Search

The anatomical study has been carried out on 13 corpses of full-term fetuses, measuring 451.0-500.0 mm of the parieto-calcaneal length (PCL) and 9 corpses of newborn infants with a PCL over 501.0 mm. On the basis on an analysis of theobtained findings one may arrive at a conclusion that during the neonatal period the typical sings of the gastroduodenal segment are the predomination of the diameter of the pyloric canal over the diameter of the duodenal bulb, an outpouching of the aboral direction of the pylorus, the presence of the circular plica of the mucous membrane at the level of the pyloric opening and the longitudinal plicae within the pyloric canal, the presence of the duodenal recess, the position of the pylorus in the epigastric region proper on the right from the median line., Анатомическое исследование проведено in situ на 13 трупах доношенных плодов 451,0- 500,0 мм теменно-пяточной длины (ТПД) и 9 трупах новорожденных детей с ТПД свыше 501,0 мм. На основании анализа полученных результатов можна сделать вывод о том, что в неонатальном периоде типичными признаками гастродуоденального сегмента есть превалирование диаметра пилорического канала над диаметром луковицы двенадцатиперстной кишки, выпячивание и аборальное направление привратника желудка, наличие циркулярной складки слизистой оболочки на уровне пилорического отверстия и продольных складок в пределах пилорического канала, наличие дуоденального кармана, положение привратника желудка в собственно надчревной области справа от срединной линии., Анатомічне дослідження проведено in situ на 13 трупах доношених плодів 451,0-500,0 мм тім'яно-п'яткової довжини (ТПД) та 9 трупах новонароджених дітей з ТПД понад 501,0 мм. На підставі аналізу одержаних результатів можна дійти висновку, що в неонатальному періоді типовими ознаками гастродуоденального сегмента є переважання діаметра воротарного каналу над діаметром цибулини дванадцятпалої кишки, випин та аборальне спрямування воротаря шлунка, наявність циркулярної складки слизової оболонки на рівні воротарного отвору та поздовжніх складок у межах воротарного каналу, наявність дуоденального закутка, положення воротаря шлунка у власне надчеревній ділянці справа від серединної лінії.

Цель исследования: выявление наиболее важных анте-, интра- и неонатальных факторов риска некротизирующего энтероколита (НЭК) у недоношенных детей, рожденных в Красноярском краевом клиническом центре охраны материнства и детства, г. Красноярск. Материалы и методы: проведено открытое, ретроспективное, сплошное, одноцентровое исследование, предназначенное для получения предварительных данных, важных для планирования дальнейшей тактики наблюдения за детьми с рассматриваемой патологией. В работе представлены результаты наблюдения 42 недоношенных новорожденных детей, родившиеся в период с 1 января 2020 года по 31 декабря 2020 года, с диагностированным НЭК. Всем детям диагноз установлен в соответствии с классификацией НЭК по стадиям течения, предложенной Bell et al. (1978) в модификации Walsh and Kliegman (1987). Результаты: в работе представлены наиболее частые патологические состояние антенатального, интранатального и неонатального периодов, которые могут являться факторами риска по возникновению НЭК у недоношенных детей.

Цель исследования: выявление наиболее важных анте-, интра- и неонатальных факторов риска некротизирующего энтероколита (НЭК) у недоношенных детей, рожденных в Красноярском краевом клиническом центре охраны материнства и детства, г. Красноярск. Материалы и методы: проведено открытое, ретроспективное, сплошное, одноцентровое исследование, предназначенное для получения предварительных данных, важных для планирования дальнейшей тактики наблюдения за детьми с рассматриваемой патологией. В работе представлены результаты наблюдения 42 недоношенных новорожденных детей, родившиеся в период с 1 января 2020 года по 31 декабря 2020 года, с диагностированным НЭК. Всем детям диагноз установлен в соответствии с классификацией НЭК по стадиям течения, предложенной Bell et al. (1978) в модификации Walsh and Kliegman (1987). Результаты: в работе представлены наиболее частые патологические состояние антенатального, интранатального и неонатального периодов, которые могут являться факторами риска по возникновению НЭК у недоношенных детей.

Прогрессирующий семейный внутрипеченочный холестаз (ПСВХ) – это редкая форма наследственной патологии печени, которая обусловлена дефектами секреции желчи, непрерывно прогрессирует и способствует формированию фиброза и цирроза печени. Частота данной патологии составляет 1 на 50 000–100 000 новорожденных. Начинается заболевание, как правило, в младенчестве, но прогрессирование процесса может быть и в подростковом возрасте. Выделяют три типа ПСВХ: при ПСВХ 1-го и 2-го типа нарушается секреция солей желчных кислот, а при ПСВХ 3-го типа изменена экскреция фосфолипидов. Диагностика основана на клинических проявлениях, результатах холангиографии, УЗИ, гистологии печени и специфических тестах. Терапия урсодезоксихолевой кислотой должна быть начата во всех случаях для предотвращения прогрессирования повреждения печени. Тем не менее, большинство пациентов с ПСВХ в конечном итоге являются кандидатами на трансплантацию печени. Таким образом, ранняя диагностика ПСВХ позволяет своевременно определять тактику ведения пациентов с целью предотвращения необратимого исхода заболевания., Progressive familial intrahepatic cholestasis (PFIC) is a rare form of hereditary diseases of the liver, which (due to defects in bile secretion) constantly progresses and promotes the formation of liver fibrosis and cirrhosis. Its incidence is estimated as 1 to 50.000–100.000 newborns. The onset of the disease is generally in infancy, but the diagnosis may be delayed until adolescence. Three types of PFIC are distinguished: in PFIC types I, II, the secretion of bile salts deteriorates, whereas in PFIC type III, the excretion of phospholipids is altered. Diagnosis is based on clinical manifestations,cholangiography, liver ultrasonography, and histology, as well as on specific tests. Ursodeoxycholic acid therapy should be initiated in all patients to prevent the progression of liver damage. However, the majority of PFIC patients are ultimately candidates for liver transplantation. Thus, early diagnosis of PFIC allows timely determination of patient management tactics in order to prevent an irreversible outcome of the disease., Педиатрия. Восточная Европа, Выпуск 4 2021, Pages 578-588

