синтезом усього національного, єдиним фактором української національної ідентичності. Зазначено, що в сучасному світовому лінгвістичному порядку виокремлюють дві основні тенденції. Перша пов’язана з зусиллями еліт національних держав зберегти монополію на національну мову, оскільки національна мова і сьогодні є найвиразнішим маркером державності чи національної ідентичності. Друга тенденція ніби вступає в протиріччя з першою і демонструє поширення міжнародних мов, найпотужніший потік, зокрема, з англійської мови. Ці два тренди мають своє історичне підґрунтя в різних епохах. Сучасна українська мовна практика подає широкий спектр нових номінацій, ще не засвідчених почасти в словниках, але активно вживаних в різних сферах комунікації. The trends of development and filling by new actively used lexical units in different spheres of communication in the modern Ukrainian language are considered in this article. The scientific terminology is a product of a human thought, the language of science, taking into account national priorities and international influence, it studies, models the behavior of language macrosystems and encodes them into terminology systems (terminosystems). The analysis of modern terminology of various languages from the position of semantics provides an opportunity to identify polysemy – homonym, synonymy, antonymy as a phenomenon that indicates to symmetry / asymmetry in terminology. An expressive nature of the language contributes to the implementation of the influence of text in the addressee, gives credibil ity, allows to assess the usefulness of the communication. Most often, we highlight expressively colored occasional expressions, which help to discover the worldview and attitude of the native speakers. Apparent formal abnormality is defined by the functional need of their graphic possibilities, performing various nominative-artistic functions. Priorities in the use of certain innovations are determined by multifunctional needs in certain communicative situations in general. Additional time is needed for an appraisal characteristic of the active use of a new word and the relative frequency of its use. The article is devoted to the problem of term’ transformation processes, it is the stylistic transposition of lexical items. The scientific exploration focuses when using the term in unusual language situations for him, we have changing in the terminology semantics and gradual transition words with special meaning to the common lexical fund.

Метою статті є визначення класифікаційних параметрів номінатем комплексного типу. Об’єкт аналізу — процеси мовленнєвої й мовної номінації в їхній різноманітності. Предмет дослідження — номінатеми, моделі модифікації яких є комплексом мовленнєвих і текстових реалізацій, відрізняючись від традиційних двохкомпонентних моделей. В роботі використано описовий і структурний методи. Результатом дослідження є виявлення номінатем комплексних типів, опис їх реалізацій різних видів. Висновки. Відповідності «словосполучення — композит — універб», «словосполучення — абревіатура — універб», «словосполучення — словосполучення юкстапозитно-абревіатурного типу — універб», «словосполучення — універб — еліптема (головне слово) — композит», «словосполучення — універб — еліптема (залежне слово)», «словосполучення — композит абревіатурного типу — абревіатура — універб» є формами абстрактної мовної одиниці — номінатеми комплексного типу, — яка має цілу низку формальних та семантичних особливостей. Практичне застосування результатів дослідження може бути втілено в укладанні словника номінатем російської мови., Цель статьи — определение классификационных параметров номинатем комплексного типа. Объект анализа — процессы речевой и языковой номинации в их разнообразии. Предмет исследования — номинатемы, модели модификации которых представляют собой комплекс речевых и текстовых реализаций, тем самым отличаясь от более частотных двухкомпонентных моделей. В работе использованы описательный и структурный методы. Результат исследования — выявление номинатем комплексных типов, описание их реализаций различных видов. Выводы. Соответствия «словосочетание — аббревиатура — эллиптический универб», «словосочетание — композит — эллиптический универб», «словосочетание — словосочетание юкстапозитно-аббревиатурного типа — эллиптический универб», «словосочетание — эллиптический универб — эллиптема (главное слово) — композит», «словосочетание — эллиптический универб — эллиптема (зависимое слово)», «словосочетание — композит аббревиатурного типа — аббревиатура — эллиптический универб» являются формами абстрактной номинативной единицы, именуемой номинатемой комплексного типа, которая характеризуется целым рядом формальных и семантических особенностей, присущих только этим лексическим структурам. Практическое применение результатов исследования может воплотиться в составлении словаря номинатем русского языка., Object of the paper is to defi nee formal peculiarities of nominathemes of complex type. Object under analysis is processes of speech and language nomination in the context of their diversity. Subject under analysis is a variety of nominathemes which modifi cation model diff ers from more frequency models. The paper applies descriptive method and structural one. Results of the analysis are defi nition of nominathemes of complex types and description their realizations. Conclusions. “Word combination — composite — univerb”, “Word combination — abbreviation — word”, “Word combination — abbreviated word combination — univerb”, “Word combination — composite of abbreviation type — univerb”, “Word combination — univerb — ellipse (dependent word)”, “Word combination — univerb — ellipse (main word)” parallels are forms of abstract lexical unit called nominatheme characterizing by a number of formal peculiarities and semantic ones typical for the lexical structures only. Application of the analysis results can be implemented in a dictionary of Russian language nominathemes making.

