Search

The article deals with the features of the composite and substantial organization of the texts of the critical portraits “A. Blok”, “Auguste Barbier” and “For the Anniversary of F. K. Sologub” by O. Mandelstam, which were created in the first half of the 1920s. The genre identification of studied articles allows to trace some stages of formation of author's genre model of a literary and critical portrait in O. Mandelstam's creativity. In this study the hypothesis is asserted, that the articles of the critic, which have become the object of analysis, can be attributed as literary-critical portrait feature articles, it is noted that the composition of these works is based on causal relationships, based on the development of a well-thought-out and logically balanced concept. The article proves that from O. Mandelstam’s point of view A. Blok is a cultural creator; A. Barbier is a poet of revolution; F. Sologub is a poet, which is “saturated with time”., У статті досліджуються особливості композиційної та змістової організації літературно-критичних портретів О. Мандельштама першої половини 1920-х років «О. Блок», «Огюст Барб’є» та «До ювілею Ф. К. Сологуба» в аспекті жанроутворюючих характеристик. Жанрова ідентифікація статей дозволяє простежити етапи становлення авторської жанрової моделі літературно-критичного портрету в творчості О. Мандельштама. В даному дослідженні стверджується гіпотеза, що статті критика, які стали об’єктом аналізу, можуть бути атрибутовані як літературно-критичні портретні нариси, зазначено, що композицію цих праць побудовано на причинно-наслідкових зв’язках, в їхній основі — розвиток продуманої та логічно зваженої концепції. В статті доведено, що О. Блок для О. Мандельштама — творець культури; О. Барб’є — поет революції; Ф. Сологуб — поет, який є “насичений часом”.

The article deal with the reflections of the young movie-art in the Ukrainian poetry and prose of that age (at rarely examples). Introduction new documents into scientific use will enrich a history of a movie-art generally (and also a history of Ukrainian art), will add new facts and provide more details and clarifications.

У статті досліджено рецепцію перекладів на німецьку мову творчої спадщини Лесі Українки, творчий шлях перекладачів, популяризовавщих творчість української поетеси, названі видання на німецькій мові. Твори Лесі Українки стали відомими німецькомовному читачеві за життя поетеси на перетині ХІХ-ХХ ст. Вона передчувствовала зародження нового, героїчного типу націоналізму в Україні. Її творчість складається з різних ремінісценцій і мотивів світловий культури. Der Artikel untersucht die Rezeption von Übersetzungen des kreativen Erbes von Lesya Ukrainka ins Deutsche, den kreativen Weg von Übersetzern, die das Werk der ukrainischen Dichterin populär machen und Veröffentlichungen in deutscher Sprache nennen. Lesya Ukrainkas Werke wurden dem deutschsprachigen Leser während des Lebens des Dichters um die Wende vom 19. zum 20. Jahrhundert bekannt. Sie sah die Entstehung eines neuen, heldenhaften Nationalismus in der Ukraine voraus. Ihre Arbeit besteht aus verschiedenen Erinnerungen und Motiven der Lichtkultur.

The article contains an essay about the outstanding scientist - mechanic, doctor of technical sciences, professor Dmytro Vasylovych Breslavsky. A brief summary of the main scientific results obtained by D.V. Breslavsky in various branches of informatics and flight control, mechanics: the theory of creep, continuum mechanics of damage, the theory of plates and shells. The description of the scientific path of Dmytro Vasylovych Breslavsky from the student's bench to the scientific leadership of graduate students and doctoral students is given, as well as the path of the administrator, head of the Department and Faculty. Scientific achievements are presented in international cooperation with the Otto von Guericke Magdeburg University and the Martin Luther University in Halle, Germany, as well as cooperation with enterprises and institutions of Ukraine. A description of the applied research of devices, equipment, machines and structures is given. The article contains main scientific publications of Professor, Doctor of Technical Sciences Dmytro Vasylovych Breslavsky. He is the author of 200 scientific publications, co-author of four monographs, two textbooks. Research interests: physically nonlinear problems of mechanics of a deformable solid (creep, fracture under cyclic and impact loads), finite element method, computer modeling of technical processes, IT-technologies in problems of mechanics.The result of many years of work in the direction of creating a theory of dynamic and cyclic creep of materials and structural elements was provided in scientific reports D.V. Breslavsky and O.K. Morachkovsky, made at world scientific conferences in Belgrade and Montreal and published in scientific publications., У статті міститься нарис про видатного вченого – механіка, доктора технічних наук, професора Дмитра Васильовича Бреславського. Надано коротке викладення основних наукових результатів, що їх отримано Д.В. Бреславським у різних розділах інформатики та керування польотами, механіки: теорії повзучості, континуальній механіці пошкоджуваності, теорії пластин та оболонок. Наведено опис виконаних прикладних досліджень приладів, техніки, машин та конструкцій.