В статье рассматриваются электрофизиологические маркеры сознания и когнитивные функции у детей раннего возраста., The study is devoted to electrophysiological markers of con-sciousness and cognitive functions in young children. The concepts of con-sciousness and definitions of the terms referring to the neonatal period are given., Специальное образование, Issue № 3 (59), Pages 100-117

Purpose — to determine the main ultrasound features of neonatal jaundice based on the etiological factors, frequency and peculiarities of manifestations.Patients and methods. The sonograms of 328 neonates were analyzed over the period of 2013–2018. All patients had an in-depth clinical and laboratory examination. Sonography was carried out according to generally accepted protocols by state of the art equipment. All the cases were divided into four clinical groups, which demonstrated abnormal hepatic sonograms. 138 neonates were with the signs of conjugating jaundice due to immaturity of enzymatic systems (group I). Another 54 cases of isoimmune conflicts due to Rh or group incompatibility (group II). 108 newborns demonstrated signs of parenchymal jaundice of infectious genesis (group III). After all, 28 cases indicated obstructive jaundice (group IV).Results and conclusions. Conducted studies have shown that the most frequent were jaundices conditioned by diffuse liver damage (caused by intrauterine infection) and as a result of the development of isoimmune conflicts. Obstructive jaundices were the most seldom. They were revealed in deeply preterm infants with cholestasis and biliary atresia. Follow-ups would be paramount in cases of the hepatic sonograms with combined lesions. While there appeared clear signs of either group I or group II. Additional examinations (such as MRCP) were required if it was not possible to distinguish one condition from another sonographically., Цель — определить основные ультразвуковые симптомы желтухи в зависимости от этиологических факторов возникновения патологии, частоты и особенностей проявлений в неонатальном периоде.Пациенты и методы. В течение 2013–2018 гг. обследованы 328 новорожденных с желтухой. Всем пациентам проведено углубленное клинико-лабораторное обследование. По результатам обследования новорожденные были распределены на четыре группы: I — с признаками коньюгационной желтухи, обусловленной незрелостью ферментативных систем (138 новорожденных) II — с изоиммунными конфликтами, обусловленными резус- или групповой несовместимостью (54 ребенка); III — с паренхиматозными желтухами инфекционного генеза (108 малышей); IV — с признаками механической желтухи (28 детей).Результаты и выводы. Выявлено, что наиболее частыми были желтухи, обусловленные диффузным поражением печени, вследствие влияния внутриутробного инфицирования, а также развития изоиммунных конфликтов. Механические желтухи определялись значительно реже и были обусловлены холестазом у глубоко недоношенных детей и билиарной атрезией. Особенности ультразвуковой семиотики сочетанного поражения требовали динамического контроля до появления четких признаков первой или второй группы, а при их отсутствии — дополнительного обследования (МР-холангиография)., Мета — визначити основні ультразвукові симптоми жовтяниці залежно від етіологічних факторів виникнення патології, частоти та особливостей проявів у неонатальному періоді.Пацієнти та методи. Протягом 2013–2018 рр. обстежено 328 новонароджених із жовтяницею. Усім пацієнтам проведено поглиблене клініко-лабораторне обстеження. Ехографію виконано за загальноприйнятими протоколами на приладах експертного класу. За результатами обстеження новонароджені розподілені на чотири групи: І — з ознаками кон'югаційної жовтяниці, обумовленої незрілістю ферментативних систем (138 новонароджених); ІІ — з ізоімунними конфліктами, обумовленими резус- або груповою несумісністю (54 дитини); ІІІ — із паренхіматозними жовтяницями інфекційного генезу (108 малюків); ІV — з ознаками механічної жовтяниці (28 дітей).Результати та висновки. Виявлено, що найчастішими були жовтяниці, обумовлені дифузним ураженням печінки, унаслідок впливу внутрішньоутробного інфікування, а також розвитку ізоімунних конфліктів. Механічні жовтяниці визначалися значно рідше і були обумовлені холестазом у глибоко недоношених дітей і біліарною атрезією. Особливості ультразвукової семіотики поєднаного ураження потребували динамічного контролю до появи чітких ознак першої чи другої групи або за їх відсутності — додаткового обстеження (МР-холангіографія).