The article is devoted to the study of the phenomenon of the title of folklore and literary Ukrainian works while taking into account changes in its characteristics with time. The emphasis is on the main formal and semantic features of the headings of folklore works, works of ancient Ukrainian literature, the literature of the end of the XVIII-XI centuries, the literature of the XX century, works of the period of modern independent Ukraine. The dynamics are studied and the main tendencies of the nomination of works in the historical perspective are singled out., Статтю присвячено дослідженню феномену заголовка фольклорних і літературних українських творів з огляду на зміни його характеристик у часі. Акцентовано увагу на основних формальних і семантичних особливостях заголовків фольклорних творів, творів давньої української літератури, літератури кінця XVIII–XI ст., літератури XX ст., творів періоду сучасної незалежної України. Досліджено динаміку та виокремлено основні тенденції номінування творів в історичному ракурсі.

Висвітлено кризу мультикультуралізму на основі розкриття подвійних стандартів ліберальної доктрини толерантності. До парадоксів, закладених у символічне поле лібералізму якості його «симптомів» (легітимованих «тріщин») належать: солідарність і плюральність, індивідуалізація і смерть суб’єкта, деідеологізація, ламка соціальних міфів і реванш ідеологій на основі створення технократичного міфу, раціональність і відсутність логічної аргументації, прагматизм і сентиментальність, терпимість як приховане насилля, боязнь конфлікту і підтримка сильної його сторони, зсув конфлікту від соціально-класового до етнічного, критика націонал-радикалізму і використання правих диктатур в умовах капіталізму катастроф для підтримки вільного ринку. Застосовуючи методологічні підходи структуралізму, постструктуралізму та психоаналізу Словенської, Монреальської та Сорбонської шкіл, автор розкриває латентні фашизоїдні (екстремістські) тенденції панамериканістської ідеології «людяності» і «свободи»: виправдання корупції через недоторканість приватного простору; «воєнний пацифізм» (безперервна «війна за мир», боротьба з «терором» і «фундаменталізмом» шляхом силового нав’язування демократичної «машини бажань» та економіки насолоди); деідеологізація та захист ідеології капіталізму, декларація право на свободу слова і неможливість його реалізації у випадку з переслідуванням журналістів, що критикують саму транснаціональну систему, вибори як номінальна процедура «влади-видовища», апріорна згода з фундаментальними засадами ліберал-демократії і сприйняття усіх її недоліків як «неминучих втрат», корозія толерантності і втрата ідентичності, входження в ідеологію як процес «зшивання» і самоцензурування, політична номінація ірраціонального протесту в умовах сучасних революційних рухів. Доктрині лібералізму як моделі моралізаторського виправдання насилля протиставлено філософію діалогу як етику відповідальності перед Іншим. The topic of the article is the criticism of the doctrine of liberalism. The contradiction between liberalism and radicalism, between the idea of equality and the idea of violence, is an illusion. Fascist nuclei are contained in the liberal style of thinking and make up its double standard. The symbolic field of liberalism contains a hidden idea of violence towards the countries of the third world. Liberalism has adopted the racist concept of «developed» and «backward» peoples, developed in the theory of evolution and social Darwinism. Status of the «backward people» turns the country into a field of application of democratic experiments on the forcible imposition of liberal values. The free market in these countries is implanted by using the right radical tools of fundamentalism, militarism, nationalism and neo-Nazism. Liberal politicians first arouse these fascist tendencies, and then oppose themselves to them as a kind of salvation.The author uses the methodology of structural psychoanalysis to uncover the paradoxes of multicultural doctrine. They are looking for schools Slovenia, Montreal and Sorbonne. The main of the liberal paradoxes is a symptom of the legitimization of incompatible principles: solidarity and pluralism, militarism and pacifism, the protection of human rights and the tolerance of extremism, the fear of conflict and support for its strong side, sentimentality and rationality, covering violence with moralizing myths, lack of ideologies and revanchism, prosperity and class abyss, the substitution of social conflict by ethnic confrontation. The doctrine of shock is the main problem of philosophical and cultural studies in antiglobalism. The author studies how corrosion of tolerance is used for ideological zombification. Tolerance is a hidden form of violence. It can manifest itself both as snobbery, and as irony, and as desorientation, and as indifference, and as voluntarism. The relativism of values disorients a person who suddenly finds himself in a void. The void is filled with radical ideologies and fundamentalist myths of the «new Middle Ages». Dialogue as the value of the Other is contrasted of multiculturalism. The philosophy of dialogue is an anti -liberal doctrine of guilt and responsibility. Its main points are the rejection of politics for the sake of ethics. Being is communication. Communication in dialogue differs from modern globalism, and from postmodern multiculturalism. It does not represent a rational consensus, nor ironic parallelism. The moment of understanding in the dialogue is called the «sphere between» and is fixed by the meaning of the Third as an intermediary between the I and the Other.