Очерк Проспера Мериме «Николай Гоголь» (1851) рассматривается в статье как образец прижизненной рецепции творчества русского писателя во Франции. Указанная работа не часто переиздавалась как в России, так и на Украине, поэтому её можно отнести к редким изданиям. В критическом очерке о Гоголе П. Мериме представил своё понимание его повестей («Тарас Бульба», «Вий», «Старосветские помещики» и др.), комедии «Ревизор» и поэмы «Мертвые души»., Очерк Проспера Мериме «Николай Гоголь» (1851) рассматривается в статье как образец прижизненной рецепции творчества русского писателя во Франции. Указанная работа не часто переиздавалась как в России, так и на Украине, поэтому её можно отнести к редким изданиям. В критическом очерке о Гоголе П. Мериме представил своё понимание его повестей («Тарас Бульба», «Вий», «Старосветские помещики» и др.), комедии «Ревизор» и поэмы «Мертвые души».Автор статьи уделяет внимание полемике, которую вызвала статья французского писателя в русской периодике, подчёркивает, что Гоголь для Мериме – прежде всего юморист, мастер детали, бытописатель и художник нравов.Анализируя зрелую прозу Гоголя и его комедию «Ревизор», критик сравнивает писателя с Аристофаном, а также констатирует связь гоголевского творчества с произведениями Ф. Рабле, В. Скотта, Э. Т. А. Гофмана. При этом наиболее детально прослеживается связь прозы Гоголя с прозой О. де Бальзака.Анализ повести Гоголя «Тарас Бульба», сделанный Мериме, расценивается автором статьи как образец популяризации творчества писателя среди французских читателей, а также как текст, оказавший влияние на создателя очерка. Свидетельством этого является обращение Мериме к теме украинского казачества и создание им таких исторических работ, как «Украинские казаки и их последние гетманы» (1861) и «Богдан Хмельницкий» (1863)., The sketch by Prosper Mérimée “Nikolai Gogol” (1851) is represented in the article as the sample of inter vivos reception of the Russian writer’s creative work in France.The referenced work has not often been republished either in Russia or in Ukraine; accordingly, it can be designated as a rare edition. In this critical reflection Prosper Mérimée introduced his understanding of Gogol’s short novels (“Таras Bulba”, “Viy”, “The Old World Landowners” and others), of the comedy “The Inspector General” and the poem “Dead Souls”.The author of the article gives attention to the polemic, caused by the article of the French writer in Russian periodicals, and underlines, that Mérimée perceives Gogol principally as a comic writer, a maestro of details, portrayer of ordinary life and the artist of morals.Analyzing mature Gogol’s prose and his comedy “The Inspector General”, the critic compares the writer with Aristophanes, as well as states the connection of Gogol’s creative work with the writings by François Rabelais, Walter Scott, Ernst Theodor Amadeus Hoffmann. Thereat, the connection of Nikolai Gogol’s prose with Honore de Balzac’s prose is being traced in great detail.The analysis of Gogol’s short-novel “Таras Bulba”, carried out by Mérimée, is interpreted by the author of the article as the sample of popularization of the writer’s creation among the French readers, and also as the text, which exercised influence on the sketch-creator. This is proved by the fact, that Mérimée turned to themes about the Ukrainian Cossacks and created such historical works, as “Ukrainian Cossacks and Their Kast Hetman” (1861) and “Bohdan Khmelnytsky”(1863).

У статті розглянуто український матеріал у житті і творчості С. Кржижановського.Значну увагу приділено біографічному чинникові: навчанню і трудовій діяльності в Києві, особистим і творчим стосункам з відомими культурними діячами, чия доля пов’язана з Україною. Детально проаналізовано нарис «Хорошее море», проведено паралелі з філософськими творами українських письменників Р. Іваничука, Вал. Шевчука., The article presents to Ukrainian readers the material about the life and creative work of S.Krzhyzhanovskyi. A special attention is paid to his biographic factor as following: his study and labour activityin Kyiv, personal and working relationships with public figures that were related to Ukraine. Detailed analysis is given to an essay «A Good Sea», which is very similar to the philosophical works of Ukrainian writers as R. Ivanychuk and Val. Shevchuk.The works reproduces the unique social color of Odessa, which is manifested primarily in the language.The author (as well as his heroestravelers) are enthralled with a special lexical space of Odessa, dominated by ʺOdessismʺ (author neologism), which gives some grounds for goodhumorous outcomes in the use of the words, based on the playing of closeup or unequivocal linguistic units of Ukrainian and Russian languages with different meanings.The works of were issued by the publishers of Poland, Russia, Bulgaria, Serbia, Croatia, Great Britain, Holland, Spain, France, Sweden, Japan, USA, Brazil. However, there are no Ukrainian publishers in this list, but Ukraine has given a trip to Krzhizhanovskyiʹs life, so the ʺUkrainian trackʺ in his biography is still waiting for his researchers. Although recently the interest of Ukrainian scholars to the work of Krzhizhanovskyi has intensified, different research and dissertations have been written. The author of the article tries to cast a light on the problem of identification, without pretending to do any comprehensive exploration, but trying to pay the recognition debt to one of intellectual and creative person whose fate is related to the Ukrainian land.On the pages of the essay, the image of the Black Sea city and its inhabitants appears as an expanded metaphor depicting its past and present, labor and life, customs, culture, passions and mood.Consequantly, the Ukrainian ʺtextʺ in the lifecreativity of S. Krzyzanowski is noticeable and still awaits careful study.