З метою удосконалення та систематизування підходу до діагностики серцево-судинних розладів у новонароджених шляхом комплексної оцінки допплерехокардіографічних параметрів, біохімічних маркерів (рівень лактатдегідрогенази, γ-глутамілтрансферази) та поліморфними варіантами С786Т у гені ендотеліальної синтази оксиду азоту (еNOS), T58C у гені мітохондріальної супероксиддисмутази (MnSOD2) та Ser49Gly в гені β1-адренорецептора (ADRB1) обстежені 133 новонароджені, із них 73 з групи перинатального ризику (І група) та 60 здорових доношених новонароджених (ІІ група). За результатами обстеження, бівентрикулярна дисфункція встановлена в 19,1 % дітей І групи, серед яких у 4 (5,5 %) обстежених встановлена систоло-діастолічна, у 10 (13,6 %) новонароджених — діастолічна дисфункція шлуночків серця. У 12 (20,0 %) передчасно народжених дітей та в 4 (30,7 %) новонароджених із затримкою внутрішньоутробного розвитку встановлено гіпокінетичний тип центральної гемодинаміки, що супроводжувалося підвищеними рівнями лактатдегідрогенази і γ-глутамілтрансферази в сироватці крові та змінами діастолічного наповнення шлуночків серця. Встановлена наявність асоціації між генотипом СС поліморфізму гена еNOS та скоротливою здатністю міокарда лівого шлуночка, інтегральною функцією лівого шлуночка за індексом Теї у передчасно народжених дітей із групи перинатального ризику, носіїв алелі С за поліморфізмом гена MnSOD2 та з легеневою гіпертензією, в неонатальний період. Наявність генотипу GG поліморфізму гена ADRB1 можна вважати предиктором розвитку гіпокінетичного режиму центральної гемодинаміки., С целью усовершенствования и систематизации подхода к диагностике сердечно-сосудистых расстройств у новорожденных путем комплексной оценки допплерэхокардиографических параметров, биохимических маркеров (уровень лактатдегидрогеназы, γ-глутамилтрансферазы) и полиморфными вариантами С786Т в гене эндотелиальной синтазы оксида азота (еNOS), T58C в гене митохондриальной супероксиддисмутазы (MnSOD2) и Ser49Gly в гене β1-адренорецептора (ADRB1) обследовано 133 новорожденных, из них 73 из группы перинатального риска (I группа) и 60 здоровых доношенных новорожденных (II группа). По результатам обследования, бивентрикулярная дисфункция установлена у 19,1 % детей I группы, среди которых у 4 (5,5 %) обследованных установлена систоло-диастолическая, у 10 (13,6 %) новорожденных — диастолическая дисфункция желудочков сердца. У 12 (20,0 %) преждевременно рожденных детей и у 4 (30,7 %) новорожденных с задержкой внутриутробного развития установлен гипокинетический тип центральной гемодинамики, что сопровождалось повышенными уровнями лактатдегидрогеназы и γ-глутамилтрансферазы в сыворотке крови и изменениями диастолического наполнения желудочков сердца. Установлено наличие ассоциации между генотипом СС полиморфизма гена еNOS и сократительной способностью миокарда левого желудочка, интегральной функцией левого желудочка по индексу Теи у преждевременно рожденных детей из группы перинатального риска, носителей аллели С по полиморфизму гена MnSOD2 и с легочной гипертензией, в неонатальный период. Наличие генотипа GG полиморфизма гена ADRB1 можно считать предиктором развития гипокинетического режима центральной гемодинамики., In order to improve and systematize the approach to the diagnosis of cardiovascular disorders in newborns by comprehensive assessment of Doppler echocardiography parameters, biochemical markers (lactate dehydrogenase (LDH), γ-glutamyltransferase (GGT) levels) and polymorphic variants of C786T in the endothelial nitric oxide synthase (eNOS) gene, T58C in mitochondrial superoxide dismutase gene (MnSOD2) and Ser49Gly in β1-adrenoceptor gene (ADRB1), 133 newborns were examined, 73 of them were at perinatal risk (group 1) and 60 — healthy full-term neonates (group 2). According to the results of the study, biventricular dysfunction is detected in 19.1 % of children in group І, among them 4 (5.5 %) children were found to have systolic-diastolic and 10 (13.6 %) newborns — diastolic dysfunction of the heart ventricles. Besides, 12 (20.0 %) pre-term infants and 4 (30.7 %) newborns with intrauterine growth retardation had hypokinetic type of central hemodynamics accompanied by elevated levels of LDH and GGT in serum and changes in the diastolic filling of the heart ventricles. The study showed an association between SS genotype of eNOS gene polymorphism and contractile capacity of the left ventricular myocardium, the integral function of the left ventricle according to Tei index in pre-term infants from the perinatal risk group, carriers of C allele by MnSOD2 gene polymorphism and pulmonary hypertension in the neonatal period. The presence of GG genotype of ADRB1 gene polymorphism can be considered as a predictor for the development of hypokinetic regimen of central hemodynamics.

Мета роботи – аналіз спеціалізованої наукової літератури для узагальнення даних про роль нейроімунної системи в дизрегуляції морфогенетичних процесів.На сьогодні необхідно дати розгорнуту характеристику порушень різних морфогенетичних процесів при дисфункції нейроімунної системи внаслідок багатоплановості проблеми. Найбільш достовірним матеріалом для проведення такого аналізу володіють ембріологи та спеціалісти з вродженої генетичної патології. Упродовж багатьох десятиліть накопичувалися численні клінічні спостереження, які безпосередньо або опосередковано вказують на залежність різних гістогенезів під час ембріонального розвитку від стану нейроімунної системи в цілому, її первинних і вторинних лімфоїдних органів та гуморальних факторів, імунітету зокрема.Висновок. Функціональна недостатність імунної системи залежить від недостатності тієї чи іншої популяції лімфоїдних клітин, внаслідок порушення багатокомпонентного регуляторного каскаду., Цель работы - анализ специализированной научной литературы для обобщения данных о роли нейроиммунной системы в дизрегуляции морфогенетических процессов.На сегодняшний день дать развернутую характеристику нарушений различных морфогенетических процессов при дисфункции нейроиммунной системы вследствие многоплановости проблемы. Наибольшим материалом для проведения такого анализа обладают эмбриологи и специалисты по врожденной генетической патологии. На протяжении многих десятилетий накапливались многочисленные клинические наблюдения, которые прямо или косвенно указывают на зависимость различных гистогенезов при эмбриональном развитии от состояния нейроиммунной системы в целом, ее первичных и вторичных лимфоидных органов и гуморальных факторов, иммунитета в частности.Вывод. Функциональная недостаточность иммунной системы зависит от недостаточности той или иной популяции лимфоидных клеток, при нарушении многокомпонентного регуляторного каскада., The aim of the work is to analyze specialized scientific literature to generalize data concerning the role of the neuroimmune system in the dysregulation of morphogenetic processes.At present, to give a detailed description of the violations of various morphogenetic processes in the dysfunction of the neuroimmune system due to the multisystemic nature of the problem. Embryologists and specialists in congenital genetic pathology have the greatest material for carrying out such analysis. Numerous clinical observations, which directly or indirectly indicate the dependence of various histogenesis in embryonic development on the state of the neuroimmune system as a whole, its primary and secondary lymphoid organs and humoral factors, and immunity in particular, accumulated for many decades.Conclusion. Functional deficiency of the immune system depends on the insufficiency of a certain population of lymphoid cells, when a multicomponent regulatory cascade is violated.