In particular secondary tokens are considered - the names of instruments, parts of tools; The names of the bodies and their parts created outside the similarity. Secondary names that arise on the basis of associative connections, as a result of metaphoric and metonymic transfers, have also been studied., En particulier les jetons secondaires sont considérés - les noms des instruments, des parties d'outils; Les noms des corps et leurs parties créées en dehors de la similitude. Les noms secondaires issus de connexions associatives, à la suite de transferts métaphoriques et métonymiques, ont également été étudiés., Розглянуто зокрема вторинні лексеми - назви інструментів, деталей інструментів; назви органів та їх частин, що створюються за зовнішньою схожістю. Досліджено також вторинні назви, що виникають на основі асоціативних зв'язків, в результаті метафоричних і метонімії переносів., Рассмотрены в частности вторичные лексемы – названия инструментов, деталей инструментов; названия органов и их частей, создаваемых за внешним сходством. Исследовано также вторичные названия, возникающих на основе ассоциативных связей, в результате метафорических и метонимии переносов.

The wedding action is unity pre-wedding, wedding and post-wedding stages. The article analyzes the wedding ritual terminology in the Bukovinian dialects. The study corresponds to the ethnolinguistic aspect of linguistics, since the vocabulary of family rituals in dialects is a layer of lexemes with the so-called "cultural component", that is, they reflect the realities of the culture of the people., L'action de mariage est l'unité pré-mariage, mariage et post-mariage. L'article analyse la terminologie du rituel du mariage dans les dialectes de Bucovine. L'étude correspond à l'aspect ethnolinguistique de la linguistique, puisque le vocabulaire des rituels familiaux dans les dialectes est une couche de lexèmes avec la soi-disant «composante culturelle», c'est-à-dire qu'ils reflètent les réalités de la culture du peuple., Весільне дійство становить єдність передвесільного, весільного і післявесільних етапів. У статті проаналізовано весільну обрядову термінологію в буковинських говірках. Дослідження відповідає етнолінгвістичному аспекту мовознавства, оскільки лексика сімейної обрядовості в говірках становить шар лексем з так званим "культурним компонентом", тобто в них відображено реалії культури народу., Свадебное действо составляет единство предсвадебного, свадебного и послесвадебного этапов. В статье проанализировано свадебную обрядовую терминологию в буковинских говорах. Исследование соответствует этнолингвистическому аспекту языкознания, поскольку лексика семейной обрядности в говорах составляет слой лексем с так называемым „культурным компонентом”, то есть в них отражено реалии культуры народа.