У статті міститься нарис про видатного вченого – механіка, доктора технічних наук, професора Дмитра Васильовича Бреславського. Надано коротке викладення основних наукових результатів, що їх отримано Д.В. Бреславським у різних розділах інформатики та керування польотами, механіки: теорії повзучості, континуальній механіці пошкоджуваності, теорії пластин та оболонок. Наведено опис наукового шляху Дмитра Васильовича Бреславського з студентських лав до наукового керівництва аспірантами та докторантами, а також наведено шлях адміністратора, керівника кафедри та факультету. Викладені наукові досягнення у міжнародному співробітництві з Магдебурзьким університетом ім. Отто фон Гьоріке та університетом ім. Мартіна Лютера у м. Галле, Німеччина, а також співробітництві з підприємствами та інститутуами України. Наведено опис виконаних прикладних досліджень приладів, техніки, машин та конструкцій. У статті містяться основні наукові публікації професора, доктора наук Дмитра Васильовича Бреславського. The article contains an essay about the outstanding scientist - mechanic, doctor of technical sciences, professor Dmytro Vasylovych Breslavsky. A brief summary of the main scientific results obtained by D.V. Breslavsky in various branches of informatics and flight control, mechanics: the theory of creep, continuum mechanics of damage, the theory of plates and shells. The description of the scientific path of Dmytro Vasylovych Breslavsky from the student's bench to the scientific leadership of graduate students and doctoral students is given, as well as the path of the administrator, head of the Department and Faculty. Scientific achievements are presented in international cooperation with the Otto von Guericke Magdeburg University and the Martin Luther University in Halle, Germany, as well as cooperation with enterprises and institutions of Ukraine. A description of the applied research of devices, equipment, machines and structures is given. The article contains main scientific publications of Professor, Doctor of Technical Sciences Dmytro Vasylovych Breslavsky. He is the author of 200 scientific publications, co-author of four monographs, two textbooks. Research interests: physically nonlinear problems of mechanics of a deformable solid (creep, fracture under cyclic and impact loads), finite element method, computer modeling of technical processes, IT-technologies in problems of mechanics.

У статті розглядаються особливості міського тексту у книзі російського письменника-емігранта, написаній на основі вражень від революційних катаклізмів. Цикл нарисів, який сповнений антибільшовицьким пафосом, пронизують образи смерті, руйнування, деградації відтворені в соціально-політичному і людському аспектах. В ході аналізу акцентовано авторське використання фактів, статистики, топографічних описів, історичних алюзій, які розширюють перспективу рецепції радянської влади. В текстах О. В. Амфітеатрова розкривається проблема ставлення уряду до інтелігенції та народу. Характерними засобами відображення реалій Петро­града і доль його мешканців виступають уособлення, типізація та символіка., В статье рассматриваются особенности городского текста в книге русского писателя-эмигранта, написанной на основе впечатлений от революционных катаклизмов. Цикл очерков, наполненный антибольшевистским пафосом, пронизывают образы смерти, разрушения и деградации, которые решаются в социально-политическом и человеческом аспектах. В ходе анализа акцентировано авторское использование фактов, статистики, топографических описаний, исторических аллюзий, расширяющих перспективы рецепции советской власти. В текстах А. В. Амфитеатрова раскрывается проблема отношения правительства к интеллигенции и народу. Характерными приемами отражения реалий Петрограда и судеб его жителей выступают олицетворение, типизация и символика., The basis of A. V. Amfiteatrov’s book is his impressions of revolutionary cataclysms. It is correlated with the problem of «urban text». On the other hand, the work directly relates to the issue of anti-Bolshevik pathos of Russian publicistics in 1917–1921. According to Y. M. Lotman classification of city, the series of essays «Woeful Notes» is a part of eccentric tradition of urban text. The idea of collapse and death develops by using political connotations. The study tested that the images of destruction and degradation are revealed through the socio-political and human aspects. At the same time, the motive of hope for saving the country from Bolshevism sounds as a refrain in the book. The publicist provides statistics on life in Petrograd, he uses historical allusions that expand the perspective for the reception of Soviet authority and perform an evaluative function.A. V. Amfiteatrov works with facts and information of various origins in an original and productive way. The author compares Petrograd to another city — Vyborg, which managed to avoid the accession of Bolsheviks. This parallel is accentuated through transfer of impressions of what he saw and experienced, of memories and topographic descriptions. The apotheosis of destructive policies of the Soviets in «Woeful Notes» is the activity of VChK.The problem of the government’s attitude towards Russian intelligentsia is shown in A. V. Amfiteatrov’s texts. The writer tells stories about the characters and tragic fate of N. S. Gumilyov, A. N. Chebotarevskaya, A. E. Kaufman. The author, narrating the about events, a participant or a witness of which he was, depicting the life and the activities of real people, uses typing technique. Personification and symbolism are among other means of reflecting the reality of Petrograd and the lives of its inhabitants. Also, intertextuality plays an important role in revealing the image of Petrograd in the series.