Objective. To determine the possibilities of tissue dopplerography in the evaluation of ventricular longitudinal diastolic function of heart.Material and methods. In total 108 healthy newborns were examined with a definition of designated age-related values.Results. The analysis of the velocity and time parameters of the fibrous ring motion of the mitral and tricuspid valves, according to pulsed-wave tissue Doppler mapping data, in newborns during the early neonatal period, showed no significant differences. When compared with similar parameters in adults, the significant differences (p, Цель — определение возможностей тканевой допплерографии в оценке продольной диастолической функции желудочков сердца.Пациенты и методы. Обследовано 108 здоровых новорожденных с определением опорных возрастных показателей.Результаты. При проведении анализа скоростных и временных параметров движения фиброзных колец митрального и трикуспидального клапанов по данным импульсно-волнового тканевого допплеровского картирования у новорожденных в ранний неонатальный период достоверных отличий не выявлено. При сравнении с аналогичными параметрами, которые получены у взрослых, установлены достоверные отличия (p, Мета — визначення можливостей тканинної допплерографії в оцінці повздовжньої діастолічної функції шлуночків серця.Пацієнти і методи. Обстежено 108 здорових новонароджених з визначенням опірних вікових показників.Результати. При проведенні аналізу швидкісних і часових параметрів руху фіброзних кілець мітрального і трикуспідального клапанів за даними імпульсно-хвилевого тканинного допплерівського картування у новонароджених у ранній неонатальний період достовірних відмінностей не виявлено. При порівнянні з аналогічними параметрами, отриманими у дорослих, встановлені достовірні відмінності (p

Плаксина ЕМ, Сидоренко ОС, Легач ЕИ, Бондаренко ТП, Божок ГА. Изменение экспрессии хромогранина А в надпочечниках поросят на разные сроки неонатального развития. Вісник проблем біології і медицини. 2017; 2(3):99–104. В статье приведены данные о перераспределении клеток, содержащих хромогранин А (ХрА), в различных зонах надпочечника у свиней на разные сроки неонатального развития. Показано, что основная масса ХрА-позитивных клеток сосредоточена в мозговом веществе. Кроме того, одиночные клетки или агрегаты из нескольких ХрА-позитивных клеток наблюдаются в субкапсулярной области коры, а также расположены радиально в виде тяжей, направленных от периферии органа к мозговому веществу. Установлено, что с возрастом у свиней уменьшается площадь поперечного сечения мозгового вещества относительно площади поперечного сечения всего органа, а также уменьшается площадь, занимаемая экстрамедуллярными ХрА-позитивными клетками. _______________________________________________________________________ The article presents data about the redistribution of cells containing chromogranin A (CgA) in various zones of the adrenal gland in pigs for different periods of neonatal development. The adrenal glands were obtained from piglets at 1,7, 14, and 28 days after birth. The expression of CgA was studied by the immunohistochemical staining of cryosections of the adrenal glands. To identify the CgA-positive cells the primary rabbit polyclonal antibodies to CgA (dilution 1:200, Abcam, UK) and goat polyclonal secondary antibodies to rabbit IgG - H&L (AlexaFluor 488, dilution 1:400, Abcam) were used. It was shown that the bulk of the CgA-positive cells is concentrated in the adrenal medulla. In addition, single cells or aggregates of several CgA-positive cells are observed in the subcapsular region of the cortex and also located radially in the form of strands directed from the periphery of the organ to the adrenal medulla. During the entire period of pig neonatal development a change of adrenal cross-sectional area (Sc s ) is observed. At first 24 hours after birth the S of the adrenal glands was 4.5 ± 0.5 mm cs cs 2 . By the 28th day after birth the total S of the organ increases by 3.3 times. Moreover when assessing the comparative area of the adrenal medulla (Sm ) it is noticeable that it decreases from 7th day. At the 1st day of neonatal development Sm constitutes 25% of the total adrenal gland Sc s , on the 7th day it is 18%, on the 14th and 28th - 10 and 13%, respectively. With the morphometric analysis we estimated the comparative area of CgA-positive extramedullary cells. The decrease of this parameteer with age is established. At the 1st day it was 1.1% of the total adrenal Sc s , 7th - 1%, at the 14th - 0.5% and at the 28th - 0.2%. In summary we have shown that anatomical and physiological changes, which touch on the cortex as well as the medulla, occur in the pig adrenal glands during neonatal development. They consist of an increase of cortex Sc s , decrease of medulla Sm , as well as a decrease in the number of extramedullary CgA-positive cells.

MAS - a serious disease of the neonatal period is associated with aspiration of amniotic fluid (AF) contaminated meconium. Aspiration AF on average occurs in 10% of births in cephalic presentation of the fetus; it occurs in approximately 1% of neonates born vaginally and usually requires serious treatment.