У роботі представлена авторські друковані матеріали в жанрі фізіологічного нарису. Інформаційний продукт призначений для розміщення в інтернет-медіа.

У статті йдеться про Любов Дражевську (1910 – 2006) та її культурологічні проекти, пов’язані з історією родини Косачів. Першим серед них був нарис про Олену Пчілку. З’ясовано, що його сюжетна оповідь про розмаїтий простір родинного та громадського життя письменниці, увиразнена спогадами і коментарями І. Косач-Борисової та ін. Відзначається, що праці (нарис, інтерв’ю, репортажі, мемуаристика) Л. Дражевської не втратили своєї інформативності й донині. The article covers a short biography of Lyubov Drazhevska (1910 – 2006) and her culturological projects that deal with the historical background of the Kosach family. Among the first ones was the sketch about Olena Pchylka. It has been verified that its storyline about the multifaceted areas of the writer’s family and public life contains the memoirs and commentaries by I. Kosach-Borysova and others. It is also mentioned that the works of Drazhevska (sketches, interviews, reports, memoirs) remain informative nowadays.

Розглядаються особливості розвитку такого жанрового різновиду нарисової публіцистики, як проблемний нарис. The peculiarities of development of such a genre variety of essay journalism as a problematic essay are investigated.

Робота має творчий характер. Автор з урахуванням аналізу медіаринку та інформаційних запитів реципієнтів пропонує добірку художньо-публіцистичних матеріалів. Основною метою кваліфікаційної роботи є створити добірку журналістських матеріалів в художньо-публіцистичних жанрах.

Досліджуються віддзеркалення раннього кіномистецтва в українській поезії та прозі цієї доби (зразки яких раніше не вивчалися). Введення до наукового обігу цих метеріалів збагатить історію кіномистецтва взагалі (також історію українського мистецтва), доповнить її новими подробицями та уточненнями., The article deal with the reflections of the young movie-art in the Ukrainian poetry and prose of that age (at rarely examples). Introduction new documents into scientific use will enrich a history of a movie-art generally (and also a history of Ukrainian art), will add new facts and provide more details and clarifications., Исследуются отражения раннего киноискусства в украинской поэзии и прозе этого времени (на примерах, ранее не анализировавшихся). Введение в научный обиход новых материалов обогатит историю кинематографа вообще (также историю украинского искусства), дополнит ее подробностями и уточнениями.

Стаття присвячена аналізу творчої діяльності сучасного українського журналіста і письменника Володимира Сапона (1951–2017). Висвітлюються вузлові проблеми його журналістського доробку, зокрема проблема відродження духовної спадщини українського народу, що розкривається передусім у дослідженнях історичного минулого Чернігівщини. Також висвітлюється проблема переоцінки історичних подій та постатей державних діячів, митців, науковців, народних умільців крізь призму новітніх реалій доби, що найповніше реалізована журналістом В. Сапоном у жанрі нарису. Саме в цьому жанрі журналіст реалізовував одну з провідних рис індивідуального стилю — дифузію жанрів. Зокрема, риси нарисовості активно проникають до форми й змісту статті, передмови, рецензії, нотаток, есе.Автор статті звертає увагу на сплав художності і публіцистичності, поєднання філософської заглибленості з гостротою соціального звучання, образність, логічність подачі матеріалу, притаманні творам В. Сапона.Розкривається жанрова специфіка журналістських публікацій В. Сапона: культурологічні статті, нариси, замітки, рецензії, інтерв’ю (публікації про історію рідного села Рудки (книжка «Призабуті стежки сіверянської Кліо»), про топоніміку Чернігівщини (книжка «Таємниці назв наших міст і сіл»), книга «Вулиці старого Чернігова», путівник «Чернігів древній і сучасний» та ін.). У замальовках, етюдах, есеях В. Сапона за легким зачином чи ліричним вступом завжди криється одна закономірність — обов’язкова історична чи автобіографічна інформація, прив’язана до основного факту роздумів.У висновках наголошується на значенні журналістського спадку Володимира Сапона, що є невід’ємною частиною його творчого доробку і заслуговує на ретельну наукову увагу, адже без нього неможливо створити цілісний, об’єктивний портрет митця на тлі доби останньої третини ХХ — початку ХХІ ст. Понад 250 статей, нарисів, репортажів, заміток, інтерв’ю, рецензій, радіовиступів тощо — такий підсумок журналістської діяльності митця., The article deals with the analysis of creative activities of contemporary Ukrainian journalist and writer Volodymyr Sapon (1951–2017). The author highlights key problems of his journalistic writings, special attention is paid to the problem of revival of the Ukrainian spiritual heritage, which is dealt with in the researches of Chernigivshchyna history. The problem of re-evaluation of historical events and personalities of statesmen, artists, scientists, skilled craftsmen through the prism of the newest realia is highlighted. This problem was presented by journalist V. Sapon in essay genre. Just in this genre one of the principal characteristics of his individual style – fusion of genres – is presented. Essay features actively penetrate into the form and content of an article, an introduction, a review, information short pieces.The author of the article draws reader’s attention to the fusion of artistry and sociopolitical journalism, the fusion of philosophical depth with acute social resonance, imagery, logical way of presenting information, peculiar for V. Sapon’s writings.The article deals with the genre specificity of V. Sapon’s journalistic publications: articles in cultural studies, essays, information short pieces, reviews, interviews (publications on the history of his native village Rudky (the book «Pryzabuti stezhky siverianskoyi Klio»), about toponymy of Chernihivshchyna (the book «Taiemnytsia nazv nashykh mist i sil»), the book «Streets of old Chernihiv» («Vulytsi staroho Chernihova»), guide-book «Chernihiv ancient and modern» and others). In V. Sapon’s sketches, essays there exists one important peculiarity: behind light beginning and lyric introduction necessarily comes historic or autobiographical information connected with the theme of contemplations.In conclusions the author emphasizes the importance of V. Sapon’s journalistic heritage, which is an inseparable part of his creative activities and deserves a thorough scientific attention, as it is important for creating an integrated, objective portrait of the artist during the last third of the XX-th – the beginning of the XXI-st centuries. More than 250 articles, essays, reportages, information short pieces, interviews, radioadresses constitute the literary and journalistic heritage of V. Sapon’s activities.