Статья посвящена недоношенным детям, родившимся с массой тела до 1000 г и гестационным возрастом (ГВ) 29-31 нед. Диагностика задержки внутриутробного развития (ЗВУР) у недоношенных детей проводилась с использованием шкалы Фентона (2013). Изучено течение неонатального периода у 32 детей с ЗВУР 1-я группа (основная), родившихся с ГВ 29-31 нед; 2-я группа (сравнения) 44 ребенка без ЗВУР такого же ГВ. В анамнезе матерей 1-й группы выявлены следующие факторы риска: фетоплацентарная недостаточность тяжелой степени (p=0,011), маловодие (p=0,033), острые респираторные заболевания, осложненные бронхитом (p=0,032). В раннем неонатальном периоде у детей 1-й группы чаще отмечались метаболический ацидоз, нестабильность гемодинамики и нарушения сознания (все p=0,021); дети более длительно лечились в отделении реанимации и интенсивной терапии (p, Premature children born weighing up to 1000 g at the gestational age (GA) 29-31 weeks were examined for intrauterine growth retardation (IUGR). The diagnostics of IUGR was performed using the Fenton growth chart (2013). Study revealed a trend in the neonatal period in 2 groups of premature children. The first main group includes 32 children with IUGR born at the GA 29-31 weeks. The second group includes 44 children with same GA without IUGR. Anamnesis of the mothers of the first group revealed the following rick factors: severe fetoplacental insufficiency (p=0.011), oligohydramnios (p=0.033), acute respiratory diseases complicated with bronchitis (p=0.032). In the early neonatal period children were more often noticed to have metabolic acidosis, hemodynamic instability and impaired consciousness (p=0.021). Children spent a longer time in the crisis care center (p

У сучасній медицині досить актуальною залишається діагностика гіпоксичного ураження ЦНС. Крім того, однією з важливих задач для спеціалістів перинатальної медицини є прогнозування розвитку деструктивних уражень ЦНС протягом неонатального періоду.

The most common pathology in neonatal period is transient renal, which under adverse conditions can lead to the development of acute renal failure. Diagnosis of renal neonatal asphyxia is difficult because of the lack of specific clinical symptoms and lack of informativeness of traditional survey methods.

In the structure of pulmonary pathology in newborns, 80 % is pneumonia (P). P – infectious inflammatory disease that leads to severe pulmonary and extrapulmonary complications; high mortality of newborn children, especially premature, is characteristic.

Цель: улучшение диагностической точности определения гемодинамически значимого открытого артериального протока (ГЗОАП) у недоношенных новорожденных с экстремально низкой и низкой массой тела при рождении путем определения допплерэхокардиографических и объективных клинических критериев, определение тактики ведения пациентов в неонатальном периоде. Пациенты и методы. Обследовано 125 новорожденных с гестационным возрастом 24–37 недель. Допплерэхокардиографическое обследование (ДЭХОКГ) с определением показателей центральной гемодинамики, оценкой диастолической функции желудочков проводилось всем новорожденным сразу после рождения или в первые сутки жизни, через 48 часов. Результаты. Для недоношенных новорожденных с ГЗОАП по данным ДЭХОКГ были характерны дилатация левого желудочка с гипертрофией стенки и межжелудочковой перегородки — 75,9% (р, Мета: поліпшення діагностичної точності визначення гемодинамічно значущої відкритої артеріальної протоки (ГЗВАП) у передчасно народжених дітей з екстремально низькою та низькою масою тіла при народженні шляхом визначення допплер-ехокардіографічних та об'єктивних клінічних критеріїв із подальшим визначенням тактики ведення пацієнтів у неонатальному періоді. Пацієнти та методи. Обстежено 125 новонароджених з гестаційним віком 24–37 тижнів. Допплерехокардіографічне обстеження (ДЕХОКГ) з визначенням показників центральної гемодинаміки, оцінкою діастолічної функції шлуночків проводилося всім новонародженим відразу після народження або у першу добу життя, через 48 годин. Результати. Недоношеним з ГЗВАП за даними ДЕХОКГ були притаманні: дилатація лівого шлуночка з гіпертрофією стінки і міжшлуночкової перегородки — 75,9% (р, The purpose of the study is to improve the diagnostic accuracy in identification of hemodynamically significant patent ductus arteriosus in premature infants with extremely low birth weight by Doppler echocardiography and objective clinical criteria and specification of management of such patients in the neonatal period. Patients and methods. The study involved examination of 125 infants at the gestational age of 24–37 weeks. Doppler echocardiography with identification of central hemodynamics indices and diastolic ventricular function assessment was carried out to all the newborns immediately after birth or within 48 hours after birth. Results. According to Doppler echocardiography findings preterm infants with hemodynamically significant patent ductus arteriosus were found to have dilation of the left ventricle with hypertrophy of the wall and ventricular septum in 75.9% (p

Determination of mean pressure in the pulmonary artery trunk and its dynamics at the stage of neonatal hemodynamic adaptation is an urgent but insufficiently studied question. Objective. The objective of the research was the study of mean pressure dynamics in the pulmonary artery trunk in mature newborns in the early neonatal period according to Doppler echocardiography findings.Materials and methods. The research included examination of 203 “conditionally” healthy newborns (54.2% of boys and 45.8% of girls) with gestational age of 38-41 weeks. Doppler echocardiography was performed from two hours after birth and till 7 days of life. The mean pressure in the pulmonary artery trunk was determined according to A. Kitabatake et al. (1983) under physiologic sleep conditions.Results of the study. Newborns were divided into two groups such as: 1) babies born to mothers with physiological course of pregnancy and delivery; 2) babies born to mothers with extragenital pathology.General health condition of newborns from the first group was satisfactory. Apgar score was 8 and 9 points at the first and the fifth minutes of life, respectively. Adaptation period was favorable without pathologic somatic and neurologic symptoms. Postpartum adaptation of the cardiovascular system was satisfactory. Newborns were given the breast during the first two hours after birth and in the following days they were breastfed; they were discharged on the 3-5th day of their lives in satisfactory condition. General health condition of newborns from the second group was considered to be satisfactory. Apgar score was 7.7±0.2 and 8.7±0.2 points at the first and the fifth minutes of life, respectively. The early neonatal period was unremarkable, no cardiovascular pathologic symptoms were determined. All babies were given to the breast during 2-6 hours after birth and in the following days they were breastfed. Newborns were discharged in satisfactory condition on the 3-7th day of their lives due to mother’s condition.The conducted research demonstrated that 58.9% (p≤0.05) of babies from the second group were from the second and consequent pregnancies, and 4.7% – from multiple pregnancy. Pregnancy course analysis showed that 52.3% (p≤0.05) of mothers had complicated course. Anemia was reported in 13.1% of expectant mothers. 45.8% (p≤0.05) of babies were born by means of caesarean section. Exacerbation of chronic pyelonephritis during pregnancy was found in 11.2% of women, varicose veins of lower extremities and obesity – in 9.3% of expectant mothers. 58.9% (p≤0.05) of women had compromised heredity, among them 29.9% – from the side of the cardiovascular system in the form of heart rhythm and conduction disorders (AV-block of the II stage, WPW-syndrome, extrasystole), congenital heart disease (secondary defect of inter-atrial septum, anomalous pulmonary veins drainage, pulmonary artery stenosis), vegetative-vascular dysfunction, hypertensive disease, secondary cardiomyopathy, Ehlers-Danlos syndrome.Doppler echocardiography findings showed that during first 12 hours after birth 17.5% patients were registered to have high pressure in the pulmonary artery trunk up to 43.7±12.8mmHg (p≤0.05) and bidirectional shunting through open arterial duct and open oval window. By the end of the first day of life the mean pressure in the pulmonary artery trunk was 27.1±6.6mmHg; left-right shunting through open arterial duct and open oval window was consistently determined. From the second day of life there was stabilization of the mean pressure in the pulmonary artery, the average value of which was 22.8±4.1mmHg, from the third day – 22.2±2.4mmHg, from the fourth day – 23.2±3.1mmHg, and from the fifth-seventh day – 23.4±3.4mHg. The received data corresponded to physiologic time of open arterial duct closing. Indices of the mean pressure dynamics in the pulmonary artery trunk in both groups and also concerning days of life inside of groups did not have significant differences and characterized only general tendencies of intra-cardiac hemodynamics changes in newborns at the stages of hemodynamic adaptation. During individual analysis of mean pressure dynamics in the pulmonary artery trunk in 5.4% of babies (among them 54.5% (p≤0.05) of newborns born to women with extragenital pathology) on the fifth-seventh day of life a moderate increase of pressure in the pulmonary artery trunk was retained (25.5±2.0mmHg) which was connected with later period of fetal communications closing. While performing correlation analysis between level of mean pressure in the pulmonary artery trunk and floor, diameter of open oval window and width of open arterial duct no correlations were detected. Conclusions. Thus, healthy mature newborns in the first day of life are characterized by alteration of hemodynamics in the pulmonary circulation with the tendency to normalization of mean pressure in pulmonary artery trunk. In 5.4% of babies by the end of the early neonatal period increased pressure in the pulmonary artery trunk is retained which is connected with late period of fetal communications closing., Определение среднего давления в стволе легочной артерии, его динамика на этапе гемодинамической адаптации новорожденных является актуальным вопросом, но недостаточно изученным. Целью исследования было изучение динамики среднего давления в стволе легочной артерии у доношенных новорожденных в раннем неонатальном периоде по данным допплерэхокардиографии (ДЭХОКГ).Материалы и методы. Обследовано 203 «условно» здоровых новорожденных (мальчики – 54,2%, девочки – 45,8%) с гестационным возрастом 38-41 неделя. ДЭХОКГ проводилась в период с двух часов после рождения и до 7 суток жизни. Среднее давление в легочной артерии определялось по методике Kitabatake A. и соавт. (1983) в условиях физиологического сна. Результаты исследования. Новорожденные были разделены на две группы: 1) дети, рожденные от матерей с физиологическим течением беременности и родов; 2) дети, рожденные от матерей с экстрагенитальной патологией. Общее состояние новорожденных первой группы было удовлетворительным. Оценка по шкале Апгар составляла 8 и 9 баллов на первой и пятой минутах жизни соответственно. Адаптационный период проходил благоприятно, без патологической соматической и неврологической симптоматики. Послеродовая адаптация сердечно-сосудистой системы протекала удовлетворительно. Новорожденные были приложены к груди в первые 2 часа после рождения и в последующие дни получали грудное вскармливание; выписаны домой на 3-5 день жизни в удовлетворительном состоянии.Во второй группе обследованных общее состояние новорожденных было расценено как удовлетворительное. Оценка по шкале Апгар – 7,7±0,2 и 8,7±0,2 баллов на первой и пятой минутах жизни соответственно. Ранний неонатальный период протекал без осложнений, со стороны сердечно-сосудистой системы патологической симптоматики выявлено не было. Все дети приложены к груди через 2-6 часов после рождения, в последующие дни получали грудное вскармливание. Новорожденные выписаны домой в удовлетворительном состоянии на 3-7 день жизни из-за состояния матери. В результате проведенного исследования установлено, что 58,9% (р≤0,05) детей второй группы рождены от второй и последующих беременностей, от многоплодной беременности – 4,7%. Анализ течения беременности показал, что у 52,3% (р≤0,05) матерей имело место её осложненное течение. Анемия беременных зарегистрирована у 13,1% рожениц. 