The aim of the paper – to read historical and memorial sketches by A.M. Deribas, a prominent public character of Odessa and a chronicler of its culture through the prism of perception of the modern citizen of our city. The gastronomic theme in his sketches is presented in context of the history of formation of Deribas’ books. So another important task of the author of the article is to identify their genre variety, correlation of facts and author’s conjecture in them, conditionality of features of his essays, expression of Deribas’ personality in them, his individual authorial manner, level of documentation and artistic merits of the essays. Here, it has been identified connection of the essays in Deribas’ books with an anecdote, live story, portrait. Deribas’ essays have been studied from the narratologic point of view. Attention is drown to combination of monological word and dialog in them, correlation of objectivity in them. This article is about Deribas’ skill to create characters, accuracy, laconism and expressiveness of the language of his essays. The author of the bookplaces in the limelight works describing the Odessians' cooking traditions and favourite dishes: its topics, characters, genre singularity, peculiarities of narration and forms of expression of the author's self. They are dear to today's readers, because they have a nostalgic flair and demonstrate the author'sopenness to dialogue, are often humoristic and give us a picture of our city's life that is already surprising for us in many little touches., Мета статті – прочитати історичні та мемуарні нариси провідного громадського діяча Одеси, літописця її культури A.M. Дерібаса крізь призму зору сучасного мешканця нашого міста. У центрі уваги – твори, у яких йдеться про традиції приготування їжі та улюблені страви одеситів: їх тематика, герої, жанрова своєрідність, особливості оповідання та форми вираження в них авторського «я». Вони близькі сьогоденному читачеві своєю ностальгічною ноткою, відвертістю автора до діалогу, їх часто гумористичним тоном, а також тим, що вони дають нам картину життя нашого міста, багато в чому вже дивовижну для нас.

Стаття присвячена дослідженню української публіцистики, зверненої до чорнобильської проблематики, зокрема поетики подорожнього нарису Маркіяна Камиша «Оформляндія, або Прогулянка в Зону». У ній зосереджено увагу на нетрадиційний у контексті проблематики та тенденцій сучасної масової літератури жанровий аспект тексту, який можна окреслити як синтез подорожнього, проблемного нарисів з ознаками тревел-журналістики. Масово-комунікаційна модель нарису побудована на перетині публіцистичної та художньої комунікацій, екологічного, національного, політичного, культурологічного та інформаційного вимірів. Жанрові ознаки визначають специфіку комунікації на рівні сюжету, хронотопу, документалізму та образності. Незважаючи на трагізм сприйняття наслідків Чорнобиля, автор реалізує комунікативні настанови: руйнує стереотипність сприйняття українським читачем Зони Відчуження як мертвої, що, безперечно, є призмою катастрофічної людської діяльності в природі, створюючи позитивний образ Чорнобильщини — зони спокою, душевного комфорту та джерела натхнення.Сюжет нарису побудовано з порушенням жанрового канону: на окремих маршрутах, відрізках шляху автор-оповідач, гід, сталкер знайомить читача не з традиціями, пам’ятками та культурою Полісся, а швидше з маркерами катастрофи, безкультур’ям, периферією, «оформляндією» і вписує її в український простір; це рух почуттів та інстинктів самотньої людини в дикій природі., Статья посвящена исследованию украинской публицистики о проблемах Чернобыля, в частности путевому очерку Маркияна Камыша «Оформляндия, или Прогулка в Зону». В ней обращено внимание на нетрадиционный в контексте проблематики и тенденций современной массовой литературы жанровый аспект текста, который можно определить как синтез путевого, проблемного очерков с признаками тревел-журналистики. Массово-коммуникационная модель очерка реализуется на пересечении публицистической и художественной коммуникаций, экологического, национального, политического, культурологического и информационного уровней. Жанровые признаки определяют специфику коммуникации на уровне сюжета, хронотопа, документализма и образности. Несмотря на трагизм восприятия последствий Чернобыля, автор реализует собственно коммуникативные установки: разрушает стереотипность восприятия Зоны Отчуждения украинским читателем как мертвой, что, естественно, является следствием катастрофической человеческой деятельности в природе, формируя позитивный образ Чернобыля — зоны покоя, душевного комфорта и источника вдохновения.Сюжет очерка выстроен с нарушением жанрового канона: на отдельных маршрутах, промежутках пути автор-повествователь, гид, сталкер знакомит читателя не с традициями, архитектурными памятниками и культурой Полесья, а скорее с маркерами катастрофы — безкультурьем, периферией, «оформляндией» и вписывает ее в украинский хронотоп; это движение чувств и инстинктов одинокого человека в дикой природе., The article is devoted to the research of the Ukrainian journalism of the Chernobyl problem on example of the travel essay by Markiyan Kamysh «A Stroll to the Zone». It focuses on the non-traditional context of the problems and trends of modern mass literature, the genre aspect of the text, which can be described as a synthesis of traveler, problem sketches with attributes of travel journalism. The mass communication model of the essay is based on the intersection of journalistic and artistic communications, environmental, national, political, cultural and informational dimensions. Genre features determine the specifics of communication at the plot, chronotope, documentary and imagery. Despite the tragedy of perception of the consequences of Chernobyl, the author implements the communicative guidelines: destroys the stereotypical perception of the Ukrainian reader of the Exclusion Zone as dead, which undoubtedly is the prism of catastrophic human activity in nature, creating a positive image of the Chornobyl Region — a zone of tranquility, spiritual comfort and a source of inspiration.The plot of the essay is constructed in violation of the genre canon: on individual routes, sections of the way, the author-narrator, guide, and stater introduce the reader not to the traditions, monuments and culture of Polissya, but rather to the markers of disaster, culture, periphery, «make-up» and fits it into Ukrainian space; it is a movement of feelings and instincts of a lonely man in the wild nature.

The article is devoted to the analysis of Oles Honchar’s essay collection “Yaponski etiudy” (“Japanese sketches”), which had not been analysed yet as an integrally whole literary creation. It is proven that the collection’s integrity is based on mutual basement of its motives. There is an analysis of Japan’s image in the book, rationale of its writer’s publicist nature.The collection’s composition analysis conveys the suggestion that it is essayistic. It includes different forms and discourse styles (description, contemplation, narrative) that tightly coexist by flowing into each other. As it is known, essay is oriented not at the description of a real fact and not even at the thought that had been caused by this fact, but rather at the modelling of an autonomous reality – the world of a pervasive individual self. Essayistic phenomenon always touches upon a number of questions connected with a certain innovation of something that had already been known, with construction of something new, with the individual understanding of the reality, understanding that is shown through the achieved integrity of a new image. Essayistic form functions according to the laws of artistic form, as an essence that is in the state of constant self-reproach and realizes the absolute need of the content to be not only a thought-fact, but also an opportunity for the reality to go through the creator. The inner integrated structure of the work has various existing types of values, and makes them a part of its content. However, it also prevails above them, by absorbing them and recreating in its organization the principles of various valuable orders (social, historical, cultural), while making them its own principles of writer’s publicist structure. It becomes evident in “Yaponski etiudy” (“Japanese sketches”), both on the level of separate works and the book as a whole, in which the world picture becomes visible based on the comprehension of different layers of author’s conscience – social, historical, cultural and, of course, philosophical. Structural analysis of episode and fragment combination in “Yaponski etiudy” (“Japanese sketches”) proves it, because images set in each of them give a basis for the assumption that it is the act of unification and their reflexive processing., Одесский национальный университет имени И. И. Мечникова Статья посвящена анализу сборника очерков Олеся Гончара «Японские этюды», которая как целостное образование еще не была проанализирована. Доказано, что целостность сборника основывается на общем начале её мотивов. Проанализирован и образ Японии в книге, обоснована её писательско-публицистическая природа., Стаття присвячена аналізу збірки нарисів Олеся Гончара «Японські етюди», яка як цілісне утворення ще не була проаналізована. Доведено, що цілісність збірки ґрунтується на спільному підложжі її мотивів. Проаналізовано й образ Японії у книзі, обґрунтована її письменницько-публіцистична природа.