45,8% (р≤0,05) детей рождены путем операции кесарева сечения. Обострение хронического пиелонефрита во время беременности имело место у 11,2% женщин, варикозное расширение вен нижних конечностей и ожирение – у 9,3% рожениц. У 58,9% (р≤0,05) женщин имела место отягощенная наследственность, из них у 29,9% со стороны сердечно-сосудистой системы в виде нарушений ритма сердца и проводимости (АВ-блокада ІІ степени, WPW-синдром, экстрасистолия), врожденного порока сердца (вторичный дефект межпредсердной перегородки, аномальный дренаж легочных вен, стеноз легочной артерии), вегето-сосудистой дисфункции, гипертонической болезни, вторичной кардиомиопатии, синдрома Элерса-Данлоса. По данным ДЭХОКГ, в первые 12 часов после рождения у 17,5% пациентов регистрировалось повышение давления в стволе легочной артерии до 43,7±12,8 мм рт. ст. (р≤0,05) и двунаправленный шунт через открытый артериальный проток (ОАП) и открытое овальное окно. К концу первых суток жизни среднее давление в стволе легочной артерии составило 27,1±6,6 мм рт. ст.; определялось стабильно лево-правое шунтирование через ОАП и открытое овально окно. Со вторых суток жизни отмечена стабилизация среднего давления в легочной артерии, средняя величина которого составила 22,8±4,1 мм рт ст., с третьих – 22,2±2,4 мм рт ст., с четвертых – 23,2±3,1 мм рт ст., с пятых-седьмых суток – 23,4±3,4 мм рт ст. Полученные данные соответствовали физиологическим срокам закрытия ОАП. Показатели динамики среднего давления в стволе легочной артерии в обеих группах, а также по дням жизни внутри групп не имели достоверных отличий и характеризовали только общие тенденции изменений внутрисердечной гемодинамики у новорожденных на этапах гемодинамической адаптации. При индивидуальном анализе динамики среднего давления в стволе легочной артерии у 5,4% детей (из них 54,5% (р≤0,05) новорожденных от женщин с экстрагенитальной патологией) к пятому-седьмому дням жизни сохранялось умеренное повышение давления в стволе легочной артерии (25,5±2,0 мм рт. ст.), что было связано с более поздним сроком закрытия фетальных коммуникаций. При проведении корреляционного анализа между уровнем среднего давления в стволе легочной артерии и полом, диаметром открытого овального окна, шириной ОАП корреляции не выявлены.Выводы. Таким образом, у здоровых доношенных новорожденных в первые сутки жизни отмечается перестройка гемодинамики в малом круге кровообращения с тенденцией к нормализации среднего давления в стволе легочной артерии. У 5,4% детей к концу раннего неонатального периода сохраняется повышенное давление в стволе легочной артерии, что связано с поздним сроком закрытия фетальных коммуникаций., Визначення середнього тиску в стовбурі легеневої артерії, його динаміка на етапі гемодинамической адаптації новонароджених є актуальним питанням, але недостатньо вивченим.Метою дослідження було вивчення динаміки середнього тиску в стовбурі легеневої артерії у доношених новонароджених у ранньому неонатальному періоді за даними допплерехокардіографіі (ДЕХОКГ).Матеріали і методи. Обстежено 203 «умовно» здорових новонароджених (хлопчики - 54,2%, дівчатка - 45,8%) з гестаційним віком 38-41 тиждень. ДЕХОКГ проводилася в період з другої години після народження і до 7 доби життя. Середній тиск у легеневій артерії визначався за методикою Kitabatake A. і співавт. (1983) в умовах фізіологічного сну.Результати дослідження. Новонароджені були розділені на дві групи: 1) діти, народжені від матерів з фізіологічним перебігом вагітності та пологів; 2) діти, народжені від матерів з екстрагенітальною патологією.Загальний стан новонароджених першої групи був задовільним. Оцінка за шкалою Апгар становила 8 і 9 балів на першій і п'ятій хвилинах життя відповідно. Адаптаційний період проходив сприятливо, без патологічної соматичної та неврологічної симптоматики. Післяпологова адаптація серцево-судинної системи протікала задовільно. Новонароджені були прикладені до грудей у перші 2 години після народження і в наступні дні отримували грудне вигодовування; виписані додому на 3-5 день життя у задовільному стані.У другій групі обстежених загальний стан новонароджених було розцінено як задовільний. Оцінка за шкалою Апгар – 7,7±0,2 і 8,7±0,2 балів на першій і п'ятій хвилинах життя відповідно. Ранній неонатальний період перебігав без ускладнень, з боку серцево-судинної системи патологічної симптоматики виявлено не було. Всі діти прикладені до грудей через 2-6 годин після народження, у наступні дні отримували грудне вигодовування. Новонароджені виписані додому в задовільному стані на 3-7 день життя через стан матері.В результаті проведеного дослідження встановлено, що 58,9% (р≤0,05) дітей другої групи народжені від другої і наступних вагітностей, від багатоплідної вагітності – 4,7%. Аналіз перебігу вагітності показав, що у 52,3% (р≤0,05) матерів мало місце її ускладнений перебіг. Анемія вагітних зареєстрована у 13,1% породіль. 45,8% (р≤0,05) дітей народжені шляхом операції кесаревого розтину. Загострення хронічного пієлонефриту під час вагітності мало місце у 11,2% жінок, варикоз не роширення вен нихніх кінцівок і ожиріння – у 9,3% породіль. У 58,9% (р≤0,05) жінок мала місце обтяжена спадковість, з них у 29,9% з боку серцево-судинної системи у вигляді порушень ритму серця і провідності (АВ-блокада ІІ ступеня, WPW-синдром, екстрасистолія), вродженої вади серця (вторинний дефект міжпередсердної перетинки, аномальний дренаж легеневих вен, стеноз легеневої артерії), вегето-судинної дисфункції, гіпертонічної хвороби, вторинної кардіоміопатії, синдрому Елерса-Данлоса.За даними ДЕХОКГ у перші 12 годин після народження у 17,5% пацієнтів реєструвалося підвищення тиску в стовбурі легеневої артерії до 43,7±12,8 мм рт ст. (р≤0,05) і двонаправлений шунт через відкриту артеріальну протоку (ВАП) і відкрите овальне вікно. До кінця першої доби життя середній тиск у стовбурі легеневої артерії складав 27,1±6,6 мм рт ст.; визначалося стабільне ліво-праве шунтування через ВАП і відкрите овально вікно. З другої доби життя відзначалася стабілізація середнього тиску в легеневій артерії, середня величина якого склала 22,8±4,1 мм рт ст., з третьої - 22,2±2,4 мм рт ст., з четвертої - 23,2±3,1 мм рт ст., з п'ятої-сьомої діб - 23,4±3,4 мм рт ст. Отримані дані відповідали фізіологічним термінам закриття ВАП.Показники динаміки середнього тиску в стовбурі легеневої артерії в обох групах, а також по днях життя всередині груп не мали достовірних відмінностей і характеризували тільки загальні тенденції змін внутрішньосерцевої гемодинаміки у новонароджених на етапах гемодинамической адаптації. При індивідуальному аналізі динаміки середнього тиску в стовбурі легеневої артерії у 5,4% дітей (з них 54,5% (р≤0,05) новонароджених від жінок з екстрагенітальною патологією) до п'ятого-сьомого дня життя зберігалося помірне підвищення тиску в стовбурі легеневої артерії (25,5±2,0 мм рт ст.), що було пов'язано з більш пізнім терміном закриття фетальних комунікацій.При проведенні кореляційного аналізу між рівнем середнього тиску в стовбурі легеневої артерії і статтю, діаметром відкритого овального вікна, шириною ВАП кореляції не виявлені.Висновки. Таким чином, у здорових доношених новонароджених у першу добу життя відзначається перебудова гемодинаміки в малому колі кровообігу з тенденцією до нормалізації середнього тиску в стовбурі легеневої артерії. У 5,4% дітей до кінця раннього неонатального періоду зберігається підвищений тиск у стовбурі легеневої артерії, що пов'язано з пізнім терміном закриття фетальних комунікацій.