The article deals with historical and memorial sketches by A.M. Deribas, a prominent public character of Odessa and a chronicler of its culture. This article is about history of formation of Deribas’ books and about topic-based variety included in his texts. A purpose of this article is to identify their genre variety, correlation of facts and author’s conjecture in them, conditionality of features of his essays, expression of Deribas’ personality in them, his individual authorial manner, level of documentation and artistic merits of the essays. Here, it has been identified connection of the essays in Deribas’ books with an anecdote, live story, portrait. Deribas’ essays have been studied from the narratologic point of view. Attention is drown to combination of monological word and dialog in them, correlation of objectivity in them. This article is about Deribas’ skill to create characters, accuracy, laconism and expressiveness of the language of his essays. The author of the book places in the limelight works describing the Odessians’ cooking traditions and favourite dishes: its topics, characters, genre singularity, peculiarities of narration and forms of expression of the author’s self. They are dear totoday’s readers, because they have a nostalgic flair and demonstrate the author’s openness to dialogue, are often humoristic and give us a picture of our city’s life that is already surprising for us in many little touches, Об’єктом статті є історичні та мемуарні нариси провідного громадського діяча Одеси, літописця її культури A.M. Дерібаса. У центрі уваги – твори, у яких йдеться про традиції приготування їжі та улюблені страви одеситів:їх тематика, герої, жанрова своєрідність, особливості оповідання та форми вираження в них авторського «я». Вони близькі сьогоденному читачеві своєю ностальгічною ноткою, відвертістю автора до діалогу, їх часто гумористичним тоном, а також тим, що вони дають нам картину життя нашого міста, багато в чому вже дивовижну для нас

In the article first resulted statistical parameters of basic publicism works of Vladimir Dalya, newspapers, magazines and collections which they were published in, are adopted. An important conclusion is done that ?. Distance was not only a talented writer but also prominent publicist 20-70-kh years XIX v., В статье впервые приведены статистические параметры основныхпублицистических произведений Владимира Даля, названы газеты, журналы исборники, в которых они были опубликованы. Сделан важный вывод о том, чтоВ. Даль был не только талантливым писателем, но и выдающимся публицистом20-70-х годов XIX в., У статті вперше наведено статистичні параметри основних публіцистичнихтворів Володимира Даля, названо газети, журнали і збірки, в яких вони булиопубліковані. Зроблено важливий висновок про те, що В. Даль був не лишеталановитим письменником, але і видатним публіцистом 20-70-х років XIX ст

Considered essays suggest that Russian and Ukrainian literature, 1st floor. Nineteenth century. produced many of the same feature model and the realization of metropolitan — provincial conflict. Copyright worlds in common with each other, forming a «whole- single «mass called Petersburg text not only Russian, but Ukrainian literature. Inside the array are its implications and microtexts, accommodates and mythopoetical and historiosophical and satirical, and purely physiological angles of illumination.Of course, out of our sight is a tremendous amount of texts, individual copyright worlds in which this problematic get different accentuation : from ideas about Petersburg and the province as an ideal space to stressed -negative cast often infernal — mystical aura negative models of space.But the study of literary and artistic typology of the model implies and, of course, only in the light of all of the plurality and diversity of representation can be formed on the common ground and the case of the Ukrainian- Russian Petersburg text, unique, unique, special in the 1st floor. Nineteenth century. and refracts in different forms in the later literary process., В статье сопоставляются два очерка Гребенки и Гончарова не только с точки зрения реализации в них сюжетной ситуации провинциала в столице, но и в аспекте формирования в русской и украинской прозе 1-й половины ХIХ века сверхтекста, или надтекста. В данном случае таковыми выступают столичный и провинциальный тексты в прозе «физиологической» направленности., У статті зіставляються два нариси Є. П. Гребінки та І. О. Гончарова не тільки у зв’язку з реалізацією в них сюжетної ситуації провінціала в столиці, але й в аспекті формування в російській та українській прозі 1-ї половини ХIХ століття надтексту. В даному випадку це столичний й провінційний тексти в прозі «фізіологічної» спрямованості.

The article deals with the story of intertextuality Lesya Ukrainka «Loud strings.» Investigated works — Ukrainian writer’s story «Loud string», excerpts from the works of Dante Alighieri’s «Divine Comedy», poetry Lorenzo Stekketti, Italian folk legend — is an indication that Lesya Ukrainka used for artistic embodiment of almost all genetic groups of traditional plot-shaped material., Статья посвящена проблемам интертекстуальности в рассказе Леси Украинки «Голосні струни». Исследуемые произведения — рассказ украинской писательницы «Голосні струни», отрывки из произведения Данте Алигьери «Божественная комедия», поэзия Лоренцо Стеккетти, итальянская народная легенда — являются свидетельством того, что Леся Украинка использовала для художественного воплощения почти все генетические группы традиционного сюжетно-образного материала., Стаття присвячена проблемам інтертекстуальності в оповіданні Лесі Українки «Голосні струни». Досліджувані твори — оповідання української письменниці «Голосні струни», уривки з твору Данте Аліг’єрі «Божественна комедія», поезія Лоренцо Стеккетті, італійська народна легенда — є свідченням того, що Леся Українка використовувала для художнього втілення майже всі генетичні групи традиційного сюжетно-образного матеріалу.