The article presents the results of a clinical and Doppler ultrasound observation of preterm infants, which is implemented in the diagnostic algorithm of hemodynamically significant patent ductus arteriosus., В статье представлены результаты клинического и допплерэхокардиографического наблюдения за недоношенными новорожденными, что реализовано в алгоритме диагностики гемодинамически значимого открытого артериального протока., У статті представлені результати клінічного та допплерехокардіографічного спостереження за недоношеними новонародженими, що реалізовано в алгоритмі діагностики гемодинамічно значущої відкритої артеріальної протоки.

Накопичені в літературі дані свідчать про те, що поведінка матері під час вагітності, її емоційні стреси служать причиною виникнення різних форм дитячої патології (неврози, тривожні стани, тощо), відставання в розумовому розвитку та інших патологічних станів.

Кількісний і функціональний стан лімфоцитів в неонатальному періоді обумовлено важливою роллю імунокомпетентних клітин у розвитку адаптивної імунної відповіді на екзогенні та ендогенні антигени. Лімфоцити продукують медіатори імунної системи, фактори росту (ІЛ-2); серед них є субпопуляції антитілобразуючих і цитотоксичних клітин. Вивчення ролі лімфоцитів при ускладненому перебігу неонатального періоду допоможе удосконалити діагностику, прогноз і лікування новонароджених дітей.

Цель: определение выраженности клинических проявлений и динамики убыли первоначальной массы тела у доношенных новорожденных при перинатальной гипоксии для использования данного показателя в качестве критерия состояния здоровья детей на самых ранних этапах постнатального онтогенеза. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36188

Нами проведено изучение социально-психлогического статуса семей, в которых новорожденные дети перенесли неонатальную реанимацию. Мы проанализировали истории болезни 106 доношенных новорожденных (основная группа), которые в 2010-2012 гг. находились на лечении в отделениях интенсивной терапии и реанимации новорожденных. Все дети пережили неонатальный период. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32417

The paper includes results of scientific researches. These researches are devoted to the application of statistical techniques, namely, regression analysis, to assess the health status of children in the neonatal period based on medical data (hemostatic parameters, parameters of blood tests, the gestational age, vascular-endothelial growth factor) measured at 3-5 days of children's life. In this paper a detailed description of the studied medical data is given. A binary logistic regression procedure is discussed in the paper. Basic results of the research are presented. A classification table of predicted values and factual observed values is shown, the overall percentage of correct recognition is determined. Regression equation coefficients are calculated, the general regression equation is written based on them. Based on the results of logistic regression, ROC analysis was performed, sensitivity and specificity of the model are calculated and ROC curves are constructed. These mathematical techniques allow carrying out diagnostics of health of children providing a high quality of recognition. The results make a significant contribution to the development of evidence-based medicine and have a high practical importance in the professional activity of the author.

Исследовали тимус щенков собак 1-15-суточного возраста, используя комплекс морфологических методик. Установили, что тимус у щенков неонатального периода располагается краниально и латерально от сердца в грудной полости, проявляя с возрастом определённую динамику морфометрических параметров., Досліджували тимус цуценят собак 1-15-добового віку, використовуючи комплекс морфологічних методик. Встановили, що тимус цуценят неонатального періоду розташовується краніально та латерально від серця у грудній порожнині, проявляючи з віком певну динаміку морфометричних параметрів., There was investigated thymus of puppies at the age of 1-15 days using a complex of morphological methods. It was established that thymus of puppies in neonatal period takes place down cranially and laterally according to the heart location in a thoracal cavity, and changes morphometries parameters within the years.

Рассматривается один из перспективных подходов к оценке состояния здоровья детей в раннем неонатальном периоде, основанном на интегрально-информационном критерии, в интеллектуальной биомедицинской системе. Показана актуальность исследования адаптационных процессов у детей в раннем неонатальном периоде. Описываются структура, возможности и особенности реализации биомедицинской системы, разработанной в среде C++ Builder.