У статті на матеріалі творчості письменників «Покутської трійці» з’ясовуються жанрово-стильові особливості нарису та образка, а також закономірності їх розвитку в історико-літературному процесі кінця ХІХ – початку ХХ ст. Проаналізовано різновиди та ознаки цих маргінальних жанрів малої прози митців. У межах дослідження розглянуто ідейний пафос, емоційний зміст нарисів, способи вираження авторської позиції, художньо-виражальні засоби.The article on the material writers “Pokutska Triitsia” genre – out style features essays and sketches, as well as patterns of development in historical and literary process of the late XIX – early XX century. Analyzed the types and characteristics of these non-traditional genres of short fiction artists. The nature of communication content with reality proper shape sketch writers are divided into two types: documentary essays and sketches art. For problem-thematic characteristics distinguish portrait sketch (among them are the essays memoirs, essays, memoirs). Given the dominant features of the structure of the genre can distinguish the following types of essays like essay-sketch, sketch-scapular. Among the issues raised in the essays and sketches can be noted socio-economic and socio-political. Object-man image. The defining feature is that the content – this is not the course of the event (or events), which tells the author or the characters created by him, and the impressions and experiences of the event, more attention to the “new nature”, his extensive research in all areas of public life. Preferably these impressions and experiences presented by the author of “I”, but may be submitted and the author of some fictional entity (the character of the work). In the survey are ideological fervor, emotional content unconventional genre formations in small prose writers ways of expressing the author’s position, artistic means of expression. Миронюк В. Нетрадиційні жанрові утворення в малій прозі Марка Черемшини та Василя Стефаника / Валентина Миронюк // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету. Сер. «Філологічні науки. Літературознавство». – 2014. – № 9 (286). – С. 86-92.

У статті подається огляд праць з літературного краєзнавства професора Леоніда Куценка. Визначається новизна і значення його наукових відкриттів, розглядаються особливості авторської манери викладу результатів дослідження. This article gives an overview of works in literary study of a particular region by Professor Leonid Kutsenko. It is determined the novelty and significance of his scientific discoveries. It is examined the features of exposition of research results in authors manner.

У статті йдеться про особливості жанротворення в літературі й публіцистиці, аналізуються основні критерії, специфіка, риси. The features of genre in literature and journalism are analyzed in the article, the main criteria, characteristics, traits are determined.

Охарактеризовано романс Р. Шумана “Ich grolle nicht” (“Я не гніваюсь” (нім.)) як музичний знак нарису Лесі Українки “Голосні співи”. Він розуміється як фактор, що викликає спектр широких асоціацій поза межами тексту, апелює не лише до читацької ерудиції (як алюзія), а й до почуттів, виконує функцію емоціонального впливу на читача, ліричного коментаря, по-новому освітлює людські переживання у творенні образу Насті. З цього погляду текст розуміється не лінійно, а багатовимірно, глибинно, через пошуки додаткових сенсів. R. Schumann’s romance „Ich grolle nicht“ («I am not angry» (Deutsch)) is researched in the article as a musical sign of Lesya Ukrainka’s essay «Голосні співи» (“Loud singings”). It is understood as a thing causing the spectrum of wide associations out of the text limits, appeals not only to readers’ erudition (as cue) but also to senses, executes the function of emotional influence onto a reader, of lyric comment, lights up the human experiencing in a new way in creation of Nastya’s image. From this point of view the text is understood not in arcwise way, but in multidimensional one, in depth, through the additional senses searches.

Стаття характеризує публіцистичну спадщину Карла-Еміля Францоза, зокрема збірку „Від Дону до Дунаю”. Предметом аналізу є твори, присвячені українській тематиці. Проаналізовано оповідання „Мартин Рубель”, частково автор торкається статті „Народна пісня малоросів” та нарису „Тарас Шевченко”. The article is dedicated to the investigation of publicistic heritage of Karl-Emil Franzos, in particular the collection “Vom Don zur Donau”. The works, dedicated to Ukrainian thematics, are the subject of the analysis. Narration “Martin Rubel” is studied. Also author deals partially with the article “Das Volkslied der Kleinrussen” and the essay “Taras Schewtschenko”

У статті йдеться про взаємовплив української і польської культур та його висвітлення на сторінках провідного польського літературного тижневика, про чинники, які впливали на перебіг цього процесу в 20-ті – 30-ті роки ХХ ст. The article deals with the mutual influence of Ukrainian and Polish cultural; about the courses that influence on course of this process in 20-th – 30-th years of ХХ сentury and it’s light up on the pages of leading polish literature weekly paper. Кравченко Світлана Іванівна - проф., доктор наук, зав. каф. видавничої справи та редагування і журналістики Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки